- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
Справа № 991/4179/25
Провадження № 1-кп/991/63/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 червня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3, ОСОБА_4,
обвинувачених ОСОБА_5,
ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000303 від 11.07.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Самбір Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Старий Яр Яворівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
09.05.2025 до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт від 08.05.2025 з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000303 від 11.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою від 09.05.2025 призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні, згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має з`ясувати, чи наявні підстави для прийняття одного з рішень, передбачених пунктами 1-4 цієї частини, та в разі відсутності таких вирішити питання про призначення судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_3 просив призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта, оскільки відсутні підстави для прийняття одного із рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України. Також вважав, що необхідно доручити органу з питань пробації підготувати досудові доповіді про обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Ухвалою від 16.05.2025 суд залишив без задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування
Ухвалою від 29.05.2025 суд залишив без задоволення клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про повернення обвинувального акта прокурору.
Після розгляду зазначених клопотань захисників, сторона захисту не заперечувала проти призначення судового розгляду та його здійснення у відкритому судовому засіданні.
Отже, суд встановив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023 відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, і підстав для його повернення прокурору немає. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, суд не встановив. Угоду про визнання винуватості в цьому кримінальному провадженні сторони не уклали і суду не подали.
Відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. У абзаці першому примітки до ст. 45 КК України закріплено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до Кримінального кодексу України вважаються, у тому числі, кримінальні правопорушення, передбачені статтями 368-369-2 цього Кодексу. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 і ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України. За твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які належать до загальних суб`єктів кримінального правопорушення, вчинилизакінчений замах до підбурювання на пропозицію службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб. У обвинувальному акті такою службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, вказаний ОСОБА_14 - заступник Голови Державної митної служби України (з 20.01.2021), на якого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.02.2023 тимчасово покладено виконання обов`язків Голови Держмитслужби. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу» до категорії «А» (вищий корпус державної служби) належать зокрема посади керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників. У пункті 1 Положення про Державну митну службу України (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227) визначено, що Держмитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Тобто посада заступника Голови Держмитслужби, яку займав ОСОБА_14, та посада Голови Держмитслужби, яку він тимчасово займав, належать до категорії «А» посад державної служби.
Отже, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у вчиненні корупційного злочину (ст. 369 КК України, зазначеного в примітці статті 45 КК України) та наявна умова, передбачена п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України (кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у пункті 1 цієї частини, а саме державного службовця, посада якого належить до категорії «А»), тому кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 подала суду клопотання від 13.05.2025, у якому просила кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 і ОСОБА_5 здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів. У обґрунтування свого клопотання захисник посилається на важливість, особливу складність і потенціальний суспільний резонанс справи, встановлення ухвалою слідчого судді від 16.04.2025 продовження існування у ОСОБА_6 ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, що в сукупності знижує довіру до одноособового судового розгляду кримінального провадження. Інші учасники судового провадження (окрім прокурора) підтримали вказане клопотання.
Клопотання захисника ОСОБА_10 про колегіальний розгляд справи не підлягає задоволенню з огляду на таке. Склад суду для розгляду конкретного кримінального провадження визначається за правилами статті 31 КПК України. Так, за загальним правилом кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою цієї статті (ч. 1 ст. 31 КПК України).
Згідно з ч. 2 цієї статті кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо: 1) злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років; 2) злочинів, у вчиненні яких обвинувачується Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат України, Прем`єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Голова Служби безпеки України, Директор Державного бюро розслідувань, Директор Національного антикорупційного бюро України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Голова Фонду державного майна України, Голова Центральної виборчої комісії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду, голови вищих спеціалізованих судів, Голова Вищої ради правосуддя. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із них заявив клопотання про такий розгляд. Клопотання (подання) про вирішення питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк розглядається колегіально судом у складі трьох суддів.
Норми частини 3 ст. 31 КПК України стосуються здійснення кримінальних проваджень в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.
Обвинувачення ОСОБА_6 і ОСОБА_5 стосується злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. У обвинувальному акті відсутні відомості про те, що ОСОБА_6 і/або ОСОБА_5 на час вчинення діяння обіймали одну з посад, перелічених у п. 2 ч. 2 ст. 31 КПК України.
