- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/4010/25
Провадження № 1-кс/991/4044/25
У Х В А Л А
06.05.2025 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12022000000000696,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 05.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 825,62 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 500 000 грн, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та продовженням існування таких ризиків (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні .
Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).
2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
2.11.Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: (1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; (2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК України).
2.12.Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 1-3 ст. 199 КПК України).
2.13.Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 4, 5 ст. 199 КПК України).
2.14.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Історія провадження
3.2.Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2025 у справі № 991/293/25 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 3 028 000 грн та покладенням у разі внесення такої застави строком на два місяці, низки обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 149-163 т. 1/.
3.3.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.01.2025 ухвалу слідчого судді залишено без змін /а.с. 164-177 т. 1/.
3.4.Відповідно до ухвали слідчої судді від 12.03.2025 строк тримання підозрюваного ОСОБА_3 продовжено на 60 днів - до 10.05.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування /а.с. 213-232 т. 1/.
3.5.Також слідча суддя зменшила підозрюваному розмір застави до 2 500 000 грн.
3.6.Слідча суддя визначила, що у разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво, слідчого судді, суду та упродовж двох місяців з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави виконувати такі обов`язки:
-не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво, та суду;
-повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із іншими підозрюваними ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ;
-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. на підозрюваного на два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покладаються обов`язки.
3.7.Під час розгляду відповідного клопотання слідча суддя встановила, що існують ризики (1) переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
3.8.Згідно з ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.03.2025 названу ухвалу слідчої судді залишено без змін /а.с. 233-245 т. 1/.
3.9.03.04.2025 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування /а.с. 246-249 т. 1/.
Щодо питань, які належить вирішити
3.10.Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-чи продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;
-обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу;
-щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.11.25.07.2022 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, позаяк органом досудового розслідування встановлено, що підслідний НАБУ суб`єкт організував заволодіння електричною енергією для врегулювання небалансів, використовуючи підконтрольних учасників ринку: ТОВ «Паверсток», ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», внаслідок чого завдав збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго» в особливо великому розмірі /а.с. 40, 41 т. 1/.
3.12.08.06.2023 до ЄРДР внесено відомості за ч. 3 ст. 209 КК України про те, що у 2022 році підслідний НАБУ суб`єкт організував легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великому розмірі, шляхом здійснення фінансових операцій з грошовими коштами, отриманими від продажу електроенергії ТОВ «Паверсток», якою останнє незаконно заволоділо, за ланцюгом перерахування коштів через підконтрольних суб`єктів господарювання /а.с. 40, 41 т. 1/.
3.13.14.01.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у пособництві заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою в умовах воєнного стану /а.с. 42-47 т. 1/.
3.14.Зокрема, ОСОБА_3 підозрюється у тому, обіймаючи до 06.04.2022 посаду керівника ТОВ «Паверсток» та будучи засновником товариства, діючи у складі організованої групи у співучасті зі ОСОБА_7, здійснив пособництво у заволодінні електричною енергією із Об`єднаної енергетичної системи України з метою її продажу кінцевим споживачам з використанням серед інших суб`єктів господарювання ТОВ «Паверсток», чим ПрАТ «НЕК «Укренерго» завдано матеріальних збитків на суму 58 436 851,35 грн.
Згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_3 як співучасник, відповідно до розподілу ролей між учасниками організованої групи, зокрема, вчинив такі дії: (1) 05.04.2022 за вказівкою ОСОБА_7 призначив на посаду директора ТОВ «Паверсток» ОСОБА_8, у квітні 2022 року надав доступ та повний контроль до фінансової частини діяльності TOB «Паверсток» ОСОБА_8 ; (2) здійснював пошук, придбання суб`єктів господарювання - учасників ринку електричної енергії - з метою їх подальшого залучення до механізму заволодіння електричною енергією, зокрема: попросив ОСОБА_9 як власника і директора ТОВ «Наша енергетична система» передати електронні ключі доступу до системи управління ринком; надав вказівку ТОВ «Наша енергетична компанія», за якою товариством 11.06.2022 створено балансуючу групу, до складу якої увійшло одне підприємство - ТОВ «Паверсток»; надав вказівку працівникам ТОВ «Паверсток» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 здійснити придбання ТОВ «Мідбор», частку у статутному капіталі якого в розмірі 100 % зареєстрували 07.06.2022 за ОСОБА_12 ; (3) забезпечив передачу працівникам ТОВ «Паверсток» електронних ключів доступу до системи «Клієнт-Банк» та системи управління ринком суб`єктів господарювання, які були залучені до заволодіння електричною енергією; (4) консультував ОСОБА_8 щодо специфіки функціонування балансуючого ринку у процесі вчинення дій, спрямованих на заволодіння електричною енергією; надав їй вказівку на забезпечення відчуження майна ТОВ «Паверсток» (автомобіль Porsche Cayenne 2020 року випуску, прогулянкове судно «Cranchi E 30 Endurance» 2020 року випуску) на інших номінальних власників з метою його залишення у безпосередньому володінні ОСОБА_7 ; (5) сприяв приховуванню слідів кримінального правопорушення, зокрема, шляхом організації вчинення дій, необхідних для подальшої подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Паверсток»; 17.06.2022 ОСОБА_3 частку в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток» продав ОСОБА_13 ; надав вказівку, за якою 26.07.2022 ОСОБА_9 частку у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Наша енергетична компанія» продав ОСОБА_14 ; (6) згідно плану мав отримати і імовірно отримав визначену ОСОБА_7 частину прибутку від продажу електричної енергії кінцевим споживачам, якою заволоділи учасники організованої групи.
Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_3 вчинив ці дії за таких обставин.
Протягом квітня-липня 2022 року депутат Харківської обласної ради VIII скликання ОСОБА_7, користуючись ситуацією, яка склалася в Україні внаслідок збройної агресії РФ, організував заволодіння електричною енергією ПрАТ «НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі «ОСП», Адміністратор розрахунків «АР») та подальшу легалізацію коштів, отриманих від її продажу, через підконтрольні йому суб`єкти господарювання та їх службових осіб.
