- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/6173/25
Провадження 1-кс/991/6237/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, прокурора ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 62025170010000978 від 30.04.2025,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 62025170010000978 від 30.04.2025, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Клопотання), в якому захисник просить:
- запобіжний захід у вигляді застави, який був визначений ОСОБА_5 у розмірі 9 084 000 грн, змінити шляхом зменшення суми застави до 5 000 000 грн;
- повернути 4 084 000 грн на розрахунковий рахунок заставодавця ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що ризики, встановленні слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу (ризик переховувалися від органів досудового розслідування та суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик впливу на інших учасників та свідків у кримінальному провадженні, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином), відсутні, їх існування жодним чином не доведено, досудове розслідування Кримінального провадження завершено, а процесуальна поведінка ОСОБА_5 є виключно належною. Ухвалою слідчого судді від 12.06.2025 відмовлено у продовженні строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_5, однак підозрюваний продовжує їх виконувати, зокрема він не звертався до відповідного органу ДМС щодо повернення зданих на зберігання паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Зазначені ризики також нівелюються особистою ситуацією ОСОБА_5, а саме: молодий вік підозрюваного, міцні стосунки з родиною, є єдиним годувальником сім`ї, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, фактично проживає за місцем свого постійного проживання, не притягався раніше до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується виключно позитивно.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримали доводи Клопотання, просили задовольнити із викладених у ньому підстав. Також зазначили, що заставодавцем є батько підозрюваного. Оскільки ОСОБА_5 звільнений з посади заступника директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», внесені як застава грошові кошти необхідні для забезпечення родини, у тому числі родини підозрюваного. Прокурором не надано жодних доказів на підтвердження існування заявлених ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію своїх захисників.
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 заперечував проти доводів Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 забезпечує застава у внесеному розмірі. На даний час, ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, незважаючи на стадію досудового розслідування (відкриття матеріалів за ст. 290 КПК України), продовжують існувати та не зменшилися. У Клопотанні не зазначено жодних суттєвих обставин, які б могли стати підставо для зміни застовпованого запобіжного заходу.
Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У Клопотанні сторона захисту, посилаючись на відсутність ризиків, встановлених при застосуванні запобіжного заходу, виключно належну процесуальну поведінку підозрюваного, його особисту ситуацію, відсутність покладених на ОСОБА_5 додаткових процесуальних обов`язків, ставить питання щодо зміни застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру до 5 000 000 грн.
Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, наявність/відсутність підстав для зменшення розміру внесеної за підозрюваного застави.
У рамках кримінального провадження № 62023170010000218 від 29.05.2023 ОСОБА_5 14.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду міста Полтави від 22.01.2025 (справа № 554/7167/23) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 18 168 000 грн.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2025 (справа № 991/3051/25) строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 14.05.2025 та визначено заставу у розмірі 9 084 000 грн.
11.04.2025 за підозрюваного ОСОБА_5 внесено заставу у визначеному розмірі, підозрюваного звільнено з-під варти та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
30.04.2025 із матеріалів кримінального провадження № 62023170010000218 від 29.05.2023 матеріали в оригіналах та копіях досудового розслідування, зокрема, за підозрою ОСОБА_5, виділено в окреме провадження, якому присвоєно номер 62025170010000978 від 30.04.2025 (далі - Кримінальне провадження).
01.05.2025 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2025 (справа № 991/5563/25) відмовлено у продовженні строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 .
За ч. 4 ст. 193 КПК України, з урахуванням ч. 4 ст. 201 КПК України, за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2025 (справа № 991/3051/25), якою востаннє продовжувався строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що був застосований до підозрюваного ОСОБА_5, при її постановленні, з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу (у тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків), зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховано тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, процесуальну поведінку підозрюваного. Враховуючи викладене, розмір попередньо визначеної застави зменшено до 9 084 000 грн.
За ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, при зверненні сторони захисту до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які вона посилається, покладається саме на сторону захисту.
Так, при застосуванні/ продовженні строку дії запобіжного заходу судом було встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5, є особливо тяжкими злочинами, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на значний строк (ч. 5 ст. 191 КК України - позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років; ч. 2 ст. 114-1 КК України - позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років).
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить також і те, що ОСОБА_5 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_5 здано на зберігання наявні у нього паспорти громадянина України для виїзду за кордон, однак, здача таких паспортів, з урахуванням відсутності у ОСОБА_5 обов`язку здати відповідні паспорти на зберігання, не виключає можливості повторного їх отримання з метою виїзду за межі території України.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Так, згідно п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у чинній редакції) У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в пунктах 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункті 2-14 цих Правил.
