- Presiding judge (HACC AC): Nykyforov A.S.
Справа № 991/6596/25
Провадження №11-сс/991/460/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 255 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000596 від 15.12.2021.
1.Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2025 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 - задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 000 000,00 грн. із покладенням низки процесуальних обов`язків терміном дії до 26.08.2025, в межах строку досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що 18.06.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.255 КК, тобто в участі у злочинній організації з використанням службового становища та у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у складі злочинної організації.
Слідчий суддя дослідивши копії матеріалів кримінального провадження №52021000000000596 від 15.12.2021 прийшов до переконання, що дії, які ставляться у вину підозрюваному ОСОБА_6 підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачен их ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255 КК України, а описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідними кримінальними правопорушеннями і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Всі заперечення сторони захисту з приводу обґрунтованості підозри вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення.
Також слідчий суддя вважав доведеним існування чотирьох ризиків, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином .
При цьому, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні відомості щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, не є достатніми для підтвердження зазначеного ризику, оскільки вони переважно ґрунтуються на слідчих версіях та припущеннях, а не на конкретних обставинах.
Оцінюючи можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, ніж тримання під вартою, слідчий суддя прийшов до переконання, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Натомість, з метою запобігання встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України та забезпечення належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вирішив, що до ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому, на переконання слідчого судді, запобіжний захід у виді поруки не буде дієвим запобіжником щодо інших встановлених ризиків перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню.
При вирішенні питання про розмір застави, слідчий суддя зазначив, що майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують у тому, що обґрунтованим розміром застави є 30 000 000 грн., оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити виконання ОСОБА_6, покладених на ньго обов`язків.
2.Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2025 у справі № 991/6596/25 змінити в частині визначення застави у розмірі 30 000 000 гривень та постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави у розмірі 17 000 000 гривень.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 млн. гривень, слідчий суддя не врахував міцну соціальну пов`язаність підозрюваного з Україною, власною родиною, авторитет серед оточуючих, рівень доходів ОСОБА_6, а тому застава призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, та є завідомо непомірною для нього.
Крім того, сторона захисту вважає, що під час обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6, слідчий суддя зробив необґрунтований висновок про те, що в даному кримінальному провадженні наявні обґрунтовані та переконливі ризики, передбачені статтею 177 КПК. Так, апелянт вказує, що з урахуванням позиції ЄСПЛ, ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду не має причинно-наслідкового зв`язку між наявністю в санкції ч. 5 ст. 191 чи ст. 255 КК України покарання у виді позбавлення волі. Крім того, сторона захисту вважає недоведеним ризик знищити, сховати чи спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки сторона обвинувачення не обґрунтувала, які саме речі або документи, підтвердження наявності яких є у сторони обвинувачення, можуть бути знищені, приховані або спотворені підозрюваним. Це ж стосується і щодо ризику впливу на свідків, з огляду на те, що не зазначено на яких саме свідків може впливати підозрюваний, яким чином він може мати можливість здійснити вплив.
Також апелянт вказує, що слідчий суддя належним чином не врахував доходи ОСОБА_6, а також не врахував ступінь економічних наслідків у вигляді збитків, завданих в результаті кримінального правопорушення та роль підозрюваного у їх спричиненні.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8, стверджуючи про неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в апеляційній скарзі прохає змінити ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2025 у справі № 991/6596/25 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6, запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 30 000 000 гривень, зменшивши розмір такої застави до 17 000 000 гривень.
В обґрунтування своїх доводів вказує, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, позиція підозрюваного та захисту зводилися до прохання призначити запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_6 у розмірі 5 мільйонів гривень в силу відсутності коштів для внесення більшої суми застави. Наведену позицію захист обґрунтовував наявністю у ОСОБА_6 стійких соціальних зав`язків, адже він має велику родину, добровільно у 2023 році мобілізувався до ЗСУ де на даний час проходить службу, має позитивні характеристики, зокрема, за місцем проходження служби.