У квітні 2022 року ОСОБА_7, діючи з корисливих мотивів протиправного заволодіння електричною енергією із Об`єднаної енергетичної системи України з метою її продажу кінцевим споживачам, створив та очолив організовану групу, до складу якої на добровільній основі, маючи єдиний злочинний намір, увійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
За змістом повідомлення про підозру, механізм вчинення злочину полягав в отриманні ТОВ «Паверсток» від ПрАТ «НЕК «Укренерго» (100 % акцій якого перебувають у державній власності) електричної енергії та в подальшому її постачанні кінцевому споживачу з одночасним умисним непроведенням розрахунків з АР та перекладанням фінансової відповідальності за отриману електричну енергію на заздалегідь придбаних та підготовлених учасників ринку: ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», керівники яких не мали наміру проводити фінансово-господарську діяльність і реалізовувати свої повноваження.
ОСОБА_3 та ОСОБА_10 21.05.2019 заснували ТОВ «Паверсток», розподіливши частки у статутному капіталі по 50 % кожному. ОСОБА_10 31.07.2020 передав ОСОБА_3 свою частку у статутному капіталі товариства, внаслідок чого він почав володіти 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток». Відповідно до рішення від 25.10.2021 № 12 ОСОБА_3 як одноосібний власник товариства призначив себе директором ТОВ «Паверсток».
Незважаючи на те, що ОСОБА_3 був одноособовим володільцем 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток», діяльність товариства на ринку електричної енергії здійснювалася в інтересах ОСОБА_7, оскільки він інвестував кошти, за допомогою яких підприємство здійснювало свою діяльність.
Для реалізації злочинного умислу учасниками організованої групи були залучені такі суб`єкти господарювання, які мали ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу: ТОВ «Паверсток» (код ЄДРПОУ 43016569), ТОВ «Оптима-Прайс» (код ЄДРПОУ 40335034), ТОВ «Наша енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 42702261), ТОВ «Мідбор» (код ЄДРПОУ 43156184).
ОСОБА_3 за вказівкою ОСОБА_7 05.04.2022 призначив на посаду директора ТОВ «Паверсток» ОСОБА_8, яка відповідно до наказу від 06.04.2022 № 06/04 з 06.04.2022 приступила до виконання обов`язків директора. Згідно зі статутом ТОВ «Паверсток» від 30.12.2020 виконавчим органом товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів.
Учасники організованої групи, будучи обізнаними із правовими, економічними та організаційними засадами функціонування ринку електричної енергії, не маючи наміру придбавати електричну енергію на вищевказаних сегментах ринку, вирішили отримати її із Об`єднаної енергетичної системи України, уникаючи при цьому розрахунків із ПрАТ «НЕК «Укренерго» та перекладаючи фінансову відповідальність на заздалегідь підконтрольних учасників ринку: ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», які після заволодіння організованою групою електричною енергію зупиняли свою діяльність на ринку електричної енергії.
Так, для набуття статусу учасника ринку та провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії обов`язково необхідно укласти договір про врегулювання небалансів електричної енергії з ПрАТ «НЕК «Укренерго» або вступити до балансуючої групи учасника ринку, який уклав такий договір із ПрАТ «НЕК «Укренерго». Водночас у випадку вступу в балансуючу групу фінансову відповідальність перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» за відібрану всіма учасниками електричну енергію несе лише один визначений договором учасник - СВБ.
У травні 2022 року ТОВ «Оптима-Прайс» та ТОВ «Наша енергетична компанія» уклали договори з ПрАТ «НЕК «Укренерго» про врегулювання небалансів, зазначеними підприємствами було створено балансуючу групу, до складу якої увійшло тільки ТОВ «Паверсток».
У період з 01.06.2022 по 10.06.2022 ТОВ «Паверсток» як єдиним учасником балансуючої групи ТОВ «Оптима-Прайс» отримано від ПрАТ «НЕК «Укренерго» електричної енергії в обсязі 8 456,004 МВт вартістю 24 716 551,15 гривні.
У період з 11.06.2022 по 17.06.2022 ТОВ «Паверсток» як єдиним учасником балансуючої групи ТОВ «Наша енергетична компанія» отримано від ПрАТ «НЕК «Укренерго» електричної енергії в обсязі 5 208,892 МВт/год та вартістю 12 374 460,20 гривні.
16.06.2022 учасники організованої злочинної групи від ТОВ «Мідбор» здійснили продаж ТОВ «Паверсток» та ТОВ «Наша енергетична компанія» електричної енергії в обсязі 9500 МВт*год вартістю 25 755 840 грн.
Обсяги електричної енергії, заявлені до продажу з боку ТОВ «Мідбор», вказаним підприємством не купувалися, а були відібрані з Об`єднаної енергетичної системи України та обліковані як негативні небаланси ТОВ «Мідбор».
Згодом зазначені суб`єкти господарювання набули статусу «Дефолтний, зокрема, ТОВ «Оптима-Прайс» - 11.06.2022, ТОВ «Наша енергетична компанія» - 16.06.2022, ТОВ «Мідбор» - 23.06.2022, та зупинили свою діяльність. Зазначений статус підприємства набули оскільки (1) ТОВ «Оптима-Прайс» не оплатило отриману ТОВ «Паверсток» електричну енергію, яка обліковувалася як негативні небаланси ТОВ «Оптима-Прайс»; (2) ТОВ «Наша енергетична компанія» не оплатило отриману ТОВ «Паверсток» електричну енергію, яка обліковувалася як негативні небаланси ТОВ «Наша енергетична компанія»; (3) ТОВ «Мідбор» не оплатило отриману ТОВ «Паверсток», ТОВ «Наша енергетична компанія» електричну енергію, яка обліковувалася як негативні небаланси ТОВ «Мідбор».
