- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/2966/25
Провадження № 11-сс/991/277/25
Слідча суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 52023000000000620,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_8,
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 52023000000000620 від 18.12.2023 разом із № 52025000000000113 від 01.04.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Під час досудового розслідування перевіряється версія того, що:
- посадові особи судової гілки влади, у тому числі працівники та судді Шевченківського районного суду міста Києва, та адвокати, що здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність у місті Києві, у жовтні-грудні 2023 зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення плану, відомого всім учасникам групи, а саме на одержання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої влади та службових повноважень, у тому числі за прийняття рішень та вчинення дій у судових справах, зокрема з незаконним використанням та передачею в обмін на неправомірну вигоду інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, Автоматизованої системи документообігу суду та відомостей безпосередньо зі змісту клопотань та відповідних ухвал слідчих суддів про заплановані правоохоронними органами обшуки у кримінальних провадженнях;
- ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, у період з серпня 2022 по грудень 2023 року із несанкціонованим використанням логіна і пароля одного із суддів міста Києва здійснювали систематичні несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень, що функціонує в Державній судовій адміністрації України, шляхом несанкціонованого доступу до цієї системи. Наразі у вчиненні цього кримінального правопорушення підозрюються ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- адвокати та інші невстановлені особи здійснили готування до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за попередньою змовою групою осіб.
У межах цього кримінального провадження, 27.03.2025 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя) надав дозвіл на проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у фактичному володінні ОСОБА_7
01.04.2025 детективи НАБУ, на підставі зазначеної ухвали слідчого судді, провели обшуку, у ході якого виявили і вилучили два мобільні телефони: iPhone фіолетового кольору та iPhone чорного кольору.
Надалі 02.04.2025 детектив вилучені речі визнав речовими доказами та призначив щодо них проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
Наступного дня прокурор САП ОСОБА_8 засобами поштового зв`язку надіслав слідчому судді клопотанням, в якому просив накласти арешт на мобільні телефони, вилучені 01.04.2025 під час проведення обшуку будинку ОСОБА_7, з метою забезпечення збереження речових доказів.
За результатами розгляду, слідчий суддя своєю ухвалою від 07.04.2025 задовольнив клопотання в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 07.04.2025, адвокат ОСОБА_6 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу та доповнення до неї. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.
Основні доводи апеляційної скарги зводяться до такого. Детективи не вжили належних заходів для забезпечення участі ОСОБА_7 у проведенні обшуку для надання коду допуску до мобільного телефону. Своєю чергою вилучені мобільні телефони є власністю ОСОБА_7, який є адвокатом, здійснює адвокатську діяльність та в його мобільних телефонах наявна інформація, яка містить адвокатську таємницю. Під час раніше проведених обшуків у ОСОБА_7 у межах цього ж кримінального провадження Рада адвокатів України встановила порушення гарантій адвокатської діяльності. Забезпечення огляду відповідної техніки із залученням представника ради адвокатів регіону не було ефективним для забезпечення гарантій адвокатської діяльності, оскільки останній не був здатний розмежувати інформацію, що є адвокатською таємницею з інформацією, що такої таємниці не містить. Акцентує на тому, що накладення арешту на мобільні телефони фактично призвело до надмірного обмеження правової адвокатської діяльності, адже в них зберігається інформація щодо контактів клієнтів, електронні версії документів тощо. Обмеження в доступі до такої інформації суттєво позначиться і на інтересах осіб, яким надається правова допомога.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні представник власника майна у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Уважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні.
Інші учасники судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, у судове засідання не прибули. Свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевірила доводи апеляційної скарги, та дійшла таких висновків.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Поряд із тим, згідно зі ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3 та 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Колегія суддів встановила, що слідчий суддя вирішив правильно усі питання, які підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, у межах доводів апеляційної скарги з метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити: чи є правова підстава для арешту майна; чи відповідає критеріям розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи.
