- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/747/20
Провадження № 1-кп/991/15/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю учасників кримінального провадження:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора - ОСОБА_5,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
власника майна (обвинуваченого) - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20 грудня 2017 року щодо:
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Одеса, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Ромни Сумської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в м. Кіровоград (м. Кропивницький), громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6, яке подано в інтересах ОСОБА_7, про скасування арешту майна,
установив:
12.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6, яке подано в інтересах ОСОБА_7, про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017.
І. Зміст клопотання
На підставі ухвал Солом`янського районного суду м. Києва від 28.02.2019 було проведено обшуки в приміщеннях за адресами: АДРЕСА_6, у ході яких було виявлено та вилучено речі та документи.
Зокрема, згідно резолютивної частини ухвали суду від 28.02.2019 у справі № 760/6008/19 щодо надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_7, слідчим суддею було надано дозвіл на відшукання та вилучення: документів, щоденників, чорнових записів, які містять записи щодо підписання та виконання укладених між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», Міністерствами оборони іноземних країн, їх структурних підрозділів, а також компанією Global Marketing SP LTD Угод (договорів, контрактів тощо), внесення змін до них, листування з вказаного приводу; документів, щоденників, чорнових записів, які містять записи щодо перерахування коштів компаніям-нерезидентам, керування банківськими рахунками, зняття готівкових коштів.
Водночас, у мотивувальній частині рішення судом відмовлено в задоволенні клопотання в частині можливості відшукання та вилучення детективом речей та документів, зокрема носіїв інформації, мобільних терміналів систем зв`язку, комп`ютерної техніки, електронних носіїв інформації, грошових коштів, майна та інших матеріальних цінностей, які були здобуті у результаті вчинення кримінального правопорушення, а також інших предметів та документів, констатувавши, що вимоги детектива є неконкретними в цій частині, а доводи - недостатньо обґрунтованими.
Попри пряму заборону суду на відшукання та вилучення вищезазначених речей і документів, а також через відсутність у наведеному нижче переліку речей і документів ознак, передбачених ч. 2 ст. 167 КПК України, детектив під час обшуку житлового приміщення вилучив майно, яке належить ОСОБА_7, про що зазначено у протоколі обшуку від 04.03.2019, а саме: годинник Breguet 254 Horloger De La Marine, жіночу каблучку Tiffany&Co з прозорим каменем, яка упакована до заводського кейсу, сім-картки « НОМЕР_1 », «НОМЕР_15», « НОМЕР_2 », « НОМЕР_3 », « НОМЕР_4 », платіжні карти НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_12, жорсткий диск WD1001FAES s/n: WCATR 5525933, зовнішній жорсткий диск WDBA CX 0010BBK-01 (My Passport) WX11CC1X4591, SDD-накопичувач «OCZ» AGT3-25SAT3-120G s/n: 026721203041677, мобільний телефон IPhone 5 IMEI НОМЕР_9, два мобільні телефони Samsung GT-1200i IMEI: НОМЕР_10 та GT-1200i чорного кольору IMEI: НОМЕР_11 з сім-картою «Київстар» з номером НОМЕР_12, USB-флешнакопичувачі STE (№ 2, 3), картку пам`яті MicroSd 1Gb, USB-флешнакопичувачі з написом «ZORYA-MASHPROEKT», з написом «Kingston 64 Gb», з написом «datashur pro», пристрій для дистанційного керування рахунками «Rietumu ID» ключ № 1 DIGIPASS (27-0683779-9) та Ключ №2 цифровий сертифікат 1 GB в розкладному футлярі банку.
Аналогічним чином, всупереч прямій забороні, встановленій ухвалою Солом`янського районного суду від 28.02.2019 у справі № 760/6001/19 про надання дозволу на обшук, якою відмовлено у задоволенні клопотання в частині можливості відшукання та вилучення детективом речей та документів, зокрема електронних носіїв інформації, мобільних терміналів систем зв`язку, комп`ютерної техніки, грошових коштів, майна та інших матеріальних цінностей, які були здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також інших предметів та документів, 04.03.2019 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_8, детективами було вилучено мобільний телефон IPhone SE Model A5133 (IMEI: НОМЕР_13 ).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Відтак, речі та документи, які були вилучені 04.03.2019 за адресами: АДРЕСА_7 та АДРЕСА_8, мали статус тимчасово вилученого майна.
