- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
Справа № 991/4179/25
Провадження № 1-кп/991/63/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 червня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000303 від 11.07.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Самбір Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Старий Яр Яворівського району Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У Вищому антикорупційному суді на стадії підготовчого провадження перебуває зазначене кримінальне провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 подав суду клопотання, у якому просив змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, зменшивши її розмір із 60 млн грн до 52 291 602 грн, та повернути заставодавцям: ОСОБА_12 - 6 млн грн, ОСОБА_13 - 799 998 грн, ОСОБА_4 - 591 598 грн.
У клопотанні наведені такі доводи.
Ухвалою слідчого судді від 08.07.2024 до ОСОБА_4 застосовано заставу в розмірі 60 млн грн. Ця сума була внесена частинами: ПСП «Дмитрівка» - 51 700 004 грн, ОСОБА_12 - 6 000 000 грн, ОСОБА_4 - 700 000 грн, ОСОБА_13 - 799 998 грн, ОСОБА_14 - 799 998 грн. Покладені на ОСОБА_4 обов`язки, обсяг яких змінювався з часом, востаннє були продовжені ухвалою слідчого судді 16.04.2025 на строк до 16.06.2025, але в межах строку досудового розслідування. Оскільки обвинувальний акт направлено до суду 09.05.2025, то з вказаної дати строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 закінчився і прокурор з відповідним клопотанням про їх продовження до суду не звертався.
Висунуте ОСОБА_4 обвинувачення не можна вважати обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на матеріалах проведених щодо ОСОБА_5 НСРД, аналіз змісту яких не дає підстав для висновку про наявність умислу в діях ОСОБА_4 на підбурювання до надання неправомірної вигоди іншої особи. Інші допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_4 не було зібрано.
Раніше встановлені слідчими суддями ризики відсутні.
Так, про відсутність ризику переховування від суду свідчить поведінка ОСОБА_4, який, не маючи ніяких обмежень на виїзд за кордон, прибуває на виклики до НАБУ, до суду, а також те, що його не затримували в порядку ст. 208 КПК України. Вважає, що не заявивши клопотання про продовження строку дії обов`язків після направлення обвинувального акта до суду, сторона обвинувачення фактично визнала відсутність зазначеного ризику.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного, то особи, з якими прокурор просив обмежити спілкування ОСОБА_4, окрім ОСОБА_15, не дають показань щодо ОСОБА_4 . Тому такий ризик є припущенням і спростовується матеріалами кримінального провадження.
Також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення захисник вважає необґрунтованим, сформованим на припущеннях.
Як підсумок, сторона захисту стверджує, що визначені слідчим суддею ризики значно зменшились у зв`язку з плином часу, а ризик переховування від суду взагалі перестав існувати.
При вирішенні питання про зміну запобіжного заходу захисник вважає необхідним врахувати, що ОСОБА_4 раніше не судимий, май постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності не притягався, має сталі соціальні зв`язки і сина на утриманні, позитивно характеризується і дотримується норм поведінки соціально пристосованої особи.
Ураховуючи відомості про особу ОСОБА_4, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, захисник вказав, що розмір застави 52 291 602 грн (внесених ПСП «Дмитрівка» і ОСОБА_4 ) є більш ніж достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого на цій стадії судового провадження.
Прокурор ОСОБА_3 подав суду клопотання, у якому просив продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, на два місяці, а саме:
прибувати до слідчого у цьому кримінальному провадженні, прокурора і суду за першим викликом;
не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15 ;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Прокурор послався на те, що матеріали досудового розслідування містять достатні докази для обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України. 08.07.2024 до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді застави та покладено на нього низку обов`язків. Востаннє строк дії частини покладених на ОСОБА_4 обов`язків продовжено ухвалою слідчого судді до 16.06.2025. Необхідність продовження строку дії обов`язків прокурор пов`язує ізтим, що встановлені під час досудового розслідування ризики (переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення) не зменшились. У разі зменшення обсягу або не продовження дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, суттєво підвищяться вказані ризики.
У клопотанні прокурор навів відомості, що, на його думку, вказують на наявність відповідних ризиків, та зазначив відомості про обвинуваченого, які мають враховуватись при застосуванні запобіжного заходу.
У підготовчому судовому засіданні кожна зі сторін підтримала своє клопотання і заперечувала проти задоволення клопотання протилежної сторони.
