- Presiding judge (HACC AC): Panaid I.V.
Справа № 991/4325/25
Провадження №11-сс/991/410/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4,
прокурора - ОСОБА_5,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.06.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000001543 від 02.11.2022,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.06.2025 задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 08.05.2025 за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1, а саме:
-мобільний телефон Iphone 15, модель А3296;
-ноутбук серійний номер C1MSAVYUH3QD;
Приймаючи дане рішення слідчий суддя виходив з того, що під час обшуку власником не було надано паролів до вищезазначених технічних пристроїв, що стало підставою для їх вилучення. Постановою детектива НАБУ від 12.05.2025 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно - технічну експертизу з метою встановлення наявності на вилучених технічних засобах файлів ( в т.ч. видалених), що мають значення для кримінального провадження. Окрім цього, детективом доведена відповідність вилученого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, вилучене майно визнано речовим доказами.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, вважаючи його незаконним, прийнятим з істотним порушенням вимог КПК України, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, представник власника майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000001543 від 02 листопада 2022 року.
Зазначає, що слідчий суддя ВАКС дійшов хибного висновку про необхідність накладення арешту з метою збереження речових доказів, оскільки клопотання детектива НАБУ не містить мети арешту, а таке втручання у право на мирне володіння порушує принцип справедливого балансу. Зокрема, представник зазначає про протиправне накладення арешту на майно, оскільки воно не відповідає майну, зазначеному в протоколі обшуку. Слідчий суддя приймаючи дане рішення не взяв до уваги, що на ноутбуці та мобільному телефоні знаходиться особиста інформація (фотографії та відео) ОСОБА_7, яка має вагоме значення для неї. На думку представника, в слідства відсутні докази, що саме цей ноутбук та мобільний телефон мають переписку, в якій фігурують підозрювані особи, та яка цікавить слідство, а також докази того, що дані технічні пристрої використовувались під час протиправної діяльності. Заперечує відповідність вилученого майна ознакам та критеріям речового доказу, зокрема, відповідне майно не зберегло на собі сліди або докази, необхідні для з`ясування обставин у кримінальному провадженні, а власник майна не є підозрюваним чи обвинуваченим, майно ОСОБА_7 набуте у власність правомірно. Крім того зазначає, що вилучені технічні пристрої є лише матеріальними носіями інформації та самі по собі не є доказами, з огляду на що підлягають поверненню.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено слідчим суддею, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022000000001543 від 02.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5, ч. 2 ст. 210 КК України.
За версією органу досудового розслідування, службові особи Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ДнОДА), зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ТОВ «Будінвест Інжиніринг», всупереч інтересам служби, уклали упродовж 2022 року низку договорів, у тому числі щодо ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг у Дніпропетровській області та перерахували на рахунки вказаної компанії кошти в сумі близько 1,5 мільярда гривень, внаслідок чого державним інтересам заподіяно тяжкі наслідки. Окрім цього, зловживаючи своїм службовим становищем службові особи ДнОДА, діючи спільно зі службовими особами та засновниками підконтрольної їм юридичної особи ТОВ «Будінвест Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 40130383), вчинили заволодіння бюджетними коштами, розпорядником яких є Департамент житлово-комунального господарства ДнОДА, в особливо великих розмірах (за період з січня по жовтень 2022 року на суму 1 млрд 360 млн грн), шляхом перерахування їх ТОВ «Будінвест Інжиніринг» за надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення в Дніпропетровській області та в подальшому по ланцюгу безтоварних операцій на підприємства, що мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Ренікс торг» (код ЄДРПОУ 423733328), ТОВ «Мерніс» (код ЄДРПОУ 42540694), ТОВ «Смарт люкс компані» (код ЄДРПОУ 43817106), ТОВ «Максі-буд плюс» (код ЄДРПОУ 43907388), ТОВ «ДЗМК» (код ЄДРПОУ 41156706), ТОВ «БНМ» (код ЄДРПОУ 42845022), ТОВ «Фірма Дікат» (код ЄДРПОУ 43491140), ТОВ «Домінантплюс» (код ЄДРПОУ 39606697), ТОВ «Царичанський асфальтобетонний комбінат» (код ЄДРПОУ 42167022), ТОВ «Криничанський афальтобетонний комбінат» (код ЄДПРОУ 40132600). В свою чергу, упродовж 2022 року службові особи ТОВ «Будінвест Інжиніринг» за попередньою змовою з іншими особами, достовірно знаючи, що частина перерахованих грошових коштів від Дніпропетровської ОДА за укладеними договорами одержані злочинним шляхом, вчинили дії, спрямовані на маскування їхнього походження. За таких умов, сторона обвинувачення вважає, що колишнім службовцем ДнОДА ОСОБА_10 за співучасті з головою ДнОДА ОСОБА_11, службовими особами ДнОД(В)А, директором та засновниками ТОВ «Будінвест інжиніринг» могло бути вчинено зловживання владою або службовим становищем в інтересах підконтрольного ТОВ «Будінвест інжиніринг» та ПАТ «Запорізьке кар`єроуправління», тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, заволодіння коштами ДнОД(В)А та легалізації (відмивання) коштів здобутих злочинним шляхом.
