- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/7263/21
Номер провадження 1-кп/991/56/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_8 про повернення застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 вересня 2020 року за № 52020000000000584, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 23 квітня та 02 червня 2025 року до суду надійшло дві заяви ОСОБА_8 про повернення застави, внесеної нею за обвинуваченого ОСОБА_6, у розмірі 735 700 грн. Ці заяви є ідентичними за своїм змістом, тому колегія суддів розгляне їх як одну заяву.
В обґрунтування ОСОБА_8 зазначала, що вона як заставодавець не надає свою згоду на подальше утримання її грошей у якості застави на рахунку ДКСУ. При цьому зазначає, що станом на момент подачі цих заяв їй невідомо про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 . Отже, на переконання заявниці, відповідно до ст. 203 КПК України строк дії цього запобіжного заходу закінчився, а тому на підставі ч. 11 ст. 182 КПК України застава має бути їй повернута. На підсилення своєї позиції послалася на правовий висновок, викладений в ухвалі колегії суддів АП ВАКС від 05 жовтня 2022 року у справі № 991/3931/22 (провадження № 11-сс/991/299/22), згідно з яким строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Заставодавець ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду заяви, до суду не прибула, причин неявки не повідомила. Втім у своїх заявах прохала розглянути заяви за її відсутності.
2.2. Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти повернення застави, посилаючись на те, що застава є безстроковим запобіжним заходом, відтак відсутні підстави для задоволення заяви.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечили проти задоволення заяви.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали кримінального провадження у межах, необхідних для вирішення клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення застави, з огляду на таке.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується суд
Відповідно до ч. 2 ст. 131, п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України застава є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який спрямований на досягнення дієвості і ефективності кримінального провадження.
За змістом ч. 1 та 2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У той же час, ч. 11 ст. 182 КПК України визначає, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
3.3. Висновки суду
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 грудня 2020 року у справі № 991/10153/20 щодо ОСОБА_6, який на той час мав статус підозрюваного, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 735 700 грн та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На виконання зазначеної ухвали на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду 14 грудня 2020 рокуОСОБА_8 внесла заставу у повному розмірі (квитанція № 6 ТВБВ № 10022/033 філії Хмельницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та квитанція № 34364490-1 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»).
Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду неодноразово продовжувався строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, востаннє ухвалою суду від 29 листопада 2021 року до 30 січня 2022 року. Ці обов`язки були покладені на ОСОБА_6 не у якості окремого запобіжного заходу, а застосовувались додатково до обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді застави.
Колегія суддів наголошує, що за ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені судом на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Тобто, у зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов`язків згідно із ст. 194 КПК України.
Натомість, ч. 7 ст. 42 КПК України визначає загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого. Зазначені обов`язки підозрюваного, обвинуваченого (окрім обов`язків, визначених в п. 2 цієї частини) покладаються на нього згідно з процесуальним законом і діють з часу набуття статусу підозрюваного незалежно від застосування до нього запобіжного заходу.
Отже, після спливу строку покладених обов`язків застава продовжує забезпечувати виконання обвинуваченим загальних процесуальних обов`язків, які за своїм змістом є більш широкими. Так, застава виконує роль запобіжника негативної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.
Окрім того, аналіз положень ст. 179, 180, 181, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 201, 203 КПК України в їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту і особистого зобов`язання, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 цього Кодексу обов`язки, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді), строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Ба більше, в інформаційному листі № 9-3167/0/4-16 від 30 грудня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ звертав увагу суддів, серед іншого, на необмежений строк застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, таких як застава, особиста порука (п. 2).
Також, суд звертає увагу на зміст ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої застава звертається у дохід держави у випадках: (1) невиконання обов`язків заставодавцем; (2) якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки; (3) якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки.
За таких обставин, після внесення грошових коштів у якості застави за ОСОБА_6, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді застави діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме - ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження.Натомість, повернення застави заставодавцю за його волевиявленням чинне законодавство не передбачає, адже у момент внесення застави така згода стає безумовною і не пов`язується ані зі зміною майнового стану, ані з бажанням заставодавця виступати гарантом належної процесуальної поведінки обвинуваченого у майбутньому.
Відтак, враховуючи стадію судового розгляду у кримінальному провадженні, правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_8 відсутні.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені в ухвалі колегії суддів АП ВАКС від 05 жовтня 2022 року у справі № 991/3931/22 (провадження № 11-сс/991/299/22), не є релевантними у даному випадку, оскільки ця справа стосувалася зовсім інших обставин, а саме - обґрунтованості підозри, застосування до особи запобіжного заходу у вигляді застави та можливості покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 203, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяви ОСОБА_8 про повернення застави - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3