Мотиви та висновки суду
У ч. 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, який не пов`язаний із триманням під вартою, у вигляді застави слідчий суддя, суд на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України в ухвалі зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У частині 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд на підставі відомостей, які містяться в наявних матеріалах кримінального провадження, встановив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2024 у справі № 991/5766/24 щодо ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 52023000000000303 від 11.07.2023 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 000 000 грн, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 08.09.2024. Сума застави була внесена в період 12.07.2024-31.08.2024 частинами: ПСП «Дмитрівка» - 51 700 004 грн, ОСОБА_12 - 6 000 000 грн, ОСОБА_4 - 700 000 грн, ОСОБА_13 - 799 998 грн, ОСОБА_14 - 799 998 грн.
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою слідчого судді від 16.04.2025 у справі № 991/3329/25 підозрюваному ОСОБА_4 продовжений на два місяці - до 16.06.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії таких обов`язків: прибувати до слідчого у цьому кримінальному провадженні, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Підставами для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення; існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного в цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення), і що відповідні обов`язки мають запобігти зазначеним ризикам.
У поданому клопотанні прокурор порушує перед судом питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, на два місяці.
Сторона захисту у своєму клопотанні та запереченнях проти клопотання прокурора стверджує, що оскільки обвинувальний акт направлено до суду 09.05.2025, то з вказаної дати, згідно з ухвалою слідчого судді від 16.04.2025, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 закінчився, адже прокурор з клопотанням про продовження строку їх дії після 09.05.2025 до суду вчасно не звернувся.
Суд не погоджується з таким тлумаченням сторони захисту ухвали слідчого судді від 16.04.2025.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Як зазначено вище, дійсно в резолютивній частині ухвали слідчого судді від 16.04.2025 вирішено продовжити підозрюваному ОСОБА_4 на два місяці - до 16.06.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків.
Разом з тим, за правилами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також нормою ч. 6 ст. 199 КПК України, до якої є відсилання у ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено, що в разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження, і розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Досудове розслідування як перша стадія кримінального провадження, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, може закінчитись у трьох формах: 1) закриттям кримінального провадження; 2) направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) направленням клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження, що узгоджується із вимогою до вчинення прокурором однієї з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
Наведені норми КПК України свідчать про те, що строк дії запобіжного заходу, встановлений слідчим суддею щодо підозрюваного, за загальним правилом закон не обмежує строком досудового розслідування кримінального провадження, у якому такий захід застосований (продовжений). Тому ухвала щодо застосування запобіжного заходу в частині продовження строку дії покладених на особу обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишається чинною і після закінчення строку досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду і настання однієї з обставин, зазначених у ст. 203 КПК України.
З огляду на те, що в разі направлення обвинувального акта до суду в межах строку досудового розслідування кримінальне провадження не припиняється, а продовжується - переходить у стадію судового провадження, статус підозрюваного в цьому випадку не скасовується, а особа набуває процесуального статусу обвинуваченого, то, на переконання суду, датою закінчення строку дії ухвали слідчого судді від 16.04.2025 слід вважати останній день двомісячного строку - 16.06.2025, а не дату направлення обвинувального акта до суду - 09.05.2025.
Водночас використане слідчим суддею формулювання «але в межах строку досудового розслідування» суд розуміє як встановлення гарантії для особи, що у випадку закінчення строку досудового розслідування до вчинення прокурором однієї з дій, передбачених у ч. 2 ст. 283 КПК України (тобто до закриття кримінального провадження або звернення до суду з відповідним клопотанням або з обвинувальним актом), дія покладених на особу обов`язків припиняється.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, визначений до 16.06.2025.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000303 від 11.07.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування та копії окремих матеріалів досудового розслідування, наявні в судовій справі, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.04.2025про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, з урахуванням того, що висловлені зі сторони захисту доводи стосувались оцінки допустимості і достатності зібраних стороною обвинувачення доказів (що є предметом оцінки суду за результатами судового розгляду під час вирішення питання щодо доведеності винуватості особи), проте не спростовували чи виключали існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування в кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання щодо продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків.
У клопотанні прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, що зумовлює необхідність продовжити строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, щоб у такий спосіб гарантувати його належну процесуальну поведінку під час судового провадження.
Суд вважає актуальним існування ризику переховування ОСОБА_4 від суду з огляду на таке.
