- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 428/4041/18
Провадження 1-кп/991/146/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
05 червня 2025 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо неї у цій частині.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_4,
секретаря судового засідання ОСОБА_8 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42016130000000218 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
1.1.Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.
2.У судовому засіданні 05 червня 2025 року захисник ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_5 заявили клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо неї у цій частині.
2.1.Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора та захисника. Повідомила, що суть обвинувачення їй розуміла. Підстава звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави їй відомі. Продовжувати судовий розгляд в межах інкримінованого кримінального правопорушення, про яке йдеться в клопотаннях захисника і прокурора, в загальному порядку не бажає. Наслідки закриття кримінального провадження в частині їй також зрозумілі.
3.Сторони повідомили, що перебіг давності у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 не переривався, крім того, обвинувачена нових злочинів не вчиняла.
4.Дослідивши клопотання захисника та прокурора, суд дійшов до висновку про необхідність звільнення обвинуваченої ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо неї у цій частині з огляду на таке.
5.Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК).
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 2 та 3 статті 4 КК України, передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Положення ст. 49 КК України передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
В ухвалі Верховного Суду від 14 вересня 2020 року в справі № 493/1843/16-к зроблено такий висновок:
«Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України».
Аналогічні висновки зокрема містяться в ухвалах Верховного Суду від 16 грудня 2019 року в справі № 754/10717/17, від 30 березня 2020 у справі № 635/5683/18, постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року в справі № 463/5277/16-к, від 19 листопада 2019 року в справі № 345/2618/16-к, від 20 жовтня 2020 року у справі № 204/4728/15-к, від 11 листопада 2020 року в справі № 455/229/17.
6.Зі змісту обвинувального акта вбачається, що дії ОСОБА_6 під час досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних та фізичних осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 1 ст. 366 КК України, як складання і видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 366 КК України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів - караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
З обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42016130000000218 від 16 листопада 2016 року вбачається, таке:
«Директор ТОВ «УКРГАЗКОМПЛЕКТ ЧФ» ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 достовірно знаючи про те, що всі передбачені Договорами роботи не були виконані, діючи умисно, з метою усунення перешкод для сприяння вчинення злочину ОСОБА_6, а також приховування злочину, у грудні 2015 року отримав від останньої підписані нею і власноручно підписав акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) вказаних житлових будинків, до яких було внесено завідомо неправдиві відомості - інформацію про виконання ТОВ «УКРГАЗКОМПЛЕКТ ЧФ» передбачених Договорами робіт в повному обсязі, хоча фактично ці роботи повністю виконані не були, задля досягнення мети обґрунтування подальшого перерахування коштів за ціною договору та приховування більш тяжкого злочину.
Усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та факт невиконання значного обсягу будівельних робіт, однак маючи стійку спрямованість на реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_9, використовуючи свої службові повноваження та діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з начальником УКБ ЛОДА - ЛОВЦА ОСОБА_6, згідно заздалегідь узгодженого плану спільних дій, з метою усунення перешкод для сприяння вчинення злочину останньою, а також сприяння приховуванню злочину, перебуваючи у приміщенні службового кабінету, розташованого за адресою: Луганська область, м. Сєверодонецьк, кв. МЖК «Мрія», будинок № 1, наприкінці грудня 2015 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, підписав документи, до яких були внесені завідомо неправдиві відомості:
1) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28.12.2015 на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 4, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві відомості про завищення обсягів виконаних робіт на суму 2 728 гривень;
2) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28.12.2015 на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 4а, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві відомості про завищення обсягів виконаних робіт на суму 11 502 гривні;
3) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28.12.2015 на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 5, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві дані про завищення обсягів виконаних робіт на суму 15 012 гривень;
4) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28.12.2015 на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 9, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві дані про завищення обсягів виконаних робіт на суму 174 912 гривень;
5) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28.12.2015 на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 10, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві дані про завищення обсягів виконаних робіт на суму 215 046 гривень;
6) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28.12.2015 на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 12, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві дані про завищення обсягів виконаних робіт на суму 238 764 гривень;
7) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28.12.2015 на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 13, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві дані про завищення обсягів виконаних робіт на суму 219 991 гривень;
8) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) за грудень 2015 року на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 14, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві дані про завищення обсягів виконаних робіт на суму 29 185 гривень;
9) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28.12.2015 на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 14-А, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві дані про завищення обсягів виконаних робіт на суму 124 488 гривень;
10) акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2015 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3) від 28.12.2015 на проведення капітального ремонту житлового будинку за адресою: квартал Луначарського, 15, м. Сватове, Луганської області, до яких вніс завідомо неправдиві дані про завищення обсягів виконаних робіт на суму 240 370 гривень, а всього на суму 1 271 998 гривень.
