- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/3740/25
Провадження № 1-кп/991/53/25
В И Р О К
Іменем України
22 травня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві обвинувальний акт та угоду про визнання винуватостіу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2025 року, за № 52025000000000225 за обвинуваченням
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Стерче Глибоцького району Чернігівської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, має вищу освіту, розлучений, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.Історія провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 52025000000000225 від 24.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2025 для розгляду кримінального провадження визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
Ухвалою Суду від 28.04.2025 у названому провадженні призначено підготовче судове засідання.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України.
2.Формулювання обвинувачення та стаття (частина статі) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 .
За змістом обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, скоєного за таких обставин.
ОСОБА_5 26.10.2012 відповідно до рішення Ради адвокатів Одеської області № 3/199 набув статусу адвоката.
У не встановлений слідством час, але не пізніше 12.06.2024, у невстановленому місці, за нез`ясованих обставин у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на надання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА 1 неправомірної вигоди за ухвалення позитивного судового рішення у справі № 495/5046/24 про позбавлення батьківських прав матері та стягнення аліментів.
12.06.2024 в період часу з 11 год 05 хв по 11 год 35 хв ОСОБА_5, перебуваючи в приймальні службового кабінету судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА 1, висловив останньому через його товариша ОСОБА 2, пропозицію надати неправомірну вигоду в розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США за позитивне ухвалення судового рішення у справі № 495/5046/24.
Цього ж дня о 12 год ОСОБА_5 прибув до службового кабінету судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА 1, що за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, буд. 27. Однак ОСОБА 1, побачивши ОСОБА_5, зазначив йому покинути кабінет, оскільки останній ввів суддю в оману у судовій справі № 495/1688/23.
У не встановлений слідством час, але не пізніше 19.06.2024, у невстановленому місці, за невідомих обставин у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на надання судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА 1 неправомірної вигоди за постановлення 2 ухвал про роз`яснення судових рішень у судових справах № 495/8695/22 та № 495/7439/22 для підтвердження факту самостійного виховання та утримання батьком дитини віком до 18 років без участі матері.
19.06.2024 о 12 год 47 хв ОСОБА_6 прибув до службового кабінету судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА 1 за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, буд. 27.
Під час бесіди ОСОБА 1 зазначив ОСОБА_5, що співробітники НАБУ моніторять його судові рішення, тому він буде приймати їх виключно з додержанням усіх процесуальних норм та формальних вимог, а саме за наявності висновку органу опіки та піклування у присутності сторін в судовому засіданні та за наявності усіх необхідних доказів. На що ОСОБА_5 у період часу з 12 год 47 хв по 12 год 57 хв, попросив ОСОБА 1 постановити ухвали про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22 та № 495/7439/22, а також зазначив, що забезпечить явку сторін у судове засідання і надасть всі необхідні підтверджувальні документи. За вказане ОСОБА_5 пообіцяв ОСОБА 1 неправомірну вигоду у розмірі по 300 (триста) доларів США за кожне рішення, тобто загалом 600 (шістсот) доларів США.
Крім того, під час бесіди ОСОБА_5 висловив ОСОБА 1 пропозицію надати йому неправомірну вигоду в розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США за позитивне ухвалення судового рішення у справі № 495/5046/24 за позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
На пропозицію ОСОБА_5 ОСОБА 1 відповів, що без висновку органу опіки та піклування не буде розглядати позов у справі № 495/5046/24. Водночас заяви про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22, № 495/7439/22 розгляне наступного разу.
У невстановлений слідством час, але не пізніше 11 год 43 хв 17.07.2024 ОСОБА_5 залучив помічника судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА 1 - ОСОБА 3 до вчинення вказаного злочину як пособника для передачі ОСОБА 1 неправомірної вигоди.
ОСОБА_5, реалізовуючи свій умисел, 17.07.2024 о 12 год 43 хв прибув до службового кабінету судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА 1.
