- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 310/5055/19
Провадження № 11-кп/991/52/25
Головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
секретарі судового засідання ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на вирок Вищого антикорупційного суду від 21.11.2024, у кримінальному провадженні № № 42018000000002770, за обвинуваченням:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_10, ОСОБА_11,
захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8,
захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_12,
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені обставини судом першої інстанції
24.09.2019 до Вищого антикорупційного суду (далі - суд першої інстанції) з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшло кримінальне провадження № 42018000000002770 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
У межах цього кримінального провадження, 18.08.2022 суд першої інстанції постановив ухвалу про оголошення обвинувачених у розшук, оскільки після 24.02.2024 вони не виходять на зв`язок та їхнє місцеперебування не відоме суду. Обвинувачені не інформували суд жодним чином про своє місцеперебування.
21.06.2024 суд першої інстанції постановив ухвалу про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні щодо обвинувачених. Це рішення ухвалене на підставі того, що обвинувачені знали про розпочате проти них кримінальне провадження відносно них, тривалий час переховуються від суду ймовірно на тимчасово окупованих територіях з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перебувають у розшуку.
За результатами розгляду справи по суті, 21.11.2024 суд першої інстанції ухвалив вирок за процедурою in absentia, яким визнав ОСОБА_9 та ОСОБА_7 винуватими у пред`явленому обвинуваченні.
ОСОБА_9 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 7 років і 6 місяців із позбавленням права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного йому майна. ОСОБА_7 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 6 років із позбавленням права обіймати аналогічні посади строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного їй майна.
Крім того, суд першої інстанції у вироку вирішив питання щодо заходів забезпечення та речових доказів у справі.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченої ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Основні аргументи сторони захисту зводяться до незгоди з розглядом справи в порядку спеціального судового провадження (in absentia). Адвокат зазначає, що згідно з обвинувальним актом та наданою обвинуваченими інформацією, вони є мешканцями міста Маріуполя Донецької області, де постійно проживали до 24.02.2022. З 05.03.2022 і до теперішнього часу місто Маріуполь вважається тимчасово окупованою територією України (відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства з питань реінгеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309). Матеріали справи не містять належних доказів того, що обвинувачені перебувають у Маріуполі та навмисно переховуються від суду для ухилення від кримінальної відповідальності. На думку адвоката, неявка обвинувачених до суду і їх неотримання судових повісток можуть бути обумовлені об`єктивними причинами, зокрема неможливістю обвинувачених дістатися на територію, підконтрольну Україні.
Окремо захисник вказує на те, що розгляд справи не міг здійснюватися як в загальному порядку, так і в порядку спеціального провадження. Оскільки досудове розслідування, підготовче судове провадження і значна частина судового розгляду відбувалися за безпосередньої участі обвинувачених, адвокат вважає, що єдино правильним рішенням суду першої інстанції було б зупинення провадження до моменту їх розшуку та це б не призвело до порушення їхніх прав.
З урахуванням зазначеного, сторона захисту просить дослідити всі письмові докази, що наявні у цьому кримінальному провадженні, зокрема вивчити обставини, які стали підставою для ухвалення рішення про спеціальне судове провадження. На підставі цього захисник просить скасувати вирок та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисники обвинувачених в повному обсязі підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просили задовольнити.
Сторона обвинувачення в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Послалась на законність ухвалення вироку за процедурою in absentia, а отже підстав для його скасування немає.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті оскаржуваного судового рішення та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи й заперечення учасників судового провадження, повторно дослідила докази та вивчила обставини, які стали підставою для ухвалення рішення про спеціальне судове провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, обговорила доводи апеляційної скарги, та дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ч. 1 ст. 404 КПК України).
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених у вироку обставинах і кваліфікація їх дій за ч. 3 ст. 368 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України відповідно, та призначення їм покарання, ніким не оскаржується, а тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції не переглядає вирок суду першої інстанції в цій частині.
Враховуючи те, що вирок був ухвалений за процедурою in absentia, колегія суддів перевіряє чи дотримані права обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у зв`язку зі здійсненням спеціального судового провадження.
