- Presiding judge (HACC AC): Nykyforov A.S.
Справа № 991/6390/25
Провадження №11-сс/991/439/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваної ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2021.
ВСТАНОВИЛА:
1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 - задоволено частково. Застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 000 000,00 грн. із покладенням низки процесуальних обов`язків терміном дії до 20.08.2025, в межах строку досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що 18.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255 КК України, а саме в участі у злочинній організації та в заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у складі злочинної організації.
Слідчий суддя дослідивши копії матеріалів кримінального провадження № 52021000000000596 від 15.12.2021 прийшов до переконання, що дії, які ставляться у вину підозрюваній ОСОБА_6 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачен их ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255 КК України, а описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрювану з відповідними кримінальними правопорушеннями і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Всі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення.
Також слідчий суддя вважав доведеним існування трьох ризиків, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; а також ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні відомості щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення підозрюваною ОСОБА_6, не є достатніми для підтвердження зазначеного ризику.
Оцінюючи можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, ніж тримання під вартою, слідчий суддя прийшов до переконання, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Натомість, з метою запобігання встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та забезпечення належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вирішив, що до ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
При вирішенні питання про розмір застави, слідчий суддя зазначив, що майновий стан підозрюваної, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про її особу, встановленими ризиками, переконують у тому, що обґрунтованим розміром застави є 50 000 000 грн., оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання ОСОБА_6, покладених на неї обов`язків.
2.Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в апеляційній скарзі з доповненнями прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 у справі № 991/6390/25 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2021 щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави відносно ОСОБА_6, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255 КК України - відмовити повністю.
Захисник вказує, що слідчий суддя зробив необґрунтований висновок щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 .
Так, публічні закупівлі медичного обладнання Національним інститутом раку проводились відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом розміщення відповідних оголошень на он-лайн платформі «Prozorro», із приміткою «Відкриті торги з публікацією англійською мовою», що збільшувало коло потенційних учасників.
Щодо ч. 2 ст. 255 КК України, сторона захисту вказує про неможливість створення злочинної організації ОСОБА_10, через те, що за версією сторони обвинувачення вона уже існувала в Національному інституті раку та створена посадовими особами НІРу, до яких ОСОБА_10 не відноситься. Вказана позиція підтверджується змістом Рапорту про виявлення злочину та внесення в ЄРДР відомостей від 15.12.2021 № 04/29134-04, зі змісту якого вбачається, що службові особи державної установи «Національний інститут раку» а також інші особи зорганізувались в стійке об`єднання з метою заволодіння бюджетними коштами. Однак наведені у рапорті обставини слідчим суддею залишились не дослідженими, чим допущено неповноту судового розгляду.
Щодо помилковості та необґрунтованості кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, апелянт зазначає, що за відсутності в ОСОБА_6 статусу спеціального суб`єкта, необхідного для інкримінованого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, вона не могла бути виконавцем цього злочину.
Крім того, захисник зазначає про вільність ціноутворення для товарів медичного обладнання та відсутність законодавчого обмеження щодо граничної ціни, допустимого рівня рентабельності чи торгової націнки на товар у цій сфері господарювання, що спростовує сам факт можливості завищення ціни. Щодо стверджувальних прокурором дискримінаційних умов тендерів, то наведене спростовується відсутністю відповідних скарг до Антимонопольного комітету України від їх учасників.
Сторона обвинувачення стверджує про матеріальну шкоду у понад 231 млн грн. Проте, жодна із проведених п`яти судових експертиз не визначила розмір матеріальних збитків, а лише визначили різницю вартості товару між придбанням та реалізацією.
Крім того, детективом в розпорядження слідчого судді надані лише витяги із судових експертиз та їх окремі сторінки, із яких неможливо пересвідчитися щодо використаної методики та переліку наданих документів.
Захисник вважає, що слідчий суддя зробив необґрунтований висновок про те, що в даному кримінальному провадженні наявні обґрунтовані та переконливі ризики, передбачені статтею 177 КПК. Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду ОСОБА_6 та можливість настання потенційно негативних наслідків з урахуванням належної процесуальної поведінки підозрюваної з часу проведення обшуку від 20.12.2022, є малоймовірним та виключає необхідність застосування будь-якого запобіжного заходу. Крім того, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо актуальності ризиків, здійснив аналіз майнового стану ОСОБА_6 та прийшов до висновку про такий з огляду на суму активів низки юридичних осіб. Втім майновий стан підозрюваної не може дорівнювати активам підприємств, адже ОСОБА_6 не має вільної можливості розпоряджатись згадами грошовими коштами.
Висновки слідчого судді про доведеність ризику знищення, приховання або спотворення речей чи документів не відповідають дійсності, адже вплив ОСОБА_6 на незалежні від неї обставини є перебільшеним з точки зору фактичних обставин справи.
Крім того, сторона захисту зауважує, що в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не обґрунтовано ризик впливу на свідків та експертів, не зазначені прізвища свідків, на яких може здійснювати тиск підозрювана, що свідчить про формальність ухвали в цій частині.
