- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/4837/25
Провадження №11-сс/991/385/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2025 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Перечин Ужгородського району, закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 КК України,
у кримінальному провадженні №52025000000000184 від 08 квітня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2025 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів із заставою у розмірі 7 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21 196 000 грн, та визначенням ряду обов`язків, у випадку її внесення.
У апеляційній скарзі з доповненням захисник ОСОБА_7 зазначає, що слідчий суддя порушив норми матеріального та процесуального права, здійснив неповний судовий розгляд, а висновки, викладених у тексті ухвали не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Посилається на таке:
1. повідомлена ОСОБА_6 підозра - необґрунтована, оскільки підтверджується виключно показаннями ОСОБА_10, у діях якого вбачаються ознаки провокації та наклепу;
2. відсутні докази наявності встановлених слідчим суддею ризиків;
3. існують підстави для обрання ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання підозрюваного;
4. визначений розмір застави є очевидно непомірним для ОСОБА_6 .
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.05.2025 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали подану апеляційну скаргу і надали пояснення, які аналогічні її доводам. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, пояснення прокурора САП ОСОБА_9, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000184 від 08.04.2025, зокрема, за підозрою, ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.3 ст.332 та ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 КК України.
За версією сторони обвинувачення ОСОБА_6 з 20.03.2025 по 26.05.2025, діючи за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_11, прийняв пропозицію, обіцянку та одержав неправомірну вигоду для себе та ОСОБА_11 за вплив на прийняття рішення працівниками ДПС України, як особами уповноваженими на виконання функцій держави, в частині забезпечення безперешкодного незаконного переміщення ОСОБА_11 двох осіб через державний кордон поза офіційним пунктом пропуску, та спільно зі ОСОБА_11 запропонував і пообіцяв здійснити вплив за надання такої вигоди.
26.05.2025 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.332 та ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 КК України у кримінальному провадженні №52025000000000184 від 08.04.2025.
27.05.2025 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52025000000000184 від 08.04.2025 з визначенням застави у розмірі 42 392 000 грн із покладенням ряду обов`язків у разі її внесення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 та ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 КК України, є обґрунтованою.
Наявні достатні підстави вважати, що існують передбачені ч.1 ст.177 КПК України ризики, а саме:ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження; незаконного впливу на учасників кримінального провадження; продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових.
Враховуючи відомості про особу підозрюваного, його сімейний стан, соціальні зв`язки, забезпечений майновий стан та достатній рівень доходів ОСОБА_6, обставинита тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, що у сукупності із встановленими ризиками зумовлює необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти встановленим ризикам. Такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного виправданий потребами досудового розслідування, є розумним і співмірним із завданнями кримінального провадження.
Враховуючи, що розмір альтернативного запобіжного заходу у виді застави, не має бути надмірним для підозрюваного, з урахуванням всіх обставин провадження, до ОСОБА_6 має бути застосований альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі, меншому, ніж визначений у клопотанні, а саме, зменшений до розміру 7 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 21 196 000 грн.
Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами, відповідно до приписів ч.5 ст.9 КПК України.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Сторона обвинувачення вважає, що злочини вчинено за таких обставин.
На початку березня 2025 року знайомий ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_12 під час зустрічі надав йому контакти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, як людини, яка може бути корисна у його підприємницькій діяльності щодо будівництва та продажу нерухомості у Закарпатській області. При цьому ОСОБА_12 пообіцяв попередити ОСОБА_6 про потенційну комунікацію і надати йому номер телефона ОСОБА_10 . Перед поїздкою в Ужгород 17.03.2025 о 13 год 57 хв ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_6 у мобільному додатку Тelegram, познайомився з ним, повідомив про зміст суть свого бізнесу. ОСОБА_6 повідомив, що в нього є син та знайомі у сфері нерухомості, з якими ОСОБА_10 було б цікаво співпрацювати. Вони домовились зв`язатись, коли ОСОБА_10 приїде до м. Ужгорода.
19.03.2025 ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що планує 20.03.2025 приїхати до м. Ужгорода, на що ОСОБА_6 запропонував зустрітися о 09 год у кафе «Chia Neo бістро» (м. Ужгород, вул. Загорська, 51).
