- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/4467/25
Провадження 1-кс/991/4515/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №42024110000000146 від 15.04.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора; повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7, а також зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення зважаючи на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наведені у клопотанні, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для продовження ОСОБА_4 строку дії обов`язків. Крім того, просили звернути увагу на те, що ОСОБА_4 добросовісно виконує покладені на нього обов`язки та жодних порушень не зафіксовано.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № №42024110000000146 від 15.04.2024, за підозрою ОСОБА_7, ОСОБА_4 .
В межах цього кримінального провадження 11.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.
10.08.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 11.08.2024 йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 08.10.2024 та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65 млн грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.08.2024 залишено без зміни ухвалу слідчого судді від 12.08.2024.
02.10.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.10.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 до 30.11.2024 включно та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 65 млн грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 25.11.2024 продовжено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.01.2025 та одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 млн грн. за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.01.2025 (справа №991/382/25) продовжено підозрюваному ОСОБА_4 строк тримання під вартою до 10.02.2025 включно. Визначено заставу у розмірі 20 млн грн та у разі її внесення, покладено на підозрюваного з моменту звільнення з-під варти в межах строку досудового розслідування,обов`язки, передбачені абз. 1, п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
28.01.2025 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з під варти у зв`язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею в ухвалі від 20.01.2025 розмірі.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2025 підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії обов`язків, передбачених абз. 1, п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України до 21.05.2025.
Оскільки 21.05.2025 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, закінчується (згідно ухвали слідчого судді від 21.03.2025), за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про їх продовження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.09.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000146 до 6 місяців, тобто до 10.02.2025.
Окрім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024110000000146 до 25.03.2025 включно.
Наразі у кримінальному провадженні № 42024110000000146 досудове розслідування завершене та починаючи з 19.03.2025 стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Таким чином в рамках кримінального провадження встановлена необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
При цьому, як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
На переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даний час продовжує існувати враховуючи: обставини затримання ОСОБА_4 ; підозру ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого його може очікувати покарання, пов`язане з позбавленням волі; наявність в підозрюваного зв`язків у найвищих органах державної влади, які можуть бути використані для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування й суду; наявність у ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який дійсний до 21.04.2027 та чотирьох неповнолітніх дітей, що дає йому змогу безперешкодно залишити територію України, незважаючи на введення на території України воєнного стану та встановлення обмежень для виїзду за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років; вилучення під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 чорнових записів, які вказують про його операції з криптовалютою; задокументований факт одержання ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами коштів у загальній сумі 300 тис дол. США, з яких виявлено та вилучено лише 142 тис дол. США, а місцезнаходження іншої частини коштів не встановлено та вони продовжують перебувати у схованках підозрюваних або в їх довірених осіб та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_4, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Таким чином, на переконання слідчого судді, наведені обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя вважає, що на даний час продовжує існувати і ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Про вказане свідчать такі обставини: 1) пропозиція ОСОБА_4 до інших осіб під час обговорення їх діяльності прибрати телефони, що може свідчити про вжиті ним заходи конспірації під час розмови з іншими учасниками кримінального провадження; 2) невіднайдення частини заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати саме у ОСОБА_4 ; 3) приховання ОСОБА_4 інформації про реальне його майнове становище, зважаючи на відсутність у нього офіційно задекларованих доходів, з одночасною реєстрацією на праві власності за його дружиною двох квартир і трьох машиномісць у м. Києві, земельної ділянки та часток у статутному капіталі чотирьох товариств з обмеженою відповідальністю на суму загалом понад 3 млн грн.
Продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності. Варте уваги і те, що після набуття статусу підозрюваного ОСОБА_4 стала відома інформація про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них. При цьому, не може залишатися поза увагою те, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті з іншими особами, діями яких він безпосередньо керував та надавав їм вказівки, у тому числі щодо отримання неправомірних вигоди, отже вказане в свою чергу свідчить про можливість ОСОБА_4 координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на їх зміст, характер га обсяг. Водночас не виключається можливість підозрюваного неофіційно впливати на роботу суб`єктів господарювання, засновником яких є Міністерство енергетики України, оскільки він має довірливі стосунки з керівництвом Міністерства енергетики України, а тому такий ризик продовжує існувати.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Не виключається на даний час і ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, на що вказують показання, надані свідком ОСОБА_8, а саме щодо причетності ОСОБА_4 до систематичного отримання іншим підозрюваним ОСОБА_7 щомісяця неправомірної вигоди.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідність виконати вимоги ст. ст. 290, 283 КПК України слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_4 .
Таким чином, на переконання слідчого судді, покладені на підозрюваного обов`язки, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
З огляду на положення ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 19.07.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
За таких обставин, клопотання прокурора належить задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора;
- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора;
- повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7, а також зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 як безпосередньо, так і через третіх осіб;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, до 19.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1