- Presiding judge (HACC AC): Mykhailenko D.H.
Справа № 991/3452/25
Провадження №11-сс/991/333/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: адвокат ОСОБА_5,
розглянула апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, - (1) ОСОБА_6 та (2) ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52025000000000003 від 03.01.2025.
Історія провадження
1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000003 від 03.01.2025 за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.17.04.2025 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло 4 клопотання прокурора про арешт майна, які ухвалою слідчого судді від 25.04.2025 об`єднані в одне провадження із присвоєнням єдиного унікального номеру № 991/3452/25.
3.07.05.2025 слідчий суддя наклав арешт на майно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (далі - ухвала слідчого судді).
4.12.05.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 на зазначену ухвалу.
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою:
(1) задоволено клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_6 та накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max, model MV7A3RX/A, s/n НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3, вилучений під час обшуку 15.04.2025 за адресою: АДРЕСА_1 ;
(2) частково задоволено клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_7 та накладено арешт на мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Мах, model MU7A3RX/A, s/n НОМЕР_4, IMEI НОМЕР_5, IMEI2 НОМЕР_6, вилучений під час обшуку 15.04.2025 за адресою: АДРЕСА_2 .
6.Арешти накладено на майно з метою забезпечення збереження речових доказів з таких мотивів:
(1) детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000003 за фактами заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем службовими особами Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - ДЗ Держспецзв`язку) та іншими особами під час укладення та виконання договорів про проведення будівельних робіт на об`єктах Держспецзв`язку, що полягало, зокрема, у завищенні вартості виконаних робіт та закупівельних цін, здійсненні оплати за фактично не виконані роботи та не поставлене обладнання. Зазначені діяння за версією сторони обвинувачення завдати збитки державі на суму понад 90 млн грн;
(2) постановами детектива НАБУ від 15.04.2025 вилучені під час обшуків мобільні телефони визнані речовими доказами з мотивів, що вони використовувалися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для спілкування з іншими можливими учасниками кримінального правопорушення та отримані відомості можуть мати значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні;
(3) сторона обвинувачення навела достатні підстави вважати, що вилучені під час обшуків мобільні телефони містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є речовими доказами у розумінні статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). При цьому, враховуючи обмеження власниками майна доступу до змісту таких відомостей, постановами детектива НАБУ від 24.04.2025 та 05.05.2025 призначені комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи технічних комунікацій з метою подолання наявної системи логічного захисту та копіювання інформації, яка на них міститься;
(4) арешти зазначеного майна відповідають вимогам законності із дотриманням справедливого балансу між суспільним інтересом та захистом права власності осіб.
Вимоги і доводи апеляційних скарг
7.В апеляційних скаргах адвокат ОСОБА_5 просила: (1) скасувати оскаржувану ухвалу та (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотань прокурора про арешт майна.
8.Вимоги апеляційних скарг обґрунтовуються тим, що: (1) у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутні процесуальні статуси підозрюваних у кримінальному провадженні № 52025000000000003 та вони не мають жодного відношення до протиправних діянь, які розслідуються в його межах; (2) власники майна не обмежували доступ детективів до мобільних телефонів та інформації, яка на них міститься, надали можливість здійснити повний огляд телефонів із копіюванням необхідної інформації; (3) ОСОБА_7 надала детективам шестизначний код-пароль для подолання системи логічного захисту, проте спеціаліст, стверджуючи в поясненнях про те, що йому не вдалося скопіювати дані телефону в повному обсязі, не зазначив чи існує взагалі таке обладнання та чому його не було застосовано; (4) слідчий суддя безпідставно не взяв до уваги відповідь ТОВ «Лабораторія комп`ютерної криміналістики» на адвокатський запит про неможливість подолання системи логічного захисту до мобільного телефону ОСОБА_6 [з урахуванням його моделі, часу, протягом якого телефон перебуває у заблокованому стані, та відсутності у розпорядженні експерта код-паролю до нього] та не врахував, що на офіційних сайтах месенджерів зазначено про неможливість відновлення видаленої інформації. Наведене на переконання апелянта спростовує доцільність проведення експертних досліджень та відповідно накладення арештів на таке майно; (5) сторона обвинувачення не навела належного обґрунтування наявності правових підстав накладення арештів на майно; (6) вилучене в ході обшуків майно не відповідає жодному критерію, визначеному у статті 98 КПК, а постанови детектива про визнання мобільних телефонів речовими доказами мають виключно формальний характер та не містять інформації, яке значення мають вилучені електронні пристрої для кримінального провадження; (7) при проведенні обшуку в квартирі, що перебуває у власності та фактичному володінні ОСОБА_6, детективи перевищили межі дозволу, оскільки в ухвалі слідчого судді було надано дозвіл тільки на відшукання електронних носіїв інформації, а не на їх вилучення; (8) арешти мобільних телефонів не відповідають принципам законності, легітимності мети та пропорційності обмеження права власності осіб, гарантованих статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національним законодавством.