Отже, у цьому кримінальному провадженні відсутня умова, з наявністю якої норми частин другої, третьої статті 31 КПК України пов`язують можливість розгляду кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів. У зв`язку із цим, а також враховуючи, що клопотання про колегіальний розгляд заявила захисник ОСОБА_10, а не один із обвинувачених, як це передбачено в ч. 2 ст. 31 КПК України, суду належить відмовити у задоволенні клопотання захисника.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про необхідність призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та здійснювати його суддею одноособово.
Щодо клопотань про скасування арешту майна
Під час підготовчого судового засідання, відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом IІ цього Кодексу.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
У абзаці другому ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, відповідно до ч. 3, 6 ст. 64-2 КПК України користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє, тобто має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна.
Адвокат ОСОБА_9, діючи як представник інтересів ОСОБА_15, який є третьою особою, стосовно майна якої вирішене питання про арешт майна, подав суду клопотання № 270525/2 від 27.05.2025, у якому просив скасувати накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.07.2024 арешт із мобільного телефону Iphone А3106, вилученого під час обшуку 11.07.2024. Вважає, що підставою для скасування арешту з цього майна є те, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.
Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Пояснив, що наразі подолати логічний захист на телефоні не вдалось, але під час судового розгляду сторона обвинувачення має право заявити клопотання про призначення нової експертизи, адже з часом можуть виникнути додаткові технічні можливості в експертів, що уможливлять доступ до інформації, яка міститься в мобільному телефоні.
Згідно із копіями окремих матеріалів досудового розслідування, які надав представник ОСОБА_9, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2024 у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023детектив НАБУ 11.07.2024 провів обшук за місцем проживання ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 . Під час обшуку були вилучені мобільний телефон Iphone 13Pro А2636 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) та мобільний телефон Iphone 15Pro Мах НОМЕР_2, якими користувався ОСОБА_15 . Постановою від 17.07.2024 детектив Національного бюро визнав мобільні телефони Iphone 13 Pro А2636 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ) та Iphone А3106 речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.07.2024 у справі № 991/6189/24, провадження № 1-кс/991/6222/24, з метою збереження речових доказів накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 11.07.2024 обшуку, шляхом позбавлення права користування та розпорядження майном, а саме: мобільний телефон Iphone 13 Pro А2636 (ІМЕІ: НОМЕР_1 ); мобільний телефон Iphone А3106. В ухвалі слідчого судді зазначено, що мобільний телефон, яким користувався ОСОБА_15, ймовірно вміщує відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, але встановити це неможливо через обмеження доступу до відповідних даних системою логічного захисту, яку не подолано, і що надання пристрою є необхідною умовою проведення експертних досліджень.
Постановою від 11.07.2024 детектив Національного бюро призначив комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, на дослідження експерту надав мобільний телефон Apple Iphone 15 Pro max, моделі А3106. У висновку експерта від 12.03.2025 за результатами проведення вказаної експертизи зроблені висновки, що телефон має систему логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам`яті, яка вимагає уведення шестизначного числового коду допуску в якості ключа, і що не представилось можливим скопіювати інформацію на вбудованому носії пам`яті цього телефону без встановлення значення ключа.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (п. 1 ч. 2, абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України). У ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023закінчене 09.05.2025 у зв`язку зі зверненням прокурора до суду з обвинувальним актом щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_5, що, з огляду на правила ч. 1 ст. 290 КПК України, означає, що прокурор визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта.
З урахуванням викладеного, оскільки комп`ютерно-технічна експертиза мобільного телефону НОМЕР_2 вже проведена і за її результатами не подолано систему логічного захисту доступу до інформації, яка зберігається на його вбудованому носії пам`яті, що, очевидно, унеможливлює її дослідження під час судового розгляду і використання прокурором як доказу факту чи обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, суд дійшов висновку про те, що в подальшому застосуванні арешту цього телефону відпала потреба.
Отже, клопотання представника ОСОБА_9 про скасування арешту з телефону Iphone А3106 підлягає задоволенню.
