- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/6629/25
Провадження № 1-кс/991/6699/25
УХВАЛА
про продовження строку дії обов`язків
27 червня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
його захисника ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, у кримінальному провадженні № 52024000000000479 від 17.09.2024.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
23.06.2025 до суду надійшло вказане клопотання. З його змісту вбачається, що детективами Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у цьому провадженні за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, Указом Президента України від 13.05.2008 призначено на посаду судді Ленінського районного суду м. Луганська строком на п`ять років.
За постановою Верховної Ради України від 16.05.2013 останнього обрано суддею Ленінського районного суду м. Луганська безстроково.
Указом Президента України від 07.04.2015 його переведено на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
Згідно з наказом в.о. голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.04.2015 ОСОБА_6 зараховано до штату Сєвєродонецького міського суду Луганської області за переведенням із Ленінського районного суду м. Луганська з окладом відповідно до штатного розпису з 21.04.2015 та встановлено доплату за вислугу років у розмірі 60 відсотків від посадового окладу при стажі роботи станом на 20.04.2015 25 років 9 місяців 2 дні. Також встановлено доплату за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 23.06.2020 ОСОБА_3 звільнено з посади судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до наказу в.о. голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.09.2020 ОСОБА_6 відраховано з 30.09.2020 зі штату Сєвєродонецького міського суду Луганської області у зв`язку з поданням ним заяви про відставку.
Крім того, встановлено, що той перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до норм Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
З 06.03.2006 до 30.09.2020 він був на обліку як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014.
01.10.2020 останній звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про перехід на пенсію за іншим законом, а саме Законом України «Про судоустрій і статус суддів», та почав отримувати щомісячно довічне грошове утримання судді у відставці, яке одержує до цього часу.
Згідно з ч. 5 ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 01.06.2023 ОСОБА_6 призначено на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) як суддю у відставці, і саме її він обіймав станом на день підписання повідомлення про підозру.
Так, набувши статус судді, з часу складання присяги і до цього часу ОСОБА_6 у розумінні ст. 18 КК України є службовою особою.
Проте, як зазначила прокурор, останній, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, знаючи про них, здійснюючи функції представника судової влади, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище і зобов`язана діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, маючи відповідну фахову підготовку та значний досвід роботи, знехтував вимогами законодавства і вчинив умисний корисливий корупційний злочин за таких обставин.
Відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
Станом на 21.04.2015 (день зарахування ОСОБА_6 до штату Сєвєродонецького міського суду Луганської області та початку виплати йому надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків) Закон України «Про судоустрій і статус суддів» був чинним в редакції від 01.04.2015.
Зокрема, ст. 133 передбачала: «Суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду».
Тобто, фактично, ці норми ідентичні та протягом тривалого часу суддівська винагорода в Україні складається з одних і тих самих виплат, гарантуючи достойний рівень матеріального забезпечення судді.
Однією зі складових частин суддівської винагороди є доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі, відповідно, 15 і 20 відсотків.
Досудовим розслідуванням встановлено, що рішенням Спеціалізованої вченої ради Міжнародної Кадрової Академії, Міжнародного Відкритого Університету, Міжрегіональної Академії управління персоналом (далі - МАУП) від 01.12.2011 ОСОБА_6 присуджено науковий ступінь доктора філософії в галузі права, про що видано відповідний диплом серії НОМЕР_3 (реєстраційний номер № НОМЕР_4) із перекладом на українську та англійську мови.
Однак згідно з інформацією, отриманою від Міністерства освіти і науки України, у 2011 році законодавством України МАУП не була суб`єктом видачі дипломів доктора філософії власного зразка. Зважаючи на викладене, диплом доктора філософії, виданий Володимиру Луганському, не є документом встановленого зразка та не засвідчує наявність у вказаної особи наукового ступеня. Також Міністерство освіти і науки України не приймало рішення про затвердження рішення Спеціалізованої вченої ради МАУП про присудження ОСОБА_6 наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Крім того, йому видавався диплом серії НОМЕР_3 від 01.12.2011 у межах неформальної освіти за програмою «Спільна заочна докторантура». Науковий ступінь доктора філософії, який присуджувався ОСОБА_6, не належить до формальних наукових ступенів та не є дипломом встановленого державою зразка.
При цьому, між ОСОБА_7 та ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» укладався контракт на навчання у спільній заочній докторантурі, яким, у тому числі п. 2.5 визначено, що «присвоєний науковий ступінь не є підставою для отримання пільг, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 № 644 «Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», а також іншими нормативними актами, якщо це прямо в них не сказано».
