Document No. 128666297

Справа № 761/19475/19

Провадження № 1-кп/991/10/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1,

суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретарів судового засідання - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

прокурорів - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

обвинувачених - ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

захисників - ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000217 від 15 березня 2019 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України:

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вараш, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кропивницький, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3,

ВСТАНОВИВ:

I. Вступ

1.Це кримінальне провадження здійснюється відносно слідчих Подільського управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_17, ОСОБА_15 та оперуповноваженого відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП у м. Києві ОСОБА_16, які за версією сторони обвинувачення, діючи за попередньою змовою групою осіб, вимагали та одержали неправомірну вигоду від ОСОБА_22 за невчинення процесуальних дій у межах кримінального провадження щодо останнього.

2.На думку сторони обвинувачення, встановлено достатні докази для пред`явлення ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обвинувачення за ч. 4 ст. 368 КК України, що і стало підставою для звернення прокурора до суду з обвинувальним актом щодо обвинувачених.

3.Обвинувачені не визнають вину в інкримінованому злочині, зазначивши, що описані в обвинувальному акті обставини не відповідають дійсності, оскільки спілкування із заявником та свідком відбувалося у межах реалізації оперативної закупки для розкриття злочинної діяльності постачальника прекурсорів та усі обговорення і зустрічі стосувалися передачі заборонених речей/коштів для їх придбання. Спільно із захисниками висловили позицію про недопустимість доказів та наявність підстави для закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування.

4.З огляду на суть пред`явленого обвинувачення, позиції сторін, а також надані суду докази, керуючись положеннями статей 368, 374 КПК України, у цьому вироку колегія суддів спочатку наведе позицію сторони обвинувачення (розділ ІІІ) та позицію сторони захисту (розділ IV), після цього викладе перелік фактичних обставин, які були встановлені судом на підставі досліджених в ході судового розгляду доказів (розділ V), потім, проаналізувавши ці обставини, оцінить, чи наявний в діях обвинувачених склад інкримінованого злочину (розділ VI), наведе мотиви неврахування окремих доказів (розділ VII) та проаналізує позицію сторони захисту (розділ VIII).

5.У підсумку, колегія суддів вирішить питання стосовно доведеності пред`явленого обвинувачення (розділ IX) та необхідності призначення покарання (розділ X), а також розгляне інші питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку (розділ XI).

II.Частина статті Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за інкримінований злочин

6.Відповідно до ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

7.Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

8.За версією сторони обвинувачення, наприкінці вересня - початку жовтня 2018 року обвинувачені висунули вимогу ОСОБА_22 надати неправомірну вигоду в сумі 50 000 доларів США за невиконання ними дій, пов`язаних з обмеженням його прав, свобод, законних інтересів, а 22 жовтня 2018 року ОСОБА_15 та ОСОБА_17 одержали через посередника визначену суму неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США.

9.На час вчинення таких дій, відповідальність за них була передбачена ч. 4 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10 грудня 2015 року), яка передбачала, зокрема, що «… одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та третьої особи … за вчинення … такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, якщо предметом таких дій була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди … - карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна».

10.У подальшому до вказаної статті неодноразово вносились зміни, які, однак, не скасовували кримінальну протиправність діяння, не пом`якшували кримінальну відповідальність та жодним чином не поліпшували становище особи, а тому зворотної дії у часі вони не мають.

11.З огляду на вказане та виходячи з положень ч. 2 ст. 4 та ст. 5 КК України, у цій справі підлягає застосуванню закон, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, тобто ч. 4 ст. 368 КК України у редакції від 10 грудня 2015 року.

III.Позиція сторони обвинувачення (обвинувальний акт - т. 1, а/с 5-17, виступ прокурора у дебатах - т. 14, а/с 145-161, виступ прокурора з реплікою - т. 15, а/с 98-106)

12.Наказами ІНФОРМАЦІЯ_4 №448 о/с від 17.05.2016 та №734 о/с від 20.07.2018 ОСОБА_17 та ОСОБА_15 було призначено на посади слідчих слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві, а наказом №77 о/с від 31.01.2017 на посаду оперуповноваженого відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП у м. Києві було призначено ОСОБА_16 .

13.Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи Національної поліції України є правоохоронними органами. Відповідно до норм Закону України «Про Національну поліцію», якими визначено повноваження та статус поліції, ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 після призначення їх на вказані посади здійснювали функції представників влади, у зв?язку з чим відповідно до ст. 18 КК України та примітки до ст. 364 КК України набули статусу службових осіб.

14.Крім того, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 є службовими особами, які займають відповідальне становище.

15.Так, групою слідчих слідчого відділу Подільського управління ГУНП у м. Києві, до складу якої входили, зокрема ОСОБА_23 та ОСОБА_17 (старший групи, якому доручено керувати діями інших слідчих), здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017100070005099 від 27.11.2017 за ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 311 КК України.

16.Оперативний супровід провадження здійснювався співробітниками УПН, зокрема оперуповноваженим відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків ОСОБА_16, на підставі ст.ст. 36, 40 КПК України та спільного наказу начальника Подільського УП ГУНП України у м. Києві, т.в.о. начальника слідчого відділу цього управління, начальника УПН від 16.01.2018 N? 12 «Про створення слідчо-оперативної групи для розкриття та розслідування кримінального правопорушення по кримінальному провадженню № 12017100070005099».

17.У кримінальному провадженні № 12017100070005099 від 27.11.2017 ОСОБА_22 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України.

18.Наприкінці вересня - початку жовтня 2018 року за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_16 вступив у злочинну змову з ОСОБА_17, ОСОБА_24 та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами із числа співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою вимагання у ОСОБА_22 неправомірної вигоди у сумі 50 000 доларів США за невиконання ними дій, пов?язаних із обмеженням його прав, свобод, законних інтересів, а саме: внесення клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою; притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 306 КК України, іншими епізодами неправомірної діяльності ОСОБА_22 ; кримінального переслідування за здійснення останнім подальшої діяльності, пов?язаної зі збутом прекурсорів.

19.З метою виконання цього спільного злочинного плану вказані особи у вересні-жовтні 2018 року за невстановлених у ході досудового розслідування обставин висунули ОСОБА_22 вимогу щодо передачі неправомірної вигоди, погрожуючи йому настанням вищевказаних негативних наслідків, на що він був вимушений погодитись.

20.У подальшому 09.10.2018 близько 10 год. відбулася зустріч біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_16 з ОСОБА_22, під час якої останній повідомив, що з метою виконання вказаних незаконних вимог він зібрав 25 000 доларів США із необхідних 50 000 доларів США, а також на виконання вказаних незаконних вимог ОСОБА_22 звернувся до оперуповноваженого Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_25 для того, щоб останній виступив посередником при передачі грошових коштів вказаним співробітникам поліції.

21.11.10.2018 близько 09 год. 00 хв. біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 зустрівся з ОСОБА_25 та підтвердив незаконні вимоги, раніше висунуті ОСОБА_22 .

22.Наступного дня у той же час та тому ж місці, відбулася повторна зустріч із ОСОБА_25, під час якої ОСОБА_16 знову підтвердив незаконні вимоги ОСОБА_22, та додатково повідомив, що останньому необхідно буде укласти угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, яке розслідується слідчими Подільського УП ГУНП у м. Києві.

23.19.10.2018 близько 19.00 год. з ОСОБА_25 зустрілись ОСОБА_17 та ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_5, під час якої ОСОБА_17 висловив ОСОБА_25 вимогу передати йому кошти у сумі 50 000 доларів США, які ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи вимагали у ОСОБА_22 . У ході розмови ОСОБА_25 повідомив ОСОБА_17 та ОСОБА_15, що зможе передати їм вказані кошти у понеділок 22.10.2018, оскільки вони у нього при собі відсутні, на що останні погодились.

24.Наступного дня, 20.10.2018 ОСОБА_26 зателефонував ОСОБА_25 та вказав на необхідність прискорити передачу ОСОБА_17 та ОСОБА_15 грошей.

25.Після цього, 22.10.2018 ОСОБА_25 на вимогу ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_15 про те, що о 17:00 год. поряд з відділенням банку « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за адресою: АДРЕСА_6, він та ОСОБА_17 зможуть отримати грошові кошти у сумі 50 000 доларів США.

26.Того ж дня, близько 17 год. 40 хв. слідчі ОСОБА_17 та ОСОБА_15, доводячи до кінця спільний злочинний план, знаходячись поряд з відділенням банку « ІНФОРМАЦІЯ_7 », отримали від ОСОБА_25 неправомірну вигоду - кошти у сумі 50 000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на цей день становило 1 409 100 грн., та у п`ятсот і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, після чого були затримані.

27.Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_17, ОСОБА_15 як службові особи, які займають відповідальне становище, та ОСОБА_16 як службова особа, одержали неправомірну вигоду для себе та третьої особи за невчинення ними в інтересах третіх осіб будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.

28.У зв`язку з викладеним, прокурор просить суд визнати обвинувачених винними за пред`явленим обвинуваченням та призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями у правоохоронних органах на 3 роки, та з конфіскацією майна.

IV.Позиція сторони захисту (т. 14, а/с 176-211, т. 15, а/с 2-64, 69-82, 87-96, 114-116)

29.Представники сторони захисту - захисники та обвинувачені заперечували проти пред`явленого обвинувачення, вважаючи його необґрунтованим.

30.Основні доводи сторони захисту щодо пред`явленого обвинувачення та кримінального провадження полягають у такому:

-наявні підстави для закриття кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт направлено поза межами строку досудового розслідування, що за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є безумовною підставою для закриття кримінального провадження;

-докази є недопустимими, оскільки зібрані з порушенням підслідності та з порушеннями норм, передбачених КПК України, детальний опис зауважень відображено у Розділах VII та VIII.

31.Обвинувачені ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 зазначили, що не вчиняли жодних незаконних та протиправних дій, а здійснювали розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_22, розповівши свої версії подій, які є предметом судового розгляду.

32.Обвинувачений ОСОБА_16 під час свого допиту у судовому засіданні від 19.03.2025 розповів, що на період досліджуваних подій обіймав посаду оперуповноваженого Управління протидії наркозлочинності ГУНП у м. Києві та у зв`язку із поширеними випадками смертності від вживання наркотиків, йому було поставлено завдання з`ясувати причини та джерела їх поширення. Деякі з родичів померлих надали чеки (квитанції) з ІНФОРМАЦІЯ_8, тому існували припущення, що наркотичні засоби отримані з пошти. Одне з таких відправлень містило пігулки зі вмістом ефедрину - прекурсору. У зв`язку із виявленими відомостями було прийнято рішення про реєстрацію кримінального провадження, у кінці 2017 року зареєстрували ще одне провадження, та проводилися оперативно-технічні заходи, за результатами яких було встановлено, що постачальником таких пігулок був житель Краматорська. Однак, він рідко здійснював відправлення від свого імені, імовірно цим могли займатися його дружина, матір чи знайомі. Улітку 2018 року було проведено оперативну закупку пігулок, які за висновком експертизи, мали у вмісті псевдоефедрин, з якого виготовляють матамфітамін. Надалі, проведено другий етап закупки і прийнято рішення про затримання ОСОБА_22, тому ОСОБА_16 із слідчим, начальником відділу, старшим оперуповноваженим його відділу вирушили в місто Краматорськ. ОСОБА_22 було затримано біля входу до ІНФОРМАЦІЯ_8 перед черговим відправленням близько 1 500 пігулок. Після затримання вони відразу поїхали до міста Києва, під час поїздки обговорювали з ОСОБА_22 можливість співробітництва з метою викриття постачальника таких пігулок. ОСОБА_22 не хотів викривати постачальника - ОСОБА_27, побоюючись негативних наслідків і повідомив, що не має коштів для закупки пігулок, тому треба буде брати у борг, закупляти пігулки і так можливо буде викрити.

ОСОБА_22 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Наступна зустріч з ним була після його звільнення з-під варти, коли він прибув на допит до слідчого. Після виходу із СІЗО він не відмовлявся від домовленості по співпраці, але тоді зник і вони не спілкувалися. Одного дня, керівник сказав, що прибув ОСОБА_22, він провів його до кабінету керівника. Предмет їхньої розмови не знає, однак через деякий час йому зателефонувала людина, яка мала ввійти у довіру постачальнику. З ОСОБА_22 було обговорено роль цієї людини, що вона повинна буде зробити, зокрема познайомити його з оптовим постачальником і в подальшому під їхнім контролем провести ті самі оперативні закупки, тільки у більших об`ємах. Цей оптовик дуже рідко з`являється в Україні, тому версія ОСОБА_22 для того, щоб витягнути його в Україну полягала у закупці серйозної партії таблеток, щоб мати можливість встановити його особу. Для великої партії закупки потребувалися значні грошові кошти, адже закупівельна ціна становила 1 євро за 1 таблетку, але коштів би на таку закупку Головне управління не дало, на що ОСОБА_22 висловив готовність дати людину, та гроші. З часом з`явилася людина від ОСОБА_22, який представився діючим працівником поліції - ОСОБА_25 і готовий співпрацювати з ними, щоб викрити цього оптовика. Після чого, обвинувачений і працівники управління обіцяли, що чи-то справа закриється, чи підозру скасують. Такі обіцянки давалися, щоб ОСОБА_22 вивів на постачальника.

Під час першої зустрічі ОСОБА_25 повідомив, хто він і що оплату за співпрацю здійснить ОСОБА_22 . Вказане було доведено до відома керівництво, після чого заступник начальника управління ОСОБА_28 вказав припинити будь-яку взаємодію з цими особами. Незважаючи на це, ОСОБА_25 продовжував телефонувати і писати, що зафіксовано в матеріалах. Під час випадкової зустрічі біля управління, він повідомив про розмову з начальником відділу ОСОБА_29 . Обвинувачений відповів, що спілкування завершено, і порадив звертатися до інших осіб. Також обвинувачений зазначив, що вони є одногрупниками з ОСОБА_15, тому може звернутись до нього. Пізніше вони кілька разів зустрічались. Згодом на вечірній нараді було повідомлено про затримання двох слідчих Подільського району.

33.Обвинувачений ОСОБА_17 представив свою версію подій, при наданні показань у судовому засіданні від 19.05.2025. Так, ОСОБА_17 розповів історію кримінального провадження по збуту прекурсорів у Подільському районі, у межах якого ОСОБА_22 повідомлено про підозру. Після проведених оперативних закупок та експертизи було встановлено, що пігулки містять псевдоефедрин, було прийнято рішення про затримання ОСОБА_22 у місті Краматорськ. Не пам`ятає точно, але вважає, що до ОСОБА_22 було застосовано тримання під вартою як запобіжний захід. Втім, ОСОБА_17, будучи старшим слідчим групи по вказаному кримінальному провадженню, тривалий час активної фази досудового розслідування перебував на лікарняному, тому не приймав по ньому будь-яких рішень, а основні слідчі дії проводив ОСОБА_30 . Зі слів колег, йому стало відомо, що ОСОБА_22 був доставлений для допиту до ІНФОРМАЦІЯ_5, тому він надав вказівку видати йому три повістки на кожен день, щоб у разі його неявки були підстави для оголошення у розшук.

Під час спілкування із ОСОБА_29 йому стало відомо про бажання та готовність ОСОБА_22 викрити постачальника на ім`я ОСОБА_31, справжні дані якого були невідомі. ОСОБА_17 не заперечував проти такого викриття та документування діяльності постачальника, тим паче йому були необхідні пігулки для кваліфікації за ч. 3 ст. 311 КК України. Також йому повідомили, що ОСОБА_22 через попереднє затримання побоюється особисто здійснювати передачу пігулок, тому це буде відбуватися через іншу особу, яким обрали ОСОБА_25, оперуповноваженого ОСОБА_32 . Як йому відомо, він навчався з ОСОБА_15 та мав зв`язки з ОСОБА_22 . Пояснив, що йому було все одно, хто принесе пігулки, адже вони були необхідні для дослідження.

22 жовтня 2018 року він з ОСОБА_15 пішов на зустріч біля банку на Нивках. Як зазначив обвинувачений, при собі він мав процесуальні документи для оформлення добровільної видачі наркотичних засобів, які мав передати ОСОБА_25 . Втім, з обстановки біля банку зрозумів, що очікуються неприємності, адже довкола були автомобілі із затонованими вікнами та особами всередині. ОСОБА_17, зважаючи на свій досвід розслідування злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотиків вказав, що неодноразово співробітники СБУ зупиняли його від розслідувань щодо їхніх агентів та погрожували йому. Навіть того дня - 22 жовтня 2018 року він затримав наркокур`єра із великим обсягом наркотичних засобів. Втім, зустрівшись із ОСОБА_25 вони почали розмову, під час якої останній дістав пакет 15*15, із його розміру ОСОБА_17 зрозумів, що у ньому не знаходяться пігулки. Після певної перепалки з ОСОБА_25, обвинувачений сказав йому піти покласти пакет у банківську комірку, для того, щоб йому не передали цей пакет. Однак, працівники банку повідомили, що банк уже закритий, тому вони вийшли з нього. При виході з банку, ОСОБА_17 звернув увагу, що у тамбурі банку є камера, тому попросив дати йому пакунок, який він викинув там же. Так, як стверджує обвинувачений, вони вийшли пустими з банку. Після виходу з банку вони з ОСОБА_15 пішли на зупинку і сіли в автобус у напрямку станції метро «Нивки», проїхавши три зупинки. В автобусі невідомі йому люди полили його газом, шокованим він перебіг на дорогу і його почали затримувати, застосовуючи насильство та завдаючи тілесні ушкодження. Йому були незрозумілі підстави для затримання, враховуючи, що при ньому не було ніякого пакету, лише ознайомлюючись із матеріалами клопотання про застосування запобіжного заходу йому стало відомо, що пакет виявлений при ОСОБА_15 .

Повідомив, що з ОСОБА_22 особисто ніколи не спілкувався, а з ОСОБА_25 лише один раз під час зустрічі біля банку, його деталей спілкування з ОСОБА_16 не знає. Був переконаний, що у пакеті були наркотики, з огляду на величину пакету, які хотіли йому передати.

Також у судових дебатах ОСОБА_17 висловився щодо недопустимості усіх зібраних доказів, оскільки вважає їх зібраними всупереч норм КПК України. Обвинувачений просив визнати його, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 невинуватими, у зв`язку із недоведеністю, що в їх діях є склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України.

34.Обвинувачений ОСОБА_15 надав схожі показання у судовому засіданні від 19 травня 2025 року. Повідомив, що з липня 2017 року працював слідчим в Подільському управлінні поліції ГУНП в м. Києві, займався справами пов`язаними з незаконним обігом наркотичних речовин. Був у групі слідчих по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_22 і пам`ятає, що були проведені оперативні закупки по цьому провадженню. Деталей всіх цих процесуальних дій не знав та особисто ОСОБА_22 бачив один раз. Не пам`ятає точно, хто йому повідомив, але ОСОБА_22 мав здати ОСОБА_27 . У якийсь момент з`явився ОСОБА_25, з яким вони навчалися та проживали 4 роки у казармі разом. Один раз вони зустрічалися 20 жовтня 2018 року, випили пиво, ОСОБА_25 розповів про ОСОБА_22 якусь інформацію звідки знає та хто він, але без конкретики. Він думав, що від ОСОБА_25 вони мали отримати пігулки, які передав ОСОБА_31 . Про жодні гроші він з ним не спілкувався, і так само йому невідомо деталі комунікації ОСОБА_25 з ОСОБА_16 .

Так, вони домовилися зустрітися 22 жовтня 2018 року неподалік метро Нивки біля відділення банку, куди він прийшов із ОСОБА_17 . Відразу біля банку вони помітили підозрілих осіб, тому вирішили пройти у в середину банку, щоб залишити пакет. Однак, банк не працював, тому вони вийшли з нього і в тамбурі ОСОБА_25 передав пакет, який ОСОБА_17 викинув на землю. Після цього вони вийшли з банку та пішли на зупинку. Разом з ОСОБА_17 вони сіли у тролейбус, і туди ж заскочив ОСОБА_25 .

По дорозі у тролейбусі з ОСОБА_25 він не спілкувався, а при виході біля метро Нивки на пропозицію перекурити, обвинувачений сказав, що буде їхати додому і почав спускатися в підземний перехід. Тут почув викрик «стояти СБУ» і позаду на нього настрибнули невідомі люди, затримали, надягли кайданки. З моменту затримання до початку проведення огляду місця події пройшло близько години, з обвинуваченим співробітники ІНФОРМАЦІЯ_10 вели розмови, намагаючись схилити його до вчинення злочину чи провокації. Також, ОСОБА_15 повідомив, що при затриманні він мав сумку, і коли його піднімали, він помітив, що біля нього лежав той самий пакет, який він бачив у банку.

Після відкриття пакету, було виявлено гроші, які розліталися на місці затримання.

35.Захисники також під час реплік вказували на наявність ознак провокації з боку свідків, що на їх переконання, вказує на необхідність визнання обвинувачених невинуватими.

V.Фактичні обставини, встановлені судом

36. Відповідно до наказів ІНФОРМАЦІЯ_4 №448 о/с від 17.05.2016 та №734 о/с від 20.07.2018 ОСОБА_17 та ОСОБА_15 обіймали посади слідчих слідчого відділів Подільського УП ГУНП в м. Києві, а ОСОБА_16 на підставі Наказу №77 о/с від 31.01.2017 обіймав посаду оперуповноваженого відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП у м. Києві (т. 8, а/с 39, 40, т. 10, а/с 56).

37.Слідчим відділом Подільського управління ГУНП у м. Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100070005099 від 27.11.2017 за ч. 1 ст. 306 КК України, та за підозрою ОСОБА_22 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 311 КК України. До слідчої групи входили, зокрема ОСОБА_17, який був старшим групи, та ОСОБА_15 . Оперативний супровід провадження здійснювався співробітниками УПН ГУ НП у м. Києві, зокрема оперуповноваженим ОСОБА_16 (протокол огляду від 02.03.2019 - т. 8, а/с 1-6, постанова про призначення групи слідчих від 27.11.2017 - т. 8, а/с 9, доручення про проведення досудового розслідування від 27.11.2017 - т. 8, а/с 10, повідомлення про початок досудового розслідування від 27.11.2017 - т. 8, а/с 11, наказ від 16.01.2018 №12 ІНФОРМАЦІЯ_5 про створення слідчо-оперативної групи у кримінальному провадженні № 12017100070005099 від 27.11.2017 - т. 8, а/с 152).

38.У межах вказаного кримінального провадження 06.09.2018 слідчим Подільського управління ГУНП у м. Києві та оперативними працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_22 було затримано у м. Краматорську, під час затримання був присутній ОСОБА_16, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.09.2018 - т. 9, а/с 40-45, показання свідків ОСОБА_22, ОСОБА_35, ОСОБА_36 ).

39. Під час доставлення ОСОБА_22 до Києва в автомобілі велися розмови із співробітниками поліції щодо можливого вирішення та закриття цієї справи, у т.ч. у випадку надання неправомірної вигоди (наявність таких розмов підтверджується показаннями свідків ОСОБА_22, ОСОБА_35, обвинуваченого ОСОБА_16 ).

40.Надалі, до ОСОБА_22 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, однак після внесення визначеного розміру застави він був звільнений з-під варти (ухвала ІНФОРМАЦІЯ_11 від 08.09.2018 у справі №758/11885/18 - т. 9, а/с 134-137).

41.25 вересня 2018 року ОСОБА_22 прибув для допиту до приміщення приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_9 по АДРЕСА_7 . У цей день, за вказівкою оперативних працівників ОСОБА_22 вийшов до коридора та зустрівся із співробітниками ОСОБА_28, ОСОБА_37 та ОСОБА_16, які повідомили йому про необхідність передачі неправомірної вигоди у сумі 25 000 доларів США за невчинення ними дій у кримінальному провадженні, які обмежуватимуть його права та свободи, а саме: не ініціювання зміни запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, не притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 306 КК України щодо використання коштів, здобутих від незаконного обігу прекурсорів та припинення подальшого кримінального переслідування діяльності. Також йому псказали знайти людину з їхнього кола спілкування для передачі коштів, бо особисто від нього не хотіли брати в цілях своєї безпеки. Зв`язуватися він мав з ОСОБА_16 (факт вказаної зустрічі підтверджується показаннями свідків ОСОБА_22, ОСОБА_28, ОСОБА_35, ОСОБА_36, заявою про вчинення кримінального правопорушення від 25.09.2018 - т. 2, а/с 112-113, протоколом допиту від 25.09.2018 у кримінальному провадженні №12017100070005099 - т. 9, а/с 94-95).

42.Про те, що ОСОБА_22 необхідно передати працівникам поліції неправомірну вигоду за невчинення ними процесуальних дій у кримінальному провадженні щодо нього, ОСОБА_25 дізнався від своїх колег та у розмові з ОСОБА_22, який також надав контактні дані ОСОБА_16 (показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_22, протокол огляду телефону ОСОБА_25 від 21.11.2018 - т. 5, а/с 201-217).

43.09 жовтня 2018 року відбулася зустріч ОСОБА_22 з ОСОБА_16 біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_4 . Під час цієї зустрічі свідок та обвинувачений обговорювали стан збору необхідних грошових коштів, а саме ОСОБА_22 повідомив про збір половини потрібної суми, яка ідентифікована як 25 тисяч доларів, а також щодо обраної особи, через яку передасть кошти - ОСОБА_25, номер якого надав ОСОБА_16 . Крім того, під час зустрічі було обговорено, що ОСОБА_16 визначений контактною особою для спілкування із ОСОБА_22 і останній доповідав про походження коштів від продажу авто. (протокол НС(Р)Д від 10.10.2018 - т. 4, а/с 128-131, допит свідка ОСОБА_22 ).

44.11 жовтня 2018 близько 09 год. біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_16 вперше зустрівся з ОСОБА_25, обговоривши деталі його знайомства із ОСОБА_22 та його службу в органах поліції. Також під час зустрічі ОСОБА_16 запитував ОСОБА_25 чи він знайомий з ОСОБА_15 та чи спілкувався з ним щодо цієї справи. У ході зустрічі було обговорено за які дії працівників поліції буде надана неправомірна вигода, і ОСОБА_16 акцентовано увагу на можливість додаткової підозри ОСОБА_22 за ст. 306 КК України, що призведе до зміни запобіжного заходу на тримання під вартою. У ході цієї зустрічі було підтверджено суму неправомірної вигоди у 50 000 доларів США та висловлено, що в цю вартість буде входити врегулювання із всіма задіяними особами, зокрема і слідством, домовлено, що за таку суму не буде ще однієї підозри. Окрім цього, ОСОБА_16 попросив, щоб ця інформація була передана ОСОБА_22 та погоджена з ним (протокол НС(Р)Д від 11.10.2018 - т. 4, а/с 133-137)

45.Вказане було виконано та ОСОБА_25 повідомив ОСОБА_16, що кошти зібрані (показання свідка ОСОБА_25 )

46.Наступного дня - 12 жовтня 2018 року, у той же час та тому ж місці, мала відбутися повторна зустріч ОСОБА_16 із ОСОБА_25, однак до останнього несподівано спочатку підійшов ОСОБА_29 . Під час розмови ним було додатково повідомлено, що ОСОБА_22 необхідно буде укласти угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, яке розслідується слідчими Подільського УП ГУНП у м. Києві. Також обговорено, що зміни запобіжного заходу не буде. Відразу при зустрічі з ОСОБА_16, останній пояснив що зміни викликані тим, що ОСОБА_25 ніхто не знає, а кримінальну справу закрити остаточно неможливо, тому можлива лише угода (показання свідка ОСОБА_25, протокол НС(Р)Д від 12.10.2018 - т. 4, а/с 139-141).

47.Після цього, на комунікацію з ОСОБА_25 ніхто не виходив, однак 18 жовтня 2018 року він повідомив ОСОБА_16, шляхом написання повідомлення у месенджері WhatsApp, що кошти у нього і він готовий їх поскоріше віддати, на що ОСОБА_16 відповів, що зв`яжеться при поверненні в Київ. (протокол огляду телефону ОСОБА_25 від 21.11.2018 - т. 5, а/с 201-217).

48.У подальшому, 19 жовтня 2018 року близько 19 год. за ініціативою обвинуваченого ОСОБА_15, який зв`язався з ОСОБА_25 у месенджері, відбулася їх зустріч. На зустрічі також був присутній ОСОБА_17, який сказав ОСОБА_25 передати йому пакунок, який раніше йому передали. Але ОСОБА_25 не розумів чому ці кошти мають бути передані їм, а також просив зв`язатися із ОСОБА_38 . Надалі, повідомив ОСОБА_17 та ОСОБА_15, що немає при собі коштів та зможе передати їм їх лише у понеділок (22 жовтня) (показання свідка ОСОБА_25, протокол огляду телефону ОСОБА_25 від 21.11.2018 - т. 5, а/с 201-217).

49.Наступного дня, 20 жовтня 2018 року ОСОБА_26 зателефонував ОСОБА_25 та вказав на необхідність прискорити передачу ОСОБА_17 та ОСОБА_15 грошей. (показання свідка ОСОБА_25 та протокол огляду телефону ОСОБА_25 від 21.11.2018 - т. 5, а/с 201-217).

50.Того ж дня, відбулася зустріч ОСОБА_15 та ОСОБА_25 . Під час вказаної зустрічі було ще раз підтверджено, що передача коштів не може відбутися раніше понеділка, що викликано режимом роботи банку, в якому у банківській скриньці зберігаються кошти. Про вказану зустріч та її деталі був повідомлений ОСОБА_17 (факт вказаної зустрічі, доповіді про неї ОСОБА_17 підтверджується відомостями із протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_25 від 21.11.2018 - т. 5, а/с 201-217, протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_17 від 16.01.2019 - т. 6, а/с 1-71, а також показаннями свідка ОСОБА_25 ).

51.У понеділок, 22 жовтня 2018 року, діючи на виконання домовленостей щодо зустрічі, ОСОБА_15 неодноразово у месенджері запитував ОСОБА_25 щодо часу зустрічі біля банку. ОСОБА_25 повідомив о 17 год ОСОБА_15, що він поряд з відділенням банку « ІНФОРМАЦІЯ_7 » за адресою: АДРЕСА_6, куди прибули ОСОБА_17 та ОСОБА_15 (протокол огляду телефону ОСОБА_25 від 21.11.2018 - т. 5, а/с 201-217).

52.О 17 годині 40 хвилин того ж дня ОСОБА_17 та ОСОБА_15 зустрілися перед відділенням банку « ІНФОРМАЦІЯ_7 » із ОСОБА_25, на питання останнього щодо повідомлення ОСОБА_16 про передачу, ОСОБА_17 підтверджував повідомлення та переконував у дотриманні раніше досягнутих домовленостей з працівниками поліції щодо угоди. Під час спроби зайти до банківської установи для закриття банківської скриньки, працівники банку їм повідомили, що час роботи банку завершився. Перед виходом з приміщення банку, ОСОБА_17 повторно підтвердивши досягнення домовленостей, отримав від ОСОБА_25 пакунок з грошовими коштами (протокол НС(Р)Д від 24.10.2018 - т. 4, а/с 178-182, протокол огляду від 26.02.2019 - т. 6, а/с 89-95).

53.Після цього всі троє залишили банк та пішли в сторону станції метро «Нивки», де ОСОБА_17 та ОСОБА_15 були затримані працівниками ІНФОРМАЦІЯ_10, а при останньому виявлено вказаний пакунок із грошовими коштами у сумі 49 500 доларів США (протокол НС(Р)Д від 24.10.2018 - т. 4, а/с 178-182, протоколи затримання від 22.10.2018 - т. 2, а/с 204-208, 240-242, протокол огляду місця події від 22.10.2018 - т. 4, а/с. 50-54).

VI.Позиція та мотиви суду

54.При ухваленні цього вироку суд виходить з того, що відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

55.Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, зобов`язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС від 15 квітня 2021 року у справі № 751/2824/20 та від 23 лютого 2021 року у справі № 742/642/18) [1].

56.При цьому особа може бути визнана винною лише, якщо буде доведено, що нею вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.

57.Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

58.Тому поза розумним сумнівом має бути доведено кожен з елементів складу злочину - як ті, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

59.Таким чином, для вирішення питання про доведеність вини особи поза розумним сумнівом, враховуючи формулювання та межі пред`явленого обвинувачення, а також диспозицію ч. 4 ст. 368 КК України, яка передбачає відповідальність за інкримінований обвинуваченим злочин, суд має надати відповіді на такі питання:

1)Чи є ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суб`єктами інкримінованого їм злочину?

2)Чи одержали ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе чи третіх осіб за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого їм службового становища, діючи за попередньою змовою групою осіб, та чи поєднане одержання з вимаганням?

3)Чи діяли ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з прямим умислом?

4)Чи відповідає об`єкт посягання ознакам безпосереднього об`єкту інкримінованого обвинуваченим злочину?

60.Лише надання ствердних відповідей на кожне з цих питань, із посиланням на сукупність належних, допустимих, достовірних і взаємопов`язаних доказів, свідчитиме про наявність в діях обвинувачених усіх ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а отже і про достатність підстав для визнання їх винним.

1)Чи є ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суб`єктами інкримінованого їм злочину?

61.Кримінальній відповідальності за ст. 368 КК України підлягає виключно спеціальний суб`єкт, а саме - службова особа, ознаки якої визначені у п. 1 Примітки до ст. 364 КК України.

62. Водночас, формулювання обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_15, та ОСОБА_17 за ч.4 ст. 368 КК України, додатково передбачає таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення відповідних діянь службовою особою, яка займає відповідальне становище. Перелік таких службових осіб вказано у п. 2 Примітки до ст. 368 КК України. При цьому, такий спеціальний суб`єкт має також володіти і всіма ознаками загального суб`єкта злочину, визначеними у ст. 18 КК України.

63.Тож, за змістом вказаних положень, суб`єктом інкримінованого обвинуваченому злочину може бути будь-яка фізична, осудна особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (обов`язкові ознаки загального суб`єкта) та яка є службовою особою, що займає відповідальне становище, до переліку яких належать, зокрема, слідчі (обов`язкові ознаки спеціального суб`єкта).

64.З наданих сторонами документів, встановлено, що обвинувачені є фізичними осудними особами, а також не перебувають на обліку у психіатра.

65.На момент вчинення інкримінованого діяння обвинувачений ОСОБА_15 досяг 22-річного віку, ОСОБА_16 - 30-річного віку, а ОСОБА_17 досяг 35 років.

66.Тобто, всі троє обвинувачені досягли віку, з якого, відповідно до ст. 22 КК України, може наставати кримінальна відповідальність за злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України (т. 1, а/с 172-173, 174, 175-176).

67.Щодо спеціальних ознак суб`єкта інкримінованого злочину, то колегія суддів встановила, що обвинувачені наділені такими ознаками, з огляду на таке.

68.Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи Національної поліції є правоохоронними органами. З огляду на обсяг повноважень поліції, які визначені у ст. 23 Закону України «Про національну поліцію України», працівники поліції є представниками влади, адже наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

69.Так, на момент вчинення інкримінованого йому діяння, згідно з витягом з Наказу №734 о/с від 20.07.2018 ОСОБА_15 обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_12 (т.8, а/с. 40).

70.Згідно з витягом з Наказу №448 о/с від 17.05.2016 ОСОБА_17 обіймав посаду слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції (т. 8, а/с 39).

71.До того ж, суд враховує, що інкримінований обвинуваченим злочин стосується обставин виконання ними саме повноважень слідчих у кримінальному провадженні №12017100070005099 за підозрою ОСОБА_22, адже як встановлено з досліджених матеріалів вказаного кримінального провадження, зокрема витягу з ЄРДР, постанови про призначення групи слідчих від 27.11.2017 ОСОБА_17 та ОСОБА_15 входили до групи слідчих у цьому провадженні, а ОСОБА_17 був старшим групи та керував діями інших слідчих. (т. 8, а/с 1-6, 9, 47-48, 49-50, 51).

72.Отже, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 як слідчі є службовими особами, які займають відповідальне становище.

73.Щодо наділення ознаками суб`єкта ОСОБА_16, то суд враховує, що відповідно до наказу №77 о/с від 31.01.2017 ГУНП у м. Києві він призначений на посаду оперуповноваженого відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП у м. Києві (т. 10, а/с 56).

74.Згідно з усталеною судовою практикою до представників влади належать, зокрема, працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості (постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» №5 від 26.04.2002, постанова ВСУ від 08.10.2015 у справі №5-109кс15) [2].

75.Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», працівники оперативного підрозділу зобов`язані у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, можуть:1) вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень; 2) виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали слідчого судді суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів.

76.З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_39 входив до складу слідчо-оперативної групи для розкриття і розслідування кримінального правопорушення по кримінальному провадженню №12017100070005099, що підтверджується наказом від 16.01.2018 №12 ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 8, а/с 152).

77.Також з наданих матеріалів кримінального провадження №12017100070005099 вбачається, що ОСОБА_39 на виконання низки доручень проводив заходи у вказаному кримінальному провадженні, а саме: допити осіб, огляди та негласні слідчі розшукові дії (т. 8, а/с 66-67, 68, 95-96, 97-99, 100, 113-114, 163, 165, 179-182, 181-182, 191-192, 202, т. 9, а/с 66-67).

78.Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що ОСОБА_39 діяв як представник влади, за займаною посадою володів повноваженнями щодо виявлення злочинів, проведення в межах цього слідчих дій за дорученням, а також інших заходів, які мали юридичні наслідки і були правовою підставою для вчинення процесуальних дій в межах кримінального провадження.

79.Таким чином, суд встановив, що на момент вчинення злочину ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були фізичними, осудними особами, які досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність та обіймали посади слідчих та оперуповноваженого, тобто були службовими особами, а отже є суб`єктами інкримінованого їм злочину.

1)Чи одержали ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 неправомірну вигоду для себе чи третьої особи в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використання наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням?

80.Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, полягає у вчиненні одного з таких діянь: 1) прийняття пропозиції, 2) обіцянки або 3) одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само 4) прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

81. ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 обвинувачуються в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за невчинення ними в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їм службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

82.З огляду на формулювання обвинувачення та диспозицію ч. 4 ст. 368 КК України, вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинувачених ознак об`єктивної сторони інкримінованого їм злочину, суду необхідно дати відповіді на такі питання:

1)Чи одержали обвинувачені неправомірну вигоду для себе чи третіх осіб, і в якому розмірі?

2)Чи обумовлювалося таке одержання неправомірної вигоди вчиненням в інтересах особи дій з використанням наданого обвинуваченим службового становища?

3)Чи діяли обвинувачені за попередньою змовою групою осіб?

4)Чи було таке одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням?

2.1. Щодо одержання неправомірної вигоди

83.Кримінальна відповідальність за статтею 368 КК України передбачена, у випадку вчинення одного з альтеративних діянь, зокрема одержання неправомірної вигоди. При цьому, згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 368 КК України під неправомірною вигодою слід розуміти, зокрема, грошові кошти, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

84. При цьому, зачасту на практиці, такому одержанню може передувати дії чи обставини, які призводять до такого отримання, які є відокремленою криміналізованою формою діяння - прохання надати, прийняття такої пропозиції, обіцянка або вимагання неправомірної вигоди.

85.Сконструйована законодавцем норма передбачає, що вимагання неправомірної вигоди, яка інкримінується обвинуваченим, є більш небезпечною формою діяння, а тому є особливою кваліфікуючою ознакою злочину, наявність або відсутність, якої буде розкрита у подальших пунктах цього вироку.

86.Наразі, суд, на підставі матеріалів кримінального провадження та показань свідків, надасть оцінку обставинам одержання неправомірної вигоди, яке вважає доведеним.

87.Висунута версія обвинувачення полягає в одержанні обвинуваченими неправомірної вигоди за невчинення ними конкретних дій у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_22, а саме зміни запобіжного заходу, кримінального переслідування по іншим епізодам незаконної діяльності останнього та укладення угоди про винуватість.

88.Суд встановив, що ОСОБА_17 та ОСОБА_15, які були слідчими ІНФОРМАЦІЯ_5 та оперуповноважений ОСОБА_16, здійснювали кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_22 у незаконному пересиланні прекурсорів у межах кримінального провадження №12017100070005099.

89.До слідчо-оперативної групи вказаного кримінального провадження входили також ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_40 .

90.Так, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_22 повідомив, що у 2018 році його було затримано слідчими Київського відділення і того ж дня працівники поліції почали вимагати неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження щодо розповсюдження препаратів, які містять прекурсори. При затриманні був присутній ОСОБА_16 . Надалі, до свідка застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та, перебуваючи у СІЗО, йому почали надходити дзвінки на телефон з пропозиціями, погрозами про підвищення суми неправомірної вигоди. Після звільнення з-під варти свідок звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо вчинення злочину.

91.Вказані показання узгоджуються із наданими прокурором матеріалами кримінального провадження №12017100070005099 від 27.11.2017, у межах якого підозрювався ОСОБА_22 .

92.Зокрема, із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, встановлено, що 06.09.2018 року ОСОБА_22 було затримано у місті Краматорську слідчими ІНФОРМАЦІЯ_5 та вилучено належне йому майно, зокрема поліетиленовий пакет « ІНФОРМАЦІЯ_13 » із таблетками. При вказаному затриманні також були присутні обвинувачений ОСОБА_16, слідчий ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_33 та інші, що підтвердили допитані ОСОБА_33 та обвинувачений ОСОБА_16 (т.9, а/с. 40-45).

93.На підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_14 від 08.09.2018 (справа №758/11885/18) до ОСОБА_22 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » з альтернативою внесення застави, яка за показаннями останнього, була внесена (т. 9, а/с 134-137).

94. Надалі, як вбачається з матеріалів кримінального провадження за підозрою ОСОБА_22, він неодноразово допитувався, зокрема відповідно до протоколу допиту 25.09.2018 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_9 по АДРЕСА_7 . (т. 9 а/с. 78).

95.Згідно з долученої заяви від 26.09.2018, ОСОБА_22 після вказаної зустрічі звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_10 із повідомленням про злочин працівниками Управління протидії наркозлочинності ГУНП у м. Києві та на підставі заяви від 01.10.2018 був залучений до конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні № 42018110350000166 від 01.10.2018 (т. 4, а/с 107, 108).

96.Відповідно до заяви про вчинення злочину ОСОБА_22, 25.09.2018 зустрівся із співробітниками поліції ОСОБА_28, ОСОБА_37 та ОСОБА_16, які повідомили про необхідність передачі 25 тисяч доларів через співробітника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_41, інакше вони звернуться з клопотанням про зміну запобіжного заходу та вручать підозру за новим епізодом. Також зв`язуватися він мав з ОСОБА_16 за допомогою месенджеру Whatsapp за номером НОМЕР_1 .

97.Вказані відомості свідок ОСОБА_22 підтвердив під час його допиту у судовому засіданні. Свідок вказав, що була зустріч з вказаними працівниками поліції. Під час вказаної розмови він робив записи на особистий телефон. Наприкінці розмови, йому сказали знайти людину з їхнього кола спілкування, який зможе передати гроші, бо особисто від свідка не хотіли брати в цілях своєї безпеки. Також свідок пояснив, що під час зустрічей, але конкретно якої саме не пам`ятає, обговорювалася сума неправомірної вигоди, яка варіювалася від 25 до 100 тисяч, однак кінцевий варіант став 50 000 доларів США. Також свідок повідомив, що перед цим він у клубі познайомився із ОСОБА_25, який працював у поліції. Тому він йому зателефонував і пояснив ситуацію, на що ОСОБА_25 погодився, а надалі передав номер останнього ОСОБА_16 .