ТОВ «Паверсток», отримавши електричну енергію з Об`єднаної енергетичної системи України та здійснивши її продаж кінцевим споживачам, розрахунки з АР не здійснило, а отримані від продажу кошти під виглядом фінансової допомоги перерахувало на підконтрольні ОСОБА_7 суб`єкти господарювання, після чого вони були використані в міжнародній торгівлі паливно-мастильними матеріалами.
Водночас для запобігання обтяженню майна, яке перебувало у власності ТОВ «Паверсток», у разі викриття протиправної діяльності організованої групи, ОСОБА_8 вчинила низку дій, спрямованих на забезпечення відчуження майна ТОВ «Паверсток» (автомобіль Porsche Cayenne 2020 року випуску, прогулянкове судно «Cranchi E 30 Endurance» 2020 року випуску) на інших номінальних власників з метою його залишення у безпосередньому володінні ОСОБА_7 .
З метою приховування слідів протиправної діяльності 17.06.2022 ОСОБА_3 частку в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток» продав ОСОБА_13 .
3.15.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.16.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.17.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.18.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).
3.19.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.20.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема копіями:
-протоколу огляду від 18.01.2023 оптичного диску із аудіо файлом виявленим на телефоні ОСОБА_3, згідно з яким 28.05.2022 у ресторані по вул. Мечникова, 5 в м. Києві між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 відбулася розмова, під час якої обговорювалося (1) виведення активів із ТОВ «Паверсток», зокрема, через різні суб`єкти господарювання під електроенергію вірогідно у сумі 70 млн грн, у т.ч. «через угоди всередині балансуючої групи»; (2) припинення діяльності ТОВ «Паверсток» та зняття транспортних засобів, які перебували на його балансі, зокрема, автомобіля та човна; (3) у телефонній розмові ОСОБА_7 з Ірою, вірогідно ОСОБА_8, що відбулась під час зустрічі цієї із ОСОБА_3, йшлося про необхідність надання відомостей про суму коштів на рахунках для подальшого її виведення /а.с. 1-12 т. 2/;
-висновку НКРЕКП за результатами розслідування порушень законодавства щодо функціонування ринку електричної енергії від 31.01.2023, відповідно до якого (1) ТОВ «Паверсток» з 01.06.2022 по 11.06.2022 входило до балансуючої групи (далі - БГ) ТОВ «Оптима-Прайс», з 11.06.2022 по 18.06.2022 до БГ ТОВ «Наша енергетична компанія». За вказаний період часу ТОВ «Паверсток» операції з купівлі/продажу електроенергії на РДН та ВДР не здійснювало. В той же час ТОВ «Паверсток» здійснювало постачання електричної енергії споживачам за відсутності її придбання, чим формувало негативні небаланси, які делегувало СВБ (ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія»), впливаючи тим самим на заборгованість СВБ перед НЕК «Укренерго»; (2) ТОВ «Оптима-Прайс» з 01.06.2022 по 10.06.2022 було СВБ БГ до складу якої входило лише ТОВ «Паверсток». За вказаний період будь-яких операцій на ринку ВДР, РНД, імпорт/експорт не здійснювало. 11.06.2022 набуло статусу «Дефолтний» через заборгованість як СВБ БГ сформовану єдиним учасником - ТОВ «Паверсток». 11.06.2022 ТОВ «Оптима-Прайс» намагалося здійснити продаж е/е за ДД ТОВ «Паверсток» в обсязі 6000 МВт*год та ТОВ «НЕК» в обсязі 3 500 МВт*год, одна у зв`язку із набуттям статусу «Дефолтний» вказані операції скасовано; (3) ТОВ «Наша енергетична компанія» (НЕК) з 11.06.2022 по 18.06.2022 було СВБ БГ до складу якої входило лише ТОВ «Паверсток». За вказаний період будь-яких операцій на ринку, ВДР, РНД, імпорт/експорт не здійснювало. 16.06.2022 набуло статусу «Дефолтний» через заборгованість як СВБ БГ сформовану єдиним учасником - ТОВ «Паверсток»; (4) ТОВ «Мідбор» 16.06.2024 купівлю електроенергії на існуючих сегментах ринку (ДД, РДН, ВДР, імпорт» не здійснювало, а лише продавало електроенергію по ДД ТОВ «Паверсток» та ТОВ «НЕК» за рахунок негативних небалансів. Загальний обсяг продажу становить 9500 МВт*год: 3500 МВт*год для ТОВ «НЕК», 6000 МВт*год - ТОВ «Паверсток». Отже, у зв`язку з продажем за ДД значних обсягів електроенергії, які не були забезпечені, ТОВ «Мідбор» сформувало від`ємну сальдовану величину, яка у кожний розрахунковий період торгового дня 16.06.2024 становила від 250 до 500 МВт*год, що перевищує 1 МВт*год, та є порушенням підпункту 7 пункту 1 Постанови № 332, та, як наслідок, підставою для формування небалансу та заборгованості перед НЕК «Укренерго». 23.06.2022 набуло статусу «Дефолтний» за придбану електроенергію для врегулювання небалансів, яку по ДД продало ТОВ «Паверсток» та ТОВ «НЕК»; (5) відповідно до проведеного НКРЕКП аналізу вбачається, що дії ТОВ «Оптима-Прайс» та ТОВ «Мідбор» щодо продажу за ДД ТОВ «Паверсток» та ТОВ «НЕК» електроенергії за відсутності операцій з імпорту, купівлі на ринку ДД спрямовані на формування зазначеними компаніями від`ємної сальдованої величини та, як наслідок, утворення негативного небалансу, у результаті чого накопичилась заборгованість перед НЕК «Укренерго» /а.с. 28-42 т. 2/;
-висновку експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 02.12.2024, згідно з яким у результаті продажу електричної енергії ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», ПрАТ «НЕК «Укренерго» заподіяно збитків на загальну суму 58 436 851,35 грн /а.с. 5-45 т. 4/;
-протоколу огляду ІС «НАІС» від 22.10.2024, згідно з яким 01.06.2022 автомобіль Porsche Cayenne, який перебував на балансі ТОВ «Паверсток» був перереєстрований на ОСОБА_15, новий д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 43-45 т. 2/;