ОСОБА_4 інкриміновано вчинення незакінченого тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Зазначене покарання, у разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, ч. 1 ст. 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання). Такі обставини самі по собі можуть свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 11.05.2032, що підтверджується копією особової картки Державної міграційної служби України на його ім`я. У період 2022-2024 роки (в останній раз 10.06.2024) він неодноразово виїздив за межі України, що підтверджується інформацією про перетин ним державного кордону.
Суд враховує і відомості про майновий стан ОСОБА_4 за попередні роки - останній офіційний дохід отримав у 2015 році (у тому числі наявну інформацію щодо офіційного рівня, джерел і систематичності доходів його батьків за попередні 15 років). Водночас у 2024 році ОСОБА_4 набуває у власність автомобіль, вартістю 4 018 500 грн, регулярно користується (під час виїзду за межі України) автомобілем, вартістю 4 665 490 грн, його мати 08.01.2024 придбала житловий будинок у Києві за договірною ціною 18 997 833 грн (хоча в оголошенні про його продаж вказувалась ціна у понад 7 разів вища). Надані суду відомості щодо придбання нерухомого майна, транспортного засобу вказують на витрати обвинуваченого і його батьків у значно більших сумах, аніж офіційні, задекларовані доходи цих осіб.
Суд також зважає на те, що ОСОБА_4 розлучений і має малолітнього сина, документальні відомості про місце роботи або навчання ОСОБА_4 після 2015 року відсутні. Такі обставини вказують на достатньо слабкі соціальні зв`язки обвинуваченого в Україні.
Прокурор на підтвердження своєї позиції надав суду публікації у медіа, де ОСОБА_4 згадується як особа, яка причетна до організації корупційних схем у митних органах, проте до цих відомостей суд ставиться критично.
Наведені обставини у своїй сукупності демонструють наявність можливостей і достатніх неофіційних фінансових ресурсів для вчинення дій з метою переховування від суду.
Ризик незаконного впливу на свідків та іншого обвинуваченого в цьому ж кримінальному провадженні також залишається.
Наявність такого ризику обумовлена тим, що свідками у кримінальному провадженні, згідно із реєстром матеріалів досудового розслідування та змістом обвинувального акта, є, зокрема, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15, а другим обвинуваченим - ОСОБА_5 . На думку прокурора, спілкування обвинуваченого з цими особами може зашкодити судовому розгляду.
Зі змісту обвинувального акта і наявних матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_4 має давні партнерські відносини із ОСОБА_5 . Згідно з обвинуваченням, ОСОБА_17 є одним з кількох осіб, яких ОСОБА_4 і ОСОБА_5 визначили як бажаного ними кандидата на призначення ОСОБА_16 на посаду керівника регіональної митниці; ОСОБА_15 мав безпосередньо спілкуватись зі ОСОБА_16 і висловити пропозицію від ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про надання йому неправомірної вигоди. За таких умов обвинувачений ОСОБА_4 заінтересований у тому, щоб зазначені особи не надали в суді показання, які би підтверджували висунуте йому обвинувачення.
Наразі триває стадія підготовчого провадження, тобто суд ще не допитував свідків, яких планує заявити сторона обвинувачення, тому продовжує існувати ризик поза процесуального впливу на цих осіб зі сторони обвинуваченого для забезпечення надання ними певних показань або утримання від давання показань у суді. При цьому суд відхиляє аргумент сторони захисту про те, що лише свідок ОСОБА_15 на стадії досудового розслідування давав показання, які підтверджують обвинувачення, а показання інших свідків були на користь обвинувачених, тому в ОСОБА_4 не має необхідності впливати на зазначених у клопотанні прокурора осіб. Думка сторони захисту про можливе значення для судового розгляду показань того чи іншого свідка обвинувачення не може свідчити про відсутність ризику впливу на таких осіб зі сторони обвинуваченого.
Оцінюючи ризик впливу на свідків, суд також бере до уваги встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ураховуючи викладене, суд уважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5 під час спілкування між собою можуть узгоджувати свої показання щодо обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують.
Продовжує існувати і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зі змісту висунутого обвинувачення і відображених у протоколах аудіоконтролю щодо ОСОБА_5 відомостей про розмови із ОСОБА_15, ОСОБА_4, вбачається, що останній повідомляв про свій попередній досвід одержання вигоди і організацію з порушенням визначеного законом порядку переміщення товарів через державний кордон із залученням інших осіб, працівників митниці.