20.03.2025 о 08 год 52 хв ОСОБА_10 приїхав до кафе «Chia Neo бістро», де його вже чекав ОСОБА_6 із ще однією особою. ОСОБА_6 представився, повідомив, що він є депутатом Закарпатської обласної ради. Також він представив особу, яка була з ним, як свого сина - ОСОБА_13, відрекомендував його як бізнесмена та людину, яка вміє заробляти гроші. Спілкування здебільшого стосувалось планів ОСОБА_10 знайти площадку для будівництва нерухомості в Закарпатській області та теми будівництва загалом. Обговорювались, зокрема, варіанти початку будівництва елеватора біля вузькоколійної залізничної дороги та зведення котеджного містечка. ОСОБА_13 надав свій контактний номер телефона ( НОМЕР_1 ) та одразу надіслав ОСОБА_10 у мобільному додатку WhatsApp кілька пропозицій щодо земельних ділянок, які могли б його зацікавити.
Під час спілкування ОСОБА_6 з власної ініціативи підняв тему можливості перетину державного кордону України військовозобов`язаними особами. ОСОБА_6 зауважив, що це питання є складним та перебуває під контролем правоохоронних органів. При цьому повідомив, що має можливість вирішити це питання шляхом впливу на уповноважених осіб, які відповідають за перетин державного кордону. Вартість таких послуг складає близько 10000 ЄВРО за одну особу, але практичніше та вигідніше організовувати перетин одразу двома особами. ОСОБА_6 попередив ОСОБА_10, що це «кримінал» і закликав бути дуже обережним та належним чином здійснювати конспірацію на всіх етапах реалізації відповідної злочинної схеми.
У подальшому, 29.03.2025 ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_10 у мобільному додатку Тelegram та запитав, чи зацікавила його пропозиція щодо переправлення осіб через державний кордон. У зв`язку з цим 08.04.2025 ОСОБА_10 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення злочину.
15.04.2025 у період часу з 08 год 49 хв до 10 год 07 хв ОСОБА_6, перебуваючи з ОСОБА_10 у кафе «Chia Neo бістро», а згодом у легковому автомобілі Mercedes-Benz GLE, д.н.з. НОМЕР_2, пересуваючись з м. Ужгорода у бік м. Чопа та с. Соломоново Закарпатської області, детально описав схему переправлення осіб через державний кордон України до Угорщини.
ОСОБА_6 повідомив, що він є організатором схеми і на нього покладається отримання коштів за це, а вже він здійснює розрахунок з іншими учасниками схеми. Для конспірації він не спілкується з особами, які безпосередньо перетинатимуть кордон, єдиним варіантом є одержання ним коштів від ОСОБА_10 . Схема із незаконного перетину кордону ефективно функціонує тривалий час («таких людей сотні, тисячі»). Претенденти мають завчасно прибути у визначене ним місце, звідки їх забере особа, яка буде здійснювати перевезення через кордон. На питання ОСОБА_10, ОСОБА_6 пояснив, що схема працює і у зворотному напрямку - з Угорщини до України. У разі переміщення у зворотному напрямку через офіційні пункти пропуску, на осіб накладається штраф.
ОСОБА_6 повідомив, що він додатково за 1000 ЄВРО за особу може організувати переміщення осіб з м. Києва до визначеного місця у Закарпатській області. Особи, які залучені до злочинної схеми та здійснюють перевезення таких осіб до Закарпаття, мають спеціальні офіційні документи (спецкоди), які дозволяють їм безперешкодно долати блокпости та інші контрольні пункти. Комунікацію з цього приводу ОСОБА_6 здійснюватиме із використанням іншого номера телефона, який використовує для конспірації.
Безпосередній перетин кордону буде відбуватись неподалік пункту пропуску «Чоп-Захонь» поза межами офіційних пунктів пропуску. Угорщина не видає на запит української сторони таких осіб, що є безумовною перевагою організованої ним злочинної схеми. Під`їжджаючи до прикордонної зони, ОСОБА_6 зателефонував на гучному зв`язку ОСОБА_11 та попросив його «дати дзвіночок куди потрібно» та повідомити, що він буде у прикордонній зоні. ОСОБА_11 попросив ОСОБА_6 заїхати до нього додому.
