- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/3636/25
Провадження №11-сс/991/322/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2025 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), накладено арешт на майно, вилучене 05.03.2025 під час обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке використовується ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та іншими особами, шляхом заборони розпорядження та користування, а саме: мобільний телефон iPhone 16 Pro A 3293 (S\N НОМЕР_1 ), мобільний телефон iPhone 16 блакитного кольору, ноутбук HP Pavilion 15-cw 1032ur (S/N 5CD03713L5), ноутбук Apple Macbook A 1466 (S/N C02LH6JZF6T6).
На вказане рішення представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подали апеляційні скарги.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у апеляційній скарзі зазначає, що клопотання про арешт майна подано поза межами встановлених строків. Як доказ дотримання строку детектив подав квитанцію, але з неї не зрозуміло, що саме було відправлено приватною особою ОСОБА_12 особі ОСОБА_13 .
Відсутні підстави для накладення арешту на майно, адже оглядом вмісту мобільного телефону не виявлено інформації, яка може стосуватися кримінального провадження. Не спростовує цього існування контактів на приладі, фотографій із переліком тендерів, рознарядки Філії «ЦЗВ AT «Укрзалізниця», адресованої ТОВ «ЕЛІЗ», а також фотокопій чорнових таблиць із переліком трансформаторів різних моделей, у яких не зазначено про тендери AT «Укрзалізниця». Договір поставки ЦЗВ 07-05423-01, укладений між AT «Укрзалізниця» та ТОВ «Еліз» 01.11.2023, а виявлені повідомлення надходили у інший час. Отже, вилучений засіб зв`язку не відповідає критеріям ст.98 КПК України і не є речовим доказом.
У протоколі обшуку від 05.03.2025 не визначено ознак майна, які б стверджували його доказове значення. Майно ОСОБА_6 не належить до переліку речей, щодо яких надавався дозвіл слідчим суддею на відшукання, не є вилученим законом з обігу, тобто згідно зі ст.236 КПК України воно вважається тимчасово вилученим. Статтею 159 КПК України встановлений особливий порядок зняття інформації з обладнання, під час якого має бути залучений спеціаліст, який міг би установити прилади, які підлягають вилученню. Рішення про проведення експертного дослідження щодо мобільного телефона ОСОБА_6 досі не прийняте.
Втручання у право власності відбулося всупереч закону, тому має місце очевидне порушення права на мирне володіння майном, передбаченого ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Просить скасувати ухвалу у частині накладення арешту на майно ОСОБА_6 - мобільний телефон iPhone 16 Pro А3293 S\N НОМЕР_1, постановити нову, якою залишити без задоволення клопотання детектива НАБУ про арешт такого майна.
Представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 у апеляційній скарзі з доповненнями зазначає, що ухвала - необґрунтована та не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Посилається на те, що всупереч ч.1, 2 ст.64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи до суду звернувся не прокурор, а детектив НАБУ. Матеріали справи не мають відомостей про вміст відправлення, належного підтвердження скерування до суду клопотання у визначений законом строк. Серед додатків до клопотання є копія з наліпкою Нової пошти, що може свідчити про подання їх через канцелярію суду разом із клопотаннями 11.03.2025. Накладні ж Нової пошти та фіскальні чеки відсутні. Відправником та отримувачем є приватні особи. Одержувачка на цей час не працює у Вищому антикорупційному суді, тому без наявності документів, що засвідчують її особу, отримання та відкриття відправлення неможливе.
У клопотанні зазначено лише повідомлення про вчинення протиправних дій невстановленими особами, перелік вилученого майна та цитування норм КПК України щодо арешту. Доказів причетності ОСОБА_8 до кримінального провадження, необхідності вилучення та арешту його майна, а також майна ТОВ «ЄвроТрейдЕнерджи», наявності відповідних ризиків немає.
Прокурор послуговується тими самими доказами і доводами, що й під час засідання 12.03.2025. Вказане не відповідає поняттю розумності строків.
Безпідставне тривале утримання майна ОСОБА_8 детективами НАБУ свідчить про порушення його права власності, гарантованого ст.1 Протоколу №1 Конвенції.
Просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.05.2025 скасувати та відмовити у задоволені клопотання детектива НАБУ про накладення арешту від 07.03.2025.