Незважаючи на такі обставини, у подальшому, не пізніше 21.04.2015, ОСОБА_6 при переведенні з посади судді Ленінського районного суду м. Луганська на посаду судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області, усвідомлюючи, що він не має права на отримання доплати до суддівської винагороди за науковий ступінь кандидата (доктора філософії), маючи на меті отримати грошові кошти за рахунок бюджетних коштів, передбачених для виплати суддівської винагороди, зловживаючи можливостями службового становища, тобто умисно використовуючи як службова особа надані йому як судді гарантії, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», всупереч тим цілям і завданням, заради досягнення яких вони надавались, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив заволодіти коштами, які передбачені законом для доплати суддям за науковий ступінь, для чого подав до Сєвєродонецького міського суду Луганської області диплом доктора філософії в галузі права серії НОМЕР_3 від 01.12.2011, виданий йому ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом».
Наказом в.о. голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.04.2015 ОСОБА_3 зараховано до штату Сєвєродонецького міського суду Луганської області за переведенням із Ленінського районного суду м. Луганська з окладом згідно із штатним розписом з 21.04.2015 та встановлено доплату за вислугу років у розмірі 60 відсотків від посадового окладу при стажі роботи станом на 20.04.2015 25 років 9 місяців 2 дні. Також нараховано доплату за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді. Підставою для встановлення такої надбавки стало надання ОСОБА_6 диплома серії НОМЕР_3 від 01.12.2011.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з 21.04.2015 по 30.09.2020 на посаді судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області ним незаконно отримано з Державного бюджету України від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області у вигляді доплати до суддівської винагороди за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) грошові кошти в сумі 168 460 грн 50 коп.
Крім того, ОСОБА_6 після виходу 23.06.2020 у відставку, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, усвідомлюючи, що він не має права на отримання доплати до суддівської винагороди за науковий ступінь кандидата (доктора філософії), маючи на меті продовжувати отримати грошові кошти за рахунок бюджетних коштів у вигляді щомісячного довічного грошового утримання судді, без законних на те підстав, зловживаючи можливостями службового становища, тобто умисно використовуючи як службова особа надані йому як судді гарантії, передбачені Законом України «Про судоустрій і статус суддів», 01.10.2020 подав до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заяву про призначення довічного грошового утримання судді у відставці.
До вказаної заяви в тому числі долучив: копію трудової книжки; копію наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.09.2020 про звільнення; розрахунок стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 30.09.2020, яка включала доплату за науковий ступінь у розмірі 10 404 грн 90 коп.
Наявність доплати за науковий ступінь збільшила розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яке отримує ОСОБА_6 . За попереднім розрахунком включення з 01.10.2020 до розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_6 15 відсотків збільшило суму на 7 699 грн 63 коп. щомісячно, що загалом складає станом на початок квітня 2025 року - 408 080 грн 39 коп.
Отже, останній, маючи статус судді та судді у відставці, тобто будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем (можливостями та гарантіями, пов`язаними із статусом судді), шляхом подання копії диплома доктора філософії в галузі права серії НОМЕР_3 від 01.12.2011 і заяви від 01.10.2020 про призначення довічного грошового утримання судді у відставці, усвідомлюючи той факт, що уповноважені посадові особи суду, Державної судової адміністрації та пенсійних органів не мають повноважень перевіряти справжність наданого диплома про науковий ступінь та зобов`язані відповідно до приписів Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виконувати його вимоги в частині нарахування та виплати доплати за науковий ступінь, заволодів бюджетними коштами в загальній сумі 576 540 грн 89 коп., які передбачені на виплату суддівської винагороди та довічного грошового утримання судді у відставці.
Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 в період з 21.04.2015 по 01.04.2025 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахували йому грошові кошти у вигляді доплати за науковий ступінь до суддівської винагороди та довічного грошового утримання судді у відставці в загальній сумі 576 540,89 грн (що згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України є великим розміром), якими в подальшому ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд.
Прокурор також вказала, що здобуті під час досудового розслідування докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2025 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн та покладено на нього на строк два місяці - до 30.06.2025 такі обов`язки:
-прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися з м. Київ та м. Івано-Франківськ з можливістю проїзду через Київську, Житомирську, Тернопільську, Івано-Франківську області, без дозволу детектива, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;
-повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
Відповідно до наявних копій квитанцій, визначена за підозрюваного сума застави сплачена в повному обсязі третіми особами.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.05.2025 залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_11 та частково задоволено апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_12 .
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 квітня 2025 року змінено в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, а саме: «не відлучатися із м. Київ та м. Івано-Франківськ з можливістю проїзду через Київську, Житомирську, Тернопільську, Івано-Франківську області, без дозволу детектива, прокурора або суду» на «не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає (місто Київ) без дозволу детектива, прокурора або суду», а також «утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення» на «утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення».
