- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/3858/25
Провадження 1-кс/991/3892/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представників власника/володільця майна - адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому адвокат просить:
- скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.05.2024 (справа № 991/3531/24 провадження 1-кс/991/3567/24) в частині, залишеній без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.11.2024 (справа № 991/3531/24 провадження № 11-сс/991/637/24), на частину майна ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, у спільній сумісній власності майна подружжя із ОСОБА_6, а саме:
- земельна ділянка площею 2,6658 га кадастровий номер 7420680800:02:001:0124;
- земельна ділянка площею 1,0846 га кадастровий номер 7423883500:02:001:1516;
- земельна ділянка площею 2,4249 га кадастровий номер 5920988800:04:001:0101;
- земельна ділянка площею 8,0000 га кадастровий номер 5923888100:08:003:0511;
- земельна ділянка площею 4,0000 га кадастровий номер 5923881400:02:002:0354;
- земельна ділянка площею 11,9999 га кадастровий номер 5923888100:08:003:0510;
- земельна ділянка площею 4,0000 га кадастровий номер 5923883400:04:000:0125;
- земельна ділянка площею 8,0000 га кадастровий номер 5923883400:04:000:0123;
- земельна ділянка площею 14,0000 га кадастровий номер 5923881400:02:002:0353;
- земельна ділянка площею 14,0000 га кадастровий номер 5923881400:01:001:0264;
- земельна ділянка площею 14,0000 га кадастровий номер 5923881400:01:002:0436;
- земельна ділянка площею 1,6007 га кадастровий номер 7425589100:06:000:1529;
- земельна ділянка площею 0,1 га кадастровий номер 3221087000:04:002:1066;
- земельна ділянка площею 0,1 га кадастровий номер 3221087000:04:002:1063;
- земельна ділянка площею 0,0445 га кадастровий номер 3221087000:04:002:1060;
- земельна ділянка площею 0,1 га кадастровий номер 3221087000:04:002:1089;
- земельна ділянка площею 0,064 га кадастровий номер 3221087000:04:002:1058;
- земельна ділянка площею 0,1 га кадастровий номер 3221087000:04:002:1061;
- земельна ділянка площею 4,0000 га кадастровий номер 5923887000:05:000:0419;
- земельна ділянка площею 7,9703 га кадастровий номер 5923887000:04:000:0653;
- земельна ділянка площею 12,0000 га кадастровий номер 5923887000:03:000:0662;
- земельна ділянка площею 6,0000 га кадастровий номер 5923887000:04:000:0652;
- земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 7420384000:02:000:0565;
- земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 7420384000:02:000:0564;
- земельна ділянка площею 2,1801 га кадастровий номер 7425589300:08:000:9243;
- земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 7423382800:11:001:0088;
- земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 7423382800:11:001:0089;
- земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 7423382800:11:001:0094;
- земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 7425384500:05:001:2964;
- земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 5923883400:04:000:0102;
- земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 5923888100:08:003:0426;
- земельна ділянка площею 1,7848 га кадастровий номер 7423883500:02:001:1039;
- квартира загальною площею 30,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2076798680000);
- квартира загальною площею 30,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2076787880000)
(далі - Майно);
- скасувати заборону відчуження та розпорядження належним власнику Майном.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 08.05.2024 (справа № 991/3531/24 провадження 1-кс/991/3567/24), яка в цій частині залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.11.2024 (справа № 991/3531/24 провадження № 11-сс/991/637/24), накладено арешт на Майно, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_6 . При накладенні арешту судом не правильно визначено правовий режим Майна, яке набуте ОСОБА_7 під час шлюбу із ОСОБА_5 та є спільною сумісною власністю подружжя. Так, Майно придбане під час шлюбу шляхом укладання відповідних договорів купівлі-продажу, згода на укладення яких надавалась ОСОБА_5, частина земельних ділянок сформовані за рахунок інших земельних ділянок меншої площі, які також придбані під час шлюбу. При цьому, судом накладено арешт на частину майна, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_5, як на частину майна підозрюваного ОСОБА_6 у спільній сумісній власності подружжя. Однак, вказана обставина не була врахована при накладенні арешту на майно, зареєстроване за ОСОБА_6 . Враховуючи вказані обставини, частина Майна, на яке накладено арешт, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, що не має статусу підозрюваної у Кримінальному провадженні, а за такого накладений арешт у цій частині підлягає скасуванню.
В судовому засіданні адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали доводи Клопотання, просили задовольнити із викладених у ньому підстав.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду Клопотання, до суду не з`явилась, про причини неявки не повідомила. Подала до суду заяву (Вх. № 19691/25-Вх від 05.05.2025), в якій просила здійснювати розгляд Клопотання без участі прокурора.
