- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
Справа № 991/1761/25
Провадження № 1-кп/991/24/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 червня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023000000000400 від 18.05.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (щодо якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У Вищому антикорупційному суді на стадії підготовчого судового провадження перебуває зазначене кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 і ОСОБА_8 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 та захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подали суду клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62023000000000400 від 18.05.2023 прокурору.
У клопотаннях захисники зазначили про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, який містить істотні порушення, що перешкоджає призначити судовий розгляд на його підставі, і просили повернути обвинувальний акт прокурору. У клопотаннях навели узагальнено такі доводи:
1.Обвинувальний акт не відповідає вимогам щодо його змісту, передбаченим пунктами 5, 6 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме:
- відсутній виклад фактичних обставин щодо попередньої змови (досягнення попередньої домовленості) між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (коли, де, за яких обставин виникла змова; у чому полягала домовленість; мета, умисел; розподіл ролей; спільні узгоджені дії саме на виконання змови) - у обвинувальному акті лише декларується наявність змови та відсутні відомості про ті обставини, які мали місце у службових відносинах ОСОБА_4 та ОСОБА_8 та можуть вказувати на попередню змову між ними;
- неповно викладені інші фактичні обставини, що мають істотне значення, - про роль НКРЕКП, яка тривалий час не приймала рішення щодо включення відповідних платежів до тарифу, і про необхідність погодження актів ДРСУ, що робить виклад причинно-наслідкового зв`язку неповним; про встановлені внутрішні процедури Міністерства щодо делегування ОСОБА_4 повноважень і необхідності погодження (візування) у відповідних підрозділах, що робить обвинувачення щодо особистого зловживання ОСОБА_4 неконкретизованим. Відсутній опис конкретних дій, які мав вчинити ОСОБА_4 для забезпечення виконання Постанови КМУ № 95 і надходження коштів до бюджету, і чи входили такі дії до його безпосередніх повноважень. Не зазначено про відсутність повного законодавчого регулювання для імплементації Постанови № 95 та факт невжиття заходів наступними міністрами, що ставить під сумнів причинно-наслідковий зв`язок та вину ОСОБА_4 ;
- формулювання обвинувачення є нечітким, неконкретним і таким, що ускладнює його розуміння, що порушує засади кримінального провадження (право на захист, презумпцію невинуватості, засаду законності), призводить до неможливості визначення меж судового розгляду і порушення справедливості.
2.У обвинувальному акті зазначені неправдиві відомості про дату і місце його затвердження, чим порушено п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України - у обвинувальному акті, врученому захиснику ОСОБА_7, зазначена дата затвердження «22.02.2025» і місцем затвердження вказано приміщення ДБР за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15. Проте обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 прокурор затвердив (підписав) у присутності захисника ОСОБА_7 24.02.2025 після судового засідання у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А, та вручив захиснику. У зв`язку з цим пункти 195, 196 Реєстру матеріалів досудового розслідування не відповідають фактичним обставинам, так як підписання, затвердження та вручення обвинувального акта щодо ОСОБА_8 і реєстру матеріалів досудового розслідування відбулось не 22.02.2025, а 24.02.2025. Про дату вручення обвинувального акта захиснику ОСОБА_7 свідчить його розписка про отримання від 24.02.2025.
3.Обвинувальний акт, вручений стороні захисту ОСОБА_8, не є ідентичним обвинувальному акту, направленому до суду (тобто не є точною копією), адже в другому примірнику обвинувального акта, врученого стороні захисту, відсутня печатка прокуратури. Натомість в примірнику обвинувального акта, зареєстрованому у Вищому антикорупційному суді, відтиск такої печатки міститься. Обвинувальний акт не відповідає вимогам ч. 1 ст. 291 КПК України через неналежне затвердження примірника обвинувального акта, врученого стороні захисту ОСОБА_8, який не набув статусу офіційного документа. Через відмінність обвинувальних актів, врученого стороні захисту і направленого до суду, прокурор не виконав вимогу КПК України про вручення точної копії обвинувального акта стороні захисту ОСОБА_8 .
4.У обвинувальному акті № 62023000000000400 неправильно зазначений номер кримінального провадження, з якого було виділене це кримінальне провадження, - «№ 6202100000000160» (не вистачає однієї цифри, тому цей номер суперечить положенню про порядок ведення ЄРДР, який передбачає 17 цифр, а не 16), чим порушено п. 1 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер. Ця обставина є важливою, оскільки саме в кримінальному провадженні № 62021000000000160 ОСОБА_9 повідомлено про підозру, а отже на підставі повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні висунуте обвинувачення.