Таким чином до актів форми КБ-2в, КБ-3, які є офіційними документами, що встановлюють факт, який має юридичне значення - виконання робіт, та породжує відповідні обов?язки, а саме, є підставою виникнення обов?язку оплати договору та складається і засвідчується службовою особою від імені державного органу та юридичної особи, внесені завідомо неправдиві відомості щодо виконання робіт за обсягами, передбаченими умовами договорів, тоді як фактично виконано роботи не в повному об?ємі та перелік виконаних робіт, зазначених в актах, не відповідає фактично виконаному».
Відповідно до викладу фактичних обставин та формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні № 42016130000000218 від 16 листопада 2016 року та долучених до матеріалів справи актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, вчинення цього злочину відбулось у грудні 2015 року, адже підписання актів відбулось саме тоді. Отже, згідно з висунутим ОСОБА_6 обвинувачення, часом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, є грудень 2015 року.
На той час вказана норма діяла в редакції Закону від 07 квітня 2011 року № 3207-VI, за якою було передбачено покарання у виді штрафу до двохсот п?ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. На час вчинення інкримінованих діянь положення статей 12 та 49 КК України діяли в редакції Закону від 15 листопада 2011 року № 4025-VI. Таким чином, згідно зі ст. 12 КК України таке діяння відносилося до злочину невеликої тяжкості.
01 липня 2020 року набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII. У редакції цього закону, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення були поділені на кримінальні проступки і злочини. У свою чергу злочини були поділені на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
За змістом статті 12 КК України в редакції станом на дату розгляду питання про звільнення від кримінальної відповідальності, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України з огляду на передбачене покарання на момент вчинення діяння відноситься до кримінальних проступків.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене. Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення певної тяжкості.
Як вже зазначалось, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Аналогічні строки давності передбачалися у п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у редакції Закону від 15 листопада 2011 року № 4025-VI за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Таким чином, станом на даний час у даному кримінальному провадженні закінчився трирічний строк давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, щодо інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, не належить до злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру та безпеки людства, перелік яких визначено у ч. 5 ст. 49 КК України. Тобто законодавча заборонна звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на це кримінальне провадження не поширюється.
7.Матеріали судового провадження містять постанову заступника начальника першого слідчого відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_10 від 28 листопада 2016 року про оголошення ОСОБА_6 у розшук. Водночас, постановою начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 від 12 липня 2017 року, постанова про оголошення ОСОБА_6 у розшук від 28 листопада 2016 року була скасована.
Відтак, суду не надано будь-яких відомостей, які би свідчили про переривання чи зупинення перебігу строків давності у розумінні ст. 49 КК України.
8.Закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України). Обвинуваченій ОСОБА_6 було роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України і право заперечувати проти закриття кримінального провадження в цій частині з цієї підстави. Обвинувачена не заперечувала щодо звільнення її від кримінальної відповідальності ч. 1 ст. 366 КК України
9.Отже, встановивши, що з дня вчинення інкримінованого за ч. 1 ст. 366 КК України минуло більше трьох років та що строк давності не переривався й не зупинявся, суд дійшов висновку, що клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а кримінальне провадження № 42016130000000218 від 16 листопада 2016 року в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК України підлягає закриттю.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 12, 49 КК України, 284-286, 288, 372, 375 КПК України суд постановив:
1.Клопотання захисника ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
2.Звільнити обвинувачену ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 42016130000000218 від 16 листопада 2016 року за ч. 1 ст. 366 КК України.
3.Кримінальне провадження № 42016130000000218 від 16 листопада 2016 року в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
4.Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
5.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Судді ОСОБА_12
ОСОБА_13
ОСОБА_14