Document No. 127930403

Date of the hearing: 29/05/2025
Date of the decision: 29/05/2025
Case №: 991/4800/25
Proceeding №: 52019000000000585
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.

Справа № 991/4800/25

Провадження 1-кс/991/4855/25

У Х В А Л А

29.05.2025 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 5201900000000585,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. 26.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, про продовження строку дії обов?язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 5201900000000585.

1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри, наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та, що такі не зменшились.

1.3. У судовому засіданні сторона захисту не заперечувала щодо задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.01.04.2025 відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2701/25 підозрюваному ОСОБА_3 продовжено строк дії обов`язків, покладених на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

-повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, а також особами, які зазначені у повідомлені про підозру ОСОБА_3, а саме: які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_19 щодо обставин, викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_3 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

3.3.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України;

-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.4.15.07.2019 було розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 52019000000000585 /а.с. 23, 24 т. 1/.

3.5.22.11.2024 ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - організації незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах /а.с. 31-171 т. 1/.

3.6.Так, за змістом підозри, ОСОБА_20 у період 02.03.2017 по 09.08.2021 спільно з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_21, організував заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами ГУ ДГК в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 1250 земельними ділянками загальною площею 2 499,1387 гектарів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Згідно з підозрою, у період з 02.03.2017 по 06.03.2017 ОСОБА_3, будучи директором ТОВ «АВІС УКРАГРО» познайомився з ОСОБА_14 ТОВ «АВІС УКРАГРО» займалося вирощенням сільськогосподарської продукції у тому числі на території Сумської області, його бенефіціарним власником на момент вчинення злочину був ОСОБА_21, який на момент вчинення злочину також був бенефіціарним власником ТОВ «АФ «Довіра 2008», що займалося вирощенням сільськогосподарської продукції, у тому числі на території Роменського району Сумської області.

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017 ОСОБА_14 довів до відома ОСОБА_3 про свій намір заволодіти землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області в інтересах третіх осіб. Водночас, ОСОБА_14 запропонував ОСОБА_3 розширити площі сільськогосподарських земель, які перебувають в обробітку підконтрольних ОСОБА_21 юридичних осіб, за рахунок оренди земель, які перебувають в постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з можливістю їхнього подальшого викупу. ОСОБА_3, діючи в інтересах бенефіціарного власника ТОВ «АВІС УКРАГРО» та ТОВ «АФ «Довіра 2008» ОСОБА_21, погодився на таку пропозицію.

Окрім того, ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_3, що він також домовився про спільне вчинення злочину з директором Департаменту контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру ОСОБА_13, який через своїх довірених осіб мав забезпечити вплив на прийняття рішень службовими особами ГУ ДГК в Сумській області.

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017, більш точний час та місце стороною обвинувачення не встановлено, ОСОБА_3, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, діючи умисно та з корисливих мотивів, вирішили об`єднати свої зусилля та спільно організувати заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в інтересах третіх осіб.

ОСОБА_3, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 діючи умисно та з корисливих мотивів, підготували детальний план заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», який розділили на такі поступові етапи:

І етап - створити видимість того, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» без належних правових підстав використовують землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, для реалізації чого необхідно (1) залучити до вчинення злочину довірених осіб ОСОБА_13, які допомагатимуть в підготовці та організації заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»; (2) забезпечити проведення перевірки додержання ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» вимог законодавства про використання та охорону земель, за результатами якої зробити висновок, що державні підприємства самовільно захопили землю; (3) не допустити визнання в судовому порядку права ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на постійне користування землями на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

ІІ етап - не допустити отримання сторонніми особами у власність чи користування земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», для реалізації якого необхідно (1) включити землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах; (2) забезпечити розробку та затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з подальшим продажем права оренди на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; (3) здійснити державну реєстрацію таких ділянок, а земельні ділянки з кадастровими номерами ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» перенести до архівного шару Державного земельного кадастру. Згідно з задумом співорганізаторів реалізація першого та другого етапу плану вчинення злочину мала створити видимість законності подальшого відведення землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» у приватну власність, тобто створити передумови для третього етапу;