Також апелянт вказує, що слідчий суддя належним чином не врахував доходи ОСОБА_6, а також не врахував ступінь економічних наслідків завданих в результаті ймовірного кримінального правопорушення та вплив (роль) підозрюваної при визначені розміру застави.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, стверджуючи про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, в апеляційній скарзі з доповненнями прохає ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, із можливістю внесення застави у розмірі 76 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 231 299 836,00 гривень. У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_6 процесуальні обов`язки згідно вказаного переліку.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею констатовано наявність ризиків, а саме: - переховування від органів досудового розслідування та/або суду; - знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконного впливу на свідків підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Однак, слідчим суддею не взято до уваги наведені у клопотанні обставини, що є достатніми для підтвердження ризику вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, а саме у відповідності до витягу з протоколу огляду моб. тел. ОСОБА_11 від 08.04.-09.07.2021 (т. 4 а.п. 21-36), наявні ознаки підкупу - зокрема надання ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_6 «відкату» офіційному представнику іноземної фірми-виробника медичного обладнання у розмірі 2,5 % від вартості предмету закупівлі за надання знижок на товар.
Крім того, сторона обвинувачення не погоджується з висновками слідчого судді щодо недоведеності необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для запобіганням доведеним ризикам. Так, слідчим суддею в основу доведеності ризиків покладено дії ОСОБА_6, котрі свідчать про вчинення нею кримінальних правопорушень, зокрема, у пп. 71-90 оскаржуваної ухвали слідчий суддя констатував, що ризик переховування підозрюваної ОСОБА_6 є реальним та доведеним. А тому, прокурор вважає висновки слідчого судді стосовно недоведеності можливого застосування більш м`яких запобіжних заходів через невчинення ОСОБА_6 в минулому дій стосовно переховування та констатації доведеності ризику переховування підозрюваної є суперечливими та взаємовиключними.
Крім того, на переконання сторони обвинувачення слідчим суддею під час постановлення оскаржуваної ухвали належним чином не враховано і майновий стан підозрюваної ОСОБА_6 . Так, слідчий суддя помилково дійшов висновку про те, що сума у 50 млн грн. зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_6, з огляду на те, що лише офіційний прибуток фірм, контроль за операційною діяльністю яких здійснює підозрювана складає понад 780 мільйонів грн., а сума активів компаній перевищує 5,5 млрд. грн. Прокурор стверджує, що застосування до підозрюваної застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 50 млн. грн не зможе забезпечити її належну процесуальну поведінку, адже можлива потенційна втрата такої суми не здатна утримати її від неналежного виконання процесуальних обов`язків.
З урахуванням вищевказаного, не врахування слідчим суддею наявності обґрунтованого ризику вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, суперечливість висновків щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та майнового стану підозрюваної призвело до помилкових висновків суду в частині можливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної застосуванням запобіжного заходу у виді застави у розмірі 50 млн грн., адже така поведінка може бути забезпечена лише шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 76 387 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 231 299 836,00 гривень.
3.Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрювана ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту, наполягали на її задоволенні. Пояснення надали аналогічні її змісту, вважаючи застосований до підозрюваного розмір застави непомірним. Заперечували проти апеляційної скарги прокурора.
Прокурор підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника.
4.Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.
Щодо доводів захисника в частині необґрунтованості підозри ОСОБА_6 .
Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2021 за № 52021000000000596 за підозрою зокрема ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255 КК України ( т. 1 а.п. 209-270).
За версією слідства, як особа, котра має вирішальний вплив на діяльність низки приватних підприємств, що спеціалізуються на реалізації медичного обладнання на території України та за кордоном ОСОБА_10 у 2021 році створив злочинну організацію, до складу якої ввійшли довірені особи-працівники підконтрольних йому підприємств, зокрема ОСОБА_6, яка здійснює операційний контроль господарської діяльності підконтрольних ОСОБА_10 компаній та довірена особа останнього, а також ОСОБА_12 та службові особи ДУ «Національний інститут раку» ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Водночас ОСОБА_10 керував діяльністю злочинної організації, а ОСОБА_6, як учасниця злочинної організації, відповідно до відведеної їй ролі, діючи від імені ОСОБА_10, здійснювала загальне керівництво процесом закупівель НІР медичного обладнання під час реалізації проєкту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку», зокрема контролювала підготовку та проведення закупівель медичного обладнання, як в НІР, так і у відповідній групі компаній задля досягнення мети її створення - заволодіння коштами виділеними з державного бюджету на реалізацію Проєкту щодо закупівлі медичного обладнання.
Також, спільно із членами злочинної організації з епізодичним залученням інших осіб ОСОБА_6 у період з червня-липня 2021 року по грудень 2021 року вчинила заволодіння коштами, виділеними для реалізації зазначеного Проєкту, шляхом забезпечення у змові зі службовими особами НІР позаконкурентної перемоги підконтрольних ОСОБА_10 компаній у публічних закупівлях НІР медичного обладнання.
