Справа № 991/4835/25

Провадження № 2-з/991/23/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Олійник О.В.,

суддів Саландяк О.Я., Задорожної Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Ярошенко Т.М.,

розглянувши заяву начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Савицького Сергія Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви,

УСТАНОВИВ:

27.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви особою, яка може набути статусу позивача, - державою Україна в особі начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Савицького Сергія Миколайовича (далі - прокурор, представник позивача) до осіб, які можуть набути статусу учасників справи, - ОСОБА_1 (відповідача), Товариства з обмеженою відповідальністю «МДС-БУД» (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) про визнання необґрунтованими активів загальною вартістю 5 668 200 грн, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5515, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2227231032224, площа: 0.7748 га, земельної ділянки, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5516, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2227170432224, площа: 0.5889 га, земельної ділянки, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5517, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2227216032224, площа: 0.724 га, земельної ділянки, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5518, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2 2227191932224, площа: 0.5391 га, земельної ділянки, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5519, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2227207232224, площа: 0.2975 га, земельної ділянки, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5354, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1041362432224, площа: 0.3958 га, земельної ділянки, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5317, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1041352332224, площа: 0.6799 га, - і стягнення з ОСОБА_1 зазначених активів у дохід держави.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 для розгляду справи визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді Олійник О.В., суддів Саландяк О.Я., Задорожної Л.І.

Заява обґрунтована посиланням на те, що ОСОБА_1 був депутатом Млинівської районної ради Рівненської області в період з 23.11.2010 до 01.12.2020, тобто станом на 04.11.2020 мав статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

04.11.2020 між ОСОБА_2 як продавцем і ОСОБА_1 як покупцем, від імені якого діяв ОСОБА_3, укладено п`ять договорів купівлі-продажу земельних ділянок (кадастрові номери: 3222486200:03:007:5317, 3222486200:03:007:5354, 3222486200:03:007:5355, 3222486200:03:007:5316, 3222486200:03:007:5227) загальною вартістю 5 668 200 гривень. Інформацію про ці правочини та про факт перебування земельних ділянок у власності ОСОБА_1 не відображено останнім у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Придбані 04.11.2020 ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222486200:03:007:5355, 3222486200:03:007:5316, 3222486200:03:007:5227 були об`єднані в одну земельну ділянку (кадастровий номер: 3222486200:03:007:5459), яка в свою чергу була поділена на п`ять новоутворених ділянок з кадастровими номерами: 3222486200:03:007:5515, 3222486200:03:007:5517, 3222486200:03:007:5519, 3222486200:03:007:5518, 3222486200:03:007:5516. Право власності на утворені в результаті описаних реєстраційних дій земельні ділянки залишилося в ОСОБА_1 .

Прокурор у заяві навів обставини, які дають йому підстави стверджувати, що 04.11.2020 ОСОБА_1 набув вказані активи у власність, що є одним з різновидів набуття активів у розумінні п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України.

При цьому зазначив, що зібрані документи вказують на необґрунтованість активів загальною вартістю 5 668 200 гривень, а саме наявність визначеної ч. 2 ст. 290 ЦПК України різниці між вартістю таких активів та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом на день набрання чинності Законом України від 31.10.2019 № 263-ІХ (1 003 500 грн), та не перевищує межу, передбачену ст. 368-5 Кримінального кодексу України. Проведений аналіз відомостей про законні доходи ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_4 за 2020 рік, задекларованих заощаджень на кінець 2019 року, і про їхні видатки на придбання іншого нерухомого майна і транспортних засобів, про здійснені з банківських рахунків витрати, вказує на те, що земельні ділянки загальною вартістю 5 668 200 гривень ОСОБА_1 не міг набути 04.11.2020 за рахунок законних доходів.

На даний час щодо усіх вказаних земельних ділянок укладено договори про встановлення права користування земельними ділянками для забудови (суперфіцію) між ОСОБА_1 та ТОВ «МДС-БУД».

У заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви прокурор зазначив, що відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 152 ЦПК України протягом 10 днів пред`явить позов про визнання необґрунтованими активів загальною вартістю 5 668 200 гривень, а саме зареєстрованих на праві власності за ОСОБА_1 семи земельних ділянок, перелічених вище, - і стягнення цих активів в дохід держави.

