Document No. 128633810

Cправа №991/5918/25

Провадження №11-сс/991/433/25

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2025 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

прокурора ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 та захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2025 року щодо

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Корсунка, Таланівського району, Черкаської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України,

у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2025 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із моменту взяття його під варту, тобто до 15.08.2025 включно, визначено підозрюваному заставу, що становить 20 000 000 (двадцять мільйонів) грн, у разі внесення такої слід вважати, що до ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді застави, а також покладено на нього такі обов`язки на два місяці з моменту звільнення з-під варти: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду (залежно від стадії кримінального провадження); не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (залежно від стадії кримінального провадження); здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київської області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру; носити електронний засіб контролю.

На вказане рішення захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.

Захисник ОСОБА_9 у апеляційній скарзі з доповненнями зазначає, що ухвала є необґрунтованою, невмотивованою, а висновки, викладені у її тексті, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Посилається на те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра не є обґрунтованою. Так, слідчий суддя не вказав, на підставі яких відомостей, дійшов до висновку про причетність ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень. Державний секретар не має повноважень щодо управління державним майном. Жоден нормативно-правовий акт не наділяє його такими повноваженнями. Тому ОСОБА_6 не міг і не приймав, як посадова особа, таких рішень, діючи в повній відповідності до норм закону. Надання згоди робочою групою Мінрегіону на укладення господарського правочину ДП «Укркомунобслуговування» та подальше повідомлення державним секретарем про прийняте рішення повністю ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Питання надання згоди на укладення з ТОВ «Сітігазсервіс» інвестиційного договору з реконструкції та будівництва на території земельної ділянки державної форми власності на вул. Тираспольській, 43 стосувалось передання земельної ділянки із розташованими на ній спорудами, відтак, проведення земельних торгів не потребувалось. Порядок погодження Кабінетом Міністрів України договорів про спільну діяльність, комісії, доручення та управління майном не поширюється на інвестиційні договори. ОСОБА_6 обіймав посаду державного секретаря Мінрегіону з 23.05.2022 до 21.11.2022. Тому не міг брати участь в описаних в клопотанні та зазначених в ухвалі діях. Згідно з Висновком №762 від 24.03.2025 завдання матеріальних збитків державі в особі Міністерства розвитку громад та територій України не підтверджується. Висновку економічної експертизи у сторони обвинувачення немає. Тому відсутні підстави вважати, що внаслідок дій ОСОБА_6 державі могли бути заподіяні збитки на суму 1 086 427 330,60 грн.

Не існує ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, адже тяжкість інкримінованого злочину та суворість покарання не можуть бути єдиною підставою встановлення такого, у родини ОСОБА_6 під час обшуку вилучено всі готівкові кошти, після виїздів за кордон він завжди повертався до України, де має постійне місце проживання та сталі сімейні зв`язки: одружений, має двох малолітніх дітей та батька похилого віку на утриманні. За ОСОБА_6 внесено заставу, на виконання обов`язків він здав паспорт громадянина України для виїзду за кордон. ОСОБА_6 проявляє належну процесуальну поведінку, його не затримували у порядку п.3 ч.1 ст.208 КПК України.

У помешканні ОСОБА_6 неодноразово проводилися обшуки для вилучення необхідних слідству речей та документів, жодних доказів вживання заходів щодо знищення ним доказів орган досудового розслідування не надав. 18.11.2022 ОСОБА_6 був звільнений з Мінрегіону, тому не має доступу до документообігу Мінрегіону/Мінінфраструктури.

У кримінальному провадженні №52025000000000314 ОСОБА_6 не повідомлено про підозру, що свідчить про надуманий характер його звинувачень з метою підсилення мотивування наявності ризиків.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував розмір збитків, які могли бути завдані, а не були завдані. Також у матеріалах клопотання відсутній висновок економічної експертизи, який би визначав наявність збитків у заявленому розмірі. Крім того, встановлений розмір застави є надмірним для ОСОБА_6, враховуючи його дохід та фінансове становище загалом.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2025, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ, погодженого прокурором САП, про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор САП ОСОБА_10 в апеляційній скарзі, не оспорюючи висновки щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, зазначає, що висновок про достатність визначеного розміру застави для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.

Посилається на те, що слідчий суддя повною мірою не врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України, один з яких є особливо тяжким. Із 1998 року по 1 квартал 2025 року підозрюваний отримав дохід у сумі 25 054 704 грн, а його дружина - ОСОБА_34 - 18 109 891 грн. Лише за 2024 рік ОСОБА_6 задекларував власні доходи на загальну суму 15 292 178? грн, доходи дружини - 3 376 655? грн, а станом на 31.12.2024 - належні йому грошові активи, а саме: готівкові кошти в сумі 85 000 доларів США, 20 000 євро, кошти, розміщені на банківських рахунках, 104 253 долари США, 6 173 525 грн і активи ОСОБА_35 в сумі 200 000 дол. США. Також у власності ОСОБА_35 перебуває люксовий автомобіль MERCEDES-BENZ GLS 400.

Разом із цим, у підозрюваного наявні професійні та соціальні зв`язки зі службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування України. Характер спілкування ОСОБА_6 із іншими співучасниками свідчить про наказний тон, зокрема, із одним зі співорганізоваторів кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України. Відтак, визначений слідчим суддею та внесений за підозрюваного розмір застави є недостатнім для запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Натомість обґрунтованим є визначення ОСОБА_6 застави у розмірі 50 млн грн.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2025, постановити нову, якою повністю задовольнити клопотання детектива НАБУ, застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави у розмірі 50 млн грн, у разі внесення такої покласти на нього обов`язки: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд із України та в`їзд до України; утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_36, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 із приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру; носити електронний засіб контролю.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 зазначає, що доводи сторони обвинувачення є необґрунтованими.

Посилається на те, що 20.06.2025 за ОСОБА_6 внесено заставу, у зв`язку із чим він був звільнений з-під варти. Протягом цього періоду, усупереч твердженням прокурора, жодних порушень покладених обов`язків не відбулося. Прокурор посилається на ризики, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, проте не наводить жодного конкретного факту чи обставини, що свідчили б про їхню реалізацію після звільнення підозрюваного під заставу. Вилучення задекларованих коштів є саме тим фактом, який має бути врахований при визначенні розумного розміру застави, а не використовуватися як підстава для її необґрунтованого збільшення. При цьому навіть застава у сумі 20 млн грн є надмірною, адже слідчий суддя помилково врахував розмір збитків, які лише могли бути завдані. Також у матеріалах клопотання відсутній висновок економічної експертизи, який би визначив наявність заявлених збитків, а визначений розмір застави не співвідноситься із інкримінованою сумою неправомірною вигоди у розмір 2 млн грн, нібито, отриманою ОСОБА_6 як «знижка» на придбання квартири.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6, його захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтримали вимоги поданої стороною захисту апеляційної скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, прокурор САП ОСОБА_10 просила задовольнити її апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6, його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, прокурора САП ОСОБА_10, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді в межах поданих апеляційних скарг.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Групою детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у цьому провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 191 КК України.