98.Вказане, на переконання суду підтверджує, що домовленості та обговорення суми неправомірної вигоди відбувалися після затримання ОСОБА_22 та не пізніше 25 вересня 2018 року. Такі розмови велися у присутності ОСОБА_16 та за участі інших працівників поліції, зокрема ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_35, які працювали в ІНФОРМАЦІЯ_16 . Більше того, враховуючи, що станом на 25.09.2018 уже було визначено особу-посередника із кола працівників правоохоронних органів, суд доходить висновку, що ОСОБА_22 неодноразово вказували про потребу надати неправомірну вигоду та механізм такої передачі.

99.Про факт відповідної зустрічі підтвердив і свідок ОСОБА_28, який під час допиту від 25.09.2024, зазначив, що за участі ОСОБА_22 була розмова про грошові кошти, які вимагали з ОСОБА_22 особи, з якими він перебував у СІЗО. Втім, свідок не пам`ятає про які кошти саме йшла мова, допускаючи, що це був борг перед постачальниками, але він не володів інформацією про вимагання неправомірної вигоди.

100.Аналогічно свідок ОСОБА_34 підтвердив факт зустрічі з ОСОБА_22 біля відділення поліції, у ході якої останній розповідав про збір коштів, однак не надав цьому значення.

101. Надалі, ОСОБА_22 викликався для додаткового допиту, який згідно з протоколом від 08.10.2018, проводив ОСОБА_15 у приміщенні кабінету ІНФОРМАЦІЯ_17 у АДРЕСА_5 . (т. 9, а/с 94-95).

102.Як повідомив свідок ОСОБА_22, він прибув до кабінету слідчого ОСОБА_15 для отримання речей, які були вилучені при затриманні, і в розмові з ним, свідок просив не втручатися у справу, оскільки вважав обвинуваченого молодим.

103.Надалі, зустрічі із ОСОБА_22 відбувалися біля приміщення УПН ГУНП у м. Києві за адресою: АДРЕСА_4, за участі працівників ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується протоколами негласних слідчих дій та показаннями свідка ОСОБА_22 .

104.Так, відповідно до протоколу про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.10.2018 (т. 4, а/с 128-132), 09.10.2018 відбулася зустріч ОСОБА_22 з ОСОБА_16 у ході якої обговорювалося залучення ОСОБА_25 до передачі неправомірної вигоди, збір ОСОБА_22 частини необхідної суми, яка зі змісту розмови очевидно була попередньо обумовлена і визначено за що саме має бути надана. Такий висновок суд робить зі змісту такої розмови:

…

ОСОБА_22 : Я вас всех помню! Как забыть. Привет. Короче, смотри, ОСОБА_64, у. меня половина уже есть 25, в Краматорске.

ОСОБА_26 : Смотри, про вот эту самую - поднимешься наверх, будешь говорить с теми, кто с тобой базарил.

ОСОБА_22 : Ага, ну значит сам передай.

ОСОБА_42 : Не, ОСОБА_43 говорит - у них сейчас совещание заканчивается, говорит, наверх подниметесь.

…

ОСОБА_22 : Я понял с нашего разговора, когда мне сказали - ищи человека. Я реально нашел человека. Меня познакомили с человеком.

ОСОБА_42 : Кто это?

ОСОБА_22 : Это ваш коллега. Сейчас я тебе телефон дам. Просто он говорит - что мне делать? ОСОБА_44 . Это опер, с подола. Говорит, что мне делать, долго подходить, с кем общаться? Как бы я ему закидываю, и все, и вы решаете всю **йню эту. Просто что бы не получилось, что я закину и потом останусь нах*й. И дело не закроется.

…

ОСОБА_22 : ОСОБА_64, запиши этот номер телефона.

ОСОБА_42 : Клацни скриншот, перешли мне.

ОСОБА_22 : А я умею, думаешь? У меня кнопочные телефоны.

ОСОБА_42 : Давай. …

…

105.Так, суд відзначає, що у ході вказаної розмови ОСОБА_22 було вказано на збір половини необхідної суми «половина уже есть 25», що підтверджує обвинувачення, що раніше узгоджена остаточна сума неправомірної вигоди становить 50 000 доларів США, а обвинувачений ОСОБА_16 жодним чином не висловлює нерозуміння вказаної фрази і не проявляє зацікавленість в поясненні цих відомостей, переадресовуючи звернутися до тих, з ким говорив. Така поведінка обвинуваченого очевидно підтверджує факт попередніх розмов та обізнаність ОСОБА_22 та ОСОБА_16 про їх зміст і домовленості.

106.При цьому колегія суддів встановила, що останній діалог щодо скріншоту телефону стосується передачі ОСОБА_16 номера ОСОБА_25, що підтвердив ОСОБА_22 під час допиту.

107.Таким чином, досліджений фрагмент розмови свідчить про наявність попередніх домовленостей щодо пошуку особи, яка має бути посередником та комунікатором між працівниками поліції та ОСОБА_22, враховуючи, що ОСОБА_16 жодним чином не заперечив та не відмовився від отримання номеру телефону, а також не висловив здивування для отримання відповідного номеру телефону чи змісту попередньої розмови.

108.Окрім цього, під час цієї зустрічі відбувся такий діалог:

ОСОБА_22 запитав: Короче, вопрос вы решаете этот?

ОСОБА_16 : Ты с кем этот вопрос обсуждал?

ОСОБА_22 : Ну тебя ж дали мне.

ОСОБА_16 : Сейчас, я тебе еще раз говорю зайдем к ОСОБА_43. Вы там может останетесь где-то… Я по поводу ОСОБА_45 с тобою разговариваю.

109.Зазначений уривок розмови підтверджує відомості, повідомлені ОСОБА_22 при подачі заяви про злочин від 25.09.2018 про те, що контактною особою щодо передачі неправомірної вигоди з ним визначили саме ОСОБА_16, а тому суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_16 жодним чином не заперечив цього, а лише намагався відкласти цю розмову, не піддаючись дивуванню чи нерозумінню словам свідка.

110.При цьому, як повідомив свідок ОСОБА_25 допитаний у судовому засіданні від 27.03.2024, він працював у в ІНФОРМАЦІЯ_18, дізнався від колег, що ОСОБА_22 затримали та помістили до СІЗО, зв`язавшись з ним через спільних знайомих, він з`ясував, що від нього вимагають неправомірну вигоду у розмірі 25 тисяч доларів, щоб змінити запобіжний захід, закрити кримінальне провадження та не перешкоджати йому в його діяльності. Тоді ОСОБА_22 надав йому номер ОСОБА_16, і за цим номером телефону ОСОБА_25 зв`язався з обвинуваченим та домовився про зустріч біля приміщення ОБНОНу (прим. колишня назва Управління боротьби з наркозлочинністю).

111.Про факт спілкування за телефонним номером із ОСОБА_16 також вказує листування, наявне у додатку Whatsapp і зафіксоване протоколом огляду телефону ОСОБА_25 від 21.11.2018, а також показання обвинуваченого про користування зазначеним мобільним номером та спілкування зі свідком.

112.Зустріч відбулася 11.10.2018, що підтверджується протоколом про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.10.2018 (т. 4, а/с 133-137), та під час неї ОСОБА_16 та ОСОБА_25 обговорювали рішення та обсяг дій, за які повинна бути передана неправомірна вигода та осіб, які можуть бути залучені до прийняття необхідних рішень. Також під час цієї зустрічі знову було проговорено, що половина необхідної суми уже зібрана та повторно визначено, що загальна сума «полтос», яка у перекладі із жаргонного мовлення означає п`ятдесят, що ОСОБА_16 жодним чином не заперечує. Зазначений висновок зроблений на підставі аналізу такої розмови:

…

ОСОБА_25 : Просто он боится, что бы вы не поменяли ему меру пресечения.

ОСОБА_42 : Ну ему сейчас хотят вменять 306тую.

ОСОБА_25 : Ну, легализация.

ОСОБА_42 : Да. У него сейчас 311 тая. И эпизоды сейчас нап*здячим ему еще. Ну, эпизоды - то такое. А 306тая - это новая статья, это новая санкция, опять СИЗО. В СИЗО он побывал уже, трохи бл*дь.

ОСОБА_25 : Да, он уже говорил, да. Похудел чуть-чуть. Кабанчик такой был.

ОСОБА_16 : Ну и что он тебе говорит?

ОСОБА_25 : Что бы помочь. Что бы я был посредником, что бы передать бабло.

…

ОСОБА_25 : Та давно, он уже на пенсии давно, Получается он собрал половину суммы, за тачку ему дали залог. Она должна уйти на днях он дособирает. Доодалживает основное. Просто сам как алгоритм? Он приедет, привезет бабло. Дальше что мне делать с ним?

ОСОБА_16 : Он просто не хочет что бы дополнительно ему не навешивали

Зтую.

ОСОБА_25 : Ну и что бы спокойно он дальше работал. Ну просто у вас есть информация по этому человеку. Что бы вы его не трогали.

…

ОСОБА_16 : Ну мы ж не одни. С прокурором надо еще перепиздеть. Прокурор адекватный, нормальный.

ОСОБА_25 : В чем просто вопрос. Он хочет дальше заниматься этой херней. просто, он привезет бабло, я передам вам и пусть себе дальше заниматься.»

…

ОСОБА_16 : Это будет входить, что мы ему не будем *башить 306тую, 311 тые...

ОСОБА_25 : Ну и меру присечения, правильно?

ОСОБА_16 : Менять тоже не будем. Будет ходить под залогом.

…

ОСОБА_26 : Ну наберемся, встретимся. По результату. А ты уточняй у него, что бы он не перепутал то, что мы договоримся.

ОСОБА_25 : Та это понятно. Что без вас толчка не будет следствию. ОСОБА_16 : Добро.

ОСОБА_25 : Пускай собирает все, тачка уйдет. Там полтос баксов правильно? Если бабки собраны - пускай их везет сюда. Потом на созвоне как, куда?

ОСОБА_16 : Говори, что встретился переговорил. Жду ответа, согласовываю как точно...

ОСОБА_25 : Закрыть вопрос.

ОСОБА_26 : Да, да. А по поводу того, что на данный момент есть спроси.

…

ОСОБА_42 : Будем потом говорить.

ОСОБА_25 : Тогда на телефонах. Наберешь по результату.

ОСОБА_16 : Да.

…

113.Аналіз вказаної розмови дає підстави стверджувати, що передача грошових коштів обумовлювалася виконанням з боку обвинуваченого та інших працівників поліції та прокуратури дій у кримінальному провадженні. Така розмова переконливо свідчить, що з ОСОБА_25 мало місце обговорення конкретних дій, які не будуть вчинятися з боку працівників поліції у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_22, узгодження з ним та передача ОСОБА_25 зібраних коштів як неправомірної вигоди для подальшої ним передачі службовим особам.

114.У цьому контексті, слід зауважити, що з показань ОСОБА_25 та ОСОБА_16 встановлено, що це була перша зустріч між вказаними особами, у ході якої ОСОБА_16 цілком природньо та відкрито обговорював обставини кримінального провадження щодо ОСОБА_22, без будь-якої обережності чи прихованості деталей розповідав про можливі процесуальні дії у справі, зокрема додаткової кваліфікації злочину за ст. 306 КК України. Також аналіз цього діалогу дає підстави для висновку, що ОСОБА_16 сприймав ОСОБА_25 як посередника у спілкуванні із ОСОБА_22, очікуючи від нього передачі всього змісту розмови останньому.

115.На виконання визначеного алгоритму передачі коштів, за показаннями свідка ОСОБА_25, він повідомив по телефону усю інформацію ОСОБА_22 . Через декілька днів ОСОБА_22 подзвонив і сказав, що в нього зібрані гроші та він буде виїжджати в Київ, щоб передати йому ці кошти. Тому свідок подзвонив ОСОБА_16 і було узгоджено зустріч біля управління. На вказаній зустрічі, як повідомив свідок, був не ОСОБА_16, а його керівник ОСОБА_29 . Останній вказав, що не буде ні зміни запобіжного заходу, ні закриття кримінального провадженні, все буде так як є, натомість ОСОБА_22 має підписати угоду про визнання винуватості. Також свідок стверджує, що ОСОБА_29 сказав у подальшому всі питання вирішувати з ОСОБА_16 .

116.Вказані показання цілком узгоджуються із зафіксованими відомостями у протоколі про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12.10.2018 (т. 4, а/с 139-141), у якому зафіксовано розмову ОСОБА_25 та ОСОБА_29, та у подальшому з ОСОБА_16, яка відбулася одразу після того ж дня.

117.У ході такої зустрічі було змінено обсяг рішень та дій, за які фактично повинно бути передана неправомірна вигода, зокрема тепер мова йшла також про укладення угоди про визнання винуватості, що викликало подив у ОСОБА_25 щодо змісту дій, які вчинятимуться за «вартість» у 50 000 доларів США.

…

ОСОБА_29 : Это в лучшем случае, что можно для него сделать. И будет он судимый точно. Но суд не будет его лишить свободы, а просто будет условно ему и все.

ОСОБА_25 : Это угоду ему надо будет?

ОСОБА_29 : Да. По другому никак не получится.

ОСОБА_25 : А чтобы не применять угоду?

ОСОБА_29 : Не. Только так. Нельзя уже ничего сделать. Ему пидозру предьявили, уже месяц остался, в течении месяца уже дело должни направить в суд. Если его не напрявят, то это уголовное дело надо продлевать. Ну ти ж знаешь.

…

ОСОБА_25 : Ну просто вообще не так договаривались.

ОСОБА_29 : А как вы договаривались?

ОСОБА_25 : Ну не со мной. Я выступаю просто посредником.

ОСОБА_29 : Ну я не знаю как вы договаривались.

ОСОБА_25 : ну 50 тисяч..

ОСОБА_29 : Только так, судимости у него будет однозначно.

…

ОСОБА_42 : Ну что ты там говорил?

ОСОБА_25 : ОСОБА_50 ?

ОСОБА_16 : Не, с этим.

ОСОБА_25 : Набрал его сегодня, он ох*ел.

ОСОБА_16 : Ну я тебе не так сказал то, что надо.

ОСОБА_25 : В плане?

ОСОБА_26 : Вот это вот так вот, подписывает он угоду, вот и все. По другому никак.

…

ОСОБА_25 : Я его набрал, рассказал всю движуху, что ми встечались. Он о**ел в плане того что эти 50 тисяч зелени уходят решать вопрос и в следствии и вся х*йня.

…

118.Після цієї зустрічі, як розповів свідок ОСОБА_25, ніхто з ним не зв`язувався. Втім, до Києва приїхав ОСОБА_22 та передав йому кошти.

119.При цьому, колегія суддів бере до уваги, що факт отримання ОСОБА_25 коштів від ОСОБА_22 був доведений до відома ОСОБА_16 . Зазначене встановлено зі змісту листуванні у додатку Whatsapp за 18 жовтня 2018 року.

ОСОБА_25 : Привет

ОСОБА_16 : Привет

ОСОБА_25 : Встречался с нашим другом. Все у меня.

ОСОБА_26 : Чуть занят перезвоню.

ОСОБА_25 : Хорошо жду.

ОСОБА_25 :ну что? А то с єтим пакетом как-то не сильно комфортно себя чувствую

ОСОБА_26 : Приеду в Киев напишу

ОСОБА_25 : Ок. Жду. Пойми меня тоже лазить с такой большой папкой тоже не сильно удобно. Поэтому скидиваю своему кенту и еду к себе в общагу.

120. Наступний розвиток подій передбачав залучення обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_17, які мали фактично та безпосередньо одержати грошові кошти, про що свідчить непердбачувана активність та ініціатива ОСОБА_15 зустрітися із свідком.

121.Так, свідок ОСОБА_25 повідомив, що через декілька днів ввечері йому зателефонував ОСОБА_15 і повідомив, що потрібно зустрітися біля ІНФОРМАЦІЯ_11 . Свідок прибув до ІНФОРМАЦІЯ_11, і туди прийшли ОСОБА_51 та ОСОБА_52, який мовчав.

122.Колегія суддів відзначає, що ОСОБА_15 та свідок ОСОБА_25 були знайомі, оскільки навчалися разом та були одногрупниками. Зазначений факт був відомий ОСОБА_16, який у розмові від 11.10.2018 повідомив, що розпитував про нього у ОСОБА_15 «я у твоего одногрупника, у ОСОБА_15 спрашивал», «ну ти ж с ОСОБА_15 учился?», а також ОСОБА_25 вказував, що не мав розмови з ОСОБА_15 з приводу цієї справи «не знаю, я с ОСОБА_53 не разговаривал по поводу етой теми» (протокол НС(Р)Д від 11.10.2018 - т. 4, а/с 133-137).

123.На переконання колегії суддів, ініціатива з боку ОСОБА_15 щодо зустрічі із свідком була викликана бажанням довірливого та безпечного спілкування із ОСОБА_25 .

124.При цьому, про достовірність таких показань свідчать дані протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_25 від 22.01.2019, у якому зафіксовано скриншоти листування останнього та обвинуваченого ОСОБА_15 .

125.З листування у месенджері Whatsapp встановлено, що 19.10.2018 саме ОСОБА_15 ініціював спілкування із ОСОБА_25, діючи активно та наполегливо, спонукаючи до зустрічі ОСОБА_25 . Також беручи до уваги, що станом на 18 жовтня 2018 року ОСОБА_16 був обізнаний про наявність у розпорядженні ОСОБА_25 коштів від ОСОБА_22, колегія суддів вважає, що зазначене також було відомо ОСОБА_15 на момент звернення до ОСОБА_25 .

126.Так, зміст спілкування між абонентом « ОСОБА_53 » та ОСОБА_25 за 19.10.2018 о 18 год.12 хв.

ОСОБА_15 : Привет, набери, треба поговорити

Пропущений аудіозвінок

ОСОБА_25 : Шось сталось?

ОСОБА_15 : Просто треба поговорити, не можу писати, треба зустрітись

ОСОБА_25 : ок. Наберу.

ОСОБА_15 : Через скільки? Щоб я розумів

19 год 23 хв.

ОСОБА_15 : Ти вже тут? Бо я на нараді, хвилин 10

ОСОБА_25 : ок. Заходити. Не буду.

ОСОБА_15 : Куди підійти як вийду?

ОСОБА_25 : Я біля суда. Там в тупіку. Де їсти.

ОСОБА_15 : Ок.

127.Зазначене листування відбувалося з 18 год. 12 хв по 19 год. 24 хв. і підтверджує, що 19 жовтня 2019 року відбулася зустріч свідка ОСОБА_25 та ОСОБА_15, а також ОСОБА_17 під час якої останні очікували отримати грошові кошти від ОСОБА_22 .

128.Як пояснив свідок, зміст розмови тієї зустрічі стосувався пакунку з грошима. Так, свідок повідомив, що вони попросили пакунок, який йому передали. На запитання щодо пакунку і хто такий ОСОБА_17 і яке він має відношення до цього, останній сказав, що ОСОБА_56 (прим. ОСОБА_16 ) мав попередити, що пакунок потрібно передати йому. Свідок відповів, що ОСОБА_16 нічого не говорив, а тому пакунок він сховав, із собою не брав, а тому нічого тоді не передавав. Також свідок сказав їм, щоб вони телефонували ОСОБА_16 і говорили з ним, оскільки за вказівками ОСОБА_22 передбачалася передача коштів ОСОБА_57, а не їм. Під час цієї зустрічі ОСОБА_17 набрав ОСОБА_16, про що вони говорили свідку невідомо, після чого вони попрощалися і розійшлися.

129.Зазначені показання підтверджують висновок суду, що ОСОБА_15 та ОСОБА_17 станом на вказану зустріч були обізнані, що кошти перебувають у володінні ОСОБА_25 .

130.Суд додатково враховує час наведеного листування між ОСОБА_25 та ОСОБА_15, у якому обумовлювалося місце зустрічі, а саме із часу останнього повідомлення надіслано о 19 год. 24 хв. та змісту повідомлення, можна встановити, що зустріч розпочалася не раніше цього часу.

131.Зазначений факт є особливо важливим у співставленні із наданими показаннями свідка, оскільки із листування між ОСОБА_17 та ОСОБА_16 встановлено, що під час цієї зустрічі ОСОБА_17 дає вказівки підтвердити ОСОБА_25 необхідність передачі коштів саме їм. (протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_17 від 23.01.2019 - т. 6, а/с 46).

Листування за 19.10.2018 о 19 год. 37 хв.

ОСОБА_17 : ОСОБА_58 про то чтобы он отдал

ОСОБА_16 : С нач

ОСОБА_17 : Ну. Он отдаст только тебе.

132.Таким чином, колегія суддів вважає переконливими та доведеними обставини, що мета зустрічі полягала саме в отриманні грошових коштів від ОСОБА_25, які раніше були обговорені з ОСОБА_16, втім зазначене не було відомо свідку, що і перешкодило одержати кошти 19 жовтня 2018 року.

133.На переконання суду, зазначене свідчить, що обвинувачені узгодили між собою порядок та спосіб одержання неправомірної вигоди, а саме вона мала бути передана ОСОБА_15 та ОСОБА_17 .

134.Втім, такі узгодження не були доведені до відома свідку ОСОБА_25, що викликало певні суперечки між останнім та ОСОБА_16 під час телефонної розмови. Як пояснив свідок, він висловив свої невдоволення ОСОБА_16, що домовленість із ОСОБА_22 полягала у передачі коштів саме ОСОБА_16, на що останній заперечив і сказав передати кошти ОСОБА_17 . Свідок вказав своє небажання бути відповідальним за ці гроші і вони домовилися про передачу грошових коштів у відділенні банку тому, що свідок повідомив, що сховав їх у банківську скриньку банку, який знаходиться на Нивках.

135.Зі змісту телефонного листування за 20 жовтня 2018 року між ОСОБА_25 та ОСОБА_15 вбачається, що того ж дня останні мали зустріч, яка була ініційована ОСОБА_25 . Встановлено, що така зустріч була призначена на 17 год. 00 хв. на АДРЕСА_8 . Зі змісту листування слідує, що така зустріч мала бути неформального характеру, про що свідчать такі фрази: «по пиву? - можна». При чому така зустріч відбулася виключно між ними, про що свідчать такі фрази з листування:

ОСОБА_25 : Лиш давай без груп поддержки.

ОСОБА_15 : Та то понятно.

ОСОБА_25 : Я вчора бачив)

ОСОБА_15 : То вчора)

136.Більше того, колегія суддів зауважує, що про планування такої зустрічі був обізнаний і ОСОБА_17, якому ОСОБА_15 повідомив у Whatsapp о 11 год. 24 хв., надіславши скріншоти діалогу із свідком. Із листування обвинувачених у мобільному додатку Whatsapp вбачається, що ОСОБА_15, перебуваючи у вертикальних (підвладних) відносинах з ОСОБА_17 звітує йому про обсяг написаного із надсиланням фото, а також повідомляє о 15 год. 35 хв. про заплановану зустріч: «Десь в 19:00 піду на пиво. Раньше у нього не виходить». Вказане підтверджується протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_17 від 16.01.2019. (т. 6, а/с 27-34).

137.Співставляючи час та дати такого листування, а також його зміст, колегія суддів переконана, що ОСОБА_15 попереджав ОСОБА_17 про домовлену зустріч з ОСОБА_25 .

138.Про факт такої зустрічі повідомив і свідок ОСОБА_25 під час допиту. На вказаній зустрічі ним було повідомлено, що кошти передані на зберігання у банківську скриньку.

139.Суд вважає, що під час тієї зустрічі було узгоджено день передачі неправомірної вигоди, а саме визначено 22 жовтня 2018 року, який був понеділком.

140.Така ж інформація була передана і ОСОБА_17, зважаючи на повідомлення надіслане ОСОБА_15 останньому о 23 год. 23 хв (після або під час зустрічі з ОСОБА_25 ) «Я сказав що в понеділок буде відомо», на що ОСОБА_17 відповів: «Ок».

141.Про визначеність дати саме на 22 жовтня свідчить зміст листування у Whatsapp між ОСОБА_25 та ОСОБА_15 за той же день, яке було розпочате останнім о 13 год. 32 хв., та з якого вбачається чітке розуміння співрозмовників про мету спілкування та подальші спільні плани.

ОСОБА_15 : Здоров, що ти

ОСОБА_25 : здоров. Та щас закончу діла по учобі і буду їхати в банк

ОСОБА_15 : Через скільки приблизно ти там будеш? І куди саме під`їхати? ОСОБА_25 : Давай заберу - наберу невеселова. Напиши номер його.

142.Про факт обізнаності ОСОБА_15, що метою запланованої зустрічі є саме передача неправомірної вигоди вказує і подальші вказівки останнього про необхідність переукладення договору, тобто договору на банківську скриньку, що підтверджує показання свідка.

ОСОБА_15 : Не треба забирати. Просто перезаключим договор.

ОСОБА_25 : *** шо ви делаете? Я заберу віддам а далі собі перезаключайте

ОСОБА_15 : *****, яка різниця, перезаключим договор і все… ти віддав… Дальше наші проблеми. З тими документами ходити по вулиці ніхто не хоче, так як і ти.

ОСОБА_25 : Там немає послуги переоформлення я закриваю свою ви відкриваєте свою ніхто не говорить ходити з ними.

143.Також ця зустріч має відбутися за участі ще однієї особи, яку ОСОБА_25 називає « ОСОБА_61 » та запитує чи він буде, на що ОСОБА_15 відповідає ствердно. Беручи до уваги, що раніше свідок зазначив про необхідність подзвонити ОСОБА_17 та спілкування з ним раніше щодо передачі неправомірної вигоди, а також вказівки ОСОБА_16 передати кошти саме їм, колегія суддів робить висновок, що мова йшла саме про ОСОБА_17 .

144.Водночас, зі змісту листування виглядає, що ОСОБА_25 був певний час зайнятим, а ОСОБА_15 наполегливо з періодичністю у годину запитував свідка про адресу зустрічі та можливість прибуття свідка (повідомлення о 14 год. 06 хв. «Так куди під`їхати я питаю і коли», о 15 год. 13 хв. «Ну що ти Ще не вільний?», о 16 год 21 хв «Ще не освободився?») (протокол огляду від 22.01.2019 - т. 5, а/с 212).

145.О 17 год. 01 хв. годині від ОСОБА_25 надійшло повідомлення «Будеш тут набереш», на що ОСОБА_15 відповів: «ок. Біля входу в банк».

146.Така зустріч між ОСОБА_25, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 відбулася біля приміщення банку за адресою: АДРЕСА_6 . На підтвердження вказаного свідчить досліджений відеозапис з камер спостереження АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », отриманий від банку листом вих №15/961 від 23.11.2018 на запит детектива НАБУ у порядку ст. 93 КПК України (т. 6, а/с 87-88).

147.Так, колегія суддів при дослідженні відеозапису встановила, що ОСОБА_17 та ОСОБА_15 зустрілися біля приміщення банку о 17 год. 38 хв., і вже через хвилину з приміщення банку до них на зустріч вийшов ОСОБА_25 .

148.Після виходу ОСОБА_25 з приміщення банку та зустрічі з обвинуваченими, останні відразу запитали про неправомірну вигоду, яку іменували «пакунком», що додатково підтверджує ціль цієї зустрічі саме для її отримання.

ОСОБА_17 : Он тут лежит?

ОСОБА_25 :

ОСОБА_62 : Ну, пакуночок.

ОСОБА_25 показує з грошима.

ОСОБА_17 : Бл*дь! П*зда! Пошли!

ОСОБА_25 : Вопрос. Мені дзвонив ОСОБА_63, питався, що мені дальше сказати? Ну тіпа що по ситуації? Ну по суті, він говорив з ОСОБА_64 . Базару нема - я віддаю. А що мені сказати ОСОБА_65 ? Там угода і все?

ОСОБА_17 : Ну да.

ОСОБА_25 : Більш нічого?

ОСОБА_17 : А он работает еще?

ОСОБА_25 :

ОСОБА_62 : Банк?

ОСОБА_25 : Уже все, я йду, ячейку треба закрить, я договір розриваю, все.

ОСОБА_15 : Ну пошли разорвешь и мы...

149.Після цього між учасниками зустрічі відбулася суперечка щодо необхідності повідомлення про передачу коштів « ОСОБА_57 », тобто ОСОБА_16 . Необхідність такого повідомлення ОСОБА_25 обґрунтовував «Так а ОСОБА_67 не говорил отдавать, ОСОБА_66 говорил общаться. Набери ОСОБА_66 сейчас». На такі вимоги ОСОБА_17 реагував сердито, однак на прохання набрати ОСОБА_16, робив це.

150.Напруженість відповідної зустрічі та розмови вбачається і з дослідженого відео із зовнішніх камерспостережень банку, оскільки ОСОБА_17 відходить від ОСОБА_25, вдивляється у телефон, потім іде у правому напрямку від банку, а ОСОБА_25 та ОСОБА_15 постійно переміщуються за ним. ОСОБА_25 наближаючись до ОСОБА_17 ще раз діставав з-під куртки поліетиленовий пакет білого кольору із зображенням жовтим кольором великих літер і показував ОСОБА_17 .

151.Після цього, за вказівкою ОСОБА_17, усі троє пішли до приміщення банку і зайшли до нього.

152.Зі змісту зафіксованого спілкування аудіо-відеоконтролю від 22.10.2018 встановлено, що охоронець банку повідомляє про те, що вже пізно для отримання банківських послуг, і вони вийшли. Паралельно з цими діями між ОСОБА_25 та ОСОБА_17 триває розмова про те чи погоджено це з ОСОБА_67 ( ОСОБА_16 ), на що ОСОБА_17 запевняє, що все буде добре «Я тебе говорю - все нормально!».

153.Як вказав свідок ОСОБА_25, який описуючи вказану зустріч, ОСОБА_17 взяв його за руку та попросив передати пакунок з грошима, що і було зроблено у холлі банку, після чого він почав виходити з банку, а вони трохи затримались буквально на декілька секунд і вийшли за ним. Свідок наголосив, що передав пакунок ОСОБА_17 .

154.Із дослідженого у судовому засіданні 09.09.2020 відеозапису за результатами проведеної НС(Р)Д відеоконтроль особи від 22.10.2018 встановлено, що ОСОБА_25 передає білий пакет ОСОБА_17 та покидає приміщення тамбуру банку, однак обвинувачені не виходять одразу після нього.

155.Аналогічне простежується із дослідженого відеозапису камер банку, де помітно, що о 17 год. 43 хв. ОСОБА_25 дійсно вийшов з приміщення банку першим, а за ним прямують ОСОБА_17 та ОСОБА_15 .

156.Після цього, за словами ОСОБА_25 він запропонував перекурити, однак ОСОБА_15 та ОСОБА_17 почали бігти. Як пояснив свідок, він побіг за ними рефлекторно, і вони забігли в тролейбус і ОСОБА_17 почав комусь телефонувати, а ОСОБА_15 стояв мовчки.

157.При цьому, із протоколу НС(Р)Д від 22.10.2018 встановлено, що в ході руху тролейбусу ОСОБА_25 стояв поруч із ОСОБА_15, який продовжував цікавитися у ОСОБА_25, коли він закриє банківський чарунок (скриньку), що свідчить про відсутність у подальшій потребі її утримання та виконання домовленостей у частині передачі неправомірної вигоди та вже здійсненого одержання її обвинуваченими, про що свідчить така розмова в тролейбусі:

ОСОБА_15 : ОСОБА_68 коли закриєш?

ОСОБА_25 : Зараз подзвоню. Это матеро уже?

ОСОБА_15 : Да. Ты сейчас назад?

ОСОБА_25 : Якщо неможна закрити на завтра - то треба вертатися.

158.У той же час, колегія суддів відзначає, що паралельно цьому ОСОБА_17 продовжував контактувати із ОСОБА_16, що підтверджується фактом надсилання повідомлення у месенджері Whatsapp о 17 год. 45 хв. зі текстом: «П*зда он стремний», на що абонент відповів: «Он с*ка ТУПОЙ». (протокол огляду від 16.01.2019, т.6 а/с. 46).

159.Висновок суду, що вказане листування стосується саме ОСОБА_25 ґрунтується на сукупності досліджених матеріалів НСРД та поведінці обвинувачених під час розмови з ОСОБА_25, а саме їхньому упередженому та підозрілому ставленню до нього. Про що свідчать неодноразові фрази ОСОБА_16 «стремный ты какой-то», ОСОБА_17 «ты адекватный вообще».

160. За словами свідка, проїхавши 2-3 зупинки від метро Нивки, вони вийшли з тролейбуса, він стояв з ОСОБА_15, втім ОСОБА_17 не було видно. Лише надалі, свідок помітив як працівники ІНФОРМАЦІЯ_10 побігли за ОСОБА_17 через дорогу на протилежну сторону, а ОСОБА_15 вийшов і його затримали біля підземного переходу.

161.Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, того ж дня - 22 жовтня 2018 року працівниками правоохоронного органу було помічено ОСОБА_15 біля підземного переходу та станції метрополітену «Нивки» за адресою: АДРЕСА_9 .

162.Згідно з протоколом огляду місця події від 22.10.2018 біля ОСОБА_15 знаходилася чорна сумка з написом «Оstin» та поліетиленовий пакет білого кольору з написом «МегаМаркет». При відкритті білого пакету у ньому виявлено поліетиленовий файл рожевого кольору, всередині якого містилися предмети, схожі на грошові кошти у кількості 5 (п`ять) пачок доларів США номіналом по 100 (сто) доларів на загальну суму 49 500 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот) (т. 4, а/с 50-54).

163.Вказані предмети, ззовні схожі на грошові кошти у валюті долари США були вилучені як речові докази та досліджені у судовому засіданні 22.12.2021.

164.Під час такого дослідження колегія суддів встановила, що відповідно до протоколу про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 22.10.2018 (т. 5, а/с 37-41) ОСОБА_25 були вручені ідентифіковані засоби - грошові кошти у вигляді купюр номіналом по 100 (сто) доларів США у кількості 20 штук з такими серіями та номерами: АВ62134001F, CH20004337A, КН21418809А, КВ10121703С, KB59443472R, HB75927386F, KL00530276E, KL00530274E, СВ34273562В, В92556893Е, НВ20039874Е, КС97936904А, AB37074356F, НК08518030В, AB81631311U, HG85041760A, НЕ13990034С, HG88196501А, FB69725313C, АВ15730700І та імітаційні засоби у вигляді купюр номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 480 штук з однаковими серіями та номерами: АВ14806464А.

165.Тобто, відповідно до вказаного протоколу, загальна сума переданих ОСОБА_25 ідентифікованих засобів у вигляді грошових коштів становить 50 000 доларів США. Частина з яких була справжніми купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 20 штук (загальна сума 2 000 доларів США), які були отримані у касі ІНФОРМАЦІЯ_10, що підтверджується листом від 11.03.2019 №51/7/2-2950 (т. 5, а/с 35), а інша частина у кількості 480 штук була несправжнім (імітаційним) засобом, який виготовлено 21.10.2018, що підтверджується протоколом про виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. (т. 5, а/с 36).

166.Водночас, як згадано вище, відповідно до протоколу огляду місця події від 22.10.2018 на сходах, що ведуть до підземного переходу на станції метрополітену «Нивки», що знаходиться біля будівлі за адресою: АДРЕСА_10 де перебував ОСОБА_15, з ним виявлено поліетиленовий пакет білого кольору із написом «МегаМаркет» у якому знаходився поліетиленовий канцелярський файл рожевого кольору в середині якого містилися предмети схожі на грошові кошти, у кількості п`ять пачок кожна з яких містила в собі купюри номіналом по 100 доларів США (20 купюр з різними серіями та номерами та 475 купюр з однаковими серіями та номерами) у загальній сумі 49 500 доларів США.

167.Під час дослідження відеозапису огляду місця події від 22.10.2018 (т. 4, а/с 55) було з`ясовано, що при пакуванні ідентифікованих засобів 5 несправжніх (імітаційних) купюр номіналом по 100 (сто) доларів США було помилково недокладено до загальної кількості. Саме вказана обставина стала причиною того, що 22.10.2018 біля ОСОБА_15 було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 49 500 доларів США.

168.Зокрема, з відеозапису огляду місця події від 22.10.2018 вбачається, що імітаційні засоби були розфасовані в 5 пачок. При перерахуванні кількості купюр слідчим було виявлено, що в першій пачці знаходяться 100 купюр номіналом 100 доларів США, в другій - 99 купюр номіналом 100 доларів США, в третій та четвертій - по 99 купюр номіналом 100 доларів США та по 1 білому аркушу паперу, які за розміром є ідентичними купюрі номіналом 100 доларів США, в п`ятій - 98 купюр номіналом 100 доларів США та 2 білі аркуші паперу, які за розміром є ідентичними купюрі номіналом 100 доларів США.

169.Вказане переконує колегію суддів у тому, що мало бути виготовлено 480 імітаційних засобів, а саме предметів за розміром та реквізитами схожих на грошові кошти номіналом 100 доларів США з однаковими серіями та номерами, однак з технічних причин на чотирьох аркушах імітаційне зображення нанесене не було, а одна купюра взагалі відсутня.

170.Втім, це не впливає на правову кваліфікацію дій обвинувачених як одержання неправомірної вигоди в розмірі 50 000 доларів США.

171.Суд враховує, що всі вилучені тоді купюри, за виключенням однієї, співпадають по номіналу, серії та номеру із тими, що були передані ОСОБА_25 для використання, як заздалегідь ідентифіковані засоби (т. 5, а/с 37-41).

172.Так, при детальному дослідженні ідентифікаційних ознак кожної окремої грошової купюри та їх співставлення з відомостями, які містяться в протоколі про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 22.10.2018 (т. 5, а/с 37-41), судом встановлено, що при складанні вказаного протоколу оперативним працівником була допущена описка в зазначенні другої літери серії однієї з купюр, зокрема замість правильної серії «KG» зазначена неправильна «KC». Втім в іншій частині зазначені правильні ідентифікаційні ознаки такої купюри - «97936904 А».

173.На думку суду, така помилка жодним чином не впливає на об`єктивність та достовірність зазначеної в протоколі інформації, а тому відхиляє зауваження сторони захисту в цій частині.

174.Відповідно до курсу Національного банку України на цей день - 22.10.2018 50 000 доларів США в еквіваленті становило 1 409 100 гривень, що у п`ятсот і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, який з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» відповідав 881 гривням.

175.На переконання колегії суду, зазначені обставини про зустріч з ОСОБА_25 біля приміщення банку, поведінка обвинувачених та послідовність дій у сукупності із зафіксованими матеріалами їхнього спілкування, а також подальше виявлення при ОСОБА_15 коштів, які були заздалегідь ідентифіковані та вручені свідку ОСОБА_25, очевидно свідчать про одержання ОСОБА_69, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 неправомірної вигоди в сумі 50 000 доларів США, що згідно з приміткою 1 до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

176.Згідно з обвинувальним актом, таке одержання неправомірної вигоди відбувалося обвинуваченим для себе та третьої особи. Колегія суддів вважає також доведеним обвинувачення у частині одержання неправомірної вигоди для третьої особи, виходячи з такого.

177.Колегія суддів ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, не може заперечити матеріали, з яких вбачається обізнаність про вчинення вказаного злочину та фрагментарна залученість окремих осіб до його вчинення. Зокрема, колегія суддів враховує, що заява ОСОБА_22, яка стала підставою для початку кримінального провадження містила відомості про вимагання неправомірної вигоди іншими особами, а у зафіксованих під час проведення аудіо-відеоконтролів розмовах, які стосувалися провадження ОСОБА_22 та можливості передачі неправомірної вигоди, а також показаннях свідків зазначалося про участь інших осіб.

178.Також колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_16 погоджуючи за які дії надається неправомірна вигода неодноразово наголошував, що вона призначається і для інших осіб, зокрема у розмові 11.10.2018 ОСОБА_16 зазначає таке «Ну мы ж не одни. С прокурором надо еще перепиздеть. Прокурор адекватный, нормальный.», на питання ОСОБА_25 «в этот полтос не входит ОСОБА_131, провадження? Это уже отдельно?, ОСОБА_16 відповідає: «Это будет входить, что мы ему не будем *башить 306тую, 311тые…».

179.Також суд враховує, що спілкування зі свідками і обговорення необхідності передати неправомірну вигоду ОСОБА_17 супроводжувалося також спілкуванням із ОСОБА_29, який у листуванні з ОСОБА_17 підтверджував намагання сконтактуватися з ОСОБА_16 . Суд бере до уваги таке листування за 19.10.2018 о 19 год. 28 хв. ОСОБА_17 надсилає ОСОБА_29 повідомлення такого змісту: «Пи*дец ОСОБА_82 подъехал ОСОБА_67 не отвечает», на що отримує від ОСОБА_29 відповідь: «Я тоже набираю не берет».

180.Колегія суддів вважає доведеним твердження сторони обвинувачення про одержання таких коштів для себе та третіх осіб, з огляду на наведені фрази ОСОБА_16 про призначення неправомірної вигоди для виконання усіх обумовлених дій та на результативність виконання яких можуть вплинути інші уповноважені особи, зокрема прокурори.

181.Факт відсутності чіткої ідентифікації третіх осіб не виключає кваліфікацію діяння за ч. 4 ст. 368 КК України, якщо з матеріалів провадження вбачається, що неправомірна вигода призначалась не лише службовій особі, а й іншим суб`єктам, зокрема її керівнику чи іншим уповноваженим особам.

182.Зміст зафіксованих у НС(Р)Д розмов та поведінка обвинувачених дозволяють зробити обґрунтований висновок про розподіл коштів і попереднє погодження дій з особами, які володіють процесуальними повноваженнями у відповідному кримінальному провадженні.

183.Суттєвим є і те, що обумовлені дії за які одержувалася неправомірна вигода стосуються прийняття процесуальних рішень, які здійснюються в межах процедури, чітко визначеної в КПК України. Такий порядок характеризується нормативно встановленим розподілом повноважень між суб`єктами, їхньою взаємною підзвітністю, службовою залежністю та передбачає погодження процесуальних дій з іншими уповноваженими особами, зокрема прокурором. Така система підпорядкованих відносин дозволяє обґрунтовано робити висновок, що результат ухвалення чи неухвалення процесуального рішення залежав не лише від однієї особи, а від групи, включно з тими, кому призначалася частина вигоди.

184.Окрім того, показання свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_25, що з ними спілкувалися інші службові особи з відділу поліції, підтверджують обізнаність інших осіб щодо факту одержання неправомірної вигоди, змісту домовленостей та обставин, за яких відбувалося її погодження. Зазначена участь третіх осіб, посилання обвинуваченого на них дає підстави для кваліфікації відповідно до ч. 4 ст. 368 КК України.

2.2. Щодо дій, вчиненням яких обумовлювалось одержання неправомірної вигоди

185.Для встановлення ознак об`єктивної сторони інкримінованого обвинуваченим злочину необхідно констатувати, що службова особа одержала неправомірну вигоду саме за вчинення чи невчинення таких дій, які вона могла або повинна була виконати саме з використанням наданої їй влади чи службового становища.

186.У свою чергу, використання службовою особою влади чи службового становища передбачає використання повноважень та можливостей, якими службова особа наділена у зв`язку із зайняттям нею певної посади або здійсненням певної діяльності. Така особа діє в сфері своєї компетенції, вчиняє дії, які вона в принципі має повноваження вчиняти, перебуваючи на відповідній посаді, а також, коли особа діє, використовуючи авторитет своєї посади, її значущість, впливовість та ті можливості, яких набуває завдяки займаній посаді чи здійснюваній службовій діяльності.

187.При цьому одержання неправомірної вигоди має бути прямо обумовлене вчиненням або невчиненням таких дій і має чітко простежуватись цей зв`язок між конкретними діями/бездіяльністю службової особи та одержанням нею неправомірної вигоди. У цій справі сторона обвинувачення вказує про використання службового становища.

188.Суд встановив вище, що обвинувачені обіймали такі посади: ОСОБА_15 та ОСОБА_17 слідчих слідчого відділу Подільського управління поліції, а ОСОБА_70 оперуповноваженого відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУНП у м. Києві.

