- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 757/23925/17-к
Провадження № 1-кп/991/173/19
УХВАЛА
про накладення грошового стягнення
30 квітня 2025 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7,
розглянув у судовому засіданні ініційоване судом питання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого у кримінальному провадженні № 42016000000003697 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
(1) Зміст питання, що розглядається
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.
У призначене судове засідання 30.04.2025 о 09:00 год обвинувачений ОСОБА_9 не прибув за викликом у судове засідання. А тому, судом поставлено на обговорення питання про накладення на нього грошового стягнення.
(2) Позиції учасників провадження
Прокурор вважав, що є всі підстави для накладення грошового стягнення на обвинуваченого. Його поведінка щодо неявки у засідання є систематичною.
Захисник ОСОБА_10 вказав, що у клопотанні обвинуваченого про відкладення судового засідання йдеться про те, що підтверджуючі докази його неявки він надасть у наступному судовому засіданні. Просив відкласти розгляд цього питання до наступного судового засідання.
Захисник ОСОБА_11 зазначив, що він з обвинуваченим не спілкувався. Вважав, що клопотання обвинуваченого про відкладення є обґрунтованим, просив розглянути це питання за участі ОСОБА_12 у наступному засіданні.
(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні поставленого питання
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд доходить висновку, що слід накласти грошове стягнення на обвинуваченого.
Як передбачено ч. 2 ст. 318 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою. При цьому обвинувачений є стороною кримінального провадження з боку захисту (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК).
Особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).
Отож, за правилами судового розгляду, участь обвинуваченого у судовому засіданні є обов`язковою.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КПК, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.
Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення (ч. 3 ст. 146 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 323 КПК якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
ОСОБА_9 має процесуальний статус обвинуваченого і тому зобов`язаний прибувати за викликом до суду. Якщо ж він, будучи належним чином викликаний, не з`явився без поважних причин на нього накладається грошове стягнення.
Судовий розгляд у цій справі відбувається вже кілька років. Процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про затягування такого розгляду. Це проявляється у постійних проханнях про відкладення розгляду справи, періодичному перебуванні на лікарняному з різних причин, запізненнями у судові засідання, постійними переведеннями у різні військові частини для військової служби, заявлення не передбачених законом клопотань.
Чергове судове засідання у цій справі було призначене на 30.04.2025. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.
Так, згідно з телефонограмою, що складена секретарем судового засідання 17.02.2025, ОСОБА_9 повідомлений по телефону про призначену дату судового засідання.
30.04.2025 о 07:44 год (за півтори години до початку засідання) до суду надійшло клопотання обвинуваченого про відкладення судового засідання. У ньому, ОСОБА_9 вказує, що у зв`язку з відсутністю матері та необхідності стороннього догляду за хворою донькою, йому військовою частиною надано відпустку за сімейними обставинами. За станом здоров`я донька потребує стороннього догляду та нагляду, а тому він не може прийняти участь у судовому засіданні 30.04.2025, у тому числі, у форматі відеоконференції. Просить перенести розгляд справи на наступну заплановану дату, причини неявки вважати поважними.
Перелік поважних причин неприбуття особи на виклик наведено у ст. 138 КПК.
У самому клопотанні, ОСОБА_9 не обґрунтував обставини, що унеможливлюють його з`явлення на виклик або ж можливість взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука). Будь-яких доказів, які б підтверджували його твердження не надано. Інших доказів, які об`єктивно унеможливлювали прийняти участь у судовому засіданні до суду не надійшло.
Отож, ОСОБА_9 не виконав свого процесуального обов`язку щодо прибуття до суду за викликом, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений судом завчасно та належним чином. Поважність причин неприбуття належним чином необґрунтовано.
Також, суд зважає на те, що вже не вперше обвинувачений звертається до суду з клопотаннями про відкладення засідання не завчасно, а у день призначеного судового засідання. Так, 12.03.2025 ОСОБА_9 направив до суду клопотання про відкладення о 07:40 год, тобто, за півтори години до початку засідання.
У цей раз, обвинувачений знову направив клопотання про відкладення за півтори години до початку засідання о 07:44 год, тоді як справа була призначена до розгляду на 30.04.2025 о 09:00 год.
Беручи до уваги наведене та маючи на меті забезпечення дієвості кримінального провадження, а також дотримання розумних строків, суд уважає за необхідне накласти на обвинуваченого грошове стягнення.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3 028 гривень.
Визначення обвинуваченому максимально можливого грошового стягнення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб не буде для нього надто обтяжливим.
При визначенні такого розміру, суд взяв до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_9 є військовослужбовцем, і він зобов`язаний підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до військових та забезпечення впевненості суспільства в їх чесності.
Отож, суд доходить висновку про необхідність накладення на обвинуваченого ОСОБА_12 максимально можливого грошового стягнення, що становить 6 056 гривень.
На підставі викладеного, суд постановив:
- причини неприбуття в судове засідання 30.04.2025 обвинуваченого ОСОБА_8 визнати неповажними;
- накласти на ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Старий Добротвір Каменсько-Бузького району Львівської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на військовій службі, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошове стягнення у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1