У період часу з 12 год 43 хв по 12 год 45 хв 17.07.2024 ОСОБА_5, ОСОБА 3 та ОСОБА 1 обговорювали судові справи № 495/8695/22 та № 495/7439/22. Під час обговорення ОСОБА_5 та ОСОБА 3 в завуальованій формі зазначили ОСОБА 1, що неправомірну вигоду за постановлення вказаних ухвал ОСОБА_5 вже передав ОСОБА 3 для надання ОСОБА 1.
Цього ж дня приблизно о 13 год 30 хв, ОСОБА 3, перебуваючи у приймальні службового кабінету ОСОБА 1, що за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, буд. 27, передала ОСОБА 1 через його товариша ОСОБА 2 1000 (одну тисячу) доларів США, з яких 600 (шістсот) доларів США неправомірної вигоди від ОСОБА_5 за постановлення ухвал про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22 та № 495/7439/22, поклавши ці грошові кошти у згорнутому вигляді в руку ОСОБА 2, зазначивши, що ОСОБА 1 обізнаний про підстави їх надання.
У подальшому, 24.07.2024, ОСОБА 3, перебуваючи у вбиральні службового кабінету ОСОБА 1, на запитання ОСОБА 2 повідомила, що надані нею 17.07.2024 грошові кошти в розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США є неправомірною вигодою від ОСОБА_5, а також грошовими коштами за невстановлені слідством обставини щодо права власності на майно.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА 3 надав ОСОБА 1 неправомірну вигоду в розмірі 600 (шістсот) доларів США за постановлення ним ухвал про роз`яснення судових рішень у справах № 495/8695/22 та № 495/7439/22.
На підставі викладеного ОСОБА_5 обвинувачується у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за попередньою змовою групою осіб за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
3.Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначену міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5
24 квітня2025 року між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 та на той час підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості. Названа угода погоджена із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .
В угоді наведено формулювання підозри та правова кваліфікація дій ОСОБА_5 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
За змістом угоди ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, та зобов`язується з`явитись до Вищого антикорупційного суду у час визначений судом та беззастережно визнати свою винуватість у судовому провадженні.
Також ОСОБА_5 зобов`язується співпрацювати із прокурором у кримінальному провадженні (під час досудового розслідування та під час судового розгляду) № 52023000000000114 від 10.03.2023 та/або виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні з вказаним кримінальним провадженням (за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду протягом 2022-2024 років).
До того ж ОСОБА_5 зобов`язується протягом 10 днів після набрання вироком Вищого антикорупційного суду законної сили перерахувати грошові кошти у розмірі 90 840 гривень на потреби Збройних сил України та невідкладно повідомити прокурора та Вищий антикорупційний суд про виконання умов угоди.
При вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурором враховано наступні обставини:
-беззаперечне визнання ОСОБА_5 своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні;
-ступінь та характер сприяння ОСОБА_5 у проведенні кримінального провадження щодо інших осіб, які є підозрюваними у кримінальному провадженні №52023000000000114 від 10.03.2023;
-наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення;
-відсутність у ОСОБА_5 судимостей;
-наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5, а саме щире каяття та активне сприяння у викритті інших осіб шляхом надання показань під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023 (за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини з батьком, позбавлення матері батьківських прав протягом 2022-2024 років);
-відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 ;
-добровільне прийняття ОСОБА_5 обов`язку внести кошти в якості допомоги Збройним силам України у розмірі 90 840 гривень.
Враховуючи вищевикладене, а також особу обвинуваченого, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КПК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна.
При цьому згідно з частинами 2 та 3 ст. 75 КК України сторони дійшли згоди про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а також порушення перед судом питання про встановлення іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Одночасно з цим у відповідності до ст. 76 КК України сторони узгодили покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:
1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.
4.Позиція учасників судового засідання
Прокурор у судовому засіданні наполягала на відповідності умов угоди про визнання винуватості вимогам законодавства. Наголосила, що умови угоди у повному обсязі відповідають інтересам суспільства як в частині забезпечення швидкого досудового розслідування та судового провадження, так і досягнення невідворотності покарання ОСОБА_5 за вчинення корупційного кримінального правопорушення.
