Search

Document No. 127293067

  • Date of the hearing: 30/04/2025
  • Date of the decision: 30/04/2025
  • Case №: 757/23925/17-к
  • Proceeding №: 42016000000003697
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.

Справа № 757/23925/17-к

Провадження № 1-кп/991/173/19

УХВАЛА

про накладення грошового стягнення

30 квітня 2025 рокумісто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7,

розглянув у судовому засіданні ініційоване судом питання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого у кримінальному провадженні № 42016000000003697 про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

(1) Зміст питання, що розглядається

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.

У призначене судове засідання 11.12.2024 обвинувачений ОСОБА_9 не прибув за викликом у судове засідання.

А тому, у судовому засіданні 30.04.2025 судом поставлено на обговорення питання про накладення на нього грошового стягнення.

(2) Позиції учасників провадження

Прокурор вважав, що є всі підстави для накладення грошового стягнення на обвинуваченого.

Захисник ОСОБА_10 вказав, що відсутні відомості про всі обставини неявки обвинуваченого у засідання, невідомо чи були в лікарні у нього власні технічні засоби, а також чи була можливість у нього ними скористатися. А тому, таке питання слід розглядати за участі безпосередньо ОСОБА_11 . Просив відкласти розгляд цього питання до наступного судового засідання.

(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні поставленого питання

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, суд доходить висновку, що слід накласти грошове стягнення на обвинуваченого.

Як передбачено ч. 2 ст. 318 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою. При цьому обвинувачений є стороною кримінального провадження з боку захисту (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК).

Особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).

Отож, за правилами судового розгляду, участь обвинуваченого у судовому засіданні є обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КПК, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.

Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення (ч. 3 ст. 146 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 323 КПК якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

ОСОБА_9 має процесуальний статус обвинуваченого і тому зобов`язаний прибувати за викликом до суду. Якщо ж він, будучи належним чином викликаний, не з`явився без поважних причин на нього накладається грошове стягнення.

Судовий розгляд у цій справі відбувається вже кілька років. Процесуальна поведінка обвинуваченого свідчить про затягування такого розгляду. Це проявляється у постійних проханнях про відкладення розгляду справи, періодичному перебуванні на лікарняному з різних причин, запізненнями у судові засідання, постійними переведеннями у різні військові частини для військової служби, заявлення непередбаченим законом клопотань.

Чергове судове засідання у цій справі було призначене на 11.12.2024. Обвинувачений був належним чином повідомлений про цю дату.

Окрім цього, у зв`язку з проходженням військової служби обвинуваченим, 26.09.2024 судом направлено лист командиру військової частини, в якій служить обвинувачений з проханням повідомити чи може він брати участь у призначених судом судових засідання, зокрема, у засіданні, що призначене на 11.12.2024.

У відповідь, командир військової частини листом від 30.09.2024 вих.№ 5083А повідомив суд, що ОСОБА_9 зможе брати участь у судових засіданнях шляхом прибуття до приміщення Вищого антикорупційного суду.

У судовому засідання, яке відбулося 20.11.2024 та на якому був присутній ОСОБА_9, суд повідомив, що наступне судове засідання призначено на 11.12.2024.

10.12.2024 від обвинуваченого до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на вказану дату. У своєму клопотанні, він зазначив, що у зв`язку з хворобою та госпіталізацією, він не має можливості прибути та прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Таку причину він мотивував тим, що перебуває на стаціонарному лікуванні у лікарні та неможливістю покинути медичний заклад.

27.01.2025 обвинувачений направив до суду копію виписки №7022 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Згідно з нею, ОСОБА_9 перебував на стаціонарному лікуванні з 4 по 23 грудня 2024 року.

Інших доказів, неможливості прийняти участь у судовому засіданні, зокрема, і в режимі відеоконференції з власних технічних засобів (смартфона, планшета, комп`ютера, ноутбука) до суду не надійшло.