ОСОБА_6, ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
У судовому засіданні представники ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підтримали вимоги апеляційних скарг, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_10 заперечив проти задоволення апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників ОСОБА_7, ОСОБА_9, прокурора САП ОСОБА_10, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000548 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ст.14 ч.5 ст.191, ч.4 ст.368, ч.4 ст.369 КК України.
21.02.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, яке використовується ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11
05.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, яке використовується ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11 . Під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 16 Pro A 3293 S\N НОМЕР_1, мобільний телефон iPhone 16 блакитного кольору, накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate ST9160821AS s/n 5MA5DECT; ноутбук HP Pavilion 15-cw 1032ur S/N 5CD03713L5; ноутбук Apple Macbook A 1466 S/N C02LH6JZF6T6.
06.03.2025 постановою детектива вилучені технічні пристрої визнано речовими доказами.
10.03.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ про накладення арешту на майно.
11.03.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2052/25 матеріали вказаного клопотання об`єднані з іншими, поданими у цьому ж кримінальному провадженні, а саме зі справами №991/2053/25, №991/2054/25, №991/2055/25.
12.03.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду об`єднані клопотання детектива НАБУ задоволено та накладено арешт на відповідне майно.
14.04.2025 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалу слідчого судді від 12.03.2025 скасовано та призначено новий розгляд клопотань про арешт майна.
22.04.2025 ухвалою слідчого судді із судової справи №991/2052/25 виділено у окремі провадження матеріали за клопотаннями детектива НАБУ за вхідними №10042/25?Вх, №10045/25?Вх, №10050/25?Вх.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків: клопотання детектива про арешт майна подано у визначений абз.2 ст.5 ст.171 КПК України строк; доведено, що були вчинені кримінальні правопорушення такого ступеня тяжкості, які можуть бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження; рішення детектива про необхідність вилучення майна є виправданим та правомірним; вміст накопичувача Seagate ST9160821AS s/n 5MA5DECT скопійований, а тому в його арешті немає необхідності; пристрої містять інформацію, яка має значення для цього кримінального провадження, отже наділені ознаками речового доказу; детектив довів необхідність арешту вилученого майна із метою забезпечення збереження речових доказів; на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна; накладення арешту допоможе запобігти можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що міститься на приладах та може мати суттєве значення для кримінального провадження; арешт є співрозмірним обмеженню права власності та не є надмірно обтяжливим для власника.
Наведені висновки відповідають встановленим обставинам та вимогам закону.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційних скарг представників.
Відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Згідно із ч.1 ст.171 КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Із аналізу вказаних процесуальних норм вбачається, що ч.1 ст.171 КПК України є спеціальною щодо ст.64-2 КПК України, адже саме нею врегульовано особливості звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду.
Тому, оскільки ч.1 ст.171 КПК України уповноважує на звернення з клопотанням про арешт майна слідчого за погодженням з прокурором, та не встановлює винятку для клопотання про арешт майна третьої особи, не приймається до уваги твердження апеляційної скарги адвоката ОСОБА_9 про те, що відповідно до ч.2 ст.64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи може звертатись лише прокурор.
Згідно з абз.2 ч.5 ст.171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Положеннями п.5, 6 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 №814 (далі - Інструкція), стверджується, що помилково доставлені до суду документи не реєструються та пересилаються адресату, якщо його місцезнаходження відоме, або повертаються відправнику разом із супровідним листом за підписом керівника апарату суду або визначеної ним відповідальної особи. Конверти (пакети), в яких надходять документи, приєднуються до одержаних документів. Не підлягають реєстрації рекламні повідомлення, плакати, прейскуранти, вітальні листи і запрошення рекламного характеру, друковані видання (книги, журнали, газети, бюлетені), документи особистого характеру, а також забруднені та пошкоджені документи, зміст та реквізити яких неможливо встановити.
05.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що використовується ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11 . У ході цієї слідчої дії виявлено та вилучено ряд предметів. 07.03.2025 об 11 год. 47 хв. старший детектив НАБУ ОСОБА_12 скерувала на адресу Вищого антикорупційного суду одним поштовим відправленням №59001332626652 через відділення №55 оператора поштового зв`язку «Нова пошта» декілька клопотань про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000548 від 22.10.2024, серед яких й зареєстроване за №10050/25-Вх (а.с.61, 114).