Щодо правової підстави для арешту майна
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів встановила, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 52023000000000620 від 18.12.2023 разом із № 52025000000000113 від 01.04.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 369 КК України.
Долучені до клопотання матеріали, дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР, зокрема, передбачене ч. 2 ст. 376-1 КК України, що полягає у несанкціонованих діях з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень, що функціонує в Державній судовій адміністрації України, шляхом несанкціонованого доступу до цієї системи.
Також наявні достатні підстави вважати, що адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, у т.ч. й ОСОБА_7, могли вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 368 КК України за обставин, внесених до ЄРДР.
У межах цього кримінального провадження, 27.03.2025 слідчий суддя надав дозвіл на проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у фактичному володінні ОСОБА_7
01.04.2025 детективи НАБУ, на підставі зазначеної ухвали слідчого судді, провели обшуку.
Згідно з відповідним протоколом детективи виявили два мобільні телефони: iPhone фіолетового кольору та iPhone чорного кольору, які перебували у вимкненому стані. Після ввімкнення детектив виявив систему логічного захисту та присутній під час обшуку адвокат повідомив, що паролі для її подолання йому не відомі.
За таких обставин, задля подолання системи логічного захисту мобільних телефонів та призначення судових експертиз, детектив вирішив вилучити названі мобільні телефони.
Наступного дня (02.04.2025) детектив визнав вилучені мобільні телефони речовими доказами у кримінальному провадженні та призначив щодо них проведення комп`ютерно-технічної експертизи.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що орган досудового розслідування вилучив технічні пристрої відповідно до приписів ч. 2 ст. 168 КПК України - на підставі ухвали слідчого судді, якою було надано дозвіл на їх вилучення. Це слідчий суддя дослідив і врахував під час розгляду відповідного клопотання.
Водночас вилучені у ОСОБА_7 мобільні телефони могли містити відомості, що мають значення для встановлення фактів або обставин у межах кримінального провадження. Однак, зазначені пристрої обладнані системою логічного захисту, що на цей момент унеможливлює достовірне встановлення такої інформації.
Наразі, з метою виявлення та подолання системи логічного захисту, копіювання наявної на вилучених пристроях інформації, а також виявлення, відновлення та копіювання видаленої інформації, детектив призначив проведення комп`ютерно-технічної експертизи, обов`язковою умовою якої є надання відповідних технічних пристроїв експерту як об`єктів дослідження.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності передбачених абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на майно. Слідчий суддя ретельно перевірив майно, на яке орган досудового розслідування просив накласти арешт, а також його зв`язок із матеріалами кримінального провадження. Доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Представник власника майна у своїй апеляційній скарзі вказує, що детектив не вжив належних заходів для забезпечення участі ОСОБА_7 в обшуці, у зв`язку із чим останній не мав можливості надати пароль для подолання системи логічного захисту під час проведення обшуку.
Колегія суддів такі доводи вважає безпідставними, адже обшук проведено за участі його адвоката та представника ради адвокатів регіону. До того ж варто зазначити, що наявність системи логічного захисту відповідно до положень КПК України є самостійною підставою для тимчасового вилучення мобільних телефонів - незалежно від того, чи обмежував власник мобільного пристрою доступ до нього. Отже, відсутність ОСОБА_7 під час обшуку не є обставиною, що перешкоджала вилученню зазначених технічних засобів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Це має на меті, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жодна невинувата особа не була обвинувачена чи засуджена, не піддавалася необґрунтованому процесуальному примусу, а також щоб до кожного учасника провадження була застосована належна правова процедура. Закон не передбачає виключень щодо категорії осіб, до яких ці принципи не застосовуються, включаючи адвокатів.
