- Presiding judge (HACC): Чернова О.В.
Справа № 991/5468/25
Провадження 1-кп/991/80/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_9,
його захисника ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяви захисника ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_5, про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду справи №991/5468/25 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000047 від 25 січня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Летичів Хмельницької області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, військовослужбовця,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Єсенік Чеської Республіки, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_4, офіційно не працює,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
І. Історія провадження
06.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
У результаті проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді ОСОБА_1 06.06.2025.
Ухвалою судді від 09.06.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 16.06.2025.
Ухвалою суду від 16.06.2025 призначено судовий розгляд кримінального провадження. Постановлено судовий розгляд здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.
17.06.2025 протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів, системою визначено колегію суддів: головуючий (суддя-доповідач) ОСОБА_1, судді: ОСОБА_2, ОСОБА_3
30.06.2025 до суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду справи №991/5468/25.
30.06.2025 прокурор у судовому засіданні також заявив про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду даної справи.
ІІ. Зміст заяв про відвід та узагальнені позиції учасників кримінального провадження щодо заяв про відвід
Заява захисника ОСОБА_7 обґрунтована тим, що суддею ОСОБА_3 розглядалась кримінальна справа №991/2141/25 щодо ОСОБА_11, за результатами розгляду якої суддею затверджено угоду про визнання винуватості та призначено покарання в обмін на певні показання та майбутню співпрацю з органами досудового розслідування. З викладеного слідує, що суддя ОСОБА_3 розглядав поєднану справу зі справою, що перебуває на розгляді колегії, бо ОСОБА_11 є співучасником нібито вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення. Суддя ОСОБА_3 не лише обізнаний з матеріалами справи, а й погодився з кваліфікацією дій співучасника ОСОБА_11, який фактично безпосередньо та одноособово виконував всі злочинні дії, як пособник. Затверджуючи угоду, суддя ОСОБА_3 вважав обґрунтованою винуватість ОСОБА_11 у конкретному складі кримінального правопорушення та отриманні й передачі певних сум коштів, що насправді передані не були. Тобто доводи, що будуть обґрунтовано наводитись стороною захисту в зазначених вище, і не тільки, аспектах не будуть сприйняті суддею ОСОБА_3, бо він вже має сформовану думку й, більше того, висловив її у своєму рішенні, що набрало законної сили. Разом з цим, ОСОБА_11 стороною обвинувачення в даному кримінальному провадженні заявлений в якості свідка. Окремо зазначив, що стороні захисту ОСОБА_9 . Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду відмовлено в можливості апеляційного оскарження вироку судді ОСОБА_3 щодо засудженого ОСОБА_11 . Все викладене вище викликає об`єктивний сумнів у неупередженості судді ОСОБА_3 під час розгляду даної справи, та матиме негативний вплив на реалізацію ОСОБА_6 права на справедливий суд, тому на підставі п.4 ч.2 ст.75 КПК України просив відвести суддю ОСОБА_3 від участі в розгляді кримінальної справи №991/5468/25.
Надав витяг із підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» де відображено інформацію про те, що суддя ОСОБА_3 розглядав справу №991/2141/25 (провадження №1-кп/991/31/25) за обвинуваченням ОСОБА_11 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив про відвід судді ОСОБА_3 від участі у даній справі з тих підстав, що суддя брав участь на досудовому розслідуванні як слідчий суддя у кримінальному провадженні №52022000000000325 від 20.10.2022, де ним, як слідчим суддею, 23.02.2023 приймалось рішення про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_9 . За результатами проведення цих дій було отримано низку доказів, які сторона обвинувачення планує використовувати в даному кримінальному провадженні, про що отримано ухвалу слідчого судді від 07.11.2024, де надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні №52024000000000047 певних процесуальних документів. Прокурор як на підставу відводу наголосив на тому, що в майбутньому стороною обвинувачення будуть надаватися докази, здобуті у кримінальному провадженні №52022000000000325 на підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_3 від 23.02.2023, дозвіл на використання частини яких надано у даному провадженні, а тому з метою недопущення конфлікту інтересів, а також, враховуючи принцип недопустимості повторної участі судді, участь судді ОСОБА_3 в розгляді кримінального провадження №52024000000000047 є недопустимою. Додатково зазначив, що, дійсно, суддя ОСОБА_3 затверджував угоду про визнання винуватості пособником ОСОБА_6 у даному злочині ОСОБА_11 .