За версією слідства, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше листопада 2021 року, у фактичного контролера ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_37 та заступника директора ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_11 виник умисел на отримання для забудови всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:179:0013, площею 11,1502 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Тираспольська, 43 з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу, продажу нерухомості в збудованому житловому комплексі та отримання прибутку для зазначеного товариства.

Для цього у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше грудня 2021 року, ОСОБА_36 було залучено Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_15, державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій України ОСОБА_6, директора ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14 та радника Міністра розвитку громад та територій України на громадських засадах ОСОБА_13 для реалізації плану на отримання для забудови всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу.

Не пізніше грудня 2021 року ОСОБА_38 розробив початковий злочинний план отримання ТОВ «Сітігазсервіс» для забудови всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу, який передбачав реєстрацію права власності на ділянку за Мінрегіоном та подальше укладення між Мінргегіоном та ТОВ «Сітігазсервіс» інвестиційних договорів, при чому договори від імені Мінрегіону повинна була підписати ОСОБА_14 .

З метою конспірації та приховування своєї участі у розробленому ОСОБА_36 злочинному плані ОСОБА_15 доручив вести комунікацію між ОСОБА_36 та ОСОБА_11 своїй довіреній особі - ОСОБА_13 .

Останній, будучи довіреною особою ОСОБА_15 та не будучи офіційно працівником Мінрегіону, мав доступ до інформації та документів, що стосуються земельної ділянки та інформував ОСОБА_11 щодо розгляду у господарських судах справ, що стосуються земельної ділянки.

18.01.2022 ОСОБА_11 з метою реалізації розробленого ОСОБА_36 злочинного плану, надіслав проект довіреності від Мінрегіону на директора ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14 щодо представництва інтересів Мінрегіону з питань, що стосуються належних Мінрегіону об`єктів рухомого та нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок.

Надалі 26.01.2022 ОСОБА_11 через месенджер «WhatsApp» надіслав ОСОБА_13 та ОСОБА_39 проекти договорів про встановлення прав користування земельною ділянкою для забудови, договору про передачу функцій замовника будівництва та договору про будівництво об`єкта реконструкції.

Відповідно до вказаних договорів Мінрегіон, від імені та за дорученням якого діє ОСОБА_14 на підставі довіреност,і надає, а ТОВ «Сітігазсервіс» приймає у строкове користування земельну ділянку, Мінрегіон передає ТОВ «Сітігазсервіс» права замовника будівництва на земельній ділянці, ТОВ «Сітігазсервіс» набуває права на здійснення реконструкції та будівництва на земельній ділянці.

Також ОСОБА_11 попросив ОСОБА_13 надіслати документи щодо розгляду в Господарському суді м. Києва справи №910/11827/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Агрофірма «Квіти України» (позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (відповідач), де третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача виступав Мінргегіон, про визнання переукладеним договору оренди цілісного (єдиного) майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України», який знаходився на вказаній земельній ділянці.

Зі свого боку ОСОБА_13 з метою конспірації та приховування злочинної діяльності запропонував використовувати месенджер «Signal». Виконуючи свою частину злочинного плану, він інформував ОСОБА_11 про розгляд у суді згаданої справи.

Так, 26.01.2022 ОСОБА_13 надіслав ОСОБА_11 копії матеріалів судової справи за позовом ПрАТ «Агрофірма «Квіти України» до Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву, третя особа - Міністерство розвитку громад і територій, яка розглядалась у Господарському суді м. Києва, про визнання договору оренди цілісного (єдиного) майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України», який знаходився на земельній ділянці, переукладеним.

Наступного дня 27.01.2022 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_13 про необхідність видати довіреність від Мінрегіону на директора ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14 щодо представництва інтересів Мінрегіону з питань, що стосуються належних Мінрегіону об`єктів рухомого та нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, та надіслав ОСОБА_13 текст довіреності.

ОСОБА_13 повідомив про вказаний факт ОСОБА_15, який 01.02.2022 видав довіреність ідентичного змісту від Мінрегіону на ім`я ОСОБА_14 . А 01.02.2022 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_14 про факт наявності підписаної ОСОБА_15 довіреності.

04.02.2022 ОСОБА_11 надіслав ОСОБА_13 зразок заяви суб`єктам державної реєстрації щодо проведення державної реєстрації відповідної земельної ділянки.

08.02.2022 на підставі заяви в.о. державного секретаря Мінрегіону ОСОБА_40, текст якої відправлено 04.02.2022 ОСОБА_11 ОСОБА_13, приватним нотаріусом ОСОБА_41 зареєстровано право власності на земельну ділянку за Мінрегіоном.

Таким чином було виконано першу частину злочинного плану - реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за Мінрегіоном.

18.02.2022 ОСОБА_38, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 в приміщенні Мінрегіону за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, обговорили подальшу реалізацію злочинного плану отримання ТОВ «Сітігазсервіс» для забудови всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки.

25.04.2022 ОСОБА_13 було призначено радником Міністра ОСОБА_15 на громадських засадах. На цій посаді ОСОБА_13 перебував до 02.11.2022, коли ОСОБА_15 видав наказ про припинення повноважень радників Міністра (в тому числі ОСОБА_13 ) у зв`язку зі своєю відставкою.

06.07.2022 після виконання першої частини злочинного плану, яка полягала у реєстрації права власності на земельну ділянку за Мінрегіоном, ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_11 про необхідність підготовки подальшого покрокового плану дій, спрямованих на отримання права на забудову земельної ділянки всупереч встановленому законодавством порядку для ТОВ «Сітігазсервіс».

ОСОБА_13 повідомив, що вказаний план дій потрібен для того, щоб передати таку ділянку на баланс одному з підприємств, які входять до сфери управління Мінрегіону.

З метою визначення конкретного переліку дій, вчинення яких необхідне з боку Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_15 для отримання права на забудову земельної ділянки всупереч встановленому законодавством порядку, ОСОБА_11 на прохання ОСОБА_13 у період часу з 06.07.2022 по 08.07.2022, залучивши юрисконсульта ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_21, розробив план, який передбачав такі етапи:

-оформлення наказу про передачу Державному підприємству, яке найменш наражається на ризики, на баланс майна, що належало на праві господарського відання Державній агрофірмі «Квіти України»;

-проведення інвентаризації усього нерухомого майна (будинків, будівель, споруд, мощень, елементів благоустрою) та випуск технічних паспортів;

-отримання довідки з ФДМУ про майно за результатами інвентаризації;

-прийняття на баланс та реєстрацію в Державному реєстрі речових прав права власності на об`єкти Державного майна, що складали цілісний (єдиний) майновий комплекс за Державним підприємством Міністерства;

-прийняття рішення про подальше використання (орган управління);

-після реєстрації речових прав на майно в Державному реєстрі речових прав, Державне підприємство, як розпорядник вказаного державного майна, звертається до Міністерства, як законодавчо визначеного органу управління, про надання згоди на реалізацію інвестиційного проекту та укладення відповідних договорів;

-після надання Міністерством згоди Державне підприємство укладає з інвестором відповідні договори для реалізації інвестиційного проекту.