Позиції учасників провадження
9.У судовому засіданні адвокат підтримала апеляційні скарги та просила їх задовольнити.
10.Прокурор надав Суду письмові заперечення, у яких просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг та розглянути їх без його участі.
11.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційних скарг. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).
Оцінка та мотиви Суду
12.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).
13.Враховуючи мотиви оскаржуваної ухвали, вимоги і доводи апеляційних скарг, Суд повинен: (1) перевірити наявність достатніх даних вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене; (2) дослідити правові підстави накладення арештів на майно; (3) перевірити доводи щодо способу та міри втручання у права осіб застосованим заходом забезпечення кримінального провадження.
(1) Щодо наявності достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення
14.В апеляційних скаргах адвокат ОСОБА_5 зазначила, що прокурор не навів достатніх та належних доказів факту вчинення злочину, який є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні, та ймовірної причетності до нього ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що виключає необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
15.Суд відхиляє цей аргумент апелянта з таких мотивів.
16.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що серед іншого існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 1 частини 3 статті 132 КПК).
17.У межах цього кримінального провадження детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000003 від 03.01.2025 за частиною 5 статті 191 та прокурор у клопотанні навів обставини, що свідчать (1) про наявність достатніх підстав стверджувати про ймовірне вчинення відповідного кримінального правопорушення та (2) про необхідність здійснення його розслідування.
18.Так, за версією сторони обвинувачення згідно клопотання про арешт майна:
(1)ДЗ Держспецзв`язку укладено ряд договорів із суб`єктами господарювання про проведення будівельних робіт щодо реконструкції приміщень, будівель та споруд Держспецзв`язку, зокрема:
(1.1)23.04.2020 між ДЗ Держспецзв`язку та ТОВ «Центрбуд» укладений договір № 150т. За результатами аналізу відповідної документації стороною обвинувачення встановлено: (а) збільшення договірної ціни будівельних робіт шляхом неодноразового коригування проектної документації з 243 735 699,82 грн [на момент укладання договору] до 901 129 383,85 грн [на початку 2024 року]; (б) факти прийняття та оплати ДЗ Держспецзв`язку невиконаних підрядником робіт на загальну суму 7 983 086,16 грн та непоставленого обладнання на загальну суму 1 614 737,13 грн; (в) завищення закупівельних цін із ймовірною переплатою на суму 6 795 437,34 грн;
(1.2)25.08.2020 між ДЗ Держспецзв`язку та ТОВ «Центрбуд» укладено договір № 250т. За результатами аналізу відповідної документації стороною обвинувачення встановлено: (а) збільшення договірної ціни будівельних робіт шляхом неодноразового коригування проектної документації з 558 803 276,8 [на момент укладання договору] до 1 904 344 814,3 грн [на початку 2024 року]; (б) факти прийняття та оплати ДЗ Держспецзв`язку невиконаних підрядником робіт на суму 1 015 697,22 грн; (в) завищення закупівельних цін із ймовірною переплатою на суму 13 901 748,57 грн; (г) в окремих випадках встановлена невідповідність цін, зазначених в актах приймання будівельних робіт, відомостям видаткових накладних на суму 267 848,21 грн;
(1.3)05.10.2023 між ДЗ Держспецзв`язку та ТОВ «Консалтинг-Буд» укладено договір № 446т. За результатами аналізу відповідної документації стороною обвинувачення встановлено: (а) факти прийняття та оплати ДЗ Держспецзв`язку невиконаних підрядником робіт на суму 1 036 082,22 грн та непоставлених товарів на суму 1 505 024,4 грн; (б) завищення закупівельних цін із ймовірною переплатою на суму 2 063 045,86 грн; (в) формальний характер проведених службовими особами Держспецзв`язку маркетингових досліджень, оскільки комерційні пропозиції були надіслані трьом учасникам, серед яких двоє мали ознаки ризиковості та сумнівну ділову репутацію;
