Document No. 127930404

Date of the hearing: 29/05/2025
Date of the decision: 29/05/2025
Case №: 991/4802/25
Proceeding №: 52019000000000585
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.

Справа № 991/4802/25

Провадження 1-кс/991/4857/25

У Х В А Л А

29.05.2025 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 5201900000000585,

за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. 26.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, про продовження строку дії обов?язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 5201900000000585.

1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри, наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та, що такі не зменшились.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.01.04.2025 відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2732/25 /а.с. 364-372 т. 1/ підозрюваному ОСОБА_3 продовжено на два місяці, тобто до 01.06.2025 строк дії обов`язків, покладених на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, а також особами, які зазначені у повідомлені про підозру ОСОБА_3, а саме: які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

3.3.Під час розгляду відповідного клопотання слідчий суддя встановив наявність ризиків переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та інших співучасників у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

3.4.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України;

-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.5.15.07.2019 було розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 52019000000000585 /а.с. 22, 23 т. 1/.

3.6.22.11.2024 ОСОБА_3 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також за ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України - пособництві у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах /а.с. 30-167 т. 1/.

3.7.Так, за змістом підозри, ОСОБА_15 не пізніше 02.07.2014 залучив ОСОБА_3, не пізніше 21.04.2016 залучив ОСОБА_9, не пізніше 04.10.2016 залучив ОСОБА_20 до діяльності, пов`язаної з задоволенням інтересів пов`язаних з ним юридичних осіб, а саме ТОВ «УАХ», ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО», ТОВ «НАТАША-АГРО» та СТОВ «АГРО-ЛУЧКИ». Роль ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_20 полягала у пошуку та оформленні земельних ділянок в інтересах пов`язаних із ОСОБА_15 юридичних осіб для оброблення таких ділянок та одержання прибутку.

У період з 21.04.2016 по 07.02.2017 ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_21, зокрема, за результатами отримання витягів з Державного земельного кадастру, стало відомо, що у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» перебуває сукупно близько 5800 га землі. Вказану інформацію останні довели до відома ОСОБА_15 .

Діючи усупереч законодавству України, нехтуючи правом постійного користування ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», використовуючи право громадян на безоплатну приватизацію землі сільськогосподарського призначення державної власності, ОСОБА_3, у період з 02.03.2017 по 09.08.2021, діючи на виконання розробленого організаторами злочину ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 плану вчинення кримінального правопорушення, умисно, з корисливих мотивів, в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_22, вчинив пособництво у заволодінні чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами ГУ ДГК в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 1250 земельними ділянками загальною площею 2 499,1387 гектарів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області за наступних обставин.

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017, більш точний час та місце стороною обвинувачення не встановлено, ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_10, діючи умисно та з корисливих мотивів, вирішили об`єднати свої зусилля та спільно організувати заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в інтересах третіх осіб.

ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_10 діючи умисно та з корисливих мотивів, підготували детальний план заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», який розділили на такі поступові етапи:

І етап - створити видимість того, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» без належних правових підстав використовують землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, для реалізації чого необхідно (1) залучити до вчинення злочину довірених осіб ОСОБА_14, які допомагатимуть в підготовці та організації заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»; (2) забезпечити проведення перевірки додержання ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» вимог законодавства про використання та охорону земель, за результатами якої зробити висновок, що державні підприємства самовільно захопили землю; (3) не допустити визнання в судовому порядку права ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на постійне користування землями на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;

ІІ етап - не допустити отримання сторонніми особами у власність чи користування земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», для реалізації якого необхідно (1) включити землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах; (2) забезпечити розробку та затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з подальшим продажем права оренди на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; (3) здійснити державну реєстрацію таких ділянок, а земельні ділянки з кадастровими номерами ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» перенести до архівного шару Державного земельного кадастру. Згідно з задумом співорганізаторів реалізація першого та другого етапу плану вчинення злочину мала створити видимість законності подальшого відведення землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» у приватну власність, тобто створити передумови для третього етапу;

ІІІ етап - заволодіти землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» шляхом передачі заздалегідь підшуканим громадянам України у приватну власність земельних ділянок, які сформовані за рахунок земель державних підприємств. Зокрема, співорганізатори вирішили, що майбутнім власникам висуватиметься умова оформлення права власності на земельну ділянку: підписати наперед договір про оренду такої ділянки в інтересах підконтрольного ОСОБА_22 ТОВ «АФ Довіра 2008». Також співорганізатори вирішили, що у разі, якщо майбутні власники земельних ділянок вирішать продати їх після отримання, то такий продаж здійснюватиметься на користь ОСОБА_22 або його близьких родичів: рідного брата ОСОБА_23 та батька ОСОБА_24 .

