Document No. 128367510

Справа № 991/6039/25

Провадження 1-кс/991/6103/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну способу виконання покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну способу виконання покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), у якому захисник просить:

- змінити спосіб виконання покладеного на ОСОБА_4 додаткового обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, шляхом тимчасового повернення ОСОБА_4 паспортів для виїзду за кордон.

Клопотання мотивовано тим, що (1) ОСОБА_4 у межах Кримінального провадження повідомлено про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри; (2) востаннє, ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 продовжено строк дії обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, до 15.07.2025 включно; (3) підозра є необґрунтованою у зв`язку з чим стороною захисту 20.02.2025 було подано скаргу на зміну раніше повідомленої підозри від 22.11.2024, у задоволенні якої ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.05.2025 відмовлено. Однак, вищезазначене рішення наразі оскаржується стороною захисту в апеляційному порядку; (4) ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, відсутні з огляду на належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом усього періоду досудового розслідування, наявністю міцних соціальних зв`язків (має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батьків-пенсіонерів), а також відсутністю у сторони обвинувачення доказів вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні. Ризик переховуватись від органу досудового розслідування та суду сторона захисту вважає не обґрунтованим з огляду на таке: (а) ОСОБА_4 не вважає себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а за такого сприятиме якнайшвидшому розгляду справи по суті з метою доведення своєї невинуватості; (б) наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон не свідчить про наміри ОСОБА_4 переховуватись за межами території України, а метою виїздів останнього за кордон в період воєнного стану є відпочинок разом з родиною; (в) у ОСОБА_4 та його родини відсутні фінансові активи, оскільки на нерухоме та рухоме майно, зареєстроване за підозрюваним, та майно, зареєстроване за його дружиною - ОСОБА_6, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, накладено арешт; (г) повернення ОСОБА_4 з-за кордону також забезпечує наявність у нього великої кількості майна на території України. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується доволі абстрактно, виходячи із положень законодавства щодо безпосередності отримання доказів під час судового розгляду. Разом з тим, у протоколах допиту свідків відсутні показання, які могли б вважатися викривальними по відношенню до ОСОБА_4 . Також, КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконний вплив на свідків; (5) враховуючи положення ст. 201 КПК України, новою обставиною, яка раніше не враховувалась судом, є отримання 10.06.2025 ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС» РІ ГРУП», де наразі працевлаштований ОСОБА_4 на посаді менеджера із зовнішньоекономічної діяльності, запрошення від міжнародної компанії «VENSYS Elektrotechnik GmbH» на зустріч у м. Діпгольц, Федеративна Республіка Німеччина (далі - ФРН). Вказана зустріч відбудеться з 23.06.2025 по 04.07.2025 з метою укладення юридичних документів на постачання систем накопичення енергії, вироблених компанією «VENSYS Elektrotechnik GmbH, для поточних проєктів в Україні. У зв`язку з тим, що ведення таких переговорів та укладення договорів належить до посадових обов`язків ОСОБА_4, враховуючи, що він єдиний менеджер із зовнішньоекономічної діяльності, який має законні підстави для виїзду за кордон в умовах воєнного стану (багатодітний батько), виникла необхідність у виїзді ОСОБА_4 за кордон.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 підтримали доводи Клопотання, просили задовольнити із викладених у ньому підстав.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 заперечував щодо доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що стороною захисту не надано жодних нових доказів того, що ризики зменшились. Долучений лист-запрошення не містить перекладу державною мовою, а за такого його зміст є незрозумілим. Крім того, вказане запрошення не підтверджує необхідність виїзду за кордон саме ОСОБА_4, оскільки інтереси ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС» РІ ГРУП» можуть бути забезпечені іншим уповноваженим представником.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У Клопотанні сторона захисту, посилаючись на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та відсутність ризиків просить змінити спосіб виконання покладеного на ОСОБА_4 додаткового обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, шляхом тимчасового повернення останньому паспортів для виїзду за кордон.

Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання встановлюється (1) наявність/відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, (2) наявність/відсутність підстав вважати, що встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати; (3) наявність/відсутність підстав для зміни способу виконання покладеного на ОСОБА_4 додаткового обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

23.04.2024 у межах Кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2024 (справа № 991/3716/24) до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн, а також покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків строком до 23 червня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.

30.05.2024 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцем внесено заставу у розмірі 908 400 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_4 вважається таким, до кого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

16.09.2025 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вищезазначену ухвалу скасовано в частині визначення розміру застави та обов`язку повідомляти слідчого, прокурора або суд про кожне відлучення із м. Києва і Київської області, та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково, застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 заставу у розмірі 10 000 000 грн, покладено на підозрюваного обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду. В іншій частині Ухвалу залишено без змін.

