Document No. 128496814

Справа № 991/6010/25

Провадження 1-кс/991/6070/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 червня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу шляхом покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кишенів, Республіка Молдова, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000114, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 10 березня 2023 року, та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу шляхом покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного ОСОБА_5 .

1.1. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16 червня 2025 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 18.12.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 376-1 КК України, в т.ч. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

2.1. За твердженням прокурора, в ході досудового розслідування встановлено, що в період часу з 26.08.2022 по 04.06.2024 в м. Білгород-Дністровський Одеської області функціонувала організована група з числа працівників Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, адвоката ОСОБА_6 та його помічника, учасники якої з особистих корисливих мотивів вчиняли тяжкі злочини, в т.ч. перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань та незаконне переправлення осіб через державний кордон України, шляхом забезпечення ухвалення судових рішень про начебто самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років за неправомірну вигоду, за надуманими обставинами, без перевірки доказів з істотним порушенням норм процесуального права.

6 березня 2023 року голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 залучив до вказаної організованої групи суддю вказаного суду ОСОБА_5 . Зокрема, ОСОБА_7, будучи головою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, використовуючи службове становище, 06.03.2023 організував збори суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області щодо визначення спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій судових справ, на яких за пропозицією ОСОБА_7 змінено спеціалізацію суддів, в т.ч. судді ОСОБА_5 визначено спеціалізацію: спори, що виникають із сімейних правовідносин. Відповідно до відведеної ОСОБА_5 ролі останній повинен був та діяв з корисливих мотивів з метою досягнення злочинного результату у вигляді перешкоджання законній діяльності ЗСУ та іншим військовим формуванням, а також незаконного переправлення осіб через державний кордон України та одержання за це неправомірної вигоди.

З цією метою ОСОБА_5 ухвалював позитивні судові рішення у справах про самостійне виховання батьком дитини, в т.ч. за надуманими обставинами, з істотним порушенням норм процесуального права без фактичного дослідження доказів, переважно в одне судове засідання. На виконання своєї ролі в організованій групі ОСОБА_5 за погодженням із ОСОБА_7 залучив до організованої групи свого помічника ОСОБА_8 . Останній для на виконання вказівки ОСОБА_5 здійснював комунікацію з адвокатом ОСОБА_6 та іншими адвокатами, а також з працівниками суду для забезпечення авторозподілу судових справ на заздалегідь визначеного суддю ОСОБА_5 та готував проекти відповідних рішень.

Авторозподіл вказаної категорії справ на заздалегідь визначених суддів, здійснювався за вказівкою ОСОБА_7 шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.

В період часу функціонування організованої групи суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 ухвалено 348 позитивних судових рішень про самостійне виховання батьком дитини віком до 18 років.

За час функціонування організованої групи, встановлені фактичні обставин кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_5, а саме:

У невстановлений період часу, але не пізніше 06.06.2023, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, домовилася з адвокатом ОСОБА_6 щоб він забезпечив ухвалення позитивного судового рішення про самостійне виховання батьком неповнолітньої дитини для можливості отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації її чоловіком ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_6 06.06.2023, на виконання спільно розробленого із ОСОБА_7 плану, з корисливих мотивів, з метою забезпечення приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи, маскуючи її під офіційну адвокатську діяльність, уклав із ОСОБА_10 договір про надання правової допомоги. Відповідно до додатка 1 до вказаного договору, адвокатське бюро «ІНФОРМАЦІЯ_8» надає правову допомогу клієнту шляхом звернення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з цивільним позовом про визначення місця проживання дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із батьком ОСОБА_10 шляхом відібрання дитини від матері ОСОБА_9 без позбавлення її батьківських прав у зв`язку із самостійним вихованням дитини батьком без участі матері та захисту прав позивача у відповідній цивільній справі. Вартість послуг адвоката, відповідно до вказаного договору з додатком, становила 4000 дол. США, або 152 тис. грн.