189.Також судом було встановлено, що на підставі спільного наказу начальника Подільського УП ГУНП України у м. Києві, т.в.о. начальника слідчого відділу цього управління, начальника УПН від 16.01.2018 N? 12 «Про створення слідчо-оперативної групи для розкриття та розслідування кримінального правопорушення по кримінальному провадженню № 12017100070005099», обвинуваченими здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017100070005099 від 27.11.2017 за підозрою ОСОБА_22 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 311 КК України, та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 306 КК України.

190.Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинувачені як слідчі були уповноважені: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

191.Таким чином, до компетенції слідчого входить питання ініціювання зміни запобіжного заходу, повідомлення про підозру, тобто притягнення до кримінального провадження, та в цілому формування доказової бази кримінального провадження, шляхом проведення слідчих дій.

192.У свою чергу, оперативні підрозділи та відповідно їх співробітники, яким був ОСОБА_16, у відповідності до ст. 41 КПК України мають здійснювати слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. До того ж, під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого, втім він не має права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.

193.При цьому, враховуючи наявну слідчо-оперативну групу (далі - СОГ), колегія суддів бере до уваги положення Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої Наказом МВС № 575 від 07.07.2017.

194.Так, діяльність СОГ здійснюється на підставі плану проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, який розробляється з урахуванням наданих обґрунтованих пропозицій усіх працівників, включених до складу СОГ. Оперативний супровід досудового розслідування забезпечується з моменту створення СОГ і до ухвалення судом вироку або постановлення ухвали, які набрали законної сили, або у разі закриття кримінального провадження. Працівники оперативних підрозділів, включені до складу СОГ, щотижня інформують слідчого - керівника СОГ про стан виконання наданих письмових доручень та запланованих заходів, а на його вимогу надають документи, що підтверджують обсяги проведеної ними роботи. Працівники оперативного підрозділу, включені до складу СОГ, самостійно надають слідчому обґрунтовані пропозиції щодо необхідності проведення конкретних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій ( Розділ5).

195.Також п. 1 Розділу 7 передбачено, що за наявності достовірної інформації про наміри підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у тому самому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, працівник оперативного підрозділу складає мотивований рапорт, який доповідає слідчому для прийняття ним рішення про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на перевірку та фіксацію протиправних дій, та можливість змінити запобіжний захід на більш суворий у порядку, встановленому КПК України.

196.Зазначені положення передбачають, що повноваження оперативного співробітника також охоплюють можливість ініціювання зміни запобіжного заходу, можливість пропозиції щодо ходу досудового розслідування та коригування його плану. Таким чином, хоча повноваження оперативного співробітника обмежені КПК щодо його прямої процесуальної участі у провадженні, однак його функціональні обов`язки та права передбачають реальну спроможність впливати на хід кримінального провадження через здійснення оперативно-розшукових заходів та взаємодію зі слідчим.

197.Як вбачається зі змісту наведених вище розмов обвинувачених із ОСОБА_22 та ОСОБА_25 та їх показаннями, одержання неправомірної вигоди обумовлювалося саме виконанням вказаних повноважень у кримінальному провадженні.

198.Під час допиту ОСОБА_22 повідомив, що конкретно не пам`ятає за які дії необхідно було надати неправомірну вигоду, але зазначив, що велася мова про додаткові статті, перебування під вартою та питання звернення з обвинувальним актом до суду.

199.Так, зміст зафіксованих розмов, а також показання свідків дають підстави вважати, що одержання неправомірної вигоди було зумовлене невчиненням обвинуваченими дій у кримінальному провадженні, які б обмежували права та свободи ОСОБА_22, а саме: не ініціювання зміни запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, не притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 306 КК України та припинення подальшого кримінального переслідування діяльності ОСОБА_22 щодо збуту прекурсорів.

200.Колегія суддів відзначає, що такий зміст та обсяг дій, від вчинення яких утримаються обвинувачені, були обговорені на зустрічах.

201.Так, вперше, відповідно до заяви ОСОБА_22 про вчинення про злочин від 26.09.2018 було озвучено, що неправомірна вигода має бути надана за «уникнення кримінальної відповідальності за ст. 311 КК України та необрання запобіжного заходу, пов`язаного з триманням під вартою». Відповідно до заяви, 25.09.2018 заявнику повідомили, якщо він не буде діяти за їх вказівками «вони змусять слідчого звернутися в суд для зміни запобіжного заходу та вручать нову підозру за новим епізодом».

202.Надалі, у розмові 09.10.2018 ОСОБА_22 скаржиться ОСОБА_16, що слідчі надсилають йому багато повісток та очікують його неявку, що стане підставою для ініціювання зміни запобіжного заходу, вказуючи таке: «.. На*уй они меня нагружают, ОСОБА_67 Они нагружают, хотят изменить меру пресечения..». «он повесток нах*ячат сейчас», «Он говорит - если ты опоздаешь еще, сразу тебе делаю неявку.» (протокол НС(Р)Д від 10.10.2018 - т. 4, а/с 128-131).

203.Особливо колегія суддів враховує ці обставини у сукупності з повідомленнями від 28.09.2018, які ОСОБА_17 надсилав іншому слідчому у справі ОСОБА_71 про необхідність направлень ОСОБА_22 декількох повісток, що підтверджується оглядом їхнього листування. Так, з їхнього листування встановлено, що ОСОБА_33 надіслав фото відповіді на запит ОСОБА_22, на що ОСОБА_17 відповідає: «Отправляй ему повестки отдельными письмами на среду, четверг, пятница и т.д. до следуйщей пятницы, кроме субботы и воскресенья».

204.На думку суду, зазначене підтверджує намагання слідчих, зокрема і ОСОБА_17, створити підстави для зміни запобіжного заходу у порядку ст. 200 КПК України, а саме за невиконання підозрюваним ОСОБА_22 обов`язків з`являтися до них за викликом.

205.У подальшому, уже у розмовах між залученим ОСОБА_25 та ОСОБА_16, останній неодноразово вказував яких дій ОСОБА_22 не бажає та побоюється, а тому саме за невчинення таких дій необхідно передати кошти.

206.Зокрема, вказане встановлено на підставі аналізу розмови за 11.10.2018, у ході якої було не один раз проговорено, що ОСОБА_22 не буде змінено запобіжний захід, вручено чи змінено підозру. При цьому, ОСОБА_16 в обгрунтування спроможності наполягав, що все провадження будується на їх матеріалах (оперативного відділу), тому вони переконані у можливості виконання домовленості.

…

ОСОБА_25 : Просто он боится, что бы вы не поменяли ему меру пресечения.

ОСОБА_42 : Ну ему сейчас хотят вменять 306тую.

ОСОБА_25 : Ну, легализация.

ОСОБА_42 : Да. У него сейчас 311 тая. И эпизоды сейчас нап*здячим ему еще.

Ну, эпизоды - то такое. А 306тая - это новая статья, это новая санкция, опять СИЗО. В СИЗО он побывал уже, трохи бл*дь.

….

ОСОБА_16 : Он просто не хочет что бы дополнительно ему не навешивали

Зватую (нерозбірливо).

ОСОБА_25 : Ну и что бы спокойно он дальше работал. Ну просто у вас есть информация по этому человеку. Что бы вы его не трогали.

…

ОСОБА_25 : В чем просто вопрос. Он хочет дальше заниматься этой херней. просто, он привезет бабло, я передам вам и пусть себе дальше заниматься. с торговать.

ОСОБА_16 : Понятно, что он будет заниматься, бабло... С 2002го года торговать

ОСОБА_25 : Кто чем умеет.

…

ОСОБА_16 : Я не знач что тебе он на рассказывал, этот вопрос, что бы на вот этой стадии, что у него есть - все больше ему не будем 306тые, 311тые.

ОСОБА_25 : Ну это вы его больше не трогаете?

ОСОБА_16 : Да. А по следствию вот эту х*йню закрыть…

…

ОСОБА_25 : Это там уже надо решать, уже там со следствием, да?

ОСОБА_25 : ну да. Ну смотри, в этот полтос не входит ОСОБА_131, провадження. Это уже там отдельно?

ОСОБА_16 : Это будет входить, что мы ему не будем *башить 306тую, 311 тые...

ОСОБА_25 : Ну и меру присечения, правильно?

ОСОБА_16 : Менять тоже не будем. Будет ходить под залогом.

…

ОСОБА_25 : Вылезло нормально.

ОСОБА_16 : Понятно если ты *башишь с килограммом травы. Ну да, вот килограмм травы. А тут у нас есть все документы по нему.

ОСОБА_25 : Это здесь все у вас? И отдельно еще там?

ОСОБА_26 : Не, оно вот оно стоит. Сейчас все закидываем. Вызывают его, машат 306, меру пресечения.

ОСОБА_25 : А так оно как? Либо закроется либо по-тихоньку умрет, своим ходом?

ОСОБА_16 : Не, ну там со следствием, как они посчитают. Просто у него кроме этой х*йни два эпизода - один в Славянске, один в Одессе. Но то, что мы знаем там чисто такое - чисто приехали, на хлопок вь*бали. Думали наверно расчехлить, а он или наверно не потянул или не захотел. Ну здесь же совсем другое - здесь закупки, НСРД. Здесь задокументировано все.

…

ОСОБА_25 : Не не. Мера пресечения чисто, что бы вы его не трогали, не хлепали больше.

ОСОБА_16 : Этот вопрос - да.

ОСОБА_25 : Плюс, что бы легализацию не лупили ему. Просто один момент да не понимал - что будет с провадженням дальше?

ОСОБА_16 : До этого момента по провадженню - надо идти базарить непосредственно к этим. Без нашей документации, то что у нас есть - те них*я не сделают.

ОСОБА_25 : Если там не получится - то можно будет через ваших туда? -

ОСОБА_16 : Через наших. Ну я не могу зайти к ОСОБА_131. Но начальник

енжет зайти. Тут пох*я ума не надо. Если он будет готов...

207.Зі змісту наведених розмов вбачається, що ОСОБА_16 запевнив ОСОБА_25 у тому, що за надану йому неправомірну вигоду ними не буде повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 306 КК України, підтвердив наміри щодо залишення запобіжного заходу у виді застави, яка застосована до ОСОБА_22, тобто неподання клопотання про зміну на тримання під вартою, а також зупинення кримінального переслідування діяльності.

208.Колегія суддів надає особливого значення цій фразі «До этого момента по провадженню - надо идти базарить непосредственно к этим. Без нашей документации, то что у нас есть - те них*я не сделают», яка свідчить про переконливість та впевненість ОСОБА_16 у спроможності реалізації обумовлених дій саме ним, зважаючи на те, що докази щодо причетності ОСОБА_22 перебувають у розпорядженні його відділу, а тому без їх надання, слідство чи прокуратура не зможе притягнути ОСОБА_22 до відповідальності за ще однією статею.

209.При цьому, суд відзначає значну активність та участь ОСОБА_16 у кримінальному провадженні №12017100070005099 від 27.11.2017, враховуючи, що переважна кількість матеріалів у ньому, зібрано саме ним, зокрема і подання ним пропозицій на проведення слідчих та процесуальних дій, які оформлені рапортом до начальника управління протидії наркозлочинності (т. 8, а/с 66-67, 68, 95-96, 97-99, 100, 113-114, 163, 165, 179-182, 181-182, 191-192, 202, т. 9, а/с 66-67).

210.Надалі, під час зустрічі 12 жовтня 2018 року ОСОБА_29, який обіймав посаду начальника відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків УПН ГУ НП у м. Києві, розширив обсяг дій, які будуть здійснені у разі передачі 50 тисяч доларів США, а саме - ОСОБА_22 має укласти угоду про визнання винуватості із призначенням йому умовного відбування покарання (іспитового строку). Така зміна предмету домовленостей встановлено із такого фрагменту розмови:

…

ОСОБА_29 : Короче однозначно будет ему угода, если он хочет. Это в лучшем случае, что можно для него сделать. И будет он судимый точно. Но суд не будет его лишать свободы, а просто будет условно ему и все.

ОСОБА_25 : Это угоду ему надо будет?

ОСОБА_29 : Да. По другому никак не получится.

ОСОБА_25 : А что бы не применять угоду?

ОСОБА_29 : Не. Только так. Нельзя уже ничего сделать. Ему пидозру едъявили, уже месяц остался, в течении месяца уже дело должны направить в суд.

Если его не направят, то это уголовное дело надо продлевать. Ну ты ж знаешь.

ОСОБА_25 : Знаю.

ОСОБА_29 : Продлевать уже никто не будет, будут направлять в суд. Ну либо это будет угода, либо это будет не угода.

ОСОБА_25 : Ну так а что бы не менять?

ОСОБА_29 :

ОСОБА_73 : Меру пресечения.

ОСОБА_29 : Ему меру пресечения никто избирать не будет. Его направят в суд.

Он готов идти на угоду?

ОСОБА_25 : Ну просто вообще не так договаривались.

ОСОБА_29 : А как вы договаривались?

ОСОБА_25 : Ну не со мной. Я выступаю просто посредником.

ОСОБА_29 : Ну я не знаю как вы договаривались.

ОСОБА_25 : Ну 50 тысяч...

ОСОБА_29 : Только так, судимость будет у него однозначно.

ОСОБА_25 : Просто в с ОСОБА_56 вчера говори, речь шла не об этом.

ОСОБА_29 : Ну вот так вот на сегодняшний день.

ОСОБА_25 : Ну может что-то поменяется в дальнейшем?

ОСОБА_29 : Что именно?

ОСОБА_25 : Вчера мы с ОСОБА_56 разговаривали, так?

ОСОБА_29 : Ну да.

ОСОБА_25 : Ну мы говорили, что 50 тысяч долларов и ни угоды, ни 306той. ни легализации ничего не будет. Со следствием вопрос закрыть входит в эту сумму.

ОСОБА_29 нахиляється до ОСОБА_25 та каже йому щось на вухо та йде

ОСОБА_25 :

АДРЕСА_11 .Із аналізу вказаної розмови вбачається, що мова йшла саме про укладення угоди про визнання винуватості ОСОБА_22, враховуючи, що передбачені ст. 469 КПК України види угод та відсутність відомостей про потерпілих у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_22 . Положеннями статей 468-472 КПК України врегульовано порядок укладення та зміст угоди, яка укладається між прокурором та підозрюваним, а отже повноваження слідчого чи оперативного співробітника не охоплюють вказану сферу кримінально-процесуальних відносин.

212.Втім, колегія суддів вважає, що зазначена розмова не виключала та не скасовувала попередні домовленості, які були узгоджені з ОСОБА_16 . Допитаний свідок ОСОБА_25 пояснив, що ОСОБА_29 сказав надалі спілкуватись з ОСОБА_16 . Він повідомив, що буде угода, однак насправді розмовляти з ОСОБА_67 треба було не за угоду. У момент, коли ОСОБА_29 нагнувся до нього (прим. ця частина розмови, не була зафіксована при аудіо-контролі), він пошепки сказав продовжувати вести розмову з ОСОБА_16 .

213.Після розмови з ОСОБА_29 дійсно ОСОБА_25 повернувся до ОСОБА_16 і між ними відбулося обговорення озвученої інформації про угоду. ОСОБА_16 поводився обережно, що вбачається із таких фраз «Вот это вот так вот, подписывает он угоду, вот и все. По другому никак.», «Ну я тебе говорю то, что он тебе пытался сказать. Я тебе говорю. Просто тебя никто не знает. Вот прикол в чем.».

214.Однак, колегія суддів надає значенню подальшому фрагменту цієї розмови: ОСОБА_25 . Как утопить тогда дело

ОСОБА_16 : Никак . Только вот это максимально.

ОСОБА_25 : Умрет за сколько? Как дальше тогда?

ОСОБА_16 : Ну ты ж общаешься.

215.На переконання колегії суддів, мова іде про непритягнення ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності за легалізацію коштів, здобутих від незаконного обігу прекурсорів за зібраними матеріалами, яке раніше було умовою домовленостей із ОСОБА_16 . До того ж, суд зауважує, що реакція ОСОБА_16 на запитання про попередні домовленості не заперечна, тобто він не відмовляється від можливості припинення кримінального переслідування ОСОБА_22, а натяками вказує, що це питання актуальне.

216.Суд зауважує, що роль та участь слідчого та оперативного співробітника у кримінальному провадженні має велике значення для долі кримінального провадження в цілому, оскільки саме вказані особи є суб`єктами ініціювання та проведення слідчих дій, на основі яких формується доказова база, яка буде підставою для прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні, у тому числі щодо його закриття чи непритягнення особи до відповідальності. Тобто, повноваження обвинувачених давало змогу впливати на хід кримінального провадження відносно ОСОБА_22, зокрема збору додаткових доказів, неврахування уже зібраних або ж приховування їх від процесуального керівника, ініціювання зміни запобіжного заходу, тощо.

217.Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що одержання неправомірної вигоди обумовлювалось саме вчиненням обвинуваченими дій з використанням наданої їм влади та службового становища, якими вони були наділені як слідчі та оперативні співробітники у кримінальному провадженні.

218.Крім того, для встановлення ознак об`єктивної сторони вказаного злочину також необхідно з`ясувати, в чиїх інтересах службовою особою мали бути вчинені дії, якими обумовлювалось одержання неправомірної вигоди. За змістом диспозиції ст. 368 КК України такі дії можуть вчинятись як в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, так і в інтересах третіх осіб.

219.Для суду є очевидним, що вчинення обумовлених наданням неправомірної вигоди дій мало відбуватись в інтересах ОСОБА_22, оскільки з огляду на обставини та предмет кримінального провадження, яке стосувалося підозри ОСОБА_22 за ч.3 ст. 311 КК України та загрози додаткової підозри за ст. 306 КК України, він був зацікавлений у припиненні кримінального переслідування, незастосуванні найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

220.Про це також свідчить і зміст наведених вище розмов обвинуваченого ОСОБА_16 та ОСОБА_22, який вказував про побоювання зміни запобіжного заходу.

221.Також відповідний висновок грунтується на аналізі розмови із ОСОБА_25, який був залучений ОСОБА_22 та представляв його інтереси. Зміст їхнього діалогу, наведений вище очевидно свідчить, що процесуальні рішення і дії за які необхідно було надати неправомірну вигоду стосуються прав та інтересів ОСОБА_22, який мас статус підозрюваного.

222.Колегія суддів зауважує, що активні домовленості щодо можливості уникнення кримінальної відповідальності за ст. 306 КК України та можливості перебування на волі, почалися саме після звільнення ОСОБА_22 з-під варти, тобто 24.09.2018. У цей період часу здійснювалося активне досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017100070005099 від 27.11.2017, проводилися допити осіб та обшуки, здійснювалися тимчасові доступи до банківської інформації по рахункам ОСОБА_22, а відповідне досудове розслідування здійснювалося також за ч.1 ст. 306 КК України.

223.Більше того, ОСОБА_16 наголошував на цілком імовірній загрозі зміни підозри, шляхом вручення нової підозри у вчиненні злочину, передбаченого ст. 306 КК України, про що свідчать його неодноразові фрази: «Ну ему сейчас хотят вменять 306тую.», «Да. У него сейчас 311 тая. И эпизоды сейчас нап*здячим ему еще. Ну, эпизоды - то такое. А 306тая - это новая статья, это новая санкция, опять СИЗО. В СИЗО он побывал уже, трохи бл*дь».

224.Тому безсумнівним є факт, що непритягнення ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності за ст. 306 КК України, що є особливо тяжким злочином, аніж інкримінована йому ст. 311 КК України, а також залишення йому запобіжного заходу у виді застави, були б позитивними рішеннями для прав та становища ОСОБА_22 .

225.Також суд зауважує, що значна частина домовленості відбувалася саме через посередника - ОСОБА_25, а тому обвинувачений ОСОБА_16 неодноразово наполягав на узгодженні із ОСОБА_22 умов та їх прийняття, тобто підтвердження останнім обсягу дій, за які будуть передані кошти, про що свідчать такі фрази: зустріч 11.10.2018 «А ты уточняй у него, что бы он не перепутал то, что мы договоримся», «говори, что встретился, переговорил. Жду ответа, согласовываю как точно..», зустріч 12.10.2018 після розмови з ОСОБА_29 та сповіщення про необхідність укладення угоди про визнання винуватості «Вначале спроси что человек по этому поводу думает. Может ему это не интересно».

226.Вказані фрагменти розмов, на переконання колегії суддів, очевидно підтверджують, що неправомірна вигода мала передаватися в інтересах саме ОСОБА_22 за невчинення обвинуваченими дій у кримінальному провадженні, які б обмежували права та свободи чи погіршували його становище.

227.Вказані докази у своїй сукупності підтверджують, що за надану неправомірну вигоду обвинувачені ОСОБА_16, будучи оперативним співробітником, а також ОСОБА_17 та ОСОБА_15 як слідчі мали утриматися від вчинення процесуальних дій та прийняття рішення, які б суттєво погіршили становище ОСОБА_22 як підозрюваного у кримінальному провадженні.

228.Таким чином, колегія суддів вважає, що зафіксовані розмови у сукупності із показаннями свідків, а також оглядом листування обвинувачених, свідчать що одержання неправомірної вигоди обвинуваченими для себе та третіх осіб обумовлювалось невчиненням ними в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданого їм службового становища.

2.3.Щодо вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб

229.Згідно з обвинувальним актом інкримінований обвинуваченим злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, тобто з кваліфікуючою ознакою, передбаченою ч. 3 ст. 368 КК України.

230.Відповідно до ч.2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

231.При цьому, судовою практикою передбачається, що домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Таким чином, ця домовленість можлива на стадії до готування злочину, а також у процесі замаху на злочин.

232.Домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкта злочину, його характеру місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо).

233. Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. (вказано позиція, висловлена у постанові ККС ВС у справі № 592/3595/17 від 23.11.2023) [3].

234.На підставі досліджених матеріалів кримінального провадження колегія суддів дійшла висновку, що обвинувачені ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 діяли за попередньою змовою групою осіб, виходячи з такого.

235.Так, колегія суддів зауважує, що наявність трьох обвинувачених відповідає кількісній характеристиці вказаного виду співучасті.

236.Щодо наявності попередньої змови між обвинуваченими, то колегія суддів бере до уваги факт знайомства вказаних осіб, оскільки ОСОБА_15 та ОСОБА_17 працювали в ІНФОРМАЦІЯ_19, та входили до групи слідчих у кримінальному провадженні, а також ОСОБА_17 з ОСОБА_16 входили до слідчо-оперативної групи у кримінальному провадженні №12017100070005099, тобто були колегами і володіли інформацією щодо цього кримінального провадження. Окрім цього, ОСОБА_17 був старшим групи слідчих, який керував діями інших слідчих та оперативних підрозділів.

237.Колегія суддів враховує, що у матеріалах провадження відсутні відомості, які б підтверджували прямий зв`язок чи обговорення між усіма трьома обвинуваченими умов вчинення ними спільного злочину.

238.Втім, наявні у матеріалах листування між обвинуваченими свідчать про очевидну їх обізнаність про зміст та деталі розмов зі свідком та заявником, обмін інформацією, а також послідовність дій кожного у сукупності з матеріалами, зібраними під час проведення НСРД та іншими доказами, а тому переконливо підтверджують попередню домовленість обвинувачених у вчиненні злочину.

239.Так, колегія суддів відзначає, що із викладеної у п. 96-162 цього вироку хронології подій вбачається, що першочергово обговорення щодо необхідності надання неправомірної вигоди, умови такої передачі велися виключно з ОСОБА_16 . Про вказане свідчать матеріали, отримані в ході проведення негласних слідчих дій за 09.10.2018, 11.10.2018.

240.Після висунутої умови до ОСОБА_22, що передача має відбутися через знайденого ним посередника, а саме особу з правоохоронних органів, якою став ОСОБА_25, спілкування продовжив ОСОБА_16, а також інші обвинувачені.

241.Колегія суддів принагідно підкреслює, що уже у розмові з ОСОБА_25, ОСОБА_16 неодноразово згадував свідку ОСОБА_15, покликаючись на їх знайомство та спільне навчання. Так, під час зустрічі 11.10.2018 ОСОБА_16 та ОСОБА_25 фактично відбулося знайомство та обговорення щодо ролі останнього у цій справі, а саме як довіреної особи, через яку відбудеться передача коштів від ОСОБА_75 за непритягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 306 КК України. Під час цієї розмови встановлено, що обвинувачений ОСОБА_16 запитував у ОСОБА_15 щодо особи свідка, а також натякав на можливість залучення до цієї справи ОСОБА_15, про що свідчать такі фрази:

… «я у твоего одногрупника, у ОСОБА_15 спрашивал», «ну ти ж с ОСОБА_15 учился?», … «А ты к следствию своему подходил ?.. ОСОБА_15 я не помню там в группе или нет», на що ОСОБА_25 заперечував обговорення з ОСОБА_15 цієї справи «не знаю, я с ОСОБА_53 не разговаривал по поводу етой теми» (протокол НСРД від 11.10.2018 - т. 4, а/с 133-137).

242.Такі розмови вказують на обізнаність ОСОБА_15 про залученість ОСОБА_25, його роль та зміст імовірних узгодженостей між ним та ОСОБА_16 .

243. У подальшому, основний розвиток подій вказаного кримінального провадження відбувався 19-22 жовтня 2018 року, і у цей період часу зафіксовано спілкування обвинувачених щодо ОСОБА_75 та ОСОБА_25, активну роль ОСОБА_15 та ОСОБА_17 .

244.Так, колегія суддів встановила, що 18 жовтня 2018 року ОСОБА_25 повідомив ОСОБА_16 про отримання коштів від ОСОБА_22 та готовність їх передачі, однак відповіді не послідувало.

245.Втім, уже 19 жовтня 2018 року зі свідком ОСОБА_25 зв`язався ОСОБА_15 із проханням зустрітися. На погоджену зустріч прибув ОСОБА_15 та ОСОБА_17 і зміст зустрічі стосувався виключно передачі їм коштів, отриманих від ОСОБА_22 .

246.Колегія суддів звертає особливу увагу, що до моменту сповіщення ОСОБА_25 про наявність у його розпорядженні коштів від ОСОБА_22, контакт відбувався лише з ОСОБА_16, і лише після отримання у розпорядження ОСОБА_25, в особисте спілкування вступили ОСОБА_15 та ОСОБА_17 .

247.Вказане приводить колегію суддів до висновку, що передача неправомірної вигоди мала відбутися саме ОСОБА_17 та ОСОБА_15, які прибули разом на зустріч, при цьому ініціативність та активність у діалозі з ОСОБА_25 проявляв саме ОСОБА_17, якому було відомо про раніше передані кошти від ОСОБА_22 .

248.Такий хід розвитку подій і послідовність участі обвинувачених із розмежуванням і виконанням кожного з них частини об`єктивної сторони, зокрема щодо узгодження порядку надання неправомірної вигоди та обсягу дій, які будуть вчинені за неї, а також фактичне отримання коштів, свідчить про їхню попередню змову.

249.Ба більше, під час цієї зустрічі ОСОБА_17 листувався у Whatsapp з ОСОБА_16 та давав йому вказівки зв`язатися з ОСОБА_25, щоб повідомити йому про необхідність передачі коштів саме їм. Зазначене встановлено на підставі листування обвинувачених за 19 жовтня 2018 р. о 19 год. 37 хв. « ОСОБА_58 про то чтобы он отдал» « ІНФОРМАЦІЯ_20 ».

250.Втім, після невдалої зустрічі 19 жовтня 2018 року, наступного дня відбулася зустріч між ОСОБА_15 та ОСОБА_25 . І хоча така зустріч відбулася без участі інших осіб, однак ОСОБА_15 довів до відома про домовлену зустріч ОСОБА_17 «Десь в 19:00 піду на пиво. Раньше у нього не виходить», та навіть у ході неї доповідав її деталі: «Я сказав що в понеділок буде відомо».

251.Колегія суддів вважає, що такі паралельні та миттєві сповіщення обвинувачених щодо ходу та деталей зустрічі з ОСОБА_25 переконливо свідчать про їхній зв`язок та домовленість на вчинення спільного злочину, а також фактичну контрольованість та узгодженість дій один одного.

252. Як встановлено вище, 22 жовтня 2018 року відбулася зустріч ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_25 біля приміщення банку, де нібито перебували на зберіганні кошти у банківській скриньці. Під час вказаної зустрічі на неодноразові прохання ОСОБА_25 узгодити передачу коштів з ОСОБА_16, ОСОБА_17 наполегливо стверджував, що має бути передано їм.

ОСОБА_17 : ОСОБА_66 что сказал?

ОСОБА_25 : ОСОБА_66 сказал пообщайся дальше с тобой.

ОСОБА_17 : Ну все. Ты общаешся - все. Дальше со мной.

Також у ході цієї зустрічі ОСОБА_17 навіть намагався зателефонувати ОСОБА_16, супроводжуючи це фразою «Де цей бл*дь ОСОБА_64

253.Також у часовому періоді, який збігається із цією зустріччю зафіксовано повідомлення від ОСОБА_17 до ОСОБА_16, що підтверджується фактом надсилання повідомлення у месенджері Whatsapp о 17 год. 45 хв. зі текстом: «П*зда он стремний», на що абонент відповів: «Он с*ка ТУПОЙ». (протокол огляду від 16.01.2019 - т. 6, а/с 46).

254.З огляду на вказані відомості, обізнаність обвинувачених про зміст та деталі розмови із ОСОБА_25, контрольованість, узгодженість та взаємозалежність їхніх дій, колегія суддів вважає достатньо переконливим висновок про наявність домовленості та плану на вчинення злочину, а також обізнаність кожного з обвинувачених щодо змісту виконуваних ним та іншими функцій.

255.З огляду на це, колегія суддів вважає доведеним, що обвинувачені ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 діяли за попередньою змовою групою осіб.

2.4.Щодо одержання, поєднаного з вимаганням

256. В обвинувальному акті зазначається, що обвинувачені ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вимагали у ОСОБА_76 неправомірну вигоду.

257.Поняття вимагання неправомірної вигоди розкрито у п.5 Примітки до ст. 354 КК України, відповідно до якої під нею слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

258.При цьому, відповідно до правових позицій ІНФОРМАЦІЯ_21 при встановленні ознаки вимагання факт висловлення ініціативи передання неправомірної вигоди не є достатнім для висновку про існування в діях особи вимагання. Для констатації наявності цієї кваліфікуючої ознаки необхідно встановити, що мала місце погроза вчинення вимагачем дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів (аналогічна позиція, висловлена у постанові ККС ВС у справі №726/776/17 від 23 квітня 2024 року)[4].

259.Ознака вимагання у службових кримінальних правопорушеннях насамперед характеризується тим, що надавач неправомірної вигоди розуміє, що надає її за незаконні рішення, дії чи бездіяльність. У протилежному ж випадку вимагання виключається. (Вказане зазначено у постанові ККС ВС у справі № 404/8115/20 від 15 жовтня 2024 року) [5].

260.Також вимагання неправомірної вигоди, як кваліфікуюча ознака, виключається, якщо особа, яка її надає, зацікавлена в незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути відповідальності. Отже, під інтересами особи, яка надає неправомірну вигоду, треба розуміти законні інтереси особи, у якої така вигода вимагається (аналогічна позиція, висловлена у постанові ККС ВС у справі № 520/15653/16-к від 05 грудня 2023 року)[6].

261.Таким чином при оцінці наявності такої кваліфікуючої ознаки як вимагання, суд має встановити:

- ініціатором одержання неправомірної вигоди є службова особа;

- пропозиція про надання неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що супроводжуються відкритою погрозою або створенням штучних умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, з використанням службового становища, наданих повноважень;

- під загрозою опиняються законні інтереси особи, у якої вимагається неправомірна вигода.

262.Застосовуючи вказані критерії до розглядуваної справи, суд встановив, що початкові перемовини щодо передачі неправомірної вигоди велися після затримання ОСОБА_22 та під час його перевезення з місця затримання до міста Києва, тобто до початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

263.Як повідомив свідок ОСОБА_22 саме під час поїздки з Краматорська до Києва працівники поліції почали говорити натяками про можливість надати неправомірну вигоду за припинення цієї справи, зокрема велася мова про 10 тисяч доларів, від якої ОСОБА_16 відмовлявся через малозначність чи недостатність. Під час перебування свідка у СІЗО йому надходили дзвінки з погрозами та вимаганням грошових коштів від невідомих осіб.

264.Про такі погрози повідомив також свідок ОСОБА_28, який зазначив, що подібне розповідав ОСОБА_22 .

265.Після звільнення із СІЗО мала місце зустріч ОСОБА_22 з представниками Управління поліції, яка відбулася 25.09.2018. Свідок ОСОБА_22 повідомив, що на цій зустрічі відбулася розмова із оперативними співробітниками, у ході якої ОСОБА_43, ОСОБА_77, вказали на необхідність пошуку працівника правоохоронного органу, через якого треба передати неправомірну вигоду.

266.У той же час допитані свідки ОСОБА_34 та обвинувачені стверджували, що саме ОСОБА_22 запевняв про можливість надати неправомірну вигоду і вирішити цю справу.

267.На запитання сторони захисту про те, хто конкретно висловив вимогу надати неправомірну вигоду свідок ОСОБА_22 не дав точної відповіді, посилаючись на давність подій, однак вказав, що така розмова відбувалася за участі ОСОБА_16 та замначальника району (прим. ОСОБА_28 )

268.Однак, колегія суддів відзначає, що подальші обговорення, які відбувалися між заявником та ОСОБА_16, зокрема 09.10.2018, стосувалися збору коштів чи пошуку потрібної особи, з відсиланням до попередніх домовленостей та не викликали будь-якого подиву чи запитань в обвинуваченого.

269.Колегія суддів звертає увагу, що у ході цієї розмови ОСОБА_16 намагався сконтактувати ОСОБА_22 з іншими працівниками поліції, про що свідчать його спроби переадресувати обговорення про неправомірну вигоду до « ОСОБА_78 » (прим. ОСОБА_29 ): «Смотри, про вот эту самую - поднимаешся наверх, будешь говорить с теми, кто с тобою базарил», «Ты с кем этот вопрос обсуждал… Сейчас, я тебе еще раз говорю, зайдем к ОСОБА_43. Вы там останететсь где-то» (протокол НСРД від 10.10.2018 - т. 4, а/с 128-131).

270. Зафіксовані реакція і відповіді обвинуваченого вказують на його цілковите розуміння контексту розмови та обізнаність, а у сукупності з показаннями заявника, колегія суддів доходить висновку, що ініціювання надання неправомірної вигоди відбулося з боку працівників поліції, зокрема і ОСОБА_16 .

271.Перевіряючи наявність другої умови вимагання, а саме відкритої погрози або штучного створення умов вимушеної необхідності надавати неправомірну вигоду службовій особі, суд встановив таке.

272.Під час допиту ОСОБА_22 повідомляв, що за час його перебування під вартою йому надходили телефонні дзвінки з погрозами і вимогами надати кошти, однак він не міг достовірно назвати, хто телефонував.

273.Так само сторона обвинувачення не надала жодних доказів, що такі дзвінки вчинялися обвинуваченими або ж за їх вказівкою, у зв`язку з чим колегія суддів не встановила доказів висловлення відкритої погрози ОСОБА_22 .

274.Натомість, сторона обвинувачення вважає, що обвинувачені створювали умови та докази для притягнення ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності та погрожували йому зміною запобіжного заходу із застави на тримання під вартою; притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 306 КК України, іншими епізодами неправомірної діяльності ОСОБА_22 ; кримінального переслідування за здійснення останнім подальшої діяльності, пов?язаної зі збутом прекурсорів.

275.Суд враховує, що кримінальне провадження №12017100070005099 від 27.11.2017 розпочато за фактом використання коштів, здобутих від незаконного обігу прекурсорів, тобто за ч.1 ст. 306 КК України (т. 8, а/с 11).

276.Надалі, 14.12.2017 до витягу з ЄРДР було внесено також інформацію про здійснення незаконного збуту прекурсорів невстановленими особами (ч. 1 ст. 311 КК України) ( т. 8, а/с 59-60).

277.Як вбачається з копії матеріалів кримінального провадження №12017100070005099 від 27.11.2017 досудове розслідування здійснювалося за фактом розповсюдження через « ІНФОРМАЦІЯ_22 » препаратів з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_23 », які мали у вмісті псевдоефедрин. Відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від №770 від 06.05.2000, псевдоефедрин належить до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю.

278.Із постанов про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 28.03.2018, 05.06.2018 вбачається, що у провадженні №12017100070005099 від 27.11.2017, відбувалася оперативна закупка препарату «Cirrus», «Acatar», «Cirrus Duo», без затримання громадянина ОСОБА_22 (т. 9, а/с 156-157, 170-171).

279. За результатами проведення оперативної закупки отримані препарати були передані на експертне дослідження. Висновками експертів №11-2/3316 від 14.06.2018, №11-2/4806 від 04.09.2018 встановлено, що вказаний препарат містить псевдоефедрин (Т.9, а/с 4-19, 28-38).

280.Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів до Таблиця IV Список № 1 Прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю віднесено псевдоефедрин.

281.Також на підставі копій матеріалів кримінального провадження №12017100070005099 від 27.11.2017 суд встановив, що протягом червня-серпня 2018 року відносно ОСОБА_22 здійснювалася негласна (слідча) розшукова дія - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Зміст протоколів за результатами НС(Р)Д містить відомості про спілкування ОСОБА_22 з різними особами про умови придбання та відправлення товару з назвами «цирус», «акатар» ( т. 8, а/с 207-227).

282.06 вересня 2018 року ОСОБА_22 було затримано у місті Краматорську, підстава для затримання - особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення. Під час особистого обшуку було виявлено поліетиленовий пакет з пакунками « ІНФОРМАЦІЯ_8 », в яких знаходилися пігулки у 192 блістерних упаковках з написом «CIRRIUS» та 51 блістерних упаковках з написом «Acotar» (т. 9 в/с. 40-47).

283.Надалі, як уже зазначалося до ОСОБА_22 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, яку було внесено останнім та його було звільнено з-під варти.

284.Таким чином, суд встановив, що досудове розслідування за фактом імовірного розповсюдження ОСОБА_22 препаратів, які містять обмежені в обігу прекурсори, здійснювалося обвинуваченими тривалий час і ними було виконано значний обсяг слідчих дій.

285.Станом на день розгляду судової справи, сторони кримінального провадження, зокрема ані прокурор, ані обвинувачені не повідомили про результати кримінального провадження щодо ОСОБА_22 . Тобто, відомостей про заздалегідь необґрунтоване кримінальне переслідування ОСОБА_22 або ж наявність виправдувального вироку не встановлено.

286.Водночас, у ході судового розгляду прокурор вказував на недоліки кримінального провадження щодо ОСОБА_22, зокрема, у судовому засіданні прокурор вказував про здійснення досудового розслідування Подільським ВП ГУНП з порушенням територіальної підслідності, недотримання форми складання протоколів НСРД, які були рукописні та не містилося додатків до них. Такі обставини, на переконання прокурора, можуть вказувати на незаконність досудового розслідування та штучність кримінальної справи з метою отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_22 .

287.Втім, колегія суддів критично ставиться до таких доводів сторони обвинувачення, вважаючи неприпустимим давати оцінку доказам або ж встановлювати винуватість/невинуватість ОСОБА_22 у кримінальному провадженні №12017100070005099 у межах цієї судової справи.

288.Досліджені копії матеріалів кримінального провадження №12017100070005099 від 27.11.2017 не дають підстави для висновку про очевидну сфальсифікованість доказів чи штучність кримінального провадження відносно ОСОБА_22, враховуючи тривалість досудового розслідування, сукупність слідчих дій, обсяг та зміст зібраних доказів.

289.Зазначені прокурором зауваження щодо порушення підслідності не створюють обгрунтованого сумніву в цілеспрямованому та невиправданому переслідуванні ОСОБА_22 слідчими ІНФОРМАЦІЯ_9, з огляду на обставини початку досудового розслідування - відомості про збут наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у місті Києві, шляхом розміщення оголошень на будівлях та підземних переходах інформації про продаж (рапорти від 12.12.2017, 14.12.2017 - т. 8, а/с 95-96, 97-99).

290.Суд зауважує, що за обвинувальним актом вимагання неправомірної вигоди супроводжувалося погрозами використати службові повноваження у кримінальному провадженні та не вчиняти процесуальні дії, які б погіршили становище ОСОБА_22 у кримінальному провадженні, а саме передбачалося: неініцювання зміни запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, додаткової кваліфікації дій ОСОБА_22 за ст. 306 КК України, іншими епізодами неправомірної діяльності ОСОБА_22, а також кримінального переслідування за здійснення останнім подальшої діяльності, пов?язаної зі збутом прекурсорів.

291.Беручи до уваги, що саме по собі кримінальне провадження не є безпідставним, здійснення розслідування за фактами незаконного пересилання прекурсорів та використання коштів від незаконного обігу прекурсорів, колегія суддів вважає, що у цій справі не встановлено штучного створення умов для переконання ОСОБА_22 в наявності реальної небезпеки його прав.

292.При цьому суд звертає увагу на окремі обставини кримінального провадження, зокрема систематичні виклики ОСОБА_22 до слідчого, неявка на які, могла кваліфікуватися як невиконання ним процесуальних обов`язків та стати підставою для ініціювання зміни запобіжного заходу. Зазначені дії суд розцінює як додаткові засоби процесуального впливу, що могли мати на меті стимулювання або спонукання заявника до надання неправомірної вигоди.

293.При оцінці критерію штучного створення умов для вимушення особи до надання неправомірної вигоди суд має з`ясувати чи ставилися під загрозу її законні інтереси у разі відмови від надання такої вигоди, а не мала місце зацікавленість особи у сприянні з боку службової особи обійти законні процедури.

294.З матеріалів кримінального провадження суд не встановив ознаки того, що ОСОБА_22 переслідував виключно законні інтереси, оскільки щодо нього здійснювалося кримінальне провадження і уже застосовані обмежувальні заходи (запобіжний захід), а поведінка заявника свідчить про усвідомлення реальності негативних наслідків від наявного кримінального провадження, запобігти яким він намагався наданням неправомірної вигоди.

295.Суд вважає, що обставини справи щодо ОСОБА_22 та його поведінка підтверджують інтерес останнього в незаконній діяльності обвинувачених, з використанням їхніх повноважень у кримінальному провадженні, пов`язаних із невчиненням конкретних процесуальних дій, які б суттєво обмежили права та становище ОСОБА_22 .

296.Більше того, суд бере до уваги поведінку ОСОБА_22 до моменту звернення із заявою про злочин. Під час зустрічі з працівниками поліції 25.09.2018 ОСОБА_22 здійснював запис розмови із невстановленими особами, імовірними співробітниками оперативного управління.

297.Суд зауважує, що вказаний запис визнаний недопустимим доказом у цьому провадженні, детальне обґрунтування чого наведено у розділі VII цього вироку. Однак, суд бере до уваги асиметричний підхід законодавця до правил доведення в кримінальному процесі, який є усталеним у судовій практиці. (Вказана позиція застосована у постанові ККС ВС у справі № 601/1143/16 від 29.09.2020) [7].

298.Так, КПК України у частині 3 статті 17 КПК передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, однак не містить подібної категоричної заборони щодо доказів, які надаються на спростування обвинувачення і свідчать на користь сторони захисту.

299.На переконання суду, зміст зробленого ОСОБА_22 запису не може бути використаним на обґрунтування вини обвинувачених, однак містить відомості, які спростовують ознаки вимагання, тобто можуть бути використані в інтересах захисту.