Враховуючи, що у поштовому відправленні містилось декілька документів, які потребували окремої реєстрації у канцелярії суду, уповноваженою особою на виконання п.6 Інструкції до цього клопотання долучено копію з наліпкою «Нової пошти». Вказана копія не зазначена як додаток до клопотання у внутрішньому описі матеріалів, зробленому старшим детективом НАБУ. Відтак, хибним є твердження апеляційної скарги ОСОБА_9 про те, що вона може бути подана через канцелярію суду разом із клопотаннями 11.03.2025.
Варто також зауважити, що клопотання про арешт майна направлене саме на адресу Вищого антикорупційного суду: м. Київ, пр-т Берестейський (Перемоги), 41, а не приватної особи ОСОБА_13, попри зазначення у відправленні прізвища останньої; воно за своїм змістом не може вважатися документом особистого характеру, отже підлягало реєстрації в канцелярії суду; процесуальний статус ОСОБА_12 є зрозумілим, адже вона звернулась до суду у контексті виконання службових обов`язків детектива (слідчого), а не з власних інтересів, є автором такого клопотання, зазначена у витягу з ЄРДР, протоколі обшуку від 05.03.2025 як один із детективів, що здійснює досудове розслідування; положення ч.2 ст.171 КПК України не містять імперативної вимоги щодо долучення до клопотання про арешт майна доказів про вміст відправлення.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотанням про арешт майна подане до суду у межах строку, визначеного ч.5 ст.171 КПК України, належним відправником та на адресу належного отримувача. За таких обставин, помилковими є посилання апеляційних скарг представників у цій частині.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно із абз.2 ч.3 ст.170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Матеріалами клопотання стверджується, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000548 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ст.14, ч.5 ст.191, ч.4 ст.368, ч.4 ст.369 КК України.
Так, відповідно до клопотання, розслідуються обставини діяльності організованої групи осіб, які систематично впливають на діяльність АТ «Укрзалізниця» із метою надання незаконних переваг ТОВ «Еліз», забезпечення переваги товариству в конкурсних торгах, які організовуються державним підприємством та його афілійованими особами, придбання у ТОВ «Еліз» товарів за завищеними цінами. Також, за версією слідчого органу, за надання таких переваг службові особи АТ «Укрзалізниця» отримують неправомірну вигоду, у тому числі із предмету заволодіння.
Серед іншого, досудове розслідування здійснюється щодо обставин укладення та виконання договору №ЦЗВ?07?05423?01 від 01.11.2023 закупівлі філії ЦЗВ у ТОВ «Еліз» трансформаторів ТДН?16000/110?УІ, ТДН?16000/35?У1. На переконання слідства, вартість вказаних трансформаторів є завищеною, зокрема ТДН?16000/110?УІ на 7 683 333,33 грн (без ПДВ), а ТДН?16000/35?У1 філії ЦЗВ на 3 306 803, 01 грн (без ПДВ) вища, аніж продаж трансформатора іншим компаніям. Відповідні завищення були встановлені на підставі аналізу податкових накладних за розслідуваний період часу.
Окрім цього, проводиться слідство за обставинами систематичного надання неправомірної вигоди службовим особам АТ «Укрзалізниця» упродовж 2023?2024 років за придбання трансформаторів у ТОВ «Еліз».
21.02.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке використовується ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_11, із метою відшукання електронних носіїв інформації жорстких дисків, карт пам`яті, флеш носіїв, оптичних дисків, мобільних телефонів, планшетів, комп`ютерів, які можуть містити відомості про участь ТОВ «Еліз» у постачанні продукції на користь АТ «Укрзалізниця», номенклатуру, ціни цієї продукції, домовленості зі службовими особами державної компанії щодо перемоги в торгах ТОВ «Еліз», суми заволодіння державними грошима, спілкування з представниками та менеджментом цього товариства, взаємодія з іншими членами організованої групи з цих питань, отримані, погоджені та передані розміри неправомірної вигоди, інші обставини злочину.