За домовленістю з ОСОБА_6, ОСОБА_9 09.06.2023 о 12 год 28 хв перерахувала на його рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ БАНК» плату за забезпечення ухвалення вищевказаного судового рішення у розмірі 152 тис. грн із зазначенням призначення платежу: «Оплата за Договором про надання правової допомоги від 06.06.2023 року. за ОСОБА_10 . Платник: НОМЕР_2 ОСОБА_12 ». Після чого ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 надали ОСОБА_6 копії своїх документів, а саме: довідок про присвоєння реєстраційних номерів облікової картки платників податків, паспортів громадян України, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження їх спільної дитини ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після отримання вищезазначених копій документів ОСОБА_6, залучив свого помічника ОСОБА_13, який на виконання спільного плану організованої групи особисто завірив їх від імені позивача ОСОБА_10 та забезпечив складання позовної заяви, яку особисто підписав від імені ОСОБА_10 .

Також ОСОБА_6 на виконання спільно розробленого із ОСОБА_7 плану, з метою забезпечення підсудності за Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області забезпечив виготовлення договору про начебто оренду та фактичне проживання відповідача ОСОБА_9 на території м. Білгород-Дністровського.

У не встановлений слідством час, але не пізніше 09.06.2023, ОСОБА_13 за вказівкою ОСОБА_6 забезпечив передачу позовної заяви ОСОБА_10 до ОСОБА_9 разом з додатками та грошовою винагородою консультанту вказаного суду ОСОБА_14 з метою розподілу судової справи на суддю ОСОБА_5 .

Консультант суду в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області ОСОБА_14 09.06.2023 о 13 год 46 хв, отримавши заяву для реєстрації судової справи та її розподілу на суддю ОСОБА_5, створила реєстраційну картку вхідного документа на вказану справу в автоматизованій системі документообігу суду «КП «Д-3», у результаті чого було зареєстровано судову справу № 495/6045/23, після чого на виконання плану організованої групи, враховуючи вказівку ОСОБА_7, умисно внесла неправдиві відомості до системи з метою розподілу зазначеної справи на заздалегідь визначеного суддю, що підтверджується висновком експертів за результатами проведення комісійної судової комп`ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2024 № 1638/24-35.

Зокрема, автоматизований розподіл вказаної справи проведено ОСОБА_14 09.06.2023 о 13:48:00.

Для одноособового розгляду вказаної справи обрано суддю ОСОБА_5 .

Спільними діями учасників організованої групи, в т.ч. ОСОБА_7, з метою штучного створення підстав ОСОБА_10 для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що призвело до перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, судова справа № 495/6045/23 шляхом втручання в судову автоматизовану систему документообігу суду «КП «Д-3», була розподілена на заздалегідь визначеного суддю ОСОБА_5

ОСОБА_5 9 червня 2023 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/6045/23.

ОСОБА_5 16.06.2023, виконуючи визначену йому ОСОБА_7 роль в організованій групі, на виконання мети такої групи, в т.ч. спрямованої на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, будучи суддею, знаючи чинне законодавство України, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, у підготовчому судовому засіданні у справі № 495/6045/23 без участі сторін, без органу опіки та піклування, з істотним порушення норм процесуального права ухвалив рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, з батьком ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві та відібрання неповнолітньої дитини ОСОБА_11 від матері ОСОБА_9, без позбавлення її батьківських прав, для проживання із батьком ОСОБА_10 у зв`язку з фактом самостійного виховання малолітньої дитини батьком ОСОБА_10 без участі матері, що дало підставу ОСОБА_10 отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

У кінці липня - на початку серпня 2023 року ОСОБА_6, перебуваючи у невстановленому місці, за невстановлених обставин, реалізовуючи спільно розроблений із ОСОБА_7 план, з метою штучного створення підстав ОСОБА_10 для отримання відстрочки від мобілізації в період дії воєнного стану, що призвело до перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, організував передачу ОСОБА_10 рішення судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_5 у справі № 495/6045/23.

ОСОБА_10 05.09.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації разом з рішенням суду у справі № 495/6045/23.

Надалі, 18.09.2024 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ст. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі, яка сама утримує дитину віком до 18 років.

Крім того, у період функціонування організованої групи, ОСОБА_7 на виконання ролі організатора такої групи забезпечував приховування їх кримінально протиправної діяльності та запобігав викриттю їх злочинної діяльності через наявні зв`язки в правоохоронних органах.