Водночас з огляду на особливу роль адвоката у здійсненні правосуддя, законодавство передбачає низку спеціальних гарантій, які закріплені, зокрема, в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до ч. 1 ст. 23 цього Закону, професійні права, честь і гідність адвоката охороняються Конституцією України та законами, зокрема, передбачено особливий порядок проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій щодо адвоката - виключно за ухвалою слідчого судді, постановленою на підставі клопотання Генерального прокурора або відповідного прокурора вищого рівня.
Також встановлена заборона на витребування, вилучення або розголошення документів, пов`язаних зі здійсненням адвокатської діяльності, та втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом. Частина 2 цієї статті конкретизує вимоги до проведення обшуку, огляду житла, інших володінь або приміщень, пов`язаних з адвокатською діяльністю. Зокрема, у відповідній ухвалі суду обов`язково має бути вказано перелік речей і документів, які підлягають відшуканню або вилученню, з урахуванням обмежень щодо адвокатської таємниці.
З метою дотримання цих гарантій, під час відповідних процесуальних дій обов`язкова участь представника ради адвокатів регіону, про що службова особа, яка здійснює слідчу дію, завчасно повідомляє раду. Представник має право ставити запитання, висловлювати зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які фіксуються у протоколі. Неявка такого представника за умови належного повідомлення не перешкоджає здійсненню процесуальної дії.
Колегія суддів зазначає, що зазначений правовий порядок було дотримано: дозвіл на проведення обшуку приміщень, де здійснюється адвокатська діяльність, був наданий слідчим суддею на підставі клопотання заступника Генерального прокурора з чітким переліком речей і документів, що планувалося відшукати. Процесуальні дії проводилися на початковому етапі досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, до якого, за наявними даними, можуть бути причетні адвокати. Присутність представників ради адвокатів регіону під час обшуку підтверджена, обшук відбувався за їх участю. Разом із тим, з огляду на конфіденційність інформації та уникнення її витоку, що могло б перешкодити проведенню розслідування, повідомлення ради адвокатів про намір проведення обшуку не здійснювалося завчасно. Водночас обшук фактично розпочато лише після прибуття уповноваженого представника ради адвокатів регіону, що свідчить про дотримання визначеної законом процедури і повагу до гарантій адвокатської діяльності.
Крім того, з урахуванням складності відмежування на ранній стадії розслідування речей і документів, що становлять адвокатську таємницю, від тих, що мають значення для кримінального провадження, належне забезпечення гарантій адвокатської діяльності можливе шляхом подальшого здійснення огляду даних виключно за участю представника ради адвокатів регіону.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд комп`ютерних даних здійснюється у формі, придатній для сприйняття, з відображенням змісту у протоколі. Згідно з ч. 3 ст. 223 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язаний вжити заходів для забезпечення участі осіб, чиї права можуть бути обмежені. Це особливо важливо, якщо вилучені технічні засоби (мобільні телефони, комп`ютери тощо) можуть містити відомості, що належать до адвокатської таємниці. Враховуючи, що зміст цих даних неможливо з`ясувати без подолання логічного захисту, було призначено експертизи для відновлення та копіювання інформації.
Колегія суддів вказує, що подальший огляд змісту вказаних пристроїв може здійснюватися лише з участю представника ради адвокатів регіону з метою виокремлення інформації, яка становить адвокатську таємницю і не має доказового значення. У випадку виникнення сумнівів щодо належності певних даних виключно до адвокатської таємниці, огляд має бути зупинено до вирішення питання слідчим суддею в порядку, передбаченому КПК України. Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі Wieser and Bicos Beteiligungen GmbH v. Austria (заява № 74336/01).
Таким чином, арешт вилученого майна, накладений з метою забезпечення належного розслідування та збереження речових доказів, є необхідним і пропорційним втручанням у право власності. Це втручання виправдане нагальною суспільною потребою - розслідуванням корупційних кримінальних правопорушень. Воно є обмеженим за обсягом, стосується конкретного майна, і забезпечує баланс між суспільним інтересом та правами осіб, до яких застосовано захід забезпечення кримінального провадження.
Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів уважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.04.2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4