300.Так, при дослідженні запису встановлено, що співрозмовники обговорювали можливість співпраці ОСОБА_22 із правоохоронними органами по викриттю імовірного постачальника. Взамін на це обіцяли, що його дії не будуть додатково кваліфіковані за ст. 306 КК України та не буде змінено запобіжний захід. Надалі, по змісту розмови було зазначено про необхідність пошуку людини, яка їм відома, адже з ним говорити ніхто не буде.

301.Суд вважає, що вказана розмова стосувалася саме обставин кримінального провадження щодо ОСОБА_22, в якій він демонстрував бажання уникнути кримінальної відповідальності за ст. 306 КК України, різними способами та можливостями. У результаті, учасниками цієї розмови було обрано спосіб уникнення кримінальної відповідальності саме за рахунок неправомірної вигоди.

302.Тому суд доходить висновку, що прийняття умов ОСОБА_22 надати неправомірну вигоду через ОСОБА_25 в ролі пособника була з усвідомленням того, що у такий спосіб він уникає настання для себе негативних наслідків, а саме - зміни запобіжного заходу, додаткової підозри за тяжчою статтею, тобто прагнув обійти процедури притягнення до кримінальної відповідальності, задовольняючи в такий спосіб власні незаконні інтереси.

303.За таких обставин колегія суддів вважає, що вимагання неправомірної вигоди в діях обвинувачених не доведено стороною обвинувачення.

2)Чи діяли обвинувачені з прямим умислом?

304.Із суб`єктивної сторони, злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, може бути вчинений лише з прямим умислом.

305.Інтелектуальний момент умислу вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, характеризується тим, що винна особа, знаючи обсяг та особливості своєї компетенції як сукупності прав та обов`язків, усвідомлює, що приймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду без законних на те підстав, а також те, що її дії є кримінально караними. Крім цього, розуміє, що використовує свої повноваження, авторитет чи становище для вчинення дій в інтересах третьої особи, яка запропонувала чи пообіцяла йому надати неправомірну вигоду або надала її. Тобто винна особа має чітку уяву про вчинюване нею діяння, а також про те, що воно суперечить положенням чинного законодавства та є кримінально караним.

306.Вольова ознака умислу визначається бажанням вчинення конкретної дії чи бездіяльності, тобто винна особа прагне одержати неправомірну вигоду навіть за умови відсутності законних на те підстав.

307.Тож, для встановлення того чи наявні в діях обвинувачених ознаки прямого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, суду необхідно з`ясувати, чи усвідомлювали останні суспільно-небезпечний характер свого діяння (інтелектуальна ознака умислу) і чи бажали вчинити таке суспільно-небезпечне діяння (вольова ознака умислу).

308.До того ж, хоча в диспозиції статі 368 КК України прямо не вказується на мотиви вчинення такого злочину, однак аналіз її змісту вказує, що зазначені форми протиправного посягання мають корисливий характер, оскільки службова особа вчиняє чи не вчиняє певні дії в інтересах певної особи у зв`язку із одержанням від неї неправомірної вигоди. Тобто, стимулом для подальших дій винного є прагнення незаконно збагатитись за рахунок іншої особи, тобто корисливий мотив.

309.За результатом розгляду справи, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_15, одержуючи від ОСОБА_22 через ОСОБА_25 грошові кошти в загальному розмірі 50 000 доларів США, в повній мірі усвідомлювали, що вони становлять собою неправомірну вигоду за невиконання ними дій, пов`язаних із здійсненням процесуальних дій та прийняттям процесуальних рішень у кримінальному провадженні №12017100070005099 від 27.11.2017, а саме не притягнення ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого статтею 306 КК України, незвернення до слідчого судді з клопотанням про зміну застосованого до останнього запобіжного заходу з застави на тримання під вартою, припинення кримінального переслідування останнього за здійснення ним подальшої діяльності, пов`язаної зі збутом прекурсорів, та бажали діяти саме таким чином.

310. Такий висновок суду про наявність в обвинувачених прямого умислу ґрунтується на підставі сукупності досліджених в ході судового розгляду доказів, з яких встановлено, що ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 :

- проходячи службу в органах ІНФОРМАЦІЯ_24 на посаді слідчих ( ОСОБА_15 та ОСОБА_17 ) та співробітника оперативного підрозділу ( ОСОБА_16 ) були обізнані з нормами чинного законодавства, в тому числі того, що регулюють порядок здійснення досудового розслідування, повноваження прокурора, слідчого та співробітника оперативного підрозділу у кримінальному провадженні, а також обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. У матеріалах кримінального провадження містяться підписані обвинуваченими зобов`язання про дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції» (т. 10, а/с. 69-71).

Зокрема, у ст. 22 цього Закону передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (до яких входять працівники поліції), забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

311.Також суд вважає доведеним, що обвинувачені усвідомлювали можливість викриття злочинних дій, а тому з метою уникнення можливих негативних наслідків, пов`язаних із цим, та можливим притягненням до кримінальної відповідальності, процес передачі грошових коштів передбачав залучення сторонньої особи.

312.Вказане підтверджується показаннями свідка ОСОБА_22 про зустріч 25.09.2018 з працівниками поліції, в кінці якої ОСОБА_43 сказав: «Знайди людину з нашого кола спілкування, який зможе передати нам гроші». На думку свідка, людина потрібна була тому, що особисто від нього вони не хотіли брати гроші в цілях своєї безпеки.

313.Про те, що така розмова мала місце свідчать і показання свідка ОСОБА_28 . Свідок зазначив, що спілкувався з ОСОБА_22 один раз після того як останній вийшов з СІЗО. Розмова відбулася в коридорі ІНФОРМАЦІЯ_25 за участі ОСОБА_16 та ОСОБА_29 та стосувалася залучення ОСОБА_22 до співробітництва у викритті його постачальника.

314.Обвинувачений ОСОБА_16 під час надання показань (також підтвердив, що після виходу з ІНФОРМАЦІЯ_26 ОСОБА_22 приїздив на допит до слідчого в Подільське управління поліції ГУНП у м. Києві та між ними була розмова.

315.Крім цього, це підтверджує і зміст зафіксованого спілкування між ОСОБА_16 та ОСОБА_22, а також між ОСОБА_16 та особою, яку ОСОБА_22 представив як посередника ( ОСОБА_25 ), а саме:

1) під час зустрічі, яка відбулась 09.10.2018, ОСОБА_22 повідомляє ОСОБА_16, що знайшов людину, яка виступить посередником при передачі коштів, про що свідчать такі фрагменти їх розмови (т. 4, а/с 129, 130):

…

ОСОБА_22 : Я понял с нашего разговора, когда мне сказали - ищи человека. Я реально нашел человека. Меня познакомили с человеком.

ОСОБА_16 : кто это?

ОСОБА_22 : Это ваш коллега. Сейчас я тебе телефон дам. Просто он говорит - что мне делать? ОСОБА_44 . Это опер, с подола. Говорит, что мне делать, до кого подходить, с кем общаться? Как бы я ему закидываю, и все, и вы решаете всю х*йню эту. Просто что бы не получилось, что я закину и потом останусь нах*й. И дело не закроется.

ОСОБА_16 : Та ну…

…

2) під час зустрічі, яка відбулась 11.10.2018, ОСОБА_25 повідомляє ОСОБА_16, що ОСОБА_22 попросив його бути посередником та допомогти передати кошти співробітникам поліції, про що свідчать такі фрагменти їх розмови (т. 4, а/с 134):

…

ОСОБА_25 : … дали номер, я с ОСОБА_132 созвонился, встречался в понедельник. Он подбуханый чуть-чуть, расказывал, что вы его принимали с этим наркотой, не уточнял. Просил - помоги, помоги. Говорил, что тебя набирать по этому поводу, с тобой разговоривать дальше.

…

ОСОБА_16 : Ну и что он тебе говорит?

ОСОБА_25 : Что бы помочь. Что бы я был посредником, что бы передать бабло.

…

ОСОБА_25 : В чем просто вопрос. Он хочет дальше заниматься этой херней, просто, он привезет бабло, я передам вам и пусть себе дальше заниматься.

…

3) під час цієї ж зустрічі ОСОБА_16 повідомляє ОСОБА_25, що не довіряє ОСОБА_22 та висловлює свої побоювання в тому, що їх протиправна діяльність може бути викрита, а тому слід діяти виважено та без необдуманого поспіху, про що свідчать такі фрагменти їх розмови (т. 4, а/с 136, 137):

…

ОСОБА_16 : Ну так понятно. Он переживает. Но он такой стремый, что-то бл*дь…

ОСОБА_25 : Ну он готов в принципе.

ОСОБА_16 : Что бы он не был готов с конкурирующей организацией. Вот в чем вопрос...

…

ОСОБА_16 : Не, не про то. За то, что бы не въебали. Если ты в нем уверен. Может переп*зди с батей.

ОСОБА_25 : Та уверен. Если бы я не был уверен, то не набирал бы батон.

…

ОСОБА_16 : Может так сыграть. Потому что оно все заманчиво.

ОСОБА_25 : Долго кататься будем. Так я свою долю возьму у него…

ОСОБА_16 : Сидеть дольше.

ОСОБА_25 : Три штуки, которые он мне даст тоже на дороге не валяются.

ОСОБА_16 : Так лучше ж красиво, а не как попало. Что бы потом думать где взять 30, что бы отойти.

ОСОБА_25 : Ну ни кто-то ж с улицы пришел.

ОСОБА_16 : Я понимаю, я тебе просто говорю свое мнение.

…

316.Про те, що ОСОБА_15 та ОСОБА_17 також були обізнані про посередницьку роль ОСОБА_25 в передачі ОСОБА_22 грошових коштів, свідчить характер їх спілкування.

317.Так, свідок ОСОБА_25 у своїх показаннях, наданих у судовому засіданні 27.03.2024, повідомив, що після того, як ОСОБА_22 приїхав до Києва та передав йому кошти, з ним на зв`язок ніхто не виходив, а через декілька днів ввечері йому подзвонив ОСОБА_15 і повідомив, що потрібно зустрітися біля ІНФОРМАЦІЯ_11 . Свідок приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_11, де на зустріч прийшли ОСОБА_17 та ОСОБА_15 . За словами свідка, ОСОБА_15 з ним не розмовляв, натомість з ним розмовляв ОСОБА_17, який сказав: «Там тобі передали пакунок, давай його сюди». У відповідь свідок сказав, що в нього немає пакунка з собою, адже він його сховав і з собою не взяв. Свідок запитав у ОСОБА_15 та ОСОБА_17 чого саме вони прийшли на зустріч, якщо він домовлявся з ОСОБА_16 і поцікавився яке вони мають відношення до цієї справи. На що ОСОБА_17 відповів: «Ні, ти не зрозумів, давай сюди пакет. ОСОБА_56 сказав, що потрібно мені віддати». На що свідок заперечив та запевнив, що ОСОБА_56 йому нічого не говорив, після чого ОСОБА_17 зателефонував ОСОБА_57, однак про що вони спілкувалися свідок не знає, а коли телефонна розмова закінчилася вони розійшлися.

318.З згаданого протоколу огляду від 22.01.2019 вбачається, що наступного дня (20.10.2018) ОСОБА_25 домовляючись про зустріч з ОСОБА_15, яка має відбутися ввечері цього ж дня, просить останнього не брати з собою інших осіб: «Лиш давай без груп поддержки», на що ОСОБА_15 погоджується: «Та то понятно», а ОСОБА_25 зауважує: « Я вчора бачив », на що ОСОБА_15 відповідає, що то було вчора: «То вчора», що є додатковим свідченням того, що на зустріч, яка відбулась ввечері 19.10.2018, ОСОБА_15 прийшов не один.

319.При цьому, свідчення ОСОБА_25 про те, що саме ОСОБА_17 брав участь в їх спільній з ОСОБА_15 зустрічі 19.10.2018, а також його виклад змісту розмови, що між ними відбулась, узгоджуються з відомостями, отриманими в результаті огляду мобільного телефону ОСОБА_17 в якому виявлено листування останнього в мобільному додатку «WhatsApp» з абонентами «Нач ОСОБА_80 » (номер телефону НОМЕР_2, яким користується ОСОБА_29 та « ОСОБА_81 » (номер телефону НОМЕР_3, яким користується ОСОБА_16 ), що відображено в протоколі огляду від 23.01.2019 (т. 6, а/с 40-71), а саме:

1) 19.10.2018 о 19 год. 28 хв. ОСОБА_17 надсилає ОСОБА_29 повідомлення такого змісту: «Пи*дец ОСОБА_82 подъехал ОСОБА_67 не отвечает», на що отримує від ОСОБА_29 відповідь: «Я тоже набираю не берет».

Той факт, що ОСОБА_17 повідомляє ОСОБА_29 про приїзд чоловіка на ім`я ОСОБА_82 о 19 год. 28 хв., тобто через 5 хвилин після того, як ОСОБА_25 сповіщає ОСОБА_15 про те, що він прибув на заплановану зустріч, з достатньою переконливістю вказує на те, що чоловіком на ім`я ОСОБА_82 є саме ОСОБА_25 .

2) 19.10.2018 о 19 год. 37 хв. ОСОБА_17 надсилає повідомлення ОСОБА_16 : « ОСОБА_58 про то чтобы он отдал», а в наступному повідомленні, відправленому о 19 год. 42 хв., зазначає: «Он отдаст только тебе».

Аналогічно, колегія суддів вважає, що в цьому листуванні також мова йде про ОСОБА_25 . При цьому, ОСОБА_17 просить ОСОБА_16 переконати ОСОБА_25 в тому, що передати (з контексту розмови зрозуміло, що мова йде про матеріальний об`єкт) необхідно саме йому ( ОСОБА_17 ).

320.Суд також враховує намагання побудувати з ОСОБА_25 відносини на довірі та створення безпечних умов спілкування.

321.Суд вище уже наводив хронологію подій щодо залучення ОСОБА_25 до передачі неправомірної вигоди та відзначає, що початково спілкування з ним відбувалося виключно через ОСОБА_16 . При цьому, під час однієї з перших зустрічей ОСОБА_16 посилався на його знайомство із студентських років із ОСОБА_15, натякав на можливість його залучення або обговорення з ним. У подальшому, ініціатива спілкування була саме від ОСОБА_15, який погоджував зустрічі із ОСОБА_25 :

1) перша зустріч та розмова між ОСОБА_16 та ОСОБА_25 11.10.2018, під час якої обвинувачений повідомляє ОСОБА_25 про свою обізнаність знайомства з ОСОБА_15 та його спілкування про свідка: «ну ти ж с ОСОБА_15 учился?», «я у твоего одногрупника, у ОСОБА_15 спрашивал», «ОСОБА_15 я не помню там в группе или нет» та безсумнівна відмова ОСОБА_25 у зверненні до ОСОБА_15 : «не знаю, я с ОСОБА_53 не разговаривал по поводу этой теми» (протокол НСРД від 11.10.2018 - т. 4, а/с 133-137).

2) надалі, 19.10.2018 ОСОБА_15 ініціював спілкування та зустріч з ОСОБА_25, надіславши відповідне повідомлення у месенджері і того дня відбулася зустріч з ним. Під час зустрічі був присутній також ОСОБА_17 і розмова стосувалася передачі неправомірної вигоди, яка не відбулася. Під час цієї зустрічі ОСОБА_25 висловлював нерозуміння та незгоду щодо передачі не ОСОБА_16 .

3) з урахуванням невдачі щодо отримання неправомірної вигоди 19.10.2018, а також незгодою ОСОБА_25 діяти без відома/згоди ОСОБА_16 відбулася неофіційна зустріч виключно між ОСОБА_15 та ОСОБА_25 . Характер спілкування між вказаними особами у листуванні дає підстави вважати, що особиста зустріч запланована саме для встановлення довірливих відносин та комфортної обстановки. Зазначене свідчить про намагання обвинувачених викликати у ОСОБА_25 відчуття безпеки та довіри з ОСОБА_15, враховуючи їхні давнє знайомство та спільне навчання.

322. Суд переконаний, що обвинувачені чітко розуміли предмет та зміст домовленості, були обізнані з умовами та порядком надання неправомірної вигоди про, що свідчить:

1) 09.10.2018 під час розмови, яка відбулась між ОСОБА_16 та ОСОБА_22 (т. 4, а/с 128-131), останній повідомляє, що зібрав половину від визначеної суми неправомірної вигоди «Короче, смотри, ОСОБА_64, у меня половина уже есть 25, в Краматорске». При цьому, ОСОБА_16 не вдаючись до з`ясування, що саме має на увазі ОСОБА_22 говорячи, що він «зібрав половину» та про які «25» йде мова, відповідає лише, що про це він має говорити «с теми, кто с тобой базарил», одразу після чого зазначає: «ОСОБА_78 говорит - у них сейчас совещание заканчивается, говорит, наверх поднимететесь». Разом з тим, з контексту розмови зрозуміло, що мова йде про гроші (25, що є половиною від 50).

При цьому ОСОБА_22 повідомляє ОСОБА_16, що для того щоб зібрати необхідну суму коштів йому довелось продати свій автомобіль «… И тем более, смотри ситуация, мне человек отдал залог за тундру, предоплату. Поэтому на этой неделе Тундра у меня уже уходит». ОСОБА_16 цікавиться вартістю та роком випуску автомобіля «За сколько продаешь? Какого она у тетя года?». ОСОБА_22 відповідає, що продає автомобіль «17-го» року випуску за «37». (прим. Тундра (Tundra) - модель автомобіля марки Toyota).

Згодом ОСОБА_22 разом з ОСОБА_16 зайшли в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6, де відбулась розмова суто між ОСОБА_22 та ОСОБА_29, зміст якої зафіксувати не вдалося.

2) в ході розмови, яка відбулась 11.10.2018 між ОСОБА_16 та ОСОБА_25 (т. 4, а/с 133-137), останній повідомляє, що ОСОБА_22 «…собрал половину суммы, за тачку (прим. автомобіль Toyota Tundra) ему дали залог. Она должна уйти на днях он дособирает, доодалживает основное», одразу після чого питає, що йому робити коли ОСОБА_22 передасть йому гроші «Просто сам как алгоритм? Он приедет, привезет бабло. Дальше что мене делать с ним?». Як і в попередньо зазначеному випадку, ОСОБА_16 без вираженої реакції та без жодних коментарів, уточнень чи заперечень продовжив розмову з ОСОБА_25 . Тобто повідомлена останнім інформація про зібрані ОСОБА_22 гроші була сприйнята ОСОБА_16 без потреби в додаткових запитаннях, що свідчить про його поінформованість щодо предмета обговорення та однозначне усвідомлення змісту розмови.

Більше того ОСОБА_16 вже було відомо, що ОСОБА_22 був вимушений продати свій автомобіль щоб в більш стислі строки зібрати необхідну суму коштів, адже останній особисто йому про це розказував під час розмови, яка відбулась між ними 09.10.2018.

Надалі ОСОБА_25 з`ясовує, які саме домовленості охоплюються визначеною сумою: «Ну смотри, в этот полтос не входит ОСОБА_131, провадження? Это уже там отдельно?» на, що ОСОБА_16 відповідає: «Это будет входить, что мы ему не будем *башить 306тую, 311тые…», ОСОБА_25 одразу уточнює: «Ну и меру пресечения, правильно?» ОСОБА_16 відповідє: «Менять тоже не будем. Будет ходить под залогом».

Після цього ОСОБА_16 надає ОСОБА_25 вказівку переказати їх розмову ОСОБА_22, щоб останній був поінформований про умови домовленості: «… Ну скажи ему, что такой вопрос закрывается, просто что если все срастется и если все да. То есть конкретно оговорен вопрос - этот вопрос мы делаем. А он может думает что-то еще». У відповідь ОСОБА_25 запевняє, що ОСОБА_22 в загальному розуміє обсяг домовленостей: «Не не. Мера пресечения чисто, что бы вы его не трогали, не хлопали больше», ОСОБА_16 підтверджує: «Этот вопрос - да». ОСОБА_25 уточнює: «Плюс, что бы легализацию не лупили ему. Просто один момент он не понимал - что будет с провадженням дальше?» у відповідь на що ОСОБА_16 роз`яснює, що для вирішення цього питання необхідно залучати керівництво слідчого відділу: «До этого момента по провадженню - надо идти базарить непосредственно к этим. Без нашей документации, то что у нас есть - те них*я не сделают». ОСОБА_25 запитує чи може ОСОБА_16 посприяти у вирішенні питання зі «слідством» щодо закриття провадження: «Если там не получится - то можно будет через ваших туда?» на що ОСОБА_16 відповідає, що він особисто це зробити не може, однак, якщо ОСОБА_22 задовольняють окреслені умови, це може зробити його начальник: «Через наших. Ну я не могу зайти к ОСОБА_131. Но начальник может зайти. Тут дох*я ума не надо. Если он будет готов». ОСОБА_25 уточнює «Ну этот вопрос тоже можно будет задавать, правильно?» на що ОСОБА_16 реагує фразою « ІНФОРМАЦІЯ_27 » чим підтверджує наявність можливості вирішити питання, які цікавлять ОСОБА_22 .

Під час цієї ж розмови ОСОБА_25 прямо запитує в ОСОБА_16 про узгоджену суму коштів: «Там полтос баксов, правильно?» та з`ясовує подальший порядок дій - «Если бабки собраны - пускай их везет сюда. Потом на созвоне как, куда?» на що ОСОБА_16 відповідає: «Говори, что встретился переговорил. Жду ответа, согласовываю как точно…».

В завершення розмови ОСОБА_16 пропонує ОСОБА_25 зустрітися пізніше, після того як обговорить окреслені питання з керівництвом та буде мати розуміння подальших дій: «Давай, я со своими переговорю. Тебе маякну… Ну наберемся, встретимся. По результату.», а також нагадує ОСОБА_25 про необхідність донести до відома ОСОБА_22 змісту їх розмови: «А ты уточняй у него, что бы он не перепутал то, что мы договоримся».

Отже, попри те, що здебільшого ОСОБА_16 в розмові з ОСОБА_22 та ОСОБА_25 намагається взагалі не ідентифікувати предмет їхнього обговорення та уникає деталізації будь-яких конкретних обставин, суд, виходячи з сукупності викладених фактів, робить висновок, що учасники зазначених розмов достеменно обізнані з тематикою обговорення.

Про це також свідчить зміст та характер розмови, яка відбулась між ОСОБА_16 та ОСОБА_25 наступного дня, 12.10.2018 (т. 4, а/с 139-141). Так, ОСОБА_16 пояснює, що обсяг домовленостей змінився та єдиним варіантом вирішення питання, яке цікавить ОСОБА_22 є укладення ним угоди про визнання винуватості: «Ну я тебе не так сказал то, что надо. Вот это вот так вот, подписывает он угоду, вот и все. По-другому никак».

ОСОБА_25 повідомляє, що ОСОБА_22 незадоволений таким результатом: «…Он оху*л в плане того, что он думал что эти 50 тысяч зелени уходят решать вопрос и в следствии и вся х*йня» та питає скільки може коштувати вирішення питання зі «слідством»: «Смотри, а если со следствием решать, то сколько они могут запросить?» на що ОСОБА_16 відповідає: «Без понятия».

Після цього ОСОБА_25 знову уточнює яку суму неправомірної вигоди необхідно буде надати працівникам органу досудового розслідування у провадженні яких знаходиться кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_83 : «5? 10? Х*й его знает? А если с этого полтиника как-то выделить следствию?»

З наведеного фрагменту розмови вбачається, що ОСОБА_16 не висловлює будь-якого здивування чи обурення стосовно повідомленої ОСОБА_25 інформації, натомість досить стримано реагує на почуте, що свідчить про те, що він усвідомлює чим викликане невдоволення ОСОБА_22 (за матеріалами кримінального провадження мова йде про уточнення обсягу дій, за які будуть передані кошти), розуміє про які кошти питає ОСОБА_25, зазначаючи у відповідь, що рішення буде приймати прокурор.

Надалі ОСОБА_25, прагнучи з`ясувати подальший порядок дій, питає: «Привезет он 50 тысяч долларов, куда их дальше?», що викликає в ОСОБА_16 негативну реакцію: «Что ты бл*ядь фразы такие беспонтовые кидаешь?!», що свідчить про розуміння ним протиправності таких дій та намагання завуалювати свої наміри. Попри це ОСОБА_16 підтверджує готовність продовжувати «співпрацю» у вирішенні питань пов`язаних з кримінальним переслідуванням ОСОБА_22, про що свідчить такий фрагмент їх розмови:

…

ОСОБА_25 : Не так… Тебя набрать? Приехать? Где-то встретимся? Я ж не знаю.

ОСОБА_16 : Где-то, что-то определимся.

ОСОБА_25 : Через тебя набирать?

ОСОБА_16 : Набирай.

…

Після чого ОСОБА_16 надає ОСОБА_84 вказівку: «Вначале спроси что человек по этому поводу думает. Может ему это не интересно?» на що останній ствердно відповідає, що ОСОБА_22 погодиться на визначені умови: «Угоду? Ну если его не закроют и он дальше занимается - то в чем проблема? Ну пускай будет так».

3) в ході розмови, що відбулась між ОСОБА_25, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 22.10.2018 (т. 4, а/с 178) ОСОБА_25 перед тим як передати останнім грошові кошти з`ясовує у співрозмовників, яку інформацію він має передати ОСОБА_85 щодо погоджених умов надання неправомірної вигоди: «Вопрос. Мені дзвонив ОСОБА_63, питався, що мені дальше сказати? Ну тіпа що по ситуації? Ну по суті, він говорив з ОСОБА_64 . Базару нема - я віддаю. А що мені сказати ОСОБА_65 ? Там угода і все?» на що ОСОБА_17 відповідає: «Ну да» та запевняє, що домовленості сторін будуть дотримані, чим підтверджує своє розуміння їх змісту, про що свідчить такий фрагмент їх розмови:

…

ОСОБА_25 : Вы мне просто скажите, что там все нормально.

ОСОБА_17 : Я тебе говорю - все нормально!

ОСОБА_25 : З ОСОБА_56 там все гуд буде?

ОСОБА_17 : Всё!

ОСОБА_25 : Там и с БНОНом?

ОСОБА_17 : Да!

…

322.Схоже трактування описаних розмов викладене у висновку судово-лінгвістичній (семантико-текстуальній) експертизі №70/1 від 07.11.2019 (т. 7, а/с 195-218).

323.Так, експертка дійшла висновку у п. 1, 2 заключної частини, що контекст розмов зі стенограми від 09.10.2018, 11.10.2018 вказує, що мова іде про передачу грошових коштів (50 тисяч доларів) ОСОБА_86 ОСОБА_16 та ін. за посередництва ОСОБА_25 .

324.У контексті розмови за 12.10.2018 експертка у п.3 вказала, що мова іде про передачу грошових коштів у розмірі 50 тисяч доларів ОСОБА_86 за посередництвом ОСОБА_25 за «вирішення питання». Із розмови з ОСОБА_16 випливає, що «справу» не вдасться закрити, ОСОБА_22 має підписати угоду, суд відбудеться, натомість непритягнення за додатковою статтею КК України, необрання запобіжного заходу, «пом`якшення» вироку суду за гроші можна обговорювати, ОСОБА_16 дає зрозуміти, що саме узгодженням цього питання вони і займаються.

325.У контексті розмови за 22.10.2018 в п. 7 висновку вказано, що між ОСОБА_25, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 мова іде про передачу ОСОБА_25 до того розміщених в банківській чарунці грошових коштів ОСОБА_17 і ОСОБА_15 про що він попередньо (19.10.2018, 20.10.2018 відповідно) домовився з кожним окремо. На призначення цих грошових коштів вказують уточнення ОСОБА_25 щодо дотримання обіцянок з боку поліцейських в обмін на гроші.

326. ОСОБА_17 прямо говорить ОСОБА_25, що прийшов за

«пакуночком» (за загальним контекстом, мається на увазі пакет із 50 тисячами доларів), який йому не вдалося забрати під час їх попередньої зустрічі 19.10.2018; протягом розмови ухиляється від конкретних відповідей, нервується, що ОСОБА_25, наполягаючи на «гарантіях» додержання обіцянок з боку поліцейських в обмін на гроші, не віддає «пакуночок» з грошима одразу. З урахуванням описаного в п. 4 цього Висновку, а також зазначеного в протоколі огляду ( ОСОБА_25 спочатку «показує», а наприкінці розмови «передає пакет з грошовими коштами в руки

ОСОБА_17 »), ОСОБА_17 проінформований про передачу грошових коштів.

ОСОБА_15, будучи присутнім при вищеописаній розмові

ОСОБА_25 і ОСОБА_17, активно цікавиться питанням оформлення закриття банківської чарунки (де, за загальним контекстом, до того зберігались 50 тисяч доларів ОСОБА_22, передані ОСОБА_25 ОСОБА_17 ), а також можливістю відкриття нової. Враховуючи описане в п. 6 цього Висновку, у сукупності зазначене свідчить про те, що ОСОБА_15 проінформований про отримання грошових коштів.

327.Отже, виходячи з сукупності наведених обставин, суд вважає, що обвинувачені усвідомлювали, що отримання ними неправомірної вигоди було обумовлене невиконанням останніми дій, які входять до кола їх повноважень, як працівників правоохоронного органу, в інтересах ОСОБА_83, що полягатиме у не притягненні останнього до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтями 306, 311 КК України, не ініціювання зміни застосованого до нього запобіжного заходу на більш суворий, а також не перешкоджання його подальшій діяльності, пов`язаній зі збутом лікарських засобів, які в своєму складі містять прекурсори.

328.Суд вважає, що наявні докази переконливо свідчать про намагання обвинувачених створити умови, які б унеможливлювали викриття їх протиправної діяльності шляхом приховування справжнього змісту та мети своїх висловлювань, використання завуальованих фраз, що надалі дозволяло б по-різному трактувати сказане в залежності від обставин та інтересів співрозмовників на, що вказує:

1) листування в мобільному додатку «WhatsApp» між ОСОБА_25 та абонентом « ОСОБА_87 » (номер телефону НОМЕР_3, яким користується ОСОБА_16 ) зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_25 . 18.10.2018 повідомляє ОСОБА_16, що зустрічався з «нашим другом», одразу після чого зазначає: «Все у меня» та питає ОСОБА_16 що йому робити, наголошуючи: «… с этим пакетом как-то не сильно комфортно себя чувствую». У відповідь ОСОБА_16 пропонує обговорити це після того, як він приїде в Київ на, що ОСОБА_25 погоджується, однак через декілька годин повторно наголошує на тому, що йому: « … лазить с такой папкой тоже не сильно удобно» (т. 5, а/с 213-214);

2) листування в мобільному додатку «WhatsApp» між ОСОБА_25 та абонентом « ОСОБА_53 » (номер телефону НОМЕР_4, яким користується ОСОБА_15 ) - 22.10.2018 ОСОБА_25 та ОСОБА_15 обговорюють порядок та послідовність дій, необхідних для передачі предмету, який перебуває на зберіганні в банківській ячейці (т. 5, а/с 211). Зокрема, ОСОБА_25 пропонує самостійно забрати з банку вміст ячейки, однак ОСОБА_15 заперечує: «Не треба забирати. Просто перезаключим договор», після чого на незгоду ОСОБА_25 з озвученим планом відреагував повідомленням такого змісту: «Бл*ть, яка різниця, перезаключим договор, і все… ти віддав… Дальше наші проблеми. З тими документами ходити по вулиці ніхто не хоче, так як і ти».

3) фрагмент розмови, яка відбулась 22.10.2018 під час зустрічі ОСОБА_25, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 біля приміщення банку за адресою: АДРЕСА_6 (т. 4, а/с 178):

ОСОБА_17 : Он тут лежит?

ОСОБА_25 :

ОСОБА_62 : Ну, пакуночок.

…

Свідок ОСОБА_25 під час допиту повідомляв, що гроші були упаковані в пакет світлого кольору.

329.Відповідно до протоколу огляду місця події від 22.10.2018 на сходах, що ведуть до підземного переходу на станції метрополітену «Нивки», що знаходиться біля будівлі за адресою: АДРЕСА_10 де перебував ОСОБА_15, з ним виявлено поліетиленовий пакет білого кольору з написом «МегаМаркет» у якому знаходився поліетиленовий канцелярський файл рожевого кольору в середині якого містилися предмети схожі на грошові кошти, у кількості п`ять пачок кожна з яких містила в собі купюри номіналом по 100 доларів США у загальній сумі 49 500 доларів США (т. 4, а/с 50-54).

330.Отже, хоча обвинувачені у спілкуванні як між собою, так і з ОСОБА_25, інколи використовували незавершені фрази та умисно уникали прямої назви предмета неправомірної вигоди (грошових коштів), вживаючи замість цього нейтральні або завуальовані слова (наприклад, пакет, пакунок, пакуночок, документи, папка), однак зі змісту їх розмов встановлено, що співрозмовники, без уточнюючих запитань розуміли про що іде мова. Тобто, учасники розуміли предмет обговорення, що свідчить про однозначне трактування ними таких розмов. Вказане, переконує суд у тому, що обвинувачені використовуючи натяки замість прямого означення слів, намагалися уникнути можливого викриття їх дій, шляхом підміни змісту розмови, що свідчить, що вони усвідомлювали їх протиправний характер і одночасно бажали діяти саме таким чином. Разом з тим, характер розмов, листування обвинувачених між собою та із свідком ОСОБА_25 свідчать про те, що всі вони чітко усвідомлювали, що мова йшла про неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в погодженій сумі, валюті долар США та грошовому виразі в розмірі 50 000 доларів США, оскільки всі учасники в розмовах не висловлювали будь-яких здивувань, чи уточнень, коли обговорювали питання, що стосувалось ОСОБА_22 та отримання неправомірної вигоди.

331.З урахуванням викладено вище, суд доходить висновку, що обвинувачені ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_24 діяли усвідомлено, розуміли протиправність своїх дій та бажали отримати не передбачену законом вигоду за використання своїх службових повноважень в інтересах ОСОБА_22 .

332.Також, судом встановлено, що дії обвинувачених ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_15 були спрямовані на безпідставне одержання для себе матеріальної вигоди від ОСОБА_22 у вигляді грошових коштів у сумі 50 000 доларів США за вчинення ними дій в інтересах останнього з використанням свого службового становища, що свідчить про бажання обвинувачених збагатитись за рахунок ОСОБА_22 та вказує на наявність у них корисливого мотиву.

333.За таких обставин, суд доходить висновку, що обвинувачені ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_15 діяли з прямим умислом, а тому в їх діях наявні ознаки суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

3)Чи відповідає об`єкт посягання ознакам безпосереднього об`єкту інкримінованого обвинуваченим злочину?

334.Безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України, - є відносини, які забезпечують реалізацію публічними службовими особами владних повноважень та використання їх службового становища і пов`язаних із ними можливостей на засадах непідкупності та неупередженості. Такі відносини очевидно порушуються у випадку, коли службова особа, діючи з метою власного збагачення, використовує своє становище (владу) не в інтересах служби, а в приватних інтересах осіб, які оплачують таку її поведінку.

335.У цій справі обвинувачені одержали неправомірну вигоду за реалізацію повноважень слідчих та оперативного працівника у кримінальному провадженні.

336.При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що поліція відповідно до Закону України «Про національну поліцію» служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Статтею 23 Закону визначено повноваження працівника поліції, зокрема: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 6) здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності тощо.

337.До того ж, згідно з ч. 3 ст. 11 Закону рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. У цьому контексті той факт, що проведення досудового розслідування та прийняття окремих процесуальних рішень у межах кримінального розслідування працівниками поліції пов`язується з отриманням ними неправомірної вигоди, становить серйозну загрозу для правової системи та суттєво підриває цю довіру. Такі прояви дискредитують загалом авторитет правоохоронних органів, формуючи у суспільстві уявлення про поліцію як про корумповану структуру та зменшуючи віру громадян у можливість об`єктивного, незалежного й чесного розслідування злочинів та забезпечення громадянам безпеки.

338.За таких обставин, суд приходить до висновку, що вчинені обвинуваченими дії спричиняють шкоду відносинам з приводу неупередженого виконання функцій представника влади, що відповідає ознакам безпосереднього об`єкту злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України.

339.Таким чином, надавши на кожне з вказаних вище питань ствердну відповідь, суд приходить до висновку про наявність в діях обвинувачених усіх ознак складу інкримінованого їм злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за виключенням ознаки вимагання.

VII.Мотиви неврахування окремих доказів

1.Мотиви визнання доказів неналежними

340.Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

341.З огляду на це, будь-які матеріали мають подаватись до суду з обґрунтуванням їх належності, тобто таким чином, щоб суд міг встановити, яка саме інформація має доказове значення і на підтвердження яких саме обставин подано відповідний доказ і яким чином ці обставини стосуються предмета доказування.

342.Докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості обвинувачених, суд дослідив й оцінив з дотриманням положень статей 85, 86, 94 КПК України. В основу цього вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Інші ж докази на які відсутнє посилання цьому вироку, суд не бере до уваги як неналежні, оскільки у ході їх дослідження було встановлено, що вони не містять будь-яких відомостей, які б підтверджували чи спростовували обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. Відповідно, суд не оцінював ці докази на предмет допустимості та достовірності, адже вони не беруться до уваги. Отже, така оцінка не матиме ніякого правового значення, у тому числі, значення для справедливого провадження.

2.Мотиви визнання доказів недопустимими

343.За змістом статей 86-87 КПК України ключовою умовою визнання доказів недопустимими є встановлення факту їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. При цьому, зібрані таким шляхом докази не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення, оскільки це порушує право особи на справедливий судовий розгляд.

344.Перевірка доказів на їх допустимість є однією з найважливіших гарантій забезпечення прав і свобод людини в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. З огляду на це, суд має детально аналізувати надані сторонами докази на предмет їх допустимості.

345.У ході судового розгляду цього кримінального провадження стороною захисту неодноразово заявлялись клопотання про визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими з різних підстав.

346.Сторона захисту просила визнати недопустимими в якості доказів:

- наданий ОСОБА_22 після допиту від 01.10.2018 диск із записом розмови за 25.09.2018, оскільки записаний ним до внесення відомостей в ЄРДР;

- долучений ОСОБА_25 оптичний диск «TDK CD-R» із аудіо-файлами та протокол огляду від 21.01.2019 у якому відображено зміст вказаного диску.

311. На переконання сторони захисту, вказані аудіозаписи проведені без надання дозволу на проведення негласних слідчих дій, самостійно за рішенням ОСОБА_22 та ОСОБА_25, а тому не можуть бути прийняті як докази.

347.Окрім цього, під час їх безпосереднього дослідження захисниця ОСОБА_18 вказувала на позапроцесуальний спосіб отримання від свідків таких записів, а також неможливості перевірити оригінальність записів за відсутності первинних носіїв.

348.Вирішуючи порушені стороною захисту питання, суд виходить із таких міркувань.

349.Першочергово суд вважає за необхідне зазначити, що не погоджується із аргументом захисниці щодо недопустимості доказів через їх отримання до внесення відомостей до ЄРДР.

350.У ході судового розгляду було з`ясовано, що наданий ОСОБА_22 запис долучений ним під час допиту від 01.10.2018 та містить запис розмови, яка відбулася 25.09.2018 біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 за участі співробітників УПН ОСОБА_28, ОСОБА_35 та ОСОБА_16 .

351.Сам факт того, що запис зроблений 25.09.2018, тобто до дати реєстрації кримінального провадження, не може бути підставою для визнання його недопустимим. Наявність запису розмови, яка стосується обставин злочину, не свідчить про незаконність отримання таких даних у процесуальний спосіб, оскільки існування відомостей про обставини вчинення злочину в об`єктивній дійсності не є тотожним із їх отриманням як доказу.

352.Щодо зауваження захисниці про недотримання процесуального порядку отримання таких записів, то суд не може погодитися із такими доводами.

353.Так, диск «TDK CD-R» наданий ОСОБА_25 за запитом детектива у порядку ч.2 ст. 93 КПК України, якою передбачено право сторони обвинувачення витребування та отримання від фізичних осіб речей, документів. Тому процесуальний шлях отримання такого диску відповідає вимогам КПК України.

354.Водночас, аудіозаписи зроблені ОСОБА_22 на його власний телефон, були передані ним після допиту 01.10.2018 (т. 13, а/с 115).

355.Суд надає особливого значенню тому факту, що свідок одночасно є заявником у провадженні, тобто особою, яка повідомила про злочин. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 60 КПК України заявник має право подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи, у тому числі під час допиту. Процесуальне законодавство не містить вимог або часових обмежень щодо подання заявником доказів на обгрунтування ініційованого ним кримінального провадження. Таким чином, дії ОСОБА_22 щодо передачі матеріалів, які стосуються злочину, вчиненого проти нього, є реалізацією передбаченого законом процесуального права.

356.Натомість, суд вважає такі докази недопустимими з іншої підстави.

357.Колегія суддів наголошує, що статтею 14 КПК України гарантується захист таємниці спілкування, а тому втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, з метою виявлення та запобігання тяжкому чи особливо тяжкому злочину, встановлення його обставин, особи, яка вчинила злочин, якщо в інший спосіб неможливо досягти цієї мети.

358.При цьому, судовою практикою уже сформовано підхід щодо оцінки записів, які здійснені учасниками кримінального провадження за відсутності судового дозволу та зі своєї ініціативи.

359.Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.10.2011 № 12-рп/2011 визначено, що обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі - ЗУ «Про ОРД»), особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

360.Згідно зі ст. 5 ЗУ «Про ОРД» оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами. Проведення оперативно-розшукової діяльності особами забороняється. Така заборона пов`язана з тим, що здійснення неуповноваженими фізичними особами на власний розсуд будь-яких заходів, які віднесені до ОРД, порушує конституційні права і свободи людини і громадянина [8].

361.При цьому, у згаданому рішенні, Конституційний суд України не заперечує можливість використання доказів, випадково зафіксованих фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні. При оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння злочину и підготовку до нього та подані в порядку, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних.

362.Тобто, суд має оцінити чи були дії ОСОБА_22 та ОСОБА_25 ініціативні та ситуативні, а також чи прослідковується мета цілеспрямованого фіксування даних.

363.На переконання суду, ОСОБА_22 діяв цілеспрямовано щодо збирання і фіксації фактичних даних, які були записані 25.09.2018 під часу зустрічі у відділі поліції. Такий висновок суд робить із урахуванням наданих свідком ОСОБА_22 показань щодо початку злочинної діяльності обвинувачених, а саме початкові прохання неправомірної вигоди розпочалися ще при його затриманні у вересні 2018 року, надалі під час його перебування у СІЗО йому надходили погрози. Також враховуючи зміст зафіксованої розмови, яка розпочалася під час проведення слідчої дії, суд не погоджується, що дії ОСОБА_22 були ситуативною реакцією, а навпаки мали цілеспрямований характер, спрямований на фіксацію розмови, про що свідчить тривалість такого запису (більше однієї години), та початок запису.

364.Доводи прокурора, що такі дії покликані були на фіксацію даних для звернення із заявою про злочин, на переконання суду, є вагомими. Водночас, враховуючи, що розмови про вимагання коштів мали місце ще до цього, а також усвідомлення заявником протиправності таких дій, поведінка заявника свідчить про цілеспрямовані дії зі збирання доказів, без належних повноважень та підстав на здійснення такої діяльності.

365.Таким чином, суд констатує, що дії ОСОБА_22 із записом розмови за 25.09.2018 були цілеспрямованими, а тому долучений ним диск є недопустимим доказом.

366.З аналогічних підстав, суд вважає недопустимим доказом диск із аудіозаписами, наданий ОСОБА_25 .

367.Суд встановив, що такий запис наданий ОСОБА_25 на запит детектива НАБУ у порядку ст. 2, 40, 93 КП України, п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 21.02.2019 №0423-188/6150 (т. 5, а/с 42-43).