Однак, незважаючи на відсутність дозволу суду на вилучення вказаного майна та відсутність у нього ознак, зазначених в ухвалі на проведення обшуку, детектив, порушуючи порядок, визначений КПК України, без правових підстав для утримання вилученого майна, 05.03.2019 визнав усе майно, вилучене під час обшуку, речовими доказами та 06.03.2019 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_7 . Адвокат зазначає, що зміст протоколів огляду свідчить, що частина жорстких дисків, телефонів не має значення для кримінального провадження, оскільки на них відсутні відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У протоколі огляду від 13.03.2019 детективом зафіксовано проведення зовнішнього огляду об`єктів, вилучених у ОСОБА_7 : телефонів Apple iPhone А1533 (телефон № 1), Apple iPhone А1428 (телефон № 2), Samsung GT-E1200I (IMEI: НОМЕР_14 ) (телефон № 3), Samsung GT-E1200I (IMEI: НОМЕР_10 ) (телефон № 4), твердотілого накопичувача OCZ AGT3-25SAT3-120G (серійний номер 026721203041677, диск № 5), накопичувачів на жорстких магнітних дисках Western Digital WD 1001FAES (серійний номер WCATR5525933, диск № 6), Western Digital WD10JMVW (серійний номер WX11CC1X4591, диск № 7), флешнакопичувачів у металевому корпусі з написом «1 Gb» (диск № 8), Datashur Pro (16 Гб, серійний номер 7016160470002786, диск № 9), білого та сірого кольорів з написом «ZORYA-MASHPROECT» (диск № 10), DT microduo ЗС (64 Гб, маркувальне позначення: DTDUO3C/64GB 04715-400.A00LF 5V OS 7368996, диск № 11), флешнакопичувачів білого, жовтого та блакитного кольорів з написом «SPETSTECHNOEXPORT» чорного кольору та написом «2» чорного кольору (диск № 12), флешнакопичувачів білого, жовтого та блакитного кольорів з написом «SPETSTECHNOEXPORT» чорного кольору та написом «3» чорного кольору (диск № 13); карти пам`яті формату microSD (1 Гб, маркувальне позначення 09223042574HY, диск № 14).
У протоколах огляду від 15.07.2019 та 05.08.2019 зафіксовано доступ до вмісту інформації телефону № 1 та усіх інших носіїв, окрім телефону № 2. Протокол огляду від 05.08.2019 і пояснення спеціаліста вказують, що цифровий вміст дисків № 9, 12, 13 не мають значення для кримінального провадження.
Отже, протоколом слідчої дії чітко зафіксовано, що телефон № 2, диски № 9, 12, 13 не відповідають ознакам речових доказів, а також відсутні підстави для їх арешту, зокрема для спеціальної конфіскації, конфіскації як покарання чи відшкодування шкоди (ч. 2 ст. 170 КПК України). Відтак, цілком логічним є висновок про безпідставність накладення арешту та утримання органом досудового розслідування таких об`єктів: телефону Apple iPhone А1428 (IMEI: НОМЕР_9, телефон № 2), флешнакопичувачів Datashur Pro (16 Гб, серійний номер 7016160470002786, диск № 9), білого, жовтого та блакитного кольорів з написом «SPETSTECHNOEXPORT» чорного кольору та написом «3» чорного кольору (диск № 13) та карти пам`яті формату microSD (1 Гб, маркувальне позначення 09223042574HY, диск № 14).
Адвокат вказує, що інформація, яка міститься на дисках № 5-8, № 10-11, телефонах № 1, № 3-4 створена поза періодом обвинувачення (02.03.2015 - 01.12.2016) і не стосується предмета доказування, а саме господарської діяльності ДП «Спецтехноекспорт» щодо укладання та виконання: контракту Air HQ/S 82891/32/Eng D3 (Т) (AN32RE/64-2014-18)/STE-1-171-К-КЕ-14 від 26.11.2014 (доповнення № 2 до Додаткової угоди № 22 до Контракту від 15.06.2009 з Міністерством оборони Індії); додаткової угоди № 9 до консультаційної угоди № STE-1-17A-09 з Global Marketing SP LTD; додаткової угоди № 33 до Договору комісії № STE-1-2-Д/К-09-ОМ/09-01 від 08.01.2009, укладеною 02.03.2015 з ДП «Завод 410 ЦА».