Щодо дотримання прав обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на захист та доступ до правосуддя з огляду на здійснення щодо них спеціального судового провадження (in absentia)
Щодо дотримання прав обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в суді першої інстанції
Вирок у цьому провадженні був ухвалений за відсутності обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за процедурою in absentia. Рішення про здійснення спеціального судового провадження суд першої інстанції прийняв 21.06.2024 на кінцевому етапі судового розгляду (після дослідження доказів сторони обвинувачення та захисту, допиту всіх свідків) у зв`язку з ухиленням обвинувачених від суду та відсутністю у суду даних про їх точне місце перебування, що підтверджується таким:
02.07.2019 прокурор затвердив обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018000000002770 від 08.11.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та в цей же день вручила його обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (том 1 а.с. 1-47);
Обвинувальний акт надійшов до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 09.07.2019 (том 1 а.с. 93).
19.09.2019 кримінальне провадження № 42018000000002770 від 08.11.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України було направлено до Вищого антикорупційного суду (том 1 а.с. 93).
За цим актом Вищий антикорупційний суд призначив судовий розгляд та в судовому засіданні 28.10.2019 прокурор оголосив його повний текст, при цьому обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 зазначили, що обвинувачення їм зрозуміле, вину вони не визнають та давати пояснення відмовляються (том 1 а.с. 185-189).
У період з 28.11.2019 по 27.01.2022 відповідно до встановленого порядку дослідження доказів суд першої інстанції дослідив письмові документи та речові докази сторони обвинувачення, допитав свідків, дослідив письмові докази сторони захисту та перейшов до стадії допиту обвинувачених (останній етап у встановленому судом порядку дослідження доказів), надавши обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 час для підготовки до допиту та відклавши розгляд справи на 14.02.2022 (том 7 а.с. 115-121).
При цьому, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 особисто брали участь у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду протягом 28.11.2019 по 27.01.2022 включно, їх захист здійснювали вільно обрані ним адвокати, при цьому у всіх судових засіданнях, які відбулись у цій справі, одночасно з обвинуваченим брали участь їх захисники.
14.02.2022 в судове засідання з`явилась обвинувачена ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_9 не з`явився. Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_13 причину його неявки пояснила захворюванням, при цьому доказів на його підтвердження не надала (том 7 а. с. 132, 133).
12.05.2022 та 13.05.2022 від захисників обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 надійшли клопотання про відкладення подальшого розгляду кримінального провадження через те, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є мешканцями м. Маріуполь Донецької області, яке з 02.03.2022 є окупованою територією, та зв`язок з ними відсутній. Їхнє місцеперебування невідоме (т. 7 а.с. 144, 146).
У наступні судові засідання, призначені на 24.06.2022, 18.08.2022 обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не з`явились. Виклик здійснювався за допомогою засобів мобільного та поштового зв`язку, однак викликати їх не вдалось в зв`язку зі знаходженням поза межами стільникового зв`язку, а працівники Укрпошти не здійснюють доставку до м. Маріуполь Донецької області в зв`язку з воєнними діями (т. 7 а.с. 153, 158, 159, 163-166, 169).
18.08.2022 суд оголосив обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у розшук та зупинив судове провадження (т. 7 а.с. 178-180).
08.04.2022, оскільки розшук обвинувачених не дав результату, судове провадження було відновлено (т. 8 а.с. 8, 9) та 21.06.2024 суд прийняв рішення про здійснення спеціального судового провадження за відсутності обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7, копію якого надіслано обвинуваченим та їх захисникам (т. 8 а.с. 129-134), відомості про прийняте рішення опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» (т. 8 а.с. 141).