Отже, встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що продовжують існувати ризики переховування ОСОБА_4 від суду, незаконного впливу на свідків, іншого обвинуваченого в цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, які виправдовують подальше покладення на особу обов`язків, пов`язаних із їх існуванням.
Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків у сукупності та взаємозв`язку зі встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатись за межі території України без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, - сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обов`язок утримуватись від спілкування з другим обвинуваченим та свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15 має попереджати реалізацію ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, зважаючи на те, що з моменту направлення прокурором обвинувального акта до суду стадія досудового розслідування закінчилась (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України), то клопотання прокурора щодо продовження обов`язків в частині прибуття на виклик до слідчого, прокурора, отримання дозволу слідчого або прокурора для виїзду за межі України, повідомлення слідчого, прокурора про зміну місця проживання та місця роботи не підлягає задоволенню.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, з урахуванням початку стадії судового провадження. Такі обов`язки є необхідними та достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у кримінальному провадженні та запобіганню встановленим ризикам.
З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду лише 09.05.2025, судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочався, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, на два місяці.
Отже, клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, підлягає задоволенню частково.
Щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу. Відповідно до частини 4 цієї статті суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як підставу для зменшення розміру застави захисник вказав те, що раніше покладені на ОСОБА_4 обов`язки закінчились у день направлення прокурором обвинувального акта до суду та що ризик переховування від суду перестав існувати, а інші визначені слідчим суддею ризики значно зменшились у зв`язку з плином часу.Вище суд надав оцінку таким доводам і встановив, що продовжений слідчим суддею строк дії обов`язків мав закінчитись 16.06.2025 та продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Аргументи сторони захисту про відсутність або значне зменшення заявлених прокурором ризиків з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого після повідомлення про підозру, на те, що виїжджаючи за кордон після запровадження воєнного стану кожен раз повертався в Україну, на те, що свідки, окрім одного, не дають показань щодо ОСОБА_4, суд вважає непереконливими.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає подання суду доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку суду, застосування до ОСОБА_4 застави в значному розмірі та покладення на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є одним із вагомих факторів, який сприяє тому, що обвинувачений дотримується належної процесуальної поведінки.
У цьому кримінальному провадженні стадія досудового розслідування закінчена, тобто сторона обвинувачення вважає зібрані докази достатніми для висунення і доказування в суді обвинувачення ОСОБА_4, зокрема були допитані ті особи, яких прокурор може заявити як свідків обвинувачення в суді, тобто зміст їх показань вже відомий. За таких умов ризик незаконного впливу на таких осіб можна вважати дещо меншим, аніж на початкових етапах досудового розслідування.
Ураховуючи наведені обставини, а також належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 з дня застосування до нього застави (упродовж 11 місяців), суд дійшов висновку про наявність підстав зменшити розмір раніше визначеної обвинуваченому застави із 60 млн грн до 58 001 340 грн, що відповідає розміру в 19 155 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб із 01.01.2025 становить 3 028 грн, ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік»). Суму, на яку зменшено заставу, у 1 998 660 гривень слід повернути одному із заставодавців - ОСОБА_12 .
На переконання суду, на цьому етапі судового провадження такий розмір застави відповідає встановленим обставинам кримінального провадження та є необхідною і достатньою гарантією для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього законом і ухвалою суду процесуальних обов`язків під ризиком звернення цих коштів у дохід держави.
За таких умов клопотання захисника щодо зменшення розміру застави підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. 182, 194, 199, 201, 315, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід у виді застави в розмірі 60 000 000 грн, застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2024 у справі № 991/5766/24, провадження 1-кс/991/5799/24, на запобіжний захід у виді застави в розмірі 19 155 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 58 001 340 (п`ятдесят вісім мільйонів одна тисяча триста сорок) гривень.
Суму, на яку зменшено заставу, у розмірі 1 998 660 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч шістсот шістдесят) гривень, яка була внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_1, згідно з квитанцією № ПН1595 від 15.07.2024 АТ «КОМІНБАНК», повернути заставодавцю ОСОБА_12, податковий номер платника податків НОМЕР_2 .
У іншій частині клопотання захисника відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.07.2024 у справі № 991/2766/24 16.04.2025 у справі № 991/3329/25 обов`язків, а саме:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з такими особами: ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У іншій частині клопотання прокурора відмовити.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4, визначити до 10.08.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1