За таких обставин, речовими доказами у справі можуть бути лише такі матеріальні об`єкти, що містять інформацію, створену в інкримінований період (з 02.03.2015 по 01.12.2016), яка стосується взаємовідносин між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та компанією Global Marketing SP LTD, Урядом Індії (Міністерством оброни Індії), ДП «Завод 410 ЦА», а не будь-яких контрактів, договорів, де однією із сторін є вказані підприємства, та наявна інформація має підтверджувати кримінальні правопорушення, які зазначені у повідомленні про підозру.
Ретельний аналіз змісту файлів, відібраних органом досудового розслідування із зазначених флешнакопичувачів, їх характеристик свідчить, що більшість файлів на вилучених носіях інформації було створено поза інкримінованим періодом ймовірного вчинення кримінальних правопорушень або не стосується предмета доказування у кримінальному провадженні. У період з 03.04.2019 по 05.08.2019 детективами Національного бюро вдруге було здійснено огляд вилученого майна (протокол огляду від 05.08.2019). Сторона захисту детально проаналізувала файли, які зведено до файл-звіту детективом та встановлено, що:
- на твердотілому накопичувачі «OSZ-Technology»; PN:AGT3-25SAT3-120G (серійний номер: 026721203041677, диск № 5) 6 із 10 файлів створено у 2012-2013, що не відповідає інкримінованому періоду, тобто до 03.02.2015, а решта 4 файлів не містять відомостей, що стосуються кримінального провадження;
- на накопичувачі на жорстких магнітних дисках Western Digital WD1001FAES (серійний номер: WCATR5525933, диск № 6) 91 із 219 файлів створено у 2012-2014, що не відповідає інкримінованому періоду обвинувачення, тобто до 03.02.2015. У 32 файлах містять дати до 03.02.2015, тобто до повідомлення про підозру, решта файлів не містять відомостей, що стосуються предмета кримінального провадження. Файл № 38 є скан-копія Акту № 127 до Агентської угоди, яка є ідентичною копії, що вже міститься в матеріалах провадження;
- на накопичувачі на жорстких магнітних дисках Western Digital (WD10JMVW-WX11CC1X459I, диск № 7) усі 24 файли створено у 2013, що не відповідає не відповідає інкримінованому періоду обвинувачення, тобто до 03.02.2015;
- на флешнакопичувачі у металевому корпусі з написом «1 Gb» (диск № 8) містяться файли, пов`язані з програмою «Test Key» для розрахунку тест-ключа. Отже, ця інформація не має відношення до предмету доказування;
- на флешнакопичувачі білого та сірого кольорів з написом «Zorya-Mashproekt» (диск № 10) 54 із 70 файлів створено у 2013-2014, 11 файлів містять дати до 03.02.2015, решта файлів не стосуються провадження;
- на флешнакопичувачі DT microduo ЗС (64Гб, маркувальне позначення: DTDU03C/64GB 04715-400.A00LF 5V OS 7368996, диск № 11) та на флешнакопичувачі білого, жовтого та синього кольорів з написом «Spetstechnoexport» чорного кольору та написом «2» чорного кольору (диск № 12) не виявлено жодного файлу, що містить відомості, які стосуються кримінального провадження.
Дані щодо файлів на накопичувачах зведено до таблиці із зазначенням дати створення та коментарів щодо файлів, дата створення яких збігається з періодом обвинувачення.
На переконання адвоката, інформація, що міститься у файлах, вилучених із телефонів iPhone А1428 /ІМЕІ: НОМЕР_9 (телефон № 2), Samsung GT-E1200I/ ІМЕІ: НОМЕР_11 / (телефон № 3), Samsung GT- E1200І ІМЕІ: НОМЕР_10 / (телефон № 4), не має відношення до предмету доказування у кримінальному провадженні.