(2)за результатами проведення позапланового внутрішнього аудиту [щодо укладання та виконання господарських договорів стосовно будівництва (реконструкції, ремонтів) приміщень, будівель та споруд Держспецзв`язку за період з 01.01.2020 по жовтень 2024 року] 11.10.2024 складено аудиторський звіт № 17/02-432т, у якому аудиторською групою встановлено: (а) завищення вартості виконаних будівельних робіт ТОВ «Центрбуд» на загальну суму 8 998 783,16 грн, ТОВ «Консалтинг Буд» на загальну суму 1 036 082,22 грн; (б) не здійснення поставки обладнання на об`єкти будівництва ТОВ «Центрбуд» на суму 1 614 737,13 грн та ТОВ «Консалтинг-Буд» на суму 1 505 024,40 грн; (в) завищення закупівельних цін (порівняно з середньоринковими) на обладнання, вироби та матеріали ТОВ «Центрбуд» на суму 75 697 185,91 грн., ТОВ «Консалтинг-Буд» на суму 2 063 045,86 грн; (г) отже, порушень вимог чинного законодавства встановлено на загальну суму 90 914 958,68 грн.; (ґ) на підставі аналізу первинних бухгалтерських документів, листів ТОВ «Центрбуд» про залучення субпідрядних організацій ТОВ «Будівельна індустрія кантріінвестбуд», ТОВ «Консалтинг-Буд» та про допуск працівників цих товариств на об`єкти будівництва Держспецзв?язку встановлено, що частина їх співробітників є засновниками або керівниками суб`єктів господарювання, які постачають товари за завищеними цінами для підрядника, субпідрядних організацій і використовуються ними у виконанні робіт на замовлення ДЗ Держспецзв?язку;
(3)за наведених обставин, з огляду на встановлені факти фінансових порушень на суму понад 90 млн грн, що можуть бути збитками державі, за версією сторони обвинувачення в діях службових осіб ДЗ Держспецзв`язку та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК.
19.До клопотання додані матеріали, а саме копії протоколів допиту свідка ОСОБА_8 від 06.01.2025 та 13.03.2025, копії протоколів огляду від 11.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 17.03.2025, які підтверджують наведені вище обставини та в сукупності можуть свідчити про імовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК.
20.Суд дійшов висновку про можливу причетність ОСОБА_6 [керівник, засновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Будівельна індустрія кантріінвестбуд»] та ОСОБА_7 [співробітниця ТОВ «Будівельна індустрія кантріінвестбуд»] до подій, які розслідуються в межах цього кримінального провадження, з урахуванням такого:
(1) відповідно до клопотань прокурора ТОВ «Будівельна індустрія кантріінвестбуд» є субпідрядною організацією, яка була залучена ТОВ «Центрбуд» для виконання будівельних робіт за договорами із ДЗ Держспецзв`язку, та здійснювала коригування проектної документації за договором № 150т, що призвело до суттєвого зростання договірної ціни (внаслідок збільшення обсягів та вартості будівельних робіт за рахунок застосування більш складних та вартісних технологій проведення робіт) та відповідно відкладення строків завершення будівництва;
(2) посад, які обіймають власники мобільних телефонів. Так: (а) ОСОБА_6 є керівником, засновником, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Будівельна індустрія кантріінвестбуд» та єдиною особою, яка має прямий вирішальний вплив на діяльність товариства (протокол огляду від 17.02.2025 - том 2 а. с. 67-68), отже, є особою, яка керувала діяльністю суб`єкта господарювання, ухвалювала рішення, зокрема, щодо підписання договорів про будівництво (реконструкцію, ремонт) приміщень, будівель та споруд Держспецзв`язку, а також контролювала їх виконання, (б) ОСОБА_7 є співробітницею ТОВ «Будівельна індустрія кантріінвестбуд»;
(3) відповідно до протоколу огляду від 18.02.2025 (том 2 а. с. 88-117; том 3 а. с. 92-121) у мобільному телефоні ОСОБА_9 [на період подій начальник ДЗ Держспецзв`язку] виявлено листування із ОСОБА_6, зокрема, щодо пришвидшення погодження проекту про реконструкцію приміщення за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 13, готовності визначення компанії ОСОБА_6 переможцем тендеру, обговорення реалізації цього проекту, проблем, пов`язаних із укладанням договору, заборгованості, прохання про сприяння у проведенні технічного нагляду за роботами по об`єкту реконструкції тощо.