Крім того, досудовим розслідуванням з`ясовано, що приблизно в березні 2024 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, через публічне обговорення можливих змін в законодавство, яке відбулося 18.05.2024, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, ОСОБА_15, враховуючи дружні стосунки із ОСОБА_7 та позитивний досвід ухвалення ним необхідного судового рішення в інтересах ОСОБА_15 за позовом ОСОБА_16, звернувся до ОСОБА_7 з проханням організувати та забезпечити ухвалення позитивного судового рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_17, яка є донькою ОСОБА_15, на користь ОСОБА_16 з метою отримання ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

ОСОБА_7 погодився організувати ОСОБА_16 ухвалення відповідного судовго рішення та зазначив перелік документів, які необхідно зібрати ОСОБА_16, у т.ч. нотаріально засвідчену згоду матері на позбавлення її батьківських прав. До вказаного злочину ОСОБА_7 за не встановлених слідством обставин залучив свою помічницю ОСОБА_18 у не встановлений слідством час, але не пізніше 08.04.2024 та ОСОБА_5 у не встановлений слідством час, але не пізніше 25.04.2024.

ОСОБА_18, будучи помічником судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, забезпечувала розподіл позовної заяви на суддю вказаного суду ОСОБА_5, шляхом подачі позовних заяв від імені ОСОБА_16 до ОСОБА_17 про позбавлення батьківських прав матері без підпису позивача та без додатків з подальшим забезпеченям написання та подачі невстановленою особою від імені ОСОБА_16 заяв про повернення позовної заяви у випадках розподілу на непортібного суддю.

Так, вперше позовна заява від імені ОСОБА_16 була подана невстановленою особою 08.04.2024 без підпису та без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3099/24, яка була розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_19 . Вдруге позовна заява від імені ОСОБА_16 подана невстановленою особою 12.04.2024 без підпису та без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3345/24, яка розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_20 . Втретє позовна заява від імені ОСОБА_16 подана невстановленою особою 23.04.2024 без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3650/24, яка була розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_20 . Вчетверте позовна заява від імені ОСОБА_16 подана невстановленою особою 24.04.2024 без додатків, за результатом чого зареєстровано судову справу № 495/3710/24, яка була розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_21 . Всі вищезазначені позовні заяви були повернуті позивачу на підставі заяв про повернення позовної заяви від імені ОСОБА_16, які він не підписував, а також не знає вказаних фактів. Крім того, з 29.03.2024 по 15.04.2024 ОСОБА_16 перебував за кордоном.

З приводу забезпечення розподілу судової справи на заздалегідь визначеного суддю ОСОБА_15 за вказівкою ОСОБА_7 контактував із ОСОБА_18

ОСОБА_18, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, з метою забезпечення можливості ОСОБА_16 отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за вказівкою ОСОБА_7 з п`ятого разу забезпечила реєстрацію та розподіл судової справи за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_17, зокрема справа зарєстрована за № 495/3746/24 та розподілена на суддю вказаного суду ОСОБА_5 .

Після розподілу згаданої справи на суддю ОСОБА_5, але не пізніше 04.06.2024, під час чергового спільного обіду ОСОБА_15, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в ресторані «Арго» за адресою: вул. Грецька, 33, м. Білгород-Дністровський, Одеська обл, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_15, що в нього на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_16 та зазначив, що у ній буде прийняте позитивне рішення.

ОСОБА_5 на виконання своєї ролі в організованій групі та вказівки організатора зазначеної групи ОСОБА_7 26.04.2024 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 495/3746/24.

ОСОБА_5 04.06.2024, усвідомлюючи кримінально протиправний характер своїх дій, з метою забезпечення можливості ОСОБА_16 отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за вказівкою ОСОБА_7 з істотним порушенням норм процесуального права ухвалив позитивне рішення в судовій справі № 495/3746/24, яким позбавив ОСОБА_17 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_6

ОСОБА_16 12.08.2024 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про отримання відстрочки від призову на військову службу та 13.08.2024 отримав її у зв`язку з самостійним вихованням та утриманням дитини віком до 18 років за рішеннями суду, а саме у справах № 495/8702/22 та № 495/3746/24.