За змістом ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Згідно з положеннями ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст. 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 127, ч. 2 і 3 ст. 146, ст. 146-1, 147, ч. 2 - 5 ст. 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), ст. 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Частиною 3 статті 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
З вищенаведеного вбачається, що для здійснення спеціального судового провадження в порядку, визначеному процесуальним законом, необхідна сукупність таких обставин: 1) подання відповідного клопотання прокурором; 2) можливість здійснення спеціального судового провадження щодо конкретного кримінального правопорушення, обвинувачення щодо яких розглядається судом (з визначеного КПК України переліку); 3) оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук, та/або його виїзд, та/або його перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором; 4) підтвердження обізнаності обвинуваченого про розпочате кримінальне провадження щодо нього; 5) підтвердження переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; 6) неприбуття обвинуваченого до суду на виклик більш як два рази без поважної причини.
Відповідно до матеріалів клопотання та обвинувального акта ОСОБА_9 обвинувачується за ч. 3 ст. 368 КК України; ОСОБА_7 обвинувачується за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України. Щодо цих злочинів згідно зі ст. 297-1 та 323 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), про що прокурором й подано відповідне клопотання.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано було прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження за відсутності обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7, оскільки прокурором надано суду достатні докази переховування обвинувачених від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, оголошення їх в розшук та ухилення від прибуття до суду, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Надалі суд першої інстанції за процедурою in absentia провів 5 судових засідань:
26.09.2024 (т. 8 а.с. 144, 147-149) - в зазначеному засіданні суд першої інстанції відклав розгляд справи за клопотанням захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі;
10.10.2024 (т. 8 а.с. 183-189) - в зазначеному засіданні за участю захисників обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 суд першої інстанції розглянув клопотання про звернення застави в дохід держави, обрання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмови у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про призначення судової фоноскопічної експертизи;
24.10.2024 (т. 8 а.с. 213, 216-218) - в зазначеному засіданні суд першої інстанції відклав розгляд справи за клопотанням захисника обвинуваченої ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі;
30.10.2024 (т. 8 а. с. 241-244) - в зазначеному засіданні суд першої інстанції у зв`язку з відсутністю у сторін доповнень до судового розгляду та клопотань постановив закінчити з`ясування обставин та перевірку їх доказами та перейти до судових дебатів, в судових дебатах виступив прокурор та захисники обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ;
21.11.2024 (т. 9 а.с. 4-51) - у цьому засіданні судом першої інстанції було надано право висловити останнє слово, після чого суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, який оголосив 21.11.2022.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив передбачені КПК України (абз. 6 ч. 6 ст. 323) заходи щодо виклику обвинувачених в порядку спеціального судового провадження: надіслав повістки про виклик за останнім відомим місцем проживання обвинувачених, яке вони повідомили суду при встановленні особи; відомості про виклики були оприлюднені на офіційному вебсайті суду (т. 8 а.с. 142, 211, 212, 227, т. 9 а.с. 2, 61) та у визначеному законодавством офіційному загальнодержавному виданні - газеті «Урядовий кур`єр» (т. 8 а.с. 141, 210, 226, т. 9 а.с. 3, 60).
Крім цього, слід зазначити, що 27.01.2022 обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в судовому засіданні було повідомлено про дату та час наступного судового засідання (т. 7 а.с. 115-121), а 14.02.2022 обвинувачена ОСОБА_7 особисто під підпис була викликана у засідання, призначене на 03.03.2022 (т. 7 а.с. 134).
Отже, суд першої інстанції вжив всіх передбачених КПК України та всіх можливих заходів щодо виклику обвинуваченого у зазначені судові засідання.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 були обізнані з пред`явленим їм обвинуваченням, викликані у судове засідання, та були обізнані із запланованими процесуальними діями у ньому; вільно обрали собі захисників, які брали участь протягом судового розгляду до ухвалення судом першої інстанції рішення про спеціальне судове провадження. Надалі їх захист здійснювався захисниками за призначенням. Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 особисто та в присутності своїх захисників брали участь у дослідженні всіх наявних доказів сторони обвинувачення та захисту. Явка обвинуваченого ОСОБА_9 до суду була забезпечена заставою в розмірі 110 460 грн, а обвинуваченої ОСОБА_7 обов`язками, покладеними застосованим до неї запобіжним заходом у вигляді особистого зобов`язання, однак наприкінці судового розгляду - напередодні судового засідання, в якому їх мали допитувати як обвинувачених, не з`явились, їх місцеперебування не відоме, тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_7 відмовились від права бути присутнім в суді першої інстанції та ухилились від суду.