Задля заволодіння коштами у найбільш можливих розмірах підконтрольними ОСОБА_10 компаніями умисно здійснювалась суттєва націнка на медичне обладнання, що мало бути поставлене шляхом штучного введення закордонних афілійованих з ним компаній до ланцюгів постачання, зміни комплектності обладнання, навмисного перепродажу обладнання між компаніями-резидентами відповідної групи, тощо.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 разом з іншим представником з групи підконтрольних ОСОБА_10 компаній та службовими особами НІР, вступила у змову з організатором злочинної організації, була виконавцем у вчиненні злочину, діючи від імені ОСОБА_10 здійснювала загальне керівництво за процесом закупівель НІР медичного обладнання під час реалізації Проєкту за цим напрямком, зокрема контролювала підготовкою та проведенням закупівель медичного обладнання, як в НІП, так і у відповідній групі компаній, забезпечувала опрацювання потреби НІР та формування переліку обладнання, яке здатні поставити підконтрольні ОСОБА_10 компанії, координацію суб`єктів підприємницької діяльності підконтрольних ОСОБА_10 для узгодженості їх дій, а також здійснювала комунікацію зі службовими особами НІР - членами ЗО, забезпечувала комунікацію між службовими особами НІР та представниками підконтрольних ОСОБА_10 компаній до офіційного вибору переможців закупівель, погоджувала перерахування коштів для придбання медичного обладнання від виробників та здійснювала контроль за імпортом медичного обладнання від виробників за завищеними цінами для створення видомості мінімального завищення вартості обладнання під час його продажу на НІР, та вчиняла інші дії з метою забезпечення перемоги в тендерних закупівлях наперед визначених компаній, афілійованих з ОСОБА_10 .
Під час досудового розслідування встановлено заволодіння членами злочинної організації, зокрема ОСОБА_6 бюджетними коштами в особливо великих розмірах на загальну суму 231 035 577,49 грн, шляхом зловживання службовим становищем службовими особами НІР під час реалізації Проєкту, а саме під час здійснення закупівлі медичного обладнання в 2021 році.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона обґрунтовано підозрюється, за викладених у клопотанні обставин. Надані прокурором докази, на які слідчий суддя посилався в ухвалі, зокрема перехоплені розмови фігурантів провадження, дають підстави для висновків, що визначення переможців публічних торгів під час закупівель НІР медичного обладнання могло відбуватись у позаконкурентний спосіб ще задовго до проведення відповідних публічних торгів, і такі дії очевидно не могли бути вчинені без участі службових осіб НІР та представників/власників учасників таких торгів.
В свою чергу сторона захисту не погоджується із такими висновками слідчого судді, вважаючи підозру необґрунтованою, а надані детективом документи такими, що не підтверджують жодну із наведених у клопотанні обставин, посилається на відсутність суб`єктивної сторони співучасті у формі вини, відсутність об`єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення.
Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, дослідила наявні матеріали апеляційного провадження, зокрема ті, які можуть свідчити про ймовірність існування події кримінального правопорушення та залученість до нього ОСОБА_6 . Такими доказами є зокрема:
-рапорт старшого детектива НАБУ ОСОБА_16 погоджений з керівником детективів ОСОБА_17 за Вх. № 04/29134-04 КП від 15.12.2021 з якого вбачається, що в ході проведення оперативно-розшукової діяльності отримані дані про те, що службові особи ДУ «Національний інститут раку», а також інші особи, зорганізувались в стійке об`єднання з метою заволодіння бюджетними коштами НІР, шляхом систематичного отримання неправомірної вигоди від закупівельної діяльності державної установи упродовж 2021 року. Зокрема, встановлено, що службові особи НІР в.о. директора ОСОБА_13, секретар тендерного комітету ОСОБА_18, завідуючий відділенням пухлин та середостіння ОСОБА_15, голова тендерного комітету ОСОБА_19, вступили в змову з представниками суб`єктів підприємницької діяльності, які прямо чи опосередковано належать ОСОБА_10, з метою заволодіння бюджетними коштами в сумі близько 700 000 000 грн., виділених в рамках проєкту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку» на закупівлю медичного обладнання (т. 1 а.п. 46-52);
-наказ МОЗ України від 29.07.2021 № 1587 «Про затвердження паспорту бюджетної програми на 2021 рік за КПКВК 2301100» щодо виділення бюджетних призначень за бюджетною програмою «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку» в розмірі 1 505 000,00 тис. грн, в тому числі: 700 000,00 тис. грн - із загального фонду, 805 000,00 тис. грн - із спеціального фонду бюджету за напрямками використання бюджетних коштів в тому числі на обладнання (т. 1 а.п. 53);