Дати створення файлів, що містяться на вилучених носіях інформації, не відповідають дійсності, оскільки у файлах-звітах, наданих органом досудового розслідування, які містять інформацію про файли на вилучених носіях інформації, наявна різнорідна інформація щодо дат створення та внесення змін до файлів. Задля встановлення достовірного часу створення вилучених та представлених суду файлів стороною захисту замовлено спеціальне дослідження. Основним завданням дослідження було визначення дат створення вилучених файлів шляхом аналізу атрибутів «Created» (дата створення файлу) та «Modified» (дата останньої модифікації файлу). Спеціаліст провів порівняльний аналіз об`єктів дослідження (властивостей та технічних характеристик раніше вилучених файлів) і виявив очевидну статистичну невідповідність атрибутів «Created» та «Modified» у більшості об`єктів, де атрибут «Modified» є ранішим за часом, ніж атрибут «Created». З огляду на механізм формування часових позначок у файлі операційною системою, спеціалістом було зроблено висновок, що дати створення вилучених файлів у досліджуваних об`єктах не відповідають дійсності. Необхідно також визначити, що дати, зазначені в атрибуті «Modified», ймовірно, є датами первісного створення вилучених файлів. На основі цього спеціалістом створено відповідний реєстр файлів із визначенням вірогідних дат їх первісного створення (висновок спеціаліста № 165 від 07.11.2019). Відтак, відсутнє обґрунтування можливості використання вилучених речей в якості доказів у справі, на які накладено арешт рішенням слідчого судді від 19.09.2019.
Окрім вищезазначених носіїв інформації, телефонів, також було накладено арешт на: нову сім-карту в пластиковому корпусі блакитного кольору з текстом схожим на арабську та номером « НОМЕР_1 », сім-карти в пластиковому корпусі чорного кольору з текстом «Hello orange» з номером « НОМЕР_15 », в пластиковому корпусі фіолетового кольору з текстом «Play» з номером « НОМЕР_2 », бірюзового кольору з текстом « НОМЕР_3 », Sprint 80.02а з текстом «НОМЕР_4», платіжні карти АБ «Укргазбанк» НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_12, MGS Seguro De Salud 0058 1303 8959 0001 на ім`я ОСОБА_12, Santander НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_12, ОСОБА_13 НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_15. Проте ні в протоколах слідчих дій, ні в ухвалі, ні в обвинувальному акті не зазначено обґрунтування, яким чином зазначені матеріальні об`єкти можуть бути використані як докази фактів та обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, а також яка саме інформація підтверджує факти, що становлять предмет доказування у кримінальному проваджені.
Отже, носії інформації, вищезазначені об`єкти не підпадають під ознаки, визначені ч. 2 ст. 167 КПК України, не відповідають критеріям, установленим ст. 98 КПК України, якою визначено поняття речових доказів, що свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на ці речі, відповідно до ст. 170 КПК України.
Крім того, відсутні підстави для накладення арешту на годинник Breguet 254 Horloger De La Marine та діамантову каблучку Tiffany & Co з метою забезпечення конфіскації через грубе порушення вимог КПК України з боку органу досудового розслідування, оскільки: вони були вилучені без дозволу суду під час обшуку; арешт первісно був накладений з підстав забезпечення збереження доказів; у висновку економічної експертизи, проведеної органом досудового розслідування не міститься висновків про спричинення збитків; органом досудового розслідування не було проведено товарознавчої експертизи для встановлення вартості зазначеного майна, що унеможливлює його конфіскацію з метою відшкодування збитків у разі їх підтвердження судом та, відповідно, виключає законність накладення арешту.
У судовому засіданні 05.11.2024 прокурор зазначив, що він вирішив не надавати суду протоколи огляду речових доказів, зокрема протокол огляду від 05.08.2019, разом із усіма речами ОСОБА_7, вилученими під час обшуків, та заявив, що це майно не буде використовуватися як доказ, оскільки воно не зберегло на собі слідів і не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Це додатково підтверджує, що арештоване майно не відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України.