-протоколу огляду відомостей із БД Аркан від 06.08.2024, відповідно до яких 02.06.2022 на автомобілі Porsche Cayenne, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 виїхав через ПП Порубне за межі кордону України /а.с. 46, 47 т. 2/;
-повідомлення адміністрації судноплавства від 25.07.2022, згідно з яким 20.06.2022 виключено із Суднової книги України судно «Cranchi E 30 Endurance», яке було зареєстроване за ТОВ «Паверсток» та зареєстровано за ОСОБА_16 /а.с. 48, 49 т. 2/;
-протоколу огляду від 05.09.2024 даних мобільного телефону ОСОБА_8, зокрема, листування у месенджері WhatsАpp, у якому ОСОБА_8 22.07.2022 зазначила ОСОБА_7 про те, що забрала судновий білет про реєстрацію судна на ОСОБА_16, запитувала згоду на виготовлення бортових номерів, які потрібні для «вивезення в Європу» /а.с. 1-9 т. 3/; 26.07.2022 ОСОБА_7 пересилає ОСОБА_8 голосове повідомлення, у якому просить надати паспортні дані ОСОБА_16 для оформлення причіпу для човна /а.с. 13-19 т. 3/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 30.12.2022, згідно з яким ОСОБА_17 виконувала функції комерційного директора ТОВ «Паверсток» та після призначення у квітні 2022 року ОСОБА_8 директором ТОВ «Паверсток» щодо діяльності підприємства звітувала останній; у травні 2022 року неодноразово повідомляла ОСОБА_8 про те, що не здійснення закупівлі електричної енергії при наявності діючих договорів постачання електричної енергії кінцевим споживачам призведе до формування негативних небалансів, що матиме збиткові наслідки для ТОВ «Паверсток», у відповідь на що ОСОБА_8 повідомила, що з цього приводу спілкуватиметься із чоловіком на ім`я « ОСОБА_18 » /а.с. 69-73 т. 2/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 20.12.2022, відповідно до якого ОСОБА_17 виконувала функції бухгалтера ТОВ «Паверсток» та після призначення у квітні 2022 року ОСОБА_8 директором ТОВ «Паверсток» щодо діяльності підприємства звітувала останній /а.с. 55-59 т. 1/;
-протоколу огляду від 27.09.2024 даних мобільного телефону ОСОБА_3, зокрема, листування у застосунку Telegram між ОСОБА_19 та ОСОБА_9 - директором та засновником ТОВ «Наша енергетична компанія» 29.06.2022, у якому ОСОБА_3 зазначив: «Ми в дефолті і йде боротьба з в і за гроші. Він вивів 21 млн прибутку і тепер хоче все перерахувати за курсом 24 на 35 і типу ніхто нічого не винен» /а.с. 230-232 т. 3/;
-протоколу огляду від 27.09.2024 даних мобільного телефона ОСОБА_3, згідно з яким 20.06.2022 ОСОБА_3 пересилав абоненту зазначеному як «ОСОБА_35» аудіо-файл, в якому розповів про дії, які він планує вчинити для доведення до банкрутства ТОВ «Паверсток» /а.с. 60-69 т. 1/;
-актів про відмову ліцензіата у проведенні позапланової виїзної перевірки НКРЕКП № 118 від 22.02.2023, № 275 від 09.06.2023, № 298 від 30.06.2023, відповідно до яких 22.02.2023, 09.06.2023 та 30.06.2023 комісія з проведення перевірки прибула за місцезнаходженням ТОВ «Паверсток», ТОВ «Мідбор» та ТОВ «Наша енергетична компанія» згідно з інформацією, що міститься у ліцензійних справах, проте за відповідними адресами ТОВ «Паверсток», ТОВ «Мідбор», ТОВ «Наша енергетична компанія», відсутні; ними не дотримано вимоги Закону України «Про ринок електричної енергії», Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, Порядку контролю /а.с. 74-84 т. 2/;
-постанов НКРЕКП № 462 від 14.03.2023, № 1237 від 05.07.2023, № 1340 від 18.07.2023, відповідно до яких ТОВ «Паверсток», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор» анульовано ліцензії з постачання електричної енергії споживачу /а.с. 85-90 т. 2/;
-акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Паверсток» від 17.06.2022 за договором купівлі-продажу частки (100 %) у статутному капіталі ТОВ «Паверсток» між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 /а.с. 91, 92 т. 2/;
-акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Оптима-Прайс» від 30.08.2024 за договором купівлі-продажу частки (100 %) у статутному капіталі ТОВ «Оптима-Прайс» між ОСОБА_20 та громадянином Республіки Індія ОСОБА_21 /а.с. 93, 94 т. 2/;
-акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Наша енергетична компанія» від 26.07.2022 за договором купівлі-продажу частки (100 %) у статутному капіталі ТОВ «Наша енергетична компанія» між ОСОБА_9 та ОСОБА_14 /а.с. 95, 96 т. 2/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_22 від 13.12.2022, відповідно до якого ОСОБА_22 як юрист здійснював супровід продажу компанії ТОВ «Мідбор», пізніше допомагав ОСОБА_23 з продажем корпоративних прав ТОВ «Мідбор»; із пропозицією придбати компанію ТОВ «Мідбор» до ОСОБА_22 звернувся ОСОБА_10, з яким він був знайомий та спілкувався з приводу юридичного супроводу отримання ліцензії на постачання електричної енергії ТОВ «Паверсток»; за вказівкою ОСОБА_10 спілкування з приводу купівлі ТОВ «Мідбор» із ОСОБА_22 ввела ОСОБА_24 ; із новим засновником та директором ОСОБА_12 ТОВ «Мідбор» ОСОБА_22 не знайомий та не зустрічався у процесі продажу ТОВ «Мідбор» /а.с. 97-123 т. 2/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_23 від 07.12.2022, відповідно до якого після продажу ТОВ «Мідбор» логіни та паролі до пошти, сайту, MMS ОСОБА_23 передав ОСОБА_24, 14.06.2022 на прохання ОСОБА_24 передав паролі доступу до банківських рахунків ТОВ «Мідбор» у АТ КБ Приватбанк ОСОБА_17 /а.с. 124-134 т. 2/;