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.06.2025 задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_14 та вирішено продовжити строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України до 6 місяців, тобто до 17.10.2025.
Водночас з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), які на даний час не зменшились, а саме ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування прокурор зазначила, що корупційний злочин, який інкримінується ОСОБА_6 відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Протягом всієї професійної кар`єри суддя у відставці ОСОБА_6 тривалий час працював на керівних посадах у судових органах, а тому безумовно має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів та державних органів, а тому має реальні можливості покинути територію України в спосіб, який унеможливить його ідентифікацію.
ОСОБА_6 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1, виданий 10.01.2018 Сєвєродонецьким відділом Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, дійсний до 10.01.2028).
Останній може в будь-який момент скористатись вищевказаним паспортом та залишити територію України, оскільки паспорт залишився в користуванні підозрюваного.
Протягом 2018 - 2025 років ОСОБА_6 неодноразово здійснював виїзди за межі України та повертався назад, а саме ним здійснено за цей період 3 перетини кордону України в різних напрямках (польська, угорська, австрійська ділянка кордону). При цьому, він користувався різними видами транспорту: автомобілями, автобусами та літаками.
З початку військової агресії рф в Україні запроваджено військовий стан, а також введено суворі обмеження для виїзду чоловіків за кордон. Однак, це ніяким чином не вплинуло на його можливість перетинати державний кордон України. Зокрема встановлено, що 01.01.2024 ОСОБА_6 здійснив виїзд за кордон на територію Польщі, а 04.01.2024 повернувся назад в Україну.
Крім того встановлено, що дружина ОСОБА_6 наразі проживає від нього окремо, оскільки обіймає посаду судді в Івано-Франківському апеляційному суді з серпня 2022 року.
Зважаючи на викладене, підозрюваний може використати цю обставину для переховування на заході України, де ними також орендується квартира та вже придбано власне житло.
Також слід враховувати, що Івано-Франківська область є прикордонною, оскільки безпосередньо межує з Румунією, що може бути використано ОСОБА_6 для швидкого перетину державного кордону в незаконний спосіб через гірську місцевість. Дружина ОСОБА_3 вже більше 2 років працює в Івано-Франківській області та нею за цей час ймовірно встановлено довірливі відносини з впливовими особами, які можуть організувати незаконний перетин кордону ОСОБА_6 .
Також встановлено, що підозрюваний має повнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка протягом тривалого часу проживає за кордоном, а отже має там постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, джерела доходу, тощо. Зокрема вбачається, що ОСОБА_15 залишила територію України 12.08.2023 та більше не поверталась. До цього, починаючи з серпня 2021 року, вона неодноразово виїжджала за межі України на 3-6 місяців, зокрема до Великої Британії, де ймовірно і проживає на даний час. Ці обставини підтверджуються даними щорічної декларації ОСОБА_6 за 2024 рік, де місцем проживання доньки зазначено м. Лондон, Велика Британія.
З 2021 року дружина та молодша донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно виїжджають за кордон. При цьому, вони деколи залишаються за кордоном на декілька місяців, що ймовірно свідчить також про їх поїздки до ОСОБА_15 .
Фактично, вищенаведене свідчить про наявність у ОСОБА_6 за кордоном стійких соціальних зв`язків та місць, в яких він може проживати, переховуючись від правоохоронних органів. А також він володіє достатньої інформацією щодо логістичних маршрутів та переваг певних видів транспорту для перетину кордону.
Також слід враховувати, що зараз на території України триває військова агресія зі сторони росії, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє відповідальні органи та в першу чергу прикордонну службу України здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, а отже, і пропуск громадян через нього з дотриманням відповідного порядку та правил. Це в свою чергу не виключає спробу зі сторони підозрюваного перетнути межу зіткнення військового конфлікту та залишитись на окупованій території України, що фактично виключить можливість його розшуку та притягнення до кримінальної відповідальності.
При цьому, з 28 лютого 2022 до 14 червня 2024 ОСОБА_6 був мобілізований та проходив військову службу за призовом у військовій частині НОМЕР_2, що може надати йому можливість переховуватись в розташуванні цієї частини, оскільки він залишився у тісному контакті з військовослужбовцями, які продовжують нести службу та можуть сприяти йому в переховуванні від органів досудового розслідування, а через військові дії важко навіть дізнатися місце розташування військових частин, які задіяні у виконанні бойових завдань.