На підтвердження викладених обставин прокурор надав суду копії ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду у справі №991/1643/23 від 23.02.2023 та у справі №991/12661/24 від 07.11.2024, а також копію вироку Вищого антикорупційного суду у справі №991/2141/25 від 18.03.2025, які просив долучити до матеріалів справи.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав відвід прокурора. Також підтримав заявлений ним відвід з мотивів, зазначених у письмовій заяві. Додав, що суддя ОСОБА_3 не зможе об`єктивно по іншому поставитись до доводів сторони захисту, що викличе правову невизначеність між рішенням, яке він буде приймати в даній справі, та рішенням, яке він прийняв у справі за обвинуваченням ОСОБА_11 . Просив відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду даного кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав заяви про відвід. Вважав, що є всі підстави для відводу судді ОСОБА_3, оскільки ним ухвалено вирок стосовно ОСОБА_11 . У вироку суддя сформував свою позицію щодо винуватості ОСОБА_9, зазначивши його як «Особа 2», що мається на увазі ОСОБА_9, який забезпечив передання неправомірної вигоди ОСОБА_11 . Суддя ОСОБА_3 не може об`єктивно розглядати дану справу.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав заяви про відвід та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підтримали заяви про відвід судді ОСОБА_3 з наведених в них обставин.
ІІІ. Мотиви, з яких виходила колегія суддів при вирішенні заяв та положення закону, якими вона керувалась
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України.
Відвід може бути ініційований особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, та повинен бути вмотивованим (ч. 2, 5 ст. 80 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Перелік підстав для відводу судді визначений статтями 75, 76 КПК України.
Однією із таких підстав є наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п.4 ч.1 ст.75 КПК України).
Крім того, у ч.1 ст.76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Щодо заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_3 .
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7, про відвід судді ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні з заявлених мотивів, з огляду на таке.
Захисник ОСОБА_7 у відповідній заяві, як на підставу для відводу судді ОСОБА_3, посилається на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді (п.4 ч.1 ст.75 КПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. За об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Щодо об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які би могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні питання чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя чи склад суду є упередженими або безсторонніми, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (Постанова ККС ВС у справі №127/9259/21 від 21.03.2024).
У своїй заяві захисник ОСОБА_7 зазначає про сумніви в неупередженості судді ОСОБА_3 з огляду на те, що він розглядав поєднану справу зі справою, що наразі перебуває на розгляді колегії суддів. Так, кримінальна справа №991/2141/25 за обвинуваченням ОСОБА_11 на досудовому розслідуванні була виділена в окреме провадження та направлена до суду, у цій справі суддя ОСОБА_3 постановив вирок, яким затвердив угоду про визнання винуватості та визнав винуватим в інкримінованому злочині ОСОБА_11 . Захисник зауважує, що, затверджуючи угоду про визнання винуватості, суддя ОСОБА_3 був обізнаний з матеріалами справи, погодився з кваліфікацією дій співучасника ОСОБА_11, вважав обґрунтованою винуватість ОСОБА_11 у конкретному складі кримінального правопорушення. Вважає, що доводи, які будуть обґрунтовано наводитись стороною захисту в даному кримінальному провадженні, не будуть сприйняті суддею ОСОБА_3, бо він вже має сформовану думку й висловив її у своєму рішенні, що набрало законної сили. Сам ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні, що перебуває на розгляді колегії суддів, стороною обвинувачення заявлений в якості свідка.
Як вбачається із обвинувального акта у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих злочинів, до даного кримінального провадження об`єднано кримінальні провадження №52024000000000045 та №12024140000000382. У супровідному листі від 05.06.2025, за підписом прокурора третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яким до Вищого антикорупційного суду спрямовано обвинувальний акт з додатками, окрім іншого, повідомлено про рух кримінального провадження, зокрема зазначено, що з кримінального провадження №52024000000000047 виділено кримінальні провадження №52025000000000198 та №52025000000000100, а також у ньому використовуються матеріали досудового розслідування з кримінальних проваджень №52022000000000325 та №52023000000000636.
З вироку у справі №991/2141/25 від 18.03.2025 вбачається, що суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3, зокрема, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 12.03.2025 у місті Києві, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52025000000000100 від 25.02.2025, між прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_11, за участю захисника останнього - адвоката ОСОБА_12 .
Відповідно до змісту вироку від 18.03.2025 під час судового провадження на підставі угоди суд відповідно до положень глави 35 КПК України не досліджував докази кримінального провадження №52025000000000100 від 25.02.2025, не надавав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їхній сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку для встановлення винуватості або невинуватості обвинуваченого ОСОБА_11 чи будь-яких інших осіб, а лише перевірив угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам законодавства.