Також колегія суддів вважає неспроможними доводи сторони захисту в частині неможливості встановлення місцеперебування обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 з огляду на відсутність з ними зв`язку, оскільки мережа інтернет на окупованій території відновлена протягом тривалого часу, та обвинуваченими як під час розгляду кримінального провадження в першій інстанції, так і під час перегляду вироку в апеляційній інстанції, не були здійснені заходи щодо явки до суду, що вкотре свідчить про наявність їх умислу на переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції вжив недостатніх заходів для повідомлення обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про день, час і місце розгляду справи стосовно них, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Верховний суд неодноразово у своїх рішеннях аналізував порядок спеціального досудового розслідування та судового провадження. Дійсно така процедура у кримінальному провадженні є специфічною, оскільки проводиться без участі обвинуваченого, а повідомлення особи здійснюється з дотриманням певних правил, передбачених процесуальним законом.
Зокрема у постанові Великої Палати від 28 лютого 2024 року справа № 415/2182/20 зазначено, що законодавець дозволяє розгляд справи судом за відсутності обвинуваченого (in absentia), тобто застосування процедури спеціального судового провадження на підставі ч. 3 ст. 323 КПК України. Означена процедура застосовується судом за клопотанням прокурора за умови підтвердження, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження.
Так, законодавець врегулював здійснення процедури in absentia, зокрема порядок повідомлення особи, яка переховується на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Згідно з приписами абзацу 6 ч. 3 ст. 323 КПК України повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 цього Кодексу та на офіційному вебсайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Відповідно до матеріалів судового провадження, у цьому кримінальному провадженні вимоги абзацу 6 ч. 3 ст. 323 КПК України, щодо повідомлення обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про розгляд стосовно них справи були дотримані, про що детально наводилось вище.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Зважаючи на специфіку судового провадження (in absentia), колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій вжили прямо передбачені кримінальним процесуальним законом заходів щодо інформування обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 про здійснення стосовно них кримінального провадження.
Колегія суддів не заперечує, що під час здійснення спеціального (досудового розслідування) судового провадження, можуть вживатися додаткові заходи, не визначені у ст. 323 КПК України щодо повідомлення особи. Водночас нездійснення таких додаткових заходів, за умови дотримання чітко передбаченого процесуальним законодавством України порядку здійснення повідомлення (виклику) особи щодо якої здійснюється кримінальне провадження відповідно до процедури in absentia, само по собі не є порушенням вимог КПК України, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Також твердження апеляційної скарги про те, що з огляду на оголошення обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у розшук, суд першої інстанції зобов`язаний був зупинити судове провадження до розшуку обвинувачених, є необґрунтованими, оскільки ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.06.2024 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за їх відсутності, які відповідно до вимог ст. 323 КПК України були належним чином повідомлені про розгляд кримінального провадження.
З наведених мотивів суд першої інстанції законно (відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України) прийняв рішення про здійснення спеціального судового провадження та ухвалив вирок в порядку in absentia з дотриманням прав обвинуваченого на доступ до правосуддя.
Крім цього, провадження в порядку in absentia здійснювалось з дотриманням права обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на захист.
Так, всі судові засідання, які відбулись, за участі обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7, проводились в присутності вільно обраних ними захисників, а надалі за участю захисників за призначенням. При цьому ефективність захисту серед іншого підтверджується такими заходами, вжитими захисниками: виступами із вступними промовами та в судових дебатах із викладенням позиції захисту у письмовій формі (т. 8 а.с. 239, 240); наданням доказів (т. 5 а.с. 34-82); запереченнями на клопотання про здійснення спеціального судового розслідування (т. 8 а.с. 30-34); поданими клопотаннями: щодо порядку та способу дослідження доказів (т. 4 а.с. 199-222); про виклик свідка (т. 6 а.с. 186, том 7 а.с. 99-110), про витребування документів (т. 1 а.с. 145, 146), про визнання доказів недопустимими (т. 3 а.с. 82-94, 174-178, т. 4 а.с. 21-25, т. 5 а.с. 83-98, т. 6 а.с. 153-162), про призначення експертизи (т. 5 а.с. 26-32, т. 7 а.с. 80-98), про ознайомлення з матеріалами справи, в тому числі зі звукозаписами судових засідань (т. 3 а.с. 82-94, т. 3 а.с. 150, т. 4 а.с. 32, 46, 224, 228, т. 6 а.с. 137-138, 144, т. 7 а.с. 136, т. 8 а.с. 67, 90), поданням апеляційної скарги на вирок захисником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 (т. 9 а.с. 63-65).