2.2. За викладених обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

3. Прокурор у клопотанні вказує про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаних вище злочинів, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, та подальшу необхідність дії покладених обов`язків з обґрунтуванням ризиків кримінального провадження.

3.1. Посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2025 у справі №991/1673/25, якою до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 514 00 гривень.

04.04.2025 за підозрюваного ОСОБА_5 внесено заставу в повному розмірі і він був звільнений з-під варти, у зв`язку з чим почали діяти покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких сплинув 04.06.2025.

3.2. Прокурор зазначає у клопотанні про необхідність покласти на підозрюваного ОСОБА_5 в межах застосованого щодо нього запобіжного заходу у виді застави обов`язків на строк два місяці, але в межах строків досудового розслідування, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування з суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, ОСОБА_20, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_8, заступником керівника апарату вказаного суду ОСОБА_25, консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_14, секретарем судових засідань ОСОБА_26, адвокатами ОСОБА_27, ОСОБА_6, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, громадянами ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_31, ОСОБА_32 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

4) здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон.

3.3. Стверджує, що необхідність покладення на підозрюваного саме таких обов`язків обумовлена продовженням існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Оскільки вважає, що попередити настання вказаних ризиків можна лише шляхом застосування застави разом із покладенням на підозрюваного зазначених у клопотанні процесуальних обов`язків.

3.4. На переконання прокурора застосування до ОСОБА_5 існуючого розміру застави без покладення на нього таких обов`язків не є і не буде достатнім заходом для забезпечення дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні

4. В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

4.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи, викладені у своєму клопотанні, та просив його задовольнити в повному обсязі.

4.2. Захисник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки вважав, що його подання не ґрунтується на нормах КПК України. Захисник наголосив, що ч. 7 ст. 194 КПК України передбачено виключно можливість продовження строку існуючих обов`язків, однак ні в якому разі не поновлення їх дії.

4.3. Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

5. Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

5.1. У кримінальному провадженні ОСОБА_5 19.02.2025 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 України.

5.2. Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовується з метою досягнення його дієвості, в тому числі є запобіжні заходи.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

5.3. Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2025 (справа № 991/2857/25, провадження № 1-кс/991/2850/25) до підозрюваного ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 514 000 гривень та у випадку внесення застави, покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, ОСОБА_20, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_8, заступником керівника апарату вказаного суду ОСОБА_25, консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_14, секретарем судових засідань ОСОБА_26, адвокатами ОСОБА_27, ОСОБА_6, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, громадянами ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_31, ОСОБА_32 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

04.04.2025, після внесення застави, ОСОБА_5 звільнено з-під варти, у зв`язку з чим почали діяти покладені на нього обов`язки, строк яких сплив 04.06.2025.

Отже, з 04.04.2024 до ОСОБА_5 застосована застава, яка відповідно до положень КПК України, є безстроковим запобіжним заходом.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.02.2025 (справа № 991/1601/25, провадження № 1-кс/991/1602/25) продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000114 від 10.03.2023 до 12 місяців, тобто до 28.07.2025 включно.

6. За приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами 5 і 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

6.1. Виходячи з системного аналізу вказаних положень, слідчий суддя має розглянути клопотання про покладення на підозрюваного обов`язків, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та встановити, чи існують обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

Тобто за результатом розгляду такого клопотання слідчий суддя має встановити:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий/прокурор;

3) наявність нових обставин, що виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий/прокурор на той час не знав і не міг знати.

7. Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

7.1. В цьому кримінальному провадженні йдеться про ймовірну причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

7.2. Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини за яких судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_20 за попередньою змовою групою осіб з працівниками апарату вказаного суду та адвокатом ОСОБА_6, за неправомірну вигоду сприяли військовозобов`язаним ухиленню від мобілізації, незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом ухвалення судових рішень з ознаками фіктивності, в тому числі шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.

Зокрема, слідством встановлено, що судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, в тому числі ОСОБА_5, систематично та масово ухвалювали судові рішення щодо виховання дитини (дітей) віком до 18 років військовозобов`язаними чоловіками у формі визначення місця проживання дитини разом з батьком, відібрання неповнолітньої дитини у матері для проживання неповнолітньої дитини з батьком у зв`язку з фактом самостійного виховання дитини батьком без участі матері з розірванням шлюбу або без такого та в усіх випадках без позбавлення батьківських прав матері.