08.07.2022 після схвалення вказаного плану ОСОБА_36 він був доведений ОСОБА_11 через ОСОБА_13 ОСОБА_15, ОСОБА_6 та ОСОБА_42

15.07.2022 на виконання заздалегідь обумовленої частини плану Міністром розвитку громад та територій України ОСОБА_15 було видано Наказ № 126, відповідно до якого ДП «Укркомунобслуговування» визначено балансоутримувачем на праві господарського відання, за яким закpіплено державне майно, що належить до сфери управління Мінрегіону - ЦМК відповідно до переліку майна, що додано до акту приймання-передачі орендованого майна від 24.09.2008 від АТ «Квіти України» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

21.07.2022 ОСОБА_13 надіслав ОСОБА_11 фото вказаного наказу. Зі свого боку ОСОБА_11 переслав його ОСОБА_43 .

Відповідно до статуту ДП «Укркомунобслуговування», затвердженого наказом Мінрегіону від 31.01.2022 №21, Підприємство перебуває в управлінні Мінрегіону. Підприємство є юридичною особою публічного права.

Майно Підприємства та доходи від використання цього майна є державною власністю та закріплюються за ним на праві господарського відання. Уповноважений орган управління є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законом та статутом.

Підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним чи фізичним особам, крім випадків, передбачених законодавством.

Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних засобів, Підприємство має право лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управління на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законодавством.

Відчуження державного майна, передача його під заставу, здача в оренду (лізинг) рухомого та нерухомого майна, укладання договорів про спільну діяльність з використанням основних засобів та обігових коштів підприємства та відокремлених підрозділів здійснюється за попередньою згодою Уповноваженого органу управління відповідно до законодавства.

Розпоряджатись в інший спосіб майном, що належить до основних засобів, Підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачений ГК України та іншими законами України.

Підприємство здійснює володіння землею та іншими природніми ресурсами відповідно до мети своєї діяльності згідно з законодавством.

Відмова від земельної ділянки або її частини, яка належить підприємству на праві постійного користування, здійснюється за погодженням із Уповноваженим органом управління.

Управління підприємством здійснює директор, який призначається Уповноваженим органом управління в установленому законом порядку.

Директор підприємства або особа, яка виконує його обов`язки, є підзвітним Уповноваженому органу управління.

Директор підприємства під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків повинен діяти в інтересах Підприємства.

Зі свого боку Уповноважений орган управління у випадках, визначених Законами України, приймає рішення про надання згоди на вчинення Підприємством господарського зобов`язання щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов`язання або про відмову в наданні такої згоди.

Отже, за своїм правовим статусом ДП «Укркомунбслуговування» є державним унітарним підприємством і відповідає ознакам, закріпленим у ст. 73 ГК України.

Так, відповідно до ч. 1, 3, 4, 6 ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова «державне підприємство». Особливості управління державним унітарним підприємством визначаються Законом України «Про управління об`єктами державної власності».

Відповідно до п. 42 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення у випадках, визначених законами України, про надання згоди на вчинення державним унітарним підприємством господарського зобов`язання, щодо якого є заінтересованість, та значного господарського зобов`язання або про відмову в наданні такої згоди та несуть встановлену законами України відповідальність за прийняття таких рішень.

У частинах 1, 3 ст. 732 ГК України вказано, що значним господарським зобов`язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов`язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності. Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею. Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

15.07.2022 директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14, виконуючи свою частину злочинного плану, видала наказ № 18-од про зарахування на баланс підприємства цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тираспольська, 43, та надіслала текст наказу ОСОБА_6 .

16.08.2022 Міністром ОСОБА_15 спільно з Регіональним відділення Фонду державного майна по м. Києву видано наказ про передачу державного майна - ЦМК з орендного користування. Відповідно до вказаного наказу Мінргегіон приймав ЦМК та мав вжити заходів щодо передачі майна та цілісного майнового комплексу на баланс ДП «Укркомунобслуговування».

19.08.2022 ОСОБА_13 надіслав ОСОБА_11 фото вказаних наказів.

20.09.2022 ОСОБА_38 та ОСОБА_11 зустрілись з ОСОБА_6 у приміщенні Мінрегіону за адресою: м. Києві, вул. Велика Житомирська, 9, та обговорили подальші кроки реалізації злочинної схеми отримання для забудови земельної ділянки всупереч встановленому законодавством порядку з метою подальшого будівництва на її території житлового комплексу.

29.09.2022 ОСОБА_11 узгодив з державним секретарем Мінрегіону ОСОБА_6 текст звернення ДП «Укркомунослуговування» щодо погодження укладення інвестиційних договорів між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс», предметом яких є земельна ділянка, надіславши йому текст вказаного звернення.

Крім того, ОСОБА_11 надіслав ОСОБА_6 проект відповіді Мінрегіону, яким надається дозвіл на укладення інвестиційних договорів між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс», предметом яких є земельна ділянка, та проекти інвестиційних договорів.

Відповідно до надісланих ОСОБА_6 проектів інвестиційних договорів вони мали бути укладені між Мінрегоіном, від імені та за дорученням якого діє ОСОБА_14, та ТОВ «Сітігазсервіс».

Зі свого боку ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_11 про те, що стороною інвестиційних договорів буде не Мінрегіон, а ДП «Укркомунобслуговування».

На початку жовтня 2022 року, з метою створення видимості конкуренції, ОСОБА_38 та ОСОБА_11 надіслали до ДП «Укркомунобслуговування» пропозиції суб`єктів господарської діяльності, а саме ТОВ «Інтербуд ТМ», ТОВ «Еконінвест проект», ТОВ «Буд-Інжиніринг Холдінг» та ТОВ «Сітігазсервіс» про укладення інвестиційних договорів.

06.10.2022 пропозиції від зазначених товариств були зареєстровані в ДП «Укркомунобслуговування». Всі товариства, пов`язані з ОСОБА_36, а подання електронної звітності та електронних документів до ДПС України від ТОВ «Інтербуд ТМ», ТОВ «Еконінвест проект», ТОВ «Буд-Інжиніринг Холдінг» та ТОВ «Сітігазсервіс» здійснювалось зі спільних IP-адрес.

З метою заниження частки ДП «Укркомунобслуговування», яку підприємство мало отримати за наслідком укладення договорів, ОСОБА_38 та ОСОБА_11 вирішили занизити вартість оцінки земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, розташованого на ній, що, у свою чергу, зменшувало кількість квадратних метрів нерухомого майна, яке могло отримати ДП «Укркомунобслуговування» за результатами виконання інвестиційних договорів.

Для реалізації вказаного плану ОСОБА_11 разом з юрисконсультом ТОВ «Сітігазсервіс» ОСОБА_21 на початку жовтня 2022 року залучили оцінювача ОСОБА_44, який не був обізнаний зі справжніми підставами такого залучення.

ОСОБА_11 та ОСОБА_21 повідомили оцінювачу про необхідність провести оцінку вказаної земельної ділянки та цілісного майнового комплексу, розташованого на ній, за ціною, яка б була значно нижче ринкової.

Так, ОСОБА_11 заздалегідь визначив занижену вартість земельної ділянки, повідомивши ОСОБА_45, що вона має скласти 3 500 доларів США за 100 кв. м.

Протягом жовтня - грудня 2022 року ОСОБА_21 надала ОСОБА_45 необхідні документи для проведення оцінки (витяги з реєстрів, технічний паспорт на цілісний майновий комплекс, тощо).

