- Presiding judge (HACC): Kruk Ye.V.
Справа № 991/4715/25
Провадження 1-кс/991/4769/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52025000000000084 від 19.02.2025 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України,
за підозрою ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Караван-Солодкий Марківського району Луганської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України,
В С Т А Н О В И В:
23.05.2025 р. до слідчого судді ВАКС надійшло клопотання прокурора САП про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52025000000000084 від 19.02.2025 р.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52025000000000084 від 19.02.2025 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, у якому підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді застави та покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
У зв`язку з тим, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, просить суд продовжити строк дії передбачених ст. 194 КПК України обов`язків, покладених на підозрюваного, на 2 місяці.
Прокурор у судовому засіданні заявлене клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000084 від 19.02.2025 р. підтримав у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідності до вимог ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Згідно з ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52025000000000084 від 19.02.2025 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України (т. 1, а.с. 34-37).
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про те, що розгляд даного клопотання сторони обвинувачення віднесено до повноважень слідчого судді ВАКС.
Як встановлено слідчим суддею, 07.03.2025 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України у (т. 1, а. с. 45-79).
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Крім того, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень вже була предметом перевірки слідчими суддями Вищого антикорупційного суду.
Як передбачено ст. 132 КПК України, встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України вказані обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.
Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК України, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають слідчому судді підстави вважати, що під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, необхідно перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.
Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з цим, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
Отже, слідчим суддею враховані вимоги ст. 8, 9 КПК України та усталена практика ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Як встановлено слідчим суддею, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2025 р. до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з альтернативою застави у розмірі 40 272 400-00 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України (т. 1, а. с. 116-128).
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 31.03.2025 р. обраний ОСОБА_4 запобіжний захід було змінено на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України (т. 1, а. с. 129-132).
Вирішуючи питання про наявність або відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б слугували підставою для продовження піодозрюваному строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, слідчим суддею встановлено наступне.
На переконання слідчого судді, існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК України, у вчинені яких підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжкими, мають високий ступінь суспільної небезпеки, призвели до спотворення конкуренції та нівелювання імперативних положень Закону України «Про публічні закупівлі».
Під час вчинення вказаних протиправних діянь ОСОБА_4 достовірно усвідомлював вищезазначені обставини, їх суспільну небезпеку, повсякчас приховуючи суть своєї діяльності.
У разі визнання винним у вчиненні цих кримінальних правопорушень ОСОБА_4 загрожує максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна та права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Тому при визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у інкримінованих кримінальних правопорушеннях.
Окрім того, згідно вимог ст. 69, 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину не передбачено. Таким чином, слідчий суддя вважає вірогідним переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, з огляду на покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та враховуючи відсутність можливості уникнути відбування покарання.
Вказаний ризик також підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованих злочинів.
Необхідно зауважити, що ОСОБА_4, всупереч забороні виїзду за кордон чоловіків у віці до 60 років у зв`язку із діючим в Україні правовим режимом воєнного стану, має можливість безперешкодно залишати територію країни. Зокрема, в період з діє воєнного стану, ОСОБА_4 15 разів виїжджав за межі України та перебував за кордоном строком до 6 місяців (т. 1, арк. 111-115).
На думку слідчого судді, у кримінальному провадженні вказаний ризик не зменшився настільки, щоб виключити або звести його до малоймовірності. При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акту, може спонукати підозрюваного до можливих дій, у тому числі, щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду (в тому числі й закордоном, враховуючи наявність у нього паспорта громадянина України для виїзду закордон та його особисті можливості у зв`язку з цим) у разі незастосування до нього запобіжного заходу або скасування застосованих щодо нього обов`язків.
Окрім того, на думку слідчого судді, існує ризик незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків, інших підозрюваних, експерта у кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме - на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду, на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
В свою чергу, ч. 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім цього, не залишається поза увагою слідчого судді те, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснювати незаконний вплив на свідків.
Окрім цього, ОСОБА_4 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
Слідчий суддя ураховує, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, зважаючи на його роль у інкримінованих правопорушеннях, а тому обгрунтовано вважає, що ОСОБА_4 безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань ((відмови) від дачі показань задля уникнення т /або мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
Отже, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_4 може вчиняти тиск на інших підозрюваних і свідків.
Аналізуючи вищенаведене, враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчинених кримінальних правопорушеь, можна прийти до вмотивованого висновку, що в разі непродовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, він негативно впливатиме на хід досудового розслідування у даному провадженні, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку про те, що покладені на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, не є такими, що впливають на його особисте життя, та водночас, не є надто обтяжливими, а фактично є мінімально достатніми для запобігання ризикам, переліченим в ч. 1 ст. 177 КПК України та встановленим під час досудового розслідування, забезпечення належної поведінки підозрюваного та контролю за нею.
Зазначені обставини, на думку слідчого судді, виправдовують продовження строку дії раніше застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу в частині продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, що визначені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.03.2025 р.
У відповідності до вимог ч. 1, 3 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Окрім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 р. (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Отже, вирішуючи питання щодо виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи, слідчий суддя ураховує, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ним особливо тяжкого кримінального правопорушення та необхідність у забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного, з метою виконання завдань кримінального провадження. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, слідчий суддя приходить до висновку про те, що, для виконання якого прокурор звернувся з цим клопотанням, зокрема, запобігти вчиненню підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, може бути виконане саме шляхом покладення відповідних обов`язків, які передбачені законодавцем для запобігання вказаним ризикам.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись 177, 184, 186, 194, 199, 201, 331, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на два місяці - до 27.07.2025 р., строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора у кримінальному провадженні № 52025000000000084 від 19.02.2025 р., прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні;
- повідомляти детектива, прокурора про зміну місця свого проживання;
- не відлучатися за межі території України без дозволу детектива, прокурора або суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1