20.09.2025 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду на виконання вищезазначеної ухвали в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцем внесено заставу у розмірі 9 091 600, 00 грн.

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави додаткових процесуальних обов`язків неодноразово продовжувався.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до 23.12.2024.

22.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру).

29.11.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.

Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, у період з не пізніше 25.01.2018 по 09.08.2021 вчинив пособництво у заволодінні в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 гa, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 280 702 336 грн., на користь третіх осіб, чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК у Сумській області на цю суму.

Також, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, у період з не пізніше 25.01.2018 по 09.08.2021 вчинив пособництво у незакінченому замаху на заволодіння в інтересах «АФ «Довіра 2008» 293 земельними ділянками загальною площею 3244,4989 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент формування становила 195 702 295 грн.

Зокрема, за версією органу досудового розслідування ОСОБА_4 як пособник усував перешкоди у вчиненні злочину шляхом підтримання комунікації між довіреною особою ОСОБА_8 - ОСОБА_15 та ОСОБА_7, а також довіреними особами ОСОБА_7 - ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_19 ; забезпечив погодження за принципом екстериторіальності проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян України шляхом надання вказівок службовим особам органів Держгеокадастру; виконував інші вказівки і доручення ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а також пособництві у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри неодноразово встановлювалась/перевірялась слідчими суддями Вищого антикорупційного суду та суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема при розгляді клопотань про застосування запобіжного заходу, продовження строку дії обов`язків, а також скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри. Суддями було досліджено докази сторони обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри та надавалась їм оцінка при ухваленні рішення, що спростовує доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.

Крім того, відповідно до ч. 1-2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя звертає увагу, що стороною захисту до Клопотання не надано жодного доказу на підтвердження своєї правової позиції, а за такого доводи щодо необґрунтованості підозри слідчим суддею не враховуються.

Як вбачається зі змісту ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.09.2024 (справа № 991/3716/24) при розгляді апеляційних скарг сторони захисту та сторони обвинувачення на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2024 про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу колегією суддів встановлено наявість існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України. А за такого, у зв`язку із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на підозрюваного покладено додаткові обов`язки, передбачені абз. 1 п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Однак, з плином часу ризики, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, незначною мірою зменшились у зв`язку з чим зменшився і обсяг, покладених на ОСОБА_4, обов`язків.

Востаннє, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 (справа № 991/4248/25) продовжено на два місяці, тобто до 15.07.2025, строк дії таких обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме : (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду; (2) повідомляти слідчого або прокурора та суд (під час судового провадження) про зміну свого місця проживання та роботи; (3)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_16, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Разом з тим, у вищезазначеній ухвалі доведено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким корупційним злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років).

Водночас, при встановленні даного ризику слідчий суддя враховував існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить те, що ОСОБА_4 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, які дійсні до 31.01.2028 та до 22.05.2033.

Також, слідчим суддею береться до уваги, що з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Так, згідно п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Положеннями абз. 4 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Відповідно до матеріалів Клопотання ОСОБА_4 є батьком трьох малолітніх дітей (2013 р.н., 2016 р.н., 2016 р.н.). Тобто він не має обмежень щодо виїзду за межі території України навіть в умовах воєнного стану.

Разом з цим, зі змісту Клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово здійснював виїзди за кордон та повертався назад, у тому числі у період дії воєнного стану в Україні, що підтверджується матеріалами Клопотання та поясненнями сторони захисту у судовому засіданні.

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваним на зберігання паспортів громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику. При цьому, у випадку не продовження дії відповідного обов`язку підозрюваний отримає відповідні паспорти та може використати їх з метою виїзду за межі території України.

При цьому, слідчий суддя в сукупності із встановленими вище обставинами також враховує (1) наявність у підозрюваного на території України постійного місця проживання, роботи та нерухомого майна, (2) підозрюваний має на утриманні трьох малолітніх дітей та батьків похилого віку; (3) позитивну характеристику ОСОБА_4 ; (4) належну процесуальну поведінку останнього (за першим викликом прибуває особисто до суду для розгляду відповідних клопотань, до НАБУ - для участі у слідчих та інших процесуальних діях; жодного разу не порушив умови дозволу детектива на виїзд, на виконання обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, здав на зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон).

Проте, оцінюючи всі зазначені вище обставини у сукупності, слідчий суддя доходить висновку про продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тобто не виключається можливе вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Згідно встановлених органом досудового розслідування обставин ОСОБА_4, у період вчинення інкримінованих йому злочинів, фактично виконував роль неформального куратора Держгеокадастру та мав усталені зв`язки з керівництвом Держгеокадастру та його територіальних органів.

Крім того, за встановлених органом досудового розслідування обставин, ОСОБА_4 виконував роль пособника під час вчинення злочинів, у співучасті з особами, які є підозрюваними у Кримінальному провадженні, він діяв на виконання злочинного плану.

Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю самостійно або через інших осіб впливати на інших підозрюваних, а також свідків, щодо яких він обізнаний внаслідок ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, серед яких є працівники ГУ ДГК в Сумській області, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного та з огляду на стадію Кримінального провадження - завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування стороні кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, прийняття прокурором рішення в порядку ч. 2 ст. 283 КПК України, зокрема, щодо звернення до суду з обвинувальним актом, може викликати у ОСОБА_4 активні дії щодо впливу на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні та на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

Відтак, існують достатні підстави вважати щодо продовження існування ризику впливу на свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні.

При зверненні сторони захисту до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які вона посилається, покладається саме на сторону захисту.

Сторона захисту у Клопотанні та в судовому засіданні не навела достатніх доводів на спростування вищевказаних ризиків.

Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, продовжують існувати, хоча з часом і зменшились незначною мірою.

Крім цього, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (10 000 000, 00 грн), разом із покладеними на підозрюваного додатковими процесуальними обов`язками, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених ризиків.

Доводи сторони захисту щодо необхідності змінити спосіб виконання покладеного на ОСОБА_4 додаткового обов`язку шляхом тимчасового повернення останньому паспортів для виїзду за кордон, слідим суддею відхиляються. Оскільки з дати продовження слідчим суддею строку дії додаткових обов`язків, покладених на ОСОБА_4, та визнання ризиків доведеними, жодні обставини у Кримінальному провадженні не змінились, а також не виникли нові обставини, які б спростували висновки слідчого судді.

Водночас, зміна способу виконання обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, матиме наслідком можливий виїзд ОСОБА_4 за кордон. Тобто ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду збільшується/стає більш актуальним.

Разом з тим, на переконання слідчого судді, зазначене є неспівмірним, зокрема через те, що розмір застави не змінився, а отже ним не компенсується збільшення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Орім цього, слідчий суддя зазначає, що покладений на ОСОБА_4, у тому числі обов`язок, передбачений п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, є додатковим запобіжним механізмом.

Також, сторона захисту у Клопотанні зазначила нову обставину, оцінку якій не було надано слідчими суддями, а саме: отримання ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС» РІ ГРУП», де наразі працевлаштований ОСОБА_4 на посаді менеджера із зовнішньоекономічної діяльності, запрошення від міжнародної компанії «VENSYS Elektrotechnik GmbH» на зустріч у м. Діпгольц, ФРН.

Як вбачається зі змісту Клопотання та пояснень сторони захисту у судовому засіданні метою вищезазначеної зустрічі є укладення юридичних документів на постачання систем накопичення енергії, вироблених компанією «VENSYS Elektrotechnik GmbH, для поточних проєктів в Україні.

Разом з тим, стороною захисту на підтвердження необхідності виїзду за кордон підозрюваного надано:

(1) наказ ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС» РІ ГРУП» № 57-К від 16.04.2025 «Про призначення на посаду Менеджера із зовнішньоекономічної діяльності ОСОБА_4 »;

(2) посадову інструкцію менеджера із зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС» РІ ГРУП», яка регламентує, у тому числі, умови роботи за посадою. Відповідно до вищезазначеної інструкції менеджер із зовнішньоекономічної діяльності здійснює закордонні відрядження відповідно до затверджених планів та розпоряджень керівництва з метою ведення переговорів з іноземними партнерами, інвесторами; укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та вирішення питань, пов`язаних із їх виконанням; представлення інтересів Товариства за кордоном у межах наданих повноважень; участі у міжнародних виставках, конференціях і ярмарків для розширення зовнішніх контрактів та просування позиції Товариства.

(3) документ іноземною мовою, з якого неможливо встановити мету виїзду за кордон.

Проте, вищезазначені документи слідчим суддею до уваги не приймаються, оскільки вони не свідчать про існування непереборних обставин, які вимагають негайної та безумовної присутності підозрюваного за кордоном.

Разом з тим, працевлаштовуючись на таку посаду, яка вимагає систематичних виїздів за кордон, ОСОБА_4 повинен був враховувати, що таке його право суттєво обмежено, покладеним на нього обов`язком, передбаченим п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. А за такого, роботодавець мав брати до уваги відсутність у ОСОБА_4 безумовного права виїзду за кордон.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що реалізація права ОСОБА_4 щодо виїзду за кордон забезпечується шляхом отримання відповідного дозволу у разі належного обґрунтування.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що з урахуванням обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри та продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків, відсутні підстави для зміни способу виконання покладеного на ОСОБА_4 додаткового обов`язку, передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Оскільки, визначений раніше розмір застави з покладенням саме таких додаткових обов`язків здатен запобігти визнаним доведеним на даний час ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, Клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1