5.Доданий до обвинувального акта реєстр матеріалів досудового розслідування всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 109 КПК України не містить реквізити частини процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, а саме відомостей про запити органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу до Республіки Польща та до Республіки Кіпр (ст. 551 КПК України), хоча згадка про такі запити міститься в постановах про зупинення досудового розслідування, і саме ця обставина стала підставою для зупинення досудового розслідування.
Захисники вважають, що наведені ними недоліки обвинувального акта є істотними і тому останній підлягає поверненню прокурору.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_4 і його захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтримали заявлене в інтересах обвинуваченого клопотання і просили повернути обвинувальний акт прокурору.
Захисник ОСОБА_7 просив задовольнити його клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення обох клопотань захисників і повернення обвинувального акта прокурору, як необґрунтованих. Також подав письмові заперечення від 16.06.2025 на клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору (т. 8 а. 98). Вважає, що сторона обвинувачення дотрималась вимог до обвинувального акта, визначених у ст. 291 КПК України, і немає законних підстав для повернення цього акта прокурору. Наведені стороною захисту доводи, на його думку, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, адже неповнота чи необґрунтованість обвинувачення не є предметом оцінки на підготовчому засіданні. Така оцінка може бути здійснена лише в ході розгляду кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення. Щодопідписання, затвердження обвинувального акта і вручення копій стороні захисту, то обвинувальний акт у кримінальному провадженні складений, підписаний слідчим і затверджений прокурором 22.02.2025, цього ж дня копії вручені обвинуваченому ОСОБА_4 і захиснику ОСОБА_5, а 24.02.2025 після засідання з розгляду скарги у Вищому антикорупційному суді - захисникам ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ще наданий адвокатам примірник для вручення обвинуваченому ОСОБА_8 . Виконання вимог ст. 290 КПК України закінчилось 22.02.2025. Вручена ОСОБА_7 копія обвинувального акта текстуально відповідає оригіналу обвинувального акта, який направлений суду. Щодо відомостей про звернення за міжнародною правовою допомогою, то це не є процесуальними рішеннями, тому відомості про такі запити не вказуються в розділі про процесуальні рішення реєстру матеріалів досудового розслідування Просив відмовити у задоволенні клопотань захисників.
Мотиви та висновки суду
У підготовчому судовому засіданні, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Тобто підставою для повернення обвинувального акта є виключною його невідповідність вимогам закону.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, та повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу (ч. 4 ст. 110 КПК України). Тобто в підготовчому судовому засіданні суд має перевірити, чи форма і зміст обвинувального акта відповідає вимогам статті 291 КПК України.
1. У частинах 1, 3 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором; обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. Обвинувальний акт має містити дату та місце його складення та затвердження (п. 9 ч. 2 ст. 291 КПК України).
Обвинувальний акт, який надійшов до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора 26.02.2025, містить гриф затвердження прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 (його підпис, скріплений печаттю) 22.02.2025 і на сторінці 125 акта зазначено, що прокурор затвердив його 22.02.2025 у приміщенні Державного бюро розслідувань за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15.Відповідно до розписок підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 вони отримали копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування 22.02.2025. У зв`язку із цим суд не має підстав сумніватись у тому, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023000000000400 від 18.05.2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 і ОСОБА_8 був підписаний і затверджений прокурором саме 22.02.2025 та в тому місці, яке зазначене в тексті обвинувального акта.
Відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику. Зважаючи на таку вимогу закону, є очевидним, що складання, підписання і затвердження обвинувального акта із реєстром матеріалів досудового розслідування передують врученню їхніх копій стороні захисту.
Тобто зазначення в розділі І реєстру матеріалів досудового розслідування в пункті 196 про те, що складання, підписання, затвердження та вручення обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування здійснене 22.02.2025, не може вважатись порушенням вимог КПК України щодо обвинувального акта, якщо вручення обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування захисникам другого із підозрюваних було фактично здійснене 24.02.2025, а не 22.02.2025 як іншому підозрюваному і його захиснику.
24.02.2025 прокурор ОСОБА_3 вручив захисникам ОСОБА_7, ОСОБА_10 по копії обвинувального акта з реєстром матеріалів досудового розслідування, а також по одній копії акта з реєстром для вручення обвинуваченому ОСОБА_8, про що захисники надали прокурору розписки.
Захисник ОСОБА_7 вважає, що копія обвинувального акта для захисника мала бути виготовлена в інший спосіб, аніж це зробив прокурор ОСОБА_3 - шляхом виготовлення світлокопії, а не шляхом позначення дати затвердження обвинувального акта і проставлення підпису рукописним способом. Втім така обставина не змінює того факту, що відповідний обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023000000000400 від 18.05.2023 прокурор затвердив саме 22.02.2025, та не свідчить про те, що направлений до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт складений з порушенням вимог КПК України, чи про те, що не була виконана вимога ст. 293 КПК України про вручення захиснику копії обвинувального акта.