Надалі ОСОБА_6 акцентував увагу ОСОБА_10, що вартість послуги незаконного переміщення однієї особи через державний кордон складає 11000 ЄВРО, проте при переправленні одразу двох осіб він зробить знижку і вартість складатиме 10000 ЄВРО (тобто 20000 ЄВРО за двох осіб). Якщо претенденти вже готові, він може забезпечити їх переміщення до Закарпаття, а у подальшому - через державний кордон, «навіть завтра». При цьому ОСОБА_6 навів негативні приклади, коли особи через паніку викрили себе та створили багато незручностей учасникам злочинної схеми з правоохоронцями. ОСОБА_6 закликав ОСОБА_10 ретельно перевіряти таких осіб, щоб бути впевненим у їх належній поведінці. Також, ОСОБА_6 провів інструктаж, як мають вести себе ці особи, перебуваючи на Закарпатті в очікуванні безпосереднього переміщення через державний кордон.
Під`їжджаючи до с. Соломоново Закарпатської області ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10, що це прикордонна зона, але він, як організатор злочинної схеми, достеменно знає «хто, де та коли стоїть». Також він продемонстрував, де здійснюється переміщення осіб через державний кордон. Цього ж дня о 10 год 07 хв ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 приїхали до будинку за адресою: АДРЕСА_2, де зустрілись зі ОСОБА_11, який привітався та представився ОСОБА_10 . В автомобілі ОСОБА_11, демонструючи свій вплив та авторитет у відповідному регіоні, зателефонував представникам Державної прикордонної служби України (далі - ДПС України) та повідомив, що він знов виїжджає на чорному джипі «Мерседес», з д.н.з «КА» («…з серйозними людьми. Так щоб ви там не бігали ніхто»).
Надалі ОСОБА_6 більш детально представив ОСОБА_10 . ОСОБА_11, якого відрекомендував як особу, яка у прикордонному районі володіє ситуацією на 99 %, на що ОСОБА_11 зауважив, що на всі 100%. Зі слів ОСОБА_6, ОСОБА_11 є «господарем» цієї території і підтримує близькі стосунки та має протиправний вплив на працівників ДПС України, з якими, зокрема, вирішує питання незаконного переправлення осіб через державний кордон до Угорщини. У цьому контексті, ОСОБА_6 завуальовано повідомив ОСОБА_10, що ОСОБА_11 є співвиконавцем у злочинній схемі із незаконного переправлення осіб через державний кордон України до Угорщини, на якого покладається як переправлення осіб, так і вплив на працівників ДПС України, які повідомляють, де і коли можна безпечно переправити осіб через державний кордон.
Згодом, близько 10 год 30 хв ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 повернулись до домоволодіння ОСОБА_11, де продовжили розмову в автомобілі. ОСОБА_6 повторно підкреслив, що безпосередньо ОСОБА_11 перевозитиме осіб через кордон, попросив вживати максимальних заходів конспірації та перевіряти таких осіб. З міркувань безпеки, він не хоче бачити цих осіб та спілкуватись з ними, йому потрібен тільки номер їх мобільного телефона. Коли їм зателефонують, вони мають сказати кодову фразу «від друга з Запоріжжя». ОСОБА_11, підкреслюючи свою роль у схемі, зазначив, що все, що залежить він нього, він робить «на 100%» і безпосередньо перевозить осіб через кордон. Надалі співрозмовники попрощались зі ОСОБА_11, сіли в авто та поїхали до Чопської міської ради.
В автомобілі ОСОБА_6 додатково роз`яснив ОСОБА_10 роль ОСОБА_11 у злочинній схемі із переправлення осіб через державний кордон («Він їх сюди. Він там їх забирає в Ужгороді, сюди привозить і чекає, «коли получить добро», щоб вони там були. Да і все. Їх тут забирають, там в руки передають, там в руки їх забирають. Він їх приводить до тої людини, яка їх там буде чекати»). Повернувшись до кафе «Chia Neo бістро» близько 11 год 50 хв, ОСОБА_6 попросив дати йому контактний номер телефона особи, яка планує незаконно перетинати державний кордон, на що ОСОБА_10 продиктував йому номер НОМЕР_3, який перебуває у користуванні його знайомого - ОСОБА_14 .
