- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/1180/25
провадження № 11-сс/991/182/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представників власника майна - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 26.02.2025 р., -
в с т а н о в и л а:
03.03.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку 10.03.2025 року передано судді-доповідачу та цього ж дня призначено до апеляційного розгляду.
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_11 та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, мобільний телефон iPhone А3293.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам справи, а також допущену ним неповноту судового розгляду. Вважає хибним висновок слідчого судді про те, що вилучений у ОСОБА_9 мобільний телефон відповідає ознакам речового доказу, оскільки він не містить на собі слідів кримінального правопорушення та відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні. Посилання сторони обвинувачення на протоколи НСРД є неспроможними, оскільки зафіксовані у них розмови ОСОБА_9 носять загальний характер та жодним чином не відносяться до даного провадження. Водночас, згадування ОСОБА_9 в розмовах третіми особами не підтверджує причетність останнього до розслідуваних злочинів. Окремо наголосив, що ОСОБА_9 не повідомлено про підозру, будь-якого статусу у провадженні він не має. Що стосується постанови про визнання вилученого телефону речовим доказом, у ній не наведено правових підстав для такого рішення, тобто не визначено, яким критеріям ст. 98 КПК України відповідає вилучене майно, що свідчить про її формальний характер. Крім того, накладаючи арешт на телефон ОСОБА_12, слідчий суддя не перевірив наявність наслідків, які можуть негативно позначитись на інтересах ОСОБА_9 .
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
У судовому засіданні представники власника майна адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 та просили її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково наголосили, що вилучений телефон не відповідає критеріям речового доказу, оскільки не зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та не містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється у даному провадженні. Вважають, що з долучених стороною обвинувачення протоколів НСРД неможливо дійти висновку, що ОСОБА_9 причетний до вчинення кримінального правопорушення. Більше того, на даний час йому не повідомлено не підозру, і будь-якого статусу у провадженні він не має. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Прокурор САП ОСОБА_8 заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність. Вважає, що вона не містить належних доводів, які були б підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Наголосив, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 віднайдено 10 мобільних телефонів Nokia та один iPhone. При цьому, всі телефони Nokia повернуто ОСОБА_9, оскільки вони використовувались останнім виключно для активації сім-карток та створення відповідної мережі переміщення абонента між вишками зв`язку для унеможливлення його ідентифікації, відтак, стороною обвинувачення не встановлено потреби у їх арешті. При цьому, детективами під час обшуку вилучено телефон iPhone, оскільки ОСОБА_9 відмовився повідомити пароль доступу до нього. Наразі призначена та проводиться відповідна експертиза. Дійсно, ОСОБА_9 на даний час не має процесуального статусу підозрюваного, однак органом досудового розслідування перевіряється його причетність до обставин даного провадження.
Адвокат ОСОБА_10, яким подано апеляційну скаргу, та власник майна ОСОБА_9, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не зверталися. Враховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 255, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_13 у період 2019-2023 р.р. створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних із оберненням майна та активів територіальної громади м. Києва на користь членів злочинної організації, підкупу службових осіб органу місцевого самоврядування, а також у 2019-2025 р.р. здійснював керівництво такою злочинною організацією та залучав до її протиправної діяльності інших осіб. До складу злочинної організації у 2019-2023 р.р. увійшли заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень ОСОБА_14, депутат Київради - голова постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин ОСОБА_15, депутат КМР - член земельної комісії КМР ОСОБА_16, перший заступник директора КП «Спецжитлофонд» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_17, заступник директора КП «Київблагоустрій» виконавчого органу КМР (КМДА) ОСОБА_18, а також ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Злочинна організація, використовуючи службові повноваження, посади та зв`язки її учасників, встановила контроль над окремими питаннями земельної та інвестиційної сфер у м. Києві. Маючи організаційні та адміністративні можливості, учасники організації обирали привабливі з комерційної точки зору земельні ділянки та забезпечували самочинне спорудження на них будівель невеликої площі, право власності на які реєстрували на підконтрольних осіб, або оформлювали правовстановлюючі документи на неіснуючі об`єкти нерухомості, після чого передавали їх підконтрольним товариствам для створення видимості їх добросовісного набуття та створення умов для отримання земельних ділянок - зокрема, у подальшому вже підконтрольні особи подавали до міської ради заяви про передачу їм прав на земельні ділянки нібито для обслуговування таких споруд, що дозволяло уникати процедури конкурентних торгів. Такому злочинному механізму учасники організації присвоїли кодову назву «Торгівля». При цьому, депутати КМР та службові особи КМДА, будучи учасниками злочинної організації, або ж перебуваючи під її впливом, забезпечували прийняття необхідних рішень, внаслідок яких під обслуговування цих «об`єктів нерухомості» виділялись земельні ділянки непропорційної площі та без процедури торгів. ОСОБА_13 контролював вказаний процес як через вплив на частину депутатів КМР, так і шляхом надання їм неправомірної вигоди.