ІІІ етап - заволодіти землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» шляхом передачі заздалегідь підшуканим громадянам України у приватну власність земельних ділянок, які сформовані за рахунок земель державних підприємств. Зокрема, співорганізатори вирішили, що майбутнім власникам висуватиметься умова оформлення права власності на земельну ділянку: підписати наперед договір про оренду такої ділянки в інтересах підконтрольного ОСОБА_21 ТОВ «АФ Довіра 2008». Також співорганізатори вирішили, що у разі, якщо майбутні власники земельних ділянок вирішать продати їх після отримання, то такий продаж здійснюватиметься на користь ОСОБА_21 або його близьких родичів: рідного брата ОСОБА_22 та батька ОСОБА_23 .

Як наслідок у період з 02.03.2017 року по 09.08.2021 співучасникам злочину вдалося заволодіти 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 га. Ринкова вартість цих земельних ділянок на момент безповоротного вибуття з державної власності становила 291 122 287 грн.

Разом з цим співучасники злочину з причин, що не залежали від їхньої волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Співучасники злочину мали намір заволодіти усіма землями сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, а саме 5712,0539 га.

Однак, з невстановлених стороною обвинувачення обставин, співучасники не здійснили державну реєстрацію права приватної власності на 293 земельну ділянку загальною площею 3244,4989 га, сформовану за рахунок землі, що перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія», на території Перехрестівської сільської ради Роменського району. Ринкова вартість цих земельних ділянок на момент формування становила 195 702 295 гривні.

За змістом підозри ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_3, вчинили інкриміновані дії за попередньою змовою з довіреними особами ОСОБА_13 - ОСОБА_11 та ОСОБА_17 ; довіреною особою ОСОБА_20 - ОСОБА_19 ; довіреними особами ОСОБА_14 - ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_24 та ОСОБА_10 ; начальником ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_18, начальником юридичного управління ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_15, начальником відділу у Роменському районі ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_16 .

Водночас, роль ОСОБА_3 зводилась до керівництва спільно з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вчиненням злочину; здійснення спільно з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 загального керівництва діями інших співучасників злочину; розробкою спільно з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 планів дій співучасників вчинення злочину.

3.7.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.10.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.11.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, п. 55).

3.12.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження підозрюваному строку обов`язків, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).

3.13.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.14.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-рішень органів виконавчої влади, на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДП «АФ «Надія» виникло право постійного користування на землю /а.с. 185, 186, 193-198 т. 1/;

-державного акта на вічне користування землею колгоспами № 545709, який посвідчує право постійного користування ДП «ДГ «Іскра», вилучений за місцем проживання начальника відділу у Роменському районі ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_16 /а.с. 189-192 т. 1/;

-державних земельних книг реєстрації землі за 1950-1970 роки, у яких здійсено запис про постійне (безстрокове) користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» /а.с. 199-207 т. 1/;

-акта інвентаризації землекористування ДП «ДГ «Іскра» від 21.12.2011, згідно з яким у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3111,5749 га землі на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського р-ну Сумської області /а.с. 220-222 т. 1/;

-акта інвентаризації землекористування ДП «ДГ «АФ Надія» від 06.12.2011, згідно з яким у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3944,2297 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського р-ну Сумської області /а.с. 226, 227 т. 1/;

-довідок із статичної звітності 6-зем, у яких зазначено відомості про право постійного користування ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» /а.с. 233, 234 т. 1/;

-листів ГУ ДГК в Сумській області від 28.07.2016 та 05.04.2017, згідно з якими Головним управлінням відмовлено ДП «ДГ «АФ Надія» у відведенні у постійне користування 3520,1 га землі території Перехрестівської сільської ради, оскільки ця земля вже знаходиться у постійному користуванні державного підприємства /а.с. 236, 237 т. 1/;

-наказу ГУ ДГК в Сумській області від 09.08.2017 № 432, яким включено землю ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах /а.с. 250-252 т. 1/;

-протоколу огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_12 від 17.05.2022 згідно з яким, зокрема, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_18 обізнані про існування державного акта на вічне користування ДП «ДГ «Іскра» та узгоджують способи його приховання та введення в оману правоохоронних та інших органів /а.с. 258-269 т. 1/;