ОСОБА_6 попросив ОСОБА_10 одразу поінформувати про дату, коли претенденти на перетин кордону будуть готові, щоб він забезпечив їх транспортування з м. Києва до Закарпаття та скомунікував їх зі ОСОБА_11 . ОСОБА_6 підкреслив, що коли люди будуть їхати з Києва до Закарпаття, він вже має отримати від ОСОБА_10 кошти для передачі іншим учасникам схеми. ОСОБА_6 повторно повідомив, що вже допоміг багатьом у незаконному перетині державного кордону. Сам перетин кордону триває 3 - 4 хв, а в Угорщині їх зустріне інший учасник схеми.
25.04.2025 близько 10 год 50 хв ОСОБА_10 та ОСОБА_6 знову приїхали додому до ОСОБА_11 у с. Соломоново, де продовжили обговорення незаконного переміщення осіб через державний кордон. Під час зустрічі ОСОБА_6 повторно відрекомендував ОСОБА_11 як людину, яка є «господарем» відповідної прикордонної території і вирішує з прикордонниками будь-які питання. ОСОБА_6 вчергове пояснив, що його роль полягає в отриманні коштів та забезпеченні перебування осіб у відповідній локації, звідки їх забиратиме ОСОБА_11 та переправлятиме через кордон, на що ОСОБА_11 жартома натякнув ОСОБА_6 не применшувати свою роль. ОСОБА_6 повідомив, що з 10 до 17.05.2025 він перебуватиме за кордоном (в Королівстві Іспанія, Республіці Сербія), тож переправлення осіб через кордон слід перенести на період після 17 травня, якщо особи не готові прибути до його від`їзду.
Надалі ОСОБА_11 описав подробиці перетину державного кордону. Так, особи мають прибути до готелю у прикордонній зоні. Звідти він забере їхні речі, які переправить через кордон на територію Угорщини. Залишити собі вони мають лише речі, в яких перетинатимуть кордон, та гроші. З готелю їх забере ОСОБА_11 та на авто переправить до Угорщини, де їх чекатиме в автомобілі інший учасник схеми. Кожен крок, зі слів ОСОБА_11, перебуває під його «тотальним» контролем, завдяки чому забезпечується якісний результат. Зі свого боку працівники ДПС України повідомлять ОСОБА_11, де в конкретний час краще перетинати кордон. ОСОБА_6 доповнив, що осіб, які незаконно перетинають кордон, попередньо інструктують, показують маршрут в телефоні та надають рації. При цьому ОСОБА_11 зазначив, що угорська сторона, на відміну від словацької, не інформує Україну про факти незаконного перетину кордону громадянами України, що робить організовану ними схему найбільш безпечною. Зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_11, учасник схеми на угорській ділянці кордону зустрічає цих осіб та відвозить до найближчого залізничного вокзалу і садить на потяг до Будапешта, звідки вони самостійно їдуть відповідно до власних планів. На питання ОСОБА_10 вони повідомили, що можуть забезпечити перетин кордону вказаним особам у зворотному напрямку до України. ОСОБА_11 уточнив, що на цю послугу вони зроблять гарну знижку і це коштувати значно дешевше, ніж 10000 ЄВРО.
Лояльність прикордонників, зі слів ОСОБА_11, обумовлюється тим, що по - перше, він має вплив на їх звільнення у разі нелояльної поведінки («Тут так, якщо погранець перейшов конкретно мені дорогу, так конкретно, і буром типу: «Та ти що? Та я тебе!» - два тижня і його немає. Будь-які зусилля включаємо, вже цю людину в якесь інше місце перевести і все»), а по-друге - кожен прикордонник, який бере участь у злочинній схемі із незаконного переправлення осіб через державний кордон, має свою долю неправомірної вигоди («Ну, проте я з ними спочатку дружу. Я не ображаю нічим. Кожен має свою долю, хто учасник, будь ласка, хлопці»).