-рапорта за результатами опитування ОСОБА_25 від 29.05.2023, відповідно до якого ОСОБА_24 працювала у тендерному відділі ТОВ «Паверсток», здійснювала супровід купівлі ТОВ «Мідбор» на прохання ОСОБА_3 /а.с. 135-144 т. 2/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 08.11.2022, відповідно до якого ОСОБА_12 за грошову винагороду в розмірі 100 доларів США погодився стати засновником та директором ТОВ «Мідбор», будь-якого відношення до діяльності підприємства не має /а.с. 145-149 т. 2/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 03.01.2023, відповідно до якого у 2019 - 2022 роках ОСОБА_9 був власником ТОВ «Наша енергетична компанія», яке жодних операцій на ринку електричної енергії не здійснювало, створено виключно з метою продажу; у травні 2022 року із пропозицією продати ТОВ «Наша енергетична компанія» до нього звернувся ОСОБА_3 ; у процесі продажу за вказівкою ОСОБА_3 спілкувався із дівчиною «ОСОБА_36» /а.с. 150-155 т. 2/;
-протоколу огляду від 27.09.2024 мобільного телефону ОСОБА_3, зокрема, листування у застосунку Telegram між ОСОБА_3 та ОСОБА_9, у якому останній повідомляє ОСОБА_3, що йому постійно телефонують із АТ КБ «ПриватБанк» з приводу ТОВ «Наша енергетична компанія», оскільки він там рахується директором, на що ОСОБА_3 відповів: «Зараз дізнаюсь, чому ще не зняли, ти не директор. Шли [нецензурне висловлювання], якщо будуть дзвонити» /а.с. 230, 231, 233-237 т. 3/;
-протоколу огляду від 23.10.2024 та відомостей від ТОВ «Космонова» від 17.05.2023, відповідно до якого хід до системи управління ринком або MMC (система, де здійснюється реєстрація обсягів купівлі/продажу електричної енергії, що у подальшому впливає на формування небалансів) ТОВ «Паверсток», ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «НЕК», ТОВ «Мідбор» у червні 2022 року здійснювалося із ір-адреси НОМЕР_2, яка була надана провайдером для ОСОБА_26 /а.с. 54-68 т. 2/;
-рапорта за результатами опитування ОСОБА_26 від 31.05.2023, відповідно до якого останній, працюючи у ТОВ «Паверсток» відповідав за внесення відомостей у систему ММС, вихідну інформацію отримував із корпоративної пошти ТОВ «Паверсток», спілкувався із ОСОБА_3, мав ключ доступу ТОВ «Оптима-Прайс» до ММС, можливо також і ТОВ «Мідбор» та ТОВ «Наша енергетична компанія» /а.с. 156-170 т. 2/;
-протоколу огляду від 05.09.2024 даних мобільного телефону ОСОБА_8, зокрема, листування останньої у застосунку WhatsАpp (1) із ОСОБА_27, відповідно до якого ОСОБА_8 у травні-червні 2022 року просила передати печатки ТОВ «Оптима-Прайс» /а.с. 1-3, 20-27 т. 3/; (2) із ОСОБА_20 - засновником ТОВ «Оптима-Прайс», відповідно до якого « ОСОБА_8 постійно просить підтвердити вхід в клієнт-банк, в т.ч. у травні-липні 2022 року; за вказівкою ОСОБА_8 ОСОБА_20 робить довіреності на інших осіб; ОСОБА_8 у квітні 2022 року дає вказівки на перерахунок коштів, при цьому говорить, що це погоджено із «В.І.» /а.с. 29-51 т. 3/;
-протоколу обшуку від 03.11.2022 приміщення за адресою: АДРЕСА_2, під час якого вилучено печатки ТОВ «Паверсток», ТОВ «Оптима-Прайс», документи щодо діяльності ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Паверсток» /а.с. 171-179 т. 2/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_28 від 20.06.2023, відповідно до якого для входу в приміщення офісу по АДРЕСА_2 ОСОБА_8 протягом червня-листопада 2022 р. використовувала картку ОСОБА_7 /а.с. 180-194 т. 2/;
-протоколу огляду від 15.08.2024 мобільного телефону ОСОБА_8, зокрема, листування останньої у месенджері Viber 25.02.2020 щодо виготовлення печаток для ТОВ «Оптима-Прайс» /а.с. 266 т. 3/;
-протоколу огляду ІС Аркан від 23.10.2024, відповідно до якого 02.06.2022 ОСОБА_20 разом із ОСОБА_7 на автомобілі Porsche Cayenne, д.н.з. НОМЕР_1 виїхали за кордон /а.с. 195, 196 т. 2/;
-протоколу огляду від 05.09.2024 даних мобільного телефону ОСОБА_8, зокрема, листування у застосунку Whatsapp із абонентом НОМЕР_3, контакт зазначений як « ОСОБА_29 », тобто ОСОБА_7, яке відбулося 28.06.2022, у якому ОСОБА_8 зазначила: « ОСОБА_30 надсилаю заявку на документи, він сказав 9.8% ви йому озвучили» та пересилає відомості щодо надання ТОВ «Медіа Імпакт» юридичних послуг ТОВ «Паверсток» на загальну суму 19 999 200). Факт 9%=1 799 928, після чого ОСОБА_7 написав: «Я йому сказав 9» /а.с. 79-96 т. 1/;
-протоколу огляду від 06.01.2025, згідно з яким 29.06.2022 рахунку ТОВ «Паверсток» на рахунок ТОВ «Медіа Імпакт» N? перераховано 1 799 928 грн із призначенням платежу: «Оплата грошових коштів за юридичні послуги» /а.с. 70-75 т. 1/;
-протоколу огляду реєстру судових рішень від 06.01.2025, відповідно до якого ГСУ НПУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000945 від 14.07.2022, у якому ТОВ «Медіа Імпакт» фігурує, як одне із ризикових суб?єктів господарювання, учасник протиправних схем з умисного ухилення від сплати податків /а.с. 97-109 т. 1/;
-протоколу огляду від 27.09.2024 даних мобільного телефону ОСОБА_3, відповідно до якого 22.06.2022 у ході спілкування із абонентом зазначеним як «ОСОБА_35» ОСОБА_3 повідомляє, що на рахунки ТОВ «Паверсток» зараховано 19 млн, які ОСОБА_3 далі без відома «людей» відправив, підписавши платіжний документ підписом «її», вірогідно ОСОБА_31 /а.с. 60-69 т. 1/;
-протоколу огляду від 07.01.2025, відповідно до якого за результатами аналізу руху грошових коштів ТОВ «Паверсток» встановлено, що 22.06.2022 з рахунку НОМЕР_4, відкритого в АТ «Ощадбанк», перераховано грошові кошти в сумі 19025800,73 грн на рахунок TOB «Паверсток» НОМЕР_5, відкритий в АТ «УКРБУДІНВЕСТБАНК», призначення платежу: розподіл коштів за електричну енергію згідно алгоритму (пост. НКРЕКП від 27.06.2019 №1246) в т.ч. ПДВ., які у подальшому були перераховані на погашення відсотків згідно Договору овердрафту № OV/U/03-2-0013 від 18.02.2021 /а.с. 76-78 т. 1/;
-іншими долученими до клопотання документами у сукупності та взаємозв`язку.