368.Відповідно до листа ОСОБА_25 на диску «TDK CD-R» містяться аудіо-файли з розмовами від 19.10.2018 із ОСОБА_17 та ОСОБА_15, від 20.10.2018 з ОСОБА_16, від 20.10.2018 з ОСОБА_15, які були зроблені ним під час розмов із зазначеними особами та в подальшому збережені.

369.Відповідно до протоколу огляду від 21.02.2019, вказаний диск оглянутий та відтворено стенограму наявних на ньому аудіофайлів REC001, REC002, REC003. При дослідженні судом таких аудіозаписів у сукупності з іншими доказами було встановлено, що вони містять деталі зустрічі ОСОБА_25 з ОСОБА_17 та ОСОБА_15 за 19.10.2018, телефонної розмови з ОСОБА_16 за 20.10.2018 та розмови під час зустрічі з ОСОБА_15 за 20.10.2018.

370.Застосовуючи визначені у рішенні КСУ критерії до оцінки таких записів, колегія суддів вважає, що обставини кримінального провадження свідчать про цілеспрямованість фіксування розмов ОСОБА_25 .

371.Так, слід враховувати, що свідок ОСОБА_25 на час вчинення злочину був оперативним працівником, тобто обізнаним із законодавчим регулюванням втручання у приватне спілкування, яке можливе виключно на підставі ухвали слідчого судді. При цьому, будучи залученим до конфіденційного співробітництва у межах кримінального провадження з 02.10.2018, а також розуміючи протиправний характер дій обвинувачених і власну роль у провадженні як посередника, він здійснював записи розмов неодноразово та самостійно під час особистих зустрічей, тобто діяв свідомо та цілеспрямовано.

372.Суд враховує, що такі дії були не випадковими, а направлені на збір доказів у суперечливий закону спосіб. Важливою є обставина, що на момент фіксації відповідних розмов у межах кримінального провадження вже були надані дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_16 та ОСОБА_88, однак щодо осіб, розмови з якими записував свідок, таких дозволів не існувало. Такі обставини свідчать про намагання обійти встановлений законом порядок здійснення НС(Р)Д, формально не визнаючи записи розмов як результат негласних дій, але фактично використовуючи їх як такі.

373.Прокурор наводив аргумент про залученість станом на час проведення записів ОСОБА_25 до конфіденційного співробітництва, однак це не підтверджує законність його дій, оскільки фіксація розмов у межах кримінального провадження має здійснюватися як негласна слідча (розшукова) дія виключно з дотриманням вимог ст. 246 КПК України, із використанням спеціальних технічних засобів та з дотриманням режиму таємності. Самовільне здійснення такої фіксації, навіть діючи на умовах конфіденційного співробітництва, не відповідає передбаченому законом порядку та не може вважатися допустимим способом здобуття доказів.

374.За таких обставин, суд вважає такий доказ недопустимим.

375.Більше того, суд бере до уваги відсутність оригінальних носіїв записів, що унеможливлює перевірку їх достовірності та автентичності, що ставить сторону захисту у невигідне процесуальне становище через неможливість ефективно спростувати достовірність записів. Незважаючи на те, що захист не заявляв категорично про фальсифікацію записів, використання таких доказів не може ґрунтуватися на припущеннях.

376.За таких обставин, суд визнає недопустимими докази, а саме: наданий ОСОБА_22 після допиту від 01.10.2018 диск із записом, наданий ОСОБА_89 оптичний диск «TDK CD-R» із аудіо-файлами.

377.Враховуючи, що вказані докази отримані внаслідок істотного порушення прав людини, то у порядку ч. 1 ст. 87 КПК України, здобуті на їх підставі похідні докази також мають бути визнані недопустимими. У зв`язку із цим, суд визнає недопустимим також протокол огляду від 21.01.2019, у якому відображено зміст диску, наданого ОСОБА_25 .

VIII.Мотиви суду щодо позиції сторони захисту

1.Щодо власної версії подій обвинувачених

378.Враховуючи, що у кримінальному провадженні для визнання особи винною застосовується стандарт доведення «поза розумним сумнівом», колегії суддів, з урахуванням версії сторони захисту, слід встановити, чи дійсно відсутнє будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, ніж те, що мало місце вчинення інкримінованого злочину і що у його вчиненні винні саме ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

379.Під час дослідження доказів представники сторони захисту наголошували на окремих обставинах та доказах, які на їхню думку, свідчать про провокацію злочину. Зокрема, вони вказували, а подекуди натякали на залежність заявника ОСОБА_22 від працівників ІНФОРМАЦІЯ_28, ініціативність ОСОБА_25 та його спонукання до одержання грошових коштів, процесуальні аспекти розслідування, які вказують на провокацію злочину.

380.Усталена судова практика встановлює обов`язок суду ретельно перевірити конкретні доводи сторони захисту про провокацію шляхом дослідження конкретних доказів за ст. 94 КПК та у сукупності (відповідна позиція висловлена у постановах ККС ВС у справах № 487/8165/15-к від 14.02.2019 та № 149/745/14 від 11.03.2020) [9].

381.Однак, колегія суддів відзначає, що обов`язок суду ретельно перевірити факт наявності провокації з боку державних органів чи їх агентів виникає незалежно від того, чи порушує це питання сторона захисту, оскільки від висновків про те, чи допустимою була поведінка представників держави при збиранні доказів, залежить можливість їх використання під час судового розгляду і справедливість такого розгляду в цілому.

382.Так, у загальному розумінні, провокація має місце, коли відповідні агенти -співробітники сил правопорядку або особи, що діють за їхніми інструкціями, - не обмежуються лише розслідуванням злочинної діяльності у переважно пасивній манері, а здійснюють такий вплив на особу, що спонукає її до вчинення злочину, який інакше не був би вчинений, з метою уможливити викриття злочину, отримання доказів і пред`явлення обвинувачення (Ramanauskas v. Lithuania, §55) [10].

383.При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: 1) наявність підстав для проведення відповідних заходів та 2) роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину.

384.Належними підставами здійснення відповідних оперативних заходів є конкретні, об`єктивно встановлені та достатні фактичні дані, що вказують на можливе вчинення особою злочину або готування до його вчинення. Зокрема, представники правоохоронного органу повинні продемонструвати, що до початку таких заходів вони володіли конкретними, об`єктивними та перевіреними доказами, які свідчать про початкові кроки обвинуваченого для вчинення дій, які становлять злочин, а також те, що якісь злочинні дії було вже скоєно на момент їх втручання. При цьому, будь-яка попередня інформація про наявний злочинний намір має давати можливість її перевірити, і органи влади мають бути здатні у будь-який час довести, що вони мали достатні підстави для проведення негласної операції (Bannikova v. Russia, §40; Vanyan v. АДРЕСА_12 ) [11].

385.Що стосується ролі співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину, то суд має з`ясувати, чи не здійснювали вони тиску на обвинуваченого для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливого спонукання, обіцянок фінансової вигоди або звернення до почуття жалю. Завдання суду у таких ситуаціях встановити ступінь втручання агентів держави і з`ясувати, чи був би злочин вчинений без такого втручання. У цьому контексті важливим є момент початку здійснення відповідних оперативних заходів, щоб визначити, чи «приєдналися» представники держави до злочину, який особа вже почала здійснювати без будь-якої участі з їхнього боку, або ж вони вийшли за рамки надання можливості скоїти правопорушення та схиляли особу до його вчинення.

386.Застосовуючи вказані критерії та правила до обставин даного кримінального провадження, суд доходить висновку про відсутність провокації з боку сторони обвинувачення при проведенні відносно обвинувачених ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 негласних слідчих розшукових дій, виходячи з таких міркувань.

387.Для належної оцінки доводів про провокацію суд в першу чергу має визначити, в який саме момент до злочинної діяльності приєднались представники правоохоронного органу та чи були підстави для початку досудового розслідування відносно осіб. Це дасть змогу і перевірити наявність підстав для здійснення відповідних оперативних заходів і встановити роль представників держави при їх проведенні.

388.Суд зауважує, що заявником у цьому провадженні є ОСОБА_22, проти якого і було вчинено злочин, адже його права та законні інтереси ставилися під загрозу. Він виступив таємним агентом у цьому кримінальному провадженні, погодившись на співпрацю з працівниками правоохоронного органу після зверненням із заявою про злочин.

389.Також обставини вчинення злочину передбачали умову від обвинувачених - залучення ОСОБА_22 особи з кола правоохоронців, яка мала виступити посередником у спілкуванні з працівниками поліції та передачі від нього неправомірної вигоди. Такою особою став ОСОБА_25, та з моменту залучення його ОСОБА_22, він також виконував роль таємного агента. Шляхом залучення зазначених свідків - ОСОБА_22 та ОСОБА_25 в якості таємних агентів, правоохоронний орган намагався викрити обвинувачених у вчиненні злочину, а тому момент їхнього залучення до кримінального провадження є ключовим.

390.Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_22 був залучений до провадження лише 01 жовтня 2018 року, тобто після звернення ним самостійно та добровільно 26 вересня 2018 року до правоохоронного органу із заявою про вчинення злочину відносно нього працівниками ІНФОРМАЦІЯ_25 та ІНФОРМАЦІЯ_16 та за власною заявою залучений до конфіденційного співробітництва.

391.Залучення ОСОБА_25 до розглядуваних подій відбулося саме напередодні реєстрації кримінального провадження, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_25, які обидва підтвердили, що приватно спілкувалися між собою щодо обставин вимагання коштів за непритягнення ОСОБА_22 до кримінальної відповідальності. Висловлені співробітниками поліції заявнику вимоги про залучення особи з їхнього кола вимусили залучити ОСОБА_25, який у свою чергу дізнався про такі обставини також від інших осіб, і відповідно з урахуванням позиції ОСОБА_22 та його зверненням до правоохоронних органів, ОСОБА_25 був також залученим до документування злочинної діяльності.

392.Зазначені відомості не викликають у суду сумніви у своїй достовірності, адже будь-які активні дії зі збору доказів злочину, зокрема і ініціювання проведення негласних слідчих дій розпочалися після звернення ОСОБА_22 із заявою про злочин та залучення його та ОСОБА_25 до конфіденційного співробітництва.

393.Так, заява ОСОБА_22 про злочин від 26.09.2018 подана наступного дня після розмови, яка сталася між ним та працівниками Управління протидіїї наркозлочинності ГУНП. У вказаній заяві було зазначено: «25.09.2018 мене викликали до ІНФОРМАЦІЯ_5 для дачі показів. Прибувши до слідчого, я побачив, що на мене там чекали вищезазначені співробітники ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_28, ОСОБА_34 та ОСОБА_16 . В розмові, яка відбулась біля входу, навпроти чергової частини управління поліції ОСОБА_28 повідомив, що вирішення питання щодо закриття кримінального провадження відносно мене, яке він пропонував під час затримання та сума коштів, яку я маю за це сплатити, а саме 25 тисяч доларів - не змінилися. Якщо я не буду діяти за їх вказівками вони, за їх словами, змусять слідчого звернутися в суд для зміни мені запобіжного заходу та вручать нову підозру за новим епізодом. За вказівкою ОСОБА_28 я маю купити собі новий мобільний телефон (оскільки мій вилучили під час обшуку) та зв`язатися з ОСОБА_16 за допомогою месенджеру Whatsapp за номером телефону НОМЕР_1 . Грошові кошти, за вказівкою ОСОБА_28 я маю передати через співробітника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_90 » До вказаної заяви було додано також диск із записом розмови, яка додатково підтверджувала правдивість та переконливість відомостей про вчинення злочину.

394.Вказані відомості підтвердив у судовому засіданні під час допиту ОСОБА_22 . На підставі відповідної заяви та з урахуванням зазначеної інформації слідством було розпочато розслідування із проведенням негласних слідчих (розшукових) дій.

395.Таким чином, залучення ОСОБА_22 та ОСОБА_25 відбулося за їхніми письмовими заявами від 01.10.2018 та 02.10.2018 відповідно і постановою було визначено залучити їх до конфіденційного співробітництва. (т. 4, а/с 107-114).

396.У ході судового розгляду не було встановлено будь-яких даних, що ОСОБА_22 або ж ОСОБА_25 перебували під тиском правоохоронних органів чи були якимось чином від них залежними, що змушувало б їх вдатись до такої співпраці або ж, що вони брали участь в аналогічних слідчих діях в інших кримінальних провадженнях. Будь-яких відомостей про наявність спілкування чи зустрічей свідків із представниками ІНФОРМАЦІЯ_29 до 02 жовтня 2018 року у розпорядженні суду відсутні, а стороною захисту не вживались заходи для підтвердження таких доводів.

397.Так само судом не встановлено будь-яких відомостей, які б могли свідчити про наявність у ОСОБА_22 на момент досліджуваних судом подій, будь-якого прихованого мотиву, керуючись яким він розпочав би співпрацю із співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_10 для переслідування обвинувачених. Відомості про наявність у ОСОБА_22 кримінальних проваджень, у яких він має статус обвинуваченого, не може свідчити про його участь у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності в інших провадженнях. У цьому контексті суд зауважує, що кримінальне провадження №12017100070005099 від 27.11.2017, за рішення у якому і надавалася неправомірна вигода, перебуває на судовому розгляді, а тому участь ОСОБА_22 у цьому провадженні жодним чином не вплинула на його процесуальне становище. Також не надано будь-яких відомостей про співпрацю або ж його зацікавленість в допомозі працівникам ІНФОРМАЦІЯ_10 з метою досягнення особистих мотивів.

398.У цьому контексті, суд відхиляє версію обвинуваченого ОСОБА_17 про особисту залученість до цього кримінального провадження працівників ІНФОРМАЦІЯ_10, які неодноразово погрожували йому за його законну діяльність з викриття злочинів у сфері легального обігу наркотичних засобів. Такі звинувачення ґрунтуються виключно на твердженнях обвинуваченого та не підтверджуються жодними доказами, зокрема відомостями про кримінальне провадження відносно осіб, які дійсно виступали заявниками у справах, які велися слідчими ІНФОРМАЦІЯ_10 . Відсутні також підтвердження того, що ОСОБА_17 коли-небудь повідомляв своє керівництво про погрози з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_10, що спростовує його твердження про спроби працівників ІНФОРМАЦІЯ_10 усунути його від розслідувань, шляхом створення незаконного кримінального провадження.

399.Аналогічно не надано суду переконливих відомостей про переслідування ОСОБА_25 будь-яких прихованих мотивів у співпраці з правоохоронними органами та викритті обвинувачених. Суд зауважує, що станом на жовтень 2018 року ОСОБА_25 був оперативним працівником, тобто також службовою особою, на яку покладено обов`язок викриття та протидії злочинності.

400.Колегія суддів довіряє повідомленим ОСОБА_22 причинам та мотивам звернення із заявою до правоохоронних органів, які він пояснив своїм особистим обуренням від бажання працівників поліції нажитися на цій справі та суми коштів, яку вони зажадали. Аналогічну мотивацію висловив і ОСОБА_25, який відчував невдоволення, що працівники поліції вимагають неправомірну вигоду за переслідування особи. Зафіксовані під час розмов з обвинуваченими твердження свідка ОСОБА_25 про обіцяну йому долю за посередницькі дії (3 тисячі доларів) суд не вважає переконливим аргументом його зацікавленості у вчиненні злочину обвинуваченими, і стороною захисту не підтверджено отримання свідком будь-яких коштів. Винагорода за сприяння виявленню та фіксації злочину не є забороненою законом і не свідчить про ініціативу з боку правоохоронців або їхніх агентів щодо спонукання особи до вчинення злочину. Відсутні докази, що посередник створив намір в обвинувачених одержання неправомірної вигоди або схиляв їх до цього.

401.Отже, суд доходить висновку, що заявник почав співпрацювати з представниками правоохоронних органів не раніше дня звернення із заявою про вчинення злочину від 26 вересня 2018 року, тобто вже після зустрічі із обвинуваченим ОСОБА_16 та іншими особами 25 вересня 2018 року, на якій і було обговорено необхідність надати неправомірну вигоду.

402.Вирішуючи питання про наявність підстав для початку проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту за участю ОСОБА_22 та ОСОБА_25 суд виходить з того, що на момент його початку в розпорядженні правоохоронного органу знаходилась заява приватної особи про вчинення щодо неї особливо тяжкого корупційного злочину.

403.Також отримані матеріали негласних слідчих дій зафіксували зустрічі за 9, 11, 12 жовтня 2018 року, в ході яких було підтверджено прохання та намір одержання неправомірної вигоди та узгоджено дії та рішення, якими вона обумовлювалася. За домовленостями, які коригувалися, передбачалося, що за надання неправомірної вигоди працівники поліції мали утриматися від прийняття негативних для ОСОБА_22 процесуальних рішень, а тому у слідства були вагомі підстави вважати, що в ході подальших зустрічей відбудеться одержання неправомірної вигоди.

404.Суд звертає увагу, першочергово негласні слідчі дії проводилися виключно щодо осіб, про яких було зазначено заявником ОСОБА_22 та ОСОБА_25, про що свідчить факт звернення із клопотаннями 08 жовтня 2018 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій виключно щодо ОСОБА_16, ОСОБА_35, ОСОБА_28, ОСОБА_29 (т. 4, а/с 115-126).

405.Отже, початок розслідування здійснювався у зв`язку із обгрунтованими відомостями про злочинну діяльність зазначених осіб, зокрема обвинуваченого ОСОБА_16, якого було визначено комунікаційною особою у відносинах із ОСОБА_22 .

406. При цьому, суд бере до уваги, що постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину винесено 18 жовтня 2018 року і строк її дії був визначений на один місяць. Однак, від незалежних від свідків причин та непередбачуваних для слідства обставин, з 19 жовтня 2018 року комунікацію щодо одержання неправомірної вигоди перейняли на себе ОСОБА_15 та ОСОБА_17 .

407.З огляду на це, у правоохоронного органу на момент початку контролю за вчиненням злочину було достатньо конкретних та об`єктивно встановлених відомостей про можливе вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_16, а отже і для початку такої таємної операції.

408.Суд також враховує, що поява та активна залученість ОСОБА_15 та ОСОБА_17 у вчиненні злочину, яка розпочалася 19 жовтня 2018 року, стала причиною для початку здійснення негласних слідчих дій щодо них, що підтверджується клопотанням про проведення таких дій від 22.10.2018 (т.4, а/с. 143-154). Вказане підтверджує, що правоохоронні органи діяли пасивно та їхні дії визначалися саме діяльністю обвинувачених, а тому документування злочинної діяльності здійснювалося у залежності від їхніх дій, а не з ініціативи чи за штучно створеною ситуацією правоохоронців.

409.У зв`язку з цим, для колегії суддів очевидно, що злочинна діяльність обвинувачених розпочалася ще до приєднання правоохоронних органів.

410.Що стосується характеру дій залучених стороною обвинувачення осіб, то суд констатує, що ОСОБА_25 та ОСОБА_22 діяли в пасивній формі, не здійснюючи впливу та наполегливого спонукання, які б викликали в осіб намір на вчинення злочину.

411.Проаналізовані розмови обвинувачених під час зустрічей як з ОСОБА_22, так і ОСОБА_25 дають підстави стверджувати, що обвинувачені намагалися переконати їх в необхідності надання їм неправомірної вигоди, ними самостійно визначався розмір неправомірної вигоди та обсяг дій, які мали бути вчинені та від яких вони утримуються взамін на одержання неправомірної вигоди. Більше того, суд звертає увагу, що основні умови передачі неправомірної вигоди диктувалися саме обвинуваченими, зокрема - спілкування та передача неправомірної вигоди має відбуватися через особу «з їхнього кола», тобто представника правоохоронного органу, ініціативно та самостійно змінювалися умови за що саме неправомірна вигода надається.

412.Також суд враховує, що вступ ОСОБА_15 та ОСОБА_17 у злочинну діяльність відбувся уже після початку узгоджень передачі неправомірної вигоди, за самостійним рішенням обвинувачених, тобто без стимулювання чи прохання ОСОБА_22 та ОСОБА_25 .

413.У цьому контексті колегія суддів відзначає, що дії ОСОБА_25 як агента не мають ознак активного спілкування, а характеризуються лише спостереженням за злочинною діяльністю. Про пасивний характер його дій свідчить те, що ініціатива комунікації виходила не від нього, а від обвинувачених, які самостійно з ним контактували, натякали на можливість залучення до взаємодії ОСОБА_15, з яким вони давно знайомі та разом навчалися.

414.Ба більше, суд відзначає поведінку ОСОБА_16 під час першої зустрічі та знайомства з ОСОБА_25, який відразу вдався до переконань та залякувань, формуючи уявлення про надзвичайно складну ситуацію ОСОБА_22 та неминучість негативних наслідків для ОСОБА_22, у разі відмови від надання неправомірної вигоди «У него сейчас 311 тая. И эпизоды сейчас нап*здячим ему еще. Ну, эпизоды - то такое. А 306тая - это новая статья, это новая санкция, опять СИЗО. В СИЗО он побывал уже, трохи бл*дь. Сидеть дольше (протокол НСРД від11.10.2018 - т. 4, а/с 133-137).

415.Надалі, саме обвинувачені намагалися вибудувати неформальні довірливі відносини та демонстрували готовність до подальших контактів, про що свідчить ініціатива ОСОБА_15 зустрітися 19.10.2018 та їхня особиста зустріч 20.10.2018.

416.У свою чергу, ОСОБА_25 не виявляв наполегливості чи ініціативи, а діяв не виходячи за межі вже наявної злочинної поведінки. Вказане виключає наявність провокативних дій і свідчить про відсутність впливу з боку правоохоронного органу на формування умислу.

417.Досліджений судом зміст зустрічей та розмов беззаперечно підтверджують, що контроль за вчиненням злочинної діяльності, визначення головних умов одержання неправомірної вигоди, зокрема за що вона надається, спосіб передачі та коло залучених осіб, здійснювався обвинуваченими, тобто вони визначали хід та перебіг кожного етапу її реалізації.

418.Усе викладене свідчить про особисте бажання обвинувачених збагатитись за рахунок наявного кримінального провадження щодо ОСОБА_22 та дій, які можуть вчинити у ньому, і таке бажання виникло не в результаті дій, поведінки чи висловлювань ОСОБА_22 чи ОСОБА_25 .

419.Таким чином, судом встановлено, що залучені правоохоронним органом ОСОБА_22 та ОСОБА_25 не вчиняли жодних активних дій з метою викликати в обвинувачених наміру на вчинення злочину. Натомість, правоохоронці приєднались в той момент, коли такий намір уже сформувався і обвинувачені вже розпочали виконувати об`єктивну сторону інкримінованого йому злочину. Пасивний характер дій заявника та ОСОБА_25, залучення якого було умовою самих обвинувачених, і в той же час ініціативна поведінка обвинувачених свідчать про те, що такий злочин був би вчинений і без втручання представників правоохоронного органу, а тому суд констатує відсутність провокації.

1.2. Щодо версії проведення оперативної закупки та співпраці з ОСОБА_22 для викриття постачальника

420.Обвинувачені під час судового розгляду повністю заперечили викладене в обвинувальному акті трактування подій як одержання неправомірної вигоди. Обвинувачені розповіли свою версію описаних в обвинувальному акті подій, яка полягала у тому, що все це було оперативною розробкою, направленою на встановлення особи « ОСОБА_27 » - постачальника ОСОБА_22 псевдоефедрину.

421.При цьому, ОСОБА_16 стверджував, що діяв за вказівкою свого керівництва та тлумачив розмови з ОСОБА_22 щодо його співпраці для викриття постачальника. У спілкуванні з ОСОБА_25 також узгоджувалися позитивні наслідки для ОСОБА_22, у разі його співпраці. Розмови щодо грошей стосувалися коштів для закупки великої партії прекурсорів у постачальника та можливості притягнення останнього до відповідальності.

422.Обвинувачені ОСОБА_15 та ОСОБА_17 також вказали, що мала місце оперативна розробка для викриття великого постачальника прекурсорів. За їхніми словами, ОСОБА_22 висловив зацікавленість у співпраці з оперативними працівниками та проведенні оперативної закупки у свого постачальника « ОСОБА_27 » з його подальшим викриттям. Обвинувачені були зацікавлені у цьому, адже це передбачало розкриття тяжчого злочину. На зустрічі біля банку 22 жовтня 2018 року передбачалася добровільна передача закуплених прекурсорів, однак при прибутті відразу стало зрозуміло, що це була пастка, яка завершилися підкиданням коштів та затриманням.

423.В аспекті версії сторони захисту щодо оперативної закупки у ОСОБА_22 та спілкування з ним виключно з метою викриття постачальника прекурсорів, суд враховує таке.

424.Дійсно, досліджені матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій містять у собі згадку про «ОСОБА_27», якого сторона захисту іменує як постачальника ОСОБА_22 незаконних речовин - прекурсорів. Зокрема, у протоколі НСРД від 09.10.2018 під час зустрічі ОСОБА_16 запитував про нього:

ОСОБА_16 : А ты вообще с ОСОБА_133 связывался после этого»

ОСОБА_22 : А как? Нет. У меня телефон только в том телефоне. У меня данных нет, чтобы с ним связываться

ОСОБА_16 : И маман не может найти?

ОСОБА_22 : А маман не связана с ним абсолютно. Как мне с ним связаться?

…

ОСОБА_16 : Я по поводу ОСОБА_91 ….

425.Свідок ОСОБА_22 не підтвердив під час допиту, що ім`я вказаної особи йому відоме чи має якесь значення для цього кримінального провадження, натомість сторона захисту наполягала, що саме викриття цієї особи було предметом спілкування обвинуваченого із заявником.

426.Про існування такої особи, а також бажання розкрити і встановити її справжні дані повідомили виключно обвинувачені та допитані свідки сторони захисту ОСОБА_28, ОСОБА_34, ОСОБА_33, які вказали, що надана інформація ОСОБА_22 про таку особу не підтвердилася і встановити її не вдалося, а тому спілкування припинилося.

427.Також підтвердженням існування спілкування з ОСОБА_22 про особу « ОСОБА_31 » є запис диску, зроблений ОСОБА_22, який визнаний судом недопустимим, однак може бути використаний стороною захисту.

428.Втім, колегія суддів вважає непереконливими версію сторони захисту, що спілкування з ОСОБА_22 зводилося виключно до намагання викрити постачальника та його затримання, враховуючи обсяг зібраних матеріалів кримінального провадження №12017100070005099, характер та зміст досліджуваних розмов обвинувачених, відсутність об`єктивних відомостей про це, а також неузгодженостей у версіях обвинувачених.

429.Так, колегія суддів зауважує, що матеріали кримінального провадження №12017100070005099 від 27.11.2017, яке здійснювалося щодо розповсюдження прекурсорів та за підозрою ОСОБА_22 не містять жодних відомостей чи записів про таку особу як « ОСОБА_31 ». Ба більше, суд відзначає, що переважна кількість матеріалів вказаного кримінального провадження складається із рапортів оперативних співробітників, складених ОСОБА_16 або іншими, в яких описується зібрана оперативним шляхом інформація про розслідуваний злочин. Однак, і в таких процесуальних документах немає жодних відомостей про наміри здіснити пошук постачальника прекурсорів чи невстановленої пов`язаної з ОСОБА_22 особи на ім`я « ОСОБА_31 ».

430.Суд не відкидає, що початкові розмови вересня-початку жовтня 2018 року містили згадки про вказану особу і можливо були направлені на викриття такого постачальника, однак факт таких розмов не заперечує та не спростовує версію сторони обвинувачення про домовленості про передачу неправомірної вигоди.

431.При цьому, суд відзначає, що протягом усього судового розгляду, яке тривало майже 5 років, сторона захисту не надала будь-якого доказу того, що досудове розслідування проводилося у тому числі з метою викриття постачальника та встановлення його особи. Ані захисниками, ані обвинуваченими не здійснювалося доступу до всього обсягу матеріалів кримінального провадження №12017100070005099 від 27.11.2017, зокрема матеріалів, зібраних після затримання обвинувачених. Аналогічно сторона захисту не ініціювала та не прохала суд посприяти у зборі відповідних відомостей. До того ж, із повідомлених захисниками інформації, їм відомо про статус цього кримінального провадження та стадію судового розгляду щодо нього.

432.Таким чином, сумнівною є позиція сторони захисту щодо існування такої слідчої версії та мети обвинувачених встановити особу постачальника з ім`ям « ОСОБА_31 ».

433.Колегія суддів надає особливої уваги зафіксованій у ході негласних слідчих розшукових дій розмові між ОСОБА_22 та ОСОБА_16, які сторона захисту трактує як обговорення про співпрацю для розкриття постачальника та його залучення до оперативної закупки прекурсорів.

434.Так, пояснення обвинуваченого ОСОБА_16 полягали у тому, що його керівництво дало вказівку спілкуватися із ОСОБА_22 для співпраці та викриття постачальника. Мова йшла про проведення оперативної закупки у постачальника великого обсягу товару (прекурсорів), кошти на придбання яких надасть ОСОБА_22 .

435.Однак, колегія суддів бере до уваги, що із контексту їхніх розмов неможливо дійти такого трактування. Зокрема, при першій зустрічі, яка здійснювалася під контролем правоохоронних органів - 09 жовтня 2018 року, на фразу ОСОБА_22 про збір половини необхідної суми або ж за що вона надається, ОСОБА_16 намагається спрямувати цю розмову до ОСОБА_29 .

436.Така поведінка обвинуваченого, на думку суду, є проявом його недовіри та особистої перестороги у спілкуванні з ОСОБА_22, однак протягом цієї розмови за 09 жовтня 2018 року він жодним чином не вказував, що ці кошти будуть передані постачальнику за поставлені ним прекурсори або ж будь-які умови такої операції.

437.Надалі, спілкування обвинуваченого ОСОБА_16 відбувалося виключно з ОСОБА_25, умова залучення якого, у разі прийняття версії обвинувачених, є явно незрозумілою та суперечливою, втім залишена стороною захисту без пояснень.

438.Під час спілкування з ним жодного разу не було згадок про « ОСОБА_27 », постачальника, або ж будь-яких намірів про співпрацю ОСОБА_22 з правоохоронним органами, або ж готування чи реалізації оперативної закупки, спрямованої на викриття постачальника псевдоефедрину.

439.Натомість, у спілкуванні переважає обговорення умов передачі предмету неправомірної вигоди та уникнення ОСОБА_22 кримінальної відповідальності, про що беззаперечно свідчить такі фрагменти розмов:

ОСОБА_25 : Та давно, он уже на пенсии давно, Получается он собрал половину суммы, за тачку ему дали залог. Она должна уйти на днях он до собирает. Доодалживает основное. Просто сам как алгоритм? Он приедет, привезет бабло. Дальше что мне делать с ним?

ОСОБА_92 : Он просто не хочет что бы дополнительно ему не навешивали

З06тую.

ОСОБА_25 : Ну и что бы спокойно он дальше работал. Ну просто у вас есть информация по этому человеку. Что бы вы его не трогали.

440.У цій же розмові жодним чином не вказується, що має місце спеціальна операція, погоджена з керівництвом, слідством та прокуратурою, чи дії, які координуються з метою фіксації злочинної діяльності третіх осіб.

441.Натомість, цілком очевидним є факт обговорення суми неправомірної вигоди, визначення кола осіб, яким вона призначається та за які дії. Такий висновок суд робить на підставі такого діалогу:

ОСОБА_16 : Ну мы ж не одни. С прокурором надо еще перепиздеть. Прокурор адекватный, нормальный»

ОСОБА_25 : В чем просто вопрос. Он хочет дальше заниматься этой херней. просто, он привезет бабло, я передам вам и пусть себе дальше заниматься. с торговать.»

…

ОСОБА_16 : Это будет входить, что мы ему не будем *башить 306тую, 311 тые...

ОСОБА_25 : Ну и меру присечения, правильно?

ОСОБА_93 : Менять тоже не будем. Будет ходить под залогом.

ОСОБА_25 : Это там уже надо решать, уже там со следствием, да?

…

442.Тобто, усі розмови ОСОБА_25 та ОСОБА_16, які б містили обговорення участі прокурорів або ж слідчих, стосуються виключно того, чи включені вони у суму неправомірної вигоди, тобто чи визначена їм частина, і супроводжується обговоренням дій, які не будуть вчинятися щодо ОСОБА_22, у разі її одержання. Зазначене переконливо дає підстави для висновку, що при обговоренні грошових коштів не велося мови про те, що ці кошти мають бути використані для проведення оперативної закупки, фінансування «засвіту», як вказував ОСОБА_16, чи будь-яких дій, пов`язаних із викриттям постачальника. Навпаки, зміст комунікації прямо свідчить, що мова йде про передачу неправомірної вигоди для уникнення ОСОБА_22 відповідальності.

443.Більше того, не знайшли жодного підтвердження такої версії обвинуваченого і матеріали кримінального провадження, яке розслідувалося обвинуваченими.

444.Так, колегія суддів відзначає, що у матеріалах провадження відсутні будь-які процесуальні документи або ж докази, які б могли підтвердити або переконати у проведенні такої оперативної закупки та співпраці з ОСОБА_22 . Відсутні протоколи допиту заявника, в якому він би надавав відомості щодо існування постачальника, характеру його діяльності чи можливої співпраці, не міститься жодного рапорту обвинуваченого чи іншої уповноваженої особи про необхідність проведення закупки з метою викриття постачальник, відсутня постанова прокурора або слідчого про доручення оперативному підрозділу підготовки такої слідчої дії, не оформлено згоди заявника на проведення спеціального завдання з викриття злочинної діяльності третіх осіб.

445.Суд зауважує, спілкування обвинувачених з ОСОБА_22 та ОСОБА_25 здійснювалося з 25 вересня по 22 жовтня 2018 року, тобто протягом місяця, обвинуваченими жодним чином не було процесуально зафіксовано співпрацю з ОСОБА_22 та її результати.

446.Вказане є дивним, враховуючи, що належні процесуальні документи наявні у матеріалах кримінального провадження №12017100070005099 від 27.11.2017 на початковому етапі розслідування злочинної діяльності щодо ОСОБА_22, тобто ОСОБА_16 при документуванні злочину дотримувався процесуального порядку збору доказів, однак проігнорував дотримання такого ж порядку для документування і викриття «ОСОБА_27».

447.Ба більше, колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 4 ст. 246 та ст. 271 КПК України оперативна закупка є формою такої НСРД як контроль за вчиненням злочину і виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії.

448.Натомість, у матеріалах кримінального провадження відсутня така постанова, розумних причин цьому факту сторона захисту не повідомила.

449.Так само не повідомили про обізнаність підготовки такої оперативної закупки допитані свідки ОСОБА_28 та ОСОБА_34, які були колегами обвинуваченого та керівниками. Суд зауважує, що вони допитувалися першими, тобто перед представленням ОСОБА_16 позиції про оперативну закупку, і не повідомили суду про наявність такої операції або ж наміру на її проведення. Сторона захисту також не запитувала свідків про сплановану операцію, що є особливо важливим, з урахуванням показань ОСОБА_16, про те що його спілкування з ОСОБА_22 відбувалося за вказівкою керівництва.

450.Особливо суперечливою виглядає версія обвинуваченого ОСОБА_16 про нібито співпрацю з метою викриття постачальника, з урахуванням повідомленої версії обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_17 .

451.Так, вони стверджували, що в межах операції передбачалася передача не грошових коштів, а отриманих від постачальника прекурсорів/наркотичних засобів у великих розмірах, зокрема ними очікувалося таке отримання.

452. Водночас, суду не надано будь-яких об`єктивних відомостей для підтвердження такої версії подій.

453.По-перше, матеріали зібрані у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій не містять жодної згадки про передачу заборонених речовин, наміри їхньої передачі чи інші ознаки операції з метою одержання таких речовин.

454.У спілкуванні обвинувачених з ОСОБА_25, вони притримувалися особливої обережності, ідентифікуючи неправомірну вигоду, втім називаючи її у спілкуванні «пакуночок, документи».

455.Більше того, суд піддає сумніву таку версію обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_15, враховуючи їхню обізнаність про місце зберігання неправомірної вигоди у банківській комірці (індивідуальній скриньці).

456.Зазначене викликає обґрунтований сумнів у правдоподібності версії захисту, зважаючи, що обвинувачені, які є працівниками правоохоронних органів та повинні знати законодавство, сприймали вміст банківської комірки як обмежені в обігу речовини - прекурсори, і водночас допускали їх зберігання у банківській установі без будь-яких заходів реагування чи документального оформлення.

457.Тим паче, незрозумілими виглядають твердження обвинуваченого ОСОБА_17, який під час свого допиту пояснював своє небажання отримувати пакунок особисто від ОСОБА_25, однак не вилучив такий пакунок із прекурсорами самостійно з банківської комірки.

458. З обставин зустрічі 22 жовтня 2018 року біля банку не вбачається жодного наміру з боку обвинувачених вилучити вміст цієї комірки або зафіксувати факт зберігання прекурсорів у банку, що було б законним та процесуально правильним, а також обережним для ОСОБА_17, з огляду на його побоювання можливої провокації або створення пастки з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_10 для затримання з наркотичними засобами/прекурсорами.

459.Також суд надає значенню тому, що обвинувачені ОСОБА_15 та ОСОБА_17 були слідчими, а не оперативними співробітниками. Усталеною практикою слідчих органів передбачається, що оперативні закупки проводяться оперативними працівниками, які здійснюють оперативний супровід. Прикладом цього може слугувати також той факт, що у цьому ж провадженні оперативну закупку щодо ОСОБА_22 було реалізовано оперативними працівниками, однак за твердженнями обвинувачених, щодо постачальників вони вирішили провести самостійно. Зазначене виглядає також дивним, з урахуванням позиції ОСОБА_17, який стверджував, що не мав безпосереднього інтересу у взаємодії із ОСОБА_22 та співпраці з ним, а лише переслідував мету розкриття тяжчого злочину.

460.Більше того, колегія суддів враховує, що обвинувачені, зокрема ОСОБА_17 є досвідченим слідчим, обізнаним з порядком проведення оперативної закупки або ж добровільної здачі прекурсорів.

461.У цьому контексті, слушними є доводи прокурора під час допиту обвинуваченого про відсутність при їх затриманні жодних відповідних документів для процесуального оформлення таких дій, зокрема бланків протоколів добровільної видачі, огляду тощо. Прибуття обвинувачених на обумовлену зустріч з ОСОБА_25 без підготовленої документації може також свідчити про відсутність реального наміру документування злочину, і свідчить на користь версії обвинувачення - така зустріч призначена для одержання неправомірної вигоди.

462.Таким чином, суперечливість пояснень обвинувачених та висунутих ними різних версій подій, відсутність у матеріалах провадження на підтвердження їхнім твердженням будь-яких відомостей, або ж показань свідків, приводить до висновку про недостовірність версій сторони захисту.

463.Обвинувачені також стверджували, що грошові кошти не були одержані ними біля банку, а були підкинуті при затриманні ОСОБА_15 .

464.Такі твердження сторони захисту не знайшли свого підтвердження у ході дослідження протоколу огляду місця події, з якого вбачається, що грошові кошти були віднайдені біля ОСОБА_15, та відеозапису з банку, протоколу за результатами проведення НС(Р)Д аудіо-відеоконтроль від 22.10.2018, які зафіксували передачу пакунку.

465.Більше того, сторона захисту вказувала на відсутність відбитків пальців обвинувачених на вказаному пакеті, однак жодним чином не доводила таке твердження. Ані відразу після затримання, ані під час досудового розслідування обвинувачені та їх захисники не ініціювали проведення дактилоскопічної експертизи, яка б могла підтвердити чи спростувати такі доводи. Так само сторона захисту не ініціювала допити присутніх під час огляду понятих, які б могли підтвердити сумніви щодо відшукання пакету з грошима у ОСОБА_15 .

466.У цьому контексті суд відзначає, що заявляючи про певну невідповідність фактичних обставин або ж процесуальні порушення під час проведення слідчих дій, які здійснюються за допомогою фіксації та участі понятих, цілком виправданим та обґрунтованим було б ініціювання допиту останніх, які є незаінтересованими у результатах кримінального провадження і запрошуються для участі у слідчій дії з метою засвідчення факту, змісту та результатів її проведення. Однак, у цьому провадженні сторона захисту не використала таке право, нехтуючи можливостю доводити заявлені версії.

467.Враховуючи викладене, за результатами дослідження та аналізу висунутих стороною захисту версій подій, які є предметом судового розгляду, суд доходить висновку, що такі версії не знайшли свого підтвердження.

468.Висунуті обвинуваченими версії щодо проведення оперативної закупки та співпраці з ОСОБА_22, спрямованої на викриття постачальника прекурсорів жодним чином не спростовує змісту дослідженого судом спілкування із ОСОБА_22, не пояснює необхідність залучення ОСОБА_25 та обставин їх зустрічей, з яких очевидно вбачаються обговорення одержання неправомірної вигоди та обсягу дій, які будуть забезпечені обвинуваченими.

469.За таких обставин, висунуті версії не створюють обґрунтований сумнів у тому, що інкримінований злочин був вчинений і в його вчиненні винні саме обвинувачені.

2. Щодо підстав для закриття кримінального провадження

470.Сторона захисту неодноразово заявляла про наявність підстав для закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

471.Під час судового розгляду судом двічі розглядалися відповідні клопотання, у задоволенні яких ухвалами від 24 березня 2021 року та 17 листопада 2021 року було відмовлено (т. 5, а/с 158-164, т. 7, а/с 151-154).

472.На стадії судових дебатів представники сторони захисту знову покликалася на безумовну та обов`язкову підставу для закриття кримінального провадження та просили її застосувати.

473.Вирішуючи таку позицію, суд вважає за необхідне повторно надати оцінку цим доводам та виходить з таких міркувань.

474.Так, однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.

475.Згідно з положеннями Глави 24 КПК України, вказана форма закінчення досудового розслідування включає в себе комплекс взаємопов`язаних дій, а саме: відкриття матеріалів досудового розслідування (ст. 290 КПК України); складання і затвердження обвинувального акту і додатків до нього (ст. 291 КПК України); вручення його копій стороні захисту (п. 3 ч. 4 ст. 291 та ч. 1 ст. 293 КПК України); направлення обвинувального акту до суду.

476.У зв`язку з цим, прокурор зобов`язаний вчинити кожну з вказаних дій в межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

477.При цьому, фактичне надходження обвинувального акту до суду з різних причин може відбуватись і після спливу такого строку, що не впливає на законність дій сторони обвинувачення.

478.Судом детально було досліджено в ухвалі від 24 березня 2021 року, що кінцева дата строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням продовження строку, що не оспорюється сторонами, 22 березня 2019 року.

479.У межах зазначеного строку досудового розслідування, і за 7 днів до його спливу, а саме - 16 березня 2019 року, стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України було повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування і відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення (т. 3, а/с 176-181).

480.За правилами ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення сторонами з матеріалами досудового розслідування не включається у строки досудового розслідування, а тому для правильного вирішення питання про кінцеву дату цього строку, суд має чітко визначити, до якого часу сторона захисту ознайомлювалась із матеріалами досудового розслідування.

481.За змістом ст. 290 КПК України, від прокурора, слідчого вимагається повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надати їй доступ до усіх матеріалів досудового розслідування. При цьому, суд звертає увагу на те, що фактичне ознайомлення з такими матеріалами - це не обов`язок сторони захисту, а її право, а тому сторона захисту реалізує його на власний розсуд - у тому обсязі, порядку та у спосіб, в якому вважає за необхідне.

482.У випадку, коли сторона захисту, ознайомившись із відкритими їй матеріалами, виявить, що їй не надано доступу до певних доказів, зазначених в переліку матеріалів досудового розслідування, розумно було б розраховувати на те, що ця сторона якнайскоріше заявить слідчому, прокурору клопотання про необхідність відкриття їй таких доказів. Якщо ж, будучи обізнаною про наявність цих доказів, сторона захисту не заявить відповідне клопотання, вказане слід розцінювати як небажання реалізовувати своє право на ознайомлення з ними.