Посилаючись на ст. 149, п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладенням арешту на активи, щодо яких має намір пред`явити позов, тобто які будуть предметом спору. Обґрунтував це тим, що невжиття заходів забезпечення позову (у разі задоволення пред`явленого позову) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а розгляд цієї заяви із повідомленням усіх заінтересованих осіб зумовить обставини, при яких ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу, оскільки ОСОБА_1 може у будь-який момент здійснити у найкоротші строки відчуження активів або їх дарування будь-яким третім особам. Також представники ТОВ «МДС-БУД» можуть бути заінтересовані у придбанні спірних земельних ділянок ОСОБА_1, оскільки відповідно до укладених договорів суперфіцію мають право користуватися ними.

Наявність ризику відчуження спірного майна пов`язує із тим, що право власника в будь-який момент розпорядитися своїм майном нічим не обмежене і є очевидним.

У зв`язку з наведеним прокурор просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на зазначені вище сім земельних ділянок, зареєстрованих за ОСОБА_1 .

Розгляд заяви

Згідно з ч. 5 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, чи на інші активи відповідача, які відповідають вартості оспорюваних активів, розглядається судом не пізніше трьох днів з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Суд може прийняти рішення про розгляд такої заяви без повідомлення відповідача у разі, якщо позивач у заяві наведе у достатньому обсязі дані про те, що внаслідок такого повідомлення ефективність заходу забезпечення позову може бути поставлена під загрозу.

Прокурор як представник особи, яка може набути статусу позивача, просив розглядати заяву про забезпечення позову без повідомлення ОСОБА_1 і представників ТОВ «МДС-БУД», посилаючись на те, що повідомлення осіб, які можуть набути статусу учасників справи, про дату та час розгляду заяви про забезпечення позову, може мати наслідком вжиття у короткий строк заходів для відчуження земельних ділянок іншій особі, зокрема ТОВ «МДС-БУД», який користується ними за договорами суперфіцію, що може поставити під загрозу ефективність заходу забезпечення позову та призвести, у випадку задоволення позову, до неможливості виконання рішення суду.

Зважаючи на наведені обставини та правову позицію Верховного Суду в постанові від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, на яку послався прокурор, суд прийняв рішення про розгляд заяви без повідомлення осіб, які можуть набути статусу відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Прокурор Савицький С.М. у судове засідання не з`явився, однак 28.05.2025 надіслав клопотання, у якому просив провести розгляд заяви про забезпечення позову за його відсутності.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦПК України Вищий антикорупційний суд розглядає справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави у суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 290 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

Отже, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви надійшла від належного суб`єкта та підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, що допускається і до пред`явлення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог (Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006).

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах збереження умов для реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (Постанова Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6- 605цс16).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на активи, які є предметом спору в майбутній справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, представник особи, яка може набути статусу позивача, крім обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову, повинен навести в достатньому обсязі дані, які дають змогу вважати активи необґрунтованими, а в разі звернення із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на інші активи відповідача, які відповідають вартості активів, які є предметом спору, - також обґрунтування неможливості накладення арешту саме на оспорювані активи (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Такий висновок узгоджується із п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, правовими позиціями, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

У заяві про забезпечення позову прокурор вказує на обставини, які, на його переконання, свідчать, що ОСОБА_1, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 04.11.2020 на підставі договорів купівлі-продажу із продавцем ОСОБА_2 набув у власність п`ять земельних ділянок (кадастрові номери: 3222486200:03:007:5317, 3222486200:03:007:5354, 3222486200:03:007:5355, 3222486200:03:007:5316, 3222486200:03:007:5227) загальною вартістю 5 668 200 гривень. Внаслідок подальших об`єднання трьох земельних ділянок в одну та її поділу на п`ять земельних ділянок ОСОБА_1 став власником семи земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222486200:03:007:5317, 3222486200:03:007:5354, 3222486200:03:007:5515, 3222486200:03:007:5517, 3222486200:03:007:5519, 3222486200:03:007:5518, 3222486200:03:007:5516.

При цьому прокурор стверджує, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 на день придбання земельних ділянок не мали для цього необхідних законних доходів. Відомості про доходи особи, до якої прокурор має намір пред`явити позов, були зібрані за 2019, 2020 роки із різних джерел - державної податкової служби, банківських установ, декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які подав ОСОБА_1 .

