- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/1293/25
провадження № 11-сс/991/323/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 01.05.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
06.05.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку передано судді-доповідачу 12.05.2025 року та цього ж дня її призначено до апеляційного розгляду (т. 5 а.с. 65).
До початку апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_6 подано доповнення до апеляційної скарги (т. 5 а.с. 86-90).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_8, та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на грошові кошти у сумі 1 100 000 доларів США, 650 000 доларів США, 1 050 000 доларів США, які вилучені у ході обшуку в індивідуальних банківських сейфах № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, орендованих на ім`я ОСОБА_7, що знаходяться у Київському відділенні АТ «Сенс Банк» № 37 за адресою: м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущені ним під час розгляду клопотання істотні порушення вимог КПК України. Зокрема, у клопотанні зазначається, що метою арешту є спеціальна конфіскація та конфіскація майна як вид покарання, втім, матеріали клопотання не підтверджують доводи прокурора про те, що ОСОБА_7 набула вилучене майно безоплатно від підозрюваних у даному провадженні. За таких обставин, до вилученого майна не може бути застосована спеціальна конфіскація. Крім того, у даному випадку метою арешту не може бути і конфіскація майна як вид покарання, оскільки ОСОБА_7 не є підозрюваною. Прокурор у клопотанні не навів жодних доводів на підтвердження того, що вилучене майно отримане злочинним шляхом або є знаряддям злочину, чи використовувалося для вчинення злочину. Стверджує, що вилучене майно жодним чином не відноситься до розслідуваного провадження, оскільки єдиним його власником є ОСОБА_7, тому підстави для його арешту відсутні.
2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_6, який подав апеляційну скаргу, власник майна ОСОБА_7, а також прокурор, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились.
При цьому, за день до дати судового засідання (20.05.2025 року) адвокат ОСОБА_6 засобами електронного зв`язку надіслав клопотання про відкладення розгляду його апеляційної скарги у зв`язку з тим, що 21.05.2025 року він братиме участь в іншому судовому засіданні у Шевченківському районному суді м. Києва (т. 5 а.с. 91-93).
Прокурор ОСОБА_8 подав клопотання про розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 за його відсутності у зв`язку із зайнятістю в іншій судовій справі, у якому також зазначив, що апеляційна скарга не містить доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали (т. 5 а.с. 94-97).
Власник майна ОСОБА_7 про причини своєї неявки суд не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду заяви не зверталась.
Вирішуючи питання про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників провадження, колегія суддів враховує положення ч. 4 ст. 405 КПК України, згідно з якими неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду, а також те, що власник майна ОСОБА_7, та її представник - адвокат ОСОБА_6 про час та місце судового засідання повідомлені задовго до його проведення. При цьому, до клопотання про відкладення апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_6 не долучено доказів на підтвердження його залученості до іншого судового провадження. Більше того, зі змісту вказаного клопотання не вбачається, що інше судове засідання призначено на той же час, що і дана справа. Відтак, він мав можливість скористатись своїм правом на участь в судовому засіданні в дистанційному судовому провадженні з власних технічних засобів, як це передбачено ст. 336 КПК України, втім цього не зробив. Крім того, у вказаному клопотанні адвокат ОСОБА_6 зазначає, що з метою забезпечення права ОСОБА_9 на адвоката, якому він довіряє, просив відкласти судове засідання з розгляду апеляційної скарги, поданої в інтересах ОСОБА_7, тобто подав клопотання щодо іншої особи.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за умови виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення учасників провадження про дату, час та місце апеляційного розгляду, чим забезпечено можливість реалізації ними процесуальних прав, якою останні не скористались, та виходячи з положень ч. 4 ст. 405 КПК України, відсутні перешкоди для розгляду апеляційної скарги за їх відсутності. При цьому, у даному випадку дотримано принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, оскільки апеляційний розгляд проведено також у відсутність прокурора.