Відтак, помилковим є посилання апеляційної скарги представника ОСОБА_7 на те, що майно ОСОБА_6 не належить до переліку речей, щодо яких надавався дозвіл слідчим суддею на відшукання.
Із протоколу обшуку від 05.03.2025 вбачається, що на початку проведення слідчої дії учасникам ОСОБА_8 та ОСОБА_6 запропоновано добровільно видати мобільні телефони, однак вони відмовилися, і в останнього було відібрано телефон із рук. На пропозицію детектива повідомити пароль телефона ОСОБА_6 відмовився, однак пристрій був у розблокованому стані, а тому здійснено попередній огляд. При огляді мобільного телефону iPhone 16 Pro A 3293 S\N НОМЕР_1 виявлено наявність месенджеру Threema, в якому міститься контакт « ОСОБА_14 » без слідів листування, що може свідчити про його видалення. Також наявне листування з контактом She, в якому 29.06.2023 ОСОБА_6 пересилає інформацію з табличкою «ЦЗВ_актуальні_на_28.06.2023» із переліком тендерних процедур філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», у месенджері Whatsapp наявний контакт « ОСОБА_15 », чат із яким активний із 09.03.2023, утім пустий та встановлено автоматичне видалення повідомлень. Наявні контактні номери « ОСОБА_16 » ( НОМЕР_2 ) та « ОСОБА_17 » ( НОМЕР_3 ), « ОСОБА_18 », із якими листування відсутнє. Крім того, є чат «Метизы Запорожье», учасником якого, у тому числі, був « ОСОБА_15 », в якому 03.12.2021 наявне повідомлення наступного змісту «это так же выглядит как вы бы сделали трансформатор на 300 Вт а написали на нем 500Вт». У месенджері Signal наявний чат із абонентом « ОСОБА_19 », в якому зафіксовано виключно дзвінки, а листування є тільки за 03.03.2025, тобто фактично за останні два дні, що може свідчити про систематичне його видалення з телефону.
На пропозицію детектива ОСОБА_8 повідомити пароль до телефона, останній відмовився, що унеможливило огляд мобільного телефону iPhone 16 блакитного кольору. Тому прийнято рішення про його вилучення.
За участі спеціаліста оглянуто накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate ST9160821AS s/n 5MA5DECT. Під час огляду виявлено відомості, які можуть мати значення для кримінального провадження. Також виявлено ноутбук HP Pavilion 15-cw 1032ur S/N 5CD03713L5, у ході огляду якого зі спеціалістом встановлено інформацію, що має значення для кримінального провадження та детальніше відображена у протоколі обшуку, і стосувалася специфікованого плану матеріального забезпечення регіональних філій запасними частинами до електроносіїв. Також вилучено ноутбук Apple Macbook A 1466 S/N C02LH6JZF6T6, оскільки доступ до нього був обмежений логічним захистом у вигляді пароля, повідомляти який ОСОБА_8 відмовився.
06.03.2025 постановою детектива вилучені під час обшуку технічні пристрої визнані речовими доказами.
Відповідно до протоколу огляду від 24.04.2025 на ноутбуці виявлено інформацію про тендерні процедури ЦЗВ АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Еліз», листи між вказаними підприємствами, а також інші відомості, пов`язані із торгами АТ «Укрзалізниці».
Відтак, оскільки слідчий суддя надав дозвіл на вилучення під час обшуку електронних носіїв інформації жорстких дисків, мобільних телефонів, комп`ютерів, доступ до приладів обмежується системою логічного захисту, паролі від яких власники не повідомили, органом досудового розслідування встановлено, що вилучені носії можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження, та наявна необхідність провести огляд їхнього вмісту із метою віднайдення і копіювання наявних відомостей, відновлення видалених чи прихованих даних, колегія суддів вважає, що слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна дотримано вимог ч.3 ст.170 КПК України.
У зв`язку з цим, безпідставними є посилання апеляційних скарг представників на відсутність доказів обґрунтованості необхідності вилучення та арешту майна ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
Враховуючи, що наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, встановлюються особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, їхня рольова участь та зв`язки, застосування нижчого стандарту доказування на цій стадії кримінального провадження, твердження апеляційних скарг про те, що стороною обвинувачення не надано доказів причетності ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення є неспроможними, адже слідчий суддя мав встановити можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні, а не вирішувати питання причетності цих осіб до кримінального правопорушення.