09.11.2022 ОСОБА_46 уточнив у ОСОБА_11, чи вартість оцінки земельної ділянки повинна складати 3 500 доларів США за 100 кв. м, та дату, якою повинні бути виконані оцінки, на що ОСОБА_11 підтвердив зазначену вартість та повідомив, що дата оцінки повинна бути 01.10.2022.

Після цього, ОСОБА_46 надіслав ОСОБА_11 фото сторінки проекту висновку про оцінку ділянки, вартість якої складала 142 712 000 грн. У свою чергу ОСОБА_11 зазначив, що власником земельної ділянки повинна бути зазначена Держава Україна в особі Мінрегіону.

Надалі ОСОБА_46 надіслав фото сторінки висновку про оцінку з підписами ОСОБА_11, який переслав його ОСОБА_43 .

Отож, виконуючи замовлення ОСОБА_11 та ОСОБА_21, оцінювач ОСОБА_46 без виїзду на об`єкт оцінки оцінив земельну ділянку за заздалегідь визначеною ними вартістю в розмірі 142 712 000 грн (що складало на момент оцінки 3 500 доларів США), підписавши оцінку самостійно, та надав їх на підпис іншим суб`єктам оцінювання, а саме ОСОБА_47 від ТОВ «Інвесткон» та оцінювачу ОСОБА_48, які оцінку не проводили, але підписали її на прохання ОСОБА_49 .

Також оцінювач ОСОБА_46, без виїзду на об`єкт оцінки, оцінив комплекс будівель і споруд, що розташований на земельній ділянці, за вартістю 115 124 000 гривень.

За підготовку висновків про оцінку земельної ділянки та розташованого на ній комплексу будівель і споруд по наперед визначеній ОСОБА_11 заниженій вартості ОСОБА_46 отримав від ОСОБА_11 та ОСОБА_21 грошові кошти на загальну суму 100 000 грн, з них грошові кошти в сумі 38 000 грн ОСОБА_11 надіслав 10.11.2022 зі своєї банківської картки на банківську картку ОСОБА_49 .

З метою приховування своєї злочинної діяльності та участі у проведенні оцінок ОСОБА_11 та ОСОБА_21 наказали ОСОБА_45 зазначити в висновках про оцінку, що замовником оцінок є ДП «Укркомунообслуговування», хоча підприємство вказані оцінки не замовляло та жодних розрахунків з оцінювачем не здійснювало.

На початку листопада 2022 року ОСОБА_46 надав ОСОБА_11 та ОСОБА_21 висновки про оцінку земельної ділянки та комплексу будівель та споруд, розташованого на ній.

08.12.2022 ОСОБА_21 уточнила у ОСОБА_14, якою датою необхідно підготувати висновки оцінки (30.11 чи 01.12), після цього дати висновків про оцінку за вказівкою ОСОБА_21 була змінені оцінювачем ОСОБА_33 з 01.10.2022 на 01.12.2022 та передані для ОСОБА_21 .

Надалі, вартість, визначена в оцінках, виконаних оцінювачем ОСОБА_33, була зазначена в договорах, укладених між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс».

21.10.2022 ОСОБА_38, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 у приміщенні Мінрегіону за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 9, обговорили подальшу реалізацію злочинного плану отримання ТОВ «Сітігазсервіс» для забудови всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки.

01.11.2022 директор ДП «Укркомунобслуговування» ОСОБА_14 відповідно до розробленого раніше ОСОБА_11 плану, надіслала до Мінрегіону звернення від № 408, текст якого попередньо був узгоджений між ОСОБА_11 та ОСОБА_6, яким винесла на розгляд Мінрегіону питання про погодження значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс», а саме: інвестиційного договору з реконструкції та будівництва на території земельної ділянки. Серед іншого, у листі зазначено, що найбільш економічно обґрунтованою та вигідною для держави України в особі ДП «Укркомунобслуговування» та Мінрегіону є пропозиція ТОВ «Сітігазсервіс» та додано проекти інвестиційних договорів з товариством.

02.11.2022 Міністр розвитку громад та територій України ОСОБА_15 подав до Верховної ради України заяву про відставку.

Постановою Верховної ради України від 03.11.2022 №270-IX було прийнято відставку Міністра.

Виконуючи свою частину заздалегідь визначеного злочинного плану, ОСОБА_15, незважаючи на відсутність у зверненні ДП «Укркомунобслуговування» від 01.11.2022 № 408 інформації про істотні умови майбутнього правочину з ТОВ «Сітігазсервіс», без дотримання вимог чинного на той час Господарського кодексу України, усвідомлюючи, що 03.11.2022 є останнім днем його повноважень на посаді, у зв`язку з чим він не зможе надати згоду на укладення значного господарського зобов`язання між ТОВ «Сітігазсервіс» та ДП «Укркомунобслуговування», для розгляду звернення ОСОБА_14 від 01.11.2022 та забезпечення вирішення питання про надання такої згоди, видав наказ Мінрегіону від 03.11.2022 № 203 «Про деякі питання розгляду звернення ДП «Укркомунобслуговування» від 01.11.2022 № 408», відповідно до якого утворив робочу групу з розгляду звернення, якій доручив прийняти за результатами розгляду звернення рішення про надання згоди на вчинення ДП «Укркомунобслуговування» господарського зобов`язання або відмови в наданні такої згоди та всупереч Положенню про Мінрегіон та Господарському кодексу України уповноважив державного секретаря Міністерства розвитку громад та територій ОСОБА_6 оформити в установленому законодавством порядку від імені Мінрегіону рішення, прийняте робочою групою.

10.11.2022 ОСОБА_21 надіслала ОСОБА_14 нові проекти інвестиційних договорів щодо земельної ділянки. Після цього, остання надіслала до Мінрегіону звернення № 420 з новими проектами інвестиційних договорів та бізнес планом інвестиційного проекту.

За результатами розгляду вказаного звернення 11.11.2022 робочою групою (протокол № 3 засідання робочої групи) прийнято рішення надати згоду ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання (інвестиційного договору з реконструкції та будівництва на території земельної ділянки) за таких умов:

-приведення у відповідність до земельного та містобудівного законодавства проектів наданих договорів, а також правового статусу земельної ділянки по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі м. Києва;

-отримання підприємством в результаті реалізації цього інвестиційного проекту нерухомого майна вартістю не нижче вартості земельної ділянки та нерухомості відповідно до незалежних експертних оцінок;

-отримання нерухомого майна пропорційно черговості введення в експлуатацію черг будівництва та інших умов;

-відсутності будь-якого конфлікту інтересів між сторонами угоди та недопустимості наявності пов`язаних посадових осіб з боку суб`єктів господарювання, які мають відношення до інвестиційного проекту.

Водночас відповідно до Положення про Мінрегіон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №197 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 №850) не передбачено повноважень робочої групи чи на прийняття таких рішень, натомість здійснення функції з управління об`єктами державної власності належить до виключних повноважень Міністра.