3.Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_10 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_11, депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_12, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_13, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_14, заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_15, а також ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі з комерційної точки зору земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб, або оформлювали правовстановлюючі документи на неіснуючі об`єкти нерухомості, після чого передавали їх підконтрольним товариствам для створення видимості їх добросовісного набуття та створення умов для отримання земельних ділянок - зокрема, у подальшому вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_10 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_10 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади м. Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн. грн., чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн. грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
При цьому, згідно розподілених ролей, ОСОБА_10, будучи організатором злочинної організації, вчинив у її складі шість незакінчених замахів на заволодіння земельними ділянками у м. Києві, а також незакінчений замах на протидію законній господарській діяльності, вчинений злочинною організацією. Крім того, у 2023-2024 р.р. ОСОБА_10 організував незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_1. Учасники злочинної організації планували звести на цій ділянці об`єкт комерційного призначення, тому залучили інших учасників організації, зокрема службових осіб виконавчого органу КМР (КМДА) та її депутатів, які, зловживаючи своїм службовим становищем, діяли всупереч інтересам територіальної громади м. Києва. Також, у травні 2024 року ОСОБА_10, як організатор злочинної організації, ухвалив рішення про надання ОСОБА_13 неправомірної вигоди для забезпечення її подальшої співпраці в інтересах угруповання з використанням повноважень депутата КМР та члена земельної комісії КМР. Для реалізації цього задуму ОСОБА_10 залучив ОСОБА_16, яка виконуючи його вказівки, пообіцяла ОСОБА_13 неправомірну вигоду у вигляді майнових прав на квартиру вартістю 100 тис. доларів США. Того ж дня, ОСОБА_13 погодилася прийняти обіцяну ОСОБА_16 від імені ОСОБА_10 неправомірну вигоду у формі грошового еквівалента вартості квартири.
06.02.2025 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-ІХ від 04.06.2020 р.), ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 369 КК України.
10.02.2025 року детективами проведено обшук в індивідуальних банківських сейфах № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, орендованих на ім`я ОСОБА_7 в АТ «Сенс Банк», в результаті якого вилучено грошові кошти у сумі 1 100 000 доларів США, 650 000 доларів США, 1 050 000 доларів США, а всього 2 800 000 доларів США.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_10 інкримінованих кримінальних правопорушень, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
За висновком слідчого судді, доводи прокурора про необхідність накладення арешту на вилучене майно заслуговують на увагу, оскільки ймовірні співучасники злочинної організації та їх підлеглі розпоряджалися значною кількістю готівкових коштів, належних організації, а також систематично переховували такі кошти у банківських сейфах, відкритих на ім`я значної кількості пов`язаних осіб. Відтак, вилучене майно могло призначатись для забезпечення діяльності злочинної організації та її учасників, зокрема для фінансування витрат, пов`язаних з протиправним отриманням земельних ділянок у власність/користування, та їх подальшої забудови.
Вказаний висновок слідчого судді ґрунтується також на тому, що вилучене майно виявлено у банківських сейфах, що орендувалися на ім`я ОСОБА_7, яка, за версією сторони обвинувачення, є невісткою хатньої робітниці ОСОБА_10 - ОСОБА_20, відтак, опосередковано пов`язана з учасниками злочинної організації, зокрема і з ОСОБА_10 .
Наведені обставини можуть свідчити, що ОСОБА_7 є формальним користувачем банківських скриньок, в які переміщувались кошти та інше майно співучасників злочинної організації, тому є обізнаною, що таке майно відповідає передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України ознакам. Крім того, на переконання слідчого судді, на вилучене майно слід накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки ОСОБА_10 є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді конфіскації майна, та існують обґрунтовані підстави вважати, що виявлені у вказаних банківських скриньках кошти належать саме йому, тому за вироком суду у разі визнання його вини можуть бути конфісковані.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, з огляду на таке.
В апеляційній скарзі не ставиться під сумнів висновок оскаржуваної ухвали щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_10 підозри, натомість, вона покликається лише на безпідставність арешту вилученого майна, тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали виключно в межах доводів апеляційної скарги.
Надаючи оцінку цим доводам, колегія суддів виходить з того, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна та обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Як вже зазначалось вище, 06.02.2025 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України він має статус підозрюваного і щодо його майна може вирішуватися питання про застосування заходів забезпечення, зокрема арешту. Оцінивши надані стороною обвинувачення докази, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_10, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, поданої в інтересах ОСОБА_7, в частині відсутності підстав для накладення арешту на вилучені грошові кошти, належні останній, колегія суддів виходить з такого.