Для забезпечення такої діяльності ОСОБА_13 використовувався офіс у бізнес-центрі «IQ» у м. Києві, де під його головуванням проводилися закриті наради, на яких надавалися вказівки щодо дій посадовців, включно з призначенням лояльних осіб, звільненням підпорядкованих службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації.
У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 р.р. з власності територіальної громади м. Києва незаконно виведено земельні ділянки вартістю 11,6 млн. грн., чим завдано збитків на цю суму, а також готувалося заволодіння ще шістьма земельними ділянками загальною вартістю 83,7 млн. грн., що не вдалося завершити через викриття злочинної організації правоохоронним органом. Також, через викриття протиправної діяльності злочинної організації було припинено незаконні дії її членів, спрямовані на примушення ПП «Колібріс» припинити законну діяльність з торгівлі та надання в оренду торговельних приміщень з метою заволодіння для подальшої забудови земельною ділянкою цього підприємства, що відбувалося шляхом погроз та створенням штучних перешкод.
06.02.2025 року детективами за місцем проживання ОСОБА_9, який за версією сторони обвинувачення може бути причетний до вчинення вказаних злочинів, проведено обшук, в результаті якого вилучено мобільний телефон iPhone А3293.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні кримінальні правопорушення могли бути вчинені.
За твердженням слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на мобільний телефон iPhone заслуговують на увагу, оскільки за результатами проведення НСРД ОСОБА_9, використовуючи повноваження голови виконавчого комітету партії «Удар Віталія Кличка», міг забезпечувати голосування депутатів ради в інтересах злочинної організації. Викладені обставини переконали слідчого суддю у тому, що вилучений телефон відповідає критеріям речового доказу, адже може містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, зокрема, листування та інші способи контактування ОСОБА_9 з особами, які перевіряються на причетність до обставин, які розслідуються. Окрім того, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення телефону, оскільки ОСОБА_9 відмовився повідомити пароль доступу до нього, чим обмежив можливість дослідження наявної у ньому інформації. Вказані обставини обумовлюють потребу органу досудового розслідування у проведенні детального огляду телефону, що потребує призначення експертизи.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників власника майна, а також прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах провадження докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді.
При цьому, як вбачається зі змісту протоколів проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтроль особи від 22.04.2024 р. та від 25.06.2024 р., ОСОБА_9, будучи народним депутатом України VII-VIII скликань та головою виконавчого комітету партії «Удар Віталія Кличка», ймовірно міг використовувати повноваження голови виконавчого комітету вказаної політичної партії та діяти в інтересах злочинної організації, зокрема забезпечувати голосування депутатів в інтересах злочинної організації, а також міг отримувати можливу неправомірну вигоду за дії в інтересах організації (т. 1 а.с. 111-143).