Разом з тим, апелянт вважає, що обрахування розміру заподіяної шкоди як різниці між початковою вартістю заводів-виробників обладнання та кінцевою ціною поставки є помилковим, оскільки, виходячи зі змісту повідомлення про підозру, розмір завищення цін закупівлі не може перевищувати 105 млн. гривень.
Водночас, загальний розмір застосованих застав тільки до трьох підозрюваних у кримінальному провадженні складає 280 млн. гривень, у тому числі до ОСОБА_6 - 30 млн. гривень. Таким чином, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 30 млн. гривень не відповідатиме інкримінованому йому злочину та його ролі в ньому.
Захисник звертає увагу, що під час розгляду апеляційної скарги необхідно врахувати, що ОСОБА_6 та його родиною забезпечено сплату застави в розмірі близько 12 млн гривень.
3.Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисники - адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту, наполягали на її задоволенні. Пояснення надали аналогічні її змісту, вважаючи застосований до підозрюваного розмір застави непомірним.
Прокурор ОСОБА_11 заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників.
4.Мотиви суду.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, що передбачені ст.178 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За змістом апеляційних скарг захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, сторона захисту не оспорює висновки слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 255 КК України. Наведені висновки не спростовувались учасниками провадження і під час апеляційного розгляду.
Відтак, виходячи із принципу диспозитивності, який заснований на вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав, передбачених КПК, а також з огляду на визначені ст. 404 КПК межі апеляційного перегляду, колегія суддів не надає оцінку обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри.
Водночас, захисник ОСОБА_7 посилається на те, що під час обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6, слідчим суддею було зроблено необґрунтований висновок про те, що в даному кримінальному провадженні наявні обґрунтовані та переконливі ризики, передбачені статтею 177 КПК.
Так, на переконання слідчого судді під час обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_6 було обґрунтовано доведено існування чотирьох ризиків, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином . При цьому, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні відомості щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, не є достатніми для підтвердження зазначеного ризику, оскільки вони переважно ґрунтуються на слідчих версіях та припущеннях, а не на конкретних обставинах.
При вирішенні питання про існування ризику переховування колегія суддів вважає слушним посилання слідчого судді, зокрема на факт перетину ОСОБА_6 державного кордону України, який з початку повномасштабного вторгнення 7 разів виїжджав за межі території України, загальним строком на 81 день. Вказані обставини підтверджуються витягом про перетин кордону, наданим Адміністрацією ДПСУ (т. 5 а.п. 15). Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що у ОСОБА_6 наявні сприятливі умови для проживання за межами території України, адже його син ОСОБА_12 виїхав за межі території України 22.02.2022 та більше трьох років перебуває за кордоном (т. 5 а.п. 16), що підсилює пересторогу у можливості покинути територію України навіть в умовах загальної заборони, що діє під час правового режиму воєнного стану.
Заперечення ж захисником таких висновків, оскільки підозрюваний наразі є військовослужбовцем та користується авторитетом серед побратимів, які готові забезпечити його належну процесуальну поведінку, не сприймаються колегією суддів як переконливі. У цьому аспекті важливим є те, що ОСОБА_6 набув статус підозрюваного у актуальному провадженні лише 18.06.2025. Відтак ключовим фактором при оцінці ризику переховування має бути ймовірність вжиття особою дій та заходів втечі саме після набуття статусу підозрюваного, запобігання чому і переслідує мета застосування запобіжного заходу.
Крім того, заперечуючи посилання слідчого судді на ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, адвокат ОСОБА_7 зазначає про відсутність взаємозв`язку між наведеним ризиком та ймовірним покаранням, передбаченим санкціями ч. 5 ст. 191 та ст. 255 КК України.
Відповідаючи на даний довід колегія суддів зауважує наступне.
Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 255 КК, які є особливо тяжкими, санкція яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти і тринадцяти років з конфіскацією майна.