3.21.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 12022000000000696 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
3.22.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.23.Натомість, заперечення сторони захисту, зокрема, що (1) ОСОБА_3 не перебував на посаді директора ТОВ «Паверсток» та взагалі був позбавлений доступу до розпорядження коштами цього товариства і не мав права підпису, (2) а також, що ОСОБА_3 нібито діяв під примусом, оскільки 03.04.2022 його співмешканка ОСОБА_32 зверталася до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо викрадення ОСОБА_3 та примусового утримання його невідомими особами в готелі «Франція» в м. Вінниця з метою передання ним управління компанією ТОВ «Паверсток», були оцінені слідчою суддею в ухвалі від 12.03.2025 у справі № 991/1970/25 під час вирішення клопотання детектива про продовження строку тримання підозрюваного під вартою та нових даних, які б спростовували зроблені слідчою суддею висновки стороною захисту наразі не наведено.
Щодо наявності ризиків
3.24.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.25.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміноване підозрюваному ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
3.26.Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема строком від 7 до 12 років.
3.27.Водночас, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.
3.28.Поряд з цим, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладення угоди про визнання винуватості допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
3.29.З огляду на наявну кваліфікацію дій підозрюваного друга із зазначених умов наразі не може бути застосована.
3.30.Також слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.
3.31.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваному призначено покарання більш м?яке, ніж передбачено законом.
3.32.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступними обставинами.
3.33.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний досяг 36-річного віку, у зв`язку чим на нього поширюються обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаними чоловіками під час дії на території України правового режиму воєнного стану.
3.34.Однак слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати поведінку та місцезнаходження підозрюваного, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.35.Також, вирішуючи щодо цього ризику слідча суддя бере до уваги відомості про майновий стан підозрюваного.
3.36.Так, сума нарахованого доходу ОСОБА_3 за 2021 рік становить 573 649,89 грн, за 2022 рік - 355 599,01 грн /а.с. 171, 172 т. 4/.
3.37.Поряд з цим, дохід ТОВ «Паверсток», керівником та власником якого був ОСОБА_3, у 2019 році склав 4 264 852 грн, а в 2020 році - 244 041 368 грн; за 2021 р. - 1 540 450 115 грн /а.с. 110-134 т. 1/.
3.38.Також слідча суддя бере до уваги, що хоч ОСОБА_3 офіційно не працює, проте на підставі договору від 15.09.2024 є орендарем квартири, вартість оренди якої становить 38 000 гривень в місяць /а.с. 200-205 т. 1/.
3.39.Окрім того, ОСОБА_3 на підставі договору найму (оренди) автомобіля від 17.05.2024 користується автомобілем VOKSWAGEN ID.6 CROZZLITE PRO /а.с. 200-205 т. 1/.
3.40.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що відповідно до ухвали слідчої судді від 12.03.2025 у справі № 991/1970/25 у судовому засіданні з розгляду клопотання детектива про продовження строку тримання підозрюваного під вартою ОСОБА_3 повідомив, що його заробіток у місяць, до застосування запобіжного заходу, складав близько 30 тис. грн на місяць /а.с. 213-232 т. 1/.
3.41.Проте, зважаючи на можливість орендувати квартиру за плату, яка згідно з повідомленими ним даними складає його місячний заробіток, а також автомобіль, дохід підозрюваного, ураховуючи необхідність здійснення побутових витрат, у т.ч. на утримання названого майна, є значно більшим, ніж повідомлений підозрюваним, до того ж, вірогідно неофіційним. Адже у 2023, 2024 роках ОСОБА_3 одержав єдиний офіційно відображений дохід у розмірі 365,52 грн від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» /а.с. 171, 172 т. 4/.
3.42.Слідча суддя бере до уваги, що за підозрюваним не зареєстровано будь-якого нерухомого майна /а.с. 173 т. 4/.
3.43.Окрім цього, ОСОБА_3 23.05.2022 у зв?язку із укладенням договору купівлі-продажу транспортного засобу марки INFINITI, моделі Q50, 2016 р.в., отримав дохід у сумі 280 000 грн /а.с. 192, 193 т. 1/, а також 18.05.2022 отримав дохід від продажу квартири у АДРЕСА_3, загальною площею 34,4 кв. м у розмірі 1 667 530 грн /а.с. 196-199 т. 1/.