Згідно фрагменту розмови від 09.05.2024 р. ОСОБА_13 та ОСОБА_9 обговорюють питання впливу на виборчий процес та контроль діяльності депутатів КМР, політичних партій та фракцій. Зокрема, ОСОБА_9 наголошує (мовою оригіналу): «Да, поэтому нам надо собраться и договориться, кто за какие фракции отвечает, кто может помочь в этом вопросе…» (т. 1 а.с. 117-119). Крім того, 20.02.2024 року ОСОБА_13 під час телефонної розмови з невстановленою особою повідомляє про здійснення впливу на службових осіб та депутатів КМР, зокрема ОСОБА_9, з метою прийняття відповідних рішень КМР в інтересах злочинної організації (мовою оригіналу: «… я там двинулся в направлении контроля ОСОБА_23 . Я там ОСОБА_24 чуть-чуть под это, включил в процесс… Поэтому мне очень важно, чтобы мы сейчас, ну, эту историю… Смотри, вот вы, когда сделаете, ну, я все сразу решу. Я все решу. И план сделаем, и все. … Сейчас уже голосуют деньги, и наверное, больше не будут. То есть, сейчас сессия проголосует, надо будет пилить…Физически бабок по города нету, понимаешь? То есть, город сейчас запихнет все бабки, короче, разберет все деньги. Понимаешь? И на программу может не остаться» (т. 1 а.с. 113).
Вищенаведене, за контекстом розмови, дійсно може пов`язувати ОСОБА_9 із досліджуваними обставинами.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного, не переконався в тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтованими. Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що зафіксовані у протоколах НСРД розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_13 або ОСОБА_13 з третіми особами із згадкою ОСОБА_9 носять загальний характер та жодним чином не відносяться до даного провадження, не сприймаються колегією суддів як переконливі, оскільки долучені до клопотання матеріали НСРД свідчать про неодноразові розмови між підозрюваними у даному провадженні про роль ОСОБА_9 у їх злочинних планах, а також розмови безпосередньо з ОСОБА_9, у ході яких обговорювався вплив на службових осіб та депутатів КМР для прийняття ними рішень в інтересах злочинної організації.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які встановлюються у провадженні. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені слідчим суддею обставини, зокрема: 10.02.2025 року ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку будинку, в якому проживає ОСОБА_9, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукання, зокрема, мобільних пристроїв, які перебувають у його користуванні (т. 1 а.с. 232-237). 06.02.2025 року у ході обшуку детективами віднайдено, зокрема, мобільний телефон iPhone А3293, втім, для доступу до інформації, яка зберігається в його пам`яті, вимагається ведення пароля, який ОСОБА_9 повідомити відмовився. Відтак, детективом прийнято рішення про вилучення телефону з метою подальшого проведення детального огляду та призначення відповідних експертиз (т. 1 а.с. 144-158). 07.02.2025 року постановою детектива телефон визнано речовим доказом (т. 1 а.с. 218-221). У подальшому, постановою від 13.02.2025 р. детективом призначено комплексну комп`ютерно-технічну експертизу та зазначено, що наявність виявленої системи логічного захисту доступу до інформації унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефону без застосування спеціальних технічних знань та обладнання для подолання системи логічного захисту доступу (т. 1 а.с. 229-231).
Колегія суддів також враховує, що згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Під час апеляційного розгляду представниками власника майна не спростовано, що ОСОБА_9 відмовився повідомити пароль доступу до свого мобільного телефону, чим фактично обмежив доступ до нього. Відтак, з метою виявлення на вилученому телефоні інформації, яка має значення для даного провадження, детективом призначено відповідну експертизу.
Дослідивши сукупність наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що вилучений мобільний телефон може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні. Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефону, на який накладено арешт, ознакам речового доказу.
Колегія суддів також виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування інформація, яка міститься на вилученому телефоні, може мати значення для даного провадження, а також існує необхідність у першочерговому відновленні інформації, яка могла бути видалена, що після її фіксації та дослідження обумовило б можливість повернення самого матеріального носія інформації власнику. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива за результатами проведення експертного дослідження.
Відтак, потреба у накладенні арешту на майно обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні чи можливістю повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речового доказу.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4