7.3. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

7.4. Для визначення ймовірної причетності ОСОБА_5 до події кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 22.10.2024;

-лист-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_9 від 21.10.2024 № 7/16036 щодо використання ОСОБА_10 документів для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

-протокол огляду Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи «Аркан» від 30.01.2025 щодо перетину кордону ОСОБА_9 (відповідач в день підписання договору оренди житла в м. Білгород-Дністровському, для штучного визначення підсудності, фактично перебувала за кордоном);

-судова справа № 495/6045/23 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 «про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком та відібрання малолітньої дитини у матері»;

-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 19.08.2024;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 18.08.2024;

-лист-відповідь ІНФОРМАЦІЯ_9 від 04.09.2024 № 6572 щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_16 ;

-протокол НСРД від 19.04.2024 № 19/3789 щодо забезпечення авторозподілу судової справи на заздалегідь визначеного суддю (розмова помічника судді ОСОБА_7 ОСОБА_18 з ОСОБА_15, в якому ОСОБА_18 звітує, що справа згідно з авторозподілом потрапила на суддю ОСОБА_33, після чого особи домовляються, що продовжать здійснювати авторозподіл на іншого суддю);

-судова справа № 495/3746/24 за позовом ОСОБА_16 до ОСОБА_17 «про позбавлення батьківських прав» (в матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування про неможливість встановлення доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_17 );

-висновок експертів за результатами проведення комісійної судової комп`ютерно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 11.07.2024 № 1638/24-35 щодо підтвердження незаконного втручання в судову автоматизовану систему документообігу суду;

-протокол огляду реєстру судових рішень від 02.12.2024 щодо огляду та аналізу судових рішень Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області «про встановлення факту самостійного виховання дитини»;

-інші матеріали кримінального провадження в сукупності.

7.5. Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

8. Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає в клопотанні про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

8.1. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

8.2. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України. Характер інкримінованих правопорушень пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службового становища (що може свідчити про свідому позапроцесуальну поведінку). Злочини, які інкримінуються ОСОБА_5, є тяжкими кримінальними правопорушеннями, їх санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо покладення на підозрюваного обов`язків, враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ. Крім цього, слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний є уродженцем Республіки Молдова, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 25.11.2021, дійсний до 25.11.2031, а також достатні фінансові ресурси для забезпечення свого перебування за межами України, що зумовлює можливість несанкціонованого перетину державного кордону через проживання у прикордонному районі, що межує з Республікою Молдовою.

Зокрема, відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік у ОСОБА_5 наявні грошові активи у вигляді готівкових коштів на суму 500 000 грн; відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_5 в 2023 році отримав дохід (від ТУ ДСА України в Одеській області) в розмірі 1 122602,53 грн, а за три квартала 2024 року - 919 298,98 грн.

За таких обставин слідчий суддя оцінює фінансову забезпеченість ОСОБА_5 як достатню для переховування від органу досудового розслідування та суду.

8.3. Поряд з цим слідчий суддя також бере до уваги, що ОСОБА_5 неодружений, у його власності відсутнє будь-яке нерухоме майно, що вказує на відсутність прив`язаності до конкретної місцевості та враховуючи тимчасове відсторонення його від здійснення правосуддя створює ризики зміни місця проживання, з метою переховування від органу досудового розслідування.

На думку слідчого судді, наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкі злочини у найближчій перспективі свідчить про актуальність зазначеного ризику.

8.4. Слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.

8.5. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

8.6. При цьому, слідчий суддя враховує, що інкриміновані підозрюваному злочини ймовірно вчинені ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер, обсяг їх показань та процесуальну поведінку. Також, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5, використовуючи свій авторитет, досвід та службове становище, матиме можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, особливо апарату суду, які разом з ним працюють та перебувають у підпорядкуванні. Статус судді особливо щодо осіб, які тривалий час перебували в його підпорядкуванні, створює загрозу впливу на них як свідків та створить передумови підбурення їх до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

8.7. Відтак, обґрунтованими вбачається твердження прокурора, що ОСОБА_5 може здійснювати вплив як на свідків так і на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою схиляння їх до зміни наданих раніше показань, надання неправдивих показань, та відмови від дачі показань на користь ОСОБА_5, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом.