Долучені до клопотання матеріали НСРД свідчать про неодноразові зустрічі учасників злочинної організації - підозрюваних у провадженні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та інших осіб, у ході яких розроблявся механізм відведення земель поза процедурою земельних торгів. Для досягнення цієї мети ймовірні співучасники створювали товариства для перереєстрації на них об`єктів нерухомості для подальшого оформлення на такі товариства прав на розміщені під ними земельні ділянки. При цьому, формальними власниками таких юридичних осіб ставали особи, підконтрольні учасникам організації, які за такі послуги отримували фінансову винагороду. Оскільки наведений механізм вчинення злочинів вимагав від співучасників залучення значного фінансового ресурсу як на стадії отримання земельних ділянок, так і для подальшої реалізації на них комерційних проектів, вони залучали значні суми необлікованих готівкових коштів, які використовували для цілей діяльності злочинної організації.
Зокрема, на підтвердження відомостей про розпорядження співучасниками злочинної організації та підконтрольними їм особами значною кількістю готівкових коштів, належних злочинній організації, а також відомостей про систематичне приховування їх у банківських сейфах, відкритих на ім`я пов`язаних осіб, свідчить протокол аудіо-, відеконтролю особи від 11.11.2024 р., у якому зафіксовано фрагмент розмови між ОСОБА_21 та ОСОБА_18 . Зокрема, ОСОБА_21 зазначає ОСОБА_18 наступне (мовою оригіналу): «У меня авария…У меня пол ляма евро и мне его некуда положить. Я ездила в банк, там выключили свет…У меня две ячейки, и две полные. Вот это третья. Она огромная, я могла туда положить, но там тоже выключили». На питання ОСОБА_18 про кількість грошей, остання відповіла (мовою оригіналу): «Вот розовый рюкзак». Після чого ОСОБА_22 зазначила (мовою оригіналу): «Ну, я ж передала с сейфа 500 тоже. Там освободилось место», на що ОСОБА_21 запитала (мовою оригіналу): «Я там могу рюкзак хоть поставить?», а ОСОБА_18 відповіла (мовою оригіналу): «С рюкзаком не поставишь, там шефа рюкзак должен стоять. Тогда бери ОСОБА_23, он сейчас придет…», на що ОСОБА_21 погодилась та пообіцяла, що у понеділок все забере (т. 3 а.с. 172-173).
При цьому, згідно фрагменту розмови від 05.03.2024 р. між ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_21, останні обговорюють використання зашифрованих найменувань проектів, які перебувають «в роботі» злочинної організації, та використання псевдонімів для позначення залучених до злочинної організації осіб для унеможливлення викриття їх участі у вчинюваних злочинах та встановлення механізму діяльності організації. Зокрема, ОСОБА_16 зазначає учасникам розмови наступне (мовою оригіналу): «Нам надо как-то их всех правильно назвать. И это прямо позиция шефа. И я с ним согласна. То есть, как у нас на сегодняшний день происходит? У нас прямо картина маслом - чётко адрес. А иногда ещё прямо фамилия директора или менеджера. Ну, ещё не хватает только зарплаты дать, сколько мы даём наличкой и всё. И вот прямо, знаете, если кто-то завтра пришёл, мы сделали за них всю работу» (т. 3 а.с 43-46).
Згідно матеріалів клопотання, для забезпечення зберігання коштів, що призначалися для фінансування та матеріального забезпечення кримінальних правопорушень, вчинюваних злочинною організацією, винагороди за їх вчинення, її бухгалтери, зокрема, ОСОБА_17, ОСОБА_21 та ОСОБА_24, використовували послуги банківських сейфів у різних банківських установах, які оформлювали в тому числі на інших пов`язаних осіб. Так, у ході однієї із зафіксованих розмов від 21.12.2023 р. ОСОБА_16 надала вказівки ОСОБА_17 щодо координації діяльності інших підлеглих осіб, які виконували функції бухгалтерів (мовою оригіналу): «И правильно еще по безопасности это развести. Где, какие у нас документы? То есть, понятно, что надо будет ячейки доснять. Чтобы если не дай Бог, гости, чтобы не было, как у них там находится то, то непонятно, то скопом где-то сидит, приходите, берите» (т. 3 а.с. 17).
При цьому, ОСОБА_16 наголосила, що кошти та документи слід зберігати в банківських сейфах, які необхідно оформити на різних людей (мовою оригіналу): «Дальше - это ячейки. Я думаю, что может быть надо какую-то еще открыть. Может быть даже как-то разнести. Мало ли, деньги надо срочно, еще что-то…Первый, второй разнести, чтоб не на одном человеке были. И я думаю, может, даже не по одной, наверно. Где-то в каком-то банке документы, где-то в каком-то банке это» (т. 3 а.с.19).
