- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 752/16096/18
Провадження № 1-р/991/44/25
УХВАЛА
про часткове роз`яснення судового рішення
18 червня 2025 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
розглянув у судовому засіданні заяву обвинуваченої ОСОБА_5 про роз`яснення судового рішення у кримінальному провадженні № 42018000000000687.
(1) Зміст поданої заяви
На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебувало кримінальне провадження № 42018000000000687 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
11.06.2025 колегією суддів ухвалено вирок у цій справі.
16.06.2025 до суду надійшла заява обвинуваченої про роз`яснення вироку суду.
У заяві вона вказує, що пунктом 4 резолютивної частини вироку Вищого антикорупційного суду від 11.06.2025 у справі № 752/16096/18 на неї строком на два місяці покладено обов`язки здати на зберігання до відповідних органів держаної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, не виїжджати без дозволу прокурора або суду за межі міста Києва та Київської області, а також носити електронний засіб контролю.
З метою виконання покладеного на неї обов`язку щодо здачі на зберігання до відповідних органів держаної влади свого паспорту для виїзду за кордон, вона звернулася до декількох територіальних органів Державної міграційної служби у місті Києві з проханням прийняти на зберігання її закордонний паспорт. Однак, вони відмовилися його прийняти, обґрунтовуючи тим, що в ухвалі не зазначено, що паспорт має бути зданий саме до них і вони не є тими відповідними державними органами, зазначеними судом.
А тому, вона просить роз`яснити до якого саме відповідного органу державної влади їй необхідно здати на зберігання паспорт.
Окрім цього, у заяві ОСОБА_6 вказує, що не розуміє, яким чином вона має виконати покладений на неї обов`язок носити електронний засіб контролю, оскільки придбати його у відкритому доступі неможливо.
А тому, вона просить роз`яснити їй порядок виконання цього обов`язку.
(2) Позиції учасників провадження
Учасники судового провадження у судове засідання не з`явилися, про розгляд заяви повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.
З урахуванням цих положень КПК, суд вважає за можливе розглядати заяву про роз`яснення судового рішення за відсутності учасників судового провадження, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося у зв`язку з неприбуттям всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні (ч. 4 ст. 107 КПК).
(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні заяви
Дослідивши зміст поданої заяви, суд доходить висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.
Частина перша статті 380 КПК передбачає, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягає суть уже прийнятого рішення, у випадку, коли воно є незрозумілим або підлягає двозначному трактуванню. Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Відтак, роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання.
В свою чергу, особа, яка звертається із заявою про роз`яснення, має вказати, які частини рішення є для неї незрозумілими, у чому полягає необхідність його додаткового пояснення, уточнення тощо.
Як убачається з вироку від 11.06.2025 у цій справі, суд ухвалив покласти на ОСОБА_5 строком на два місяці обов`язки здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, не виїжджати без дозволу прокурора або суду за межі міста Києва та Київської області, а також носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом. Одночасне оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон здійснюються розпорядником Реєстру у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас, в п. 1 ч. 1 ст. 2 цього ж закону міститься визначення поняття «розпорядник Реєстру» - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Поряд з цим, пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 20.08.2014 № 360 (далі - Положення) передбачено, що Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Основним завданням Державної міграційної служби України є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (пп. 1 п. 3 Положення).
Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює оформлення, обмін і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, пересилає, визнає недійсними, вилучає та знищує такі документи в передбачених законодавством випадках (пп. 10 п. 4 Положення).
З заяви про роз`яснення убачається, що обвинувачена фактично не може виконати покладений на неї судом обов`язок - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. Неможливість виконати такий обов`язок вона пояснює тим, що Державна міграційна служба у місті Києві відмовилися прийняти на зберігання її закордонний паспорт, адже у рішенні суду не зазначено, що саме цей орган має прийняти закордонний паспорт обвинуваченої на зберігання.
З огляду на це, суд вважає за необхідне роз`яснити пункт 4 вироку в частині того, що покладений на обвинувачену ОСОБА_5 обов`язок «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України», передбачає обов`язок обвинуваченої здати відповідні документи до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області.
Окрім цього, в заяві йдеться про неможливість виконати покладений на неї обов`язок носити електронний засіб контролю.
В цій частині заяви про роз`яснення суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КПК застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Згідно з ч. 2 ст. 195 КПК електронні засоби контролю можуть застосовуватися:
1) слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов`язок;
2) працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали слідчого судді, суду, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з п. 1 Розділу І Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.06.2017 № 480 (далі - Порядок) цей Порядок визначає алгоритм виконання слідчими та іншими поліцейськими органів (підрозділів) поліції ухвал слідчого судді, суду в частині застосування до підозрюваних, обвинувачених електронних засобів контролю (далі - ЕЗК), організації діяльності органів (підрозділів) поліції щодо забезпечення контролю за місцезнаходженням осіб, які в установленому законом порядку зобов`язані носити ЕЗК.
Начальник органу (підрозділу) поліції при надходженні ухвали слідчого судді, суду, якою на підозрюваного, обвинуваченого покладено обов`язок носити ЕЗК, приймає рішення щодо її невідкладного виконання. Поліцейський, якому доручено виконання ухвали, зобов`язаний негайно відомчою електронною поштою або факсимільним зв`язком із супровідним листом надіслати зазначену ухвалу до ГУНП для узяття підозрюваного, обвинуваченого на облік та забезпечення електронного контролю за його місцезнаходженням. Керівництво ГУНП організовує перевірку технічної можливості застосування ЕЗК, проведення якої доручає працівникам підрозділів зв`язку та телекомунікацій ГУНП або поліцейським територіального підрозділу поліції, за результатами якої складається висновок. Поліцейський, який виконує ухвалу, зобов`язаний закріпити на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронний браслет, дотримуючись при цьому, зокрема, таких правил: 1) закріплення електронного браслета здійснюється особою такої самої статі, що й підозрюваний, обвинувачений; перед закріпленням електронного браслета обов`язково здійснюється його санітарна обробка; електронний браслет закріплюється на тілі підозрюваного, обвинуваченого в найвужчому місці гомілки або зап`ястя так, щоб не допустити суттєвого порушення нормального укладу життя особи, уникнути значних незручностей під час його носіння (пункти 1, 3, 4, 5 Розділу ІІ Порядку).
Враховуючи це, суд доходить висновку, що застосування електронних засобів контролю виконується слідчими та іншими поліцейськими органів (підрозділів) поліції, а не самостійно обвинуваченим.
А тому, в частині заяви про роз`яснення виконати обов`язок носити електронний засіб контролю, суд вважає за необхідне відмовити.
На підставі викладеного, суд постановив:
- заяву обвинуваченої ОСОБА_5 про роз`яснення судового рішення у кримінальному провадженні № 42018000000000687 задовольнити частково;
- роз`яснити пункт 4 вироку в частині того, що покладений на обвинувачену ОСОБА_5 обов`язок «здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України», передбачає обов`язок обвинуваченої здати відповідні документи до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області;
- в іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня оголошення ухвали через Вищий антикорупційний суд.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1