З огляду на вищезазначене, адвокат ОСОБА_6 констатує, що на теперішній час відпала потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, належного обвинуваченому ОСОБА_7, а потреби кримінального провадження не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримала клопотання та просила його задовольнити. Зазначила, що неодноразово звертала увагу на порушення детективами порядку визнання речей речовими доказами, подавала скарги на дії детективів під час обшуків, а також скарги щодо огляду вилучених речей, який фактично було проведено після завершення досудового розслідування. Вирішальним був факт того, що 05.11.2024 прокурор вирішив не долучати до матеріалів кримінального провадження протоколи огляду вилучених речей. Оскільки прокурор прийняв таке рішення, захист дійшов висновку, що ці докази було вилучено незаконно, а їх подальше утримання є неправомірним через відсутність необхідності. Щодо накопичувачів інформації зазначила, що стосовно них було складено три протоколи огляду від: 13.03.2019 (зовнішній огляд), 15.07.2019 (здійснено доступ до вмісту телефону, копіювання інформації), 05.08.2019 (здійснено огляд). Однак, прокурор не долучив ці протоколи огляду до матеріалів провадження, тому на її думку, дата огляду є сфальсифікованою. За клопотанням захисту було проведено експертизу, яка встановила, що такі файли не мають відношення за змістом кримінального провадження або за часом інкримінованих подій. Ці докази не згадувалися в обвинувальному акті щодо обвинувачення ОСОБА_7, що підтверджує неможливість їх використання як речових доказів. У контексті скасування арешту з каблучки та годинника зазначила, що відсутні підстави для накладення арешту, оскільки економічна експертиза, проведена органом досудового розслідування, не підтвердила наявність економічних збитків, а товарознавча експертиза цих предметів не проводилася. Вказала, що навіть якщо утримувати речі для компенсації можливої шкоди, то це неможливо буде реалізувати через процесуальні порушення, які унеможливлюють їх використовувати в такий спосіб. Оскільки прокурор не надав протоколів огляду цих речей і не обґрунтував підстави для їх утримання, тому арешт з них можливо скасувати.
Володілець майна (обвинувачений) ОСОБА_7 підтримав клопотання, подане адвокатом, оскільки прокурор прийняв рішення про недолучення протоколів огляду вилучених речей як речових доказів, а в грудні 2024 року суд задовольнив клопотання з аналогічних підстав щодо носіїв інформації, які належать ОСОБА_11 . Він додав, що ці носії інформації містять особисті фотографії його родини.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що раніше заперечував проти скасування арешту, але згодом дійшов висновку, що не заперечує щодо скасування арешту майна, зазначено в пунктах прохальної частини клопотання, зокрема сім-карт (пункти № 3, 4, 5, 6, 7, 8), платіжних карток (пункти № 9, 10, 11), телефонів iPhone (пункт № 15, 25), телефонів Samsung (пункти № 16, 17), пристрою для дистанційного керування рахунками (пункт № 24). Щодо інших речей зазначив, що сторона обвинувачення зверталася з клопотанням про накладення арешту з метою збереження речових доказів та забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, зокрема вилучених цінностей - діамантової каблучки та годинника. На цей час підстави, за яких було накладено арешт, продовжують існувати, тому речові докази мають зберігатися. Прокурор просив залишити чинним накладений арешт на носії інформації, оскільки на них виявлено відомості, що становлять собою документацію щодо діяльності як ДП «Спецтехноекспорт», так і інших компаній Концерну «Укроборонпром». Наразі ця інформація не використовувалася як доказ у цьому кримінальному провадженні, але прокурор ураховує, що в подальшому вона може знадобитись для спростування позиції захисту, оскільки захисники постійно відкривають прокурору нові документи. Прокурор припускає, що надалі він може звертатися з клопотаннями щодо зміни порядку дослідження доказів та долучення таких документів. Оскільки це майно є речовими доказами, питання щодо їхнього подальшого статусу має вирішуватися під час ухвалення остаточного рішення, відтак прокурор вважає за доцільне збереження носіїв інформації до закінчення судового розгляду. Щодо зберігання особистих фотографій, то він вказав, що сторона захисту не зверталася з такими клопотаннями. Відсутня проблема копіювання особистих фотографій ОСОБА_7, оскільки прокурор за потреби може надати дозвіл на копіювання фотографій із носіїв інформації. Підтвердив, що протоколи огляду даних накопичувачів до суду не надавалися. Зокрема, у протоколах огляду частково зафіксовано, які документи містяться на носіях (деякі з них роздруковано, а деякі - ні).