У подальшому ОСОБА_6 показав ОСОБА_10 місце, куди вказані особи мають завчасно прибути для очікування переправлення через державний кордон, а саме готельний комплекс «Золота Гора» за адресою: Ужгородський район, с. Барвінок, урочище «Золотая гора». На питання ОСОБА_10, чи не виникнуть проблеми з прикордонниками при незаконному перетині кордону, ОСОБА_6 відповів негативно, згадавши попередню розмову зі ОСОБА_11 з цього приводу.
Протягом травня 2025 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 відбулось кілька телефонних розмов із використанням месенджерів, під час яких ОСОБА_6 уточнював, чи не змінились плани у двох осіб, які планують незаконний перетин державного кордону, на що ОСОБА_10 відповів, що плани незмінні, проте вони наразі вирішують особисті питання, після чого будуть готові до від`їзду. Через деякий час ОСОБА_10 з використанням завчасно визначених кодових фраз повідомив ОСОБА_6, що претенденти на перетин кордону вже готові. Останній запропонував обговорити це під час особистої зустрічі без використання засобів зв`язку.
21.05.2025 під час телефонної розмови із використанням месенджера, ОСОБА_6 у завуальованій формі повідомив ОСОБА_10, що під час своєї поїздки до м. Києва, яка відбудеться 24 - 26.05.2025, він планує обговорити з ним ряд питань, у тому числі щодо незаконного перетину державного кордону.
24.05.2025 зранку ОСОБА_6 спільно з сестрою дружини - ОСОБА_15 приїхав до м. Києва залізницею, де їх зустрів ОСОБА_10 та поселив у готелі «Софія Готель Київ», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Софіївська, буд. 19. Між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 в кафе на 1-му поверсі готелю відбулась розмова щодо подальших кроків з реалізації схеми із незаконного перетину державного кордону України двома особами, а також подробиці реєстрації юридичної особи з метою подальшого викупу земельних ділянок у с. Соломоново Закарпатської області, зміни їх цільового призначення та інших питань, пов`язаних з цим. ОСОБА_6 акцентував увагу ОСОБА_10 на необхідності дотримання правил конспірації. З його слів, всі телефони та месенджери прослуховуються. Також він навів ОСОБА_10 приклади, коли після викриття таких осіб, вони у подальшому викривали і інших співучасників злочину.
ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_6, що обидва претенденти на перетин кордону готові вирушати починаючи з 17 травня 2025 року, як вони і домовлялися попередньо. Тож вони у понеділок 26.05.2025 самостійно виїжджатимуть до Закарпаття, де заселяться у визначеному ОСОБА_6 готелі - «Золота Гора», де чекатимуть поки їх забере ОСОБА_11 та незаконно перемістить через державний кордон України до Угорщини. ОСОБА_6 зазначив, що його одразу поінформують про факт їх прибуття до відповідного готельного комплексу. ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10, що в такому разі йому не треба їхати на Закарпаття для передачі неправомірної вигоди в сумі 20000 ЄВРО, проте він може розрахуватись з ним в м. Києві у понеділок 26.05.2025. При цьому, ОСОБА_6 додатково звернув увагу, що відповідні особи мають вдягтись у спортивні костюми зеленого кольору (з метою маскування), а також мати при собі 500-1000 ЄВРО на первинні витрати.
25.05.2025 ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_15 пообідали у ресторані «Прага». Під час спілкування, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_10 передати йому предмет неправомірної вигоди цього ж дня, тобто не 26, а 25 травня, на що ОСОБА_10 відповів відмовою, повідомивши, що грошові кошти зберігаються у банківському відділенні, відтак він зможе забрати їх лише зранку в понеділок 26.05.2025. Через деякий час ОСОБА_6, з метою конспірації, попросив ОСОБА_10 передати предмет неправомірної вигоди двом його знайомим, а не безпосередньо йому. ОСОБА_10 відмовився від вказаної пропозиції, аргументуючи це небажанням залучати третіх осіб до відповідної схеми. Відтак ОСОБА_10 та ОСОБА_6 вирішили розрахуватись 26.05.2025 після відвідування нотаріуса, де вони планували зареєструвати юридичну особу.