483.У цьому кримінальному провадженні, починаючи з 16 березня 2019 року стороні захисту було надано можливість знайомитись з матеріалами кримінального провадження. Реалізовуючи вказане право, сторона захисту підтверджувала факт ознайомлення із такими матеріалами у відповідних протоколах. У протоколах від 19 квітня 2019 року містяться зауваження усіх підозрюваних та їх захисників про те, що їм не надавались для безпосереднього огляду речові докази вказані в протоколі (т. 3, а/с 187-246, т. 4, а/с 1-40).

484.Таким зауваженням кореспондував обов`язок сторони обвинувачення забезпечити стороні захисту таку можливість, що і було зроблено 02 травня 2019 року. Так, у цей день сторону захисту було ознайомлено з речовими доказами по даному кримінальному провадженню, про що складено та підписано відповідні протоколи, в яких не міститься жодних заперечень чи зауважень сторони захисту (т. 4, а/с 41-46).

485.Таким чином, враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження наявні декілька письмових документів, що підтверджують факт ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, суд бере до уваги останній за датою складання, тобто від 02 травня 2019 року, адже саме у цей день сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у бажаному для себе обсязі.

486.Сторона захисту не визнає період з 19 квітня по 02 травня 2019 року як фактичне продовження ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (речовими доказами), водночас не наводить жодних обґрунтованих доводів такій позиції. Суд враховує, що ознайомлення з речовими доказами відбувалось за бажанням сторони захисту, адже обвинувачені та їх захисники продовжували знайомитись із матеріалами досудового розслідування в порядку ч. 2 та ч. 3 ст. 290 КПК України. Суд акцентує увагу, що таке ознайомлення здійснювалось детективом у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_94, а тому досудове розслідування не було закінчено, оскільки поза межами стадії досудового розслідування слідчий не має будь-яких повноважень.

487.За таких обставин, судом встановлено, що в період з 16 березня 2019 року по 02 травня 2019 року проводилось ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який за правилами ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

488. З огляду на це, строк досудового розслідування у вказаний період не спливав, а його закінчення було перенесено на 7 днів від кінцевої дати такого ознайомлення, тобто на 09 травня 2019 року. Водночас, відповідно до положень КЗпП України, 09 травня є загальнодержавним святковим неробочим днем, а тому згідно з правилами ст. 115 КПК України, строк досудового розслідування мав закінчитись о двадцять четвертій годині останнього дня строку - 10 травня 2019 року.

489.Тому саме до цього часу прокурор повинен був направити обвинувальний акт до суду.

490.Сторони не заперечують, що обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні складений та затверджений в межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, так само в межах цього строку стороні захисту вручені його копії. Направлення такого обвинувального акту до суду відбулось 02 травня 2019 року, про що свідчать відомості з супровідного листа заступника керівника САП ОСОБА_95, яким на адресу ІНФОРМАЦІЯ_30 скеровано обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні (т. 1, а/с 1-2). На вказаному супровідному листі міститься номер вихідної кореспонденції - №06-19312-18 від 02 травня 2019 року.

491.На виконання вимог ч. 3 ст. 283 КПК України, наступного дня прокурором до ЄРДР були внесені відомості про закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, у зв`язку із направленням 02 травня 2019 року обвинувального акту до ІНФОРМАЦІЯ_30 (т. 3, а/с 89-91). Вказані процесуальні дії прокурора було здійснено у Єдиному реєстрі досудових розслідувань у повній відповідності до вимог п. 1 розділу 7 Положення «Про Єдиний державний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, як кінцева процесуальна дія в здійсненому до цього ним обсягу процесуальних дій та прийнятих рішень на стадії досудового розслідування.

492.Отже, прокурор, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 113 КПК України в межах строку досудового розслідування прийняв процесуальне рішення (затвердив обвинувальний акт) та вчинив процесуальну дію (направив обвинувальний акт до суду).

493.Відповідно до штампу вхідної кореспонденції, обвинувальний акт надійшов до канцелярії ІНФОРМАЦІЯ_30 лише 13 травня 2019 року.

494.Сторона захисту, обґрунтовуючи безумовність наявної підстави для закриття кримінального провадження, посилається на правову позицію, висловлену у Постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 17.02.2025 у справі №369/16172/20 провадження №51-7739 кмо 23, відповідно до якої кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, тобто направленням його до суду засобами поштового зв`язку або передачі відповідальній особі канцелярії суду [12].

495.Такий висновок суду був фактичним відображенням запропонованим висновком колегії ККС ВС, якою було передано вказану справу на ІНФОРМАЦІЯ_31 (ухвала від 26 вересня 2024 року), та яка просила не враховувати позицію, висловлену у постанові колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_32 від 30 березня 2023 року у справі № 461/2092/19, в якій зазначено, що відповідно до супровідного листа обвинувальний акт був скерований до суду в межах строку досудового розслідування, а тому його фактичне надходження до місцевого суду поза межами цього строку не має братися судом до уваги при застосуванні положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України [13].

496.Висловлена, у вищезгаданій в п. 494 цього вироку постанові ОП ККС ВС правова позиція, на думку колегії суддів, нерелевантна стосовно обставин цієї справи, оскільки у вказаному рішенні не було надано оцінку питанню своєчасності внесення відповідної інформації до ЄРДР прокурором в межах строку досудового розслідування про закінчення останнього. Крім того, частиною восьмою статті 223 КПК України встановлено, що слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені, внаслідок них докази - недопустимими.

497.Також у вказаній постанові не надавалась оцінка і не робився висновок щодо застосування різних за своєю суттю наслідків: закриття кримінального провадження через сплив строку досудового розслідування чи ухвалення судом вироку з оцінкою недопустимості доказів, зібраних поза межами строку досудового розслідування.

Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами захисту про те, що строк досудового розслідування, який закінчився 02 травня 2019 року фактом направлення обвинувального акту до суду, продовжував спливати до моменту реєстрації його надходження до ІНФОРМАЦІЯ_30 .

498.На переконання суду, досудове розслідування вважається закінченим з моменту направлення обвинувального акту, а не з моменту його отримання судом. Після цього розпочинається інша стадія кримінального провадження судове провадження, яка має власні процесуальні строки. Саме обвинувальний акт є «кінцевою точкою» досудового розслідування, яка засвідчує закінчення слідства та формулювання чіткої позиції обвинувачення щодо особи, що є реалізацією права на справедливий суд.

499.Факт незначного проміжку часу між датою закінчення досудового розслідування та датою надходження обвинувального акту до суду не свідчить про порушення прав особи.

500.У вказаному провадженні обвинувальний акт був вручений стороні захисту ще 19 квітня 2019 року, що виключає будь-який стан правової невизначеності або підвішеного стану обвинувачених. Обвинувачені були чітко обізнані зі змістом висунутого обвинувачення, мали можливість підготувати свою позицію. У цей час не вчинялося жодних слідчих чи процесуальних дій, не збиралися докази, не відбувалося жодного втручання в права обвинувачених, зокрема вони не перебували під дією суворих строкових запобіжних заходів (до ОСОБА_15 та ОСОБА_17 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а строк домашнього арешту під яким перебував ОСОБА_16 закінчився ще 21.03.2019), а тому відсутні підстави вважати, що закінчення формального строку спричинило будь-яке порушення їх прав.

501.Суд вважає, що застосування п.?10 ч.?1 ст.?284 КПК України повинне здійснюватися з урахуванням принципу пропорційності та змістовної оцінки наслідків для прав особи. Надмірний процесуальний формалізм, який зводиться до арифметичного обрахунку строків без аналізу того, чи мали вони будь-який вплив на гарантії справедливого судового розгляду, не відповідає завданню кримінального провадження та принципам, виробленим практикою Європейського суду з прав людини.

502.У контексті рішень ЄСПЛ, порушення прав особи може мати місце лише у разі, якщо порушення норм процесу створює реальний негативний вплив на її становище або призводить до істотного обмеження прав [13].

503.Так, суд відзначає, що Європейський суд з прав людини вже розглядав справи, де надмірно формальне тлумачення національними судами процесуальних правил не дозволило притягнути осіб, щодо яких були вагомі докази винуватості, до кримінальної відповідальності.

504. Зокрема, у рішенні у справі «Маслова та Налбандов проти Росії» ЄСПЛ встановив порушення статті 3 Конвенції через нездатність держави засудити працівників міліції та прокуратури, щодо яких було зібрано велику кількість переконливих і недвозначних доказів причетності до неодноразового зґвалтування та катувань затриманої жінки, які були визнані національним судом недопустимими через недотримання формальностей при порушенні кримінальної справи.[14]. У рішенні у справі «R.B. v. Estonia» ЄСПЛ встановив порушення статей 3 та 8 Конвенції, оскільки можливого винуватця не було притягнуто до відповідальності через те, що суд виключив ключовий доказ показання 4-річної потерпілої на тій підставі, що вона не була попереджена про обов`язок казати правду і про можливість відмовитися давати показання. ЄСПЛ зазначив, що «залишаючи осторонь питання, чи є взагалі доречним таке попередження у такій справі, рішення ІНФОРМАЦІЯ_21 у сукупності з упущенням слідчого, підірвало ефективне переслідування цього злочину».[15]

505. Суд також вважає за необхідне відзначити, що дане кримінальне провадження стосується вчиненого представниками правоохоронного органу (слідчими та оперативним співробітником ІНФОРМАЦІЯ_24, до завдань якої входить, в першу чергу, забезпечення правопорядку, безпеки держави та суспільства) злочину, віднесеного до категорії особливо тяжких корупційних, відтак справа має вагомий суспільний інтерес, на переконання суду, на рівні із справами щодо національної безпеки держави. У рішенні ЄСПЛ у справі Scoppola v. Italy наголошено, що формальний підхід не може переважати вимоги справедливості, зокрема в справах, де особливе значення має захист прав суспільства [16].

506.І хоча, вказані рішення стосувалися формального підходу до оцінки конкретних доказів на предмет допустимості, суд вважає такий підхід релевантним у даній ситуації.

507.Як і у випадку з оцінкою допустимості доказів, де правове значення має не саме по собі процесуальне порушення чи недотримання вимог, а те, наскільки воно порушує або нівелює зміст конкретного права, яке відповідна норма покликана гарантувати, так і при вирішенні питання про можливість закриття кримінального провадження належить оцінювати не сам факт формального пропуску строку, а його вплив на реалізацію та забезпечення процесуальних прав особи.

508.У даній ситуації таких порушень не було, а тому суд вважає відсутніми підстави для його закриття відповідно до п.?10 ч.?1 ст.?284 КПК України, оскільки досудове розслідування було закінчене належним чином, обвинувальний акт складений і вручений, а обвинувачені були повною мірою обізнані з обсягом обвинувачення та своїми процесуальними правами.

509.З огляду на викладене, суд вважає відсутніми підстави для закриття кримінального провадження.

3. Щодо доводів про недопустимість доказів

510.У ході судового розгляду цього кримінального провадження стороною захисту неодноразово заявлялись клопотання, які впливають на долю кримінального провадження у цілому, зокрема про визнання усіх доказів сторони обвинувачення недопустимими з різних підстав. Враховуючи таку позицію сторони захисту, колегія суддів вважає за необхідне надати їм оцінку в першу чергу.

511.Водночас, перш ніж оцінювати зауваження сторони захисту щодо допустимості доказів, суд вважає необхідним зазначити таке.

512.Сформульована у ст. 86, 87 КПК України концепція недопустимості доказів передбачає, що наслідком порушення може бути визнання доказу недопустимим лише у разі істотного порушення прав особи, зокрема підозрюваного, обвинуваченого чи іншого учасника кримінального провадження. До таких прав можна віднести: право на захист, право не свідчити про себе, заборона катування, право на справедливий суд тощо.

513.У деяких випадках процесуальні порушення дійсно можуть негативно впливати на реалізацію прав учасника, зокрема у разі недотримання процесуальних норм, які впливають на своєчасне розслідування та збирання доказів порушуються права потерпілого, однак у такому випадку буде іти мова про порушення позитивного зобов`язання держави провести ефективне розслідування, однак це не є підставою для виключення доказу.

514. Не кожне порушення норм процесу автоматично тягне за собою недопустимість, адже йдеться насамперед про порушення саме гарантованих прав сторони захисту.

515.Така ж позиція викладена у Постанові ІНФОРМАЦІЯ_33 у справі № 756/10060/17 від 31 серпня 2022 року, який сформулював висновок, що у разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.[17].

516.Відповідно, суд, дотримуючись цього підходу, оцінюватиме наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням та правом саме сторони захисту.

517.Основними зауваженнями від представників сторони захисту, які впливають на всі докази у сукупності та кримінальне провадження були: 1) порушення підслідності, 2) порушення строку початку досудового розслідування, 3) не набуття ОСОБА_16 статусу підозрюваного, а також інші.

3.1.Щодо порушення підслідності

518.Сторона захисту заявляла про недопустимість доказів через недотримання правил підсудності, адже спочатку досудове розслідування здійснювалося слідчим відділом Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області, а не детективами НАБУ. Захист стверджував, що розмір неправомірної вигоди у сумі 50 000 доларів США, який інкримінується обвинуваченим, очевидно вказував на наявність підстав за ч. 5 ст. 216 КПК України для визначення підслідності за НАБУ.

519.При оцінці заявленого доводу суд вважає необхідним висвітлити хронологію процесуального руху цього кримінального провадження та діючого станом на вересень-жовтень 2018 року процесуального законодавства.

520.Як встановлено із матеріалів кримінального провадження, 26 вересня 2018 року ОСОБА_22 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_29 ОСОБА_96 (т. 2, а/с 112-113).

521.Також наявний рапорт датований 26.09.2018 ст. о/у ОВС 1 сектора 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_97 щодо здобуття інформації про можливу протиправну діяльність співробітників ІНФОРМАЦІЯ_16 - ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_35, ОСОБА_16, слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_98, які з метою власного збагачення вимагають незаконну грошову винагороду у громадянина України ОСОБА_22 за припинення кримінального переслідування за ст. 311 КК України. Також за наявною інформацією до вказаної протиправної діяльності причетні невстановлені співробітники ЗС України (т. 2, а/с. 111).

522.Згідно із супровідним листом за підписом заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_29 ОСОБА_99 від 26.09.2018 №51/7/2/14-1184/24 зазначені процесуальні документи (заява та рапорт) були направлені військовому прокурору Київського гарнізону для розгляду по суті та прийняття відповідного процесуального рішення. На підставі відомостей, зазначених у відбитку штампа про отримання, судом встановлено, що зазначені документи отримані адресатом 01.10.2018 (т. 2, а/с. 110).

523.Після цього, на виконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, прокурором 01.10.2018 внесено до ЄРДР відомості за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України та зареєстроване кримінальне провадження №42018110350000166 із зазначенням фабули: співробітники ІНФОРМАЦІЯ_24 вимагають неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_100 за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності. При цьому за оперативною інформацією, посередником в отриманні неправомірної вигоди являється військовослужбовець однієї з військових частин м. Києва (т. 2, а/с 109).

524.Того ж дня було визначено групу прокурорів та доручено здійснювати досудове розслідування слідчим слідчого відділу Головного управління СБУ у м. Києві та Київської області (т. 2, а/с 114-118).

525.Постановою від 18.10.2018 про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42018110350000166 від 01.10.2018 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення із ч. 3 ст. 368 на ч. 4 ст. 189 КК України. В обґрунтування постанови вказано, що службові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 діючи за попередньою змовою групою осіб із використанням службового становища, оперуючи відомостями досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке розслідується ІНФОРМАЦІЯ_34 з погрозами обмеження прав, свобод та законних інтересів вимагають від громадянина України грошові кошти в особливо великому розмірі за припинення кримінального переслідування (т. 2, а/с 119).

526.У цьому контексті суд зауважує, що таке рішення узгоджується з вимогами ст. 214 КПК України, якою передбачено поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, під час ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, може відбуватися й через зміну раніше повідомленої підозри. Така зміна правової кваліфікації не потребує закриття провадження та внесення нових відомостей до ЄРДР, з метою проведення подальшого досудового розслідування за зміненою правовою кваліфікацією. Такі висновки Суду узгоджуються з правовою позицією ККС ВС, викладеною у постанові від 01.11.2022 у справі №136/811/20 [].

527.На підставі рапорту начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_101 від 31.10.2018 були внесені відомості до ЄРДР за №42018110350000180 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України щодо отримання співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 неправомірної вигоди у розмірі 50 000 доларів США за неприйняття ними процесуальних рішень про застосування у провадженні №12017100070005099 окремих заходів кримінального провадження (т. 2 а/с 129-130).

528.Того ж дня кримінальні провадження №42018110350000180 та №42018110350000166 були об`єднані з присвоєнням номеру останнього. (т. 2, а/с 135-136).

529.Постановою від 08.11.2018 начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_102 було визначено підслідність у кримінальному провадженні №42018110350000166 за підозрою ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України за детективами НАБУ. Супровідним листом за підписом Генерального прокурора України ОСОБА_103 від 09.11.2018 №10/1/3-448вих-18 матеріали кримінального провадження №42018110350000166 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_35 (т. 2 а/с. 137-140).

530.Постановою керівника ІНФОРМАЦІЯ_36 ОСОБА_104 від 15.11.2018 визначено детективів, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018110350000166 від 01.10.2018, старшим слідчої групи визначено детектива НАБУ ОСОБА_105 (т. 2, а/с 145-146). Постановою від 07.12.2018 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_106 визначив групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні. Старшим групи призначено прокурора САП ОСОБА_11 (т. 2, а/с 151-152).

531.Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від 15.03.2019 з кримінального провадження №42018110350000166 від 01.10.2018 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Цього ж дня виділеному кримінальному провадженню присвоєно номер 52019000000000217 (т. 2, а/с 184-185, 199-200).

532.15.03.2019 керівник ІНФОРМАЦІЯ_37 ОСОБА_107 доручив проведення досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000217 від 15.03.2019 детективу НАБУ ОСОБА_108 .

533.Постановою керівника ІНФОРМАЦІЯ_37 ОСОБА_109 від 15.03.2019 визначено детективів, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000217 від 15.03.2019, старшим слідчої групи визначено детектива НАБУ ОСОБА_105 (т. 2, а/с 202-203).

534.Отже, у період з 01.10.2018 по 08.11.2018 підслідність у вказаному кримінальному провадженні була визначена за слідчими ІНФОРМАЦІЯ_10, а з 08.11.2018 за детективами НАБУ.

535.Так, відповідно до вимог ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК України).

536.Визначений КПК України порядок початку досудового розслідування є єдиним для всіх органів досудового розслідування, незалежно від їх статусу та визначення підслідності і не підлягає довільному трактуванню.

537.При цьому слід зауважити, що кримінальний процесуальний закон не передбачає обов`язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК України не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування. Вказане узгоджується з правовою позицією ККС ВС, викладеною у постанові від 23.11.2021 у справі №332/1189/18 [18].

538.Визначена у ч. 5 ст. 216 КПК України підслідність Національному антикорупційному бюро України вимагає встановлення не лише наявності формальних ознак окремого складу злочину, а передусім встановлення «належності» суб`єкта його вчинення до так званої категорії «спеціального» або відповідності розміру предмета злочину або завданої ним шкоди визначеній сумі, що потребує проведення низки комплексних заходів.

539.Водночас, на початкових етапах розслідування відомості про подію злочину є фрагментарними, а комплексність норм КПК України, якими визначається підслідність кримінальних проваджень, іноді унеможливлює точне та беззаперечне встановлення належного органу досудового розслідування одразу на початку розслідування з огляду на недостатність необхідних фактичних даних. Аналогічне висвітлено у правовій позиції, висловленій у постанові ККС ВС від 24.03.2021 у справі № 520/2989/16-к [19].

540.На час внесення відомостей до ЄРДР у прокурора були наявні лише рапорт ст. о/у ОВС 1 сектора 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_97 від 26.09.2018 №7181 та заява ОСОБА_22 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.09.2018, з аналізу змісту яких вбачається, що обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення полягають у тому, що співробітники ІНФОРМАЦІЯ_24, посади яких не відносяться до вищого складу ІНФОРМАЦІЯ_24, вимагають від ОСОБА_22 25 000 доларів США (згідно курсу Національного банку України на момент вчинення злочину еквівалентно 704 550 гривень, що не перевищувало прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 2018 рік, більше між у 500 разів, тобто 881 000 гривень) за закриття кримінального провадження за ст. 311 КК України та припинення його подальшого кримінального переслідування.

541.Відтак, той обмежений обсяг відомостей про обставини кримінального правопорушення позбавляв заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_110 можливості визначити підслідність даного кримінального провадження за НАБУ, оскільки факти викладені у заяві ОСОБА_22 та рапорті оперативного співробітника, виходячи з аналізу ч. 4 та 5 ст. 217 КПК України, свідчили про підслідність цього провадження слідчим органів державного бюро розслідувань.

542.Згідно з ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органи Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, вчинених працівником правоохоронного органу.

543.Водночас, як вбачається з постанови заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_110 від 01.10.2018 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018110350000166 від 01.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, було доручено слідчим слідчого відділу Головного управління СБУ у м. Києві та Київської області у зв`язку з неможливістю здійснення ефективного досудового розслідування слідчими Державного бюро розслідувань через те, що підрозділи вказаного органу не розпочали своє функціонування.

544. Оцінюючи прийняте 01.10.2018 заступником військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_111 рішення доручити здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018110350000166 від 01.10.2018 слідчим слідчого відділу Головного управління СБУ у м. Києві та Київської області на предмет його обґрунтованості, колегія суддів бере до уваги таке.

545.Абзацом 2 пункту 1 розділу X «Прикінцеві положення» КПК України визначено, що положення ч. 4 ст. 216 цього Кодексу вводяться в дію з дня початку діяльності ДБР, але не пізніше 5 років з дня набрання чинності цим Кодексом.

546.Відповідно до пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України до дня введення в дію положень ч. 4 ст. 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених ч. 4 ст. 216 цього Кодексу.

547.19 листопада 2012 року КПК України набрав чинності, тому з 20 листопада 2017 року, тобто після спливу 5 років, які встановлені вищезазначеними положеннями кримінального процесуального закону, слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування злочинів, підслідних ДБР.

548.Відповідно до офіційного оголошення, розміщеного в газеті «Урядовий кур`єр» від 23 листопада 2018 року № 221 (6337), ДБР почало здійснювати свою правоохоронну діяльність 27 листопада 2018 року.

549.Тобто, на час внесення відомостей у ЄРДР у кримінальному провадженні за № 42018110350000166 від 01.10.2018 та визначення органу досудового розслідування зазначеного кримінального провадження слідчі органів прокуратури вже не мали повноважень проводити досудове розслідування кримінальних проваджень, підслідних ДБР, а слідчі ДБР ще не розпочали свою діяльність.

550.Відтак, аналіз наведених норм КПК та встановлених обставин вказує, що доручення заступника військового прокурора Центрального регіону України ОСОБА_110 на проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження саме слідчим слідчого відділу Головного управління СБУ у м. Києві та Київської області було здійснено з дотриманням правил підслідності. Такий висновок суду узгоджуються з правовою позицією ККС ВС, викладеною у постанові від 08.02.2023 у справі №135/1003/19 [20].

551.При цьому, колегія суддів враховує, що несвоєчасне проведення процесуальних дій могло б привести до безповоротної втрати важливих доказів, а відтак неможливості забезпечення основних завдань кримінального судочинства.

552.З метою перевірки фактів викладених у вказаних вище заяві та рапорті, щоб переконатись чи дійсно мало місце саме вимагання неправомірної вигоди співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_24 та встановлення фактичних обставин справи, слідчими ІНФОРМАЦІЯ_10, за процесуального керівництва прокурорів військової прокуратури Київського гарнізону, проведено ряд слідчих (розшукових) дій, в тому числі негласних, за результатом яких отримані дані, які стали підставою для повідомлення 23.10.2018 ОСОБА_17, ОСОБА_15 та 25.10.2018 ОСОБА_16 про підозру у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме за фактом вимагання у ОСОБА_22 50 000 доларів США з погрозою обмеження його прав, свобод та законних інтересів (т. 3 а/с 13-19, 47-53, 101-109).

553.Як вже зазначалося 18.10.2018 у кримінальному провадженні №42018110350000166 від 01.10.2018 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення із ч. 3 ст. 368 на ч. 4 ст. 189 КК України (т. 2 а/с. 119). Виходячи з аналізу ч. 5 ст. 216 КПК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 189 КК України, не віднесене до предметної підслідності НАБУ, а отже досудове розслідування продовжувало здійснюватися слідчим відділом Головного управління СБУ у м. Києві та Київської області з дотриманням правил підслідності.

554.Надалі, за результатом вивчення матеріалів кримінального провадження та протоколів проведення негласних (слідчих) розшукових дій начальник першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_112 дійшов висновку, що в діях ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. У зв`язку з цим 31.10.2018 останній склав рапорт на ім`я т.в.о. військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_113 чим ініціював внесення до ЄРДР відомостей за вказаним фактом (т. 2 а/с 129-130). Цього ж дня таке кримінальне провадження об`єднане з первісним провадженням №42018110350000166 (т. 2 а/с. 135-136).

555.Тобто, на думку суду, саме 31.10.2018 уповноваженими особами були встановлені підстави для передачі кримінального провадження №42018110350000166 до ІНФОРМАЦІЯ_35 за підслідністю.

556.Так, за приписами ч. 2 ст. 218 КПК України (в редакції станом на час внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення), якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Разом із тим вказана норма не містить посилання на час, в межах якого прокурором має бути визначено підслідність за іншим органом досудового розслідування, тоді як затримка у проведенні слідчим необхідних слідчих (розшукових) дій може призвести до втрати важливих доказів, і, як наслідок, до уникнення кримінальної відповідальності особами причетними до вчинення злочину.

557.З урахуванням цього, після здійснення органами досудового розслідування всіх необхідних першочергових дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення для подальшого можливого притягнення ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності, начальником ІНФОРМАЦІЯ_38 ОСОБА_114 08.11.2018 на підставі ч. 5 ст. 216 КПК України обґрунтовано визначено підслідність кримінального провадження за детективами Національного антикорупційного бюро України.

558.Відтак, колегія суддів не вбачає порушення правил підслідності в даному кримінальному провадженні, а отже доходить висновку, що твердження сторони захисту про невідповідність здобутих в межах кримінального провадження доказів ознакам допустимості з огляду на їх отримання не уповноваженим на те органом досудового розслідування та порушенням вимог КПК України, не знайшли свого підтвердження.

559.Не погоджується суд і з твердженням захисту про те, що вчинені прокурором процесуальні дії в період з 01 до 18 жовтня 2018 року і отримані в результаті цих дій докази є недопустимими, оскільки він, порушивши вимоги ч. 7 ст. 214 КПК України, тобто після внесення відомостей до ЄРДР невідкладно, але не пізніше наступного дня після початку кримінального провадження не передав наявних у нього матеріалів до належного органу досудового розслідування з дотриманням правил підслідності, натомість самостійно здійснював досудове розслідування до 18.10.2018 - дата, яка зазначена в супровідному листі про направлення вказаного кримінального провадження до слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області (т. 2, а/с 122).

560.Як вже зазначалося у цьому кримінальному провадженні 01.10.2018 прокурором внесені до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_22 та цього ж дня було визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні №42018110350000166 та доручено здійснювати досудове розслідування слідчим слідчого відділу Головного управління СБУ у м. Києві та Київської області (т. 2 а/с. 109, 114-115, 116-118). Втім матеріали кримінального провадження були направлені до слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області лише 18.10.2018 (т. 2, а/с 122).

561.У відрізок часу між внесенням відомостей до ЄРДР та фактичним направленням матеріалів справи до органу досудового розслідування прокурорами військової прокуратури Київського гарнізону та за їх дорученнями співробітниками ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області проведено деякі процесуальні та слідчі дії, в тому числі НС(Р)Д.

562.Зокрема, постановами заступника військового прокурора Київського гарнізону ОСОБА_115 від 01.10.2018 та 02.10.2018 ОСОБА_22 та ОСОБА_25 залучено до конфіденційного співробітництва (т. 4, а/с 108-109, 112/113).

563.08.10.2018 прокурор військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_116 звернувся до слідчого судді Київського апеляційного суду з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 4, а/с 115-117, 121-123), а також 08.10.2018 доручив проведення слідчих (розшукових) дій оперативному підрозділу, а саме ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області (т. 4, а/с 127).

564.Отже, у період з 01 по 08 жовтня 2018 року в цьому кримінальному провадженні на початковому етапі досудового розслідування прокурорами, які входять в групу прокурорів, здійснено процесуальні дії та прийнято рішення, які належать до кола їх повноважень за законом: розпочато досудове розслідування (п. 1 ч. 2 ст. 36 КПК України), визначено групу прокурорів (ч. 1 ст. 37 КПК України), доручено проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідному оперативному підрозділу (п. 5 ч. 2 ст. 36 КПК України), подано до слідчого судді клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК України), прийнято рішення про залучення осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ч. 6 ст. 246 КПК України).

565.Так, згідно з п. 1, 4 ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор уповноважений починати досудове розслідування та в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом. Кримінальний процесуальний закон не містить визначення «необхідних випадків» або переліку таких випадків, залишаючи певний простір для дискреції прокурора.

566.Відповідно до усталеної практики Верховного суду в ситуаціях де прокурор, порушивши вимоги ч. 7 ст. 214 КПК України, не передав з дотриманням правил підслідності наявних у нього матеріалів до органу досудового розслідування не пізніше наступного дня після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оцінку допустимості доказів, отриманих правоохоронними органами в період до передачі належному органу досудового розслідування, необхідно здійснювати у світлі критеріїв, які визначають тривалість такого періоду, обсяг і характер процесуальних дій, які проводилися в цей період, інші доречні обставини цього кримінального провадження, що дозволяють зробити висновок про «вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання». Вказане висвітлено у постанові ККС ВС від 21.11.2022 у справі №991/492/19) [21].

567.У цьому кримінальному провадженні затримка з передачею прокурором матеріалів досудового розслідування до органу досудового розслідування була нетривалою (з 01.10.2018 по 18.10.2018) та зумовлена необхідністю вжиття невідкладних заходів для документування злочину, який вчинявся. Обсяг і характер здійснених прокурором у цей період дій та прийнятих процесуальних рішень не вказує на те, що в цьому випадку процедурні недоліки мають свавільний характер. Навпаки, попри певну затримку, інші вимоги КПК щодо процесуального порядку збирання доказів були дотримані, зокрема забезпечено належний судовий контроль за здійсненням негласних слідчих (розшукових) дій.

568.Відтак, суд доходить висновку, що в цьому кримінальному провадженні недотримання, визначеного в ч. 7 ст. 214 КПК України, строку передачі матеріалів до органу досудового розслідування не є підставою для визнання недопустимими доказів, отриманих у результаті процесуальних дій і рішень прокурора на початковому етапі досудового розслідування.

3.2.Щодо порушення порядку початку досудового розслідування

569.Сторона захисту також просила визнати усі докази недопустимими, у зв`язку із невиконанням вимог ст. 214 КПК України щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.

570.Так, судом встановлено, що заява ОСОБА_22 про вчинення злочину була подана 26.09.2018 до заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_29 ОСОБА_117 . Також складено рапорт від 26.09.2018 ст. о/у ОВС 1 сектора 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_97 щодо здобуття інформації про можливу протиправну діяльність співробітників ІНФОРМАЦІЯ_16 - ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_35, ОСОБА_16, слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_98, які з метою власного збагачення вимагають незаконну грошову винагороду у громадянина України ОСОБА_22 за припинення кримінального переслідування за ст. 311 КК України. Також за наявною інформацією до вказаної протиправної діяльності причетні невстановлені співробітники ЗС України (т. 2, а/с 111).

571.На підставі рапорту та заяви 01.10.2018 внесено до ЄРДР відомості за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 368 КК України та зареєстроване кримінальне провадження №42018110350000166 із зазначенням фабули: співробітники ІНФОРМАЦІЯ_24 вимагають неправомірну вигоду від громадянина ОСОБА_100 за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності.

572.Суд враховує положення ч. 1 ст. 214 КПК України, відповідно до якого слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

573.Водночас, недотримання вказаного 24-годинного строку жодним чином не впливає на допустимість доказів, які були зібрані після реєстрації кримінального провадження та на права обвинувачених.

574.Зазначений строк є обов`язком для виконання слідчого або прокурора, який отримує заяву про вчинення злочину, дій щодо реєстрації кримінального провадження та початку досудового розслідування, і такий короткий термін покликаний на часовий орієнтир для слідчого/прокурора з метою забезпечення належного планування та ефективності досудового розслідування, а не процесуальною гарантією прав підозрюваного.

575.Порушення цього строку саме по собі не свідчить про втручання в права особи чи порушення принципів справедливого судового розгляду. Навпаки, недотримання формального строку може зашкодити належному документуванню подій, у випадку необхідності вжиття невідкладних слідчих (розшукових) дій.

576.У період з моменту отримання заяви та до внесення відомостей до ЄРДР не було проведено жодної слідчої дії, а отже не зібрано жодного доказу поза межами кримінального провадження. Відтак, порушення строку жодним чином не могло вплинути на обсяг чи зміст прав обвинуваченого. Аналогічна позиція відображена у постанові ККС ВС у справі № 712/6011/21 від 10 квітня 2025 року [22].

577.Більше того, у цій конкретній справі вживалися заходи щодо перенаправлення заяви до відповідного органу для реєстрації та внесення відомостей до ЄРДР, що свідчить про відсутність зволікання чи зловживань.

3.3.Щодо ненабуття статусу підозрюваного ОСОБА_16 .

578.На переконання сторони захисту, ОСОБА_16 не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру було вручено не в день його складення. Так, захисники та обвинувачений ОСОБА_17 вказували, що повідомлення про підозру ОСОБА_16 було складено 25.10.2018, однак вручено лише 29.10.2018. Аналогічно, повідомлення про зміну раніше повідомленої повідомленої підозри було складено та підписано 15.03.2019, однак вручено лише наступного дня - 16.03.2019.

579.Оцінюючи вказані доводи, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

580.Зазначеною статтею визначено також інші випадки та строки для повідомлення про підозру.

581.Передбачена статтями 276, 278 КПК України процедура повідомлення про підозру включає два основних етапи: складання письмового повідомлення про підозру, яке, серед інших підстав, здійснюється у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, та вручення письмового повідомлення про підозру.

582.При цьому, у разі неможливості особистого вручення повідомлення про підозру, вона вручається у спосіб, передбачений для вручення повідомлень. Такими способами, з урахуванням ст. 111, 135 КПК України може бути, зокрема, надіслання її за місцем проживання особи, направлення адміністрації за місцем її роботи.

583.У матеріалах кримінального провадження наявні супровідний лист прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_118 від 25.10.2018 №11/9618 вих 18 та копія чеку поштового відправлення від 26.10.2018, зі змісту яких вбачається направлення повідомлення про підозру ОСОБА_16 за місцем його проживання: АДРЕСА_2 . (т. 3, а/с 110-111). Також у матеріалах міститься супровідний лист від 25.10.2018 №11/9619 вих 18 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_6 з проханням вручити ОСОБА_16 повідомлення про підозру. (т. 3 а/с. 112).

584.Вказане дає підстави для висновку, що з моменту складення повідомлення про підозру його неможливо було вручити ОСОБА_16 особисто з незалежних від слідства причин, а тому використовувалися альтернативні способи, передбачені законодавством.

585.Лише 29.10.2018, з огляду на підпис у повідомленні про підозрі від 25.10.2018 ОСОБА_16 особисто було вручено повідомлення про підозру у присутності його захисниці ОСОБА_18 (т.3 а/с 109-11).

586.У матеріалах кримінального провадження мітиться лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_119 від 12.12.2018 №1992/125/63/01-18 на запит детектива НАБУ, відповідно до якого ОСОБА_16 перебував на лікарняному з 23.10.2018 по 26.10.2018 та додано листок непрацездатності (т.10, а/с 60-61).

587.Вказані обставини могли об`єктивно вплинути на неможливість особистого вручення повідомлення про підозру, з`явлення обвинуваченого для вручення або ж встановлення його місцезнаходження.

588.Таким чином, суд вважає, що недотримання такого строку було викликано об`єктивними обставинами, незалежними від сторони обвинувачення.

589.Так само встановлено, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри було складено та підписано 15.03.2019, а вручено особисто ОСОБА_16 - 16.03.2019.

590. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що процесуальні строки за своїм функціональним призначенням є засобами реалізації процесуальних прав або виконання процесуальних обов`язків. Залежно від цього сплив процесуальних строків тягне за собою різні правові наслідки: закінчення строку реалізації права спричиняє припинення можливості ним скористатися, сплив строку виконання обов`язків не припиняє необхідності виконати цей обов`язок і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов`язкової дії.

591.Неможливість вручення повідомлення про підозру в день складання не позбавляє обов`язку такого вручення наступного дня, а також не тягне за собою як наслідок процесуальної спроможності неможливості такого вручення та ненабуття особою статусу підозрюваного. Аналогічний підхід застосовувався при оцінці подібних доводів у постанові ККС ВС від 02 травня 2023 року у справі № 750/5546/21 [23].

592.Більше того, представники сторони захисту не навели жодного аргументу на обґрунтування яким чином вручення повідомлення про підозру у зазначений вище строк, позначилося на реалізації ними своїх процесуальних прав або призвели до порушення прав ОСОБА_16 .

593.Таким чином, суд не вважає, що вказаний довід є підставою для висновку про ненабуття ОСОБА_16 статусу підозрюваного.

3.4.Щодо використання отриманих результатів НС(Р)Д без дотримання вимог ст. 257 КПК України

594.Сторона захисту посилалась на незаконність використання результатів НС(Р)Д здобутих у кримінальному провадженні №42018110350000166, в кримінальному провадженні № 52019000000000217, без дозволу слідчого судді, як того вимагає ст. 257 КПК України.

595.Зокрема, сторона захисту наголошувала, що в межах кримінального провадження № 42018110350000166 дозвіл на проведення НС(Р)Д щодо обвинувачених 08.10.2018 надавався у зв`язку з розслідуванням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_39 від 08.10.2018 - т. 4, а/с 118-120, 124-126), а 22.10.2018 у зв`язку з розслідуванням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України (ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_39 від 22.10.2018 - т. 4, а/с 146-148, 152-154), тоді як у кримінальному провадженні № 52019000000000217 встановлюються обставини вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

596.Спростовуючи ці доводи колегія суддів звертає увагу на те, що оскільки в результаті проведення в кримінальному провадженні № 42018110350000166 НС(Р)Д були виявлені обставини, які свідчили про можливе вчинення ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, 31.10.2018 за цим фактом до ЄРДР були внесені відомості за №42018110350000180. Надалі, 31.10.2018 матеріали цього досудового розслідування були об`єднані з матеріалами досудового розслідування № 42018110350000166, а об`єднаному провадженню присвоєно номер останнього.

597.Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 КПК України на підставі ухвали слідчого судді може бути використана в іншому кримінальному провадженні лише отримана під час проведення НСРД інформація щодо ознак такого кримінального правопорушення, яке не розслідується в кримінальному провадженні в якому проводились ці заходи.

598.У разі об`єднання кримінальних проваджень потреби у дозволі слідчого судді на її використання немає, оскільки наданий раніше дозвіл слідчого судді на збирання і використання такої інформації вже існує в одному об`єднаному кримінальному провадженні. Така потреба виникає лише у випадку, коли цю інформацію необхідно використати в іншому кримінальному провадженні не об`єднаному з тим, у якому надавався дозвіл на проведення НСРД (аналогічна позиція викладена у постанові ККС ВС від 02.11.2023 у справі №991/10566/20) [24].

599.Отже, немає потреби отримувати дозвіл слідчого судді на використання інформації у тому провадженні, в якому слідчий суддя надавав дозвіл на її отримання.

600.У подальшому, постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від 15.03.2019 матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000000217 за підозрою ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, були виділені з первісного кримінального провадження № 42018110350000166 від 01.10.2018 (т. 2 а/с 184-185, 199-200). У додатку до постанови прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 15.03.2019 на 327 пунктах перелічені матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018110350000166, які виділені у кримінальне провадження № 52019000000000217, зокрема, ухвали про надання дозволу на проведення НС(Р)Д, доручення на проведення НС(Р)Д та протоколи за наслідками їх проведення(т. 2, а/с 186-196).

601.Тобто процесуальні рішення, ухвалені підчас досудового розслідування кримінального провадження № 42018110350000166, а також докази, здобуті органом досудового розслідування під час досудового розслідування цього кримінального провадження, є невід`ємною частиною кримінального провадження № 52019000000000217, а тому їх використання в рамках виділеного провадження не потребує додаткового дозволу слідчого судді.

3.5.Щодо незаконного залучення ОСОБА_25 та ОСОБА_22 до конфіденційного співробітництва

602.Представники захисту вказували на виключне право слідчого на залучення особи до конфіденційного співробітництва, однак у межах цього кримінального провадження залучення ОСОБА_25 та ОСОБА_22 відбулося прокурором, що є незаконним. Тим паче, на думку обвинуваченого ОСОБА_17, залучення особи до НС(Р)Д має відбуватися виключно у випадку проведення спеціального слідчого експерименту, однак у цій справі вони залучалися до постановлення рішення про контроль за вчиненням злочину. Також зазначалося про наявність помилки у даті народження ОСОБА_25 у постанові про його залучення, що свідчить про залучення іншої особи, і неправомірність їх участі в НС(Р)Д через відсутність допуску до державної таємниці.

603.Суд не погоджується із таким тлумаченням сторони захисту положень КПК України. Так відповідно до ч.1 ст. 275 КПК України під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

604.Проте зазначена стаття регулює можливість використання інформація, і не висуває обмежень чи правил щодо можливості залучення осіб до конфіденційного співробітництва виключно слідчими.

605.Більше того, відповідно до частини 6 статті 246 КПК України, за рішенням прокурора та слідчого під час проведення НС(Р)Д можуть бути залучені особи, зокрема, які діють в режимі конфіденційного співробітництва. За змістом цієї норми, законодавець не встановив вичерпного переліку осіб, які можуть залучатись до проведення НС(Р)Д. Зазначений висновок суду узгоджується з правовим висновком ККС ВС, викладеним у постанові від 05.08.2020, справа №700/361/17 [25].

606.У цьому контексті також слід врахувати положення ст. 36 КПК України, відповідно до яких прокурор уповноважений, серед іншого, починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а також, в необхідних випадках - особисто проводити слідчі розшукові дії та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом. Визначені повноваження прокурора надають йому право на власний розсуд обирати один з альтернативних способів реалізації своїх повноважень під час досудового розслідування: доручати і контролювати виконання певних процесуальних дій чи прийняття рішень слідчим або ж виконати (прийняти) їх особисто.

607.Винесення у цій справі постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва не слідчим, а прокурором свідчить лише про застосування вищого ступеню контролю законності під час прийняття такого рішення, що відповідає змісту і меті процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові ККС ВС від 06 червня 2024 року у справі № 489/2769/22[26].

608.Враховуючи, що залучення особи до конфіденційного співробітництва не є саме по собі окремим різновидом НС(Р)Д, а складовим елементом їх проведення, що вбачається з положень ч. 2 ст. 246 КПК України, де визначаються види НС(Р)Д, серед яких залучення до конфіденційного співробітництва відсутнє. Відтак відсутні порушення КПК у разі залучення прокурором осіб до конфіденційного співробітництва. (Зазначена позиція висловлена у постанові ККС ВС від 23 квітня 2024 року у справі №726/776/17) [27].