Міра покарання, яка може бути призначена підозрюваному у випадку визнання його винним, не є вирішальним фактором, але на неї слід зважати при врахуванні наявності ризику переховування, відповідно до положень ст. 177 КПК України.
Тобто існує ймовірність притягнення у майбутньому підозрюваного до кримінальної відповідальності із усіма негативними для особи наслідками, що може мати значення при визначенні ризику переховування. При цьому, слід враховувати, що притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення корупційного злочину не передбачає можливості застосування заохочувальних заходів кримінально-правового впливу.
Колегія суддів вважає також обґрунтованим встановлення слідчим суддею ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на ту обставину, що ОСОБА_6 тривалий час був в.о. директора Національного інститут раку та може самостійно або через інших підозрюваних у цьому провадженні ОСОБА_13 та ОСОБА_14 або через колишніх підлеглих йому осіб сховати чи знищити будь-який із документів, який перебуває у володінні як НІР так і вказаних осіб. Крім того, вірогідність у даному випадку збільшується у зв`язку із повідомленням про підозру всім учасникам злочинної організації 18.06.2025.
Також колегія суддів погоджується, що слідчим суддею цілком правильно встановлено достатньо ймовірне існування відносно ОСОБА_6 ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, з огляду на специфіку оцінки таких показань судом, або отримання їх в порядку ст. 225 КПК, що обумовлює його актуальність до моменту їх безпосереднього сприйняття судом. Відтак, керуючись своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів приходить до висновку, що вірогідність такого ризику існує у тій мірі, щоб бути підставою для застосування запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає слушним при врахуванні ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином посилання слідчого судді на те, що 20.12.2022 у службовому кабінеті ОСОБА_6 було проведено обшук, під час якого виявлено «план-схему кримінального провадження № 42022102010000044 за ч. 3 ст. 191 КК» на 18 арк. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснювалось СУ ГУ НП в Київській області та стосувалось заволодінням ОСОБА_6 спільно із іншими невстановленими слідством особами бюджетних коштів в особливо великому розмірі під час реалізації Проєкту. Вказане, за переконанням колегії суддів, дає всі підстави вважати, що ОСОБА_6 може здійснювати дії для перешкоджання кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності, що підтверджується протоколом огляду від 25.01.2023 (т. 5 а.п. 182-199).
Посилання сторони захисту на нібито документальне не підтвердження наведених слідчим суддею ризиків спростовуються матеріалами провадження та доказами, що зібрані органом досудового розслідування, що були досліджені, та які у достатній мірі переконують колегію суддів, що ОСОБА_6 може здійснювати дії з метою перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Беручи до уваги наявність підозри, що обґрунтована тією мірою, що обумовлює подальше розслідування, а також встановлені слідчим суддею ризики у виді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування і суду, незаконного впливу на свідків, а також ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що є достатнім для застосування запобіжного заходу, колегія суддів констатує, що встановлені слідчим суддею ризики не є абстрактними та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Щодо розміру застави
Як вже було наведено вище, оскаржуваною ухвалою частково задоволено клопотання детектива НАБУ та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 000 000 грн. Не погоджуючись із таким, сторона захисту в апеляційній скарзі прохає зменшити розмір застави шодо підозрюваного ОСОБА_6 до 17 000 000 грн., який, за переконанням захисників, буде посильним для родини підозрюваного. Водночас, апеляційну скаргу прокурором подано не було, а тому колегія суддів надає оцінку розміру застосованої застави, виходячи із доводів апеляційних скарг захисників та матеріалів апеляційного провадження.
При вирішенні питання про розмір застави, слідчий суддя дослідив майновий стан підозрюваного та членів його родини, у володінні яких перебувають значні грошові накопичення, низка нерухомо майна (як житлового призначення, так і нежитлового), а також дороговартісні транспортні засоби (щорічна декларація ОСОБА_6 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2024 рік, т. 5 а.п. 115-129). Також слідчим суддею враховано сукупність обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення, що інкримінуються ОСОБА_6, зокрема значний розмір коштів, яким могли заволодіти фігуранти провадження, позитивні характеристики останнього та встановлені ризики.