На виконання ч. 3 ст. 475 КПК України мотивувальна частина вироку від 18.03.2025 містить, зокрема:
- формулювання обвинувачення, у якому ОСОБА_11 визнає себе винуватим, та частини статей закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачувався;
- відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначену міру покарання;
- мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, з посиланням на положення закону, якими він керувався.
Тобто вирок не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а в ньому лише зазначене формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_11 у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та у межах якого останній визнав свою винуватість.
Події, описані у вироку від 18.03.2025, не свідчать про порушення судом презумпції невинуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а є лише частиною обвинувачення, висунутого ОСОБА_11 прокурором, доведеність якого судом не встановлювалася у змагальному судовому процесі.
У вироку від 18.03.2025 Вищий антикорупційний суд (головуючий суддя ОСОБА_3 ) чітко і послідовно відобразив, що ОСОБА_11 обвинувачувався як пособник у вчиненні злочину, при цьому інші особи є обвинуваченими в іншому судовому провадженні у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024 та №52025000000000045 від 31.01.2025.
Так, у розділі вироку «Умови угоди відповідають інтересам суспільства» зазначено, що угодою передбачено покладення на обвинуваченого обов`язку щодо співпраці із прокурором у викритті кримінальних правопорушень, які розслідуються та будуть розглядатися судом у кримінальних провадженнях №52024000000000047 від 25.01.2024, №52025000000000045 від 31.01.2025 (або в інших кримінальних провадженнях виділених чи об`єднаних за цим же фактом), шляхом надання правдивих викривальних показань та їх підтвердження під час судового провадження, щодо причетності до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень іншими особами, що сприятиме притягненню їх до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення.
У розділі вироку «Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб» з метою не допустити порушення презумпції невинуватості осіб, які не є учасниками судового провадження у справі №991/2141/25, суд використав умовні позначення щодо осіб, у співучасті з якими у формулюванні визнаного обвинувачення діяв ОСОБА_11, щоб мінімізувати можливість ідентифікувати осіб, про яких згадується у вироку, окрім відомостей про обвинуваченого. Також у вироку вказано, що суд не висловлював думку про винуватість інших осіб у вчиненні злочину та не робив жодних припущень з цього приводу; що всі формулювання викладені судом так, щоб чітко висловити свою позицію та висновки лише стосовно дій обвинуваченого ОСОБА_11, не маючи на меті надання оцінки діям інших осіб чи їх кримінально-правової кваліфікації; з тексту вироку немає змоги достеменно ідентифікувати Особу 1 чи Особу 2, а вказівки на посаду, повноваження останніх чи інші дані, які наведені в тексті вироку є лише обов`язковим елементом конкретизації обвинувачення ОСОБА_11, який виконував пособницькі дії.
У вироку суд наголосив, що обставини викладеного обвинувачення щодо ОСОБА_11 відповідно до ст.17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, окрім обвинуваченого у цьому провадженні; судом не здійснювалось дослідження та оцінка правомірності дій інших осіб та не встановлювалась наявність чи відсутність їх винуватості; судом при розгляді кримінального провадження не встановлено жодних преюдиційних фактів щодо інших осіб, а інформація, викладена у вироку, яка стосується формулювання дій, не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження.
Такими формулюваннями суд однозначно вказав на те, що інші особи притягуються до кримінальної відповідальності в окремому кримінальному провадженні та що їхня винуватість на момент ухвалення вироку щодо ОСОБА_11 не доведена у встановленому законом порядку.
Той факт, що суд на виконання вимог ч. 7 ст. 474 КПК України перевірив під час розгляду угоди та зазначив у вироку про наявність фактичних підстав для визнання обвинуваченим ОСОБА_11 своєї винуватості, стосується лише останнього та не свідчить про встановлення наявності підстав для висновку про винуватість інших обвинувачених у кримінальному провадженні №52025000000000100 від 25.02.2025.
Тобто під час ухвалення вироку від 18.03.2025 суд не персоніфікував інших обвинувачених у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024, не зробив висновку щодо наявності складу злочину в їх діях, не встановив ступінь їх участі та ролі кожного з них у ймовірній протиправній діяльності або будь-які інші обставини по суті пред`явленого їм обвинувачення у судовій справі №991/5468/25, та не досліджував доказів сторони обвинувачення, які можуть бути використані під час судового провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
Вирок від 18.03.2025 щодо ОСОБА_11 не має преюдиціального значення у кримінальному провадженні №52024000000000047 від 25.01.2024 щодо інших осіб, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.04.2020 у справі №344/2514/19, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 23.02.2016 у справі Навальний та Офіцеров проти Росії, заяви № 46632/13, № 28671/14).