21.Враховуючи вищенаведене, на переконання Суду матеріали клопотань прокурора та долучені до них докази свідчать про: (1) наявність достатніх підстав вважати, що розслідуване кримінальне правопорушення могло мати місце та (2) можливу причетність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до фактів, за якими детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, з огляду на посади, які вони обіймають у суб`єкті господарювання, що був залучений як субпідрядна організація для виконання будівельних робіт за договорами із ДЗ Держспецзв`язку.
22.Отже, Суд дійшов висновку про наявність на цьому етапі підстав стверджувати про вчинення кримінального правопорушення, що є предметом досудового розслідування в межах кримінального провадження № 52025000000000003. При цьому Суд зазначає, що на цьому етапі досудового розслідування не здійснюється перевірка «підставності» підозри за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» чи навіть менш суворим стандартом «обґрунтованої підозри», що є необхідною умовою при постановленні вироку чи обранні запобіжного заходу відповідно. Будь-які сумніви щодо наявності події злочину, усіх елементів його складу та винуватості конкретних осіб можуть бути перевірені органом досудового розслідування з урахуванням доводів та версій сторони захисту в подальшому, чи судом при розгляді обвинувального акту по суті (у разі завершення досудового розслідування в відповідній формі). Наданих матеріалів наразі достатньо для вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
(2) Правові підстави накладення арешту на майно
23.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК).
24.Слідчий суддя з мотивів, зазначених у пункті 6 цієї ухвали, дійшов висновку про відповідність вилученого мобільного телефону ознакам речових доказів та обґрунтованість накладення на нього арешту з метою забезпечення його збереження як речового доказу (пункт 1 частини 2 статті 170 КПК).
25.Суд погоджується з висновками слідчого судді та додатково звертає увагу на такі обставини.
26.Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно сформульована в категоричній формі і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
27.Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
28.З огляду на положення частини 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі пункту 1 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
29.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає (1) наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є (2) достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
30.Щодо наявності достатніх підстав, які обумовлюють необхідність більш тривалого утримання вилученого майна, порівняно зі строками тимчасового утримання, Суд зазначає таке.
31.Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (частина 4 статті 99 КПК).
32.Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині 3 статті 236 КПК. Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку. Особи, які володіють інформацією про зміст комп`ютерних даних та особливості функціонування комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, можуть повідомити про це слідчого, прокурора під час здійснення обшуку, відомості про що вносяться до протоколу обшуку (частина 6 статті 236 КПК).
33.При обшуку слідчий, прокурор має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (частина 7 статті 236 КПК).
34.З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів (частина 1 статті 236 КПК).
35.Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (частина 2 статті 168 КПК).
36.Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього КПК (частина 1 статті 100 КПК).
37.Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (частина 5 статті 171 КПК).
38.Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абзац 2 частини 3 статті 170 КПК).