Крім того від прокурора САП ОСОБА_8 надійшли письмові заперечення (Вх. № 19661/25-Вх від 05.05.2025), в яких прокурор вказує, що фактично, представник висловлює свою незгоду із прийнятими судом рішеннями. Арешт на Майно накладено саме як на майно підозрюваного у Кримінальному провадженні ОСОБА_6, а не на майно ОСОБА_5, з метою забезпечення конфіскації майна. При цьому, цивільне та сімейне законодавство дійсно презюмують рівність часток подружжя, однак у разі поділу майна, що не можу бути вирішено та виходить за межі кримінального процесу. Режим спільної сумісної власності не передбачає визначення часток та їх розміру до їх виділу в натурі. У Клопотання представник посилається саме на режим спільної сумісної, а не спільної часткової, власності подружжя ОСОБА_9 . Крім того, прокурор посилаючись на принцип остаточності судового рішення, за яким ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.11.2024 (справа № 991/3531/24), якою залишено без змін ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08.05.2024 (справа № 991/3531/24 провадження 1-кс/991/3567/24) у тому числі в частині накладення арешту на Майно, є остаточним рішенням суду з приводу даних спірних відносин та його перегляд не передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України. Враховуючи викладене, прокурор просила відмовити у задоволенні Клопотання.
За змістом ч. 2 ст. 174 КПК України, участь осіб, які беруть участь у справі, при розгляді клопотання про скасування арешту майна не є обов`язковою.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 174 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду клопотання про скасування арешту майна, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя дійшов до висновку, що відсутність прокурора не перешкоджає розгляду Клопотання, та вважає можливим провести його розгляд за відсутності прокурора.
Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Стаття 174 міститься в главі 17 (Арешт майна) розділу ІІ (Заходи забезпечення кримінального провадження) Кримінального процесуального кодексу України та регламентує порядок скасування арешту майна у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З аналізу положень вказаних положень Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя наділений повноваженнями встановити лише обґрунтованість накладення такого арешту та виправданість подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, якщо це буде доведено особою, яка звернулась із відповідним клопотанням.
В ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.11.2024 (справа № 991/3531/24), якою залишено без змін ухвалу Вищого антикорупційного суду від 08.05.2024 (справа № 991/3531/24 провадження 1-кс/991/3567/24) у тому числі в частині накладення арешту на Майно, зазначено про можливість звернення у порядку ст. 174 КПК України з відповідним клопотанням до слідчого судді для вирішення питання про скасування арешту.
Враховуючи, що арешт накладено на Майно, яке зареєстроване за ОСОБА_6, однак придбане під час шлюбу з ОСОБА_5, існують обґрунтовані підстави вважати, що таке Майно належить на праві спільної сумісної власності у тому числі ОСОБА_5 . За такого, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у адвоката ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005558 від 02.03.2015), який діє на підставі ордеру серії АА № 1572152 від 29.04.2025, права на звернення до суду із даним Клопотанням, поданим в інтересах ОСОБА_5 .
Як вбачається зі змісту Клопотання та згідно пояснень представників у судовому засіданні, адвокати посилаються саме на необґрунтованість накладення арешту на майно.
У рамках Кримінального провадження 22.11.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру).
Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, у період з 25.01.2018 по 09.08.2021 вчинив пособництво у заволодінні в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 гa, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 280 702 336 грн., на користь третіх осіб, чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК у Сумській області на цю суму.
Також, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, у період з не пізніше 25.01.2018 по 09.08.2021 вчинив пособництво у незакінченому замаху на заволодіння в інтересах «АФ «Довіра 2008» 293 земельними ділянками загальною площею 3244,4989 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент формування становила 195 702 295 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також пособництві у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, згідно положень ст. 12 та Примітки до ст. 45 КК України є особливо тяжким корупційним злочином.
Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.05.2024 у справі № 991/3531/24 (далі - Ухвала) накладено арешт, у тому числі на Майно підозрюваного ОСОБА_6 .
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.11.2024 у справі № 991/3531/24 (далі - Ухвала АП ВАКС) залишено без змін Ухвалу в частині накладення арешту на Майно.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При розгляді клопотання про арешт майна (справа № 991/3531/24), у томі числі Майна, слідчим суддею в Ухвалі встановлено: наявність обґрунтованої підозри, яка дає підстави для вирішення питання про застосування заходу забезпечення; майно, на яке накладено арешт, у тому числі Майно, може бути предметом конфіскації майна як виду покарання у разі доведення вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень; таке втручання в право володіння майном на даній стадії розслідування є співрозмірним та виправданим, сприятиме досягненню мети щодо повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування, а також забезпеченню збереження цього майна.
Відповідно до ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У Клопотанні зазначається про необґрунтованість накладення арешту на частину Майна, оскільки воно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_9, а його частина належить дружині підозрюваного ОСОБА_5 та не може підлягати конфіскації.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України).
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. (ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України).