Адвокат ОСОБА_8 діючи як представник інтересів ОСОБА_16 подав суду клопотання від 27.05.2025 № 05.25-71 про повернення тимчасово вилученого майна, у якому просив: зобов`язати детектива у кримінальному провадженні від 11.07.2023 № 52023000000000303 - заступника керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_17 або іншого детектива, який входить до групи детективів у вказаному кримінальному провадженні, повернути володільцю - ОСОБА_16 тимчасово вилучене 04.07.2024 під час проведення обшуку в офісному приміщенні F 19 на 5 поверсі БЦ «Арена-Сіті», яке розташоване у нежилому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Басейна, буд. 1-3/2/ вул. Велика Васильківська, буд. 1-3/2, що належить на праві власності ТОВ «ТАС Арена», майно, а саме: аркуш з блокноту з рукописними записами - «200 $; 166 000 $ - Коваленыч; 33000 $ - общак; 600 $ - я из Кибера»; 600 доларів США, обернутих в аркуш паперу з написами: «Юра - 2$+1=3000» та 20 000 доларів США.
Клопотання обґрунтоване посиланням на такі обставини. У цьому кримінальному провадженні 04.07.2024 детективом НАБУ проведений обшук у зазначеному офісному приміщенні F 19 на 5 поверсі БЦ «Арена-Сіті». Під час обшуку, окрім іншого, вилучено майно ОСОБА_16 : аркуш з блокноту з рукописними записами - «200 $; 166 000 $ - Коваленыч; 33000 $ - общак; 600 $ - я из Кибера»; 600 доларів США, обернутих в аркуш паперу з написами: «Юра - 2$+1=3000» та 20 000 доларів США. Це майно має статус тимчасово вилученого, оскільки дозвіл на його відшукання слідчим суддею не надавався і арешт на нього не накладався, речовим доказом у кримінальному провадженні не визнане. Вказує, що вилучені грошові кошти є особистими коштами ОСОБА_16, отриманими від підприємницької діяльності. У зв`язку із наведеним і тим, що досудове розслідування закінчене, вважає подальше утримання майна ОСОБА_16 незаконним і просить повернути майно власнику.
Прокурори підтвердили, що майно, зазначене у клопотанні представника ОСОБА_8, дійсно не є доказами у цьому кримінальному провадженні і було вилучене під час обшуку з метою його збереження і попередження його зникнення та подальшого звинувачення в цьому працівників НАБУ. Заперечили проти задоволення клопотання адвоката, оскільки і на стадії досудового розслідування, і зараз відсутнє підтвердження того, що аркуш паперу і кошти належать ОСОБА_16 .
Вирішуючи заявлене клопотання суд враховує таке.
Згідно із копіями окремих матеріалів досудового розслідування, які надали представник ОСОБА_8 та прокурор ОСОБА_4, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2024 у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023детектив НАБУ 11.07.2024 провів обшук в офісному приміщенні F 19 на 5 поверсі БЦ «Арена-Сіті» за адресою: м. Київ, вул. Басейна, буд. 1-3/2/ вул. Велика Васильківська, буд. 1-3/2, що належить на праві власності ТОВ «ТАС Арена». Під час обшуку вилучені, зокрема, аркуш з блокноту з рукописними записами і грошові кошти в сумі 600 і 20000 доларів США, які не мають ознак тих речей і документів, дозвіл на відшукання наданий ухвалою слідчого судді. Дозвіл на обшук цього офісного приміщення наданий слідчим суддею із зазначенням, що воно перебувало у фактичному володінні ОСОБА_5 і ОСОБА_15 . Під час обшуку були присутні працівники ТОВ «ТАС-Арена Сіті», ТОВ «ТАС-Агро». У протоколі обшуку відсутні відомості про власників вилученого аркушу з блокноту і коштів, оскільки під час обшуку не були присутні особи, які би заявили про належність їм цього майна. Під час досудового розслідування адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_16 неодноразово звертався із клопотаннями про повернення майна до детективів НАБУ та зі скаргами на бездіяльність детектива НАБУ до слідчого судді, проте у задоволенні клопотань йому було відмовлено, а провадження за скаргами були закриті через те, що не підтверджено власність .
У поданому суду клопотанні представник ОСОБА_8 не навів нових обставин, які би не були предметом розгляду детективами НАБУ і слідчим суддею Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування, і не надав інших матеріалів, які би давали суду підстави дійти висновку про належність вилученого майна ОСОБА_16 як власнику.
Окрім того, в абзаці першому ч. 1 ст. 169 КПК України визначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено. Як наведено вище, надані суду матеріали щодо проведення обшуку 11.07.2024 та вилучення майна, яке представник ОСОБА_8 просить повернути, не містять відомостей про вилучення цього майна в ОСОБА_16 .