Додатково зазначила, що ОСОБА_5 викрито інших осіб у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, що стало підставою для реєстрації окремого кримінального провадження. При цьому свідчення ОСОБА_5 мають суттєве значення у такому кримінальному провадженні та підтверджуються іншими наявними у органу досудового розслідування доказами.
Запевнила, що факт укладання угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи будь-якого іншого тиску зі сторони обвинувачення на ОСОБА_5 . Так само підтвердила добровільність укладання угоди із ОСОБА_5 зі сторони обвинувачення.
Крім цього стверджувала, що умовами угоди не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Пояснила, що жодній фізичній чи юридичній особі діями ОСОБА_5 не було заподіяно шкоду.
Посилаючись на вищевказані обставини у сукупності та підтвердивши усвідомлення наслідків укладення та затвердження угоди, прокурор просила Суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Додатково пояснила, що застосовані до ОСОБА_5 заходи забезпечення підлягають скасуванню, а неправомірна вигода у розмірі 600 (шістсот) доларів США - конфіскації в дохід держави.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні запевнив, що розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим. Не заперечує жодної із фактичних обставин, викладених як в обвинувальному акті, так і в угоді про визнання винуватості. Додатково надав пояснення щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, своєї ролі в ньому та ролі третіх осіб у його вчиненні.
Беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину в обсязі висунутого обвинувачення.
Підтвердив, що укладання угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а обов`язки взяті на себе за угодою зможе виконати, перешкод у їх виконанні не вбачає.
Запевнив, що розуміє своє право на загальний порядок судового провадження, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Додатково підтвердив, що розуміє який вид покарання, а також інші заходи будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її невиконання.
Захисник ОСОБА_4 пояснила, що була присутня при укладанні угоди та надавала правову допомогу ОСОБА_5 . Підтвердила, що угоду про визнання винуватості укладено ОСОБА_5 добровільно, тиск на підзахисного не здійснювався. Просила затвердити угоду.
5.Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону й ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався
Дослідивши угоду про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, Суд дійшов таких висновків.
5.1. Щодо відповідності угоди вимогам закону
Як встановлено із обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, ОСОБА_5 обвинувачується у пропозиції службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду та наданні такої вигоди за попередньою змовою групою осіб за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких. Крім цього згідно з приміткою до ст. 45 КК України названий злочин віднесений до корупційних.
Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією (п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України).
За таких обставин факт укладання прокурором угоди про визнання винуватості з ОСОБА_5, обвинуваченим у вчиненні тяжкого корупційного злочину не суперечить вимогам ч. 2 ст. 469 КПК України та п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України в частині, що стосується ступеня тяжкості кримінальних правопорушень та їх належності до категорії корупційних.
Так само, на переконання Суду, укладання прокурором угоди про визнання винуватості з ОСОБА_5 відповідає п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України в частині, що стосується вимог щодо викриття іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення та підтвердження такої інформації доказами.
Зазначене пояснюється тим, що Судом встановлено, що ОСОБА_5 надано викривальні показання стосовно осіб, причетних до факту функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини з батьком, позбавлення матері батьківських прав протягом 2022-2024 років. Заява ОСОБА_5 стала підставою для реєстрації кримінального провадження № 52025000000000214 від 18.04.2025 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. При цьому викривальні показання обвинуваченого, підтверджені іншими наявними у розпорядженні органу досудового розслідування доказами.
Одночасно з цим Судом встановлено, що кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, жодній фізичній чи юридичній особі не було заподіяно шкоди. За наведених обставин відсутність повного або часткового відшкодування обвинуваченим ОСОБА_5 збитку або заподіяної шкоди не суперечить п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України.