Крім того, під час зафіксованої розмови від 09.10.2024 р. ОСОБА_21 та ОСОБА_16 обговорюють механізм приховування доходів підозрюваних, маскування наявності у їх власності значної кількості юридичних осіб та майна, зокрема шляхом їх реєстрації на інших підконтрольних осіб - родичів, водіїв, хатніх працівників, підлеглих співробітників. Зокрема, ОСОБА_21 повідомляє ОСОБА_16 наступне (мовою оригіналу): «У нас уже люди закончились…Мы уже всех родственников привлекли, кого можно было…У нас с этим вообще супер-проблема - постоянно нам кого-то надо куда-то как-то…У нас где-то кто-то директор, кто-то учредитель, у кого-то доверенность…У нас прямо все заняты. Так, чтоб чистого человека, у нас нету» (т. 3 а.с. 182-183).
У цьому контексті колегія суддів бере до уваги, що одним із бухгалтерів злочинної організації ймовірно була ОСОБА_24, яка мала право користуватись індивідуальними банківськими сейфами у АТ «Сенс Банк», які зареєстровані на ім`я ОСОБА_7, у яких у подальшому було віднайдено кошти загалом у сумі 2 800 000 доларів США, на які оскаржуваною ухвалою накладено арешт. При цьому, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_24 детективи виявили, серед іншого, лист формату А4 з надрукованою таблицею щодо отримання документів на бронювання та понесених витрат із зазначенням ПІБ та ролі/посади особи, якій оформлюються документи, та статусу їх отримання, з якої вбачається, що такі документи оформлювались у тому числі на ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_14 . Також, вилучено оригінали довіреностей від 03.02.2025 р., виданих від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_24, щодо користування банківськими сейфами у АТ «Сенс Банк» з правом поміщення та вилучення майна, внесення змін до угоди, а також з правом підпису документів, в тому числі фінансового характеру. Крім того, вилучено мобільні телефони, в яких виявлено листування ОСОБА_24 з іншими особами щодо відкриття та використання банківських комірок, зокрема щодо подальшого відкриття 10 банківських комірок на ім`я ОСОБА_7 у двох відділеннях АТ «Сенс Банк», а також листування з ОСОБА_27 з приводу відкриття банківських комірок на ім`я ОСОБА_7, оплату її послуг і повідомлення про те, що всі ключі залишаються у ОСОБА_24 (т. 4 а.с. 82-103).
При цьому, згідно з протоколом обшуку індивідуальних банківських сейфів від 10.02.2025 р., зареєстрованих на ім`я ОСОБА_7 в АТ «Сенс Банк», детектив здійснив їх послідовне відкриття за допомогою ключів, вилучених у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_24 .
Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_7 є невісткою ОСОБА_20 (т. 4 а.с. 178-183), яка, з огляду на здобуті дані її спілкування зі ОСОБА_28, який є водієм ОСОБА_10, виконує функції хатньої робітниці ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 112-121, 172-177). Крім того, наявні підстави вважати, що саме ОСОБА_20 є користувачем « ОСОБА_29 », яка у відповідь на повідомлення ОСОБА_24 щодо адреси АТ «Сенс Банк», надіслала їй повідомлення з паспортними даними ОСОБА_7 .
На переконання колегії суддів, сукупність вищенаведеного об`єктивно пов`язує ОСОБА_7 з досліджуваними у даному провадженні обставинами, оскільки вона опосередковано пов`язана з ймовірними учасниками злочинної організації, зокрема з самим ОСОБА_10, та могла їм допомагати з приховуванням речей і документів, що стосуються діяльності злочинної організації.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, вилучене у ОСОБА_7, яка не має статусу підозрюваної, не переконався у тому, що на даному етапі досудового розслідування ОСОБА_7 має відношення до обставин провадження, є необґрунтованими.
Крім того, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування суд повинен оцінити можливість використання майна, на яке прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Зазначені вимоги слідчим суддею дотримані. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучені грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у п. 2 ч. 1 ст. 96-2 КК України, оскільки ОСОБА_7 є формальним користувачем банківських комірок, у які учасники злочинної організації переміщували кошти та інше майно, при цьому остання була обізнаною, що ці кошти призначалися для вчинення кримінальних правопорушень, фінансування забезпечення або винагороди за їх вчинення. Відтак, слідчий суддя погодився з доводами прокурора про накладення арешту на відповідні кошти та майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду встановлені слідчим суддею обставини не спростовано.