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що клопотання представника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_16 про повернення останньому тимчасово вилученого майна не підлягає задоволенню.
Щодо заперечень сторони захисту проти ухвал слідчих суддів в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_11 подав суду 29.05.2025 заперечення на ухвали слідчих суддів в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України, у яких просив розглянути по суті його заперечення на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 20.07.2023 у справі № 991/6509/23 (у клопотанні помилково вказано № 991/6523/23), від 19.09.2023 у справі № 991/8256/23 (у клопотанні помилково вказано № 991/8314/23) і від 19.01.2024 у справі № 991/538/24 та визнати за результатами підготовчого судового засідання ці ухали необґрунтованими і незаконними.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 29.05.2025 також подав суду заперечення на ухвали слідчих суддів в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України, у яких просив розглянути по суті його заперечення на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 20.07.2023 у справі № 991/6509/23 (у клопотанні помилково вказано № 991/6523/23), від 19.09.2023 у справі № 991/8256/23 (у клопотанні помилково вказано № 991/8314/23) та визнати за результатами підготовчого судового засідання ці ухали необґрунтованими і незаконними.
Суть заперечень захисників на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 20.07.2023 у справі № 991/6509/23, від 19.09.2023 у справі № 991/8256/23 і від 19.01.2024 у справі № 991/538/24 зводиться до такого.
Зазначеними ухвалами слідчого судді за результатами клопотань детектива було надано дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_6 . За результатами проведеного аудіоконтролю особо складені протоколи від 19.09.2023 № 19/9917, від 20.09.2023 № 19/9946, від 20.09.2023 № 19/9948, від 20.11.2023 № 19/12104 і від 20.03.2024 № 19/2542. У перших чотирьох протоколах зафіксовано ряд розмов між особами, яких НАБУ ідентифікує як ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_18, в останньому - ОСОБА_6, ОСОБА_18 та іншої особи.
У клопотаннях детектива, за результатами розгляду яких постановлені ухвали слідчого судді, на підтвердження викладеної в них інформації не наведено посилань на докази чи якісь конкретні факти та обставини, встановлені під час досудового розслідування, також серед доданих до клопотання документів згадується лише витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні. Із клопотань детектива, ухвал слідчих суддів стороні захисту не зрозуміло, які матеріали кримінального провадження стали підставою для надання дозволу на проведення НСРД стосовно ОСОБА_6 . На клопотання захисника від 02.01.2025 детектив не надав стороні захисту для ознайомлення ті матеріали кримінального провадження, які стали підставою для надання слідчими суддями відповідних дозволів на проведення НСРД за результатами розгляду клопотань детектива. Постановою від 24.03.2025 детектив частково відмовив у задоволенні клопотання захисника і зазначив, що ч. 2 ст. 248 КПК України передбачено до клопотання про надання дозволу на проведення НСРД додавати лише витяг з ЄРДР, а тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання в частині надання не передбачених КПК України матеріалів, які за помилковим припущенням захисника необхідно було додавати до клопотання.
Сторона захисту вважає, що ухвали про дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_6 не відповідають вимогам закону і практиці ЄСПЛ, та мають здебільшого однакові суттєві недоліки:
- клопотання детектива як додані документи згадують лише витяг з ЄРДР. Зі змісту ухвал незрозуміло, які матеріали кримінального провадження досліджували слідчі судді і чи досліджували їх, на яких доказах ґрунтуються висновки суддів про зазначені в ухвалах фактичні обставини та дії ОСОБА_6, ОСОБА_5 та інших осіб;
- ухвали від 19.09.2023 і 19.01.2024 за своєю суттю є ухвалами про продовження строку дії НСРД щодо ОСОБА_6, але вони не відповідають вимогам ст. 249 КПК України, оскільки не містять аналізу нових обставин, доказів, які би свідчили про наявність підстав для продовження строку проведення НСРД.
30.05.2025 захисник ОСОБА_11 подав заперечення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2024 у справі № 991/5841/24, яку просив визнати необґрунтованою і незаконною.