Так само при укладанні прокурором угоди про визнання винуватості з ОСОБА_5 дотримано вимоги ч. 2 ст. 470 КПК України, яка зобов`язує у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину, досудове розслідування якого здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України або яке було направлено до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, погоджувати угоду із заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки) або його першим заступником чи заступником (п. 5 ч. 2 ст. 470 КПК України). Адже угода про визнання винуватості, укладена між прокурором ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5, погоджена заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .
Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості закріплені у ст. 472 КПК України.
Суд встановив,що подана до суду угода укладена між прокурором ОСОБА_7 та ОСОБА_5 розкриває визначені вищезгаданою нормою обставини та містить всі необхідні реквізити.
Так в угоді про визнання винуватості викладено формулювання підозри та правову кваліфікацію дій ОСОБА_5 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому фактичні обставини, що містяться в угоді, узгоджуються з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5, та є тотожними обставинам, викладеними в обвинувальному акті.
Крім цього, укладена угода містить істотні для даного кримінального провадження обставини, як того вимагає ч. 1 ст. 472 КПК України. В угоді зазначено обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про її укладення, зокрема, ступінь та характер сприяння ОСОБА_5 у проведенні кримінального провадження щодо інших осіб, які є підозрюваними у кримінальному провадженні №52023000000000114 від 10.03.2023, наявність суспільного інтересу у швидкому судовому провадженні, яке забезпечить повне, своєчасне та невідворотне покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення.
За змістом угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину та надає показання стосовно осіб, причетних до факту функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду протягом 2022-2024 років.
В укладенні угоди про визнання винуватості між прокурором та на той час підозрюваним ОСОБА_5 брав участь захисник обвинуваченого. Вказане підтверджується наявним підписом у тексті угоди адвоката ОСОБА_4 . За таких обставин вимоги п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України, які передбачають обов`язкову участь захисника при укладенні угод про визнання винуватості, дотримано.
На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про те, що укладена прокурором угода про визнання винуватості з ОСОБА_5 не суперечить чинному законодавству.
5.2. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства
За змістом п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 470 КПК України при укладенні угоди про визнання винуватості прокурор у тому числі враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Невідповідність умов угоди, укладеної між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим, інтересам суспільства є підставою для відмови Судом у її затвердженні (п. 2 ч. 1 ст. 474 КПК України).
Оцінюючи угоду про визнання винуватості ОСОБА_5 в контексті дотримання вимог наявності суспільного інтересу, Суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, в тому числі забезпечення швидкого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був засуджений. Таким чином, за наслідками судового провадження суд за своїм внутрішнім переконанням, на підставі наданих сторонами доказів, приймає рішення щодо винуватості або невинуватості особи в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
Водночас у випадку ухвалення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості, умовами укладання якої є добровільність та беззастережне визнання особою своєї винуватості, необхідність у дослідженні доказів, а також допиті свідків сторін провадження відсутня. Адже обвинуваченим не заперечуються ні фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення, ні їх юридична оцінка. Вказане має наслідком скорочення часу розгляду даної справи, економію як державних ресурсів, так і особистих ресурсів учасників провадження, зменшення навантаження на прокуратуру, адвокатуру та суди, які отримують більше часу на розкриття інших злочинів, розгляд їх в суді з дотриманням завдань кримінального провадження та його загальних засад.
Як свідчить реєстр матеріалів досудового розслідування, значну частину доказової бази у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 складають матеріали негласних слідчих (розшукових) дії. Вказане дає підстави для висновку, що судове провадження щодо ОСОБА_5, через необхідність дослідження таких матеріалів, вимагатиме значного часу.
Водночас, як свідчить подана до суду угода, обвинувачений ОСОБА_5 добровільно та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. За таких обставин затвердження угоди про визнання винуватості відповідатиме інтересам суспільства в частині забезпечення швидкого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, з мінімальними затратами як державних ресурсів, так і особистих ресурсів учасників провадження.