Абзацом четвертим ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
ОСОБА_5 близько 20 разів перетинав державний кордон України в умовах воєнного стану. На утриманні ОСОБА_5 перебуває четверо дітей віком до 18 років: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з цим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не виключно ухилення підозрюваного за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваним на зберігання паспортів громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику.
Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя також дійшов висновку про продовження існування ризиків незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні та перешкоджати Кримінальному провадженню іншим чином.
У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95, ч. 11 ст. 615 КПК України ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
Показання свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин Кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5, який тривалий час працював у ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», у тому числі на посаді заступника директора, в силу займаної посади, може мати численні особисті, ділові та інші зв?язки з керівництвом вказаного підприємства, представниками правоохоронних органів, органів державної влади, які він може використати для впливу на свідків у Кримінальному провадженні, інших підозрюваних з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання та/або змінити свої показання у подальшому в суді, перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином, зокрема, шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
З огляду на викладені обставини наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю як самостійно, так і через інших осіб, здійснювати незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у даному Кримінальному провадженні, перешкоджати Кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то зважаючи, що прокурором у судовому засіданні не зазначено, яку саме із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити, то такий ризик можна вважати нівельованим, з огляду на завершення досудового розслідування Кримінального провадження та перебування у розпорядженні сторони обвинувачення усіх зібраних під час досудового розслідування доказів, які є достатніми для складання обвинувального акта.
Сторона захисту у Клопотанні та в судовому засіданні не навела достатніх доводів на спростування вищевказаних ризиків.
Таким чином, ризики, передбачені п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, хоча й зменшились незначною мірою із плином часу та у зв`язку із фіксуванням під час досудового розслідування відшукуваних доказів стороною обвинувачення.
Разом з тим, беручи до уваги, що строк додаткових процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 судом, закінчився та обов`язки скасовано (ч. 7 ст. 194 КПК України), застава у визначеному розмірі (9 084 000, 00 грн) є єдиним стримуючим фактором для підозрюваного у Кримінальному провадженні.
Слідчим суддею також береться до уваги особиста ситуація підозрюваного (має постійне місце проживання, одружений, має чотирьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити, в умовах відсутності додаткових обв`язків, встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_5, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (9 084 000 грн) є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_5 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.
Посилання сторони захисту на непомірність для ОСОБА_5 застави у розмірі 9 084 000 грн слідчим суддею відхиляється, оскільки така застава уже внесена за підозрюваного іншою особою - заставодавцем ОСОБА_5, який є батьком підозрюваного.
За ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
За ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, заставодавцю роз`яснюються у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
Відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Положення ч. 8 ст. 182 КПК України передбачають можливість звернення застави в дохід держави у разі невиконання обов`язків заставодавцем.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо вона не була звернена у дохід держави.
Таким чином, заставодавцю роз`яснюються покладені на нього обов`язки та наслідки їх невиконання. Внесені заставодавцем кошти - застава залишаються на депозитному рахунку відповідного суду та, якщо застава не була звернена у дохід держави, - повертаються у повному обсязі заставодавцю у випадку припинення дії цього запобіжного заходу: закриття кримінального провадження, скасування запобіжного заходу, зміни одного виду запобіжного заходу на інший, ухвалення вироку суду.
За такого, посилання сторони захисту на відсутність у підозрюваного ОСОБА_5 доходів для забезпечення родини (14.04.2025 звільнений із посади заступника директора ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт») та необхідності у поверненні частини застави заставодавцю ОСОБА_5, який є батьком підозрюваного та за рахунок цих коштів зможе фінансово підтримати сім`ю підозрюваного, слідчим суддею відхиляються, оскільки вказане не може бути підставою для зменшення розміру застави, так як при внесенні зазначених коштів як застави за підозрюваного ОСОБА_5 і сам підозрюваний і заставодавець усвідомлювали наслідки внесення таких грошових коштів у якості застави та можливість їх повернення лише у визначених законом випадках.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу додаткові процесуальні обов`язки наразі не діють, а внесена за ОСОБА_5 застава є єдиним стримуючим фактором для підозрюваного у Кримінальному провадженні, зважаючи, що зменшення незначною мірою з плином часу встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п. 1, п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та відсутність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, нівелюється скасуванням додаткових процесуальних обов`язків (ч. 7 ст. 194 КПК України), слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення Клопотання.
Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_10