39.Отже, КПК передбачає такі можливості для сторони обвинувачення тимчасового обмеження права власності для отримання доказової інформації, що міститься на електронних носіях (які самі по собі не є засобом, знаряддям злочину, не набуті в результаті його вчинення тощо), залежно від характеру об`єктивних перешкод її здобуття та фіксації:
(1) безпосередньо на місці обшуку/огляду шляхом відображення в протоколі обшуку та/чи копіювання вмісту таких носіїв за допомогою залученого спеціаліста без їх вилучення. Тобто, за наявності відповідних умов на цьому етапі (участь спеціаліста у разі необхідності, носій не захищений системою логічного захисту або доступ надано володільцем, система захисту подолана слідчим на місці всупереч волі володільця, немає інших перешкод копіювання інформації, відсутня потреба в експертному дослідженні носія тощо) відсутня необхідність і підстави для тимчасового вилучення та арешту таких носіїв в подальшому;
(2) протягом строку тимчасового вилучення, передбаченого частиною 5 статті 171 КПК. Тобто, за наявності відповідних умов (спеціаліста було залучено після обшуку, вдалося подолати систему логічного захисту в цей строк та/чи скопіювати усю необхідну доказову інформацію, відсутня потреба в подальшому експертному дослідженні самого носія тощо) немає потреби і підстав для подальшого більш тривалого утримання таких носіїв та накладення арешту майна з цією метою;
(3) протягом більш тривалого строку до моменту, коли відпаде потреба (стаття 174 КПК), на підставі ухвали слідчого судді, суду про арешт майна. Така необхідність може бути обумовлена, окрім вищенаведених перешкод, зокрема, необхідністю збереження речового доказу для представлення його в суді для безпосереднього дослідження.
40.Отже, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів потрібно довести також необхідність саме тривалого утримання майна і неможливість отримання доказової інформації першими двома способами (без його вилучення або в строк, встановлений для тимчасового вилучення майна без рішення суду про його арешт).
41.Зазначена позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ухвали від 02.07.2024 у справах № 991/5032/24, № 991/5033/24, № 991/5102/24; від 21.08.2024 у справі № 991/5034/24, від 23.01.2025 у справах № 991/14156/24, № 991/14192/24, № 991/14197/24, від 13.02.2025 у справах № 991/14152/24, № 991/14207/24, від 30.04.2025 у справі № 991/3453/25).
42.Ухвалами Вищого антикорупційного суду від 21.03.2025 у справі № 991/2496/25 надано дозвіл на проведення обшуків: (1) в квартирі, що перебуває у власності та фактичному володінні ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1 ; (2) в квартирі, що перебуває у власності та фактичному володінні ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2, з метою відшукання, зокрема, електронних носіїв інформації (в тому числі мобільних телефонів), що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні № 52025000000000003.
43.Згідно з протоколом обшуку від 15.04.2025 (том 2 а. с. 24-27): (1) ОСОБА_6 надав для огляду мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max, model MV7A3RX/A, s/n НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, IMEI НОМЕР_3, який захищений системою логічного захисту; (2) власник майна відмовився повідомити детективам НАБУ код-пароль для подолання системи логічного захисту; (3) при здійсненні огляду мобільного телефону в ньому було виявлено (а) листування в месенджерах та на сервісі електронної пошти Gmail із ОСОБА_7 та ОСОБА_10, зокрема, щодо реконструкції приміщень за адресами Держспецзв`язку, (б) контакти працівників ДЗ Держспецзв`язку та наявне листування із ними у месенджері «WhatsUpp» із встановленим автовидаленням повідомлень.
44.Згідно з протоколом обшуку від 15.04.2025 (том 3 а. с. 24-32): (1) ОСОБА_7 надала для огляду мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Мах, model MU7A3RX/A, s/n НОМЕР_4, IMEI НОМЕР_5, IMEI2 НОМЕР_6, який захищений системою логічного захисту; (2) власник майна не повідомила детективам НАБУ код-пароль для подолання системи логічного захисту; (3) при здійсненні огляду мобільного телефону виявлено (а) листування із ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та іншими, зокрема, щодо підготовки та виготовлення проектної документації (її коригування) за договором № 1500т від 23.04.2020, направлення кошторису до договору, виконання робіт з коригування проекту по об`єкту за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська, 13 тощо, (б) в окремих чатах налаштоване автовидалення повідомлень та наявні видалені файли (вкладення) та повідомлення.
45.Наявність видалених повідомлень та файлів, а також налаштування автовидалення повідомлень в окремих чатах, крім того, може свідчити про приховування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 важливих відомостей, зокрема, щодо листування про обставини кримінального провадження з іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення.