Одночасно слід враховувати, що фінансові доходи підозрюваного та його дружини ОСОБА_16 дозволяють їм без жодних проблем залишити межі України, обрати будь яку країну світу для проживання та залишатись там протягом тривалого часу. Зокрема, тільки на банківських рахунках у них знаходиться більше 2 млн. грн, а також наявні значні заощадження в готівкових коштах, зокрема 27 000 доларів США.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_17, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення корупційного злочину, який відноситься до категорії тяжких, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
Окрім цього, прокурор зазначала про існування ризику знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_17, зважаючи на свою високу посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та соціальний статус під час досудового розслідування, може реалізувати вказаний ризик.
Зокрема, слід враховувати, що велика частина документів та носіїв інформації, які мають значення для досудового розслідування, знаходяться на окупованій території Луганської області, втрачені або їх місце перебування взагалі невідоме. Зокрема, це стосується документів та інформації, які знаходились у володінні Ленінського районного суду м. Луганська, Сєвєродонецького міського суду Луганської області, Луганського окружного адміністративного суду, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Пенсійного фонду України в Луганській області, тощо.
Володимир Луганський безпосередньо сам або через уповноважених осіб може спробувати знищити або приховати документи та інформацію, якими володіють ці суди та державні органи.
При цьому, під час свого допиту, який мав місце 07.01.2025 той повідомив, що більшість документів, які можуть мати значення для досудового розслідування залишились на окупованій території Луганської області, зокрема це стосується його особової справи, документів щодо його навчання в Докторантурі ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», тощо.
ОСОБА_6, маючи знайомства і вплив, як безпосередньо, так і здійснюючи вплив на бувших колег по роботі, а також підлеглих йому працівників суду, використовуючи вплив та повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, може спробувати знищити чи спотворити оригінали матеріалів своєї особової справи, документів, які стосуються його навчання в Докторантурі МАУП, судових справ, які розглядались Луганським окружним адміністративним судом, тощо. При цьому, такі документи, їх копії, інформація та носії інформації можуть зберігатись у самого ОСОБА_6
30.05.2025 МАУП добровільно видав на запит детектива оригінал особової справи ОСОБА_6 на навчання в докторантурі. Однак на даний час незрозуміло, чи це всі документи, які стосуються навчання підозрюваного в докторантурі та чи не спробує він знищити решту таких документів, зважаючи на їх важливість для досудового розслідування.
Також слід враховувати саму специфіку злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6, оскільки практично вся об`єктивна сторона ґрунтується на документах, які оформлялись, видавались та використовувались ним при отриманні спочатку диплому про науковий ступінь, а потім суддівської винагороди та довічного грошового утримання судді у відставці.
Окрім цього, слід враховувати, що до вчинення вищевказаного злочину може бути причетне колишнє керівництво та відповідальні посадові особи Сєвєродонецького міського суду Луганської області, які підготували та видали наказ від 21.04.2015, яким ОСОБА_6 зараховано до штату Сєвєродонецького міського суду Луганської області за переведенням із Ленінського районного суду м. Луганська з окладом згідно із штатним розписом з 21.04.2015 та встановлено доплату за вислугу років у розмірі 60 відсотків від посадового окладу при стажі роботи станом на 20.04.2015 25 років 9 місяців 2 дні.
Також нараховано доплату за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді. Вказані особи можуть бути зацікавлені у приховуванні слідів та обставин злочину та можуть на прохання ОСОБА_3 знищити потрібні документи та інформацію.
Так само ці особи, маючи доступ до спеціалізованої автоматизованої системи документообігу суду «Д3», та за проханням ОСОБА_6 можуть спробувати спотворити або видалити важливі електронні документи, включаючи ті, які можуть допомогти визначити авторів електронних документів, рух документів, відправлення судових рішень в Єдиний реєстр судових рішень, тощо.
Прокурор також наголошувала на існуванні ризику незаконного впливу на свідків у провадженні.
ОСОБА_6, з метою уникнення кримінальної відповідальності, матиме можливість контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням ймовірними співучасниками злочину та свідками, консультувати їх з приводу можливих способів уникнення їх встановлення та притягнення до відповідальності.
Зважаючи на фабулу кримінального провадження та обставини, які перевіряються стороною обвинувачення, таке коло осіб може бути надзвичайно широким, включаючи в себе суддів та працівників апарату судів, працівників та науковців з ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», працівників Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області та Пенсійного фонду України в Луганській області адвокатів та інших залучених фізичних осіб.
Крім цього, є необхідним врахування ризику здійснення тиску зі сторони підозрюваного на допитаних свідків, зокрема суддю ОСОБА_8, іншого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_9, керівника апарату Сєвєродонецького міського суду Луганської області ОСОБА_10, наукового керівника при захисті в ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» ОСОБА_13, колишньої працівниці ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», яка відповідала за навчання фізичних осіб в докторантурі ОСОБА_18, щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, тощо.