26.05.2025 близько 10 години ранку ОСОБА_10 на власному автомобілі забрав з готелю ОСОБА_6 та ОСОБА_15, після чого вони разом поїхали до нотаріуса, де у період часу з 11 год 00 хв до 12 год 00 хв вчинили вказані вище нотаріальні дії. Після вчинення нотаріальних дій, близько 12 год 15 хв ОСОБА_6, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 на автомобілі останнього - Toyota LAND CRUISER 200, д.н.з НОМЕР_4 приїхали на обід до ресторану «Царське село» за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 22. Вийшовши з автомобіля, всі троє спочатку прослідували до входу в ресторан, після чого ОСОБА_15 зайшла всередину, а ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_10 повернулись на парковку до автомобіля, біля багажника якого ОСОБА_10, близько 12 год 20 хв передав ОСОБА_6 предмет неправомірної вигоди - 20000 ЄВРО за організацію останнім незаконного перетину через державний кордон України до Угорщини двох осіб, а також незаконного впливу на працівників ДПС України з метою безперешкодного перетину через кордон.
Слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, посилаючись на такі докази:
- протокол прийняття заяви про вчинення злочину від 08.04.2025 № 294/7907-52КП, в межах якого ОСОБА_10 зазначає обставини вчинення злочинів ОСОБА_6 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 09.04.2025, в ході якого свідок повідомив обставини вчинення злочинів ОСОБА_6 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 23.04.2025, в ході якого свідок, серед іншого повідомив обставини безпосередньої зустрічі в Закарпатській області з ОСОБА_6 та ОСОБА_11, в межах якої відбувалось обговорення деталей незаконного переправлення осіб через державний кордон України (час, місце, спосіб, вартість, тощо);
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 26.05.2025, в ході якого свідок надав пояснення щодо обставин передачі неправомірної вигоди, а також стосовно майнового стану ОСОБА_6 ;
- протокол огляду від 09.04.2025, в ході якого оглянуто офіційний веб-сайт Закарпатської обласної ради «https://zakarpat-rada.gov.ua/» та встановлено, що ОСОБА_6 є депутатом Закарпатської обласної ради VIII скликання (2020-2025) від Закарпатської обласної організації політичної партії «За майбутнє», а також членом постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації. Під час огляду досліджено біографічну довідку останнього;
- протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 06.05.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 15.04.2025 між ОСОБА_10 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_6, а також зі ОСОБА_11 . Згідно з протоколом під час спілкування між ОСОБА_10 та ОСОБА_6, останній детально розповів про обставини перетину державного кордону України, а ОСОБА_11 демонстрував власний вплив у відповідній прикордонній зоні;
- протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю особи від 15.05.2025, якими зафіксовано зустрічі та спілкування протягом 25-26.04.2025 між ОСОБА_10 та депутатом Закарпатської обласної ради ОСОБА_6, а також зі ОСОБА_11 . Відповідно до цього протоколу: ОСОБА_6 повторно відрекомендував ОСОБА_11 як людину, яка є «господарем» відповідної прикордонної території і вирішує з прикордонниками будь-які питання; ОСОБА_6 вчергове пояснив, що його роль полягає в отриманні коштів та забезпеченні перебування осіб у відповідній локації, звідки їх забиратиме ОСОБА_11 та переправлятиме через кордон; ОСОБА_11 описав подробиці перетину державного кордону;
- протокол огляду та вручення грошових коштів від 23.05.2025 20000 ЄВРО, як предмета неправомірної вигоди за зловживання впливом на працівників ДПС України та організацію переміщення осіб через державний кордон України);
- протокол затримання підозрюваного ОСОБА_6 від 26.05.2025, в межах якого вилучено предмет неправомірної вигоди - 20000 ЄВРО;
- протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 від 26.05.2025, в ході якого виявлено та вилучено, серед іншого, паспорт громадянина Угорщини на ім`я ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ).
Отже, враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, колегія суддів вважає, що з огляду на обставини кримінального провадження №52025000000000184 від 08.04.2025і надані стороною обвинувачення докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.3 ст.332, ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2 КК України. Твердження апеляційної скарги про те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра необґрунтована, спростовується вищенаведеними доказами, а тому визнається колегією суддів безпідставним.
