- Presiding judge (HACC): Kravchuk O.O.
Справа № 991/6178/25
Провадження 1-кс/991/6242/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали скарги представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 09.06.2025 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Зміст поданої скарги
18.06.2025 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) представником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3 було подано скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 09.06.2025 року.
Скарга обґрунтовується наступними доводами:
- представником ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_3 11.06.2025 року до САП була подана заява від 09.06.2025 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255, 364, 366, 372, 383, 384, 396 Кримінального кодексу України (далі - КК);
- заяву про вчинення кримінального правопорушення було відправлено засобами поштового зв`язку та отримано представником САП 13.06.2025 року;
- станом на час подання скарги відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
2. Оцінки та мотиви слідчого судді
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 304 КПК під час вирішення питання про відкриття провадження за скаргою слідчий суддя має перевірити наявність у заявника скарги права на подання скарги, дотримання встановленого строку оскарження, можливість оскарження відповідного рішення, дії чи бездіяльності згідно з законом та можливість розгляду скарги в цьому суді.
Лише наявність всіх наведених умов є підставою для відкриття провадження за скаргою та її розгляду по суті. В іншому випадку слідчий суддя має повернути скаргу чи відмовити у відкритті провадження.
Слідчим суддею встановлено, що 11.06.2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку звернулася до САП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується накладними АТ «Укрпошта», описом та витягом за трекінгом відправлення.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник скарги вказує на те, що старшим слідчим ТСУ ДБР, у змові з прокурором Офісу Генерального прокурора вчинено службове підроблення та внесено неправдиві відомості до клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, внесеного до Київського апеляційного суду з метою створення штучних речових доказів та легалізації таких сфальсифікованих доказів, фальсифікації кримінального провадження, проведення незаконних оперативно-технічних і оперативно-розшукових заходів.
Слідчим суддею Київського апеляційного суду на підставі неправдивих, недостовірних і сфальсифікованих відомостей винесено ухвалу № 01-45/824/14901/2022 від 24.11.2022 року, якою клопотання було задоволено та надано дозвіл на проведення НСРД зі зняття інформації з електронних комунікаційних мереж в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Таким чином, старшим слідчим ТСУ ДБР сформовані сфальсифіковані (підроблені) завдання і доручення Головному оперативному управлінню ДБР № 10-5/3181-т від 25.11.2022 року (з грифом «таємно») на проведення НСРД зі зняття електронних телекомунікаційних мереж з наступними ідентифікуючими характеристиками - номер телефону НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2, яким в умовах тримання під вартою, в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» користувався громадянин України ОСОБА_2 .
Старшим оперуповноваженим Головного оперативного управління ДБР складено фіктивні та недостовірні протоколи за результатами проведення НСРД в кримінальному провадженні № 62022080020000039 від 03.03.2022 року щодо отримання фактичних даних за результатами прослуховування і зняття інформації з телефону, який начебто в умовах тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» перебував в користуванні ОСОБА_2 . Прокурором Офісу Генерального прокурора сфальсифіковані матеріали долучені в якості речових доказів у кримінальному провадженні № 62022080020000039 від 03.03.2022 року.
Згідно з офіційними відповіддями ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_2 в камерах, місцях тримання під вартою за якими проводилися відповідні оперативно-технічні заходи не перебував, телефону з ідентифікаційними характеристиками: НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2 в користуванні не мав, будь-яких дій щодо передачі даних, усного мовлення в електронних комунікаціях не здійснював.
Тобто, досудове розслідування, проведення слідчих дій, формування процесуальних документів в кримінальному провадженні здійснювалося з грубим порушенням вимог Конституції України, КПК та нормативно-правових актів України з метою фальсифікації кримінальних проваджень, приховування організованої злочинної діяльності, формування штучної доказової бази та організації незаконного кримінального переслідування ОСОБА_2, ОСОБА_4 та інших громадян України.
В діях зазначених суб`єктів скаржник вбачає ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 255, 364, 366, 372, 383, 384, 396 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Стаття 33-1 КПК встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Заява представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 09.06.2025 року має занадто узагальнений характер і окрім перелічення суб`єктів кримінального правопорушення та статей КК України, за якими, на думку скаржника, слід кваліфікувати зазначені дії, не містить конкретних відомостей, на підставі яких можливо встановити, що суб`єкти вчинили кримінальне правопорушення, яке підсудне ВАКС. Крім того, слідчий суддя також встановив, що скарга подана відносно дій в межах кримінального провадження № 62022080020000039. Доводи, наведені в заяві про вчинення кримінального правопорушення по суті є оскарженням процесуальних дій слідчого з проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Скарги на такі процесуальні дії відповідно до ст. 303 КПК не розглядаються під час досудового розслідування, і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді.
Таким чином, слідчий суддя об`єктивно позбавлений можливості встановити належність кримінального правопорушення до підсудності ВАКС, яка визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, що є передумовою здійснення судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Слідчі судді ВАКС уповноважені на розгляд скарг, поданих в порядку ст. 303 КПК, виключно у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності ВАКС. Вказаний висновок підтверджується нормами ч. 1 ст. 306 КПК.
Враховуючи вищевикладене, скарга не відповідає критеріям, визначеним у статті 33-1 КПК з урахуванням положень п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, а тому розгляд скарги та прийняття рішення за результатами її розгляду не належить до компетенції Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді. Оскільки скарга не підсудна Вищому антикорупційному суду, то вона підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 216, 303, 304, 306, 369-372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві про кримінальне правопорушення від 09.06.2025 року - повернути заявнику ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1