Як наслідок у період з 02.03.2017 року по 09.08.2021 співучасникам злочину вдалося заволодіти 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 га. Ринкова вартість цих земельних ділянок на момент безповоротного вибуття з державної власності становила 280 702 336 грн.

Разом з цим співучасники злочину з причин, що не залежали від їхньої волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Співучасники злочину мали намір заволодіти усіма землями сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, а саме 5712,0539 га.

Однак, з невстановлених стороною обвинувачення обставин, співучасники не здійснили державну реєстрацію права приватної власності на 293 земельну ділянку загальною площею 3244,4989 га, сформовану за рахунок землі, що перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія», на території Перехрестівської сільської ради Роменського району. Ринкова вартість цих земельних ділянок на момент формування становила 195 702 295 гривні.

За змістом підозри, окрім довірених осіб ОСОБА_15 - ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_20 та ОСОБА_3, до вчинення кримінального правопорушення залучено довірених осіб ОСОБА_14 - ОСОБА_11 та ОСОБА_18 ; довірену особу ОСОБА_25 - ОСОБА_13 ; начальника ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_19, начальника юридичного управління ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_16, начальника відділу у Роменському районі ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_17 .

Роль, зокрема, ОСОБА_3, як пособника зводилась до такого:

-усунення перешкод у вчиненні злочину шляхом пошуку громадян України, які не використали своє право на безоплатну приватизацію землі, для оформлення у їхню приватну власність земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»;

-усунення перешкод у вчиненні злочину шляхом отримання від вищевказаних громадян України довіреності на представлення їхніх інтересів при оформленні права власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»;

-усунення перешкод у вчиненні злочину шляхом забезпечення підписання та часткового заповнення громадянами України комплекту документів на отримання земельних ділянок у приватну власність та договору про її оренду в інтересах визначеної співорганізаторами юридичній особі приватного права;

-усунення перешкод у вчиненні злочину шляхом забезпечення перевірки правильності заповнення громадянами України документів необхідних для оформлення земельної ділянки у порядку безоплатної приватизації та договору про її оренду в інтересах визначеної співорганізаторами юридичній особі приватного права;

-усунення перешкод у вчиненні злочину шляхом забезпечення комунікації та узгодження дій між співучасниками та представниками юридичної особи приватного права в інтересах якої громадяни України, на яких оформлять право власності на земельну ділянку, укладуть відповідні договори оренди;

-усунення перешкод у вчиненні злочину шляхом передачі ОСОБА_9 або ОСОБА_20 комплеків документів на отримання земельних ділянок у приватну власність після їхньої перевірки, а представникам юридичної особи приватного права в інтересах якої громадяни України отримають земельні ділянки - договори про її оренду;

-усунення перешкод у вчиненні злочину шляхом забезпечення державної реєстрації земельних ділянок, які відведені громадян України в приватну власність за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»;

-виконання інших вказівок і доручень ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_10 з метою заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

3.8.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.9.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.10.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, п. 55).

3.11.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження підозрюваному строку обов`язків, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).

3.12.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_26 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.13.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-рішень органів виконавчої влади, на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДП «АФ «Надія» виникло право постійного користування на землю /а.с. 186, 187, 194-199 т. 1/;

-державного акта на вічне користування землею колгоспами № 545709, який посвідчує право постійного користування ДП «ДГ «Іскра», вилучений за місцем проживання начальника відділу у Роменському районі ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_17 /а.с. 190-193 т. 1/;

-державних земельних книг реєстрації землі за 1950-1970 роки, у яких здійсено запис про постійне (безстрокове) користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» /а.с. 200-208 т. 1/;

-акта інвентаризації землекористування ДП «ДГ «Іскра» від 21.12.2011, згідно з яким у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3111,5749 га землі на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського р-ну Сумської області /а.с. 221-223 т. 1/;

-акта інвентаризації землекористування ДП «ДГ «АФ Надія» від 06.12.2011, згідно з яким у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3944,2297 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського р-ну Сумської області /а.с. 227, 228 т. 1/;