28.01.2025 судом направлено лист до лікарні, де він проходив лікування з проханням повідомити необхідну інформацію. До суду надійшла відповідь від Обласної клінічної травматологічної лікарні за підписом трьох осіб - лікуючого лікаря, завідуючого травматологічним відділенням та генерального директора. Згідно з нею, ОСОБА_9 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні лікарні з 4 по 23 грудня 2024 року; військовослужбовцям заборонено покидати медичний заклад, так як за відсутності пацієнта протягом 3 годин, його буде автоматично виписано за порушення внутрішнього лікарняного режиму.

При цьому, у своєму листі суд ставив дещо інше питання лікарям, а саме, чи дозволяв його стан залишити заклад для участі у засіданні.

З відповіді лікарів є очевидним, що покинути заклад він не мав права через встановлені там правила, а не через стан в якому він перебував як хворий.

Будь-яких доказів того, що обвинувачений намагався отримати дозвіл тимчасово (більш ніж на 3 години) покинути заклад для участі у засіданні, а потім повернутися, обвинувачений не надав.

Згідно з застосунком google maps, Харківський апеляційний суд, з якого обвинувачений постійно приймає участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції знаходиться від лікарні, в якій він перебував в 10-12 км (в залежності від обраного маршруту). При середній завантаженості руху, витрачений час в обидві сторони на автомобілі (таксі) склав би 36-40 хвилин.

Отож, ОСОБА_9 мав можливість, навіть не порушуючи правила лікарні, які встановлюють правило відсутності пацієнта протягом 3 годин, доїхати до Харківського апеляційного суду, взяти участь у судовому засіданні, яке було призначене з 16:00 год до 18:00 год (тобто протягом 2 годин) та повернутися назад до лікарні. У випадку ж якщо б обвинувачений бачив би, що він не встигає повернутися до лікарні, просити суд оголосити перерву раніше визначеного часу закінчення відведеного для цієї справи у цей день.

Також, з відповіді лікарні, де обвинувачений проходив лікування, на останнє запитання суду надано відповідь про те, що стан хворого дозволяв йому брати участь у відеоконференції за допомогою технічних засобів з приміщення лікарні.

Отож, ОСОБА_9 мав можливість брати участь у судовому засіданні навіть не покидаючи приміщення лікарні з власних технічних засобів. Для прикладу, у судовому засіданні 05.02.2025 обвинувачений ОСОБА_9 покинув залу суду у зв`язку з оголошеною тривогою та спустився до сховища, з якого, за допомогою власних технічних засобів, без проблем продовжив участь у засіданні.

Попри наведене, у судове засідання обвинувачений ОСОБА_9 не прибув у жодному з двох реально можливих варіантах участі у ньому.

Перелік поважних причин неприбуття особи на виклик наведено у ст. 138 КПК. Серед таких причин є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.

Будь-яких доказів, що ОСОБА_9 у той час тяжко хворів не надано. Дійсно, він перебував в закладі охорони здоров`я, при цьому, даних про те, що його стан не дозволяв йому тимчасово (протягом декількох годин) залишити цей заклад також не надано. Будь-яких інших обставин, які об`єктивно унеможливлювали з`явлення обвинуваченого на виклик, ним не обґрунтовано. До того ж він мав можливість взяти участь у засіданні з власних технічних засобів.

Отож, ОСОБА_9 не виконав свого процесуального обов`язку щодо прибуття до суду за викликом, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений судом завчасно та належним чином. Поважність причин неприбуття належним чином необґрунтовано.

Беручи до уваги наведене та маючи на меті забезпечення дієвості кримінального провадження, а також дотримання розумних строків, суд уважає за необхідне накласти на обвинуваченого грошове стягнення.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3 028 гривень.

Визначення обвинуваченому максимально можливого грошового стягнення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб не буде для нього надто обтяжливим.

При визначенні такого розміру, суд взяв до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_9 є військовослужбовцем, і він зобов`язаний підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до військових та забезпечення впевненості суспільства в їх чесності.

Отож, суд доходить висновку про необхідність накладення на обвинуваченого ОСОБА_11 максимально можливого грошового стягнення, що становить 6 056 гривень.

На підставі викладеного, суд постановив:

- причини неприбуття в судове засідання 11.12.2024 обвинуваченого ОСОБА_8 визнати неповажними;

- накласти на ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Старий Добротвір Каменсько-Бузького району Львівської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на військовій службі, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошове стягнення у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1