609.Таким чином, залучення ОСОБА_25 та ОСОБА_22 відбулося на підставі їхньої добровільної згоди, що підтверджується їхніми заявами. Залучення прокурором, що оформлено постановами від 01.10.2018 та 02.10.2018 відповідає вимогам КПК України та не свідчить про незаконність негласних слідчих (розшукових) дій, в яких вони брали участь.

610.Позиція про те, що залучення особи до конфіденційного співробітництва можливе виключно під час проведення контрою за вчинення злочину, є також помилковою.

611.Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України, залучення осіб може відбуватися будь-якого виду НС(Р)Д. Так само ч. 2 ст. 275 КПК України прямо передбачає можливість залучення осіб до конфіденційного співробітництва для проведення будь-яких НС(Р)Д. Сам характер конфіденційного співробітництва, який є формою взаємодії з особою, яка надає допомогу органам досудового розслідування в умовах конфіденційності, і такий статус не обмежений лише певними НСРД.

612.Не містить і ст. 270 КПК України, яка регулює порядок проведення контролю за вчиненням злочину, вказівок, що лише у випадку проведення такої НС(Р)Д можливе залучення конфідента. До проведення контролю за вчиненням злочину зазвичай здійснюються інші негласні слідчі (розшукові) дії з метою встановлення кола причетних осіб, їхніх зв`язків та ролей. Контроль за вчиненням злочину є завершальним етапом, що використовується для перевірки суб`єктивних намірів особи та фіксації остаточних доказів, а тому такі обмеження унеможливлювали розслідування злочинів.

613.Щодо похибки у зазначенні дати народження ОСОБА_25, який народився ІНФОРМАЦІЯ_40, однак у постанові зазначено про залучення особи з тим іменем, однак датою народження - 02.10.1995, то суд вважає такий довід неспроможним. Допущена помилка є очевидною опискою, яка не впливає на отримані докази. У судовому засіданні допитаний ОСОБА_25 підтвердив факт добровільної згоди на залучення до конфіденційного співробітництва та надав показання щодо ходу проведених слідчих дій.

614.Крім того, сторона захисту неодноразово зазначала про неможливість залучення ОСОБА_22 та ОСОБА_25 до проведення будь-яких НС(Р)Д через відсутність у них допуску до державної таємниці та про недопустимість у зв`язку з цим результатів таких проведених за їх участі НС(Р)Д.

615.Вказані доводи, на переконання суду є безпідставними, оскільки чинне законодавство не містить вимог щодо залучення до участі в проведенні НСРД лише осіб, які мають право доступу до державної таємниці. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» на таких осіб покладається тільки обов`язок зберігати таємницю, що стала їм відома у зв`язку з проведенням такої діяльності. До того ж, в процесуальних документах з відомостями про НС(Р)Д, які підлягали засекреченню (постанови, ухвали, протоколи), не міститься підписів свідків щодо ознайомлення з цими матеріалами (аналогічна позиція відображена у постановах ККС ВС від 05 серпня 2020 року у справі № 700/361/17 та від 24 вересня 2020 року у справі № 738/689/19) [28].

616.За таких обставин, зазначені доводи обвинуваченого не ґрунтується на нормах чинного кримінального процесуального законодавства.

3.6.Щодо незаконності проведення контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_17 та ОСОБА_15 .

617.Обвинувачений ОСОБА_17 вказував на незаконність проведеної НС(Р)Д контролю за вчиненням злочину відносно нього та ОСОБА_15, оскільки у постанові прокурора від 18.10.2018 їх не зазначено, натомість зазначено ОСОБА_28 ОСОБА_35, ОСОБА_29, ОСОБА_16 та ОСОБА_120 .

618.Також вважав незаконною постановою, оскільки у ній не зазначено конкретних осіб, які проводили цю НС(Р)Д, і не виконано вимог п. 2 ч. 7 ст. 271 КПК України.

619.Суд не погоджується із таким доводами обвинуваченого, оскільки воно не відповідає чинним положенням КПК України.

620.Так, відповідно до ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться, зокрема у формі спеціального слідчого експерименту.

621.Так, постановою прокурора від 18.10.2018 було прийнято рішення про проведення контролю за вчиненням злочину щодо ОСОБА_28 ОСОБА_35, ОСОБА_29, ОСОБА_16 та ОСОБА_36 у формі спеціального слідчого експерименту строком на 60 діб. Цією ж постановою визначено використати заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти, а саме долари США, а також спеціальні імітаційні засоби - предмети схожі на грошові кошти (долари США) та доручено її виконання уповноваженим працівникам оперативних підрозділів ГА ІНФОРМАЦІЯ_29 . (т.5, а/с. 31-32).

622.Водночас, лише після винесення постанови, а саме 19.10.2018 органу досудового розслідування стало відомо про причетність до вчинюваного злочину ОСОБА_17 та ОСОБА_15, які самостійно та ініціативно розпочали спілкування із ОСОБА_25 та просили передати грошові кошти від ОСОБА_22 саме їм.

623.Так, суд вважає, що контроль за вчиненням злочину може здійснюватися щодо осіб, які не були безпосередньо зазначені у постанові прокурора, за умови, якщо їхня участь у злочинній діяльності стала відома в процесі реалізації НС(Р)Д, що відповідає вимогам статті 246 КПК України. Закон не вимагає внесення змін до постанови у випадку динамічної зміни слідчої ситуації, а головним критерієм законності дії є дотримання її цілей, строків, способів фіксації та дій залучених осіб, що дозволяє використовувати докази, здобуті стосовно нововиявлених учасників злочину.

624.Суд зауважує, що постанова була винесена до моменту, коли обвинувачені ОСОБА_17 та ОСОБА_15 фактично долучилися до реалізації злочинного умислу, що зумовлено розвитком непередбачуваної слідчої ситуації, а постановою визначено строк у 60 діб (з 18.10.2018), тобто вона відповідає вимогам закону та охоплює події, у яких обвинувачені вже фігурували. Судом детально наведено у пп. 229-255 цього вироку, що вказаний злочин був вчинений за попередньою змовою групою осіб, втім першочергові дії вчинялися виключно ОСОБА_16, який був визначений як комунікатор у відносинах з ОСОБА_25 . Втім, від спілкування із ОСОБА_16 було відомо ОСОБА_25 та ОСОБА_22 про залученість інших осіб, зокрема і слідчих, яким також призначалася частина неправомірної вигоди, однак не конкретизувалося осіб. У подальшому, поява та їхня участь свідчить про спільний злочинний умисел на вчинення злочину, а тому проведення спеціального слідчого експерименту і щодо них є виправданим.

625.Обвинувачений не наводить жодних аргументів або конкретних обставин, які б свідчили про порушення його процесуальних прав у зв`язку з тим, що їхні імена прямо не зазначені в постанові прокурора про проведення НС(Р)Д. Саме по собі таке не зазначення без доведення факту спричинення порушення істотного права не може свідчити про порушення вимог кримінального процесуального закону та визнання результатів недопустимим.

626.Зазначене також не свідчить про провокативні дії з боку ОСОБА_25 оскільки, як встановлено вище, він не проявляв ініціативної чи активної поведінки, а саме обвинувачені несподівано ініціювали контакт, без попереднього планування з боку конфідента чи працівників правоохоронних органів, почали активно спілкуватися і вимагати передачу коштів їм. Про відсутність самостійної ініціативи чи дій з боку конфідента свідчить і той факт, що всі його дії були доведені до відома уповноважених осіб правоохоронного органу та здійснювалися в межах контролю і під координацією, що підтверджується отриманням дозволів на проведення інших видів НС(Р)Д відразу після отримання інформації про їхню залученість.

627.У цьому контексті, суд відзначає, що інші види НС(Р)Д, які проводилися паралельно та дозвіл на які надається слідчим суддею - аудіо-відеконтроль та спостереження за особою, було отримано уже 22.10.2018, тобто здійснені з дотриманням чинного законодавства.

628.Зважаючи на вказане, суд доходить висновку про допустимість доказів, отриманих на підставі проведення спеціального слідчого експерименту.

3.7.Щодо неналежного порядку розсекречення матеріалів негласних слідчих розшукових дій

629.Сторона захисту покликалася на відсутність у матеріалах кримінального провадження документів, які підтверджують розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, однак колегія суддів вважає, що вказане спростовується належними матеріалами.

630.Так, порядок розсекречення матеріалів НС(Р)Д врегульовано Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні (наказ Генеральної прокуратури України, ІНФОРМАЦІЯ_41, ІНФОРМАЦІЯ_28, ІНФОРМАЦІЯ_42, ІНФОРМАЦІЯ_43, ІНФОРМАЦІЯ_44 від 16.11.2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5 у Розділі 5.

631.Відповідно до п.5.9. після завершення проведення негласних слідчих (розшукових) дій грифи секретності ІНФОРМАЦІЯ_45 щодо їх проведення підлягають розсекреченню на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, з урахуванням обставин кримінального провадження та необхідності використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів після проведення таких дій, у випадку, якщо витік зазначених відомостей не завдасть шкоди національній безпеці України.

632.Таке рішення оформлюється постановою прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що погоджується керівником прокуратури.

633.Також згідно з п. 5.11, 5.12 Інструкції після отримання клопотання про необхідність скасування грифів секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій та відповідних документів керівником органу, де здійснювалося їх засекречування, створюється експертна комісія з питань таємниць (далі - експертна комісія), якій доручається підготовка рішень про скасування грифів секретності цих МНІ.

634.Скасування грифів секретності здійснюється працівниками РСО шляхом закреслення однією тонкою лінією попереднього грифа секретності та написання знизу або поруч позначки «Не таємно». Такі виправлення із зазначенням дати засвідчуються підписом начальника РСО або його заступника та скріплюється печаткою РСО.

635.З наявних у матеріалах провадження відомостей встановлено, що 23.01.2019 №16/598вих 19 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_46 матеріали після скасування грифів секретності МНСІ: клопотання № 810т від 08.10.2018, клопотання № 811т від 08.10.2018, клопотання № 812т від 08.10.2018, клопотання № 813т від 08.10.2018, клопотання № 814т від 08.10.2018, клопотання № 815т від 08.10.2018, клопотання № 844т від 18.10.2018, клопотання № 867т від 22.10.2018, клопотання № 868т від 22.10.2018, . (т.4, а/с. 102)

636.Також з листів прокурора ІНФОРМАЦІЯ_47 ОСОБА_13 вбачається, що 15.02.2019 №06-19312-18 та 04.03.2019 детективу ІНФОРМАЦІЯ_48 ОСОБА_121 було направлено розтаємнені ухвали ( №01-187т/НСД від 08.10.2018, №01-188т/НСД від 08.10.2018, №01-190т/НСД від 08.10.2018, №01-1612т/НСД від 22.10.2018, №01-1613т/НСД від 22.10.2018) про надання дозволів на проведення ІНФОРМАЦІЯ_49 у цьому провадженні та доручення на проведення НС(Р)Д (НСРД №819т від 08.10.2018, НСРД №845т від 18.10.2018, НСРД №869т від 22.10.2018) (т.4, а/с. 103-104).

637.Окрім цього, відповідно до листів від 22.10.2018 №51/7/2-6935, від 24.10.2018 №51/7/2-6988 заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_122 було надіслано матеріальні носії інформації після розсекречення, у цьому листі вказано, що засекречення відбулося на підставі постанови прокурора від 17.10.2018 та 24.10.2018 (протокол про наслідки проведення НСРД N?7513 від 10.10.2018, протокол про наслідки проведення НСРД N?7514 від 11.10.2018, протокол про наслідки проведення НСРД N?7515 від 12.10.2018, CD-R Verbatim N? 51/5985 від 22.12.2016, DVD-R Verbatim N? 51/9463 від 17.04.2018, DVD-R Verbatim N? 51/9466 від 17.04.2018, Micro SD Transcend N? 51/10068 від 23.07.2018, Micro SD Transcend N? 51/10060 від 23.07.2018, DVD-R Verbatim N? 51/9467 від 17.04.2018, нт, 1 од, Micro SD Transcend N? 51/10063 від 23.07.2018, Micro SD Transcend N? 51/10065 від 23.07.2018)

638.Відповідні ознаки скасування грифу секретності, зокрема закреслення лінією попереднього грифа секретності та написання позначки «Не таємно» відображені встановлені на клопотаннях про надання дозволу на проведення НС(Р)Д від 08.10.2018, 22.10.2018, ухвалах про НС(Р)Д від 08.10.2018, від 22.10.2018.

639.Суд зауважує, що КПК України не містить вичерпного переліку документів, які прокурор має надати на підтвердження факту розсекречення, аналіз змісту наданих матеріалів свідчить про те, що така процесуальна дія була здійснена належним чином.

640. З наданих матеріалів вбачається, що відбулося безумовне розсекречення відповідних документів, з якими сторона захисту була ознайомлена ще до направлення обвинувального акта до суду, а тому суд не вбачає підстав для визнання матеріалів НС(Р)Д недопустимими.

3.8.Щодо сумнівів у справжності постанови про доручення досудового розслідування

641.Крім того, сторона захисту висловила сумніви щодо оригінальності підпису начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_101, який міститься в деяких процесуальних документах, які є частиною матеріалів цього кримінального провадження.

642.Зокрема, захист вважає, що підпис начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_101, який міститься в постанові про визначення підслідності кримінального провадження від 08.11.2018 (т. 2, а/с 138-140) суттєво відрізняється від його ж підписів які містяться в рапорті від 31.10.2018 (т. 2, а/с 129-130) та постанові про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 31.10.2018 (т. 2, а/с 135-136). Тому, з метою перевірки справжності його підпису та, як наслідок, підтвердження чи спростування сумнівів в автентичності вказаних процесуальних документів, захист просив суд призначити судову почеркознавчу експертизу, доручивши її проведення експертам ІНФОРМАЦІЯ_50, перед якими поставити питання про те, чи виконані рукописні підписи у вказаних документах однією особою.

643.Ухвалою від 22.12.2021 суд вже відмовляв в задоволенні аналогічного клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яке було заявлене обвинуваченим ОСОБА_17, оскільки останнім, всупереч положень ст. 244 КПК України, не було доведено, що (1) дійсно існують об`єктивні підстави вважати, що рукописні підписи, які містяться на вказаних ним процесуальних документах, не належать ОСОБА_123, а зроблені іншою особою; (2) сторона захисту позбавлена можливості самостійно залучити експерта для з`ясування відповідних питань (т. 10, а/с 142-146).

644.Тоді за результатом розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_17 суд дійшов висновку, що самі лише суб`єктивні припущення сторони захисту за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей щодо підробки підписів не можуть бути підставою для призначення експертизи, втім роз`яснив, що такі сумніви можуть бути усунені в інший спосіб, зокрема шляхом безпосереднього допиту ОСОБА_124 . В ході такого допиту представники сторони захисту мали б можливість пред`явити останньому для огляду зазначені процесуальні документи і з`ясувати, чи підписувались вони ним особисто, чи містяться на них саме його підписи і чи не виникає у нього сумнівів щодо їх справжності. На думку суду, в такий спосіб можливо було б забезпечити дотримання як інтересів сторони захисту, так і розумність строків розгляду кримінального провадження. У разі, якби показання ОСОБА_101 підтвердили обґрунтованість сумнівів захисту чи якби забезпечити його явку до суду не вдалось, судом було б розглянуто питання необхідності призначення експертного дослідження для з`ясування цих питань.

645.Відтак, суд вжив необхідних від нього заходів для створення належних та достатніх умов для реалізації стороною захисту своїх прав. Водночас, сторона захисту так і не клопотала перед судом про допит вказаної особи, що було розцінено, як втрату процесуального інтересу до подальшого обґрунтування сумнівів щодо автентичності підпису та використання цього доводу в загальній лінії захисту.

646.Разом з тим, вже після постановлення судом 20.05.2025 ухвали про закінчення з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами і переходу до судових дебатів, захисник ОСОБА_20 28.05.2025 заявив повторне клопотання в якому просив призначити судову почеркознавчу експертизу щоб з`ясувати чи виконані підписи у вказаних вище процесуальних документах ОСОБА_125 .

647.Суд зауважує, що процесуальні документи, такі як постанови, клопотання, скарги, рапорти та інші документи, що складаються в ході досудового розслідування, самі по собі не є доказами у розумінні ст. 84 КПК України, тобто фактичними даними, що підтверджують обставини справи. Відтак, документи, стосовно яких у сторони захисту виникає сумнів щодо їх автентичності, не є доказами факту чи обставин, які з`ясовуються у цьому кримінальному провадженні, а засвідчують лише факт прийняття в ході досудового розслідування, передбачених КПК, процесуальних рішень. І хоча такі документи можуть містити інформацію, яка може бути використана для оцінки доказів, однак не можуть бути єдиною підставою для встановлення фактичних обставин справи.

648.Також суд зауважує, що сприяв стороні захисту в усуненні сумнівів, зокрема пропонував викликати на допит автора підпису, однак на стадії допиту свідків захисту, жоден з представників не ініціював цього питання, що свідчить про відсутність реального наміру з`ясувати вказане питання.

649.Також прокурором долучено відомості з ЄРДР, у вкладці «Рух провадження» відображено вчинені дії та їх виконавців, зокрема біля графи дії «Визначення підслідності», яка датована 08.10.2018 виконавцем такої дії зазначено ОСОБА_126, що також підтверджує винесення вказаним прокурором процесуального рішення про зміну підслідності (т. 15, а/с 111-113).

650.З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачала необхідності в призначенні судової почеркознавчої експертизи.

3.9.Щодо недостовірності показань свідків сторони обвинувачення

651.Представники сторони захисту зазначали про недостовірність показань свідків сторони обвинувачення, а саме свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_25 . Позиція захисників та обвинувачених зводиться до наявності неприязних стосунків між ОСОБА_15 та ОСОБА_25 .

652.Суд вважає необгрунтованими такі твердження, оскільки вони не підтверджуються жодними належними доказами та спростовуються матеріалами кримінального провадження.

653.По-перше, наявні у справі докази свідчать про те, що ініціатива у спілкуванні належала саме обвинуваченому ОСОБА_15, що спростовує версію про конфлікт або упереджене ставлення з боку свідка ОСОБА_25 . З показань свідка вбачається, що вони з ОСОБА_15 були знайомі ще з часів навчання у вищому навчальному закладі, проте близьких або особливо дружніх стосунків не мали. Водночас будь-яких ознак конфлікту, ворожнечі або неприязні між ними не встановлено. Судом було вище наведено фрагменти розмови за 11.10.2018, у яких ОСОБА_16 у спілкуванні з ОСОБА_25 покликався на таке знайомство, наполягаючи на можливості залучення ОСОБА_15 до вказаних справ.

654.Крім того, фактичні обставини свідчать про наявність звичайного, нейтрального характеру взаємин. Зокрема, у матеріалах справи наявне листування, в якому ОСОБА_15 та ОСОБА_25 погоджують зустріч на 20.10.2018 «на пиво», що свідчить про доброзичливу або щонайменше звичайну комунікацію між ними в розслідуваний період. Сам свідок у своїх показаннях підтвердив факт знайомства з обвинуваченим саме через навчання, не зазначаючи про жодну конфліктну ситуацію.

655.Обвинувачений у своїх поясненнях також не стверджував про існування конкретних проявів особистої неприязні, а лише загально вказав на певну підозрілість щодо свідка, однак не вказав конкретних конфліктних ситуацій.

656.Тому така абстрактна оцінка відносин із свідком не підтверджується жодними доказами, не деталізується та не знаходить підтвердження у змісті листування, яке, навпаки, свідчить про особистісні відносини.

657.За відсутності об`єктивних даних про існування конфлікту або упередженості з боку свідка, твердження захисту не можуть бути прийняті судом як підстава для сумніву у достовірності показань свідка чи оцінки доказів загалом.

658.За таких обставин, у суду немає будь-яких підстав не довіряти показанням вказаних свідків чи сумніватись у їх правдивості.

3.10.Щодо недотримання порядку отримання відеозапису з приміщення банку « ІНФОРМАЦІЯ_7 »

659.Сторона захисту просить визнати недопустимим отримані відеозаписи з АТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у зв`язку із тим, що порушено порядок отримання вказаних записів.

660.На переконання сторони захисту, отримання інформації, що міститься на такому носії мало здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, тобто шляхом отримання тимчасового доступу до речей та документів у порядку ст. 159 КПК України.

661.Натомість, вказану інформацію отримано за письмовим запитом детектива, у матеріалах кримінального провадження відсутній відповідний судовий дозвіл на вилучення такої інформації, що свідчить про недопустимість такого доказу.

662.Колегія суддів не погоджується із вказаними доводами, з огляду на таке.

663.Одним із способів збирання доказів стороною обвинувачення є витребування від особи речей та документів, що регламентується ч. 2 ст. 93 КПК України. Зазначений спосіб передбачає спрощений порядок отримання запитуваних речей та документів, оскільки за добровільної згоди власника/володільця надання таких речей та документів, забезпечить швидке отримання доказів.

664. Отримання речей та документів у порядку, передбаченому Главою 15 КПК України, здійснюється у випадках, якщо запитувані відомості містять охоронювану законом таємницю або ж у випадку, коли такі відомості не можуть бути отримані внаслідок наявності певних перешкод для цього (відсутність добровільної згоди).

665.У випадку ж наявності такої добровільної згоди використання такого заходу забезпечення як тимчасовий доступ до речей та документів не потребується, оскільки доступ ніким не обмежується. Тож, відсутність ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні особи і які особа надала добровільно, жодним чином не може зумовити їх недопустимість як доказів (вказане узгоджується із правовою позицією ККС ВС висловленою у постанові від 20 жовтня 2022 року у справі № 565/1354/19)[29].

666.Як встановлено із матеріалів кримінального провадження, листом вих №15/961 від 23.11.2018 на запит детектива НАБУ у порядку ст. 93 КПК України було направлено такі записи (т. 6, а/с 89-95).

667.На виконання вказаної вимоги без будь-яких заперечень було надано на носії інформації запитувані відомості, а саме - відеозаписи із камер спостереження із запитуваного детективом місця та за вказаний період часу.

668.Таким чином, на переконання колегії суддів, органом досудового розслідування дотримано порядок отримання відповідного доказу, зокрема здійснено його у відповідності до положень ч.2 ст. 93 КПК України, а тому відсутні підстави для визнання недопустимим протоколу подальшого огляду такого носія.

3.11.Щодо порушень при проведенні лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи

669.Захисниця ОСОБА_18 вказувала не недопустимість висновку лінгвістичної експертизи №70/1 від 07.11.2019, оскільки при її виконанні експертка користувалася літературою, яка не внесена у перелік рекомендованої літератури для проведення експертиз, затвердженої МОЗ, що підтверджує відповіддю №87/3438-33-21/6.2 від 03.02.2021 на адвокатський запит №11/01/2021 від 04.01.2021р. (т.14, а/с. 44-48). Також вважала, що вказаний висновок ґрунтується на недопустимих доказах матеріалах НС(Р)Д.

670.Довід захисниці про використання літератури, яка не входить до списку рекомендованої МЮУ літератури є неспроможним та не відповідає п.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5.

671.Так, відповідно до вказаного пункту Інструкції під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи ІНФОРМАЦІЯ_51 ), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

672.Використання додаткової літератури експертом, яка направлена на допомогу при вирішенні поставлених перед експертом питань, не може свідчити про недопустимість доказу або ж незаконність використовуваних методик.

673.Також суд відхиляє вказаний довід з підстав того, що він ґрунтується на дослідженні незаконно отриманих матеріалів НС(Р)Д, оскільки судом вище визнано їх допустимим.

674.Водночас, слід підкреслити, що у цьому вироку вказаний висновок не є основним доказом, яким обґрунтовується підтвердження обвинувачення.

675.Так, суд зауважує, що у межах лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтворенням), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Висновок експерта за результатами таких досліджень не повинен бути висновком про правову кваліфікацію, а є констатацією об`єктивного змісту тексту розмов з позиції спеціальних знань у галузі лінгвістично-семантичних експертних досліджень.

676.Перед експертом було постановлено питання щодо з`ясування змісту розмов осіб, відображених у цих протоколах НС(Р)Д, що не потребує спеціальних знань, адже воно має загальний характер, не пов`язаний зі специфічними чи вузькоспеціалізованими темами. Ба більше, суд не враховував висновки експерта в частині тлумачення та розуміння нею розмов, які були зафіксовані ОСОБА_25 19,20 жовтня 2018, оскільки такі записи судом визнані недопустимим.

677.Суд враховував пропозицію, висловлену у постанові ККС ВС від 11 жовтня 2021 року у справі № 554/5163/17, про те, що висновок лінгвістичної експертизи сам по собі не є достатнім підтвердженням певних обставин, оскільки такі обставини мають з`ясовуватися на підставі сукупності всіх досліджених доказів з певного питання [30].

678.Таким чином, мовленнєва компетенція суду в повному обсязі дозволяє здійснювати тлумачення зафіксованих в ході НС(Р)Д висловлювань обвинувачених і без наявності спеціальних знань у галузі філології.

3.12.Щодо огляду листування у мобільних телефонах без дозволу слідчого судді на проведення НС(Р)Д та в межах іншого провадження

679.Сторона захисту просила суд визнати недопустимими протоколи огляду листування, наявного на мобільних телефонах ОСОБА_25 та ОСОБА_17 . На переконання сторони захисту, такий огляд передбачав втручання у приватне спілкування, яке могло відбуватись лише за ухвалою слідчого судді

680.До того ж такі огляди мобільних телефонів проведено у кримінальному провадженні №52018110350000166, яке не має відношення до цього провадження.

681.Суд перш за все відзначає безпідставність доводів щодо проведення таких оглядів виключно у межах кримінального провадження №42018110350000166 та неможливість їх використання у межах кримінального провадження № 52019000000000217. Суд повторює, що постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від 15.03.2019 з кримінального провадження №42018110350000166 від 01.10.2018 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Цього ж дня виділеному кримінальному провадженню присвоєно номер 52019000000000217 (т. 2 а/с 184-185, 199-200). Згідно з реєстром виділених матеріалів було виділено і відповідні протоколи огляду.

682.Процесуальні рішення, ухвалені під час досудового розслідування кримінального провадження № 42018110350000166, а також докази, здобуті органом досудового розслідування під час досудового розслідування цього кримінального провадження, є невід`ємною частиною кримінального провадження № 52019000000000217, а тому їх використання в рамках виділеного провадження є законним.

683.Щодо необхідності отримання ухвали суду для огляду приватного листування, то колегія суддів не погоджується з такими доводами, оскільки проведення огляду наявного на вилучених під час обшуку технічних пристроях особистого листування осіб, яке відбулось у минулому і яке не має підстав проводити в умовах таємності та негласності, не є видом негласних слідчих (розшукових) дій і не потребує попереднього отримання дозволу слідчого судді у порядку, передбаченому Главою 21 КПК України для здійснення зняття інформації з електронних інформаційних систем.

684.Так, втручання у приватне спілкування в нетаємний спосіб, яким є огляд виявлених під час обшуку або вилучених в результаті такого обшуку технічних пристроїв, регламентується іншими нормами КПК України, аніж статті 258 та 264 КПК, на які посилається сторона захисту.

685.У цьому провадженні мобільний телефон ОСОБА_17 був вилучений під час особистого обшуку, проведеного у ході затримання, що підтверджується протоколом затримання від 22.10.2018 (т. 2, а/с 204-208). Огляд речей вилучених під час обшуку не вимагає судового дозволу. Тому подальший огляд відповідає нормам КПК України, оскільки електронні носії інформації містили також інформацію, дотичну до обставин кримінального провадження, зокрема спілкування із свідками та іншими обвинуваченими.

686.Отже, втручання у приватне спілкування в цьому випадку відбувалось для встановлення обставин злочину, що свідчить про дотримання під час цього кримінального провадження гарантії таємниці спілкування.

687.Довід сторони захисту про вилучення та збереження інформації з мобільного телефону за допомогою несертифікованого програмного забезпечення є необгрунтованим. Захист не надає жодних відомостей такому твердженню та не пояснює, яким чином це впливає на права особи, та не вказує на можливе спотворення або зміну даних. Порядок використання програмного забезпечення під час досудового розслідування не врегульоване ані КПК України, ані іншим нормативно-правовим актом. Важливим є збереження достовірності та цілісності даних, а не форма програмного забезпечення.

688.Крім того, у судовому засіданні було безпосередньо досліджено сам мобільний телефон, з якого вилучалися дані, зокрема відповідні скріншоти, що підтверджує їх автентичність. Таким чином, доводи захисту є необґрунтованими та не свідчать про недопустимість доказів.

689.Що стосується доводів про недопустимість результатів огляду мобільного телефону ОСОБА_25, то колегія суддів зауважує, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 265 КПК України (в редакції, що діяла на момент проведення огляду), здобуття відомостей з електронних інформаційних систем, доступ до яких не обмежується їх власником, не потребує дозволу слідчого судді. Як встановлено колегією суддів, свідок ОСОБА_25 добровільно видав свій мобільний телефон для огляду і такий огляд проводився за його участю, а тому для здобуття з нього відомостей слідству не потребувалось отримувати ухвалу слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д у виді зняття інформації з електронних інформаційних систем.

690.У зв`язку з викладеним, судом не встановлено підстав для визнання відповідних доказів недопустимими з вказаної стороною захисту підстави.

3.13.Щодо порушень прав під час огляду місця події від 22.10.2018 та затримання ОСОБА_17 .

691.Захисник ОСОБА_19 також посилається на те, що під час огляду місця події ОСОБА_15 ставилися запитання, тобто здійснювався допит, що є неприпустимим.

692. Дійсно, КПК України не передбачає проведення допиту в межах такої слідчої дії як огляду місця події. Водночас, не виключається можливість з`ясування чи уточнення окремих обставин у присутніх осіб, наприклад, щодо розташування предметів, їх належності або інших технічних деталей, які мають значення для фіксації обстановки.

693.Разом із тим, у разі якщо така особа є підозрюваним або затриманим, будь-яке з`ясування обставин не повинно перетворюватися на прихований допит, оскільки це може порушувати гарантоване право особи не свідчити проти себе та користуватися правом на мовчання. Такі гарантії є складовими права на захист і мають безумовний характер. Відтак, будь-які відомості, отримані внаслідок порушення таких прав, не можуть визнаватися допустимими доказами.

694.Однак, у цьому випадку сторона захисту не зазначає, які саме запитання ставилися підозрюваному та які конкретно його відповіді були використані, а головне які саме докази було відшукано чи зібрано, внаслідок цих відповідей. У зв`язку з цим відсутні належні підстави вважати, що право особи на захист було порушено настільки, щоб це тягло за собою недопустимість протоколу огляду місця події або інших отриманих доказів.

695.Сторона захисту вказує про незаконність підстав для затримання ОСОБА_17 та невідповідність внесених відомостей до протоколу щодо роз`яснення прав та повідомлення близьких осіб.

696.Так, відповідно до протоколу про затримання особи від 22.10.2018 ОСОБА_17 був затриманий о 18 год. 00 хв. у підземному переході поблизу станції метро Нивки по вул. Данила Щербаківського. Підставою затримання слугувало те, що ОСОБА_17 застали безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те що ця особа щойно вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України (т. 2, а/с 204-207).

697.Випадки затримання особи без ухвали слідчого судді, суду визначені у ч. 1 ст. 208 КПК України, за змістом якої уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, зокрема у випадках якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

698.Вказана підстава застосована у випадку затримання ОСОБА_17 .

699.Суд встановив, що таке затримання відбулось відразу та безпосередньо після вчинення злочину, як цього вимагають положення згаданих норм.

700.Досліджені матеріали кримінального провадження переконують, що таке затримання сталося після одержання ОСОБА_17 та ОСОБА_15 неправомірної вигоди, передача якої відбулася у приміщенні банку « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Надалі, обвинувачені стрімко вирушили на зупинку громадського транспорту та зайшли до тролейбусу, направляючись до станції метро Нивки. Після цього, вийшли на відповідній зупинці і ОСОБА_17 був затриманий.

701.Вказані обставини та короткотривалість подій в часі з моменту вчинення суспільно небезпечного діяння і подальшої поведінки обвинуваченого очевидно вказували на те, що останній щойно вчинив злочин. Крім того, слід взяти до уваги застосовані у цій справі методи розслідування, а саме - здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, за якою особу фактично застали під час вчинення злочину.

702.У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що таке затримання відповідало ст. 208 КПК України.

703.Щодо зауважень про невідповідність внесених до протоколу відомостей щодо часу сповіщення родичів ОСОБА_17 про його затримання, то суд критично оцінює їх, враховуючи відсутність будь-яких письмових зауважень у протоколі.

704.За таких обставин, суд визнає вказані доводи необґрунтованими.

3.14.Інші зауваження сторони захисту щодо окремих доказів

705.Обвинувачений ОСОБА_17 стверджував про незаконність доказів, отриманих внаслідок проведення НС(Р)Д, оскільки у матеріалах справи відсутня постанова прокурора про проведення НС(Р)Д, у якій вказано орган чи осіб, які будуть проводити негласну слідчу дію, що не відповідає ст. 251 КПК України.

706.Це твердження сторони захисту є помилковим і свідчить про неправильне тлумачення положень статті 251 КПК України. Ця норма не передбачає обов`язку прокурора або слідчого виносити окрему постанову після отримання ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.

707.Натомість стаття 251 КПК України регулює загальні вимоги до рішень про проведення НСРД, зокрема тих, що здійснюються на підставі рішення прокурора або слідчого, як-от контроль за вчиненням злочину. У випадку ж, коли проводиться НС(Р)Д, який може бути проведений виключно за ухвалою суду, КПК України не вимагає додаткового оформлення такого рішення у формі окремої постанови для початку її проведення.

708.Водночас, у разі виконання ухвали про НС(Р)Д іншим органом чи підрозділом, прокурор або слідчий можуть оформити відповідне доручення.

709.Сторона захисту також вказувала на недопустимість отриманих результатів унаслідок проведення НС(Р)Д через неправильні зазначення в ухвалах слідчого судді статей, які регулюють проведення інших негласних слідчих дій, неініційованих прокурором, зокрема в ухвалі від 08.10.2018 про аудіо-відеоконтроль, візуальне спостереження за об`єктом, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_22 зазначено положення ст. 246, 247, 248, 263 КПК України, а не 260, 269 КПК України.

710.Також обвинувачений ОСОБА_17 акцентував увагу на неправильне зазначення мобільних телефонів ОСОБА_29 ( НОМЕР_5 ) та ОСОБА_16 ( НОМЕР_6 ) в ухвалах слідчого судді при наданні дозволу на проведення аудіо-відеоконтролю, візуального спостереження за об`єктом, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що є підставою для визнання їх незаконними.

711.Оцінюючи вказані доводи суд вважає, що вони є безпідставними та необгрунтованими.

712.Так, помилкове зазначення в ухвалі номеру статті, якою регулюється проведення інше НС(Р)Д жодним чином не нівелює факту надання дозволу на конкретні види негласних слідчих (розшукових) дій, які відображені в мотивувальній та резолютивній частині ухвал.

713.Зауваження обвинуваченого щодо невірного зазначення номерів ОСОБА_16 та ОСОБА_29 в ухвалах про надання дозволу НС(Р)Д на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж жодним чином не впливає на недопустимість доказів, зібраних внаслідок проведення інших негласних дій.

714.Суд зауважує, що ухвали передбачали дозвіл на проведення таких НС(Р)Д як проведення аудіо-відеоконтролю, візуального спостереження за об`єктом, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

715.Такі ідентифікаційні ознаки як номер мобільного телефону повинні бути зазначені для можливості унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування, тобто виключно для такого виду НС(Р)Д як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

716.Більше того, результати за вказаними обвинуваченим видами НС(Р)Д не використовувалися та не подавалися стороною обвинувачення для обґрунтування вчинення злочину. У матеріалах провадження не міститься жодного протоколу за наслідком проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, для проведення якої і зазначався номер телефону, і відповідно судом не враховано на обґрунтування винуватості обвинувачених такі відомості, а тому, суд відкидає ці зауваження.

717. Докази ж спілкування ОСОБА_22, та ОСОБА_25 з ОСОБА_16, а також останнього з іншими обвинуваченими підтверджуються отриманими внаслідок проведення аудіо-відеоконтролю, та оглядом мобільного телефону ОСОБА_25 наданого добровільно.

718.Доводи сторони захисту про недопустимість протоколів НС(Р)Д з тих підстав, що у них не вказано відомостей про використану під час їх проведення спецтехніку, зокрема характеристики, назви та серійні номери спеціальних технічних засобів, а також ходу встановлення та зняття такого обладнання, осіб, які це виконували не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки, по-перше, КПК України не вимагає зазначення таких відомостей, а по-друге, відомості про методи проведення НСРД та засоби, які для цього використовувались, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню.

719.Згідно ч. 1 ст. 246 КПК України відомості про факт та методи проведення НС(Р)Д не підлягають розголошенню. Таке обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відповідних відомостей обумовлено віднесенням їх до державної таємниці.

720.Так, Зводом відомостей, що становлять державну таємницю встановлено, що до державної таємниці належать, зокрема, відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки - устаткування, апаратури, приладів, пристрів, програмного забезпечення, препаратів та інших виробів, призначених (спеціально розроблених, виготовлених, запрограмованих або пристосованих) для негласного отримання інформації, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, володіння якими дає змогу зацікавленій стороні впливати на її результати, що створює загрозу національним інтересам і безпеці.

721.Таким чином, відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, є державною таємницею й стосуються не тільки цього кримінального провадження, а тому їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці. Натомість стороною захисту будь-яким чином не обґрунтовано необхідність відкриття відомостей про ідентифікуючі ознаки спеціальних технічних засобів, призначених для негласного отримання інформації.

722.Так само статті 104, 105, 107, 252, 266, 271 КПК України не містять вимог щодо зазначення у протоколах технічних характеристик обладнання і працівників оперативного підрозділу, які встановлювали на особу заявника та знімали з нього спеціальне обладнання, а також відомостей про маршрут заявника до місця події, а тому посилання на ці обставини як на підставу для визнання відповідних доказів недопустимими є необґрунтованим.

723.Натомість, статтею 266 КПК України передбачено особливості щодо складення та змісту протоколів за результатами проведення НС(Р)Д із застосуванням технічних засобів. Так, дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності, здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.

724.У цьому провадженні здійснювались, зокрема, аудіо- та відеоконтроль особи, в результаті чого були отримані відповідні електронні файли. За результатами вивчення цих файлів стороною обвинувачення було складено відповідні протоколи, зміст яких відповідає згаданим вище вимогам КПК України. Відомості, які на думку захисту, мають міститись у протоколі, зокрема, щодо маршруту пересування заявника, назви та виробника записуючих пристроїв, не впливають на факт одержання неправомірної вигоди, кваліфікацію дій обвинуваченого та на достовірність здобутих фактичних даних. Яке значення мають відомості, наведені стороною захисту та як вони можуть вплинути на обставини, що підлягають доказуванню у цьому провадженні, сторона захисту не пояснила.

725.За таких обставин, відсутність у відповідних протоколах відомостей, про які вказує сторона захисту, узгоджується із положеннями чинного законодавства і не зумовлює визнання результатів такої НСРД недопустимими доказами (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС від 20 травня 2020 року у справі №585/1899/17 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19) [31].

726.Щодо порушення строку на складання протоколів за результатами НС(Р)Д та строку їх передачі прокурору, то таке порушення, на переконання суду, не є істотним, а тому не може зумовлювати визнання відповідних протоколів недопустимими доказами. Так, допущене органом досудового розслідування порушення визначеного кримінальним процесуальним законом строку хоча і порушує форму кримінального процесу, однак може негативно впливати лише на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором, і не має істотного впливу на права підозрюваного, зокрема й право на захист. При цьому, сторона захисту не була обмежена у можливості висловити свої зауваження з приводу цієї НСРД та врахувати її результати під час підготовки лінії захисту, а тому несвоєчасне складання протоколу чи повідомлення прокурора про результати НСРД не містить ознак істотного порушення, а тому і не зумовлює визнання відповідних доказів недопустимими (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС у справах №487/5684/19 та №712/2374/18) [32].

727.Також, суд вважає необґрунтованими посилання сторони захисту на неналежне упакування додатків до протоколів за результатами проведення НС(Р)Д, як на підставу для визнання недопустимими доказами фактичних даних, які містяться на аудіо, відеозаписах, здобутих за допомогою застосування технічних засобів під час їх проведення.

728.Суд зазначає, що пакування відповідних додатків до протоколів проведення НС(Р)Д забезпечило надійне їх збереження, а зазначені у протоколах НС(Р)Д технічні дані носіїв інформації та їх номери дають суду достатні відомості для ідентифікації відповідних додатків. Також, зміст розмов, що зафіксований на аудіо-, відеозаписах у цих носіях інформації відповідає змісту розмов, зафіксованим у протоколі щодо проведення НС(Р)Д.

729.Не є переконливим також і посилання на незаконність походження грошових коштів, шо використовувались при проведенні контролю за вчиненням злочину, як на істотне порушення вимог процесуального закону. По-перше, джерело походження грошових коштів, що використовуються при проведенні НСРД, законодавчо не визначено, по-друге, не спричиняє істотного порушення прав обвинувачених, а по-третє, саме по собі не впливає на результати відповідної слідчої дії. До того ж, належність чи неналежність відповідних грошових коштів органу досудового розслідування не входить до обсягу обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України.

730.У той же час у матеріалах провадження міститься відповідь від СБУ від 11.03.2019 №51/7/2-2850 про походження грошових коштів. Згідно з усталеною судовою практикою кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Наявність постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, у якій він доручає оперативним співробітникам використати імітаційні засоби виключає обґрунтовані сумніви в законності походження коштів та не можуть бути підставою для визнання відповідних доказів недопустимими. Вказане узгоджується з позицією, висловленою у постанові ККС ВС від 23.09.2022 у справі № 552/3066/17 [33].

731.Крім того, суд відхиляє твердження про невнесення до протоколу огляду місця події відомостей про всіх присутніх осіб, оскільки КПК України вимагає зазначення лише тих, які брали безпосередню участь у проведенні. Загалом, присутність під час огляду інших осіб, окрім тих, які зазначені у протоколі відповідної слідчої дії не зумовлює само по собі недопустимість зібраних під час такого доказів. Суд відзначає, що огляд місця події не потребує попереднього судового дозволу та проводився у зв`язку із повідомленням про вчинення злочину. З відеозапису проведення огляду вбачається, що особи, які проводили огляд зазначені у протоколі.

732.Так само суд не вважає доведеними твердження про відсутність понятого під час відеозапису огляду місця події. Хоча на відеозапису весь час не відображено поняті та їх дії, однак ніяких заяв щодо активності їх участі, учасники не роблять, і не вказують на неправильність чи незаконність дій слідчого. Лише сам факт тимчасової відсутності в кадрах відеозапису понятих при проведенні огляду місця події, не може свідчити про недопустимість фактичних даних протоколу. Вказане узгоджується з позицією, висловленою у постанові ККС ВС 22 травня 2024 року у справі № 337/4505/20 [34].

733.Вказані факти в їх сукупності свідчать про те, що в цьому кримінальному провадженні не встановлено таких істотних порушень процесуального закону, які свідчать про недопустимість фактичних обставин встановлених під час його проведення.

734.Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що у протоколі огляду не зазначено послідовність всіх дій, зокрема щодо вилучення грошових коштів та інших речей, оскільки зі змісту протоколу вбачається, що інформацію про виявлені та вилучені предмети, а також про їх поміщення до поліетиленових пакетів, викладено з достатньою ретельністю. Окрім того, додатком до протоколу огляду є носій інформації з відеозаписами слідчої дії, який відображався і досліджувався у судовому засіданні.