-додаткова інформація до медичного завдання з переліком обладнання, закупівля якого є першочерговою, затвердженій 21.09.2021 заступником директора НІР ОСОБА_20 (т. 1 а.п. 58-64);
-наказ НІР про затвердження складу тендерного комітету від 14.07.2021 №144кн, відповідно до якого Голова комітету - ОСОБА_19, заступник Голови - ОСОБА_21, секретар - ОСОБА_14 (т. 1 а.п. 83-85);
-положення про тендерний комітет НІР, затвердженому Наказом НІР від 03.07.2020 №119кн (т. 1 а.п. 88-91);
-- наказ НІР про створення робочої групи з питань супроводу закупівель медичного обладнання від 13.04.2021 №90кн, відповідно до якого Голова групи - ОСОБА_15 (т. 1 а.п. 92);
-- витяг з протоколу огляду від 15.09.2022 (огляд інформації з Prozorro), в якому встановлено проведення НІР 31 тендерної закупівлі, учасників та переможців закупівель, третіх учасників, чиї пропозиції були відхиллено (т. 1 а.п. 97-106);
-- витяг з протоколу огляду від 15-21.05.2025, відповідно до якого під час огляду матеріалів кримінального провадження встановлено укладання між НІР та товариствами, підконтрольними ОСОБА_10, за версією сторони обвинувачення, договорів, додаткових угод та постачання обладнання (т. 1 а.п. 123-128);
-протокол огляду від 20-27.05.2025 (огляд ІКС «Податковий блок» та аналітичної системи «YouControl»), відповідно до якого встановлено інформацію про засновників, бенефіціарів, власників, керівників афілійованих з ОСОБА_10 компаній станом на 2021-2022 роки та на момент заснування (т. 1 а.п. 129-141);
-витяг з висновків судових економічних експертиз від 16.05.2025 № 79/5, від 21.05.2025 № 78/5, від 22.05.2025 № 77/5, від 02.06.2025 №109/5, від 10.06.2025 № 81/5, якими документально підтверджена загальна сума різниці між вартістю придбання НАІР медичного обладнання у ТОВ «СВІТМЕД», ТОВ «МЕДИЧНА КОМПАНІЯ «АЙНА», ТОВ «ГЛОБАЛМЕДГРУП», ТОВ «ІЛАТАНМЕД», ТОВ «ТЕХМЕД КАРДІО», ТОВ «СУЧАСНА ЛІКАРНЯ», ТОВ «АРТЕК МЕДІКАЛ ГРУП», ТОВ «ФІОРЕ-М», та вартістю його придбання в Olympus Czech Group, s.r.o., NUVE SANAY MALZEMELERI IMALAT VE TICARET A.S, Cefla S.C., Ekopel d.o.o., ТОВ «УКРМЕД ДЕНТАЛ», MEDIANA CO LTD, Siemens Healthcare Gmbh, Flux Medical Sp.z.o.o., ТОВ «Крокус Клімат Інжинірінг», ТОВ «ДІАЛОГ ДІАГНОСТІКС», Getinge Polska SP.z.o.o., EKOM spol.s r.o, ТОВ «Допомога-І», ТОВ «Ортоімпекс», ТОВ «Форвард КТ», RZ MEDIZINTECHNIK GmbH, Foreseeson GmbH, INSPITAL MEDICAL TECHNOLOGY GMBH, PNEUMATIK BERLIN GMBH PTM, ТОВ «Оксфорд Медікал Солюшнс», ТОВ «Грандмед-Сервіс», Image Processing System, S.A. через ланцюг постачальників на загальну суму в розмірі 231 035 577,49 грн (т. 1 а.п. 176-208);
-- витяг з протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 07.12.2021, в якому зафіксоване спілкування ОСОБА_22 з ОСОБА_14 та ОСОБА_23, зміст яких свідчить про домовленості ОСОБА_13 з ОСОБА_10 щодо проведення НІР закупівель медичного обладнання через підконтрольні останньому компанії для реалізації Проєкту за напрямком обладнання; поїздку 29.07.2021 ОСОБА_14 до офісу групи підконтрольних ОСОБА_10 компаній для узгодження подальших дій з ОСОБА_6 ; проведення організації закупівель під загальним керівництвом ОСОБА_10 (т. 2 а.п. 1-10);
-- витяг з протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 28.10.2021, в якому зафіксоване спілкування ОСОБА_22 з ОСОБА_14 та ОСОБА_12 та іншими особами, зміст яких свідчить про те, що ОСОБА_13 здійснював контролюючу діяльності за процесом який передував проведенню закупівель та лобіював визначення НІР розпорядником бюджетних коштів на придбання обладнання за Проєктом; узгодження ОСОБА_14 з ОСОБА_6 подальших дій для підготовки та проведення торгів, переліку обладнання, яке мають можливість поставити підконтрольні ОСОБА_10 компанії на НІР під час його поїздки до офісу групи підконтрольних ОСОБА_10 компаній; домовленості ОСОБА_13 з ОСОБА_10 щодо проведення НІР закупівель медичного обладнання через підконтрольні останньому компанії для реалізації Проєкту за напрямком обладнання; участь ОСОБА_15 та ОСОБА_12 в процесі узгодження переліку обладнання для проведення закупівель; комунікація ОСОБА_14 з ОСОБА_6 та ОСОБА_12 для узгодження переліку обладнання, яке мають можливість поставити підконтрольні ОСОБА_10 компанії на НІР; зустріч 19.08.2021 ОСОБА_12 з ОСОБА_14 в приміщенні НІР з метою узгодження спільних дій спрямованих на компонування лотів для закупівель, можливість коригування запропонованої вартості обладнання у випадку безпосереднього звернення до ОСОБА_10, обмеження участі інших компаній у закупівлях, формування переліку обладнання, на яке буде оголошені закупівлі з урахуванням потреби НІР та можливостей у постачанні підконтрольних ОСОБА_10 обладнання (т. 2 а.п. 11-29);
