- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/2242/21
Провадження 1-кп/991/14/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисника адвоката ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8,
його захисника адвоката ОСОБА_9,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9 про відвід прокурора ОСОБА_5 від розгляду справи № 991/2242/21 у межах об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2021 року за № 52021000000000013 та 09 травня 2022 року за № 52022000000000094, за обвинуваченням
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ Донецької обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 14 травня 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду з заявою про відвід прокурора ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
В обґрунтування заяви адвокат зазначив, що прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні 01 червня 2022 року надала у матеріали кримінального провадження в якості документального підтвердження наявних у неї повноважень копію підробленого офіційного документа - постанови нібито за підписом Генерального прокурора ОСОБА_13 від 17 травня 2022 року. Цей документ має ознаки підробленого офіційного документа з двох підстав: (1) містить реквізити (підпис), які викликають сумніви в їх належності особі, від імені якої вони виконані; та (2) містить відомості, які викликають сумніви в тому, що документ з таким змістом взагалі складався та видавався відповідною службовою особою. У зв`язку з цим з 17 травня 2022 року до 2023 року ОСОБА_5 здійснювала повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 52021000000000013 у порушення вимог чинного кримінального процесуального законодавства, а саме ст.ст. 36, 37, 110 КПК України. За твердженням захисника, вищевказані порушення допущені прокурором ОСОБА_5 умисно та свідомо, з метою переслідування незаконних цілей, зокрема, підбурювання до постановлення судом численних неправосудних рішень, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності тощо. Таким чином, на переконання захисника, наведені обставини є достатніми для висновків про наявність її особистої упередженості по відношенню як до результатів судового розгляду цієї справи, так і щодо обвинуваченого ОСОБА_10 особисто.
Крім того, адвокат ОСОБА_9 повідомив, що 28 квітня 2025 року звернувся до ТУ ДБР у м. Києві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у якій прохав внести до ЄРДР відомості за фактом перевищення влади та службових повноважень, а також службового підроблення, у тому числі щодо прокурора ОСОБА_5 .
ІІ. Позиції учасників судового засідання
2.1. Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_9 підтримав заяву про відвід з наведених у ній мотивів, додатково звернув увагу, що оскаржив у передбаченому КПК України порядку протиправну бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, що розташоване у м. Києві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР за зверненням сторони захисту. На теперішній час на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2025 року відповідні відомості внесено в ЄРДР. Крім того, зазначив, що факт підробки постанови від 17 травня 2022 року було встановлено висновком експерта, про що вказано у заяві про вчинення кримінальних правопорушень. Проте, не надав до суду ані витягу з ЄРДР, ані висновку експерта.
Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав заяву про відвід прокурора.
2.2. Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_6 покладалась на розсуд суду.
2.3. Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення заяви про відвід та наголосила на тому, що захисник не надав суду жодного доказу на підтвердження факту підроблення підпису від імені Генерального прокурора ОСОБА_13 . Разом з цим, зауважила, що факт звернення із заявою про внесення відомостей до ЄРДР не є підставою для сумнівів у її неупередженості, адже такі відомості вносяться виключно зі слів особи та без будь-якої їхньої перевірки.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши надані захисником документи, суд дійшов таких висновків.
3.2. Прокурор, як один з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення, реалізує функції прокуратури, передбачені ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, зокрема, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді, а тому його об`єктивність є неодмінною передумовою забезпечення права на справедливий суд.
Правовий інститут відводу є механізмом, спрямованим на забезпечення виконання прокурором своїх професійних обов`язків об`єктивно, неупереджено та без будь-яких форм дискримінації. Правові підстави для відводу прокурора визначені ч. 1 ст. 77 КПК України.
Гарантії неупередженості прокурора під час здійснення ним своїх повноважень реалізовані в положеннях ч. 1 ст. 36 КПК України, за змістом яких прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, та положеннях ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні за наявності підстав, які можуть викликати обґрунтований сумнів в його неупередженості.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід прокурору. Варто підкреслити, що ч. 5 ст. 80 КПК України визначає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не просто декларувати сумнів у неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об`єктивність прокурора, та підтвердити їх належними доказами.