8.8. Слідчий суддя вважає переконливими доводи прокурора про існування ризику того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, адже в силу своєї посади та особистих якостей має широке коло зв`язків в правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, які він може використати з метою незаконного ухиляння від виконання покладених на нього обов`язків, перешкоджання кримінальному провадженню для уникнення кримінальної відповідальності.

8.9. Також вказаний ризик обґрунтовується тим, що обставини та характер вчинених кримінальних правопорушень свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_5 під час вчинення злочинів, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

8.10. Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування досягти завдань кримінального провадження свідчить про необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, як додаткових заходів процесуального примусу.

9. При цьому, слідчий суддя вважає помилковими доводи захисника про те, що з часу припинення дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.04.2025 (справа № 991/2857/25, провадження № 1-кс/991/2850/25), останній не обтяжений дією жодних обов`язків, оскільки з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру на нього покладаються загальні обов`язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК України, невиконання яких, в тому числі може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.

9.1. Також слідчий суддя відхиляє аргументи захисника про те, що норми КПК України, зокрема ст. 200, не передбачають процедури і права прокурора звернутись до слідчого судді із окремим клопотанням про покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Подання клопотання, яке містить прохання про покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків із передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України переліку, є окремим, самостійним правом прокурора. Приписи ст. 200 КПК України не ставлять можливість реалізації такого права в залежність від наявності у клопотанні вимоги про заміну виду застосованого запобіжного заходу іншим або від продовження (закінчення) строку дії інших обов`язків, які були покладені на підозрюваного раніше. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 28.02.2023 у справі № 947/5562/21, в якій у порядку ст. 200 КПК України було вирішене питання про покладення на підозрюваного в рамках обраного запобіжного заходу у вигляді застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, за тих обставин, що строк дії раніше покладених обов`язків вже закінчився.

10. Відтак, встановлені в ході цього судового розгляду обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5, ступінь їх тяжкості, роль підозрюваного у їх вчиненні, ризики, які встановлені слідчим суддею у ході розгляду клопотання дають обґрунтовані підстави вважати, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 195 КПК України, є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Оцінюючи необхідність покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, які зазначені прокурором, у взаємозв`язку із встановленими ризиком імовірної втечі, слідчий суддя вважає, що такі обов`язки як: отримання підозрюваним дозволу слідчого, прокурора чи суду у разі виникнення в нього необхідності здійснення виїзду за межі Одеської області, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, сприятимуть його мінімізації. На переконання слідчого судді, покладення на підозрюваного таких обов`язків, забезпечать можливість контролю за пересуванням підозрюваного з метою унеможливлення реалізації встановленого ризику переховування. Також, беручи до уваги доведеність існування ризику впливу на свідків та інших підозрюваних, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень унеможливить втілення такого ризику.

Вказані обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад підозрюваного. Покладаючи на підозрюваного саме такі обов`язки слідчий суддя також виходить із того, що вони мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, пов`язане із здійсненням досудового розслідування тяжких злочинів, а отже таке втручання є розумним і співмірним з цілями цього кримінального провадження.

11. За вказаних обставин слідчий суддя вбачає підстави для покладення на підозрюваного ОСОБА_5 зазначених вище обов`язків строком на два місяці, однак в межах строку досудового розслідування.

12. Відтак слідчий суддя доходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 131-132, 176-178, 184, 193-194, 196, 200, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, задовольнити.

2.У зв`язку із застосуванням до підозрюваного ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кишенів, Республіка Молдова, проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжного заходу у виді застави, покласти на нього такі обов`язки:

2.1.не відлучатися з Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2.2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2.3.утримуватися від спілкування з суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7, ОСОБА_20, помічниками суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_8, заступником керівника апарату вказаного суду ОСОБА_25, консультантом Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_14, секретарем судових засідань ОСОБА_26, адвокатами ОСОБА_27, ОСОБА_6, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, громадянами ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_31, ОСОБА_32 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

2.4.здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон.

3.Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.

4.Попередити підозрюваного ОСОБА_5, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

5.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

6.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1