Також під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_17 має велике коло знайомств в сфері державного управління, правоохоронних органах, судовій гілці владі, Збройних Силах України, що дозволяє йому вирішувати широке коло питань в тому числі, використовуючи незаконні методи, що може включати звичайно прямий або опосередкований вплив на свідків.
Відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
Щодо існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор зазначила таке.
Так, ОСОБА_6, не будучи обмеженим ризиком втрати коштів, внесених в якості застави, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, працюючи членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та будучи суддею у відставці, в силу своєї роботи має велике коло знайомств, в тому числі серед працівників правоохоронних органів, суддів та працівників суду, зможе використати вказані зв`язки для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином - шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження, штучного створення доказів своєї невинуватості, зокрема домовлятися про надання певних свідчень.
ОСОБА_6 та його дружина мають у власності дороговартісні об`єкти нерухомості, а саме квартири, транспортні засоби, вклади в банківських установах. Не маючи належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження, розуміючи ризик їх втратити у зв`язку з можливою конфіскацією нерухомого майна, підозрюваний та його дружина, яка працює суддею, можуть спробувати переоформити нерухоме майно та транспортні засоби на третіх осіб.
Одночасно, ОСОБА_6 входить до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, тобто суддівського органу, який має значне коло повноважень в сфері суддівського врядування, а саме до кола його повноважень входить проведення доборів суддів та конкурсів на посади, проведення оцінювань, тощо. Саме по собі його перебування у складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - колегіального, незалежного конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади створює тиск на діяльність, як самої Вищої кваліфікаційної комісії суддів України так і судочинства в цілому.
ОСОБА_17, маючи зв`язки, відповідний авторитет серед суддів та працівників суду, а також адміністративний важіль впливу на підлеглих йому працівників та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, матиме можливість впливати на цих осіб, що в свою чергу, неодмінно сформує негативне враження суспільства про неефективну діяльність правоохоронних та судових органів та може призвести до негативних наслідків для досудового розслідування, зокрема до відмови свідків від дачі показань.
Все вищенаведене свідчить про наявність у ОСОБА_6 значного життєвого досвіту, який пов`язаний з його судовою практикою та виконанням ним адміністративних повноважень голови суду. Такий досвід роботи дозволяє підозрюваному мати широке коло знайомств серед діючих працівників поліції, суду, прокуратури, збройних сил України, інших державних органів, що може бути використано ним з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, встановлено, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом адвоката ОСОБА_19, подана в інтересах ОСОБА_6, до ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», третя особа Міністерство освіти та науки України про визнання контракту недійсним та стягнення вартості навчання та моральної шкоди.
Ймовірно рішення у цій цивільній справі ОСОБА_6 планує використати з метою свого захисту.
В той же час, зважаючи на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, він може використати свій статус для впливу на суддів Голосіївського районного суду м. Києва для отримання потрібного йому рішення.
Отож, як зазначила прокурор, у матеріалах кримінального провадження наявні достатні докази того, що у разі не продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, останній може незаконно реалізувати ризики, які обґрунтовані в цьому клопотанні, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
З огляду на вищевикладені ризики, відомості щодо їх наявності та обґрунтованості, а також той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 в силу його соціального становища та зав`язків має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вплинути на свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, необхідним є продовження раніше покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 60 днів.
Вищевикладене дає беззаперечні підстави вважати, що не продовження строку дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_6, обов`язків фактично позбавить державу, в особі представників сторони обвинувачення у кримінальному провадженні, можливості контролю належної поведінки підозрюваного.
Отож, зважаючи на викладене, прокурор просила продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_6 строк дії покладених на нього обов`язків: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження та за визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає (м. Київ), без дозволу детектива, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_18 та іншими свідками у провадженні; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
(2)Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_20 підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити з підстав, у ньому зазначених.
Зі свого боку захисник ОСОБА_21 заперечував проти задоволення такого клопотання. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що прокурор у клопотанні просила не лише продовжити існуючі обов`язки, а й покласти нові, зокрема: прибувати за викликом з певною періодичністю, не спілкуватися з новими свідками, повторно здати документи для виїзду за кордон. Втім, відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України підозрюваний і так зобов`язаний виконувати ці дії, тому нові обов`язки, фактично, дублюють вже визначені законом і не підлягають застосуванню.
Крім того, ОСОБА_17 вже виконав вимоги ухвали, а саме сплатив визначений йому розмір застави, здав паспорт громадянина України для виїзді за кордон, а також не має інших документів для виїзду.
Також адвокат наголошував на відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що виключає підстави для продовження строку дії обов`язків.