3.44.Також, слідча суддя враховує ймовірне виведення співучасниками близько 58 млн грн з рахунків очолюваного раніше підозрюваним підприємства та наявність достатніх підстав вважати, що значну частку цих коштів згідно попередніх домовленостей отримав сам підозрюваний.
3.45.Слідча суддя бере до уваги і обставини обговорення підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_7 питань щодо обсягів коштів, якими вони оперували в інших сферах господарської діяльності, наміри стягнення боргів з інших осіб в значних обсягах тощо.
3.46.Зокрема, у розмові, яка відбулась 28.05.2022 між ОСОБА_3 та ОСОБА_7, запис якої містився на мобільному телефоні підозрюваного, ОСОБА_3, серед іншого, промовив: «Це буде просто щомісяця викинуто по 5 мільйонів гривень грошей» в контексті відповіді на пропозицію ОСОБА_7 примусово усунути директора відповідного підприємства і захопити його (щодо можливого способу стягнення боргу).
3.47.Також ОСОБА_3 зазначив: «Вони з цієї станції те, що [інша особа] з Укргазресурсів підняв, витягли майже 400 млн грн», при цьому ОСОБА_7 зазначив «Інша річ, гроші ми можемо хлопнути красиво з цими», ОСОБА_3 : «Ну теоретично ми їх так хлопнемо» /а.с. 5 т. 2/.
3.48.Зазначені уривки розмови свідчать про те, що підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_7 могли мати певні наміри з обернення на свою користь значних сум коштів в інших сферах діяльності, не пов`язаних з обставинами цього кримінального провадження.
3.49.З огляду на викладене, підозрюваний, на переконання слідчої судді, володіє достатніми фінансовими ресурсами для забезпечення переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.50.Поряд з цим, захисник, а також сам підозрюваний у клопотаннях до слідчого та прокурора /а.с. 40-54 т. 5/ зазначав про те, що кошти на рахунках підозрюваного арештовано у зв`язку із рішенням господарського суду про стягнення заборгованості у сумі понад 4 млн грн.
3.51.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що згідно з відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Господарського суду м. Києва від 22.02.2023 у справі № 910/9277/22 із ТОВ «ПАВЕРСТОК» та ОСОБА_3 постановлено стягнути солідарно на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» заборгованість за договором овердрафту № OV/U/03-2-0013 від 18.02.2021 в розмірі 4 085 671 грн 48 коп.
3.52.Водночас, наразі доказів виконання цього судового рішення у порядку, зазначеному стороною захисту, слідчій судді не надано.
3.53.До того ж, зазначається, що відповідальність є солідарною та зрештою, це не перешкоджало ОСОБА_3 орендувати названі житло (за досить високою ціною) та автомобіль, що певним чином визначає рівень та стиль життя підозрюваного, навіть в умовах наявної заборгованості.
3.54.Сторона захисту також покликалась, що будучи обізнаним про кримінальне провадження із 2022 року ОСОБА_3 до переховування не вдався. Водночас, слід зазначити, що лише із повідомленням про підозру він вважається таким, що притягується до кримінальної відповідальності, у зв`язку із чим, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує та вагомість здобутих стороною обвинувачення доказів може вдатись до втечі.
3.55.Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного, в сукупності, дають слідчій судді підстави дійти висновку, що продовжує існувати ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.56.Слідча суддя вважає такий ризик не доведеним.
3.57.Адже нині кримінальне провадження № 12022000000000696 перебуває на стадії ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування /а.с. 246-249 т. 1/.
3.58.Умовою переходу кримінального провадження до цієї стадії є впевненість сторони обвинувачення у тому, що зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта (ч. 1 ст. 290 КК України).
3.59.Це не виключає безумовно існування цих ризиків, втім, прокурор не навів обґрунтованих доводів щодо можливостей їх реалізації підозрюваним.
3.60.За відсутності таких, слідча суддя вважає такий ризик недоведеним.
Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
3.61.Сторона обвинувачення покликалась, що інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо яких здійснюється спеціальне досудове розслідування, органом досудового розслідування ще не допитані та оголошені в міжнародний розшук, відтак у зв`язку з повідомленням про підозру у ОСОБА_3, як співучасника може існувати намір вплинути на них з метою узгодження такої версії подій, яка б нівелювала доводи підозри.
3.62.Слідча суддя вважає такі покликання обґрунтованими, а також зауважує, що такий вплив може бути здійснено як безпосередньо, у т.ч. із застосуванням засобів зв`язку, так і опосередковано через інших осіб.
3.63.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від підозрюваних.
3.64.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.65.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 23 КПК України).
3.66.Варто зауважити, що відповідно до ст. 225 КПК України суд також може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто у разі допиту під час досудового розслідування у судовому засіданні за наявності відповідних підстав.
3.67.Проте у порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.
3.68.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.69.Окрім того, з огляду на те, що наразі підозрювані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виїхали за кордон та щодо них здійснюється спеціальне досудове розслідування, наявна вірогідність їх допиту і в порядку міжнародної правової допомоги.
3.70.Тому, ризик впливу на підозрюваних існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них, як обвинувачених, та дослідження їх судом.
3.71.З огляду на викладене, слідча суддя вважає, що продовжує існувати ризик впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
3.72.Поряд з цим, прокурор також покликався на наявність ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
3.73.Слідча суддя з цього приводу зважає на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, про що вже зазначала цій ухвалі, зокрема, що такі отримуються судом безпосередньо, окрім встановлених ст. 225 КПК України випадків.
3.74.Додатково слід зазначити, що за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.75.З огляду на викладене, фактично ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, аналогічно до ризику впливу на інших підозрюваних, є триваючим, може бути реалізований як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження, а тому покликання на нього сторони обвинувачення слідча суддя вважає обґрунтованим.
3.76.Слідча суддя зважає, що відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.77.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.
3.78.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання детектива, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.
