- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/5535/25
Провадження 1-кс/991/5754/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника (адвоката) ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 в справі №991/5535/25 (провадження 1-кс/991/5592/25) щодо розгляду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про продовження строку дії обов`язків
у кримінальному провадженні №52023000000000154 від 03.04.2023
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
09.06.2025 до ВАКС надійшло клопотання прокурора САП ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду у справі №991/5535/25 (провадження 1-кс/991/5592/25) визначено слідчу суддю ВАКС ОСОБА_4 .
11.06.2025 в судовому засіданні захисник ОСОБА_3 (далі - заявник) заявив відвід слідчій судді ВАКС ОСОБА_4 від розгляду справи №991/5535/25 (провадження 1-кс/991/5592/25), для розгляду якого відповідно до статті 35 КПК і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ВАКС ОСОБА_1, яким невідкладно здійснено судовий розгляд 12.06.2025.
2. Короткий виклад заяви і позицій учасників судового провадження.
2.1. В судовому засіданні 12.06.2025 заявник усно обґрунтовував відвід посиланням на пункт 4 частини 1 статті 75 КПК, зазначивши, що під час розгляду клопотання прокурора САП про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, він подав заперечення на таке клопотання, проте слідча суддя ОСОБА_4 обмежила йому виступ в часі та надала лише 10 хвилин на оголошення заперечення, чим порушила право на захист. Окрім того слідча суддя під час судового засідання не здійснювала свої обов`язки, а займалась оглядом свого мобільного телефона. Відтак заявник вважав, що слідча суддя ОСОБА_4 упереджена до сторони захисту та має бути відведена.
2.2. Інші учасники судового провадження і слідча суддя ОСОБА_4 попри здійснені належним чином повідомлення не прибули, що не перешкоджало розгляду цього питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Частиною 1 статті 76 КПК також визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Статтею 14 чинної редакції Кодексу суддівської етики, затвердженої 18.09.2024 рішенням ХХ з`їзду суддів України, визначено, що суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
3.2. Судом встановлено, що наведені заявником обставини є винятково проявом незгоди з процесуальним порядком розгляду судової справи, який обумовлюється повноваженнями головуючого судді у судовому процесі, відповідно до яких такий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17 листопада 2010 року № CM/Rec (2010) 12 наголошено, що незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом, це є основним принципом верховенства права; судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів; судові рішення мають бути обґрунтовані та оголошені публічно, однак судді не зобов`язані роз`яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті таких рішень; тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру (§§ 4, 5, 15, 68)-4.
Відтак загалом доводи заявника зводяться до суб`єктивної незгоди з організацією судового процесу слідчим суддею та ухваленими судом процесуальними рішеннями, за відсутності будь-яких конкретних обставин, які б свідчили про порушення права підозрюваного на захист, а також без наведення будь-яких доводів, які викликали б сумніви щодо неупередженості складу суду.
3.3. Дослідивши заяву про відвід, суд встановив відсутність обставин, які свідчили б про порушення норм процесуального права чи унеможливлювали б прийняття слідчим суддею об`єктивного судового рішення, тоді як доводи заявника ґрунтуються винятково на суб`єктивних припущеннях і є неспроможними. Відтак заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав, й тому належить відмовити у його задоволенні.
Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_4 в справі №991/5535/25 (провадження 1-кс/991/5592/25) щодо розгляду клопотання прокурора САП про продовження строку дії обов`язків.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 23.06.2025.
Суддя ОСОБА_1 ____________