- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/12521/24
Провадження 1-кп/991/121/24
У Х В А Л А
22 травня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_11,
під час відкритого судового засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві у кримінальному провадженні, внесеному 12.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000022, за обвинуваченням:
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Глухів Сумської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Орловка російської федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України,
розглянувши клопотання захисника ОСОБА_12 про скасування арешту,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 12.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000022, за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою суду від 16.01.2025 у провадженні призначено судовий розгляд.
Разом з цим, 13.01.2025 захисником ОСОБА_13 - адвокатом ОСОБА_12 подано до суду клопотання про скасування арешту.
2. Доводи клопотання про скасування арешту
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив таке. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.01.2024 накладено арешт, зокрема, на дві земельні ділянки, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_13 . Підставою накладення арешту визначено конфіскацію майна підозрюваного ОСОБА_10, а арешт на земельні ділянки його дружини накладено у зв`язку з набуттям ОСОБА_13 права власності на них за час перебування у шлюбі. Таким чином, на земельні ділянки, на переконання слідчого судді, розповсюджувалися норми Сімейного кодексу України щодо права спільної сумісної власності подружжя. Втім, адвокат стверджує, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки ОСОБА_13 набула земельні ділянки у власність на підставі їх приватизації. Відтак, земельні ділянки є її особистою приватною власністю та до них не може біти застосовано норм конфіскації майна, як виду покарання у кримінальному провадженні № 52024000000000022. Тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині скасування арешту з земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 5924785900:11:003:0106, та земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5910136600:14:005:0033.
3. Позиція сторін кримінального провадження
Захисник ОСОБА_9 клопотання про скасування арешту підтримав та зазначив таке. Земельні ділянки, зазначені в клопотанні захисника ОСОБА_12, дійсно набуті дружиною ОСОБА_10 - ОСОБА_13 під час шлюбу. Втім право власності останньої на земельні ділянки виникло на підставі рішень відповідних органів про безоплатну приватизацію таких земель. Відтак, відповідно до приписів законодавства, такі земельні ділянки є особистою приватною власністю ОСОБА_13 .
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення стосовно того, що підстави для скасування арешту відсутні. Існує ухвала про арешт таких земельних ділянок. Стороною захисту не надано для дослідження оригінали документів, на які вони посилаються, як підставу для скасування арешту. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_10 зазначив таке. Відомості (документи), на які сторона захисту посилається, для підтвердження права особистої приватної власності ОСОБА_13 перебувають у відкритому доступі. Перевірити факт набуття права власності на конкретні земельні ділянки можливо шляхом введення їх кадастрових номерів у відповідному реєстрі. Просив клопотання задовольнити.
Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 клопотання про скасування арешту підтримали.
4. Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання
Дослідивши клопотання захисника про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, заслухавши думки учасників судового провадження, Суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Частина 2 статті 131 КПК України визначає арешт майна одним із видів заходів забезпечення.
Частиною 3 статті 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства Суд при вирішенні питання щодо скасування арешту повинен встановити чи арешт накладено обґрунтовано та чи не відпала потреба в застосуванні даного заходу забезпечення на момент розгляду клопотання.
З досліджених матеріалів провадження встановлено таке. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2024 накладено арешт на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_10 та ОСОБА_13, як на майно, яке на праві спільної сумісної власності належить подружжю. Зокрема, арешт накладено на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 5924785900:11:003:0106 та земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5910136600:14:005:0033, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_13 .
Правовою підставою накладення арешту визначено забезпечення збереження конфіскації майна, як виду покарання.
Водночас з досліджених матеріалів провадження вбачається, що до моменту постановлення оскаржуваної ухвали, а саме 27.03.2024 ОСОБА_10, в межах даного кримінального провадження, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Санкція відповідної статті передбачає призначення покарання, в тому числі, з можливістю конфіскації майна або такої.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею досліджені документи, надані стороною обвинувачення на підтвердження права власності подружжя ОСОБА_14 на нерухоме майно, та встановлено належність майна саме ОСОБА_10 та його дружині ОСОБА_13 . Відомостей щодо підстав набуття права власності на майно та визначення часток кожного з подружжя суду надано не було.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що на момент постановлення ухвали про арешт від 20.05.2024 слідчий суддя керувався приписами чинного законодавства, та, враховуючи відсутність документів стосовно набуття права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5924785900:11:003:0106 та 5910136600:14:005:0033 ОСОБА_13 на підставі їх безоплатної приватизації. Тобто у слідчого судді були відсутні підстави вважати, що перераховане майно не є майном подружжя ОСОБА_14 на праві спільної сумісної власності. Тому, на переконання Суду, на момент постановлення оскаржуваного арешту, слідчий суддя вірно дійшов висновку, що потреби досудового розслідування виправдовували арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання в (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). Отже, арешт накладено обґрунтовано.
Разом з цим, у судовому засіданні, із наданих суду матеріалів, встановлено, що земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 5924785900:11:003:0106 набута ОСОБА_13 у власність із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами відповідно до ст. 116, 118 Земельного кодексу України на підставі наказу головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-14775/16-19-СГ від 30.10.2019 «Про надання земельної ділянку у власність».
Водночас земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5910136600:14:005:0033, набута ОСОБА_13 у власність із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації на підставі рішення Сумської міської ради № 2672-МР від 03.06.2009.
Стаття 57 Сімейного кодексу України визначає, що особистою приватною власністю одного з подружжя є, зокрема, земельна ділянка, набута нею/ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її/його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Відомостей визнання вищезазначених рішень недійсними стороною обвинувачення не надано. Тому право особистої приватної власності ОСОБА_13 на вказані земельні ділянки презюмуються в силу закону.
Також згідно з обвинувальним актом ОСОБА_13 не є обвинуваченою у кримінальному провадженні № 52024000000000022, що виключає можливість застосування до неї норм конфіскації майна, як виду покарання у межах цього провадження.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 5924785900:11:003:0106 та 5910136600:14:005:0033, які на праві особистої приватної власності належать ОСОБА_13, на теперішній час, не можна вважати обґрунтованим, оскільки він порушує право останньої на вільне володіння, користування та розпорядження належним їй майном.
За загальним правилом, визначеним у ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Таким чином, виходячи із фактичних даних, досліджених під час судового засідання, враховуючи, що слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвалою від 20.05.2024 накладено арешт на майно, яке не перебувало у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_14, а є особистою приватною власністю ОСОБА_13, а стороною обвинувачення під час розгляду клопотання захисника не надано доказів спростування наведеної позиції, Суд дійшов висновку, що клопотання захисника про скасування арешту підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 8, 131, 132, 170, 174, 369-372 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_12 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52024000000000022 від 12.01.2024.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.05.2024 у справі № 991/4204/24 з майна, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_13, а саме: з земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 5924785900:11:003:0106, та земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 5910136600:14:005:0033.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3