-довідок із статичної звітності 6-зем, у яких зазначено відомості про право постійного користування ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» /а.с. 234, 235 т. 1/;

-листів ГУ ДГК в Сумській області від 28.07.2016 та 05.04.2017, згідно з якими Головним управлінням відмовлено ДП «ДГ «АФ Надія» у відведенні у постійне користування 3520,1 га землі території Перехрестівської сільської ради, оскільки ця земля вже знаходиться у постійному користуванні державного підприємства /а.с. 237, 238 т. 1/;

-листа директора ТОВ «Спектор Агро+» ОСОБА_12 про включення земельних ділянок ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах /а.с. 246 т. 1/;

-наказу ГУ ДГК в Сумській області від 09.08.2017 № 432, яким включено землю ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах /а.с. 251-253 т. 1/;

-протоколу огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_12 від 17.05.2022 згідно з яким, зокрема, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_16 та ОСОБА_19 обізнані про існування державного акта на вічне користування ДП «ДГ «Іскра» та узгоджують способи його приховання та введення в оману правоохоронних та інших органів /а.с. 259-270 т. 1/;

-протоколу огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_12 від 18.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_12 та ОСОБА_9 здійснюють умовний розподіл земель ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» на масиви, які в майбутньому будуть передаватися в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008» через використання механізму безоплатної приватизації /а.с. 271-273 т. 1/;

-протоколу огляду блокноту ОСОБА_3 від 21.08.2020 та документів ОСОБА_3 від 21.08.2020, які містять інформацію про узгодження співучасниками механізму відведення землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на користь ТОВ «АФ Довіра 2008» /а.с. 274-280 т. 1/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_27 від 23.02.2024, відповідно до якого увесь процес відведення землі забезпечувало ТОВ «АФ Довіра 2008», а власник зобов`язаний передати землю в оренду для товариства /а.с. 294, 295 т. 1/;

-протоколу огляду реєстраційних справ від 18.04.2024, відповідно до якого щодо окремих земельних ділянок договори про оренду з ТОВ «АФ «Довіра 2008» укладалися раніше, ніж здійснювалася первинна реєстрація права власності на земельну ділянку /а.с. 296 т. 1/;

-протоколу огляду від 18.04.2024, згідно з яким ТОВ «АФ «Довіра 2008» сплачувало за послуги з реєстрації права власності на земельні ділянки; представництво інтересів громадян здійснювали ОСОБА_3 та ОСОБА_20 за довіреністю; реєстрацію права оренди за ТОВ «АФ «Довіра 2008» забезпечував ОСОБА_13 /а.с. 304-311 т. 1/;

-висновків за результатами проведення судових земельно?оціночних експертиз, згідно з якими встановлено ринкову вартість земельних ділянок, відведених в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», на момент передачі у приватну власність або на момент формування /а.с. 312-320 т. 1/;

-протоколу НС(Р)Д щодо ОСОБА_3 від 21.02.2020 у якому виявлено контакти із абонентами, записаними як « ОСОБА_28, « ОСОБА_29, « ОСОБА_30 » - ймовірно ОСОБА_9 /а.с. 187-195 т. 2/;

-протоколу НС(Р)Д щодо ОСОБА_3 від 16.12.2019 згідно з яким, зокрема, ОСОБА_3 називає ОСОБА_10 головним і узгоджує з ним проблему, того, що державні реєстратори видають документи власникам землі і роз`яснюють, що вони можуть передати землю в оренду кому завгодно або обробляти самостійно, а також наявні відомості щодо інших обставин цього кримінального провадження /а.с. 122-186 т. 2/;

-листування ОСОБА_12 із ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_31 з приводу обставин цього кримінального провадження /а.с. 32-121 т. 2/;

-інших долучених до клопотання документів у сукупності та взаємозв`язку

3.14.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52019000000000585 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

3.15.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо наявності ризиків

3.10.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.11.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України.

3.12.Це кримінальне правопорушення є особливо тяжким, зокрема, дії, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

3.13.Санкція цієї ж частини статті також передбачає додаткові обов`язкові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.

3.10.Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.

3.11.Так, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).

3.12.Водночас, слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.

3.13.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваній буде призначено покарання більш м?яке, ніж передбачено законом.