ОСОБА_6 не змінював місця проживання, номер телефону, не вчиняв спроб залишити Україну. Дійсно, донька підозрюваного проживає у Великій Британії, водночас ОСОБА_17 не має візи або інших підстав для в`їзду. Також, останній не має громадянства чи посвідки інших держав. Раніше повертався з-за кордону вчасно, включаючи службову поїздку у складі Збройних Сил України.
Окрім того, адвокат зважав на той факт, що близькі особи підозрюваного мешкають у м. Івано-Франківськ, що очевидно не свідчить про існування підстав для його втечі.
До того ж, як ветеран війни, ОСОБА_6 наражається на небезпеку у разі потрапляння на окуповані території.
Щодо ризику знищення доказів, адвокат зазначив, що документи, про які йдеться у клопотанні прокурора, здебільшого втрачені або знаходяться на окупованій території.
Підозрюваний самостійно надав копії особової справи та допомагав у пошуку доказів. Сторона обвинувачення не надала жодних доказів про спроби приховування чи знищення матеріалів останнім.
Окрім цього, жодного контакту зі свідками у провадженні також не було зафіксовано. Більшість свідків є високопосадовцями, які мають власну процесуальну автономію. Отож, ОСОБА_17 не може мати реального впливу на них.
Щодо ризику перешкоджання провадженню іншим чином, захисник вказав, що посилання на статус у ВККС та широкі соціальні зв`язки є лише припущенням обвинувачення.
До того ж, не наведено фактів незаконного впливу, тиску, підкупу чи інших дій з боку ОСОБА_6 .
Щодо цивільних позовів, поданих останнім, такі дії є реалізацією його конституційного права на захист.
Також адвокат зважав, що його підзахисний добросовісно прибував за викликами, співпрацював із слідством, є учасником бойових дій та має бездоганну репутацію.
Отже, наявні припущення сторони обвинувачення не підкріплені доказами, а запобіжний захід у вигляді застави ефективно забезпечує процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Захисник та підозрюваний також вказували на відсутність обґрунтованої підозри, зважаючи на таке.
З 23.06.2020 ОСОБА_17 офіційно перебуває у відставці, а отже не є службовою особою у розумінні ст. 18 КК України. Статус судді у відставці не передбачає виконання представницьких, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. Збереження за ним гарантій недоторканності не надає підстав для кваліфікації його як службової особи.
До того ж, доплата за науковий ступінь призначалася не з ініціативи ОСОБА_6, а на підставі наказу голови суду та кадрової служби. Він самостійно не виносив наказів і не впливав на нарахування. Диплом доктора філософії був належним чином долучений до особової справи ще у 2011 році, а надалі і до документів, поданих до ВРП в межах конкурсного добору до ВККС.
Окрім цього, у 2024 році останній дізнався про правову невизначеність статусу диплому МАУП, ініціював комплекс дій з повернення помилково виплачених коштів: подав відповідні заяви до Пенсійного фонду, ДСА, адміністративних судів, відмовився від доплат, та звернувся з позовами про визнання договору з МАУП недійсним. Тобто, його поведінка свідчить про добросовісність, а не про наявність умислу на заволодіння коштами.
Також, науковий ступінь не є фіктивним, оскільки ОСОБА_17 виконав усі компоненти наукової підготовки: захистив дисертацію, опублікував низку наукових статей у профільних фахових виданнях, його праці цитуються іншими науковцями. Автореферат та дисертація офіційно зберігаються у бібліотеці МАУП.
Також, диплом було відкрито подано до конкурсної комісії та Вищої ради правосуддя. Він став предметом публічного обговорення на співбесіді, а відповідне рішення про призначення ОСОБА_3 до складу ВККС було ухвалено вже після отримання листа МОН, в якому порушувалося питання про формальний статус диплому.
Так, дії ОСОБА_6 не містять складу кримінального правопорушення, не мають ознак умисного протиправного заволодіння бюджетними коштами, а сама підозра ґрунтується на припущеннях та не підтверджується жодними доказами умислу чи протиправної вигоди.
Зважаючи на викладене, сторона захисту вважає повідомлення про підозру необґрунтованим, а клопотання про продовження строку дії обов`язків таким, що не підлягає задоволенню.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Частина 5 статті 194 КПК встановлює можливість покладення на підозрюваного додаткових обов`язків під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК такі обов`язки можуть бути покладено на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.
Так, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:
1)який запобіжний захід застосовано до ОСОБА_6 ?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення?
3)чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики з урахуванням характеризуючих обставин, визначених ст. 178 КПК?
4)чи підлягають визначені ОСОБА_22 обов`язки зміні?
5)на який строк необхідно продовжити дію обов`язків?