Правові наслідки визнання активів необґрунтованими визначені у ст. 292 ЦПК України. Згідно з частинами 1-3 цієї статті активи, визнані судом необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.

Наведене вказує на наявність спору між сторонами, а також зв`язок між обраним представником особи, яка може набути статус позивача, заходом забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог, оскільки в разі задоволення позову необґрунтовані активи або їх вартість стягуються в дохід держави.

Додані до заяви про забезпечення позову документи містять відомості про ті обставини, на які посилався прокурор.

Так, надані Дубенською районною військовою адміністрацією Рівненської області копії документів (зокрема протоколів пленарних засідань сесії Млинівської районної ради, присяг депутата, протоколів засідань та постанов Млинівської районної виборчої комісії, Дубенської районної ТВК, рішення першої сесії Дубенської районної ради Рівненської області) свідчать, що ОСОБА_1 мав повноваження депутата Млинівської районної ради Рівненської області із 23.11.2010 до 01.12.2020. Тобто відповідно до положень підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» станом на 04.11.2020 ОСОБА_1 був особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 і ОСОБА_5 перебувають у шлюбі із 14.02.2003, що підтверджує відповідний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб.

Відповідно до п`яти договорів купівлі-продажу від 04.11.2020 ОСОБА_1 набув у власність 5 земельних ділянок сукупною вартістю 5 668 200 гривень, які в подальшому внаслідок об`єднання і поділу окремих із них були перетворені в сім земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222486200:03:007:5317, 3222486200:03:007:5354, 3222486200:03:007:5515, 3222486200:03:007:5517, 3222486200:03:007:5519, 3222486200:03:007:5518, 3222486200:03:007:5516. На дату подання прокурором заяви про забезпечення позову зазначені земельні ділянки зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 та передані ним за договорами від 24.11.2020 і від 14.04.2025 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) ТОВ «МДС-БУД». Такі обставини можуть підтверджувати факт набуття ОСОБА_1 активу в розумінні п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України.

У пункті 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України закріплений термін «законні доходи», що означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених пунктами 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Зібрані відомості про джерела і розмір доходів, про витрати ОСОБА_1, а також його дружини ОСОБА_4, можуть вказувати на відсутність станом на 04.11.2020 фінансових ресурсів і заощаджень із офіційних джерел, які би дозволили купити 5 земельних ділянок за 5 668 200 гривень

Згідно з даними ДРФОПП та декларацією ОСОБА_1 за 2020 рік дохід ОСОБА_1 і його дружини ОСОБА_4 за 2020 рік складався з таких сум: 650 313 грн (після утримання податку) отримано ОСОБА_1 як самозайнятою особою, 6 102 грн соціальних виплат отримала ОСОБА_4, а також ОСОБА_4 отримала 23.04.2020 кредит на суму 495 254 грн (розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту), отриманої ОСОБА_4, станом на 31.12.2020 - 144 450 грн).

Тобто загальний дохід ОСОБА_1 і його дружини за 2020 рік, з урахуванням отриманого кредиту і його часткового погашення, склав 1 007 219 грн.

Розмір задекларованих заощаджень подружжя станом на 31.12.2019 та на 31.12.2020 залишався незмінним - 480 000 грн і 5 000 доларів США (еквівалентно 129 250 грн на 31.12.2019).

Водночас у 2020 році подружжя здійснило придбання транспортних засобів: 11.11.2020 ОСОБА_1 придбав автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 120, 2008 р.в., вартістю 49 000 гривень, ОСОБА_4 24.04.2020 набула право власності на автомобіль HYUNDAI Tucson, 2020 р.в., вартістю 870 700 гривень, а також ОСОБА_4 04.05.2020 набула права власності на нежитлове приміщення вартістю 62 620 гривень. Загальний обсяг витрат на придбання транспортних засобів та нежитлового приміщення (без врахування витрат на незадекларовані земельні ділянки) склав 982 320 грн.

За таких обставин з офіційних доходів ОСОБА_1 міг витратити на придбання незадекларованих земельних ділянок 24 899 грн (1 007 219 грн - 982 320 грн), при умові, що подружжя не витрачало кошти на інші власні потреби.