Необхідність доведення підстав для відводу також випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
Чинний КПК України не визначає, за якими критеріями має встановлюватися неупередженість прокурора як ключова складова цього інституту кримінального процесуального права. Лінгвістичний підхід дозволяє визначити її як синонім об`єктивності, тобто надання оцінки фактам та вчинення дій щодо них виключно на підставі їх правової природи за відсутності особистих та позапрофесійних мотивів.
Системний аналіз норм ст. 77 КПК України дозволяє визначити упередженість як зацікавленість службової особи у певних результатах процесуальних дій чи рішень, які вчиняються цією особою. При цьому ця зацікавленість має носити особистий характер, тобто створювати конфлікт публічних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб, і вона повинна мати ступінь, здатний вплинути на об`єктивність прокурора при прийнятті ним рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Водночас упередженість прокурора, яка може бути викликана особистими мотивами, необхідно відмежовувати від його професійної зацікавленості у розгляді кримінального провадження, яка є проявом реалізації ним функцій прокуратури.
3.3. Доводи адвоката ОСОБА_9 щодо упередженості прокурора ОСОБА_5 зводяться до того, що підпис від імені Генерального прокурора ОСОБА_13 у постанові від 17 травня 2022 року був підроблений. Проте, захисник не надав суду жодного доказу на підтвердження цього факту. Крім того, адвокат не обґрунтував наявність існування у прокурора ОСОБА_5 особистих мотивів щодо обвинуваченого ОСОБА_10 при підтриманні публічного обвинувачення в суді.
Так, зміст заяви адвоката ОСОБА_9 про відвід прокурора ОСОБА_5 містить лише загальне посилання про встановлення начебто експертним шляхом неналежності підпису ОСОБА_13 . Згодом, у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 28 квітня 2025 року, яка є додатком до заяви про відвід прокурора, захисник вказує реквізити цього документа, а саме висновок експерта № 37 від 27 березня 2025 року. Разом з тим, у ході судового розгляду ОСОБА_9 не зміг повідомити суду назву установи, що проводила цю експертизу чи на підставі чого експерт дійшов такого висновку, а також надати висновок експерта.
Натомість, зі слів прокурора ОСОБА_5, постанова від 17 травня 2022 року винесена вже на стадії судового розгляду у зв`язку з тим, що частина прокурорів, які підтримували обвинувачення, звільнялися. Відповідно була потреба у розширенні групи прокурорів. При цьому вказувала, що під час складання проекту постанови про внесення змін до групи прокурорів була дотримана належна процедура, адже направлення та підписання Генеральним прокурором ОСОБА_13 відбулося до закінчення її повноважень, а саме до липня 2022 року.
Отже, враховуючи ненадання ОСОБА_9 зазначеного висновку експерта, мотиви заяви в цій частині є необґрунтованими.
3.4. Ба більше, доповнення захисника з приводу внесення відомостей до ЄРДР за фактом перевищення влади та службових повноважень, а також службового підроблення, у тому числі щодо прокурора ОСОБА_5, не можуть свідчити про упередженість прокурора.
Суд зауважує, що кримінальний процесуальний закон не визначає жодних умов для внесення відомостей до ЄРДР за заявою особи, а обов`язок слідчого та прокурора, визначений ст. 214 КПК України, не передбачає жодних попередніх перевірок чи висновків щодо обґрунтованості цієї заяви. Будь-яка особа має право ініціювати кримінальне переслідування щодо будь-яких фактів, оскільки кримінальний процесуальний закон не містить жодних обмежень з цього приводу.
Принцип презумпції невинуватості (ст. 17 КПК України) забороняє вважати особу винною у вчиненні кримінального правопорушення до набрання обвинувальним вироком законної сили. Тобто, заява про вчинення кримінального правопорушення є оціночним судженням особи щодо наявності в діях інших осіб ознак кримінального правопорушення, і така заява сама по собі не є підтвердженням вчинення злочину.
Отже, наведені обставини виключають можливість оцінити відвід як вмотивований та, відповідно, з`ясувати його обґрунтованість.
3.5. Оскільки заява адвоката ОСОБА_9 про відвід прокурора ОСОБА_5 не містить посилання на правову підставу для відводу прокурора, передбачену ст. 77 КПК України, а наведені ним доводи мають характер припущень, відсутні підстави для її задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 77, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_9 про відвід прокурора ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3