-- витяг з протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу від 07.12.2021, в якому зафіксоване спілкування, що свідчить про зацікавленість ОСОБА_13 у виділенні коштів безпосередньо на НІР для реалізації Проєкту та визначенні його розпорядником коштів за напрямком закупівлі обладнання (т. 2 а.п. 30-34);
-витяг з протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_12 від 06-27.07.2023 (т. 3 а.п. 144-280) - яким підтверджено, що 26.08.2021 ОСОБА_24, директор ТОВ «АРТЕК МЕДІКАЛ ГРУП», надіслала ОСОБА_12 перелік запропонованого НІР важкого обладнання, виробництва Siemens та контакт інженера для узгодження з НІР технічних характеристик обладнання (т. 3 а.п. 150-157); 10.11.2021 підготовка суб`єктами підприємницької діяльності критеріїв невідповідності обладнання, яке запропоноване третіми учасниками закупівель для використання їх ОСОБА_14 з метою відхилення пропозицій третіх учасників закупівель (т. 3 а.п. 158-161, 231-238); 04.08.2021 ОСОБА_6 надіслала ОСОБА_12 таблицю з опрацьованою потребою обладнання НІР (т. 3 а.п. 166-171), яку перед цим 03.08.2021 ОСОБА_15 надіслав через електронну пошту ОСОБА_14 та відзвітував про це ОСОБА_13 (т. 2 а.п. 232); 09.08.2021 ОСОБА_6 надіслала ОСОБА_12 таблицю відповідності МТВ по обладнанню на НІР (т. 3 а.п. 172); 11.08.2021 ОСОБА_6 запитує чи їде ОСОБА_12 в НІР та надсилає контакт ОСОБА_14 (т. 3 а.п. 173); ОСОБА_12 узгоджував з ОСОБА_6 підбір альтернативних варіантів, з якими іншими представниками господарської діяльності співпрацювати під час реалізації Проєкту, в тому числі по ультразвуковим апаратам; ОСОБА_6 надіслала контакт ОСОБА_25, керівника ТОВ «ІПС-Україна», яке є Представництвом FujiFilm Helthcare Corporation в Україні та відповідну таблицю з моделями та вартістю УЗД (т. 3 а.с. 174-180); 28.09.2021 ОСОБА_6 узгоджувала з ОСОБА_12 який обсяг відомостей одна з компаній, котра є постачальником медичного обладнання торгівельної марки Philips, та яка отримала від НІР запит на комерційну пропозицію по томографічному обладнанню, може надати у відповідь НІР, а також ОСОБА_6 надіслала ОСОБА_12 . МТВ на магнітно-резонансний томограф для НІР та ОСОБА_12 повідомив, яку вартість на частину обладнання на НІР надає (т. 3 а.п. 182-185); 30.09.2021 та 04.10.2021 ОСОБА_12 надсилав ОСОБА_6 файли з переліком обладнання для НІР, якими оперували службові особи НІР (т. 3 а.п. 185-202); ОСОБА_6 надавала через ОСОБА_12 вказівки щодо внесення ОСОБА_14 змін в тендерну документацію в оголошених закупівлях (т. 3 а.п. 203-204), підтвердження підготовки відповідей на питання на закупівельному майданчику по тендерам НІР для внесення змін в тендерну документацію представниками компаній (т. 3 а.п. 212-217, 239-241);
-- витяг з протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_11 від 08.04.-09.07.2021 (т. 4 а.п. 1-73), згідно з яким ОСОБА_6 здійснювала контроль за оплатами по обладнанню, яке передбачалось для НІР по закупівлі UA-2021-10-08-005580-c, в якому переможцем визначено підконтрольну ОСОБА_10 компанію ТОВ «АЛЬЯНС-2013» (т. 4 а.п. 14-15); використання ОСОБА_10 разом з ОСОБА_6, закордонної компанії ELAGU OU (т. 4 а.п. 21-36); використання закордонної компанії Labroco s.r.o. для акумулювання коштів, отриманих під час підприємницької діяльності, закордоном (т. 4 а.п. 37-43), операційний контроль ОСОБА_6, який полягає у погодженні оплат від імені іноземних компаній та звернення до неї представників групи компаній для здійснення оплат за обладнання, надсилання підтвердження про здійснення таких оплат ОСОБА_26 (т. 4 а.п. 44-56); надсилання підтвердження про здійснення таких оплат ОСОБА_24 (т.4 а.п. 56-63), що додатково підтверджуєтеся витягом з протоколу огляду електронної пошти директора ТОВ «АВТОСПЕЦПРОМ» ОСОБА_27 від 01-08.03.2024 (т. 4 а.п. 207-208); керівна функція ОСОБА_10, що за версією сторони обвинувачення, додатково підтверджується витягом з протоколу огляду моб. тел. ОСОБА_12 від 06-27.07.2023 (т. 3 а.п. 182); ототожнення ОСОБА_11, директора ТОВ «АЛЬЯНС-2013» з ОСОБА_10 та операційна діяльність ОСОБА_6 в діяльності групи компаній (т.4 а.п. 63-72);
Дослідивши наведені матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними матеріалами, в тому числі за наслідком проведених негласних слідчих (розшукових) дій, зі змісту яких вбачається здійснення операційного контролю за господарською діяльністю підконтрольних ОСОБА_10 компаній, участь у злочинній організації, до складу якої увійшли представники підконтрольних організатору ОСОБА_10 суб`єктів підприємницької діяльності ОСОБА_12 та службові особи Національного інституту раку ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також ОСОБА_21 та ОСОБА_28, з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах спільно з учасниками злочинної організації, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем під час реалізації проєкту «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку».
Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів зауважує, що на цьому етапі слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Встановлення наявності складу злочину на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка з точки зору належності, достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про неможливість створення злочинної організації ОСОБА_10 і участь у ній ОСОБА_6, оскільки з дослідженого судом Рапорту про виявлення злочину та внесення в ЄРДР відомостей від 15.12.2021 № 04/29134-04 КП(т. 1 а.п. 46-52), чітко вбачається про те що службові особи НІР, а саме в.о. директора ОСОБА_13, секретар тендерного комітету ОСОБА_18, завідуючий відділенням пухлин та середостіння ОСОБА_15, голова тендерного комітету ОСОБА_19, вступили в змову з представниками суб`єктів підприємницької діяльності, які прямо чи опосередковано належать ОСОБА_10, з метою заволодіння бюджетними коштами в сумі близько 700 000 000 грн. В цьому аспекті колегія суддів приймає до уваги наведені вище матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовувала необхідність застосування запобіжного заходу та погоджується з твердженням про можливу участь ОСОБА_6 у інкримінованому злочині.
Що стосується доводів сторони захисту про відсутність у ОСОБА_6 статусу службової особи та відсутності цінового регулювання медичних товарів, що виключає притягнення її до відповідальності за ч.5 ст.191 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255 КК України, а саме: в заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у складі злочинної організації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
В розділі VI КК України закріплено визначення поняття та видів співучасті у кримінальному правопорушенні, а також відповідальність співучасників. Відповідно до ст.26 КК України, співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб`єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.
Незважаючи на те, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 29 КК організатор, підбурювач та пособник несуть кримінальну відповідальність за тією самою статтею Особливої частини КК, що й виконавець, але склад їх злочину утворюється за допомогою відповідних частин ст. 27 КК, що має здобути своє відбиття у формулі кваліфікації та вказує на самостійний характер їх відповідальності.
За змістом повідомленої підозри, ОСОБА_6 інкриміновано роль виконавця у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах з використанням службового становища до складу яких увійшли представники підконтрольних організатору - ОСОБА_10 суб`єкти підприємницької діяльності та службові особи Національного інституту раку, вчиненого у складі злочинної організації. Відтак наявність у ОСОБА_6 спеціального статусу для кваліфікації її дій за ч. 5 ст. 191 КК як виконавця наведеного кримінального правопорушення не є обов`язковим, позаяк інкримінований їй злочин вчинений нею у співучасті з особами, які мають відповідний статус спеціального суб`єкту злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а їх дії, відповідно до версії сторони обвинувачення, об`єднані єдиним умислом. При цьому, відсутність цінового регулювання з боку Держави на певні види медичних товарів саме по собі не може нівелювати можливість вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.
Отже колегія суддів відхиляє наведений довід апеляційної скарги.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо надання стороною обвинувачення витягів із судових експертиз та їх окремих сторінок і не встановлення розміру матеріальних збитків, а лише визначення різниці вартості товару між придбанням та реалізацією, колегія суддів також зауважує, що оцінка висновків судово економічних експертиз, зокрема від 16.05.2025 № 79/5, від 21.05.2025 № 78/5, від 22.05.2025 № 77/5, від 02.06.2025 №109/5, від 10.06.2025 № 81/5, якими підтверджена загальна сума різниці між вартістю придбання НІР медичного обладнання, з точки зору належності, допустимості та достовірності має бути надана судом під час розгляду обвинувального акту по суті у контексті доведеності вини обвинуваченого поза розумним сумнівом, шляхом доказування стороною обвинувачення відповідних обставин кримінального провадження, що на цьому етапі є передчасним. Крім того, досудове розслідування триває, а тому позиція щодо не встановлення розміру матеріальних збитків завданих відповідним кримінальним правопорушенням та особами, є передчасною. Надані стороною обвинувачення матеріали (витяги з із судових експертиз) мають на даному етапі кримінального провадження зорієнтувати та переконати слідчого суддю в правильності попередньої кваліфікації інкримінованих підозрюваним дій.
Виходячи з викладеного доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_6 відхиляються судом апеляційної інстанції.
Щодо встановлених слідчим суддею ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважав доведеним існування трьох ризиків, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризику знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; а також ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. В той же час захисник не погоджується з існуванням жодного із них.