Посилання апеляційної скарги на необхідність критичного сприйняття показань свідка ОСОБА_10, його схильність до вчинення злочинів, а також наявність обвинувачення ОСОБА_10 цим же прокурором у іншому кримінальному провадженні колегією суддів не приймаються до уваги.
Так, положеннями ст.96 КПК України встановлено порядок з`ясування достовірності показань свідка. Зокрема, сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. Для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка. Свідок зобов`язаний відповідати на запитання, спрямовані на з`ясування достовірності його показань. Свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями.
Таким чином КПК України виключає можливість з`ясування судом достовірності показань свідка без його допиту та дослідження документів.
Однак, свідок ОСОБА_10 при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу не допитувався і стороною захисту документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка не подавались.
А тому нема підстав для висновку про порушення слідчим суддею вимог ст.96 КПК України.
Твердження апеляційної скарги про провокацію ОСОБА_6 свідком ОСОБА_10 відхиляється колегією суддів як неспроможне.
Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін. Для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад ініціатива в контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою. Вказані вимоги узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року. (постанова Верховного Суду від 19.10.2022, справа №728/1614/17)
З наведеного слідує, що за наявності, ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд має перевірити це в судовому засіданні шляхом безпосереднього дослідження відповідних доказів і лише після цього дійти висновку щодо наявності (відсутності) факту провокації і, як наслідок, щодо належності, допустимості та достатності доказів, наявних у справі, для ухвалення відповідного процесуального рішення.
А відтак, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться лише до посилань на дані, які характеризують особу ОСОБА_10, встановлення існування чи відсутності провокації злочину на цьому етапі досудового розслідування крізь призму наведених вище критеріїв не є можливим, і має розглядатися судом під час розгляду справи по суті, із дослідженням та наданням оцінки всім доказам у їх сукупності.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків того, що ОСОБА_6 : може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для цього кримінального провадження;незаконно впливати на учасників кримінального провадження; продовжити вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинити нові.
Відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.06.2001, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Слідчим суддею враховано не лише суворість можливого покарання ОСОБА_6, а й таке: досвід перетину державного кордону; імовірність того, що ОСОБА_6 може залишити територію України у незаконний спосіб поза офіційними пунктами пропуску через державний кордон України; що дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_18 на постійній основі проживає за кордоном у Королівстві Іспанія; зв`язок із невстановленими особами на території Угорщини, у співучасті з якими ОСОБА_6 та ОСОБА_11 здійснюють незаконне переправлення осіб через державний кордон України; відсутність співпраці Угорської сторони з Україною щодо передачі інформації про незаконний перетин кордону України; майновий станОСОБА_6 і його близьких осіб, який є достатнім для фінансового забезпечення під час можливого переховування. Також, слідчий суддя взяв до уваги, що у ОСОБА_6 наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 від 10.11.2017, іноземне громадянство і паспорт громадянина Угорщини, у якому зазначене змінене написання ім`я ОСОБА_16 ( ОСОБА_16 ); можливість та історію виїзду підозрюваного за кордон, у тому числі у період воєнного стану.
Відтак, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про те, що стороною обвинувачення доведено існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду.
Твердження апеляційної скарги, що у ОСОБА_6 немає впливу на працівників ДПС України, не може прийматись до уваги, оскільки спростовується даними вищевказаних протоколів проведення НСРД.
Доводи апеляційної скарги про відсутність ризику переховування та посилання на те, що слідчий суддя зобов`язав ОСОБА_6 здати на зберігання до Державної міграційної служби усі наявні паспорти для виїзду за кордон, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки саме лише покладення такого обов`язку не виключає можливість спроб підозрюваного залишити територію України у незаконний спосіб поза офіційними пунктами пропуску через державний кордон України.