Зважаючи на викладене, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань, за результатами чого постановити відповідне рішення.
(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_6
17 квітня 2025 року у межах цього провадження ОСОБА_22 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2025 у справі № 991/3607/25 до нього застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 грн та покладено такі обов`язки:
-прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися із м. Київ та м. Івано-Франківськ, з можливістю проїзду через Київську, Житомирську, Тернопільську, Івано-Франківську області, без дозволу детектива, прокурора або суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;
-повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначено до 30 червня 2025 року включно.
Водночас ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.05.2025
вказану ухвалу змінено в частині покладення на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, а саме: «не відлучатися із м. Київ та м. Івано-Франківськ з можливістю проїзду через Київську, Житомирську, Тернопільську, Івано-Франківську області, без дозволу детектива, прокурора або суду» на «не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає (місто Київ) без дозволу детектива, прокурора або суду», а також «утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення» на «утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення».
(3.2) Щодо обґрунтованості підозри
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначено.
Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути застосована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Так, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак вказаного злочину.
Окрім цього, для визначення можливості вчинення підозрюваним такого кримінального правопорушення слідчий суддя дослідив відомості, надані сторонами, зокрема й в їх копіях, а саме:
-витяг з ЄРДР;
-повідомлення про підозру ОСОБА_23 від 17.04.2025;
-заяву ГО «ЦПК» про вчинення злочину від 29.08.2024;
-відповідь ДСА України від 26.12.2024 стосовно особової справи ОСОБА_6 ;
-відповідь ДСА України від 18.10.2024 стосовно отримання ОСОБА_24 суддівської винагороди;
-відповідь ДСА України від 28.10.2024 стосовно отримання ОСОБА_6 суддівської винагороди;
-відповідь ДСА України від 11.04.2025 стосовно розміру отриманої ОСОБА_24 доплати за науковий ступінь до суддівської винагороди з додатками;
-відповідь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01.11.2024 стосовно щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_25 ;
-відповідь Пенсійного фонду України від 28.10.2024 стосовно щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_25 ;
-відповідь МАУП стосовно навчання в Докторантурі ОСОБА_25 від 18.11.2024;
-відповідь МАУП стосовно навчання в Докторантурі ОСОБА_25 від 03.04.2025 з додатком - копія контракту;
-відповідь МОН України стосовно диплому ОСОБА_6 від 05.11.2024;
-відповідь ВРП стосовно спеціальної перевірки щодо ОСОБА_25 від 28.10.2024;
-протокол допиту ОСОБА_6 від 07.01.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 24.03.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.02.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 28.03.2025;
-протокол огляду інформації з мережу Інтернет стосовно Докторантури МАУП від 05.03.2025;
-протокол огляду інформації з ЄРСР стосовно адміністративних справ за позовом ОСОБА_6 від 28-29.10.2024;
-протокол огляду ЄРСР стосовно розгляду справ за участі МАУП від 05.03.2024;
-протокол огляду сайту МАУП від 04.03.2024;
-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 03.04.2025;
-протокол огляду особової справи ОСОБА_25 від 30.05.2025 з додатком - копією контракту;
-протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 20.05.2025;
-відповідь МОН від 06.05.2025 стосовно дії Роз'яснення та неможливості отримання ОСОБА_24 в МАУП у 2011 році наукового ступеня доктора філософії з додатками (відповіді на запити адвокатів та зразком диплома);
-інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя доходить переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення.
Доводи захисту щодо необґрунтованості підозри не спростовують наявності сукупності фактичних даних, які свідчать про ймовірність вчинення останнім вказаного злочину.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження строку дії обов`язків.
(3.3) Слідчий суддя вважає частково доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак, слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_17 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтованість тверджень про продовження існування вказаних ризиків необхідно перевірити.
На переконання слідчого судді, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється останній, суворість можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
Останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Окрім цього, майновий стан підозрюваного та його близьких осіб свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Також слідчий суддя вважає наявним ризик впливу підозрюваним на свідків у цьому провадженні.
КПК встановлює таку процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
До клопотання прокурор додала протоколи допиту свідків у цьому провадженні.
Дослідження протоколів допиту цих осіб свідчить про те, що їх показання мають важливе значення для цього кримінального провадження. А в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, не будучи обмеженим у спілкуванні з ними, ОСОБА_17 може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на цих свідків з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Тому, слідчий суддя дійшов висновку про наявність вказаного ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому провадженні.
Однак у судовому засіданні не встановлено ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
В обґрунтування такого ризику прокурор зазначила, що ОСОБА_17, з огляду на свій статус члена ВККС, може впливати на хід досудового розслідування, зокрема шляхом знищення або приховування важливих документів. До того ж, значна частина доказової бази знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області, втрачена або її місцезнаходження невідоме.
