- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/5548/25
Провадження 1-кс/991/5604/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка полягає у нерозгляді клопотання
у кримінальному провадженні №52025000000000084 від 19.02.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
10.06.2025 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 (далі - скаржник) в інтересах ОСОБА_3, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад скарги.
Скаржник у скарзі просив «1. Зобов`язати посадових осіб - прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні N?52025000000000084 від 19.02.2025, розглянути клопотання від 27.05.2025, подане в інтересах ОСОБА_3, про: надання стороні захисту доступу до всіх без виключення матеріалів кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 для ознайомлення; надання переліку матеріалів (реєстр виділених матеріалів), які були виділені у кримінальні провадження №52025000000000084 та №52025000000000085 з матеріалів кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022.
В цьому кримінальному провадженні 02.04.2024 було складено письмове повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
24 січня 2025 року відносно ОСОБА_3 було складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
В подальшому стало відомо, що постановою прокурора від 19.02.2025, виділено з матеріалів досудового розслідування №52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, які зареєстровано в ЄРДР за №52025000000000084.
Також, цією ж постановою, виділено з матеріалів досудового розслідування N?52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, які зареєстровано в ЄРДР під №52025000000000085.
03 березня 2025 року у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 завершено досудове розслідування.
07 березня 2025 року у кримінальному провадженні №52025000000000084 від 19.02.2025 відносно ОСОБА_3 було складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
07 березня 2025 року завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000084 від 19.02.2025 та надано доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку статті 290 КПК України…
27 травня 2025 року мною, в інтересах ОСОБА_3, за допомогою засобів електронної пошти на поштову скриньку [email protected] надіслано клопотання прокурорам САП про надання стороні захисту доступу до всіх без виключення матеріалів кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 для ознайомлення та надання переліку матеріалів (реєстр виділених матеріалів), які були виділені у кримінальні провадження №52025000000000084 та №52025000000000085 з матеріалів кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022.
Клопотання разом з додатками прокурорами САП отримано - 27.05.2025 об 12 год. 03 хв.
Враховуючи, що клопотання про ознайомлення надійшло на електронну адресу прокурорів САП 27.05.2025, відповідно на виконання вимог ст. 220 КПК України, прокурор САП мав розглянути клопотання не пізніше ніж 30.05.2025.
30 травня 2025 року я отримав листа від прокурора ОСОБА_7, в якому повідомляється, що моє клопотання передано для розгляду до Національного антикорупційного бюро України. Така відповідь, по суті, є ухиленням від розгляду клопотання і не відповідає вимогам статті 220 КПК України.
Відповідно до кримінального процесуального законодавства, прокурор у межах своєї процесуальної діяльності є самостійним, а отже має право і обов`язок самостійно розглядати подані клопотання.
Крім того, скерування клопотання детективам фактично перекладає відповідальність за прийняття рішень на них, що створює правову невизначеність і ставить під сумнів подальший порядок дій.
Зазначу, що клопотання я подавав безпосередньо прокурору САП, оскільки мав на меті забезпечити процесуальний нагляд. Такий вибір був свідомим і обґрунтованим, адже саме прокурор уповноважений забезпечити належне виконання положень статті 290 КПК України та надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні.
Прокурор САП, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням №52025000000000084 від 19.02.2025, при розгляді клопотання не дотримався вимог ст. 220 КПК України, а саме: не розглянув клопотання у встановлені цією статтею строки, та не повідомив особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду (про задоволення клопотання чи винесення постанови про повну чи часткову відмову в задоволенні клопотання).
Отже, враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги порушення прокурорами САП встановленого приписами КПК України імперативного строку розгляду клопотання сторони захисту про вчинення процесуальної дії, приймаючи до уваги відсутність доказів виконання прокурорами САП вимог ст. 220 КПК України, вважаємо, що у Вищого антикорупційного суду достатньо правових та обґрунтованих підстав для задоволення даної скарги»,
із доданим до скарги таким: 1) ордер і свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 27.05.2025 із доказами відправки клопотання; 3) лист прокурора САП від 30.05.2025.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність чи рішення слідчого, дізнавача, прокурора, а лише передбачених їх безпосередніми обов`язками, строк виконання яких регламентований КПК.
Вимоги скаржника у клопотанні від 27.05.2025 прокурорам САП про надання стороні захисту доступу до всіх без виключення матеріалів кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 для ознайомлення та надання переліку матеріалів (реєстр виділених матеріалів), які були виділені у кримінальні провадження №52025000000000084 та №52025000000000085 з матеріалів кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022, не підпадають під будь-яку підставу оскарження бездіяльності чи рішення або дій слідчого, дізнавача або прокурора, визначених пунктами 1-11 частиною 1 статті 303 КПК.
3.2. Належить зазначити, що частинами 1, 2 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети . Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній . Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Таким чином, клопотання про надання стороні захисту доступу до всіх без виключення матеріалів певного кримінального провадження для ознайомлення та надання переліку матеріалів (реєстр виділених матеріалів), які були виділені, не належить до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, оскільки до таких належать винятково слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Предметом поданої скарги є бездіяльність прокурорів САП, яка полягає у нерозгляді клопотання від 27.05.2025, яке на думку скаржника мало би бути розглянуто не пізніше ніж 30.05.2025.
Відтак з 31.05.2025 почав спливати визначений КПК строк на подання скарги, який закінчився 09.06.2025, проте фактично скарга надійшла до ВАКС лише 10.06.2025, тобто з пропущенням строку.
Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу
Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов`язки. Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Проте скаржник не навів будь-яких доказів існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання скарги.
3.4. Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що належить відмовити у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання про надання стороні захисту доступу до всіх без виключення матеріалів кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022 для ознайомлення та надання переліку матеріалів (реєстр виділених матеріалів), оскільки оскарження такого не передбачене КПК. Водночас з огляду на відмову у відкритті провадження, суд не вважає потрібним давати оцінку обставинам щодо недотримання строків звернення скаржника з цією скаргою.
Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність прокурорів САП, яка полягає у нерозгляді клопотання, та повернути скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________