Захисник послався на те, що цією ухвалою слідчий суддя надав дозвіл на проведення огляду місцевості на території реабілітаційного санаторію, який є частиною цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_4, з метою виявлення мобільного телефону Iphone 15 Pro Max з відповідним ІМЕІ, який належить ОСОБА_6 . З клопотанням про надання дозволу на проведення огляду детектив звернувся 05.07.2024 після фактичного виявлення зазначеного мобільного телефону на декоративному навісі, що розташований перед входом у готель, під час обшуку 04.07.2024 за вказаною адресою в готельному номері - кімнаті № 523, яку займав ОСОБА_6 . Ця ухвала, на думку сторони захисту, не передбачена нормами КПК України, оскільки статтею 233 КПК України передбачена процедура надання слідчим суддею дозволу на проведення обшуку після проведення такої слідчої дії, а не огляду, а також ця ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, оскільки є незаконною і постановленою з істотним порушенням кримінального процесуального закону.
У клопотанні про проведення огляду від 05.07.2024 детектив посилається на відомості, які стали відомі йому під час проведення 04.07.2024 обшуку готельного номера - кімнати № 523, яку займав ОСОБА_6 . Однак ухвалою слідчого судді від 08.07.2024 у справі № 991/5801/24 відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення зазначеного обшуку в номері ОСОБА_6, після фактичного проведення невідкладного обшуку 04.07.2024. За таких обставин, на думку захисника, встановлені під час невідкладного обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 КПК України. У зв`язку із наведеним захисник вважає, що слідчий суддя повинен був відмовити у задоволенні клопотання детектива про проведення огляду, оскільки докази, які сприяли виявленню мобільного телефону, належного ОСОБА_6, були отримані під час обшуку, у дозволі на проведення якого слідчий суддя відмовив.
Також зазначає, що резолютивна частина ухвали від 08.07.2024 містить строк її виконання - один місяць з дня її постановлення. У такому випадку, на підставі правового висновку ККС ВС у постанові від 07.10.2020 у справі № 448/368/17, слід визнати, що ця ухвала надала дозвіл на проведення огляду в майбутньому, тому не вважається такою, що легалізувала проведений 04.07.2024 невідкладний огляд, наслідком чого є недопустимість отриманих під час такого огляду доказів.
Прокурор вважав, що заперечення захисників на ухвали слідчих суддів є необґрунтованими. Пояснив, що захисники аналізували матеріали, відкриті їм в порядку ст. 290 КПК України, яких немає в суду. Щодо клопотань детектива про надання дозволу на проведення НСРД, то ст. 248 КПК України не дозволяє до клопотання додавати інші матеріали, окрім витягу з ЄРДР, проте слідчий суддя може досліджувати додаткові матеріали під час розгляду. Згадка в ухвалах слідчих суддів осіб, яким не повідомлено про підозру свідчить про те, що на стадії досудового розслідування висувають слідчі версії, які перевіряють, але доказів причетності цих осіб до злочину не зібрано. У КПК України йдеться про клопотання про дозвіл на проведення НСРД, а не про продовження, тому зауваження захисників з приводу того, що детектив не звертався з клопотанням щодо продовження проведення НСРД, безпідставні. На його думку, на стадії підготовчого засідання суд не може прийняти рішення щодо поданих заперечень і надати оцінку ухвалам слідчих суддів.
З приводу вказаних заперечень захисників суд зазначає таке.
У ч. 3 ст. 309 КПК України передбачено, що інші ухвали слідчого судді (тобто не передбачені частинами 1, 2 цієї статті) оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Верховний Суд у своїх рішеннях послідовно наголошує на необхідності належного розгляду судом першої інстанції заперечень на ті ухвали слідчих суддів, які не підлягають окремому апеляційному оскарженню, та що суд зобов`язаний прийняти рішення по суті питання, ґрунтуючись на власній оцінці обставин провадження. Суд, після отримання заперечень на такі ухвали слідчого судді, має їх розглянути під час підготовчого провадження або під час судового розгляду, залежно від характеру поставленого питання, і прийняти вмотивоване рішення. Суд, який розглядає провадження по суті і встановлює факти, наділений повноваженнями досліджувати усі обставини, які можуть вплинути на його висновки, у тому числі обґрунтованість вказаних ухвал слідчого судді, та має повну судову дискрецію і може не погодитися із рішенням, постановленим слідчим суддею.. Вочевидь законодавець, передбачаючи у ч. 3 ст. 309 КПК України можливість висловлення незгоди під час підготовчого засідання в суді із тими ухвалами, які під час досудового розслідування не підлягають самостійному оскарженню, передбачив таку форму судового контролю, реалізація якої можлива лише шляхом самостійної оцінки судом тієї ухвали слідчого судді, з якою висловлена незгода. Верховний Суд зробив висновок, що за наявності достатніх підстав (заперечень сторони у провадженні) вирішення питань щодо обґрунтованості і законності ухвали слідчого судді з певного питання, яка не підлягає окремому апеляційному оскарженню, належить до дискреційних повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження по суті, й саме цей суд повинен з урахуванням усіх процесуальних можливостей перевірити та визначити підставно ухвалено певне рішення слідчим суддею чи ні, з наведенням відповідних мотивів своїх висновків (постанова Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 127/15521/24, провадження № 51-231км25).