При вирішенні питання про існування ризику переховування колегія суддів вважає слушним посилання слідчого судді, що на ім`я ОСОБА_6 видано паспорти громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1 (дата видачі: 18.10.2023; термін дії до: 18.10.2033), НОМЕР_2 (дата видачі: 07.08.2017; термін дії до: 07.08.2027) (картка ДМС України т. 5, а.п. 1-2). Крім того, факт перетину ОСОБА_6 державного кордону України: з початку повномасштабного вторгнення вона 19 разів виїжджала за межі території України (т. 5 а.п. 3-5); наявність активів які дають змогу перебувати підозрюваній тривалий час за кордоном, що підсилює пересторогу у можливості покинути територію України, чим підозрювана може скористатись і в майбутньому.
Заперечення захисником таких висновків, не сприймаються колегією суддів як переконливі. У цьому аспекті важливим є те, що ОСОБА_6 набула статус підозрюваної у актуальному провадженні лише 18.06.2025. Відтак ключовим фактором при оцінці ризику переховування має бути ймовірність вжиття особою дій та заходів щодо втечі саме після набуття статусу підозрюваного, чому саме і має запобігти запобіжний захід.
Аналогічними висновками колегія суддів спростовує посилання захисника на добросовісну поведінку ОСОБА_6 та те, що з часу проведення обшуку від 20.12.2022 остання не вживала заходів щодо переховування.
Заперечуючи висновок слідчого судді про можливість підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування, колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, та вказує що під час огляду відомостей, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДПС України встановлено, що у період з 2003 по 2025 року (включно) податковими агентами ОСОБА_6 нараховано (виплачено) дохід у загальній сумі 2 457 042,08 грн, зокрема частина доходу нарахована (виплачена) за вказаний період податковими агентами, які входять до групи підконтрольних ОСОБА_10 компаній, операційний контроль господарської діяльності яких вона здійснює. Водночас, загальна вартість майна, яке належить ОСОБА_6 ймовірно становить 9 871 575,95 грн, що може вказувати на заниження офіційних задекларованих доходів. Зазначене свідчить про можливе приховування ОСОБА_6 свого реального майнового стану.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами сторони захисту, що майновий стан підозрюваної не може дорівнювати активам тих підприємств, директором та/або кінцевим бенефіціарним власником яких вона є, позаяк активи підприємств не можна ототожнювати із особистою власністю його засновників та/або бенефіціарів. Втім, надані детективом до клопотання документи переконують у достатньому фінансовому стані ОСОБА_6, який може забезпечити тривале перебування за кордоном.
Окрім того міра покарання, яка може бути призначена підозрюваній у випадку визнання її винною, також може бути тим визначальним фактором при врахуванні наявності ризику переховування.
Оцінюючи ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, колегія суддів вказує наступне.ОСОБА_6 як довірена особа ОСОБА_10, яка здійснює операційний контроль над діяльністю ряду компаній, що здійснюють збут медичного обладнання, може самостійно або через підлеглих їй осіб сховати чи знищити будь-який із документів, які перебувають у їх володінні. Крім того, відповідну до протоколу огляду від 19.05.2025 (т. 5 а.п. 63-96) після проведення масштабних обшуків у цьому кримінальному провадженні 20.12.2022 та здійснення органом досудового розслідування відкритого збирання доказів, в підконтрольних ОСОБА_10 компаніях було змінено керівників та місце провадження господарської діяльності, а також змінено засновників з місцем реєстрації в Республіці Філіппіни, Австралії, Естонській Республіці, Федеративній Республіці Німеччина, Республіці Польщі, Республіці Кіпр, Новій Зеландії, Республіці Сейшельські Острови.
З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, доведеним та обґрунтованим.
Також колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо оцінки ризику незаконного впливу на свідків, з огляду на те, що підозрювана ОСОБА_6 здійснюючи операційний контроль над діяльністю ряду афілійованих з ОСОБА_10 компаній має можливість як і від імені ОСОБА_10, так і від себе впливати (зокрема шляхом погроз, тиску або застосування інших заходів) на представників підконтрольних ОСОБА_10 компаній, які можуть володіти відомостями про обставини скоєння кримінальних правопорушень, які є предметом досудового розслідування. Відтак, керуючись своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів приходить до висновку, що вірогідність такого ризику існує у тій мірі, щоб бути підставою для застосування запобіжного заходу.
При цьому, колегія суддів враховує специфіку отримання показань свідків судом (або безпосередньо, згідно з вимогами ст.23 КПК, або отримання їх в порядку ст. 225 КПК), що обумовлює його актуальність до відповідної стадії судового розгляду.
Посилання захисника на те, що в ухвалі слідчого судді не вказані особи свідків, на яких може вплинути підозрювана, обумовлюється динамічністю досудового розслідування. А наявність зазначеного ризику слідчим суддею встановлюється з огляду на саму лише вірогідність здійснення підозрюваною впливу на свідків, для нівелювання чого й застосовується запобіжний захід у кримінальному провадженні.
Резюмуючи наведене, колегія суддів констатує, що встановлені слідчим суддею ризики не є абстрактними та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Крім того, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо відсутності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення та посилання детектива на інше кримінальне провадження № 72022000120000022 від 19.10.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваної у згаданому кримінальному провадженні, а тому, не доводить ризику вчинення нею інших кримінальних правопорушень. Наявність самого лише факту початку досудового розслідування недостатньо для переконання у актуальності такого ризику.