Водночас захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не погоджуються із наведеними висновками та вважають застосований розмір застави (30 млн грн) не співмірним із інкримінованим ОСОБА_6 злочином та його роллю в ньому. Зазначають, що ОСОБА_6 не був організатором вказаного злочину, а загальний розмір застосованих застав щодо інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні складає понад 280 000 000 гривень, що значно перевищує розмір ймовірно завданої шкоди. Зазначають, що на час розгляду апеляційним судом ОСОБА_6 та його родиною внесено заставу в розмірі близько 12 000 000 гривень, що включає всі заощадження родини, а також кошти отримані за договором позики на 5 010 000 гривень з метою наступного внесення вказаної суми в якості застави строком на 1 рік. Крім того стороною захисту подано прокурору клопотання про скасування арешту із двох об`єктів нерухомості ОСОБА_6, розташованих у м. Дніпрі задля можливості їх продажу з метою внесення орієнтовної суми у 3 500 000 гривень в якості застави.
Вирішуючи порушені в апеляційній скаргах захисниками питання колегія суддів приходить до наступних висновків.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати під час визначення розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її внесення, а також за певних обставин розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 6 статті 12 КК України передбачено, що особливо тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває фінансову систему, наслідками чого можуть бути втрата країною політичних та економічних позицій на міжнародній арені, погіршення її іміджу, міжнародна ізоляція, скорочення чи навіть повне припинення зовнішніх інвестицій. Вчинення корупційного злочину ОСОБА_6 під час перебування на посаді в.о. директора ДУ «Національного інституту раку» підриває довіру суспільства до державних інституцій у сфері охорони здоров`я, основною метою діяльності якого надання спеціалізованої медичної допомоги, в тому числі амбулаторної, стаціонарної та реабілітаційної хворим з онкологічними захворюваннями.
Відтак безумовно, сума застави, що застосовується в даному випадку до підозрюваного ОСОБА_6 повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави. Водночас, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду, а орієнтирами можуть бути майновий стан підозрюваного та розмір суми незаконного збагачення.
Як вбачається із клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, сторона обвинувачення просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 180 453 660 гривень. Саме такий розмір застави детектив вважав помірним для підозрюваного з урахуванням його майнового стану.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого суді щодо виключності випадку та констатує, що вказане кримінальне провадження стосується злочину у сфері заволодіння бюджетними коштами, спрямованими на закупівлю медичного обладнання для онкохворих осіб.
В той же час, враховуючи роль ОСОБА_6 у ймовірно вчиненому ним злочині, колегія суддів враховує і інші фактори, зокрема добровільну мобілізацію підозрюваного до лав Збройних Сил України, та наявність грошових активів та доходів, що документально підтверджується. Відтак, на переконанням колегії суддів, застава у 30 000 000 гривень з огляду на встановлені ризики, характер кримінального правопорушення, здатна забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов`язків.
Крім того, колегія суддів приймає до уваги надані стороною захисту документи на підтвердження часткового внесення застави у значному розмірі, а також посилання на реальну перспективу укладання договорі позики та продажу частини нерухомого майна з метою внесення отриманих коштів у якості застави.
Відтак вимоги сторони захисту в цій частині відхиляються колегією суддів.
Висновки суду
Згідно із ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів оцінила в сукупності всі обставини, що характеризують особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого йому злочину, відомості про його майновий стан, наявність у нього соціальних зв`язків, співрозмірність застосованого запобіжного заходу, покладених процесуальних обов`язків особі підозрюваного та обставинам провадження, та констатує, що слідчий суддя дійшов обґрунтованих висновків та постановив ухвалу, яка відповідає вимогам законності та вмотивованості. Водночас, доводи апеляційних скарг адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому їх слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.06.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4