-протоколу огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_12 від 18.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_12 та ОСОБА_9 здійснюють умовний розподіл земель ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» на масиви, які в майбутньому будуть передаватися в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008» через використання механізму безоплатної приватизації /а.с. 270-272 т. 1/;

-протоколу огляду блокноту ОСОБА_10 від 21.08.2020 та документів ОСОБА_10 від 21.08.2020, які містять інформацію про узгодження співучасниками механізму відведення землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на користь ТОВ «АФ Довіра 2008» /а.с. 273-279 т. 1/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_25 від 23.02.2024, відповідно до якого увесь процес відведення землі забезпечувало ТОВ «АФ Довіра 2008», а власник зобов`язаний передати землю в оренду для товариства /а.с. 293, 294 т. 1/;

-протоколу огляду реєстраційних справ від 18.04.2024, відповідно до якого щодо окремих земельних ділянок договори про оренду з ТОВ «АФ «Довіра 2008» укладалися раніше, ніж здійснювалася первинна реєстрація права власності на земельну ділянку /а.с. 295 т. 1/;

-протоколу огляду від 18.04.2024, згідно з яким ТОВ «АФ «Довіра 2008» сплачувало за послуги з реєстрації права власності на земельні ділянки; представництво інтересів громадян здійснювали ОСОБА_10 та ОСОБА_24 за довіреністю; реєстрацію права оренди за ТОВ «АФ «Довіра 2008» забезпечував ОСОБА_19 /а.с. 304-311 т. 1/;

-висновків за результатами проведення судових земельно?оціночних експертиз, згідно з якими встановлено ринкову вартість земельних ділянок, відведених в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», на момент передачі у приватну власність або на момент формування /а.с. 311-319 т. 1/;

-відомостей про перебування ОСОБА_3 на посаді директора ТОВ «АВІС УкрАгро» /а.с. 2, 3 т. 2/;

-протоколу обшуку земельного відділу ТОВ «АВІС УкрАгро» від 25-26.02.2020 відповідно до якого відшукано печатку ТОВ «АФ Довіра 2008»; незатверджені проєкти землеустрою ПП «Ромни-Проект» про відведння земельних ділянок на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; завірені копії наказів ГУ ДГК в Сумській області про відведення вищевказаної землі у власність; списки громадян на отримання земельних ділянок у приватну власність /а.с. 22-26 т. 2/;

-протоколу огляду списків громадян, які вилучені у ході обшуку земельного відділу ТОВ «АВІС УкрАгро» від 19.04.2024, відповідно до якого на вказаних списках є рукописні написи довіреної особи ОСОБА_14 - ОСОБА_9, а громадяни, зазначені у списках, отримали у приватну власність земельні ділянки за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» та передали їх в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008» /а.с. 27-30 т. 2/;

-протоколу огляду телефону довіреної особи ОСОБА_3 - ОСОБА_19 від 01.12.2020, відповідно до якого останній організовує роботу по відведенню земельних ділянок у приватну власність за рахунок землі державних підприємств /а.с. 31-38 т. 2/;

-протоколу огляду блокнотів працівників ТОВ «АВІС УкрАгро», у тому числі ОСОБА_19, від 05.06.2020, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_19 систематично звітує ОСОБА_3 про стан справ по відведенню землі в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» /а.с. 39-42 т. 2/;

-протоколу НС(Р)Д щодо ОСОБА_19 від 17.01.2020, згідно з якими встановлено, що він обізнаний про те, що земля відводиться за рахунок землі державних підприємств, а також контактує з даного приводу з довіреними особами ОСОБА_14 та директором ПП «Ромни-Проект» /а.с. 43-47 т. 2/;

-протоколу НС(Р)Д щодо ОСОБА_9 від 21.02.2020 згідно з яким ОСОБА_3 записаний у контактах ОСОБА_9 як « ОСОБА_9 » /а.с. 48-69 т. 2/;

-протоколу НС(Р)Д щодо ОСОБА_10 від 21.02.2020 згідно з яким ОСОБА_3 записаний у контактах ОСОБА_9 як «ОСОБА_9», де «СНТ» відповідає абревіатурі прізвища, імені та по батькові ОСОБА_14 /а.с. 70-78 т. 2/;