З огляду на вказані в деклараціях ОСОБА_1 за 2019 рік і 2020 рік відомості про рівень грошових активів (заощаджень), доходів і витрат особи, до якої може бути пред`явлений позов, різниця між вартістю набутих активів та законними доходами його та дружини перевищує мінімальну межу виміру - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (1 003 500 грн), та не перевищує межу, встановлену ст. 368?5 КК України.

Такі відомості дають достатні підстави вважати, що земельні ділянки, набуті ОСОБА_1 04.11.2020, можуть бути предметом майбутнього позову держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 про визнання активів (земельних ділянок) необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави.

При цьому суд цілком свідомий того, що питання обґрунтованості позовних вимог вирішуватиметься за результатами розгляду майбутнього позову відповідно до ст. 291 ЦПК України.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 як власник земельних ділянок, що можуть бути предметом майбутнього позову, має правомочність розпоряджатись ними (зокрема відчужити), суд припускає, що особа, до якої може бути пред`явлено позов, до його подання або під час судового провадження може вжити заходи для відчуження третім особам (першочергово ТОВ «МДС-БУД» відповідно до умов договорів суперфіцію) зазначених активів. Ураховуючи наведене, суд вважає, що відсутність арешту на земельні ділянки унеможливить виконання рішення суду про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави в разі задоволення позову, з яким має намір звернутись прокурор.

Отже, наданими суду відомостями підтверджуються: існування спору між особами, які можуть стати сторонами; зв`язок між обраним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги; існування ризиків неможливості та істотного ускладнення виконання рішення суду в разі задоволення майбутніх позовних вимог держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про задоволення заяви прокурора про забезпечення позову і накладення арешту на земельні ділянки, щодо яких прокурор має намір пред`явити позов.

Такий захід забезпечення позову здатний досягнути мети, задля якої він застосовується, і попередити виникнення ситуації, коли рішення суду, у разі задоволення позову, не можливо буде виконати або його виконання буде істотно ускладненим.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном (постанова Верховного суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19). Суд зауважує, що арешт майна не є перешкодою для реалізації права користування таким майном ні ОСОБА_1, ні ТОВ «МДС-БУД», у той час як заборона на користування майном є окремим видом забезпечення позову, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, який у даному випадку не розглядається.

Так як правомочність розпорядження включає в себе можливість власника визначати фактичну та юридичну долю речі шляхом знищення, видозмінення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам тощо, накладення арешту на майно включає в себе заборону його відчужувати.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Проте в цьому випадку суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення, оскільки особа, за якою майно зареєстроване на праві власності та яка може набути статусу відповідача, а також третя особа, що є користувачем земельних ділянок, не обмежуються у праві володіння та користування майном та, як наслідок, відсутні підстави вважати, що власнику чи іншій особі будуть завдані збитки, пов`язані із забезпеченням позову.

За наведених обставин заява прокурора про забезпечення позову підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. 149, 150-153, 260, 261, 290-292, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Савицького Сергія Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви державою Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до відповідача ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави задовольнити.

Накласти арешт на активи, які можуть бути предметом спору, а саме:

1) земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5515, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2227231032224, площа: 0,7748 га,

2) земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5516, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2227170432224, площа: 0,5889 га,

3) земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5517, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2227216032224, площа: 0,724 га,

4) земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5518, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2 2227191932224, площа: 0,5391 га,

5) земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5519, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2227207232224, площа: 0,2975 га,

6) земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5354, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1041362432224, площа: 0,3958 га,

7) земельну ділянку, кадастровий номер: 3222486200:03:007:5317, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1041352332224, площа: 0,6799 га, -

які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 .

Примірник ухвали про забезпечення позову надіслати прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ОСОБА_1, ТОВ «МДС-БУД», а також органу реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три місяці з наступного дня після її постановлення.

Стягувачем на підставі цієї ухвали є Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (код ЄДРПОУ 45252419, вул. Ісаакяна, 17, м. Київ, 01135), а боржником: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає розгляду справи.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Повна ухвала складена 30.05.2025.

Головуючий суддя О.В. Олійник

Судді О.Я. Саландяк

Л.І. Задорожна