Оглядом виписки про рух коштів за рахунком № НОМЕР_1 ПрАТ «Запорізьке кар`єроуправління» у АТ «Укрексімбанк» встановлено, що із зазначеного рахунку перераховувались грошові кошти на рахунки ТОВ «Севент консалтинг груп» всього за період із 27.09.2022 по 03.07.2024 в сумі 3 750 000 гривень із призначенням платежу «плата за юридичні послуги згідно договору №10/03-2021 від 10.03.2021р.». Згідно версії сторони обвинувачення, ТОВ «Севент консалтинг груп» засноване 31.01.2020 ОСОБА_11, директором якого з 30.01.2023 є син ОСОБА_11 - ОСОБА_12, а починаючи із 31.01.2020 була ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
08.05.2025 детективами НАБУ проведено обшук будинку за адресою: АДРЕСА_1, в якому проживає ОСОБА_7 у ході якого вилучено майно, на яке ухвалою слідчого судді від 04.06.2025 накладено арешт.
Постановою детектива від 08.05.2025 вилучені технічні пристрої визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022000000001543.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно положень ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою збереження речових доказів.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно вимог ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.
08.05.2025 детективами НАБУ за участі, серед іншого, ОСОБА_7, якій вручена ухвала про обшук, та її адвоката, проведено обшук будинку, в якому вона проживає, за адресою АДРЕСА_1 . Під час проведення обшуку, серед іншого, виявлено мобільний телефон Iphone, модель А3296 та ноутбук, серійний номер - C1MSAVYUH3QD, які містили систему логічного захисту. Оглядом, проведеним під час обшуку, встановлено, що на дисплеї мобільного телефону зафіксований вхідний виклик від абонента, підписаного « ОСОБА_13 », що стало підставою вважати про наявність у виявлених пристроях інформації можливої причетності ОСОБА_7 до обставин, які встановлюються в даному провадженні. Разом з цим, ОСОБА_7 відмовилась надати паролі для подолання системи логічного захисту виявлених пристроїв, у зв`язку з чим виникла необхідність в їх детальному огляді та проведення експертного дослідження, а тому детективами прийнято рішення про їх вилучення та призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу.
Окрім цього, 08.05.2025 постановою детектива НАБУ вилучені пристрої визнано речовими доказами як такі, що містять в собі відомості, які мають значення для досудового розслідування і можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З огляду на зазначене, враховуючи стадію та обставини кримінального провадження, систему логічного захисту, наявність постанови про призначення судової технічної експертизи, приписи ст. 167, 168 та 170 КПК України, колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді про обґрунтованість вилучення мобільного телефону Iphone, модель А3296 і ноутбуку, серійний номер - C1MSAVYUH3QD, а також можливість застосування до них заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо доводів представника власника майна про протиправне накладення арешту на майно, з огляду на не відповідність майну, зазначеному в протоколі обшуку (невірно вказана модель), колегія суддів зазначає наступне. Правильність зазначення марки чи моделі технічного пристрою не є підставою для перегляду ухвали в апеляційному порядку, оскільки дана обставина не впливає на законність та обґрунтованість рішення слідчого судді в контексті відповідності майна ознакам речового доказу та можливості застосування до нього арешту майна. Належність їй даних технічних пристроїв володільцем ОСОБА_7 не оспорюється, дане майно можливо ідентифікувати за допомогою серійних номерів, відповідність та приналежність вилученого майна підтверджена підписом володільця в протоколі обшуку. З огляду на зазначене доводи представника в цій частині колегія суддів відхиляє як такі, що не мають істотного значення.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя мотивував накладення арешту вилучених технічних пристроїв необхідністю проведення експертного дослідження та подолання системи логічного захисту з метою проведення повного огляду на предмет наявності в них відомостей, що встановлюються у кримінальному провадженні, з чим погоджується і колегія суддів. Наразі триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та перевіряється можлива причетність/обізнаність ОСОБА_7, яка в період розслідуваних подій була директором одного з підконтрольних ОСОБА_11 товариств, на яке здійснювалося перерахування коштів, правомірність та обґрунтованість чого є предметом перевірки в кримінальному провадженні. Доводи про відсутність в ОСОБА_7 статусу підозрюваної чи обвинуваченої є неспроможними, адже згідно ст. 170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої особи, в тому числі тієї, що правомірно ним володіє.
З огляду на зазначене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливу наявність у вилучених пристроях відомостей про обставини кримінального правопорушення, що встановлюються та можуть в подальшому бути використані як докази. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують. Враховуючи обставини справи та завдання кримінального провадження таке втручання в право володіння майном на даній стадії розслідування є співрозмірним та виправданим, сприятиме досягненню мети щодо повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування, а також забезпеченню збереження цього майна. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у разі встановлення інших фактів, їх доведеності чи спростування, у зв`язку з чим відпаде необхідність у застосуванні заходів забезпечення збереження майна, його можна буде повернути власнику в порядку ст. 174 КПК України.
В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку слідчого судді щодо накладення арешту на телефон Iphone, модель А3296 і ноутбук, серійний номер - C1MSAVYUH3QD. Відтак, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання детектива, які дають підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям, визначеним у ст.ст.98, 168, 170 КПК України, наявні в ньому відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 168, 170, 173, 309, 401, 404, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.06.2025 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3