Захисники у своїх запереченнях ставлять під сумнів законність і обґрунтованість ухвал слідчих суддів, якими задоволені відповідні клопотання детективів і надано дозволи на проведення НСРД щодо ОСОБА_6 та якою легалізовано невідкладний огляд місцевості, проведений 04.07.2024. Тобто в цьому випадку заперечення сторони захисту стосуються процесуальних рішень слідчих суддів, які безпосередньо стосуються збору доказів стороною обвинувачення під час досудового розслідування та мають значення для вирішення судом питання про допустимість доказів, які може використати прокурор для доведення висунутого ОСОБА_6 і ОСОБА_5 обвинувачення. Питання про допустимість доказів сторін і доведеність обвинувачення суд вирішує за результатами судового розгляду і дослідження всього обсягу тих матеріалів кримінального провадження, які сторони нададуть суду (ст. 89, 91, 94, 349, п. 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України).
Зважаючи на те, що заперечення захисників стосуються ухвал слідчих суддів, законність та обґрунтованість яких не має значення для прийняття судом в підготовчому судовому засіданні рішень, передбачених у ч. 3 ст. 314 КПК України, та не впливає на вирішення питань, пов`язаних із підготовкою до судового розгляду (ст. 315 КПК України), суд дійшов висновку, що письмові заперечення, які подали захисники ОСОБА_11 і ОСОБА_7, на ухвали слідчих суддів слід долучити до матеріалів судового провадження та врахувати їх під час надання судом оцінки допустимості доказів сторони обвинувачення, які були зібрані на їх підставі, при прийнятті кінцевого рішення за наслідками судового розгляду обвинувачення по суті.
Щодо скарги захисника на дії слідчого
Захисник ОСОБА_7 29.05.2025 подав скаргу на дії слідчого, у якій просив визнати незаконними дії детективів НАБУ щодо проведення аудіоконтролю, результати якого зафіксовано у протоколах: від 19.09.2023 № 19/9917 (щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_14 ); від 20.09.2023 № 19/9946, від 20.09.2023 № 19/9947, від 20.09.2023 № 19/9948, від 20.09.2023 № 19/9949, від 20.11.2023 № 19/12104, від 20.03.2024 № 19/2542 (щодо ОСОБА_6 ); від 29.02.2024 № 19/1759 (щодо ОСОБА_19 ); від 04.03.2024 № 19/1827 (щодо ОСОБА_20 ).
У скарзі наведені такі доводи.
Шістьма ухвалами слідчих суддів надано дозвіл на проведення НСРД: від 20.07.2023 - щодо ОСОБА_14, від 20.07.2023, 19.09.2023, 19.01.2024 - щодо ОСОБА_6, від 28.12.2023 - щодо ОСОБА_19, від 03.01.2024 - щодо ОСОБА_20 . У результаті здійснення НСРД - аудіоконтролю осіб були зафіксовані розмови з участю ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_18 та інших осіб, що відображено у вказаних протоколах.
Захист вважає, що проведення на підставі згаданих ухвал слідчих суддів аудіоконтролю ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 було незаконним з огляду на таке.
Матеріали досудового розслідування не дають розуміння, яким був справжній статус ОСОБА_18, якого ОСОБА_5 і ОСОБА_6 нібито намагались підбурити до вчинення злочину. Усі зафіксовані у протоколах НСРД розмови проходили за участі ОСОБА_18, що може свідчити про те, що саме ОСОБА_18 мав при (на) собі обладнання для аудіозапису, яке використовувалось для фіксації його розмов із ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_19, ОСОБА_20, тобто НАБУ використовувало ОСОБА_18 як механізм фіксації розмов з іншими особами.
