- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
Справа № 991/2410/25
Провадження №11-п/991/11/25
У Х В А Л А
12 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів)
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 про направлення з Вищого антикорупційного суду до іншого суду кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за ч.5 ст.191 КПК України, ОСОБА_12 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України
В С Т А Н О В И Л А:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 по обвинуваченню ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за ч.5 ст.191 КПК України, ОСОБА_12 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 про направлення кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з Вищого антикорупційного суду до Володимирського міського суду Волинської області.
Свої вимоги захисник обґрунтував тим, що зміст обвинувального акта та кримінально-правова формула діянь ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 не свідчать про вчинення ними кримінального правопорушення разом зі службовою особою державного органу, чим спричинено шкоду, яка у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З представленої прокурором в обвинувальному акті кримінально-правової формули можна дійти висновку, що кожен з обвинувачених діяв самостійно, без співучасті з іншими учасниками.
Проте, у словесному формулюванні обвинувачення зазначено, що ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачуються у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Захисник просить направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до Володимирського міського суду Волинської області, за місцезнаходженням ТОВ «Луцька аграрна компанія», де обвинувачені здійснюють свою діяльність.
Обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_9 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.
Враховуючи думку прокурора та захисника, колегія суддів постановила здійснювати розгляд справи за відсутності обвинувачених, оскільки неявка належним чином повідомленого учасника судового провадження не є перешкодою для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
У судовому засіданні захисник підтримав подане клопотання, прокурор заперечував проти його задоволення.
Обговоривши доводи клопотання, дослідивши зміст обвинувального акта, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня винесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Статтею 34 КПК України передбачені підстави і порядок передачі кримінальних проваджень з одного суду до іншого за визначеною законом підсудністю або внаслідок її зміни.
Визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом.
Колегією суддів встановлено, що на адресу Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000078 від 17.02.2023 щодо обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за ч.5 ст.191 КПК України, ОСОБА_12 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Кримінальне провадження стосовно корупційного злочину, передбаченого ст.191 КК України, підсудне Вищому антикорупційному суду. Інші суди визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
У п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України встановлений перелік суб`єктів злочинів у кримінальних провадженнях, підсудних Вищому антикорупційному суду.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.216 КПК України предмет кримінального правопорушення або розмір завданої ним шкоди для підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду повинен у дві тисячі і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Відповідно до п. 2-3 ч. 5 ст. 216 КПК України кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, якщо: предмет кримінального правопорушення або розмір завданої ним шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.ст.191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Згідно обвинувачення, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України вчинено спільно за попередньою змовою ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 .
За змістом обвинувального акту, керівник апарату Харківської обласної військової адміністрації ОСОБА_9, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи умисно та за попередньою змовою з посадовими особами ТОВ «Луцька аграрна компанія» - директором товариства ОСОБА_10, директором комерційним ОСОБА_11 та директором торгівельного представництва комерційного управління у Волинській області ОСОБА_12, заволоділи грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час виконання тристороннього договору на постачання продовольчих товарів між Харківською ОВА, АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Луцька аграрна компанія» на загальну суму 15 199 800 гривень, що є особливо великим розміром., чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України. Крім того, ОСОБА_9 та ОСОБА_12, будучи службовими особами діючи умисно за попередньою змовою, склали завідомо неправдиві офіційні документи, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України, які у подальшому використала ОСОБА_9, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.358 КК України.
На момент вчинення інкримінованих обвинуваченим дій щодо заволодіння державними коштами положеннями ЗУ «Про Державний бюджет на 2022 рік» передбачено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 481 грн. 00 коп. Таким чином, розмір предмета або шкоди від кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, має перевищувати 4 962 000 грн. 00 коп.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, вчинено ОСОБА_9 як службовою особою державного органу у співучасті з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, вчинення правопорушення охоплювалося їх єдиним та спільним умислом, предмет кримінального правопорушення та розмір шкоди, завданий внаслідок його вчинення, у дві тисячі і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення правопорушення, колегія суддів вважає, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду на підставі п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи захисника про те, що зміст обвинувального акта та кримінально-правова формула діянь ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12 не свідчать про вчинення ними кримінального правопорушення спільно зі службовою особою державного органу та приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
Не зазначення в обвинувальному акті положень кримінального закону, які передбачають форму співучасті осіб у вчиненні кримінального правопорушення не впливають на підсудність кримінального провадження, оскільки для її визначення суттєвим є зміст обвинувального акту, а не правова кваліфікація дій обвинувачених.
Керуючись статтями 33-1, 34, 216, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника про направлення кримінального провадження № 52023000000000078 від 17.02.2023 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5