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання про скасування арешту на майно, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, володілець майна ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_6 мають довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 (справа № 4910/11/19-к, провадження 1-кс/4910/352/19) у кримінальному провадженні № 52017000000000889 від 20.12.2017 було накладено арешт на майно ОСОБА_7 у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме на: годинник Breguet 254 Horloger De La Marine; діамантову каблучку Tiffany&Co в оправі з металу жовтого кольору з сертифікатом на діамант № НОМЕР_17 та касовим чеком від 19.02.2018 на суму 3000 євро; нову сім-карту в пластиковому корпусі блакитного кольору з текстом схожим на арабську та номером « НОМЕР_1 »; сім-карту в пластиковому корпусі чорного кольору з текстом «Hello orange» з номером « НОМЕР_15 »; сім-карту в пластиковому корпусі фіолетового кольору з текстом «Play» з номером « НОМЕР_2 »; сім-карту бірюзового кольору з текстом « НОМЕР_3 »; сім карту Sprint 80.02а з текстом « НОМЕР_4 »; платіжну карту АБ «Укргазбанк» НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_12 ; платіжну карту MGS Seguro De Salud НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_12 ; платіжну карту Santander НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_12 ; платіжну карту National Bank of Greece НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_15; жорсткий диск WD1001FAES s/n: WCATR5525933; зовнішній жорсткий диск WDBACX 0010BBK-01 (My Passport) WX11CC1X4591; SDD-накопичувач «OCZ-Technology»; PN: AGT3-25SAT3-120G s/n: 026721203041677; мобільний телефон IPhone-5 білого кольору IMEI НОМЕР_9 ; мобільний телефон Samsung GT-1200i синього кольору IMEI: НОМЕР_10 ; мобільний телефон Samsung GT-1200i чорного кольору IMEI: НОМЕР_11 з сім-картою «Київстар» з номером НОМЕР_12 ; USB-флешнакопичувач білого кольору з написом «ZORYA-MASHPROEKT»; USB-флешнакопичувач синього кольору з написом «datashur pro»; USB-флешнакопичувач в круглому корпусі з написом «SPETS TECHNO EXPORT 2»; USB-флешнакопичувач в круглому корпусі з написом «SPETS TECHNO EXPORT 3»; USB-флешнакопичувач сірого кольору з написом «Kingston 64 Gb DTmicroDuo3C»; картку пам`яті MicroSd 1Gb s/n: 092230457C4HY; пристрій для дистанційного керування рахунками «Rietumu ID» ключ № 1 DIGIPASS (27-0683779-9) та Ключ №2 цифровий сертифікат 1 GB в розкладному футлярі банку; мобільний телефон IPhone SE Model A5133 (IMEI: НОМЕР_13 ).
Зі змісту ухвали від 19.09.2019 вбачається, що 04.03.2019 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. Цього ж дня, на підставі ухвал Солом`янського районного суду міста Києва від 28.02.2019, проведено обшуки в приміщеннях за адресами: АДРЕСА_6, в ході проведення яких виявлено та вилучено речі, документи. Детектив при розгляді клопотання зазначив, що при огляді вилучених під час обшуку документів та носіїв інформації встановлено, що вони містять відомості відносно створення ряду компаній - нерезидентів України, відкриття належних їм банківських рахунків, здійснення грошових переказів між юридичними особами, подальшого розподілу готівкових коштів між громадянами України, а також листування з вказаного приводу. Серед іншого, вказані речі та документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення, винуватості службових осіб ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення. Також, відомості, які містяться у матеріальних об`єктах, можуть бути використані як доказ обставин, які підтверджують, що конкретні грошові кошти одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою детектива Національного бюро від 05.03.2019 вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.11.2019 апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 без змін. У цій ухвалі вказано, що слідчим суддею вірно визначено, що вилучені речі та документи мають значення для кримінального провадження та можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також іншої необхідної для належного досудового розслідування інформації. Також, слідчим суддею взято до уваги, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді конфіскації майна, у зв`язку з чим накладено арешт на годинник та діамантову каблучку, для забезпечення конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Основні аргументи клопотання адвоката ОСОБА_6 щодо скасування арешту майна, належного ОСОБА_7, базуються на тому, що: вилучення майна відбувалося без дозволу слідчого судді, тобто стосовно майна, яке не було передбачено ухвалою суду (1); відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, речі та документи, вилучені поза межами дозволеного ухвалою переліку, мають статус тимчасово вилученого майна, а детектив безпідставно визнав його речовими доказами та звернувся з клопотанням про його арешт (2); відсутнє обґрунтування арешту майна, оскільки вилучені об`єкти не відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України (3); вилучені речі не містять інформації, яка має значення для кримінального провадження, що підтверджується поясненнями спеціаліста та протоколами огляду (4); дослідження, проведене стороною захисту (висновок спеціаліста № 165 від 07.11.2019), встановило невідповідність дат створення файлів на носіях (5); твердженні прокурора про невикористання вилученого майна в якості доказів (6); непропорційності втручання у права особи (7).