Крім цього, в контексті дотримання вимог наявності суспільного інтересу при укладенні угоди, Суд враховує, що ОСОБА_5 взяв на себе зобов`язання співпрацювати із прокурором у кримінальному провадженні за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду протягом 2022-2024 років. Надання ОСОБА_5 підтверджених доказами викривальних показань щодо осіб, причетних до названого факту, його сприяння у проведенні досудового розслідування і судового розгляду забезпечить швидке досудове розслідування і судове провадження щодо таких осіб та забезпечить своєчасне та невідворотне покарання винних за вчинення кримінального правопорушення.
Також у питанні задоволення інтересів суспільства Суд бере до уваги те, що ОСОБА_5 взяв на себе зобов`язання перерахувати грошові кошти у розмірі 90 840 гривень на потреби Збройних сил України. Вказане, в умовах повномасштабної війни та постійної потреби економічної підтримки Збройних сил України для протистояння російській агресії, беззаперечно свідчить про наявність суспільного інтересу як в укладанні, так і затвердженні угод про визнання винуватості ОСОБА_5 .
Враховуючи вищевикладене у сукупності, Суд дійшов висновку про відповідність угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 вимогам наявності суспільного інтересу щодо її укладання, що свідчить про дотримання прокурором вимог п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 470 КПК України.
5.3. Щодо добровільності укладення угоди
Відповідно до п. 4 ч. 7 ст. 474 КПК України при вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд має переконатися, що укладення угоди було добровільним. Існування обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним зобов`язує суд відмовити у її затвердженні.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність примусу, погроз, насильства, обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді зі сторони прокурора.
Прокурор також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність її укладення зі сторони обвинувачення.
З огляду на зазначене, а також відсутність будь-яких обставин, які б свідчили про укладання угоди сторонами під будь-яким впливом, Суд дійшов висновку, що її укладення носить добровільний характер та не суперечить бажанню та волі сторін.
5.4. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань
Пункт 5 ч. 4 ст. 474 КПК України зобов`язує суд перевірити угоду на предмет можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.
За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язався повністю та беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КПК України, та взяв на себе зобов`язання з`явитись до Вищого антикорупційного суду у час визначений судом та беззастережно визнати свою винуватість у судовому засіданні.
У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені у формулюванні підозри та обвинувальному акті, надав відповідні зізнавальні показання щодо себе, визнав свою винуватість та щиро розкаявся. Тим самим обвинувачений ОСОБА_5 виконав взяті на себе зобов`язання у цій частині.
Також під час судового засідання обвинувачений повідомив про готовність співпрацювати із прокурором у викритті протиправної діяльності осіб за фактом функціонування організованої групи у Білгород-Дністровському міськрайонному суді щодо винесення судових рішень про визначення місця проживання дитини разом з батьком, позбавлення батьківських прав матері, втручання в автоматизовану систему документообігу суду протягом 2022-2024 років. Тим самим обвинувачений підтвердив можливість виконання взятих на себе за угодою зобов`язань у цій частині.
Крім цього під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 повідомив про готовність та наявність у нього фінансової можливості виконати зобов`язання щодо перерахування грошових коштів у розмірі 90 840 гривень на потреби Збройних сил України. Зауважив, що сума не є непомірною для нього, а тому зобов`язання буде виконане у строк вказаний в угоді.
На підставі викладеного, Судом встановлено, що виконання взятих обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою зобов`язань не є очевидно неможливим.
5.5. Щодо порушення прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб
За змістом п. 3 ч. 7 ст. 474 КПК України однією з підстав для відмови судом у затвердженні угоди є випадки, коли умовами такої угоди порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Із дослідженої у судовому засіданні угоди про визнання винуватості Судом встановлено, що її умови не порушують права, свободи та інтереси як сторін кримінального провадження, так й інших осіб. Зазначений висновок Суду ґрунтується на такому.
Як встановлено у судовому засіданні, кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_5, жодній фізичній чи юридичній особі не завдано матеріальної шкоди. Потерпілий у цьому кримінальному провадженні відсутній. За наведених обставин укладена угода не порушує та не може порушити право третіх осіб на відшкодування шкоди.