Отже, спеціальне судове провадження в суді першої інстанції здійснено з дотримання прав обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на захист та доступ до правосуддя.
Щодо дотримання прав обвинуваченого під час апеляційного розгляду
Так само в суді апеляційної інстанції дотримані права обвинуваченого на доступ до правосуддя та захист.
Суд апеляційної інстанції вжив передбачені КПК заходи щодо повідомлення обвинуваченого про апеляційний перегляд вироку - відомості про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційного розгляду були розміщені на вебсайті суду та опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр» (т. 9 а.с. 82, 103а, 135, 145).
Суд здійснив виклики обвинуваченого в передбаченому КПК України порядку: за останнім відомим місцем проживання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (т. 9 а.с. 178, 179, 201, 202); шляхом розміщення відомостей про виклик на офіційному вебсайті Суду (т. 9 а.с. 174, 207) та у загальнодержавному офіційному виданні - в газеті «Урядовий кур`єр» (т. 9 а.с. 181, 212).
Під час апеляційного розгляду захист обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 забезпечено безпосередньою участю адвокатами за призначенням - ОСОБА_8 та ОСОБА_12 .
Крім цього, ефективний захист обвинуваченої ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду забезпечив адвокат ОСОБА_8 шляхом подання апеляційної скарги на вирок.
Отже, апеляційний розгляд в порядку in absentia проведений відповідно до вимог КПК, з дотриманням прав обвинуваченого на доступ до правосуддя та на захист.
Щодо інших доводів сторін
Сторони наводили також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча § 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна трактувати як необхідність давати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (див. рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), від 09.12.1994, § 29, Серія A. 303-A, «Хіро Балані проти Іспанії» (Hiro Balani v. Spain), 09.12.1994, § 27, Серія A, № 303-B та Гарсіа Руїс (Garcia Ruiz), згадане вище, § 26). Тому, відхиляючи апеляцію, апеляційний суд може, в принципі, просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справах «Хелле проти Фінляндії» (Helle v. Finland), від 19.12.1997, §§ 59-60, Звіти про судові рішення та ухвали 1997-VIII, «Гірвісаарі проти Фінляндії»(Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, § 30, від 27.09.2001, «Степанян проти Вірменії» (Stepanyan v. Armenia), № 45081/04, § 35, від 27.10.2009 та «Емель Бойраз» (Emel Boyraz), згадане вище, § 74). Тому, відхиляючи апеляцію, апеляційний суд може, в принципі, просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справах «Хелле проти Фінляндії» (Helle v. Finland), від 19.12.1997, §§ 59-60, Звіти про судові рішення та ухвали 1997-VIII, «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, § 30, від 27.09.2001,«Степанян проти Вірменії» (Stepanyan v. Armenia), № 45081/04, § 35, від 27.10.2009 та «Емель Бойраз» (Emel Boyraz), згадане вище, § 74) (рішення «Їлдиз проти Туреччини» (Yildiz v. Turkey), заява № 47124/10, від 27.04.2021, § 31).
У цьому провадженні Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
Висновки Суду за результатами апеляційного розгляду
Спеціальне судове провадження в суді першої та апеляційної інстанцій здійснено з дотриманням прав обвинуваченого на захист та доступ до суду.
Доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
З наведених мотивів, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вирок - без змін.
Керуючись ст. 297-5, 323, 376, 404, 405, 407, 412, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Вищого антикорупційного суду від 21.11.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4