Доводи сторони захисту про упередженість судді ОСОБА_3 з огляду на те, що за результатами розгляду угоди про визнання винуватості ОСОБА_11 у нього сформувалось уявлення про обов`язкову причетність чи винуватість інших осіб у вчиненні тих кримінальних правопорушень, у яких ОСОБА_11 визнав свою винуватість, є лише припущеннями, які не підтверджені фактичними даними.
Обізнаність із матеріалами справи, погодження з кваліфікацією дій ОСОБА_11 не свідчить про надання оцінки судом доказам або визнання тих чи інших обставин доведеними, та не свідчить про упередженість суду щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
Судове провадження на підставі угоди за своєю суттю є особливим порядком здійснення кримінального провадження, який обмежений умовами відповідної угоди. Водночас під час розгляду справи по суті пред`явленого обвинувачення суд, не будучи обмеженим укладеними угодами в провадженнях щодо того самого кримінального правопорушення та ухваленими щодо них рішеннями, безпосередньо з`ясовує всі фактичні обставини та перевіряє їх доказами, які йому надають сторони, на підставі чого робить висновок про винуватість або невинуватість осіб.
Суд звертає увагу, що вичерпний перелік випадків, які законодавець вважає повторною участю судді у кримінальному провадженні, наведений у ст.76 КПК України. Положення цієї статті не містять заборони для судді, який брав участь у судовому провадженні на підставі угоди, укладеної з одним із декількох обвинувачених (матеріали щодо якого були виділені в окреме провадження в порядку ч. 8 ст. 469 КПК України), брати участь у розгляді первісного кримінального провадження щодо інших обвинувачених.
Отже обставини, на які посилається захисник ОСОБА_7, які на його думку викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_3, судом не встановлені, а тому в задоволенні заяви сторони захисту про відвід судді з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, колегія суддів відмовляє.
Щодо заяви прокурора ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_3 .
Вирішуючи заяву прокурора ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_3, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на такі обставини.
Згідно з відомостями, зазначеними у службовій записці начальника РСВ Вищого антикорупційного суду №1190/25 від 30.06.2025, суддя ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування приймав участь у розгляді клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження №52022000000000325.
Як вбачається із наданих у судовому засіданні прокурором документів, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 від 23.02.2023 у справі №991/1643/23 надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №52022000000000325 від 20.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, строком на два місяці з моменту винесення ухвали.
Разом з цим, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_13 від 07.11.2024 у справі №991/12661/24 задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5, надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні №52024000000000047 інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №52022000000000325, зафіксованої у ряді документів, зокрема, в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 від 23.02.2023 №501т.
Отже, докази, одержані внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №52022000000000325, дозвіл на проведення яких надано слідчим суддею ОСОБА_3, а також сама ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 від 23.02.2023, є частиною доказової бази у кримінальному провадженні №52024000000000047, про що також зазначив прокурор у судовому засіданні.
Таким чином, суддя ОСОБА_3, здійснюючи на стадії досудового розслідування судовий контроль у кримінальному провадженні №52022000000000325, надав дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_9, за результатами яких отримано докази, які використовуються стороною обвинувачення у кримінальному провадженні №52024000000000047 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_9 .
Згідно з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 у справі №708/638/19, будь-яка участь судді під час досудового розслідування у кримінальному провадженні виключає його участь, зокрема, у суді першої інстанції.
Така вимога усуває можливу упередженість судді при здійсненні судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри учасників і громадськості до суду та винесених ним рішень.
У розумінні вимог ч.1 ст.76 КПК України зазначена обставина виключає участь судді ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження №52024000000000047 та є підставою для його відводу, тому заява прокурора ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Згідно з ч.3, 4 ст.82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одного чи кількох суддів із складу суду або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями або іншим складом суддів. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.75, 76, 80-82, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив :
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7, про відвід судді ОСОБА_3 від розгляду справи №991/5468/25 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000047 від 25 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, - відмовити.
Заяву прокурора ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_3, - задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду справи №991/5468/25 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000047 від 25 січня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Копію ухвали передати до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення апарату Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3