735.Щодо недостовірності встановленого курсу гривні станом на день вчинення злочину, оскільки такий курс встановлений у ході огляду Інтернет сторінки ІНФОРМАЦІЯ_52, то суд вважає такі доводити неспроможними. Протягом судового розгляду стороною захисту не надано жодних відомостей про невідповідність вказаного курсу, або ж недостовірності відомостей із сайту.

736.Сторона захисту також звертає увагу на окремі неточності та помилки у процесуальних документах, зокрема щодо дати заяви про вчинення кримінального правопорушення у клопотаннях та ухвалах про НС(Р)Д, неправильного зазначення номера кримінального провадження, а також неправильного зазначення серії грошової купюри. Щодо зауважень сторони захисту про наявність неточностей у протоколі обшуку від 22.10.2018 за місцем роботи ОСОБА_17 та ОСОБА_15, зокрема щодо неправильного зазначення номера кримінального провадження та номера поверху, суд вважає їх необґрунтованими. Дійсно, у вступній частині протоколу міститься технічна помилка в номері провадження, однак у подальших процесуальних документах, які підтверджують законність та підстави проведення слідчої дії, зокрема в клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку та відповідній ухвалі слідчого судді від 24.10.2018 №757/51273-18-к, зазначено правильний номер кримінального провадження, що виключає можливість помилковості проваджень чи введення в оману. Крім того, обшук проводився у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5, у присутності начальника управління ОСОБА_127 та заступника ІНФОРМАЦІЯ_53 ОСОБА_128, які забезпечували доступ виключно до відповідних службових кабінетів обвинувачених, а самі слідчі дії були спрямовані виключно на отримання матеріалів, які стосувалися конкретного кримінального провадження №120170007005099,що було у подальшому легалізовано ухвалою слідчого судді. Такі зауваження не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими, оскільки вони мають виключно формальний характер і не свідчать про порушення істотних прав обвинувачених.

737.У практиці національних судів та Європейського суду з прав людини неодноразово наголошувалося, що недоліки у формі, якщо вони не спричинили реального обмеження права на захист або іншого процесуального права, не є підставою для визнання доказів недопустимими. У даному випадку йдеться про очевидні описки або технічні помилки, які не вплинули на зміст слідчих дій, не створили процесуальної невизначеності, не унеможливили перевірку доказів та не порушили право на захист. Більше того, захист не наводить аргументів або доказів, які б свідчили, що зазначені помилки мали якісь негативні правові наслідки для обвинувачених, чи призвели до обмеження їх участі в процесі, позбавили можливості реалізувати свої процесуальні права, в тому числі на подання заперечень або ефективного оскарження дій органу досудового розслідування.

738.Таким чином, доводи захисту щодо вказаних неточностей є надмірно формалістичними, не підтверджують порушення гарантованих законом прав, а тому не можуть бути підставою для визнання слідчих дій незаконними або одержаних доказів недопустимими.

739.Інші зауваження сторони захисту носять формалістичний характер і не мають значення для перевірки результатів слідчих дій та не ставлять під сумнів законність їх проведення. Крім того, стороною захисту не обґрунтовано, яким чином окремі формальні недоліки призводять до істотного порушення прав та свобод людини, а тому, з огляду на положення ст. 87 КПК України, вони не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими.

740. Такі зауваження, на переконання колегії суддів, не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення для ухвалення остаточного рішення у цій справі. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції хоча і зобов`язують суди обґрунтовувати свої рішення, однак не вимагають детальної відповіді на кожен з аргументів сторін. Згідно з позицією ЄСПЛ, з рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті і що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи. При цьому, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (правові позиції, викладені у рішеннях у справах «Boldea v. Romania», § 30; «Moreira Ferreira v. Portugal (№ 2)», § 84; «S.C. IMH Suceava S.R.L. v. Romania», § 40); «Ruiz Torija v. Spain», § 29; «Серявін та інші проти України», § 58) [35].

741.У цьому провадженні колегія суддів оцінила та надала вичерпні відповіді на усі вагомі аргументи сторони захисту, а інші їх доводи не спростовують висновків суду.

IX.Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_129, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Формулювання обвинувачення визнане судом доведеним.

742.Керуючись стандартом доведення «поза розумним сумнівом», ґрунтуючись виключно на належних, допустимих та достовірних доказах, суд приходить до висновку про те, що вони у своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для безсумнівного висновку про винуватість ОСОБА_129, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в інкримінованому їм злочині.

743.Відповідними доказами доведено кожну з обов`язкових ознак складу інкримінованого обвинувачених злочину, що докладно обґрунтовано у абзацах 61-339 цього вироку, з виключенням кваліфікуючої ознаки вимагання.

744.Колегія суддів визнає ОСОБА_129, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у тому, що вони, обіймаючи посади слідчих Подільського УП ГУНП в м. Києві та оперативного працівника УПН, діючи з прямим умислом за попередньою змовою групою осіб, одержали 22.10.2018 неправомірну вигоду у розмірі 50 000 доларів США, що станом на вказаний день становило 1 409 100 гривень та є особливо великим розміром, для себе та третіх осіб, за невчинення ними в інтересах ОСОБА_22 з використанням наданого їм службового становища, дій, які б обмежували права та свободи ОСОБА_22, а саме: не ініціювання зміни запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, не притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 306 КК України, укладення угоди.

X.Призначення покарання

745.Визнавши осіб винною у вчиненні інкримінованого злочину, суду необхідно вирішити питання про те, яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він його відбувати.

746.Вирішуючи вказані питання, суд виходить із того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

747.При призначенні покарання обвинуваченим суд згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 КК України враховує:

1) межі, установлені в санкції ч. 4 ст. 368 КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення;

2) положення Загальної частини КК України;

3) ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, що пом`якшують і обтяжують їхнє покарання.

748.Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

749.Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, згідно з ч. 6 ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином та відповідно до примітки ст. 45 КК України (як у редакції станом на час вчинення діяння, так і на день постановлення вироку) цей склад віднесений до корупційних злочинів (корупційних кримінальних правопорушень). Належність злочину до корупційних виключає повноваження суду на призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України), та звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України).

750.З огляду на суб`єктний склад вказане кримінальне правопорушення належить до службових злочинів. Його вчинення порушує принципи верховенства права, формує в суспільстві уявлення про корумпованість представників правоохоронних органів, чим підриває авторитет державної влади.

1. Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_15 .

751.Визначаючи, яке покарання слід призначити обвинуваченому за скоєний ним злочин, колегія суддів враховує:

-вік обвинуваченого, який станом на день ухвалення вироку становить 29 років (т. 1, а/с 174);

-відсутність обставин, які пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченому;

-відсутність судимості (т. 10, а/с 67);

-на момент вчинення злочину перебував на посаді ІНФОРМАЦІЯ_54 (т. 10, а/с 47), де характеризувався позитивно (т. 10, а/с 46);

-відомості про його звільнення з посади ІНФОРМАЦІЯ_12 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та абзаців 2 і 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_55 від 09.11.2016 № 1179 (т. 10, а/с 82-84);

-станом на зараз офіційно працевлаштований, з 12.01.2024 працює на посаді завідувача майстерні (навчально-виробничої) в ІНФОРМАЦІЯ_56 (т. 13, а/с 13);

-є учасником бойових дій (т. 15, а/с 65), був залучений до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (т. 6, а/с 185, 199, т. 13, а/с 16, т. 15, а/с 66-67);

-відсутність відомостей про перебування обвинуваченого на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;

-відсутність відомостей, про наявність в обвинуваченого захворювань, які є несумісними із можливістю відбування покарання, зокрема, у виді позбавлення волі;

-відомості про сімейний стан обвинуваченого, який неодружений, дітей немає, про перебування осіб на його утриманні не повідомляв.

752.Враховуючи викладене, та беручи до уваги суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, а також особливу цінність та важливість суспільних відносин, які були поставлені обвинуваченим під загрозу та яким була завдана шкода внаслідок їх вчинення, колегія суддів вважає, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. З огляду на це, суд дійшов висновку, що за вчинення обвинуваченим ОСОБА_15 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, йому слід призначити основне покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

753.Крім того, враховуючи, що санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає конфіскацію майна як обов`язкове додаткове покарання, а також беручи до уваги вчинення обвинуваченим цього злочину з корисливих мотивів, колегія суддів вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді конфіскації частки належного йому на праві власності майна.

754.З урахуванням того, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України був вчинений обвинуваченим шляхом зловживання спеціальним статусом з огляду на його службове становище, колегія суддів доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_15 додаткового обов`язкового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки.

755.Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

756.Під час досудового розслідування ОСОБА_15 22.10.2018 був затриманий, проте ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_57 від 24.10.2018 у справі №757/52124/18-к щодо нього було застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту і він був звільнений з-під варти в залі суду (т. 2, а/с 240-242, т. 3, а/с 29-34). Втім, 12.11.2018 ІНФОРМАЦІЯ_58 скасував вказану ухвалу та застосував до ОСОБА_15 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 528 600 гривень (т. 3, а/с 41).

757.16.11.2018, після внесення застави ОСОБА_15 звільнено з-під варти (т. 3, а/с 44).

758.У зв`язку з цим на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017) у строк покарання, яке буде призначене ОСОБА_15, слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 22.10.2018 до 24.10.2018 (три дні) та з 12.11.2018 до 16.11.2018 (п`ять днів) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

2. Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_16 .

759.Визначаючи, яке покарання слід призначити обвинуваченому за скоєний ним злочин, колегія суддів враховує:

-вік обвинуваченого, який станом на день ухвалення вироку становить 37 років (т. 1, а/с 172-173);

-відсутність обставин, які пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченому;

-відсутність судимості (т. 10, а/с 65);

-на момент вчинення злочину перебував на посаді оперуповноваженого відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків управління протидії наркозлочинності ГУ НП у м. Києві (т. 10, а/с 58) де характеризувався позитивно (т. 10, а/с 57);

-відомості про його звільнення з оперуповноваженого відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків УПН ГУНП у м. Києві за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту ІНФОРМАЦІЯ_24 та абзаців 2 і 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_55 від 09.11.2016 № 1179 (т. 10, а/с 82-84);

-зі слів обвинуваченого він зараз працює в полку поліції особливого призначення №2 ІНФОРМАЦІЯ_59 на посаді інженера;

-відсутність відомостей про перебування обвинуваченого на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;

-відсутність відомостей, про наявність в обвинуваченого захворювань, які є несумісними із можливістю відбування покарання, зокрема, у виді позбавлення волі;

-відомості про сімейний стан - зі слів обвинуваченого він одружений, дітей немає, про перебування осіб на його утриманні не повідомляв.

760.Враховуючи викладене, та беручи до уваги суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, а також особливу цінність та важливість суспільних відносин, які були поставлені обвинуваченим під загрозу та яким була завдана шкода внаслідок їх вчинення, колегія суддів вважає, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. З огляду на це, суд дійшов висновку, що за вчинення обвинуваченим ОСОБА_16 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, йому слід призначити основне покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

761.Крім того, враховуючи, що санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає конфіскацію майна як обов`язкове додаткове покарання, а також беручи до уваги вчинення обвинуваченим цього злочину з корисливих мотивів, колегія суддів вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді конфіскації частки належного йому на праві власності майна.

762.З урахуванням того, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України був вчинений обвинуваченим шляхом зловживання спеціальним статусом з огляду на його службове становище, колегія суддів доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_16 додаткового обов`язкового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки.

763.Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

764.Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_57 від 01.11.2018 у справі №757/53391/18-к до ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 01.01.2019 (т. 3, а/с 130-131). Втім, 13.12.2018 ІНФОРМАЦІЯ_58 скасував вказану ухвалу та застосував до ОСОБА_16 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 23.12.2018 (т. 3, а/с 132-135).

765.22.12.2018 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_60 у справі №760/33174/18 до ОСОБА_16 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання у в нічний час доби (т. 3, а/с 144).

766.У зв`язку з цим на підставі ч. 7 ст. 72 КК України у строк покарання, яке буде призначене ОСОБА_16, слід зарахувати строк його утримання під цілодобовим домашнім арештом з 01.11.2018 до 22.12.2018 (п`ятдесят два дні) з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі.

3. Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_17 .

767.Визначаючи, яке покарання слід призначити обвинуваченому за скоєний ним злочин, колегія суддів враховує:

-вік обвинуваченого, який станом на день ухвалення вироку становить 41 рік (т. 1, а/с 175-176);

-відсутність обставин, які пом`якшують та/або обтяжують покарання обвинуваченому;

-відсутність судимості (т. 10, а/с 66);

-на момент вчинення злочину перебував на посаді слідчого ІНФОРМАЦІЯ_61 (т. 10, а/с 34) де характеризувався позитивно (т. 10, а/с 35);

-відомості про його звільнення з посади слідчого ІНФОРМАЦІЯ_19 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту ІНФОРМАЦІЯ_24 та абзаців 2 і 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_55 від 09.11.2016 № 1179 (т. 10, а/с 82-84);

-зі слів обвинуваченого він зараз працює слідчим ІНФОРМАЦІЯ_62 ;

-відсутність відомостей про перебування обвинуваченого на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога;

-відсутність відомостей, про наявність в обвинуваченого захворювань, які є несумісними із можливістю відбування покарання, зокрема, у виді позбавлення волі;

-відомості про сімейний стан - зі слів обвинуваченого він одружений та має неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_63, про перебування осіб на його утриманні не повідомляв.

768.Враховуючи викладене, та беручи до уваги суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, а також особливу цінність та важливість суспільних відносин, які були поставлені обвинуваченим під загрозу та яким була завдана шкода внаслідок їх вчинення, колегія суддів вважає, що його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. З огляду на це, суд дійшов висновку, що за вчинення обвинуваченим ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, йому слід призначити основне покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.

769.Крім того, враховуючи, що санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає конфіскацію майна як обов`язкове додаткове покарання, а також беручи до уваги вчинення обвинуваченим цього злочину з корисливих мотивів, колегія суддів вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді конфіскації частки належного йому на праві власності майна.

770.З урахуванням того, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України був вчинений обвинуваченим шляхом зловживання спеціальним статусом з огляду на його службове становище, колегія суддів доходить висновку про необхідність призначення ОСОБА_17 додаткового обов`язкового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки.

771.Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

772.Під час досудового розслідування ОСОБА_17 22.10.2018 був затриманий, проте ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_57 від 24.10.2018 у справі №757/52137/18-к щодо нього було застосовано запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту і він був звільнений з-під варти в залі суду (т. 2, а/с 204-208, т. 3, а/с 68-73). Втім, 12.11.2018 ІНФОРМАЦІЯ_58 скасував вказану ухвалу та застосував до ОСОБА_17 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 528 600 гривень (т. 3, а/с 81).

773.14.11.2018, після внесення застави ОСОБА_17 звільнено з-під варти (т. 3, а/с 84).

774.У зв`язку з цим на підставі ч. 7 ст. 72 КК України (у редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017) у строк покарання, яке буде призначене ОСОБА_17, слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 22.10.2018 до 24.10.2018 (три дні) та з 12.11.2018 до 14.11.2018 (три дні) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

XI.Вирішення інших питань

1.Рішення щодо арештованого майна

775.Відповідно до ч. 3 ст. 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання щодо арештованого майна.

776.З метою забезпечення покарання у виді конфіскації майна у кримінальному провадженні №42018110350000166 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_64 від 22.01.2019 (справа № 760/185/19, провадження №1-кс/760/977/19) (т. 2, а/с 232-234) на майно, вилучене в обвинуваченого ОСОБА_17 в ході обшуку, було накладено арешт, а саме на:

- грошові кошти у сумі 100 (сто) доларів США, серія № КВ11953522А;

- грошові кошти в сумі 1300 (одна тисяча триста) гривень, номіналом, серіями та номерами: 5 банкнот номіналом по 200 гривень, серії та номер: ПБ2024281, ПИ3395625, УЛ2219053, КЙ6247991, ЄЖ5057559; 1 банкнота номіналом 100 гривень серія та номер КЗ0095938; 3 банкноти номіналом по 50 гривень, серії та номер: КЯ39554416, СД3044437, СТ593280; 2 банкноти номіналом по 20 гривень, серії на номери: ТК1544311, ТГ3749206; 1 банкнота номіналом 10 гривень серія та номер ЦЖ7603922.

777.Враховуючи, що судом вирішено застосувати до обвинуваченого ОСОБА_17 покарання у виді конфіскації частки належного йому майна, застосований арешт слід залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

778.Цією ж хвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_64 від 22.01.2019 (справа № 760/185/19, провадження №1-кс/760/977/19) з метою збереження речових доказів був накладений арешт на інше вилучене в ОСОБА_17 в ході обшуку майно, а саме на:

- службове посвідчення НОМЕР_19, видане 18.01.2017;

-мобільний телефон марки «iPhone 6» IMEI НОМЕР_7 (пароль НОМЕР_8 ) із сім-картою мобільного оператора « ІНФОРМАЦІЯ_65 » із номером НОМЕР_9 .

779.Враховуючи, що мобільний телефон марки «iPhone 6» IMEI НОМЕР_7 належить обвинуваченому і підлягатиме конфіскації, а службове посвідчення необхідно залишити у матеріалах справи, суд вважає, що в цій частині ухвала про арешт також не підлягає скасуванню.

780.Також з метою забезпечення покарання у виді конфіскації майна у кримінальному провадженні №42018110350000166 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_64 від 09.01.2019 (справа № 760/186/19, провадження №1-кс/760/978/19) (т. 3, а/с 12) накладено арешт на вилучені під час затримання 22.10.2018 ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 310 гривень.

781.Враховуючи, що судом вирішено застосувати до обвинуваченого ОСОБА_15 покарання у виді конфіскації частки належного їм майна, застосований з метою забезпечення такого виду покарання арешт слід залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

782.З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні №42018110350000166 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_64 від 03.01.2019 (справа № 760/34145/18) (т. 4, а/с 63-68) накладено арешт на майно вилучене в ході огляду місця події, проведеного 22.10.2018 на сходах підземного переходу, що ведуть до станції метрополітену «Нивки», а саме на предмети схожі на грошові кошти, у розмірі 49500 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США, номіналом банкнот по 100 (сто) доларів США, з такими серіями та номерами: 20 (двадцять) купюр з різними серіями та номерами: АВ62134001F, CH20004337A, КН21418809А, КВ10121703С, KB59443472R, HB75927386F, KL00530276E, KL00530274E, СВ34273562В, В92556893Е, НВ20039874Е, КС97936904А, AB37074356F, НК08518030В, AB81631311U, HG85041760A, НЕ13990034С, HG88196501А, FB69725313C, АВ15730700І та 475 (чотириста сімдесят п`ять) купюр з однаковими серіями та номерами: АВ14806464А, поміщені до поліетиленового пакету типу «канцелярський файл» рожевого кольору та поліетиленового пакету білого кольору з написом «МегаМаркет», а також на майно, яке належить ОСОБА_15, а саме:

- сумку квадратної форми чорного кольору з написом «OSTIN»;

-предмет, схожий на пістолет - пристрій для відстрілу гумових набоїв з позначкою на затворі «НОМЕР_14» та позначкою на корпусі «НОМЕР_15», споряджений магазином з 8 (вісьмома) набоями з позначкою на магазині «4195-2»;

-чотири набої із таким маркуванням «НОМЕР_16. (далі нерозбірливо)», «НОМЕР_17.»;

-грошові кошти у розмірі 100 (сто) доларів США, серія № КК 32986824С;

-посвідчення ГУНП у м. Києві на ім`я ОСОБА_15 № НОМЕР_18, видане 18.03.2017, дійсне до 18.03.2021;

-банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_66 » № НОМЕР_10 ;

-банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_66 » № НОМЕР_11 .

783.Суд, проаналізувавши вказану ухвалу, доходить висновку, що вона підлягає скасуванню в частині накладення арешту на заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США, номіналом банкнот по 100 (сто) доларів США, з такими серіями та номерами: АВ62134001F, CH20004337A, КН21418809А, КВ10121703С, KB59443472R, HB75927386F, KL00530276E, KL00530274E, СВ34273562В, В92556893Е, НВ20039874Е, КС97936904А, AB37074356F, НК08518030В, AB81631311U, HG85041760A, НЕ13990034С, HG88196501А, FB69725313C, АВ15730700І, оскільки вони підлягають поверненню власнику - ГУ СБУ в м. Києві та Київській області, та на предмети схожі на грошові кошти, у розмірі 47500 (сорок сім тисяч п`ятсот) доларів США, номіналом банкнот по 100 (сто) доларів США, з однаковими серіями та номерами: АВ14806464А, оскільки вони є імітаційними засобами, відтак не мають ніякої цінності і не можуть бути використані, а тому на підставі п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягають знищенню. Також підлягає скасуванню арешт накладений на дві банківські картки « ІНФОРМАЦІЯ_66 » та сумку чорного кольору з написом «OSTIN», оскільки таке майно не має доказового значення для цього кримінального провадження, його збереження в матеріалах справи є недоцільним, відтак підлягає поверненню власнику - ОСОБА_15 .

784.Однак, не підлягає скасуванню арешт накладений на грошові кошти у розмірі 100 (сто) доларів США, серія № КК 32986824С, оскільки вони належить обвинуваченому ОСОБА_15, отже підлягають конфіскації, та на службове посвідчення, оскільки його необхідно залишити у матеріалах справи.

785.В іншій частині ухвала скасуванню також не підлягає, оскільки речові докази, такі як предмет, схожий на пістолет та чотири набої є частиною кримінального провадження №42018110350000166 та при виділенні матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не долучались до кримінального провадження №52019000000000217 (т. 2, а/с 186-196),

2.Рішення щодо долі документів та речових доказів

786.При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю документів та речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи.

787.Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, колегія суддів вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження.

788.Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-службове посвідчення НОМЕР_19, видане 18.01.2017 - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-сім-картку мобільного оператора « ІНФОРМАЦІЯ_65 » із номером НОМЕР_9 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- сумка квадратної форми чорного кольору з написом «OSTIN» - повернути власнику ОСОБА_15 ;

-посвідчення ГУНП у м. Києві на ім`я ОСОБА_15 № НОМЕР_18, видане 18.03.2017, дійсне до 18.03.2021 - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-дві банківські картки « ІНФОРМАЦІЯ_66 » № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 - повернути власнику ОСОБА_15 ;

-мобільний телефон марки «iPhone 6» IMEI НОМЕР_7 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

- грошові кошти у сумі 100 (сто) доларів США, серія № КВ11953522А - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

- грошові кошти в сумі 1300 (одна тисяча триста) гривень, номіналом, серіями та номерами: 5 банкнот номіналом по 200 гривень, серії та номер: ПБ2024281, ПИ3395625, УЛ2219053, КЙ6247991, ЄЖ5057559; 1 банкнота номіналом 100 гривень серія та номер КЗ0095938; 3 банкноти номіналом по 50 гривень, серії та номер: КЯ39554416, СД3044437, СТ593280; 2 банкноти номіналом по 20 гривень, серії на номери: ТК1544311, ТГ3749206; 1 банкнота номіналом 10 гривень серія та номер ЦЖ7603922 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

-грошові кошти у сумі 310 гривень - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

-грошові кошти у розмірі 100 (сто) доларів США, серія № КК 32986824С - - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

- заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США, номіналом банкнот по 100 (сто) доларів США, з такими серіями та номерами: АВ62134001F, CH20004337A, КН21418809А, КВ10121703С, KB59443472R, HB75927386F, KL00530276E, KL00530274E, СВ34273562В, В92556893Е, НВ20039874Е, КС97936904А, AB37074356F, НК08518030В, AB81631311U, HG85041760A, НЕ13990034С, HG88196501А, FB69725313C, АВ15730700І, вилучені в ході огляду місця події, проведеного 22.10.2018 на сходах підземного переходу, що ведуть до станції метрополітену «Нивки» - повернути власнику ГУ СБУ в м. Києві та Київській області;

- предмети схожі на грошові кошти, у розмірі 47500 (сорок сім тисяч п`ятсот) доларів США, номіналом банкнот по 100 (сто) доларів США, з однаковими серіями та номерами: АВ14806464А, вилучені в ході огляду місця події, проведеного 22.10.2018 на сходах підземного переходу, що ведуть до станції метрополітену «Нивки» - знищити.

3.Рішення щодо розподілу процесуальних витрат

789.Відповідно до положень ст. 124 та ст. 368 КПК України, при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження суд повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

790.Враховуючи ухвалення обвинувального вироку, у відповідності до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вирішує стягнути з обвинувачених у рівних частинах витрати на залучення експерта, а саме 47 100 (сорок сім тисяч сто) гривень для проведення судово-лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи за результатами якої складено висновок експерта від 07.11.2019 №70/1 (т. 7, а/с 194, 195-218).

4.Рішення щодо запобіжного заходу

791.За змістом статей 369, 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення, в т.ч. запобіжних заходів до набрання вироком законної сили, та мотиви його ухвалення.

4.1. Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_15 .

792.Під час досудового розслідування ухвалою Київського апеляційного суду від 12.11.2018 у справі №11-сс/824/1200/2018 до ОСОБА_15 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 528 600 гривень (т. 3 а/с 41). За наслідком внесення застави, 16.11.2018 ОСОБА_15 звільнено з-під варти, у зв`язку з чим останній залишився під дією запобіжного заходу у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 3, а/с 44).

793.Під час судових дебатів прокурор просив до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_15 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

794.Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_15 запобіжного заходу, суд враховує, що останній визнається винуватим у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, відтак усвідомлюючи невідворотність призначеного покарання, обвинувачений може вчиняти дії, пов`язані із уникненням кримінальної відповідальності, що зумовлює потребу у належному реагуванні. Разом з тим, беручи до уваги належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом судового провадження, наявність постійного місця проживання, роботи та соціальних зв`язків, суд доходить висновку про необхідність на строк до набрання вироком законної сили залишити чинним запобіжний захід у виді застави в раніше визначеному розмірі 528 600 гривень, та покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися без дозволу суду за межі Рівненської області та здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

2. Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_17 .

795.Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_39 від 12.11.2018 у справі №11-сс/824/1201/2018 до ОСОБА_17 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 528 600 гривень (т. 3 а/с 81). 14.11.2018, після внесення застави ОСОБА_17 звільнено з-під варти, у зв`язку з чим останній залишився під дією запобіжного заходу у виді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (т. 3, а/с 84).

796.Під час судових дебатів прокурор просив до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_17 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

797.Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_17 запобіжного заходу, суд враховує, що цим вироком останній визнається винуватим у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, відтак усвідомлюючи невідворотність призначеного покарання, обвинувачений може вчиняти дії, пов`язані із уникненням кримінальної відповідальності, що зумовлює потребу у належному реагуванні. Разом з тим, беручи до уваги належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом судового провадження, наявність постійного місця проживання, роботи та соціальних зв`язків, суд доходить висновку про необхідність на строк до набрання вироком законної сили залишити чинним запобіжний захід у виді застави в раніше визначеному розмірі 528 600 гривень, та покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися без дозволу суду за межі м.Києва та Київської області та здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

3. Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_16 .

798.Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2018 у справі №757/53391/18-к до ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 01.01.2019 (т. 3, а/с 130-131). Втім, 13.12.2018 ІНФОРМАЦІЯ_58 скасував вказану ухвалу та застосував до ОСОБА_16 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 23.12.2018 (т. 3 а/с 132-135).

799.22.12.2018 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_60 у справі №760/33174/18 до ОСОБА_16 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання у нічний час доби строком до 22.01.2019 (т. 3, а/с 144).

800.Востаннє строк дії застосованого до ОСОБА_16 запобіжного заходу був продовжений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_60 від 21.01.2019 у справі №760/1655/19 до 21.03.2019 (т. 3, а/с 154). Відтак, судом встановлено, що на час ухвалення вироку щодо ОСОБА_16 не застосовано жодного із видів запобіжних заходів та не покладено процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

801.Під час судових дебатів прокурор просив до набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_16 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

802.Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_16 запобіжного заходу, суд враховує, що цим вироком останній визнається винуватим у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, відтак усвідомлюючи невідворотність призначеного покарання, обвинувачений може вчиняти дії, пов`язані із уникненням кримінальної відповідальності, що зумовлює потребу у належному реагуванні. Суд також враховує процесуальну поведінку обвинуваченого протягом судового провадження, наявність постійного місця проживання, роботи та міцність соціальних зв`язків, однак вважає, що з огляду на тяжкість та характер злочину, а також роль обвинуваченого у його вчиненні, відсутність діючих процесуальних обмежень створює умови для реалізації ним ризику переховування, а тому на строк до набрання вироком законної сили необхідно застосувати до ОСОБА_16 запобіжний захід, який стримуватиме його від вчинення позапроцесуальних дій та в достатній мірі гарантуватиме дотримання ним обов`язків. На думку суду, застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є достатнім забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні.

803.Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, має визначатися у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

804.Отже, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, та покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися без дозволу суду за межі міста Києва та здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

6.Спеціальна конфіскація не застосовується.

7.Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

8.Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 100, 124, 170-174, 368, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією частки належного йому на праві власності майна.

2.На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, призначеного ОСОБА_15, зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 22.10.2018 до 24.10.2018 (три дні) та з 12.11.2018 до 16.11.2018 (п`ять днів) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

3. ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією частки належного йому на праві власності майна.

4.На підставі ч. 7 ст. 72 КК України у строк покарання, призначеного ОСОБА_16, зарахувати строк його утримання під цілодобовим домашнім арештом з 01.11.2018 до 22.12.2018 (п`ятдесят два дні) з розрахунку три дні домашнього арешту за один день позбавлення волі.

5. ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 (три) роки та з конфіскацією частки належного йому на праві власності майна.

6.На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання, призначеного ОСОБА_17, зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 22.10.2018 до 24.10.2018 (три дні) та з 12.11.2018 до 14.11.2018 (три дні) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

7.Строк відбування покарання у виді позбавлення волі рахувати із дня фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

8.Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі.

9.Застосований до ОСОБА_15 запобіжний захід у виді застави у розмірі 528 600 гривень залишити в силі до набрання вироком законної сили. Покласти на ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили обов`язки не відлучатися без дозволу суду за межі Рівненської області, здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

9.1. Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_15 обов`язків покласти на прокурорів з групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

9.2. Після набрання вироку законної сили заставу в розмірі 528 600 гривень повернути заставодавцю.

10. Застосований до ОСОБА_17 запобіжний захід у виді застави у розмірі 528 600 гривень залишити в силі до набрання вироком законної сили. Покласти на ОСОБА_17 до набрання вироком законної сили обов`язки не відлучатися без дозволу суду за межі м.Києва та Київської області, здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

10.1. Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_17 обов`язків покласти на прокурорів з групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

10.2. Після набрання вироку законної сили заставу в розмірі 528 600 гривень повернути заставодавцю.

11. Застосувати до ОСОБА_16 запобіжний захід у виді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, до набрання вироком законної сили. Також до набрання вироком законної сили покласти на ОСОБА_16 обов`язки не відлучатися без дозволу суду за межі міста Києва та здати уповноваженому органу державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

11.1. Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_67 за реквізитами: код ЄДРПОУ - НОМЕР_12, номер рахунку за стандартом IBAN - НОМЕР_13 .

11.2. Роз`яснити обвинуваченому, що він не пізніше п`яти днів з дня ухвалення вироку зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, суду. З моменту ухвалення вироку, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

11.3. Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

11.4. Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_16 обов`язків покласти на прокурорів з групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

12. Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 47 100 (сорок сім тисяч сто) гривень, тобто по 15 700 (п`ятнадцять тисяч сімсот) гривень з кожного.

13. Залишити в силі арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.01.2019 (справа № 760/185/19, провадження №1-кс/760/977/19) на майно обвинуваченого ОСОБА_17, а саме:

- грошові кошти у сумі 100 (сто) доларів США, серія № КВ11953522А;

- грошові кошти в сумі 1300 (одна тисяча триста) гривень, номіналом, серіями та номерами: 5 банкнот номіналом по 200 гривень, серії та номер: ПБ2024281, ПИ3395625, УЛ2219053, КЙ6247991, ЄЖ5057559; 1 банкнота номіналом 100 гривень серія та номер КЗ0095938; 3 банкноти номіналом по 50 гривень, серії та номер: КЯ39554416, СД3044437, СТ593280; 2 банкноти номіналом по 20 гривень, серії на номери: ТК1544311, ТГ3749206; 1 банкнота номіналом 10 гривень серія та номер ЦЖ7603922;

- службове посвідчення НОМЕР_19, видане 18.01.2017;

- мобільний телефон марки «iPhone 6» IMEI НОМЕР_7 (пароль НОМЕР_8 ) із сім-картою мобільного оператора « ІНФОРМАЦІЯ_65 » із номером НОМЕР_9 .

14. Залишити в силі арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.01.2019 (справа № 760/186/19, провадження №1-кс/760/978/19) на майно обвинуваченого ОСОБА_15, а саме: грошові кошти в сумі 310 гривень.

15. Частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 03.01.2019 (№ 760/34145/18) на майно вилучене в ході огляду місця події, проведеного 22.10.2018 на сходах підземного переходу, що ведуть до станції метрополітену «Нивки», а саме на предмети схожі на грошові кошти, у розмірі 49500 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот) доларів США, номіналом банкнот по 100 (сто) доларів США, з такими серіями та номерами: 20 (двадцять) купюр з різними серіями та номерами: АВ62134001F, CH20004337A, КН21418809А, КВ10121703С, KB59443472R, HB75927386F, KL00530276E, KL00530274E, СВ34273562В, В92556893Е, НВ20039874Е, КС97936904А, AB37074356F, НК08518030В, AB81631311U, HG85041760A, НЕ13990034С, HG88196501А, FB69725313C, АВ15730700І та 475 (чотириста сімдесят п`ять) купюр з однаковими серіями та номерами: АВ14806464А, поміщені до поліетиленового пакету типу «канцелярський файл» рожевого кольору та поліетиленового пакету білого кольору з написом «МегаМаркет», а також на майно, яке належить ОСОБА_15, а саме:

- сумку квадратної форми чорного кольору з написом «OSTIN»;

- банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_66 » № НОМЕР_10 ;

- банківську картку « ІНФОРМАЦІЯ_66 » № НОМЕР_11 .

В частині іншого майна арешт - залишити в силі.

16. Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- службове посвідчення НОМЕР_19, видане 18.01.2017 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- сім-картку мобільного оператора « ІНФОРМАЦІЯ_65 » із номером НОМЕР_9 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- сумку квадратної форми чорного кольору з написом «OSTIN» - повернути власнику ОСОБА_15 ;

- посвідчення ГУНП у м. Києві на ім`я ОСОБА_15 № НОМЕР_18, видане 18.03.2017, дійсне до 18.03.2021 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- дві банківські картки « ІНФОРМАЦІЯ_66 » № НОМЕР_10 та № НОМЕР_11 - повернути власнику ОСОБА_15 ;

- мобільний телефон марки «iPhone 6» IMEI НОМЕР_7 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

- грошові кошти у сумі 100 (сто) доларів США, серія № КВ11953522А - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

- грошові кошти в сумі 1300 (одна тисяча триста) гривень, номіналом, серіями та номерами: 5 банкнот номіналом по 200 гривень, серії та номер: ПБ2024281, ПИ3395625, УЛ2219053, КЙ6247991, ЄЖ5057559; 1 банкнота номіналом 100 гривень серія та номер КЗ0095938; 3 банкноти номіналом по 50 гривень, серії та номер: КЯ39554416, СД3044437, СТ593280; 2 банкноти номіналом по 20 гривень, серії на номери: ТК1544311, ТГ3749206; 1 банкнота номіналом 10 гривень серія та номер ЦЖ7603922 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

- грошові кошти у сумі 310 гривень - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

- грошові кошти у розмірі 100 (сто) доларів США, серія № КК 32986824С - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна;

- заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США, номіналом банкнот по 100 (сто) доларів США, з такими серіями та номерами: АВ62134001F, CH20004337A, КН21418809А, КВ10121703С, KB59443472R, HB75927386F, KL00530276E, KL00530274E, СВ34273562В, В92556893Е, НВ20039874Е, КС97936904А, AB37074356F, НК08518030В, AB81631311U, HG85041760A, НЕ13990034С, HG88196501А, FB69725313C, АВ15730700І, вилучені в ході огляду місця події, проведеного 22.10.2018 на сходах підземного переходу, що ведуть до станції метрополітену «Нивки» - повернути власнику ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

- предмети схожі на грошові кошти, у розмірі 47500 (сорок сім тисяч п`ятсот) доларів США, номіналом банкнот по 100 (сто) доларів США, з однаковими серіями та номерами: АВ14806464А, вилучені в ході огляду місця події, проведеного 22.10.2018 на сходах підземного переходу, що ведуть до станції метрополітену «Нивки» - знищити.

17. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

18. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.

19. Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

20. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

21. Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження.

22. Роз`яснити обвинуваченим право подати клопотання про помилування, а також заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

[1] Постанова ККС ВС від 15 квітня 2021 року у справі № 751/2824/20 (провадження № 51-5910км20) - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/96377379 та Постанова ККС ВС від 23 лютого 2021 року у справі № 742/642/18 (провадження № 51-5459км19) - ІНФОРМАЦІЯ_68 ;

[2] Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хабарництво» №5 від 26.04.2002, постанова ВСУ від 08.10.2015 у справі №5-109кс15;

[3] Постанова ККС ВС від 23листопада 2023 року у справі №

592/3595/17 (провадження № 51-1898 км 23) - ІНФОРМАЦІЯ_69 ;

[4] Постанова ККС ВС від 23 квітня 2024 року у справі №726/776/17 провадження №51-8212км18 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/118689047;

[5] Постанова ККС ВС від 15 жовтня 2024 року у справі № 404/8115/20 (провадження №51-3116км24 ) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/122333177 ;

[6] Постанова ККС ВС від 05 грудня 2023 року у справі № 520/15653/16-к (провадження № 51-6175км18) - ІНФОРМАЦІЯ_70 ;

[7] Постанова ККС ВС від 29 вересня .2020 року у справі № 601/1143/16 (провадження № 51-2996 км 19) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/92335214;

[8] Рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011 у справі № 12-рп/2011 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-11#Text;

[9] Постанова ККС ВС від 14.02.2019 року у справі № 487/8165/15-к ( провадження № 51-6504км18) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/79957340, Постанова ККС ВС від 11.03.2020 р. у справі № 149/745/14 (Провадження № 51-4269км19) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/88265263;

[10] Рішення ЄСПЛ - «Ramanauskas v. Lithuania», (Application no. 74420/01), §49, §51, §53, §55, 5 February 2008 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-84935;

[11] Рішення ЄСПЛ - «Bannikova v. Russia» (Application no. 18757/06), §35, §40, 4 November 2010 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-101589; Vanyan v. Russia, (Application no. 53203/99), §49, 15 December 2005, http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-71673; Khudobin v. Russia, (Application no. 59696/00), §134, 15 December 2005 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-77692;

[12] Постанова ОП ККС ВС від 17 лютого 2025 року у справі №369/16172/20 провадження №51-7739 кмо 23 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/125435251;

[13] Постанова ККС ВС від 30 березня 2023 року у справі № 461/2092/19 (провадження №51-2915км22) - ІНФОРМАЦІЯ_71 ;

[13] Ухвала ККС ВС від 15 лютого 2021 року у справі № 344/2995/15-к (провадження № 51-8361км18) - ІНФОРМАЦІЯ_72 ;

[14] Рішення ЄСПЛ - Maslova and Nalbandov v. Russia, no. 839/02, 24 January 2008 https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-84670%22]};

[15] Рішення ЄСПЛ - «R.B. v. Estonia», no.22597/16, June 2021 https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22002-13310%22]};

[16] Рішення ЄСПЛ - «CASE OF SCOPPOLA v. ITALY (Application no. 126/05) 22 May 2012 https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-111044%22]};

[17] Постанова ІНФОРМАЦІЯ_33 від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 (провадження № 13-3кс22) - ІНФОРМАЦІЯ_73 ;

[18] Постанова ККС ВС від 23 листопада 2021 року у справі №332/1189/18 (Провадження № 51-3979 км 21) ІНФОРМАЦІЯ_74 ;

[19] Постанова ККС ВС від 24 березня 2021 року у справі № 520/2989/16-к (провадження № 51-2708км20) - ІНФОРМАЦІЯ_75 ;

[20] Постанова ККС ВС від 08 лютого 2023 року у справі №135/1003/19 (провадження № 51-3167км22) ІНФОРМАЦІЯ_76 ;

[21] Постанова ККС ВС від 21 лютого 2022 року у справі №991/492/19 (провадження № 51-491кмп21) ІНФОРМАЦІЯ_77 ;

[22] Постанова ККС ВС від 10 квітня 2025 року у справі № 712/6011/21 (провадження № 51-1636км24) - ІНФОРМАЦІЯ_78 ;

[23] Постанова ККС ВС від 02 травня 2023 року у справі № 750/5546/21 (провадження № 51-3908км22) - ІНФОРМАЦІЯ_79 ;

[24] Постанова ККС ВС від 02 лютого 2023 року у справі №991/10566/20 (провадження № 51-4240км22) - ІНФОРМАЦІЯ_80 ;

[25] Постанова ККС ВС від 05 серпня 2020 року у справі №700/361/17 (провадження № 51-1840км20) - ІНФОРМАЦІЯ_81 ;

[26] Постанова ККС ВС від 06 червня 2024 року у справі № 489/2769/22 (провадження № 51-289 км 24) - ІНФОРМАЦІЯ_82 ;

[27] Постанова ККС ВС від 23 квітня 2024 року у справі №726/776/17 (провадження №51-8212км18) - ІНФОРМАЦІЯ_83 ;

[28] Постанова ККС ВС від 05 серпня 2020 року у справі № 700/361/17 (провадження № 51-1840км20) - ІНФОРМАЦІЯ_81 та Постанова ККС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 738/689/19 (провадження № 51-1621км20) - ІНФОРМАЦІЯ_84 ;

[29] Постанова ККС ВС від 20 жовтня 2022 року у справі № 565/1354/19 (провадження № 51-443км20) - ІНФОРМАЦІЯ_85 ;

[30] Постанова ККС ВС у постанові від 11 жовтня 2021 року у справі № 554/5163/17, (провадження № 51-1909 км 21) - https://reyestr.court.gov.ua/Review/100359503

[31] Постанова ККС ВС від 20 травня 2020 року у справі №585/1899/17 (провадження № 51-4099км19) - ІНФОРМАЦІЯ_86 та Постанова ККС ВС від 07 жовтня 2020 року у справі № 725/1199/19 (провадження № 51-5720км19) - ІНФОРМАЦІЯ_87 ;

[32] Постанова ККС ВС від 22 жовтня 2021 року у справі № 487/5684/19 (провадження № 51-1569 км 21) - ІНФОРМАЦІЯ_88 та Постанова ККС ВС у справі № 712/2374/18 (провадження № 51-2166км21) ІНФОРМАЦІЯ_89 ;

[33] Постанова ККС ВС від 23 вересня 2022 року у справі № 552/3066/17 (провадження № 51 - 151 км 22) https://reyestr.court.gov.ua/Review/127358258

[34] Постанова ККС ВС від 22 травня 2024 року у справі № 337/4505/20 (провадження № 51-885км24) - ІНФОРМАЦІЯ_90

[35] Рішення ЄСПЛ - « ОСОБА_130 », (Application no. 19997/02), § 30, 15 February 2007 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-79497; «Moreira Ferreira v. Portugal (№ 2)», (Application no. 19867/12), § 84, 11 July 2017 - http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-175646; «S.C. IMH Suceava S.R.L. v. Romania», ( АДРЕСА_13, 29 October 2013 - http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-128064; «Ruiz Torija v. Spain», (Application no. 303-A), § 29, 09 December 1994 - http://hudoc.echr.coe.int/fre?i=001-57909; «Серявін та інші проти України», (Заява № 4909/04), § 58, 10 лютого 2010 року - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_672#Text;