-протоколів НС(Р)Д щодо ОСОБА_10 від 16.12.2019 згідно з яким, зокрема, представник ТОВ «АФ Довіра 2008» ОСОБА_10 називає ОСОБА_3 головним і узгоджує з ним проблему, того, що державні реєстратори видають документи власникам землі і роз`яснюють, що вони можуть передати землю в оренду кому завгодно або обробляти самостійно /а.с. 79-143 т. 2/;

-протоколу огляду телефону ОСОБА_3 від 16.05.2022 відповідно до якого у ньому збережені контакти ОСОБА_14 та його довірених осіб /а.с. 153, 154 т. 2/;

-протоколу огляду НС(Р)Д щодо ОСОБА_27 від 16.12.2019 у якому містяться розмови директора ПП «Ромни-Проект» з довіреною особою ОСОБА_3 з приводу відведення земельних ділянок у власність в частині розроблення проєктів землеустрою /а.с. 159-165 т. 2/.

3.15.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52019000000000585 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Щодо наявності ризиків

3.16.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.17.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України.

3.18.Це кримінальне правопорушення є особливо тяжким, зокрема, дії, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

3.19.Санкція цієї ж частини статті також передбачає додаткові обов`язкові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.

3.10.Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.

3.11.Так, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

3.12.Водночас, слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.

3.13.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваній буде призначено покарання більш м?яке, ніж передбачено законом.

3.20.Поряд з цим, слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті, частини статті Особливої частини цього Кодексу.

3.21.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

3.22.Окрім того, слідча суддя бере до уваги, що у зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 поширюються на підозрюваного.

3.23.Поряд з цим, слідчою суддею встановлено, що під час дії на території України правового режиму воєнного стану підозрюваний тричі виїжджав з України /а.с. 185 т. 2/.

3.24.Отже, навіть за встановленої заборони на перетин кордону для військовозобов?язаних чоловіків, підозрюваний набув правові підстави для виїзду за межі території держави, що може статись і в майбутньому.

3.25.Поряд з цим, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону підозрюваним, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду. Адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.26.Також слідча суддя бере до уваги, що підозрюваний володіє значними матеріальними активами, які можуть забезпечити комфортне життя в умовах переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.27.Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить 32 земельні ділянки у межах Сумської області загалом площею понад 71 га /а.с. 169-181, 186-207 т. 2/, а також квартира загальною площею 135,6 кв.м., кв. АДРЕСА_2 /а.с. 176 (з), 197 (з) т. 2/, автомобіль RENAULT MEGANE, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2007, автомобіль TOYOTA HILUX, номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 2022, набутий 22.08.2023 за ціною 1 591 551 грн, автомобіль RENAULT MASTER, номерний знак НОМЕР_3, рік випуску 2024, набутий 16.02.2024 за ціною 1 269 488 грн, автомобіль TOYOTA HILUX, номерний знак НОМЕР_4, рік випуску 2022, набутий 20.02.2024 за ціною 1 864 646 грн /а.с. 184, 210-213 т. 2/.

3.28.Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що дружині підозрюваного ОСОБА_28, належить земельна ділянка площею 2,0 га кадастровий номер 5924789100:06:004:0225 за адерсою: Сумська область, Сумський район, Шпилівська сільська рада /а.с. 181, 208 т. 2/ та автомобіль FORD KUGA, номерний знак НОМЕР_5, рік випуску 2016 /а.с. 184, 209 т. 2/. У судовому засіданні підозрюваний зазначив, що наразі його місячний дохід становить близько 50 тисяч грн, а дружина дохід не отримує.

3.29.Поряд з цим, офіційний дохід підозрюваного за період 2004-2023 років склав 2 153 571 грн, а його дружини - за період 2006-2023 років - 418 905 грн /а.с. 167 т. 2/.

3.30.Такий вочевидь не давав змоги набути подружжю перелічене вище майно, ураховуючи витрати на його утримання, а також проживання.

3.31.За таких обставин слідча суддя переконана, що фактичний дохід підозрюваного значно перевищує офіційно відображений.

