- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/1187/25
провадження № 11-сс/991/209/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 11.03.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
14.03.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 17.03.2025 року призначено до апеляційного розгляду.
1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_8 та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на вилучені під час обшуку житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у власності ТОВ «Юридична компанія «Юр-фактор» та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7, два ноутбуки ACER EX215-51K-38QX.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущені ним під час розгляду клопотання істотні порушення вимог КПК України. Водночас, конкретних обґрунтувань наведеним підставам для скасування оскаржуваної ухвали апеляційна скарга не містить. Станом на день її розгляду доповнень до апеляційної скарги від захисника ОСОБА_6 на адресу суду не надійшло.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_6, підозрювана ОСОБА_7, представник власника житлового приміщення, у якому проводився обшук (ТОВ «Юридична компанія «Юр-фактор») та прокурор, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились. При цьому, адвокат ОСОБА_6 повідомила суд про дострокове припинення з 09.04.2025 року дії договору про надання правової допомоги у даному провадженні ОСОБА_7 (а.с. 51).
Підозрювана ОСОБА_7 про причини своєї неявки суд не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду заяви не зверталася.
Прокурор ОСОБА_9 24.04.2025 року подала клопотання про розгляд апеляційної скарги за її відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, у якому також зазначила, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали (а.с. 56).
Вирішуючи питання про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників провадження, колегія суддів враховує положення ч. 4 ст. 405 КПК України, згідно з якими неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду, а також те, що підозрювана ОСОБА_7 своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалась та не підтвердила суду, що дійсно припинила відносини з адвокатом ОСОБА_6 . Також, колегія суддів враховує, що про час та місце судового засідання учасники провадження повідомлені задовго до його проведення, а відтак ОСОБА_7 за потреби могла завчасно укласти договір з іншим адвокатом.
За викладених обставин, враховуючи виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення учасників провадження про дату, час та місце апеляційного розгляду, та виходячи з положень ч. 4 ст. 405 КПК України, відсутні перешкоди для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 р., зокрема за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 КК в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_10 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_11, депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_12, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_7, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_13, заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_14, а також ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі з комерційної точки зору земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб, або оформлювали правовстановлюючі документи на неіснуючі об`єкти нерухомості, після чого передавали їх підконтрольним товариствам для створення видимості їх добросовісного набуття та створення умов для отримання земельних ділянок - зокрема, у подальшому вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_10 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_10 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади м. Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн. грн., чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн. грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
При цьому, згідно розподілених ролей, ОСОБА_7, будучи депутатом Київради та членом земельної комісії КМР, використовувала своє службове становище для представництва інтересів ОСОБА_10, зокрема голосувала на засіданнях земельної комісії та пленарних засіданнях Київради за підтримку чи навпаки, за блокування відповідних проектів рішень, спрямованих на забезпечення інтересів злочинної організації. ОСОБА_7 активно використовувала свої зв?язки серед депутатів КМР для забезпечення необхідної підтримки рішень, що входили в сферу інтересів організації. Вказані дії здійснювалися шляхом переконання депутатів або надання обіцянок щодо отримання неправомірної вигоди чи підтримки депутатських груп з боку злочинної організації. Крім того, ОСОБА_7 прийняла висловлену ОСОБА_10 через ОСОБА_15 обіцянку неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США в обмін на її систематичне використання повноважень як члена земельної комісії для ухвалення рішень в інтересах організації.
06.02.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру.
В цей же день детективами у квартирі, яка перебуває у власності ТОВ «Юридична компанія «Юр-фактор» та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7, проведено обшук, в результаті якого, серед іншого, вилучено два ноутбуки ACER EX215-51K-38QX.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень. Крім того, матеріали клопотання вказують на те, що вона користувалась вищевказаною квартирою, тому вилучені ноутбуки можуть їй належати та могли використовуватись нею у період та містити відомості щодо обставин, що розслідуються у даному провадженні, про що свідчать вилучені у вказаній квартирі копії документів. За таких обставин, та враховуючи, що доступ до ноутбуків обмежено системою логічного захисту, для подолання якого на даний час призначено експертизу, обов`язковою умовою проведення якої є надання експерту цих пристроїв, як об`єктів дослідження, накладення на них арешту є обґрунтованим.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч. 1 і ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як вже зазначалося вище, накладаючи арешт на вилучені ноутбуки, слідчий суддя дійшов висновків щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, наявності правових підстав для накладення арешту на вилучене майно та розумності і співрозмірності обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, а також встановив інші обставини, які підлягають встановленню при вирішенні питання про арешт майна, зокрема: 1) матеріали клопотання вказують на те, що ОСОБА_7 користувалась вищевказаною квартирою, відтак, вилучені ноутбуки можуть належати їй та могли використовуватись нею у період та містити відомості щодо обставин, що розслідуються у провадженні, про що свідчать вилучені у вказаній квартирі копії документів, 2) з огляду на присутність під час обшуку у вказаній кватирі представника Комітету захисту прав адвокатів НААУ та те, що дозвіл на проведення обшуку був отриманий у слідчого судді за клопотанням заступника Генерального прокурора із визначенням чіткого переліку речей і документів, дозвіл на відшукання яких надавався, встановлені законом гарантії адвокатської діяльності були дотримані.
Водночас, апеляційна скарга не містить обґрунтування та жодного посилання на обставини, які б дозволяли інакше оцінити встановлені слідчим суддею обставини, які підлягають дослідженню при вирішенні питання про арешт майна. Відповідно, вищевказані висновки оскаржуваної ухвали про доцільність накладення арешту на вилучені ноутбуки є обґрунтованими.
При постановленні рішення колегія суддів також враховує, що ст. 409 КПК України визначено підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції, зокрема: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Натомість, апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 містить лише вступну та прохальну частину та обмежується твердженням про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущені ним істотні порушення вимог КПК України, однак не містить посилання на жодні обставини на обґрунтування таких тверджень. При цьому, доповнення до вказаної апеляційної скарги, як вже зазначалося вище, так і не були подані.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є належним чином вмотивованими. При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на конкретні висновки слідчого судді, які не відповідають фактичним обставинам, а також на конкретні допущені слідчим суддею істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, хоча саме такі підстави для скасування оскаржуваної ухвали зазначені в апеляційній скарзі. Враховуючи викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4