У зв`язку з чим, є ризик, що підозрюваний або його довірені особи можуть знищити або спотворити ці документи, використовуючи свої зв`язки з працівниками судових органів та доступ до інформаційних систем.
Водночас слідчий суддя констатував, що відповідний ризик є необґрунтованим.
Незважаючи на посилання прокурора на статус підозрюваного як члена ВККС та його можливі зв`язки, сторона обвинувачення не надала конкретних доказів того, що ОСОБА_17 вчиняв відповідні спроби вплинути на будь-кого, чи мав доступ до вказаних матеріалів.
До того ж, прокурор зазначила, що значна частина документів перебуває на тимчасово окупованій території, втрачені або їх місцезнаходження невідомо. Отож, вказане, на переконання слідчого судді, унеможливлює доступ до таких матеріалів як органам досудового розслідування, так і самому підозрюваному, що, фактично, виключає реальну загрозу їх знищення чи спотворення з боку ОСОБА_6 .
Тому, слідчий суддя не вважає доведеним, що підозрюваний може самостійно або ж за координації інших осіб здійснити дії, направлені на знищення, приховування чи спотворення документів, що мають значення для кримінального провадження.
Окрім цього, під час розгляду цього клопотання слідчий суддя не встановив наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтовуючи такий ризик, прокурор вказала про наявність у ОСОБА_6 значного життєвого досвіту, який пов`язаний з його судовою практикою та виконанням ним адміністративних повноважень голови суду, що дозволяє йому мати широке коло знайомств серед діючих працівників поліції, суду, прокуратури, Збройних Сил України, інших державних органів, що може бути використано ним з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також прокурор зважала на існування в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва цивільної справи за позовом про визнання контракту з МАУП недійсним та стягнення вартості навчання та моральної шкоди. На думку обвинувачення, підозрюваний, користуючись своїм статусом члена ВККС, може намагатися використати цю обставину на свою користь, впливаючи на суддю з метою отримання бажаного рішення.
Водночас, на переконання слідчого судді, такі твердження прокурора є безпідставними та неконкретними, оскільки остання не довела, як само існування вказаних обставин має перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Твердження про професійний досвід підозрюваного, набутий ним у зв`язку з багаторічною діяльністю на посаді судді та в межах виконання адміністративних повноважень, а також наявні соціальні зв`язки не свідчать про реальність чи безпосередність загрози перешкоджання провадженню.
Крім того, доводи про існування цивільного спору також не є доказом намірів або можливостей ОСОБА_6 впливати на ухвалення відповідного рішення, оскільки ґрунтується виключно на припущеннях.
У зв`язку з викладеним, слідчий суддя констатував наявність двох ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування і суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Отож, продовження дії покладених на підозрюваного обов`язків є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
(3.4) Визначені ОСОБА_6 обов`язки підлягають зміні в частині
На переконання слідчого судді, обов`язки, визначені підозрюваному, загалом не є обтяжливими, а їх дія є необхідною для мінімізації встановлених слідчим суддею ризиків, описаних у п. 3.3 цієї ухвали.
Водночас слідчий суддя зважає на ту обставину, що дружина та донька підозрюваного наразі проживають у м. Івано-Франківськ.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_17 фактично проживає у м. Київ та періодично відвідує свою сім`ю, слідчий суддя вважає необхідним встановити обов`язок не відлучатися з м. Київ та м. Івано-Франківськ, з можливістю проїзду через Київську, Житомирську, Тернопільську, Івано-Франківську області, без дозволу детектива, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження).
Окрім цього, слідчий суддя вважає доцільним збільшити коло осіб, стосовно яких існує обов`язок утримуватися від спілкування щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме додати до цього переліку свідка ОСОБА_18, оскільки допит відповідної особи відбувся лише 20 травня 2025, тобто, після застосування до підозрюваного запобіжного заходу та, відповідно, покладення на нього обов`язків.
(3.5) Строк обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, необхідно продовжити в межах строку досудового розслідування
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.06.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 17.10.2025 включно.
Строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.04.2025 визначено до 30.06.2025.
Так, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку дії обов`язків останньому на два місяці, тобто до 27.08.2025.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного задовольнити частково.
2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці до 27.08.2025 включно, а саме:
-прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися з м. Київ та м. Івано-Франківськ, з можливістю проїзду через Київську, Житомирську, Тернопільську, Івано-Франківську області, без дозволу детектива, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
-утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_18 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;
-повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження);
-здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (якщо такі не здано).
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1