Щодо наявності ризикузнищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим суддею враховано відомості про вжиття співучасниками (в т.ч. самим підозрюваним) заходів посиленої конспірації для унеможливлення викриття злочинної діяльності, що вказує на високий рівень підготовки та конспіративності їх дій, схильність та здатність приховувати і маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а саме: використання зашифрованих кодових термінів та найменувань під час спілкування для унеможливлення викриття їх участі у вчинюваних злочинах та встановлення усіх обставин і механізму злочинної діяльності, а також маскування домовленостей щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України та незаконного впливу на працівників ДПС України; використання співучасниками під час злочинної діяльності зашифрованих носіїв інформації (рацій), спілкування через захищенні поштові сервіси та месенджери, періодичну зміну мобільних телефонів
Крім того, під час досудового розслідування зафіксовано відомості про систематичне вжиття підозрюваним заходів щодо приховування доходів, наявного у нього майна, джерел його походження.
Тому, обґрунтованим є висновок слідчого судді про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження.
Твердження в апеляційній скарзі про накладення арешту арешт на майно підозрюваного та його близьких осіб, не вчинення злочину, здійснення обшуків за місцем проживання підозрюваного, провокативні дії та/або наклеп, а також, що підозрюваний раніше не судимий, інших кримінальних проваджень щодо нього не розпочато, характеризується позитивно, не спростовують наявність вказаного ризику, так як зазначені обставини жодним чином не стосуються можливості вчинення дій, направлених на знищення, приховування або спотворення речей та документів.
Також колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов до правильного висновку про наявність ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, з огляду на таке.
Так, згідно із ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
З вказаних положень закону слідує, що ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
При цьому, слідчим суддею враховано, що під час досудового розслідування зафіксовано відомості про те, що ОСОБА_6 неодноразово повідомляв ОСОБА_10 про своє кримінальне минуле та необмежені зв`язки, як в Закарпатській області, так і в інших регіонах.
З огляду на вказане, посилання апеляційної скарги на те, що до свідка ОСОБА_10 не вжито заходів гарантування безпеки, що жоден із учасників провадження не є підлеглим підозрюваного, а також передбачену ст.386 КК України кримінальну відповідальність за примушування свідків до відмови від надання показань, є нерелевантним до встановлених слідчим суддею обставин, а тому не приймається до уваги.
При встановленні наявності ризику продовження вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень та вчинення нових, слідчим суддею враховано ступінь впливу ОСОБА_6 у відповідному регіоні, який, перебуваючи на волі, має необмежену можливість продовжити злочинну діяльність.
Доводи апеляційної скарги вказаних обставин не спростовують, а тому визнаються колегією суддів неспроможними.
При цьому, помилкове посилання слідчого судді на здійснення системної злочинної діяльності учасниками кримінального провадження, вчинення інших злочинів, відомості про які не вказано у підозрі, не впливає на правильність і обґрунтованість його висновків щодо наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків.
Водночас, в оскаржуваній ухвалі відсутнє посилання на доведеність вини ОСОБА_6 у будь-якому злочині, а тому доводи апеляційної скарги про фактичне визнання слідчим суддею підозрюваного ОСОБА_6 винним у вчиненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, незаконних операцій із землею, відхиляються колегією суддів як безпідставні.
Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Слідчий суддя врахував відомості про особу підозрюваного, характер вчинених кримінальних правопорушень, встановлені ризики, та прийшов до правильного висновку, що всі ці відомості у своїй сукупності, разом з обставинами кримінального провадження, свідчать про те, що обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти встановленим ризикам.
Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_6 потребує постійного лікування, є інвалідом III групи, як підставу для обрання більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту за місцем постійного проживання, відхиляються колегією суддів як голослівні,оскільки до апеляційної скарги не додано медичних довідок, заключень лікарських комісій на підтвердження неможливості утримання ОСОБА_6 під вартою.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Положеннями ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував рівень доходів ОСОБА_6, відомості про систематичне вжиття підозрюваним заходів щодо приховування доходів, наявного у нього майна, джерел його походження, ненадання стороною захисту доказів негативного фінансового стану підозрюваного та прийшов до обґрунтованого висновку, що застава у визначених законом межах не здатна забезпечити виконанняОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 21 196 000 грн, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначений розмір заставиє очевидно непомірним для ОСОБА_6 з огляду на вищевказані обставини колегія суддів вважає безпідставними.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 303, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4