46.Слідчий суддя дійшов висновку, що (1) прокурор наводить достатні підстави вважати, що вилучені під час проведення обшуків мобільні телефони, а саме інформація, яка на них міститься, можуть мати суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування, та є речовими доказами у кримінальному провадженні; (2) встановити наявність чи відсутність відомостей, що можуть бути використані у кримінальному провадженні № 52025000000000003, неможливо без проведення експертних досліджень.
47.З цього приводу Суд зазначає, що правомірність тимчасового вилучення в ході обшуків та подальших арештів мобільних телефонів відповідає приписам абзацу 3 частини 2 статті 168 та абзацу 2 частини 3 статті 170 КПК за критеріями того, що (1) доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту; (2) їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження (зокрема, для встановлення можливості відновлення видаленої інформації, належної до обставин кримінального провадження); (3) орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні цих пристроїв для розкриття змісту інформації та відомостей, що у них може міститися, в тому числі й видалених, що може бути реалізовано шляхом проведення його огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження. Відповідно до копій постанов від 24.04.2025 та 05.05.2025 детектив призначив комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій задля (а) подолання логічного захисту мобільних телефонів; (б) повного копіювання інформації, що міститься на них (том 5 а. с. 16-19, а. с. 25-28). При цьому Суд звертає увагу, що відповідно до копії пояснень спеціаліста (том 5 а. с. 20-24) спеціалісту доступним йому методом не вдалося створити копію комп`ютерних даних, які зберігаються на мобільному телефоні ОСОБА_7, в повному обсязі.
48.Зазначені обставини обумовлюють необхідність детального дослідження вмісту вилучених електронних носіїв інформації та більш тривалого їх утримання і збереження органом досудового розслідування порівняно зі строками, передбаченими частиною 5 статті 171 КПК.
49.Враховуючи наведене, Суд констатує правильність висновків слідчого судді про достатність підстав стверджувати, що вилучені під час обшуків мобільні телефони відповідають ознакам речових доказів та інформація, яка на них міститься, може мати значення для кримінального провадження в силу (а) можливої причетності уповноважених осіб субпідрядної організації, яка реалізовувала укладені із ДЗ Держспецзв?язку договори про виконання будівельних робіт, до обставин кримінального правопорушення, що розслідується в цьому кримінальному провадженні, та (б) неможливості дослідження повного вмісту мобільних телефонів через наявність на них систем логічного захисту та (а) ненадання ОСОБА_16 детективам НАБУ код-паролю доступу для подолання такої системи, (б) відсутність можливості у спеціаліста скопіювати наявними у нього методами усіх відомостей, які містяться у меседжерах «Telegram», «Signal» та на електронній пошті мобільного телефону ОСОБА_7 . У таких випадках накладення арештів на мобільні телефони є необхідною умовою проведення експертних досліджень.
50.Враховуючи наведене, Суд констатує правильність висновків слідчого судді про достатність підстав стверджувати, що вилучені під час обшуків мобільні телефони відповідають ознакам речового доказу та можуть мати значення для кримінального провадження, тож підлягають арешту.
(3) Щодо розумності, співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
51.Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК).
52.Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частини 1 статті 7 КПК). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 8 КПК). Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012).
53.У § 44 рішення Lavrechov v. The Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того, щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).
54.Враховуючи вищенаведене, Суд оцінює ступінь втручання у право мирного володіння майном як пропорційний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на: (1) тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном (без позбавлення права власності) з огляду на потребу в дослідженні його вмісту та з`ясуванні додаткових обставин кримінального провадження в співставленні з (2) розміром збитків, імовірно спричинених кримінальним правопорушенням, яке розслідується в межах цього кримінального провадження, що становить понад 90 млн грн.
55.Крім того, тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого статтею 174 КПК, за яким арешт майна також може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
56.Отже, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що арешт мобільних телефонів не порушуватиме принципу розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та про дотримання справедливого балансу між публічними та приватними інтересами у цьому провадженні. Тому з урахуванням обставин цього кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
(4) Щодо інших доводів апеляційної скарги
57.Апелянт звертав увагу Суду на той факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мають іншого процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, крім статусу третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт. У зв`язку з цим Суд наголошує, що згідно частини 3 статті 170 КПК у випадку накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, тобто незалежно від процесуального статусу особи в кримінальному провадженні.
