- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/579/21
Провадження № 1-кп/991/1/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2025 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7,
обвинуваченої ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_7 про відвід прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням
ОСОБА_8 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
03 червня 2025 року захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 заявив відвід прокурору ОСОБА_5, де зазначав про існування обставин які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, з таким обґрунтуванням.
09 березня 2021 року судом затверджено обсяг та порядок дослідження доказів, при цьому враховано клопотання прокурора про виклик і допит 8 осіб - свідків сторони обвинувачення. Захисник зауважує, що з моменту початку етапу дослідження доказів (показань свідків) прокурором забезпечено явку лише п`яти свідків для допиту в судовому засіданні ( ОСОБА_9 - 23.01.2025, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - 12.02.2025, ОСОБА_13 - 27.02.2025, 13.03.2025).
В судовому засіданні 13 березня 2025 року прокурор повідомив, що через неможливість забезпечення явки свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 сторона обвинувачення відмовляється від указаних свідків і цю відмову було прийнято судом. Крім того, прокурор заявив про те, що свідок ОСОБА_16 перебуває за межами України (в США) та у сторони обвинувачення наявні труднощі щодо забезпечення його явки. При цьому жодних доказів (документів), що підтверджують висловлену позицію, а також докази (документи) вжиття заходів щодо забезпечення явки свідка, прокурором до суду надано не було.
Також прокурором було заявлено усне клопотання про зміну порядку дослідження доказів, а саме: переходу до дослідження письмових доказів сторони захисту. Указане клопотання було задоволено судом, однак мотиви прийняття рішення не було озвучено ніким із колегії суддів.
Таким чином, на думку сторони захисту, судом прийнято рішення про зміну порядку дослідження доказів під впливом процесуальних хитрощів прокурора - уявні труднощі у забезпеченні явки свідка сторони обвинувачення. По суті вказане призвело до викриття перед прокурором тактики сторони захисту та дало можливість стороні обвинувачення завчасно підготувати ключового свідка до перехресного допиту. Адже після дослідження усіх доказів сторони захисту, свідок з`явився 25 квітня 2025 року із клопотанням про проведення судового засідання за його участі в режимі відеоконференції. Сторона захисту вважає, що такі дії суду поставили сторону захисту у явно невигідне становище, у порівнянні зі стороною обвинувачення, що є грубим порушенням вимог ст. 22 КПК України.
Захисник також звертає увагу, що до цього часу прокурором не надано жодного доказу, що підтверджує неможливість явки свідка в судове засідання.
Крім того, прокурором заявлено в якості свідка особу, яка невідомим способом виїхала за межі України у період дії військового стану. Із аналізу запитань головуючого у судовому засіданні 28 травня 2025 року стороні захисту стало зрозуміло, що вказана особа на консульському обліку не перебуває, що ставить питання про законність перебування свідка на території тієї країни, де вона ніби то є.
За таких обставин, зазначені вище обставини грубого порушення вимог КПК України, недотримання загальних засад кримінального провадження у своїй сукупності вказують на упередженість, однобічність та відсутність безсторонності прокурора під час судового розгляду кримінального провадження № 52020000000000055 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (судова справа № 991/579/21) та є підставою для його відводу, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а також обвинувачена ОСОБА_8 підтримали заявлений відвід та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви про відвід посилаючись на те що, вона є необґрунтованою та такою, що не містить підстав для відводу прокурора передбачених ст. 77 КПК України. Крім того, прокурор надав суду копію витягу з порталу Адміністрації Державної прикордонної служби України на підтвердження виїзду свідка ОСОБА_16 за межі території України.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши заяву про відвід прокурору, а також наявні матеріали кримінального провадження дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КПК України: «Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КПК України: «Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення.
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 1 ст. 77 КПК України: «Прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 80 КПК України: «За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 81 КПК України: «При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів».
Колегія суддів вважає що заява захисника ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_5 від 03 червня 2025 року не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 349 КПК України, обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
09 березня 2021 року у цій судовій справі колегією суддів був визначений такий порядок дослідження доказів: докази сторони обвинувачення (письмові докази/речові докази/свідки), докази сторони захисту та допит обвинуваченої. Надалі, у судовому засіданні 13 березня 2025 року протокольною ухвалою суду (із занесенням до журналу судового засідання) визначений раніше порядок дослідження доказів був змінений за клопотанням прокурора у зв`язку з необхідністю вирішення технічних питань для забезпечення допиту свідка ОСОБА_16, який через об`єктивні обставини не міг прибути безпосередньо до приміщення суду. Суд зауважує, що таке рішення насамперед спрямоване на ефективне використання процесуального часу та забезпечення дотримання розумних строків розгляду цієї судової справи.
Суд також звертає увагу, що колегією суддів було частково задоволене клопотання захисника ОСОБА_7 про встановлення прокурору строку для подання доказів, а саме встановлено строк до 18 травня 2025 року для виконання обов`язку прокурором забезпечення явки ОСОБА_16 до суду, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Суд не бере до уваги зауваження захисника щодо встановлення законності перебування свідка на території тієї країни, де він ніби то перебуває, оскільки кримінальне процесуальне законодавство не наділяє суд повноваженнями здійснювати перевірку законності перебування свідка за межами території України.
Суд зазначає, що прокурор САП є самостійним у своїй процесуальній діяльності, самостійно обстоює свою правову позицію та самостійно визначає обсяг доказів, якими сторона обвинувачення підтверджуватиме наведені нею у обвинувальному акті обставини, а також пропонує порядок дослідження доказів.
На думку колегії суддів, доводи адвоката ОСОБА_7 про грубі порушення прокурором вимог КПК України та недотримання загальних засад кримінального провадження не заслуговують на увагу, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому не можуть свідчити про його заінтересованість та/або упередженість у результатах кримінального провадження та не є підставою для відводу, а той факт, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості прокурора, не свідчить про його реальну упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення прокурора від участі у судовій справі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява про відвід прокурору фактично зводиться до незгоди сторони захисту з рішеннями суду, з порядком підтримання прокурором публічного обвинувачення в суді у цьому кримінальному провадженні, а також порядком дослідження доказів, зокрема допиту свідків, що не може слугувати підставою для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні, оскільки не свідчить про його упередженість.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неналежного виконання службових обов`язків, прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, що здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
Узагальнюючи викладене, у поданій стороною захисту заяві про відвід не зазначені факти та обставини, які б знайшли своє підтвердження щодо наявності заінтересованості в результатах провадження та/або упередженості у прокурора ОСОБА_5, який здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді у цьому кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що стороною захисту не наведено доводів та не надано доказів існування обставин, які об`єктивно та обґрунтовано можуть вказувати на те, що прокурор особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, а заявлений відвід є невмотивованим та зводиться до незгоди з процесуальними діями сторони обвинувачення, а також ґрунтується на суб`єктивних припущеннях сторони захисту (не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для відводу прокурора).
Суд вважає за необхідне зазначити, що решта доводів учасників судового провадження не мають суттєвого значення для розгляду цієї заяви про відвід прокурору та не можуть вплинути на результат її розгляду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України підстав для відводу прокурора ОСОБА_5, оскільки заява захисника ОСОБА_7 про відвід не містить об`єктивних даних, які свідчили б про його упередженість під час судового провадження, а інші обставини, які б викликали сумнів в упередженості прокурора, заявником не наведені.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 77, 80, 372 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_5 від 03 червня 2025 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 06 червня 2025 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3