Так само Суд наголошує, що обставини пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення, викладені в угоді та вироку, не можуть мати жодного преюдиційного значення для іншого кримінального провадження. Вказане узгоджується з приписами ст. 90 КПК України, яка закріплює, що преюдиційне значення для суду має лише рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Окремо Суд звертає увагу, що зважаючи на характер дій, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5, а також те, що їх вчинено за попередньою змовою групою осіб, посилання на дії третіх осіб було необхідним для встановлення фактичної ролі обвинуваченого. Водночас, з метою недопущення порушення принципу презумпції невинуватості, Судом вжито заходи з виключення даних, які б давали можливість ідентифікувати таких третіх осіб, в тій мірі, що не перешкоджає встановленню та оцінці безпосередніх дій ОСОБА_5 .
При вирішенні питання про те, що умовами угоди не порушено прав, свобод чи інтереси сторін Судом враховано по-перше, факт добровільності її укладення як обвинуваченим, так і прокурором, по-друге, відповідність укладеної угоди вимогам закону, по-третє, дотримання вимог щодо обов`язкової участі захисника при укладанні угоди про визнання винуватості, що забезпечило реалізацію прав обвинуваченого на отримання кваліфікованої правової допомоги, по-четверте, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, підтверджена ним у судовому засіданні.
5.6. Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості
Відповідно до п. 6 ч. 7 ст. 474 КПК України при вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд має переконатися, що наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання підозри, зазначене в угоді про визнання винуватості, підтвердження цих обставин обвинуваченим у присутності захисника дають Суду підстави для висновку про існування фактичних підстав для визнання ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
5.7. Щодо узгодженого сторонами покарання та досягнутої домовленості про звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням
Пунктом 1 ч. 7 ст. 474 КПК України закріплено, що підставою для відмови у затвердженні угоди є невідповідність її умов вимогам закону. При цьому за змістом ст. 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є покарання, узгоджене сторонами угоди, а також звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням (у випадку досягнення такої домовленості).
За умовами угоди сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без конфіскації майна.
При цьому згідно з ч. 2 та 3 ст. 75 КК України сторони дійшли згоди про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а також порушення перед судом питання про встановлення іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
За наведених обставин, з огляду на положення ст. 472, п. 1 ч. 7 ст. 474 КПК України, Суд має перевірити на предмет відповідності вимогам закону узгоджене між прокурором ОСОБА_7 та ОСОБА_5 покарання, а також можливість звільнити обвинуваченого від його відбування з випробуванням.
Порядок призначення покарання врегульований ст. 65 КК України. Вказаною нормою закріплено, що: суд призначає покарання:1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини КК України;3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Зважаючи на те, що за змістом угоди про визнання винуватості сторони погодили покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, Суд дійшов висновку, що сторонами при узгодженні строку основного покарання враховані мінімальна та максимальна межі такого покарання, встановлені санкцією ч. 3 ст. 369 КК України.
Оцінюючи на предмет відповідності вимогам закону той факт, що ОСОБА_5 сторонами угоди не погоджено призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, Суд констатує, що санкцією ч. 3 ст. 369 КК України назване покарання передбачене як додаткове факультативне покарання. Таким чином законодавець дав можливість визначати доцільність його призначення індивідуально у кожному конкретному випадку на підставі обставин вчинення кримінального правопорушення та особи винного.
За наведених обставин непогодження сторони угоди для обвинуваченого ОСОБА_5 покаранняу виді конфіскації майна не суперечить вимогам закону.
Надаючи оцінку відповідності закону звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням Суд виходить з такого.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 75 КК України встановлено, що укримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З огляду на наведене законодавче положення, зважаючи на те, що сторонами угоди про визнання винуватості узгоджено обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, Суд доходить висновку, що досягнута домовленість про звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуваннямне суперечить законодавству.
При цьому у відповідності до положень ч. 4 ст. 75 КК України, з урахуванням вищевстановлених обставин, іспитовий строк належить встановити тривалістю 1 рік та згідно приписів ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5
1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.
6. Щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_5 .
Враховуючи встановлені обставини щодо відповідності угоди вимогам чинного законодавства та інтересам суспільства, зважаючи на добровільність її укладення, а також можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, дійшовши висновку про наявність фактичних підстав для визнання обвинуваченим винуватості та відсутність порушених прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, Суд вважає за можливе затвердити угоду, укладену між прокурором ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
7. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
7.1. Рішення щодо цивільного позову у кримінальному провадженні
Майнову та/або моральну шкоду кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 не завдано. Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не пред`являвся.
7.2. Рішення щодо речових доказів і документів
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, судом вирішується питання про долю речових доказів і документів.
З огляду на вищезазначені законодавчі положення, враховуючи відомості з постанови про визнання речовими доказами від 23.10.2024 (зі змінами внесеними постановою віл 24.04.2025), зважаючи на пояснення учасників кримінального провадження, Суд вирішує долю речових доказів наступним чином:
грошові кошти, які є неправомірною вигодою у розмірі 600 (шістсот) доларів США - конфіскувати в дохід держави.
Надані сторонами документи залишити у матеріалах кримінального провадження.
7.3. Рішення щодо спеціальної конфіскації
Підстави застосування спеціальної конфіскації відсутні.
7.4. Рішення щодо процесуальних витрати у кримінальному провадженні
У будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Водночас, у матеріалах справи відсутні документально підтверджені відомості про понесені процесуальні витрати жодною із сторін кримінального провадження. Про понесення таких витрат не було заявлено ні стороною захисту, ні стороною обвинувачення у судовому засіданні.
7.5. Рішення про винагороду викривачу
Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні .
7.6. Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження
За змістом ч. 2 ст. 131 КПК України до заходів забезпечення кримінального провадження належать, в тому числі запобіжний захід.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України Суд ухвалюючи вирок зобов`язаний прийняти рішення, в тому числі про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 (справа № 991/11681/24 провадження № 1-кс/991/11742/24) до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень. Застава у відповідному розмірі була внесена на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду самим ОСОБА_5 .
При цьому вказаний запобіжний захід не було скасовано. За таких обставин на момент ухвалення вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді застави.
Вирішуючи питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили Суд враховує добровільне повідомлення ОСОБА_5 про вчинення злочину, його щире каяття та сприяння розкриттю злочину, вчиненого як ним самим, такі й іншими особами. Наведене свідчить про помірковане та послідовне небажання обвинуваченого переховуватися від правосуддя, чи перешкоджати його відправленню.
За наведених обставин Суд вважає за можливе скасувати застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 (справа № 991/11681/24 провадження № 1-кс/991/11742/24) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
У відповідності до положень ч. 11 ст. 182 КПК України суму застави у розмірі 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, внесену ОСОБА_5 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 (справа № 991/11681/24 провадження № 1-кс/991/11742/24), необхідно повернути ОСОБА_5 (РНОКПП 2528114853).
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 65-67, 70, 75 КК України, статтями 314, 373-376, 468-476 КПК України, Суд
У Х В А Л И В:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 квітня 2025 року між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2025 року, за № 52025000000000225.
Визнати винуватим ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Стерче Глибоцького району Чернігівської області, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369 КК України.
Призначити ОСОБА_5 узгоджену між сторонами угоди міру покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:
1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Документи зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази:
грошові кошти, які є неправомірною вигодою у розмірі 600 (шістсот) доларів США - конфіскувати в дохід держави.
Скасувати застосований до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 (справа № 991/11681/24 провадження № 1-кс/991/11742/24) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень.
Суму застави у розмірі90 840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, внесену на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2024 (справа № 991/11681/24 провадження № 1-кс/991/11742/24) повернути заставодавцю - ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченим і прокурору після його проголошення.
Роз`яснити учасникам судового провадження, що після проголошення вироку вони мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Суддя ОСОБА_1