Крім того, оскільки укладення договорів передбачало отримання сторонами часток реконструйованого та/або побудованого майна, надання дозволу повинно було відбуватись відповідно до Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку суб`єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб`єкту управління об`єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук (далі - орган управління), звернення щодо погодження укладення договору разом з такими документами:

1) попередньо погоджений сторонами проект договору;

2) засвідчені копії статутів (положень) суб`єкта господарювання та сторони (сторін), з якою (якими) передбачається укласти договір;

3) інформацію про суб`єкта господарювання, зокрема про: виробничі потужності, обсяг і основну номенклатуру продукції, у тому числі експортної; кількість робочих місць; рівень прибутковості за останні три роки, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості, у тому числі простроченої; державну реєстрацію прав власності або користування будинками (спорудами) та земельними ділянками, які передбачається використовувати за договором; перебування майна, яке передбачається використовувати за договором, в заставі, податковій заставі, оренді, лізингу. Суб`єкт господарювання подає також бізнес-план з визначенням етапів, строків, шляхів і засобів виконання договору, джерел його фінансування, впливу результатів укладення договору на фінансовий план суб`єкта господарювання;

4) інформація про сторону (сторони), з якою (якими) передбачається укласти договір, а саме: повне найменування сторони; дані про її державну реєстрацію; відомості, що підтверджують здатність сторони забезпечити належне виконання своїх договірних зобов`язань, зокрема фінансову та професійну спроможність;

5) звіт про оцінку майна, що передбачається використовувати за договором, з висновком про його вартість, визначену на підставі незалежної експертної оцінки із застосуванням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості. Зазначений звіт подається разом з рецензією, що містить позитивний висновок щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна або за наявності незначних недоліків, що не вплинули на достовірність оцінки, про відповідність в цілому таким нормативно-правовим актам;

6) обґрунтування способу використання державного майна з відповідними розрахунками.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що орган управління готує протягом місяця з дня надходження від суб`єкта господарювання звернення щодо погодження укладення договору за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України.

Зазначений проект повинен, зокрема, містити істотні умови договору, укладення якого пропонується погодити, щодо забезпечення підвищення ефективності використання державного майна, захисту майнових інтересів держави, унеможливлення відчуження державного майна, а також залежно від виду договору - розмір часток учасників, строк дії договору, порядок розподілу прибутку, покриття витрат та внесення додаткових вкладів.

Отже, Мінрегіон за результатами опрацювання листа ДП «Укркомунобслуговування» за умов погодження укладення договору з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом, мав би підготувати відповідний проект рішення Кабінету Міністрів України, а Кабінет Міністрів України прийняти відповідне рішення.

16.11.2022 державний секретар Мінрегіону ОСОБА_6, виконуючи свою частину злочинного плану, усвідомлюючи відсутність у себе відповідних повноважень, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам держави та в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», листом № 7/21/12297-22 надав від імені Мінрегіону дозвіл ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс» за умов, визначених робочою групою Мінрегіону.

17.11.2022 ОСОБА_11 надіслав фото зазначеного листа ОСОБА_43 . Зі свого боку ОСОБА_38 висловив невдоволення наявністю у дозволі на укладення значного господарського зобов`язання фрази «за умови приведення у відповідність до містобудівного та земельного законодавства» та запропонував виключити або замінити вказане формулювання на «врахування поточного стану містобудівного та земельного законодавства». ОСОБА_14 також надіслала фото зазначено листа ОСОБА_39

ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_14 про прохання ОСОБА_37 виключити або замінити формулювання в листі «за умови приведення у відповідність до містобудівного та земельного законодавства» на «врахування поточного стану містобудівного та земельного законодавства».

17.11.2022 ОСОБА_14 повідомила ОСОБА_6 про вказане прохання ОСОБА_37 та ОСОБА_11, а ОСОБА_11 зателефонував з вказаного приводу ОСОБА_6 .

18.11.2022 ОСОБА_11 надіслав ОСОБА_14 проект листа Мінрегіону, в якому ДП «Укркомунобслуговування» просить уточнити необхідність приведення проектів договорів до поточного та діючого на даний час цільового призначення та виду використання земельної ділянки та проект відповіді Мінрегіону за підписом державного секретаря, у якому Мінрегіон повідомляє ДП «Укркомунобслуговування», що вимога щодо «приведення у відповідність до земельного та містобудівного законодавства проектів наданих договорів» не містить просторового, часового стадійного чи етапного обмеження та може бути реалізована після отримання усієї необхідної дозвільної та тому подібної документації на реалізацію інвестиційно-будівельного проекту.

Оскільки 18.11.2022 Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1031-р ОСОБА_6 звільнено з Мінрегіону, ОСОБА_51 та ОСОБА_11 не вдалось домогтися зміни формулювання в листі №7/21/12297-22 Мінрегіону про надання дозволу ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс».

21.11.2022 ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_14 про намір ТОВ «Сітігазсервіс» якнайшвидше розпочати будівництво на земельній ділянці.

24.11.2022 ОСОБА_14 листом № 355 повідомила Мінрегіон про начебто приведення проектів договорів, які планувалось укласти з ТОВ «Сітігазсервіс», у відповідність до земельного та містобудівного законодавства із зміною статусу земельної ділянки, що не відповідало дійсності.

Зі свого боку Мінрегіон листом № 7/21/12963-22 від 01.12.2022 повідомив ДП «Укркомунобслуговування» про те, що Мінрегіоном взято до уваги приведення проектів договорів, які планується укласти з ТОВ «Сітігазсервіс», у відповідність до вимог земельного та містобудівного законодавства, із зміною статусу земельної ділянки.

01.12.2022 ОСОБА_14, з метою інформування про виконання нею своєї частини злочинного плану та створення умов для його реалізації, надіслала фото вказаного листа ОСОБА_11, а той - ОСОБА_39

09.12.2022 директор ДП «Укркомунообслуговування» ОСОБА_14, усвідомлюючи те, що істотні умови інвестиційних договорів є очевидно невигідними, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», без виконання визначених Мінрегіоном умов, уклала з ТОВ «Сітігазсервіс» такі договори:

-договір № 09/12/2022-1 від 09.12.2022, предметом якого є передача ДП «Укркомунобслуговування» та виконання ТОВ «Сітігазсервіс» прав та функцій замовника (забудовника) будівництва на земельній ділянці загальною площею 11,15002 га, розташованій за адресою: вул. Тираспольській, 43, м. Київ;

-договір № 09/12/2022-2 від 09.12.2022, предметом якого є зобов`язання та права сторін по проектуванню, реконструкції та будівництва об`єкта реконструкції на земельній ділянці, з метою отримання кожною із сторін своєї частини в реконструйованому та побудованому об`єкті в порядку та на умовах зазначених в договорі;

-договір від 09.12.2022 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), відповідно до якого ДП «Укркомунобслуговування» надає, а ТОВ «Сітігазсервіс» приймає в строкове користування земельну ділянку для реалізації ТОВ «Сітігазсервіс» права на забудову.

Також ОСОБА_14 підписала акт приймання-передачі земельної ділянки від ДП «Укркомунобслуговування» до ТОВ «Сітігазсервіс», відповідно до якого земельна ділянка передана у станi, придатному для початку організації та здійснення підготовчих робіт з будівництва багатофункціонального житлового комплексу, передання земельної ділянки вчинене на період та з метою здійснення будівництва багатофункціонального житлового комплексу.

Відповідно до умов п. 5.1.3. Договору №09/12/2022-2 ринкова вартість нерухомого майна, яке має отримати ДП «Укркомунобслуговування», не може бути меншою від ринкової вартості земельної ділянки та об`єкту реконструкції.