Розглядаючи доводи сторони захисту про відсутність підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу відносно підозрюваної, та вимоги прокурора про застосування щодо неї найбільш сурового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до градації запобіжних заходів, що визначені у ст. 176 КПК України, більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, про який прохає прокурор, є домашній арешт, застава, особиста порука та особисте зобов`язання.
Втім за наслідком розгляду клопотання перед слідчим суддею прокурор не довів, що лише найсуворіший запобіжний захід - тримання під вартою на цьому етапі кримінального провадження здатний запобігти ризикам на даному етапі, у тому числі належного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків. З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів враховує, що дійсно, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні, в тому числі, особливо тяжкого корупційного злочину, за наслідком якого, ймовірно, завдано збитків державі на суму понад 231 млн. грн.
В той же час, слідчим суддею прийнято до уваги, що з часу проведення перших обшуків ОСОБА_6 була обізнана, що її дії можуть бути предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Повідомленню про підозру упродовж тривалого строку передувала відкрита стадія досудового розслідування, у зв`язку із якою ОСОБА_6 вочевидь могла передбачати можливість здійснення їй повідомлення про підозру.
ОСОБА_6 прибула до слідчого судді для розгляду клопотання детектива про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативною внесення застави у 231 299 836, 00 гривень, так само була присутньою під час апеляційного розгляду, що на переконання колегії суддів, підтверджує висновки слідчого судді про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, а застава буде достатнім та належим запобіжним заходом, який слід застосувати до ОСОБА_6, з огляду на встановлені обставини у цьому кримінальному провадженні.
Щодо розміру застави
В апеляційній скарзі сторони захисту апелянтом наведена незгода з розміром застави, на застосування якої наполягав детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 . Водночас, прокурор прохав визначити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 231 299 836,00 гривень, оскільки лише застава в такому розмірі, за його переконанням, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; "професійне середовище" підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її внесення, а також за певних обставин розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для Суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, на думку колегії суддів, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.
Отже, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду. Розмір збитків, завданих ймовірним вчиненням злочину, для визначення розміру застави не є визначальним, адже судом мають враховуватися усі обставини кримінального провадження у сукупності.
Хоч максимальна межа, вказана у п. 3 ч. 5 ст. 182 КК України, визначена в розмірі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є значною, така сума не завжди є достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні корупційних злочинів осіб.
Як вбачається із клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, сторона обвинувачення просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 231 299 836,00 гривень. Саме такий розмір застави детектив вважав посильним для підозрюваної з урахуванням її майнового стану.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого суді щодо виключності випадку та констатує, що вказане кримінальне провадження стосується злочину у сфері заволодіння бюджетними коштами, спрямованими на закупівлю медичного обладнання для онкохворих осіб.
В той же час, визначення розміру застави виключно з огляду на наявність у підозрюваної доходів та статків не відповідатиме меті застосування такого запобіжного заходу, яка визначена законодавцем не як спосіб покарання особи, а є лише забезпеченням виконання покладених на цю особу обов`язків та її здатність примусити особу з`являтися в засідання і не перешкоджати розслідуванню.
Тому колегія суддів погоджується із слідчим суддею, що застава у 50 000 000, 00 гривень з огляду на встановлені ризики, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, здатна забезпечити виконання останньою покладених на неї обов`язків.
Крім того, як вбачається із матеріалів провадження, за підозрювану ОСОБА_6 третьою особою внесено заставу, визначену слідчим суддею у розмірі 50 000 000,00 гривень (т. 6 а.п. 111-112), що свідчить про неактуальність тверджень про неможливість її внесення.
А тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора, а також доводи сторони захисту щодо розміру застави.
Окремо колегія суддів приймає до уваги доводи, що були наведені під час апеляційного перегляду.
Так, колегія суддів вважає слушними доводи захисника щодо можливості трактування га шкоду підозрюваній покладеного обв`язку не спілкуватись з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду. З урахуванням позиції прокурора, висловленої під час апеляційного розгляду, колегія суддів погоджується, що більш коректним буде покладення на ОСОБА_6 обов`язку не спілкуватись з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім адвокатів з приводу надання правової допомоги, своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 в частині наведеного обов`язку, покладеного слідчим суддею на підозрювану.
Висновки суду
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
В силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу.
Колегія суддів, оцінивши у сукупності обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням обставин, що характеризують особу підозрюваної, констатує, що слідчий суддя в цілому дійшов обґрунтованих висновків про надмірність застосування до ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Втім, за наслідком апеляційного перегляду колегією суддів було встановлено, що обов`язок покладений на підозрювану ОСОБА_6 не спілкуватись з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду, не є коректним, що є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 та зміни ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 в цій частині.
Водночас, доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження за наслідком апеляційного перегляду, а тому її слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 - змінити в частині обов`язку - не спілкуватись з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду, поклавши на ОСОБА_6 обов`язок не спілкуватись з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім адвокатів з приводу надання правової допомоги, своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
В решті апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.06.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4