З ухвали слідчого судді від 19.09.2019 можливо встановити, що існували дві підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_7 : забезпечення можливої конфіскації майна, у разі ухвалення обвинувального вироку суду (щодо годинника та діамантової каблучки) та збереження речових доказів (щодо сім-карт, мобільних телефонів, платіжних карт, зовнішнього жорсткого диску, SDD-накопичувача, USB-флеш-накопичувачів, картки пам`яті та пристрою для дистанційного керування рахунками).
Про обґрунтованість накладеного арешту за п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше, те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
На той час ОСОБА_7 було повідомлено про підозру, зокрема за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке с власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
Також, в обвинувальному акті, затвердженому прокурором 23.01.2020, ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Отже, арешт накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2019 є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України. Обставини обґрунтованості та законності накладення арешту слідчим суддею були перевірені колегією суддів апеляційної інстанції.
У судовому засіданні прокурор вказав, що не заперечує щодо скасування арешту із сім-карт, платіжних карток, мобільних телефонів та пристрою для дистанційного керування рахунками «Rietumu ID».
Під час розгляду цього клопотання судом було установлено, що на момент накладення арешту вилучені сім-картки, платіжні картки, мобільні телефони та пристрій для дистанційного керування рахунками, були визнані речовими доказами у межах кримінального провадження № 52017000000000889, вони мали значення для кримінального провадження, та накладення на них арешту було виправданим втручанням у право власності володільця майна. Однак, як зазначив прокурор під час судового засідання 20.05.2025, потреба у подальшому арешті щодо них відпала.
Згідно з принципом диспозитивності, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України).
Оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_5, який не заперечував проти скасування арешту в частині сім-карток, платіжних карток, мобільних телефонів та пристрою для дистанційного керування рахунками, Суд дійшов висновку, що відпала потреба в подальшому арешті цих речей, оскільки з ними було проведено необхідні слідчі дії, які не мають наслідком подальше його утримання стороною обвинувачення, тому в цій частині арешт необхідно скасувати.
Отже, у цій частині Суд вважає доведеною ту обставину, що подальше збереження раніше застосованих умов накладення арешту на майно ОСОБА_7 не є співмірним із завданнями застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Щодо жорсткого диску, зовнішнього жорсткого диску, SDD-накопичувача, USB-флешнакопичувачів і картки пам`яті, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сторонами не долучено до матеріалів кримінального провадження протоколів огляду, на які посилається сторона захисту, через що суд позбавлений можливості встановити та дослідити, яка інформація на них міститься і яке вона має значення для кримінального провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 94 КПК України).
На переконання колегії суддів, навіть якщо окремі носії інформації чи телефони не містять даних, створених у період інкримінованих подій вчинення кримінальних правопорушень, це не виключає їх значення для встановлення обставин провадження. Інформація, створена до чи після інкримінованого періоду, може свідчити про підготовку до кримінального правопорушення, його приховування або інші обставини, що мають значення для провадження. Крім того, носії інформації можуть вважатися речовими доказами, якщо вони містять відомості, які можуть бути використані для встановлення фактів чи обставин. У цьому випадку орган досудового розслідування встановив, що вилучені носії інформації можуть містити відомості про фінансові операції, листування чи фотокопії документів пов`язаних з діяльністю ДП «Спецтехноекспорт» (зокрема, укладення та виконання ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» агентської угоди та додаткових угод до неї).
Доводи адвоката про необґрунтованість арешту годинника Breguet 254 Horloger De La Marine та діамантової каблучки Tiffany & Co відхиляються судом, оскільки майно було законно вилучене (що підтверджено рішенням апеляційної інстанції), накладений арешт спрямований на забезпечення конфіскації майна, а відсутність економічної та товарознавчої експертиз на момент арешту не свідчить про його безпідставність.
Суд, зважаючи на обставини кримінального провадження та обставини, які стали підставою для арешту майна, дійшов висновку про те, що необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження в цій частині, на теперішній час, не відпала та продовжує існувати. Питання застосування до цього майна конфіскації, як виду покарання буде вирішено за результатами судового розгляду.
Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Вирішуючи подане клопотання, Суд враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не було доведено, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту годинника Breguet 254 Horloger De La Marine, діамантової каблучки Tiffany&Co в оправі з металу жовтого кольору з сертифікатом на діамант № НОМЕР_17 та касовим чеком від 19.02.2018 на суму 3000 євро, жорсткого диску WD1001FAES s/n: WCATR5525933, зовнішнього жорсткого диску WDBACX 0010BBK-01 (My Passport) WX11CC1X4591, SDD-накопичувача «OCZ-Technology»; PN: AGT3-25SAT3-120G s/n: 026721203041677, USB-флешнакопичувачів білого кольору з написом «ZORYA-MASHPROEKT», синього кольору з написом «datashur pro», в круглому корпусі з написом «SPETS TECHNO EXPORT 2», в круглому корпусі з написом «SPETS TECHNO EXPORT 3», сірого кольору з написом «Kingston 64 Gb DTmicroDuo3C», картки пам`яті MicroSd 1Gb s/n: 092230457C4HY, у зв`язку з чим клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна у цій частині не підлягає задоволенню.
Також, Суд вважає, що накладення арешту у вигляді заборони відчуження, розпорядження та користування майном у цій частині забезпечує справедливий баланс між правами власника на мирне володіння майном та загальними інтересами суспільства, які полягають в конфіскації незаконно отриманого майна у випадку доведення у встановленому порядку таких обставин, а також таке втручання в право власності є пропорційним, оскільки визначене слідчим суддею обмеження в цій частині не призводить до незворотних негативних наслідків та не є надмірним.
Питання щодо застосування конфіскації вирішується судом за результатами розгляду справи по суті та ухвалення обвинувального вироку. Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження письмових доказів сторони захисту, Суд позбавлений можливості оцінити всі докази в їх сукупності щодо належності, допустимості. Питання конфіскації майна засудженого вирішується судом у випадках, передбачених КК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що закріплено в ч. 1 ст. 170 КПК України.
Отже, володільцем майна ОСОБА_7 та його адвокатом ОСОБА_6 не доведено, що в подальшому арешті відпала потреба (щодо жорсткого диску, зовнішнього жорсткого диску, SDD-накопичувача, USB-флешнакопичувачів, картки пам`яті, годинника та діамантової каблучки), оскільки провадження у цій справі на даний час не завершено, а арешт було накладено з метою збереження речових доказів, забезпечення конфіскації майна як виду покарання, рішення про які приймається під час ухвалення вироку за ч. 4 ст. 374 КПК України, тому підстави для скасування арешту в цій частині відсутні.
Колегія суддів не розглядає інші доводи, викладені в клопотанні адвоката ОСОБА_6, оскільки вони не пов`язані з підставами, необхідними для скасування арешту майна.
У зв`язку із перебуванням судді ОСОБА_3 у відрядженні з 22.05.2025 по 24.05.2025, повний текст ухвали було оголошено 26.05.2025.
Керуючись статтями 170-174, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Частково задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_6, яке подано в інтересах ОСОБА_7, про скасування арешту майна.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 у справі № 4910/11/19-к на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7, а саме на:
- нову сім-карту в пластиковому корпусі блакитного кольору з текстом схожим на арабську та номером « НОМЕР_1 » - 1 прим;
- сім-карту в пластиковому корпусі чорного кольору з текстом «Hello orange» з номером « НОМЕР_15 » - 1 прим;
- сім-карту в пластиковому корпусі фіолетового кольору з текстом «Play» з номером « НОМЕР_2 » - 1 прим;
- сім-карту бірюзового кольору з текстом « НОМЕР_3 » - 1 прим;
- сім карту Sprint 80.02а з текстом « НОМЕР_4 » - 1 прим;
- платіжну карту АБ «Укргазбанк» НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_12 ;
- платіжну карту MGS Seguro De Salud НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_12 - 1 прим.;
- платіжну карту Santander НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_12 - 1 прим.;
- платіжну карту National Bank of Greece НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_14 ;
- мобільний телефон IPhone-5 білого кольору IMEI НОМЕР_9 ;
- мобільний телефон Samsung GT-1200i синього кольору IMEI: НОМЕР_10 ;
- мобільний телефон Samsung GT-1200i чорного кольору IMEI: НОМЕР_11 з сім-картою «Київстар» з номером НОМЕР_12 ;
- пристрій для дистанційного керування рахунками «Rietumu ID» ключ № 1 DIGIPASS ( НОМЕР_16 ) та Ключ №2 цифровий сертифікат 1 GB в розкладному футлярі банку;
- мобільний телефон IPhone SE Model A5133 (IMEI: НОМЕР_13 ).
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2