При чому, ринкова вартість була визначена відповідно до висновків про вартість майна, виконаних ОСОБА_33, а саме вартість земельної ділянки визначена у розмірі 142 712 000 грн без ПДВ, а об`єкту реконструкції - комплексу будівель і споруд у розмірі 115 124 000 грн в т.ч. ПДВ.

Висновком експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи від 22.05.2025 № 7612/24-41/7613/24-42, встановлено, що:

-ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:179:0013, площею 11,1502 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Тираспольська, 43, станом на 01.12.2022 складала 570 589 541 грн. Визначена вартість не містить ПДВ;

-ринкова вартість об`єкту - комплексу нежитлових будівель та споруд, загальною площею 50 857,60 кв.м, огородження 1666,7 м.п., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Тираспольська, 43, станом на 01.12.2022 складав 644 728 158 грн. Визначена вартість не містить ПДВ;

-вартість права користування земельною ділянкою визначена у розмірі 553 945 953 грн.

Зважаючи на викладене, вартість земельної ділянки на 1 086 427 330,60 гривень менша сукупної вартості, зазначеної у п. 5.1.3 Договору.

Отож, за умови виконання сторонами умов Договору, зокрема п.п. 5.1.1, 5.1.3 Договору від 09.12.2022 № 09/12/2022-2 ДП «Укркомунобслуговування» недоотримало б нерухоме майно на суму 1 086 427 330,60 гривень, що могло спричинити тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави на зазначену суму.

Водночас ОСОБА_15 та іншим його співучасникам не вдалося довести до кінця реалізацію свого злочинного задуму, оскільки під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.08.2024 у справі № 991/4924/24 накладено арешт на земельну ділянку та заборонено ТОВ «Сітігазсервіс» та/або залученим товариством фізичними або юридичними особами користуватись відповідною земельною ділянкою та перебувати на ній.

Окрім цього, встановлено, що протягом травня та липня 2022 ОСОБА_11 виконував обов`язки директора ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», а станом на грудень 2022 обіймав посаду заступника директора товариства, а також був представником ТОВ «Сітігазсервіс». Вказані товариства входять до складу групи компаній «КСМ ГРУП».

У невстановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 26.04.2022, між ОСОБА_36 та ОСОБА_11, які діяли в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс», та ОСОБА_15 виникла домовленість про прийняття ОСОБА_15 та ОСОБА_6 з використанням свого службового становища рішень, які забезпечать подальше отримання ТОВ «Сітігазсервіс» права на забудову всупереч встановленому законодавством порядку земельної ділянки за надання ОСОБА_15 та ОСОБА_6, а також пов`язаним з ними особам, неправомірної вигоди у вигляді переваги, а саме знижки на придбання об`єктів інвестування (квартир).

На виконання досягнутої між ОСОБА_36 та ОСОБА_6 домовленості ОСОБА_38 доручив ОСОБА_11 та іншим невстановленим працівникам ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» укласти з особами, яких визначить ОСОБА_15 та ОСОБА_6, договори про участь у Фонді фінансування будівництва з наданням значної знижки на придбання об`єктів інвестування (квартир).

Зі свого боку ОСОБА_6 визначив довірену йому особу - ОСОБА_52 в якості особи, якій ОСОБА_36 буде надана знижка на придбання об`єктів інвестування (квартир) шляхом укладення договорів про участь у Фонді фінансування будівництва з ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест».

З метою конспірації та приховування факту своєї причетності ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.11.2022, через свою дружину ОСОБА_53, не обізнану з дійсними підставами набуття прав на вказане нерухоме майно за заниженою ціною, забезпечив передачу ОСОБА_39 анкетних даних ОСОБА_52 для укладення від його імені договору про участь у Фонді фінансування будівництва з ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест».

Надалі 23.11.2022 між ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» в особі т.в.о. директора ОСОБА_11 та довіреною особою ОСОБА_6 - ОСОБА_54 було укладено Договір про участь у Фонді фінансування будівництва № 1/587, відповідно до умов якого ОСОБА_55 взяв на себе зобов`язання передати ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест» у строк до 31.12.2022 грошові кошти з метою отримання об`єкта інвестування - квартири за адресою: АДРЕСА_3, проектною площею 61,37 кв.м.

30.12.2022 від імені ОСОБА_52 на банківський рахунок ТОВ «ФК СІСТЕМІНВЕСТ» № НОМЕР_1 надійшли грошові кошти в сумі 11 974,60 грн з призначенням платежу «винагорода управителю зг. договору №1/587 від 23.11.2022 про участь ФФБ виду А «Джерельний». Без ПДВ».

Крім того, 30.12.2022 від імені ОСОБА_52 на банківський рахунок ТОВ «ФК СІСТЕМІНВЕСТ» № НОМЕР_2 надійшли грошові кошти в сумі 478 985,40 грн з призначенням платежу «перерахування коштів в управління зг. договору № 1/587 від 23.11.2022 про участь ФФБ виду А «Джерельний». Без ПДВ».

Загальна сума грошових коштів, внесених до фонду фінансування будівництва на підставі вищевказаного договору склала 490 960 грн.

Разом з тим, мінімальна ринкова вартість вказаної квартири станом на 30.12.2022 становила 2 646 000 грн, що на 2 155 040 грн вище за суму фактично сплачених від імені ОСОБА_52 грошових коштів.

30.01.2023 ОСОБА_56 на підставі акту приймання-передачі об`єкта інвестування (квартири) було передано у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 63 кв. м.

У період часу із 03.11.2023 по 30.01.2023 ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_37 неправомірну вигоду у вигляді переваги, а саме знижки на придбання об`єкта інвестування (квартири) в сумі 2 155 040 грн, яка у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 1 Примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром неправомірної вигоди, за вчинення дій з використанням наданого йому службового становища, а саме в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс» листа від 16.11.2022 № 7/21/12297-22 про надання від імені Мінрегіону дозволу ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання із ТОВ «Сітігазсервіс», за умов, визначених робочою групою Мінрегіону, з метою створення умов для подальшого укладення між ДП «Укркомунобслуговування» та ТОВ «Сітігазсервіс» договору № 09/12/2022-1 від 09.12.2022, договору № 09/12/2022-2 від 09.12.2022, договору від 09.12.2022 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) земельної ділянки.

12.06.2025 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України.

13.06.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 із визначенням застави та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків: клопотання подане в межах предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, його зміст містить необхідні відомості, визначені ч. 1 ст. 184 КПК України; виконано вимоги, передбачені ч.2, 3 ст.184 КПК України; ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих злочинів; наявні ризики, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення - недоведений; застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного; до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів та визначити альтернативний запобіжний захід - заставу; при визначенні розміру застави слід вийти за межі, визначені п.3 ч.5 ст.182 КПК України; розмір застави в сумі 20 000 000 грн є співрозмірним з майновим станом підозрюваного, сумою грошових коштів, яка є предметом кримінально-протиправних дій, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього; потрібно визначити обов`язки зазначені детективом.

Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України судом апеляційної інстанції ухвала слідчого судді переглядається в межах поданих апеляційних скарг.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 ст.194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють, кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст. Відтак, повідомлення про підозру є одним із найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка набула статусу підозрюваного, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч.5 ст.9 КПК України.