3.32.З огляду на викладене, враховуючи, що підозрюваний навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом, мав змогу виїхати за межі території України, зважаючи на наявність достатніх матеріальних ресурсів для тривалого перебування за кордоном, слідча суддя переконана, що підозрюваний, будучи необтяжений певними процесуальним обв`язками, може вжити заходів для залишення території України.

3.33.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.34.Водночас, стороною захисту слідчій суді не надано даних, які б спростовували наведені обставини.

3.35.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду продовжує існувати.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

3.36.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.37.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.38.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.39.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.40.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.41.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.42.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.43.Зокрема, йдеться про осіб, які отримали у власність земельні ділянки, сформовані за рахунок земель ДП «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», на яких підозрюваний може впливати, використовуючи їхню залежність від договірних відносин із ТОВ «АФ Довіра 2008.

3.44.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання прокурора, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.45.До того ж, детективами здобуто дані, зокрема, за результатами проведених НС(Р)Д стосовно ОСОБА_10 /а.с. 79-143 т. 2/, відповідно до яких останній, дізнавшись про те, що один з державних реєстраторів права власності зателефонував власнику землі і роз`яснив, що він може вільно розпоряджатися отриманою землею і не передавати її в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008», почав вживати заходи з метою залякування цього державного реєстратора, у т.ч. шляхом завдання фізичної шкоди державному реєстратору з чим звернувся до ОСОБА_3, щоб той надав працівників служби безпеки ТОВ «Довіра 2008» для залякування державних реєстраторів. Поряд з цим, останній хоч і зазначив, що не може вчинити запропонованим способом, промовивши: «Ну ми ж не можемо так, він відразу заяву напише», проте зі змісту розмови висновується, що усе ж просив у ОСОБА_10 персональні дані та контакти державного реєстратора /а.с. 88 (з) т. 2/. Отож ймовірно, міг вживати заходи для впливу на цю особу іншим, а тому вірогідно може вдатись до таких дій і в майбутньому.

3.46.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все-таки продовжує існувати ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Отже, наразі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати та не зменшились.

Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.47.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.48.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.49.Як зазначалось, у цьому кримінальному провадженні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. Отже, натепер кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування.

3.50.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.51.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.52.Отже, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно є незакінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.53.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення покладених на підозрюваного обов`язків.

Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.54.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними, поряд з цим, одне є незакінченим. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з такими кримінальними правопорушеннями.

3.55.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, що є особливо тяжкими, пов?язане із позбавленням волі, конфіскацією майна.

3.56.Відомостей щодо наявності у підозрюваного судимостей, притягнення до кримінальної відповідальності у інших кримінальних провадженнях, застосування раніше запобіжного заходу слідчій судді не надано. За таких обставин, слідча суддя вважає, що ризик повторення підозрюваним ймовірної протиправної поведінки є низьким.

3.57.Поряд з цим, слідча суддя зважає на ймовірність заподіяння злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, шкоди державі у особливо великому розмірі.

3.58.Також, слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 41 рік. Він одружений, має двох неповнолітніх дітей /а.с. 166 т. 2/, працює на посаді директора у ТОВ «АВІС УКРАГРО» /а.с. 2 т. 2/, поряд з цим, відомостей щодо репутації підозрюваного слідчій судді не надано.

3.59.Щодо майнового стану підозрюваного слідча суддя уже зазначала в цій ухвалі.

3.60.Отже, зазначене свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків за місцем проживання.

3.61.Однак, наведені обставини у своїй сукупності не нівелюють встановлені ризики та не зменшують вірогідність їх настання, зважаючи на встановлені слідчою суддею передумови та можливості їх реалізації підозрюваним. Також, вони не перешкоджають застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу, зокрема, застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

3.62.З огляду на викладене, встановлені ризики, які продовжують існувати, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 на два місяці - до 29.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

-повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_19 щодо обставин, викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_3 ;

3.63.Варто зауважити, що покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вочевидь тягне обмеження певних прав та свобод підозрюваного. Однак, таке зумовлене обґрунтованістю його підозри у вчиненні кримінального правопорушення та потребою запобігти реалізації встановлених ризиків.

3.64.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, строк дії зазначених обов`язків, продовжити на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 29.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду;

-повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_19 щодо обставин, викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_3 ;

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 127930403