Покликання апеляційної скарги представника ОСОБА_9 на відсутність доказів щодо необхідності вилучення та арешту майна ТОВ «ЄвроТрейдЕнерджи» не підлягають розгляду, адже адвокатом не надано доказів повноважень на представництво інтересів цієї юридичної особи.
Довід апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що виявлені на телефоні ОСОБА_6 дані не містять конкретних відомостей про тендери AT «Укрзалізниця», необґрунтований, адже не стверджує, що віднайдена інформація не стосується обставин розслідування імовірного завищення цін при закупівлі ЦЗВ трансформаторів та наявності змови між представниками товариства та службовими особами АТ «Укрзалізниця». Також слід врахувати, що мобільний телефон має систему логічного захисту, пароль від якого власник не повідомив, та ознаки вірогідного видалення відомостей, що ускладнює віднайдення інформації.
Твердження адвоката ОСОБА_7 про те, що Договір поставки ЦЗВ 07-05423-01, укладений між AT «Укрзалізниця» та ТОВ «Еліз» 01.11.2023, а виявлені повідомлення надходили у інший час, неспроможне, адже не спростовує можливої попередньої підготовки до вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, обговорення злочинних планів та намірів щодо реалізації таких домовленостей.
Посилання на відсутність до цього часу рішення про призначення експертного дослідження щодо мобільного телефона ОСОБА_6 є неспроможним, оскільки не стосується підстав арешту майна, визначених абз.2 ч.3 ст.170 КПК України, якими до того ж не встановлюється строк призначення і проведення експертного дослідження.
Приписи ст.236 КПК України не містять вимоги щодо обов`язкового зазначення у протоколі обшуку ознак майна, які б стверджували його доказове значення, як вказує у апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 . При цьому такі ознаки вказані у постанові детектива про визнання речей і документів речовими доказами від 06.03.2025.
Посилання у апеляційній скарзі ОСОБА_7 на положення ст.159 КПК України необґрунтовані, адже вказана процесуальна норма регулює загальні положення тимчасового доступу до речей і документів. Натомість детективи НАБУ 05.03.2025 здійснили обшук, санкціонований ухвалою слідчого судді.
Безпідставним є твердження апеляційної скарги ОСОБА_9 про те, що фактично прокурор послуговується тими ж доказами і доводами, що й під час засідання 12.03.2025, а це не відповідає поняттю розумності строків. Так, 14.04.2025 суд апеляційної інстанції своєю ухвалою скасував ухвалу слідчого судді від 12.03.2025 та призначив новий розгляд клопотань детектива НАБУ про арешт майна. Тобто предметом розгляду слідчого судді у цьому судовому провадженні є те ж клопотання, а також долучені до нього матеріали, що й 12.03.2025.
Як слідує із ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що у цьому кримінальному провадженні наявні ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації на вилучених пристроях, із чим погоджується й колегія суддів. Так, у випадку подальшого володіння і користування власниками електронними носіями інформації є можливість приховання чи знищення доказів кримінального правопорушення. Однак, із накладенням арешту вбачається можливість запобігти зазначеним ризикам. Тому неспроможним є довід апеляційної скарги ОСОБА_9 про відсутність доказів існування встановлених ризиків.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Оскільки досудове розслідування здійснюється, зокрема, за обставинами діяльності організованої групи осіб, які систематично впливають на діяльність АТ «Укрзалізниця» із метою надання незаконних переваг ТОВ «Еліз», забезпечення його переваги в конкурсних торгах, що організовуються державним підприємством та його афілійованими особами, придбання у ТОВ «Еліз» товарів за завищеними цінами, а службові особи АТ «Укрзалізниця», у свою чергу, за таке сприяння отримують неправомірну вигоду, слід визнати, що арешт вилучених приладів забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власників. Тому безпідставним є посилання апеляційних скарг на те, що арешт порушує право власності ОСОБА_6 та ОСОБА_8, гарантоване ст.1 Протоколу №1 Конвенції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України.
Пунктом 1 ч.1 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційних скарг, відсутність підстав для їхнього задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, ухвалу - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4