Так, у своїх рішеннях під обґрунтованою підозрою ЄСПЛ розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах провадження для обмеження прав осіб.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Відтак, повідомлення про підозру - це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі розслідування може перерости у твердження у вигляді обвинувального акту. Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати їм оцінку з точки зору їх допустимості та достатності. Повнота та всебічність проведеного розслідування теж не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при дослідженні обґрунтованості підозри.

Проаналізувавши зміст повідомлення про підозру та матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що описана у повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими матеріалами досудового розслідування вказує на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного ОСОБА_6 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування щодо нього та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги цього висновку слідчого судді не спростовують.

Так, слідством встановлено, що ОСОБА_6, обіймаючи посаду державного секретаря Мінрегіону, підписав лист №7/21/12297-22 від 16.11.2022, яким інформував ДП «Укркомунобслуговування» про надання згоди 11.11.2022 робочою групою на укладення господарського зобов`язання (інвестиційного договору з реконструкції та будівництва) із ТОВ «Сітігазсервіс».

При цьому стороною обвинувачення не стверджується, що ОСОБА_6 приймав, як посадова особа, рішення щодо управління об`єктами державної власності, як зазначає у своїй апеляційній скарзі захисник.

Крім того, відповідно до Положення про Мінрегіон, затвердженого постановою КМУ №197 від 30.04.2014 (в редакції №850 25.09.2019), робоча група не наділена повноваженнями на прийняття рішень щодо управління об`єктами державної власності, оскільки ці повноваження належать виключено міністру Мінрегіону, а тому направлення листа з інформацією про рішення неуповноваженого органу, ставить під сумнів правомірність такого інформування.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя не вказав, на підставі яких саме відомостей, дійшов до висновку про причетність ОСОБА_6 до ймовірних кримінальних правопорушень, що повідомлення державним секретарем про прийняте рішення повністю ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Надаючи оцінку покликанням апеляційної скарги на те, що ОСОБА_6 обіймав посаду державного секретаря Мінрегіону з 23.05.2022 до 21.11.2022, а тому не міг брати участь в інкримінованих діях, колегія суддів зазначає, що матеріалами клопотання безумовно підтверджується, що події, які розслідуються у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024, охоплюють наведений проміжок часу.

Посилання апеляційної скарги захисника на безпідставність твердження сторони обвинувачення, що внаслідок дій ОСОБА_6 державі могли бути заподіяні збитки на суму 1 086 427 330,60 грн із посиланням на висновки №950 від 14.10.2024 та №762 від 24.03.2025 і відсутність у сторони обвинувачення висновку економічної експертизи, є неспроможним.

Так, сторона обвинувачення надала до клопотання про застосування запобіжного заходу висновок експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи від 22.05.2025 № 7612/24-41/7613/24-42, (т.6, а.с.184-201), що спростовує твердження сторони захисту про відсутність цього висновку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності.

Таким чином, оскільки захисник посилається на висновки експертиз №950 від 14.10.2024 та №762 від 24.03.2025, які суперечать висновку сторони обвинувачення щодо встановлення розміру шкоди, і усунення таких суперечностей не може бути проведеним іншим чином, як в порядку, визначеному п.1 ч.2 ст.332 КПК України, що виходить за межі предмету апеляційного розгляду, колегія суддів не вбачає підстав для допиту експертів і вирішення питання про призначення експертизи.

Твердження апеляційної скарги захисника про відповідність закону укладених договорів № 09/12/2022-1 від 09.12.2022, № 09/12/2022-2 від 09.12.2022, від 09.12.2022 про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) земельної ділянки, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки на цьому етапі розслідування суд позбавлений можливості оцінювати докази з точки зору їх достовірності, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення злочину є ймовірною та за встановлених обставин достатньою для подальшого розслідування з метою висунення обвинувачення або спростування підозри.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про те, що повідомлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтована.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі встановив наявність ризиків того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На думку колегії суддів, наведені слідчим суддею факти та обставини переконливо та конкретно вказують на існування наведених ризиків.

Так, наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду стверджується із огляду на: тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6, суворість можливого покарання, пов`язані із цим негативні наслідки, наявність у підозрюваного дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, майновий стан ОСОБА_6 та його близьких осіб, що свідчить про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Із огляду на наведене вище довід апеляційної скарги сторони захисту, що тяжкість інкримінованого злочину та суворість вірогідного покарання є єдиною підставою констатації наявності ризику переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду, є неспроможним.

Також, не може бути взяте до уваги посилання апеляційної скарги захисника на необґрунтованість висновку слідчого судді щодо достатності майнового стану ОСОБА_6 для його можливого переховування, оскільки вилучення у родини ОСОБА_6 під час обшуку готівкових коштів у сумі 227 100 доларів США, з огляду на розмір коштів не може цілком заперечувати можливу наявність у підозрюваного та членів його сім`ї грошових активів у іншому місці та формі.

Також наявність у ОСОБА_6 міцних соціальних зв`язків на території України не виключає потенційну можливість підозрюваного перетнути державний кордон. Зокрема, додаткові можливості залишити територію України надає скасування візового режиму з країнами Європи та повномасштабне вторгнення російської федерації до України.

Твердження апеляційної скарги захисника про те, що на виконання обов`язків підозрюваний здав паспорт громадянина України для виїзду за кордон, не нівелює наведеного ризику, так як відсутність паспорту унеможливлює офіційний перетин кордону, проте не виключає такого поза межами пропускних пунктів, оскільки у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати державний кордон у місцях активних бойових дій та тимчасово окупованих територій.

Кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, відтак, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 демонструє належну процесуальну поведінку та його не затримували у порядку п.3 ч.1 ст.208 КПК України.

Наявність ризику знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя встановив на підставі того, що на момент вчинення інкримінованих злочинів ОСОБА_6 обіймав посаду державного секретаря Мінрегіону, що об`єктивно свідчить про набуття ним відповідних службових контактів, що, зважаючи на ознайомлення останнього з більшим обсягом матеріалів досудового розслідування у цьому провадженні, підозрюваний може використати свої зв`язки з метою впливу на осіб, які мають доступ до важливої інформації або документів, зокрема в органах державної влади, підпорядкованих підприємствах та установах задля знищення, приховування або спотворення таких відомостей, що лист Мінінфраструктури щодо відсутності доступу до частини документів колишнього Мінрегіону може свідчити про існування реальної загрози щодо приховування або втрати важливої документації, місце зберігання якої може бути відоме підозрюваному, а у слідства є необхідність в проведенні слідчих (розшукових) дій щодо встановлення додаткових обставин та отримання відповідних доказів.

Твердження апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_6 звільнений із Мінрегіону, тому не має доступу до документообігу Мінрегіону/Мінінфраструктури, колегія суддів вважає безпідставним, адже для цього підозрюваний, користуючись здобутим досвідом, знайомствами та авторитетом за час роботи, може залучити інших осіб та набуті іншими підозрюваними професійні й особисті зв`язки.