3.79.Вирішуючи щодо наявності ризику впливу на свідків слідча суддя бере до уваги, що окремі особи надали у цьому кримінальному провадженні показання, які у сукупності та взаємозв`язку із іншими фактичними даними підтверджують версію органу досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому злочинів, у зв`язку із чим підозрюваний може мати мотив для незаконного впливу на них, що полягає в уникненні кримінальної відповідальності.
3.80.Сторона захисту зазначала, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_3 будь-яким чином намагався незаконно вплинути на учасників кримінального провадження.
3.81.Слідча суддя зважає, що лише 14.01.2025 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру та цього ж дня сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу.
3.82.Отож, підозрюваному стало достеменно відомо про обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, встановлені стороною обвинувачення та обсяг доказів, які є у їхньому розпорядженні, у т.ч. дані свідків.
3.83.Водночас, з 15.01.2025 ОСОБА_3 утримується під вартою, що об`єктивно перешкоджало йому реалізувати ризик незаконного впливу на свідків.
3.84.За таких обставин, наведені покликання сторони захисту слідча суддя вважає безпідставними.
3.85.Сторона обвинувачення, мотивуючи цей ризик також звертала увагу, що Головним Управлінням Національної поліції у Вінницькій області розглядалося звернення ОСОБА_33 № 344 від 03.04.2022. Зі змісту пояснень ОСОБА_33 та ОСОБА_34, які були надані працівникам поліції, слідує, що партнери ОСОБА_3, як власника ТОВ «Паверсток» з 01.04.2022 насильно утримували останнього в готелі «Франція», що в м. Вінниця /а.с. 220-227 т. 4/.
3.86.У клопотанні зазначається, що оскільки із матеріалів кримінального провадження висновується, що інвестором ТОВ «Паверсток» є ОСОБА_7, то такі обставини вказують на ОСОБА_7 як на особу, якій може бути властиве застосування фізичного чи психологічного насильства з метою вирішення конфліктних ситуацій.
3.87.Оскільки мотиви сторони обвинувачення в цій частині зводяться до того, що ці дії чинились ОСОБА_7, або ж іншими особами в його інтересах відносно ОСОБА_3, то покликання на такі обставини на підтвердження можливості незаконного впливу на свідків самим ОСОБА_3, на переконання слідчої судді, є безпідставними.
3.88.Отже, наразі стороною обвинувачення доведено також існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам
3.89.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з таким кримінальним правопорушенням.
3.90.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі.
3.91.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні не притягувався /а.с. 216, 217 т. 4/.
3.92.Поряд з цим, слідча суддя зважає на сукупний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 .
3.93.Згідно з долученими до клопотання документами, підозрюваному 35 років.
3.94.Відомостей про місце роботи підозрюваного слідчій судді не надано. Водночас, слідча суддя зважає на відсутність у ОСОБА_3 будь-яких доходів, нарахованим податковими агентами у 2023, 2024 роках.
3.95.Щодо репутації підозрюваного слідча суддя зважає, що відповідно до ухвали слідчої судді від 12.03.2025 у справі № 991/1970/25 підозрюваний ОСОБА_3 має відзнаки військового формування за допомогу у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України /а.с. 213-232 т. 1/.
3.96.Щодо майнового стану підозрюваного слідча суддя вже зазначала у цій ухвалі.
3.97.Поряд з цим, актуальних відомостей щодо стану здоров`я підозрюваного, сімейного стану слідчій судді не надано.
3.98.Зазначені обставини у сукупності вказують на відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків за місцем проживання а Україні.
3.99.Беручи до уваги наведене у цьому розділі ухвали, слідча суддя вважає, що встановлені ризики не нівелюються зазначеними обставинами.
3.100.З огляду на викладені обставини, на переконання слідчої судді, запобігти встановленим ризикам можливо шляхом продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто, до 04.07.2025 включно, але в будь-якому разі у межах строку досудового розслідування.
3.101.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.102.Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, на необхідності застосування якого наполягала сторона захисту, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
3.103.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчою суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації.
3.104.Поряд з цим, порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
3.105.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.
3.106.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.
Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
3.107.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.
3.108.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
3.109.Як зазначалось, у цьому кримінальному провадженні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. Отже, натепер кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування.
3.110.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).
3.111.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.
3.112.Отже, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно є незакінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.
3.113.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу.
Щодо розміру застави
3.114.Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
3.115.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу; встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України; можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.116.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.117.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.118.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.119.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.
3.120.Відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя враховує розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
3.121.Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а саме, у тому, що під час воєнного стану, діючи у складі організованої групи у співучасті зі ОСОБА_7, здійснив пособництво у заволодінні електричною енергією із Об`єднаної енергетичної системи України з метою її продажу кінцевим споживачам з використанням серед інших суб`єктів господарювання ТОВ «Паверсток», чим ПрАТ «НЕК «Укренерго» завдано матеріальних збитків на суму 58 436 851,35 грн.
3.122.При визначенні розміру застави слідча суддя бере до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень та спричинену ними шкоду, в сукупності з майновим станом та іншими даними підозрюваного, про які уже зазначалось у цій ухвалі.
3.123.Водночас, застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.124.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.125.Водночас, з огляду на те, що тривалий час застава у попередньо визначеному розмірі повністю не внесена, такий може бути неспівмірний із можливостями підозрюваного.
3.126.Тому, зважаючи на майновий стан підозрюваного у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, на переконання слідчої судді, обґрунтованим розміром застави є 2 000 000 (два мільйони) грн 00 коп.
3.127.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.
3.128.Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.129.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
3.130.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слід зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки:
-не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду;
-повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із іншими підозрюваними ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ;
-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
3.131.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.132.Водночас, слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).
3.133.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, до 04.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Визначити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн 00 коп.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом UA678201720355279004000096000.
У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки:
-не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, та суду;
-повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із іншими підозрюваними ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ;
-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
В іншій частині клопотання відмовити.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Строк дії обов`язків, покладених слідчою суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1