3.14.Також, слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті, частини статті Особливої частини цього Кодексу.

3.15.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

3.16.Окрім того, слідча суддя бере до уваги, що у зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

3.17.У судовому засіданні захисник підозрюваного повідомив, що ОСОБА_3 знятий з військового обліку.

3.18.За таких обставин, установлені обмеження для перетину державного кордону під час воєнного стану відповідно до названих нормативно-правових актів на підозрюваного не поширюються та він вільно може залишити Україну.

3.19.Поряд з цим, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону підозрюваним, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду. Адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.20.З огляду на викладене, враховуючи, що підозрюваний навіть у період встановлених обмежень, обумовлених воєнним станом, має змогу виїхати за межі території України, слідча суддя переконана, що підозрюваний, будучи необтяжений певними процесуальним обв`язками, зокрема, у разі повернення йому відповідних паспортів, може вжити заходів для залишення території України.

3.21.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.22.Водночас, стороною захисту слідчій суді не надано даних, які б спростовували наведені обставини.

3.23.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку, що ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду продовжує існувати.

3.24.Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

3.25.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.26.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.27.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.28.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.29.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.30.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.31.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.32.Зокрема, йдеться про осіб, які отримали у власність земельні ділянки, сформовані за рахунок земель ДП «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», на яких підозрюваний може впливати, будучи обізнаним про їх персональні та контактні дані. Адже за змістом підозри саме ОСОБА_3 займався підшукуванням таких осіб та організацією юридичного оформлення їх права власності на відповідні земельні ділянки.

3.33.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.34.До того ж, детективами здобуто дані, зокрема, за результатами проведених НС(Р)Д стосовно ОСОБА_3 /а.с. 122-186 т. 2/, відповідно до яких останній, дізнавшись про те, що один з державних реєстраторів права власності зателефонував власнику землі і роз`яснив, що він може вільно розпоряджатися отриманою землею і не передавати її в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008», почав вживати заходи з метою залякування цього державного реєстратора, у т.ч. шляхом завдання фізичної шкоди державному реєстратору з чим звернувся до ОСОБА_10, щоб той надав працівників служби безпеки ТОВ «Довіра 2008» для залякування державних реєстраторів /а.с. 131 (з) т. 2/.

3.35.Отож ймовірно підозрюваний міг вживати заходи для впливу на цю особу для забезпечення вчинення кримінального правопорушення згідно розробленого плану, а тому вірогідно може вдатись до таких дій і в майбутньому щодо впливу на інших осіб, у т.ч. й свідків у цьому кримінальному провадженні.

3.36.Поряд з цим, те, що прокурором не надано доказів, що сторона обвинувачення у межах відповідного кримінального провадження перевіряла ці обставини, що така особа, на яку ймовірно вчинявся тиск з боку підозрюваного, повідомляла правоохоронні органи про це, не спростовує такого висновку слідчої судді, оскільки наведене свідчить про саму схильність підозрюваного до впливу на інших осіб незаконними методами, чого достатньо для підсумку, що підозрюваний може впливати на свідків таким же чином.

3.37.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все-таки продовжує існувати ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

3.38.Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор покликалася на те, що під час досудового розслідування за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення, слідчим суддею ВАКС 04.10.2023 постановлено ухвали про надання дозволу на проведення обшуків ряду житлових та офісних приміщень (справи № № 991/8699/23, 991/8700/23, 991/8697/23, 991/8698/23, 991/8696/23), у т.ч. ті, що використовувались ОСОБА_3 /а.с. 2-10 т. 2/.

3.39.У подальшому стороною обвинувачення отримано відомості про витік інформації, що стосується вищевказаних обшуків, які було заплановано провести у жовтні 2023 року /а.с. 3 т. 2/.

3.40.Окрім цього, слідчою суддею установлено, що відповідно до повідомлення детектива НАБУ, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні 52023000000000620, невстановленими особами з використанням логіну та паролю судді Шевченківського районного суду міста Києва із застосуванням повного доступу здійснено контекстний пошук: 52019000000000585, а також перегляд 100 судових рішень, ухвалених у цьому кримінальному провадженні /а.с. 12 т. 2/.

3.41.Зазначені обставини свідчать про те, що невстановлені особи одержали доступ до інформації, що становить таємницю досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.42. Поряд з цим, вочевидь відношення до цих обставин могли мати ймовірні співучасники вчинення кримінального правопорушення.