Враховуючи, що досудове розслідування ще триває і сторона обвинувачення не завершила збирання доказів у провадженні, посилання сторони захисту на те, що у помешканні ОСОБА_6 неодноразово проводилися обшуки для вилучення необхідних слідству речей та документів, не може виключати існування вказаного ризику.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя встановив на підставі того, що КПК України встановлює процедуру отримання показань від свідків у кримінальному провадженні; в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, не будучи обмеженим у спілкуванні зі свідками, ОСОБА_6 може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на цих осіб з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, використовуючи наявні у нього зв`язки, набуті під час здійснення професійної діяльності, може особисто або ж через інших осіб впливати на свідків, частина з яких є діючими або колишніми працівниками Мінрегіону, ТОВ «Сітігазсервіс», ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест», ДП «Укркомунобслуговування», Державної агрофірми «Kвіти України». Також підозрюваний залучав для вчинення кримінального правопорушення наближену до нього особу - ОСОБА_57 . Окрім цього, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, що створює обґрунтовані підстави вважати, що такі особи можуть узгоджувати свої дії з метою уникнення кримінальної відповідальності, зокрема шляхом зміни показань та узгодження спільної лінії захисту.

Посилання апеляційної скарги захисника на те, що ОСОБА_6 звільнений з Мінрегіону, і не має зв?язків та впливу на колишніх працівників Мінрегіону, є неспромоєжним, так як сам лише факт звільнення не може виключати спілкування з колишніми та діючими працівниками Мінрегіону, а відтак і можливість впливу на них.

Твердження апеляційної скарги захисника, що з матеріалів клопотання не вбачається відношення ОСОБА_6 до придбаної ОСОБА_58 для себе квартири спростовується доданими до клопотання матеріалами, відповідно до яких ОСОБА_6 через свою дружину ОСОБА_53, не обізнану з дійсними підставами набуття прав на вказане нерухоме майно за заниженою ціною, забезпечив передачу ОСОБА_39 анкетних даних ОСОБА_52 для укладення від його імені договору про участь у Фонді фінансування будівництва з ТОВ «Фінансова компанія Сістемінвест».

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких встановив слідчий суддя.

Водночас, під час розгляду клопотання слідчий суддя прийшов до переконання, що ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості. А тому обґрунтовано не встановив його наявності.

За таких обставин слушним є твердження апеляційної скарги захисника про недоведеність ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.28 ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України, та наявність заявлених ризиків, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування до нього запобіжного заходу.

Відповідно до приписів ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Обираючи запобіжний захід слідчий суддя врахував, що: надані відомості свідчать про достатню кількість доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України; злочини, у вчиненні яких підозрюється останній, відносяться до тяжких та особливо тяжких, є корупційними; станом на день вирішення клопотання ОСОБА_6 виповнилося 46 років, він має певні хронічні хвороби; перебуває у шлюбі, має двоє малолітніх дітей та батька - ОСОБА_59 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на утриманні; ОСОБА_6 обіймав посаду члена правління НАК «Нафтогаз України»; відомості щодо майнового стану підозрюваного та членів його сім`ї; розмір предмета злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що становить 1 086 427 330,60 грн, а за ч. 4 ст. 368 КК України - 2 155 040 грн, та прийшов до правильного висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам.

Із огляду на вищенаведене неспроможними є доводи апеляційної скарги захисника про те, що прокурор не довів необхідність тримання під вартою та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Із абз.2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998 вбачається, що корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав.

Відтак, корупція є однією з основних загроз національній безпеці, яка підриває фінансову систему, наслідками чого може бути втрата країною політичних та економічних позицій на міжнародній арені, погіршення її іміджу, міжнародна ізоляція, скорочення чи навіть повне припинення зовнішніх інвестицій.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги: обставини вчинення кримінальних правопорушень, які полягали у тому, що ОСОБА_6, використовуючи своє службове становище державного секретаря Мінрегіону, організував схему незаконної передачі земельної ділянки державного підприємства приватному забудовнику, внаслідок чого державі могли бути завдані збитки у понад 1 млрд грн, а також, діючи в інтересах забудовника, одержав неправомірну вигоду у вигляді значної знижки на придбання квартири, загальна сума якої перевищує 2 млн грн, за сприяння у погодженні інвестиційних договорів, реальність встановлених ризиків, професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного, та прийшов до переконання, що застава у визначених законом межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір, встановлений законом, та дорівнює 20 000 000 грн.

Так, згідно з матеріалами провадження батько ОСОБА_6 - ОСОБА_60 володіє такими об`єктами нерухомого майна, які підозрюваний декларує на праві користування у своїй декларації: земельна ділянка, площею 0,121 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: 3222481601:01:051:0330; земельна ділянка, площею 3,8215 га, розташована за адресою: Черкаська обл., Тальнівський р-н, кадастровий номер: 7124084400:01:001:0457; земельна ділянка, площею 0,6015 га, розташована за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер: 7124084400:02:001:0132; земельна ділянка, площею 3,7081 га, розташована за адресою: Черкаська обл., Тальнівський р-н, с/рада Корсунська, кадастровий номер: 7124084400:01:001:0456; земельна ділянка, площею 3,7325 га, розташована за адресою: Черкаська обл., Тальнівський р-н, с/рада Корсунська, кадастровий номер: 7124084400:01:001:0202; земельна ділянка, площею 3,7195 га, розташована за адресою: Черкаська обл., Тальнівський р-н, с/рада Корсунська, кадастровий номер: 7124084400:01:001:0006; житловий будинок, площею 256,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно дружині ОСОБА_6 - ОСОБА_61 на праві власності належить: земельна ділянка, площею 0,0603 га, розташована за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер: 7420610100:01:016:0020; квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ., а також згідно з даними Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України - автомобіль MERCEDES-BENZ GLS 400.

Згідно з інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами, із 1998 року по 1 квартал 2025 року ОСОБА_6 отримав дохід в сумі 25 054 704 грн, а його дружина - 18 109 891 грн.

Відповідно до щорічної декларації підозрюваного, поданої ним як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, ОСОБА_6 задекларував власні доходи, у тому числі подарунки, на загальну суму 15 292 178 грн. ОСОБА_62 отримала за вказаний період доходи, у тому числі подарунки, на загальну суму 3 376 655? грн.

До того ж, як вбачається з щорічної декларації за 2024 рік ОСОБА_6 задекларував належні йому грошові активи, а саме: готівкові кошти в сумі 85 000 доларів США, 20 000 євро, кошти, розміщені на банківських рахунках, 104 253 долари США 6 173 525 грн, щодо дружини зазначено грошові активи в сумі 200 000 доларів США.

У зв`язку з викладеним колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо виключності випадку, а також з визначенням застави в сумі, що складає 20 000 000 грн, адже саме такий розмір є співрозмірним із майновим станом підозрюваного, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи вищевказане, а також положення ч.2 ст.182 КПК України, згідно з якими застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), немає підстав для висновку, що слідчим суддею визначено заставу у завідомо непомірному розмірі.

Тому безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника у цій частині.

При цьому визначений прокурором розмір застави, а саме 50 млн грн, дійсно, є непомірним, оскільки прокурором не обґрунтовано реальну можливість внесення такої при тому, що вартість всього виявленого майна підозрюваного та його родини явно не корелюється з визначеним стороною обвинувачення розміром застави.

Відтак, помилковими є посилання апеляційної скарги прокурора на те, що визначений слідчим суддею розмір застави не є достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не є непомірним.

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.370 КПК України. Відтак, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 та захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2025 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4