За ч. 1, ч. 3 чт. 368 Цивільного кодексу України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 370 Цивільного кодексу України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
За ч. 3, 4 ст. 364 Цивільного кодексу України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Як вбачається із копії свідоцтва про шлюб (Том № 2 а. 1), 24.07.2009 ОСОБА_6 уклав шлюб із ОСОБА_22 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_9 ».
Згідно з доданими до Клопотання копіями правовстановлюючих документів та витягів, право власності на Майно набуте під час шлюбу ОСОБА_6 з ОСОБА_5, при цьому титульним власником Майна є ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.
Враховуючи викладене, ОСОБА_5 без виділу часток на Майно в натурі не може самостійно розпоряджатись своєю частиною у спільній сумісній власності подружжя, тобто вчиняти будь-які значимі юридичні дії без ОСОБА_6 .
При поділі майна діє принцип рівності часток, при якому не завжди рівними визначаються частки по . Так, при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч. 2, ч. 3 ст. 70 Сімейного кодексу України).
Визначення частки у спільній сумісній власності подружжя здійснюється судом цивільної юрисдикції, визначення такої частки при розгляді клопотання про скасування арешту майна не відповідає положенням Кримінального процесуального кодексу України та не належить до компетенції слідчого судді.
Верховний Суд у постанові № 752/7440/18 від 04 жовтня 2022 року зазначив, що спори щодо виділення частки майна із спільної сумісної власності вирішуються у інший спосіб, при цьому в межах кримінального провадження є неприпустимим вирішення спору про право власності на майно шляхом поділу його з виділенням часток.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права (пункт 1 частина 1 статті 7 КПК України). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 8 КПК України).
Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (абзац 3 пункту 2.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012).
У § 44 рішення Lavrechov v. the Czech Republic від 20.06.2013 (заява № 57404/08) ЄСПЛ наголошує, що для того щоб втручання було сумісним із положенням першого речення частини першої статті 1 Протоколу № 1, воно повинно бути законним, задля загального (суспільного) інтересу та пропорційним, тобто воно повинно мати «справедливий баланс» між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав особи (див., зокрема, Beyeler v. Italy, заява № 33202/96, § 107, та Gladysheva v. Russia, заява № 7097/10, 06.12.2011, § 75). Оцінюючи пропорційність втручання, суд повинен враховувати, з одного боку, важливість переслідуваної мети, а з іншого - тягар, який покладається на заявника, включаючи характер втручання, поведінку заявника та поведінку органів державної влади (див. Yildirim v. Italy, заява № 38602/02, та Forminster Enterprises Limited v. Czech Republic, заява № 38238/04, 09.10.2008, § 75).
Загальний (суспільний, публічний) інтерес у цьому Кримінальному провадженні пов`язаний із значенням для держави та суспільства інституту права власності на землю, запобігання її незаконного вибуття із державної власності, формуванням у суспільства антикорупційної правосвідомості та усвідомлення невідворотності покарання за вчинені правопорушення.
Саме на підставі принципу пропорційності, а не рівності часток, й накладається арешт на частку майна підозрюваної особи у спільній сумісній власності подружжя, яке зареєстровано за іншим із подружжя.
Слідчий суддя зазначає, що принцип рівності часток, який застосовується при поділі майна (цивільні правовідносини) не є тотожним принципу пропорційності, який застосовується при накладенні арешту на майно (кримінально-процесуальні правовідносини).
Майно, з якого ОСОБА_5 просить скасувати арешт, належить подружжю ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності і арешт на це майно накладено з метою його збереження до вирішення питання судом про наявність/відсутність підстав для його конфіскації в цьому Кримінальному провадженні. Скасування або нескасування арешту на 1/2 або іншу частку не впливає на те, що титульним власником Майна є ОСОБА_6 і право на розпорядження ним все одно має саме він за згодою ОСОБА_5, а за такого права останньої ніяким чином не будуть відновлені, оскільки вона не зможе самостійно розпоряджатись таким майном.
Єдиною можливістю захистити право спільної сумісної власності ОСОБА_5 на майно набуте у шлюбі з ОСОБА_6 є його поділ в порядку цивільного судочиснтва з оформленням за нею права власності на виділену частку з урахуванням суспільних інтересів щодо можливої конфіскації при постановлені вироку частини майна, належного ОСОБА_6 (справедливий поділ з у рахуванням приватних і суспільних інтересів).
При необхідності скасування арешту майна в разі необхідності його поділу в порядку цивільного судочинства, накладений арешт може бути скасовано на частину в майні зареєстрованого за ОСОБА_6, яка належить ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності без визначення часток, оскільки такі частки встановлюються саме в порядку цивільного судочинства.
Застосування в даному випадку принципу пропорційності та скасування арешту на 1/2 частку фактично не призведе до захисту прав ОСОБА_5 в майбутньому та не захистить від можливої конфіскації без його поділу в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення Клопотання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 22, 26, 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1