У матеріалах досудового розслідування, які були надані стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, відсутні документи про проведення щодо ОСОБА_18 негласних слідчих (розшукових) дій чи оперативно-розшукових заходів (клопотання слідчого, ухвали слідчого судді, протоколи НСРД) або документи про залучення ОСОБА_18 до конфіденційного співробітництва з НАБУ на добровільних засадах. У зв`язку з відсутністю таких документів втручання в приватне спілкування особи здійснювалось поза межами конфіденційного співробітництва, без згоди особи, що є порушенням кримінального процесуального законодавства. Факт наявності/відсутності у кримінальному провадженні конфідента суттєво впливає на позицію та стратегію сторони захисту, на можливість підготовки своєї позиції.
Захисник вважає, що проведені з участю ОСОБА_18 НСРД у формі аудіоконтролю є результатом незаконних дій детективів НАБУ.
Прокурор зауважив, що за відсутності в суду всіх документів досудового розслідування, які стосуються порушеного питання, прийняття рішення по суті скарги у підготовчому судовому засіданні є неможливим.
У ч. 2 ст. 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (ті, що не передбачені ч. 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Зі змісту скарги захисника і наданих у засіданні пояснень суд вбачає, що фактично має місце оспорення стороною захисту допустимості як доказів ряду протоколів за результатами аудіоконтролю осіб з посиланням на те, що стороні захисту не відомо, у який спосіб здійснювався аудіоконтроль щодо осіб, стосовно яких були надані дозволи на проведення НСРД ухвалами слідчих суддів, і відсутністю у відкритих стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України матеріалах досудового розслідування відомостей про залучення ОСОБА_18 до конфіденційного співробітництва, зокрема до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Як зазначено вище, питання про допустимість доказів підлягає вирішенню судом за результатами судового розгляду і дослідження усіх доказів і матеріалів кримінального провадження, які нададуть сторони суду й які мають значення для прийняття відповідного рішення.
У підготовчому судовому засіданні вирішення судом скарг на дії детектива повинно мати значення для вирішення завдань підготовчого провадження, визначених у ст. 314-315 КПК України.
Окрім того, суд враховує, що в разі згоди із доводами сторони захисту за результатами розгляду скарги на дії детектива під час досудового розслідування, як це визначено в ч. 2 ст. 307 КПК України, суд уповноважений постановити ухвалу про зобов`язання припинити дію . Водночас захисник у скарзі просить суд визнати дії детективів НАБУ незаконними, що не передбачено нормами КПК України.
За наведених умов, суд дійшов висновку, що в цьому випадку скаргу захисника ОСОБА_7 на дії слідчого необхідно врахувати під час дослідження відповідних протоколів аудіоконтролю і надання судом оцінки допустимості їх як доказів сторони обвинувачення при прийнятті кінцевого рішення за наслідками судового розгляду обвинувачення по суті.
У підготовчому судовому засіданні суд розглянув клопотання захисників про зміну запобіжних заходів щодо обвинувачених шляхом зменшення розміру застав і клопотання прокурора про продовження обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_5, про що постановив відповідні ухвали про часткове задоволення клопотань захисників і прокурора.
Інших клопотань, передбачених пунктами 4, 5 ч. 2, ч. 3 ст. 315 КПК України, сторони не заявили.
Згідно з ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України, за правилами ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким і за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. За таких умов є правові підстави доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації підготувати досудові доповіді щодо обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 27, 314-316, 372, 376, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_9 від 27.05.2025 № 270525/2 задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.07.2024 у справі № 991/6189/24, провадження № 1-кс/991/6222/24, на мобільний телефон Iphone А3106, вилучений під час проведення 11.07.2024 обшуку в житлі за адресою: АДРЕСА_3 .
Клопотання представника ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_8 від 27.05.2025 № 05.25-71 про повернення тимчасово вилученого майна залишити без задоволення.
Заперечення захисника ОСОБА_11 від 29.05.2025 і заперечення захисника ОСОБА_7 від 29.05.2025 на ухвали слідчих суддів долучити до матеріалів судового провадження.
Клопотання захисника ОСОБА_10 про колегіальний розгляд кримінального провадження залишити без задоволення.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000303 від 11.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, на 16 год 30 хв 16.06.2025 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 42-А.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово з участю уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обвинувачених та їхніх захисників.
Доручити уповноваженим органам з питань пробації підготувати досудові доповіді про обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та про обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1