Також відсутність на врученій захиснику ОСОБА_7 копії обвинувального акта копії відбитка печаті Офісу Генерального прокурора за відсутності будь-яких інших відмінностей за текстом між поданим суду обвинувальним актом і копією акта, наявною в захисника, не є порушенням прав сторони захисту на отримання копії обвинувального акта і не впливає на дійсність обвинувального акта, направленого суду.
2. Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер. Наявний у матеріалах судової справи обвинувальний акт на першій сторінці містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер: «кримінальне провадження № 62023000000000400 від 18.05.2023 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України». Наявність на першій сторінці обвинувального акта додаткової інформації про те, що це кримінальне провадження № 62023000000000400 від 18.05.2023 було виділене із іншого кримінального провадження, реєстраційний номер якого зазначений не точно (відсутня одна цифра), не означає, що в обвинувальному акті відсутні відомості, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 291 КПК України.
3. Зауваження захисника ОСОБА_7 (із посиланням на ст. 551 КПК України) про те, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування в розділі про прийняті процесуальні рішення не зазначені відомості про запити про міжнародну правову допомогу до Республіки Польща і до Республіки Кіпр як про процесуальні рішення органу досудового розслідування, суд відхиляє як безпідставні.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора і такі рішення приймається у формі постанови, постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Норми статті 551 КПК України не передбачають, що прокурор або слідчий мають прийняти постанову про надсилання запиту про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні, яке він здійснює. У ч. ст. 551 КПК України мова йде виключно про рішення уповноваженого (центрального) органу України (згідно зі ст. 54 КПК України це Офіс Генерального прокурора, Міністерство юстиції України, Національне антикорупційне бюро України), який в цьому випадку не є ані органом досудового розслідування, ані прокурором у кримінальному провадженні, про направлення запиту уповноваженому (центральному) органу запитуваної сторони.
4. У обвинувальному акті, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 290 КПК України має бути виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Текст обвинувального акта щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_8 містить розділи, що відповідають вимогам зазначеного пункту частини другої ст. 291 КПК України, а саме: «Виклад фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими», «Правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення ОСОБА_4 », «Правова кваліфікація кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення ОСОБА_8 ».
Доводи захисника ОСОБА_5 у клопотанні (пункт 1 доводів захисту) полягають у незгоді зі способом і обсягом викладення стороною обвинувачення в обвинувальному акті відомостей про фактичні обставини кримінального правопорушення (зокрема щодо обставин, за яких відбулась змова обвинувачених між собою на вчинення кримінального правопорушення), а також зауваженнях про відсутність відомостей про обставини, що можуть впливати на правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 .
Засада змагальності, передбачена ст. 22 КПК України, визначає, зокрема, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1); під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу ч. 3); суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6).
Підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
При цьому відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. Щодо повноважень суду, то згідно з ч. 3 вказаної статті він має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, заради мети ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно висловлює позицію про те, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у сторону зменшення або збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (див. постанови ВС ККС від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17, від 29.09.2021 у справі № 409/1465/16-к).
Також Верховний Суд у постанові від 15.04.2024 у справі № 753/25892/21 виснував, що повернення обвинувального акта прокурору у зв`язку з тим, що він не відповідає вимогам КПК України, не відновлює досудове розслідування. В ухвалі про повернення обвинувального акта прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій. Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта і до звернення до суду з обвинувальним актом, який приведено у відповідність до вимог КПК України, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК України та забезпечення виконання ухвали суду.
Окрім того, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України прямо передбачено, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, як прокурор вважає їх встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.
Зважаючи на наведені норми КПК України щодо вимог до обвинувального акта, мету проведення підготовчого судового провадження, правові висновки Верховного Суду з приводу повернення обвинувального акта прокурору, суд дійшов висновку, що твердження сторони захисту (наведені у підпунктах п. 1 доводів клопотань) про неконкретність викладу фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4, відсутність в обвинувальному акті відомостей про певні обставини, які, на думку захисту, мають значення для правильної правової оцінки дій ОСОБА_4 на посаді Міністра, не підлягають оцінці судом у підготовчому судовому засіданні і не є підставами для повернення обвинувального акта прокурору.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду аргументів сторони захисту не встановлено порушень, які би свідчили про невідповідність обвинувального акта вимогам статті 291 КПК України та перешкоджали би призначенню кримінального провадження до судового розгляду.
Керуючись статтями 314, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника ОСОБА_5 і захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта прокурору залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1