При цьому, згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, за період 1998-2024 р.р. ОСОБА_7 нараховано доходи на загальну суму 423 936 грн., а її чоловіку ОСОБА_30 - 2 938 104 грн. (т. 1 а.с. 106-147).
10.02.2025 року детективи провели інший обшук у приміщенні АТ «Сенс Банк» у банківських сейфах, орендованих на ім`я ОСОБА_7, у ході якого також вилучено грошові кошти у значному розмірі. Отже, загалом у індивідуальних банківських сейфах, орендованих на ім`я ОСОБА_7 в АТ «Сенс Банк», відшукано і вилучено 5 380 000 доларів США та 530 000 євро.
З урахуванням періоду нарахування та розмірів офіційних доходів ОСОБА_7 та її чоловіка, а також суми готівкових коштів, вилучених в ході обшуку в інших банківських комірках, орендованих на її ім`я, який значно перевищує офіційні доходи останніх, наведене свідчить про ймовірне незаконне походження цих коштів.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що вилучені кошти фактично належать підозрюваному ОСОБА_10, що слідує з його ролі організатора у діяльності злочинної організації, у якій він також здійснював матеріальне забезпечення її діяльності, у тому числі на умовах «партнерства» з іншими особами.
Зокрема, у ході розмови від 21.12.2023 р. ОСОБА_16 повідомила ОСОБА_17 наступне (мовою оригіналу): «С шефом я вчера еще раз, это ж мы ехали, целый день рабочий, тысячи вопросов обсудили, не все правда. И я тоже задала, как он себе это видит. Он говорит: «Ну как? По сути. Твое направление все девелоперское. Вот вы забираете полностью бухгалтерию и ведете все сами» (т. 3 а.с. 16-17).
Наведене свідчить, що саме ОСОБА_10 доручив ОСОБА_16 контролювати питання, пов`язані із бухгалтерським обслуговуванням діяльності злочинної організації, зокрема, щодо відкриття та зберігання коштів і документації, що стосується діяльності злочинної організації, у банківських сейфах. Водночас, у ході проведення ряду НСРД щодо підозрюваного ОСОБА_10, здобуто відомості про вжиття останнім заходів щодо маскування наявності у власності значної частини майна, зокрема шляхом його реєстрації на інших пов`язаних/підконтрольних осіб, а також дані про розпорядження значною кількістю готівкових коштів, що свідчить про наявність у ОСОБА_10 значних неофіційних доходів. Крім того, згідно однієї із зафіксованих розмов від 20.09.2024 р. між ОСОБА_18 та ОСОБА_21, остання скаржилась, що не може розмістити у банківському сейфі значну суму готівкових коштів у розмірі 500 000 євро у рюкзаку, на що ОСОБА_18 погодилась тимчасово зберігати їх поруч з «рюкзаком шефа», тобто ймовірно ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 172-173). Окрім того, у ході зафіксованих розмов з невстановленими наразі особами ОСОБА_10 зазначав про купівлю нерухомості у Республіці Словенія у м. Рогашка на свою дружину ОСОБА_31 вартістю 10 млн. євро, а також про купівлю нерухомості в Іспанії на суму близько 5 млн. євро (т. 3 а.с. 170-171, 188-189).
Відтак, доводи апеляційної скарги щодо неможливості накладення арешту на вилучені грошові кошти, оскільки до них не може бути застосована конфіскація майна як вид покарання, колегія суддів також відхиляє як безпідставні. Зокрема, з огляду на зазначені вище відомості, які можуть свідчити про пов`язаність ОСОБА_7, на яку формально оформлено відповідні банківські скриньки, з членами злочинної організації, та, зокрема, з ОСОБА_10, а також відсутність у ОСОБА_7 та її чоловіка доходів, які б обґрунтовували наявність таких значних сум, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що вилучені грошові кошти можуть належати підозрюваному ОСОБА_10, а відтак, у випадку доведення стороною обвинувачення його винуватості, щодо його майна може бути застосовано конфіскацію як вид покарання.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження його від приховування, псування, знищення, відчуження та забезпечення подальшої спеціальної конфіскації та конфіскації як виду покарання
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 містить посилання на те, що слідчий суддя допустив істотні порушення вимог КПК України, проте не наводить жодних конкретних порушень. Натомість, оскаржувана ухвала містить належне обґрунтування всіх істотних обставин, які підлягають встановленню та оцінці, про що зазначено вище. Решті його доводів колегією суддів надана правова оцінка у розділі 4 цієї ухвали, та вони відхилені.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено істотних порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, вона підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.05.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4