58.Суд відхиляє довід апелянта про те, що під час проведення обшуку в квартирі, що перебуває у власності та фактичному володінні ОСОБА_6, детектив перевищив межі дозволу, оскільки слідчий суддя надав дозвіл на проведення обшуку виключно з метою відшукання електронний носіїв інформації, а не їх вилучення, з огляду на таке: (1) ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла повинна містити, зокрема, відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук (пункт 6 частини 2 статті 235 КПК); (2) КПК не містить жодної вказівки про те, що така ухвала повинна містити відомості саме про мету вилучення такого майна; (3) право детектива, прокурора під час проведення обшуку тимчасово вилучати документи та речі, які мають значення для кримінального провадження, закріплене у частині 7 статті 236 КПК; (4) отже, слідчий суддя надає дозвіл саме на проведення обшуку з метою відшукання певних документів, речей (зокрема, електронний носіїв інформації), а правом тимчасово вилучати під час обшуку як документи та речі, щодо яких надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді, так і тих, що не входять до цього переліку, детектив та прокурор наділені в силу частини 7 статті 236 КПК.
59.Адвокат в апеляційній скарзі також зазначила, що накладення арештів на мобільні телефони є безпідставними, оскільки: (1) ТОВ «Лабораторія комп`ютерної криміналістики» надало відповідь на адвокатський запит про технічну неможливість подолання системи логічного захисту мобільного телефону ОСОБА_6 [з огляду на модель телефону та відсутність у розпорядженні експерта код-паролю доступу до нього], а ймовірність підбору правильного код-паролю є дуже низькою; (2) спеціаліст в поясненнях про неможливість скопіювати усі відомості з мобільного телефону ОСОБА_7 необґрунтовано не зазначив, якими відмінними методами дослідження володіє експерт для копіювання усієї інформації, та чому вони не були застосовані; (3) на офіційних сайтах месенджерів зазначено про неможливість відновлення видаленої інформації. Суд відхиляє ці доводи з огляду на таке: (1) відповідь ТОВ «Лабораторія комп`ютерної криміналістики» не може бути взята до уваги Судом, оскільки наведені у ній відомості не є результатами дослідження вилученого телефону, а мають виключно теоретичний характер та не відносяться до розслідуваного кримінального провадження; (2) з метою подолання систем логічного захисту мобільних телефонів та повного копіювання інформації, що міститься на них, детектив НАБУ у встановленому порядку призначив комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій; (3) відповідно до матеріалів провадження необхідність призначення таких експертних досліджень обумовлена тим, що: (а) доступ до мобільного телефону ОСОБА_16 пов`язаний з подоланням системи логічного захисту та володілець майна відмовився повідомити код-пароль доступу, (б) спеціалісту не вдалося наявними у його розпорядженні методами скопіювати з мобільного телефону ОСОБА_7 дані месенджерів «Telegram», «Signal» та електронної пошти; (3) обрання конкретних методів (методик) експертного дослідження, спеціального обладнання та/або програмного забезпечення, яке буде використовуватися для подолання системи логічного захисту та копіювання з мобільного телефону інформації ( в тому числі видаленої), є компетенцією експерта та реалізується на етапі проведення експертизи, тому спосіб проведення експертизи не є та не може бути предметом цього апеляційного розгляду та не може бути зазначений спеціалістом у власних поясненнях; (4) за результатами проведеного дослідження експерт, залежно від можливості надати відповіді на поставлені детективом питання, складає висновок або повідомлення про неможливість надання висновку. В цьому аспекті слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали правильно не врахував надану адвокатом відповідь ТОВ «Лабораторія комп`ютерної криміналістики» на адвокатський запит.
60.Апелянт наводив також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, № 4909/04, § 58).
Висновки Суду за результатами апеляційного розгляду
61.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).
62.Враховуючи, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження відносно вилученого під час обшуків майна, а мотиви ухвали слідчого судді не спростовані, Суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
63.Керуючись статтями 98, 132, 170-173, 403, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційні скарги - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2025 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3