3.43.Тож такі, у тому числі ОСОБА_3, всупереч покликанням захисника щодо непричетності ОСОБА_3 до наведених подій, можуть перешкоджати цьому кримінальному провадженню надалі з метою уникнення кримінальної відповідальності.

3.44.З огляду на це, слідча суддя погоджується з доводами прокурора, що наразі існує ризик того, що ОСОБА_3 може перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні.

Отже, наразі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином продовжують існувати.

Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.45.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.46.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.47.Як зазначалось, у цьому кримінальному провадженні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. Отже, натепер кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування.

3.48.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.49.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.50.Отже, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно є незакінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.51.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення покладених на підозрюваного обов`язків.

Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.52.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними, поряд з цим, одне є незакінченим. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з такими кримінальними правопорушеннями.

3.53.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, що є особливо тяжкими, пов?язане із позбавленням волі, конфіскацією майна.

3.54.Відомостей щодо наявності у підозрюваного судимостей, притягнення до кримінальної відповідальності у інших кримінальних провадженнях, застосування раніше запобіжного заходу слідчій судді не надано. За таких обставин, слідча суддя вважає, що ризик повторення підозрюваним ймовірної протиправної поведінки є низьким.

3.55.Поряд з цим, слідча суддя зважає на ймовірність заподіяння злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, шкоди державі у особливо великому розмірі.

3.56.Також, слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 52 роки. Він одружений, має двох дітей, одна з яких неповнолітня /а.с. 273 т. 2/, наразі не працевлаштований /а.с. 12, 13 т. 3/.

3.57.Поряд з цим, актуальних даних щодо стану здоров`я підозрюваного, репутації підозрюваного слідчій судді не надано.

3.58.З відомостей про майновий стан підозрюваного, слідча суддя бере до уваги, що йому на праві власності належить квартира загальною площею 42,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/3 квартири загальною площею 58,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ E 200, 2012 р.в. /а.с. 276, 277 т. 2/.

3.59.Також наявні відомості, що його дружині на праві власності належить квартира загальною площею 40,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіль марки INFINITI M37, 2011 р.в. /а.с. 276, 277 т. 2/.

3.60.Слід зазначити, що названі відомості надані стороною обвинувачення станом на 22.03.2024. Поряд з цим, належних даних, які б вказували, що майновий стан підозрюваного у частині наведеного змінився, слідчій судді сторона захисту не надала.

3.61.Зазначене свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків за місцем проживання.

3.62.Однак, наведені обставини у своїй сукупності не нівелюють встановлені ризики та не зменшують вірогідність їх настання, зважаючи на встановлені слідчою суддею передумови та можливості їх реалізації підозрюваним. Також, вони не перешкоджають застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу, зокрема, застави із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

3.63.З огляду на викладене, встановлені ризики, які продовжують існувати, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 на два місяці - до 29.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3.64.Водночас, щодо заперечень сторони захисту з приводу недоцільності продовження строку дії обов`язків з огляду на належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених обов`язків, нівелювання установлених ризиків значним розміром застави слідча суддя зазначає таке.

3.65.Варто зауважити, що покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вочевидь тягне обмеження певних прав та свобод підозрюваного. Однак, це зумовлено обґрунтованістю його підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та потребою запобігти реалізації встановлених ризиків.

3.66.Хоч підозрюваному і визначена застава у великому розмірі, проте, тяжкість покарання, що йому загрожує, що передбачає позбавлення волі на строк до 12 років та конфіскацію усього належного майна, не нівелюють реалізацію ним установлених ризиків.

3.67.Так, належна процесуальна поведінка та виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, не обумовлює скасування таких обов`язків, а навпаки, свідчить про їх дієвість для кримінального провадження, що і є метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

3.68.Також захисник зазначав про недоведеність необхідності покладення на підозрюваного обов`язку утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними.

3.69.Слідча суддя зауважує, що покладення такого обов`язку зумовлене запобіганню узгодження підозрюваними дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню шляхом реалізації установлених ризиків, існування яких прокурором доведено.

3.70.Тому доводи захисника у цій частині слідча суддя вважає неспроможними.

3.71.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, строк дії зазначених обов`язків, продовжити на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 29.07.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 127930404