- Presiding judge (HACC AC): Panaid I.V.
Справа № 991/13193/24
Провадження №11-сс/991/403/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4,
прокурора - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.01.2025 про арешт майна у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15.07.2019 за ч. 3 ст.15, ч. 5 ст.191 КК України, ч. 5 ст.191 КК України
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.01.2025 частково задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 року та накладено арешт на 1250 земельних ділянок Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, які знаходяться в користуванні ТОВ «Агрофірма «Довіра 2008», шляхом встановлення заборони відчуження, користування, розпорядження та передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ( без реалізації) на підставах, в порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
Арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
Приймаючи дане рішення слідчий суддя з огляду на обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, взявши до уваги, що 1250 земельних ділянок є предметом вчинення даного злочину і можуть бути використані як доказ, серед яких 198 земельних ділянок можуть підлягати спеціальній конфіскації, врахувавши існування ризику їх відчуження, дійшов висновку про необхідність застосувати арешт майна із забороною користування, відчуження та розпорядження ним. Окрім цього, слідчим суддею з урахуванням індивідуальних ознак, властивостей майна, з метою збереження його економічної вартості прийнято рішення про передачу 1250 земельних ділянок Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління (без реалізації).
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням через істотне порушення вимог кримінального-процесуального закону представник власників майна подав апеляційні скарги, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 09.01.2025; оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на земельні ділянки, належні на праві власності їх довірителям.
Щодо строку на апеляційне оскарження, зазначає, що його довірителі не були присутні 09.01.2025 під час розгляду клопотання про арешт належних їм земельних ділянок, а копії оскаржуваних ухвал наразі ними від суду не отримано. Разом з цим, копія оскаржуваної ухвали отримана власниками 02.04.2025 на підставі письмової заяви третьої особи ОСОБА_37 ( одного із власників арештованих земельних ділянок у даній справі) на розкриття адвокатської таємниці та втрату статусу адвокатської таємниці інформації та документів ( в порядку ч. 2 ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») на ім`я адвоката ОСОБА_6, який також є представником власників майна в даному судовому процесі. Відтак, зазначає, що звернення з апеляційними скаргами здійснено невідкладно після фактичного ознайомлення апелянтів з оскаржуваним рішенням в межах розумного строку, а причини пропуску просить визнати поважними.
З посиланням на рішення Господарського суду Сумської області від 22.03.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та постанову ВС від 05.08.2019, вважає, що слідчий суддя безпідставно дійшов висновку, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «АФ «Надія» набули землі (предмет розслідуваного кримінального правопорушення) у постійне користування у спосіб, який передбачало законодавство в той час. Вважає необґрунтованим рішення слідчого судді в частині визначення належних його довірителям земельних ділянок речовим доказом. Зазначає, що єдиний ризик можливої втрати майна шляхом передачі права власності можна запобігти встановивши заборону відчужувати відповідні земельні ділянки, при цьому не забороняти користуватись та розпоряджатись ними. Вказує на неможливість застосування спеціальної конфіскації земельних ділянок, зазначених в апеляційних скаргах, оскільки їх власники є добросовісними набувачами. Заперечує можливість передачі даних земельних ділянок в управління АРМА, оскільки вартість кожної з них не перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 605 600 грн), а тому суперечить вимогам ч. 6 ст. 100 КПК України. Крім того, накладення арешту та подальша спеціальна конфіскація земельних ділянок його довірителей безпідставно, необґрунтовано позбавить їх права власності, набутого у законний спосіб, і призведе до втрати доходу від оренди відповідної земельної ділянки.
Представник власників майна, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання до суду не з`явився. Разом з цим, подав клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з його перебуванням у щорічній відпустці. Однак, жодних доказів на підтвердження цього суду не надав, з огляду на що колегія суддів вважає причини його неявки неповажними та такими, що не перешкоджають апеляційному розгляду відповідно до ст.405 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії (ч.1). Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки (ч.2).
Нормою ч. 3 ст. 115 КПК України визначено, що при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 359 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді, серед іншого, було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз.2 ч. 3 ст. 395 КПК України).
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала слідчого судді ВАКС від 09.01.2025 постановлена в закритому судовому засіданні без виклику власників арештованих земельних ділянок. Згідно поштової кореспонденції дану ухвало отримано: ОСОБА_7 18.03.2025 (т. 51, а.с. 96), ОСОБА_9 20.03.2025 (т.51, а.с. 74), ОСОБА_10 26.04.2025 (т.32, а.с.4), ОСОБА_11 31.03.2025 ( т. 23, а.с. 6 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_12 08.05.2025 (т.60, а.с. 7 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_13 29.03.2025 (т.21, а.с. 2 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_14 01.04.2025 (т.52, а.с. 71), ОСОБА_15 29.03.2025 (т.25, а.с. 6 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_16 30.03.2025 (т.30, а.с. 9 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_17 17.04.2025 (т. 52, а.с.202), ОСОБА_18 30.03.2025 (т.30, а.с. 1 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_19 09.05.2025 (т.46, а.с. 9 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_21 27.03.2025 (т. 52, а.с. 102), ОСОБА_22 13.05.2025 (т. 58, а.с. 1 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_23 15.04.2025 ( т.55, а.с. 8 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_24 18.04.2025 (т.53, а.с. 56), ОСОБА_25 06.05.2025 ( т.57, а.с. 11 за закінченням терміну зберігання), ОСОБА_26 02.05.2025 (т. 59, а.с.14), ОСОБА_27 01.04.2025 (т.52, а.с. 87), ОСОБА_28 18.03.2025 (т. 51, а.с. 103), ОСОБА_29 19.04.2025 (т.53. а.с. 51), ОСОБА_38 28.04.2025 (т.63, а.с.1), ОСОБА_39 19.03.2025 (т.51, а.с. 19), ОСОБА_40 18.03.2025 (т. 51, а.с. 87), ОСОБА_41 19.03.2025 (т. 51, а.с. 70), ОСОБА_42 18.03.2025 (т.51, а.с. 91), ОСОБА_43 28.04.2025 (т.32, а.с. 3), ОСОБА_44 01.04.2025 (т.52, а.с. 94). Відомостей щодо отримання судової кореспонденції ОСОБА_20 та ОСОБА_8 матеріали справи не містять.
При цьому, апеляційні скарги в інтересах вищевказаних осіб до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подані представником ОСОБА_6 в період з 05.06.2025 по 12.06.2025. Таким чином, беручи до уваги останню дату отриманої ухвали вищевказаними власниками, зокрема 13.05.2025 ОСОБА_22, останній день на подання апеляційної скарги в його інтересах був 19.05.2025 (враховуючи, що п`ятий день 18.05.2025 припадав на вихідний день), а тому колегія суддів відповідний строк вважає пропущеним. Пропущеним є також строк щодо решти 27 власників, які отримали оскаржувану ухвалу до 13.05.2025, відповідно строк на подання апеляційних скарг в їх інтересах сплив ще раніше. З огляду на зазначене, доводи представника ОСОБА_6 про неотримання його довірителями (окрім ОСОБА_20 та ОСОБА_8 ) ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.01.2025 як підстава для поновлення строку не відповідає дійсності.
Окрім того, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження від імені всіх вищезазначених власників, представник ОСОБА_6 посилається на заяву ОСОБА_37 від 02.04.2025 на розкриття адвокатської таємниці та втрату статусу адвокатської таємниці інформації та документів (в порядку ч. 2 ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність), за якою його довірителям стало відомо про прийняте судове рішення та отримано доступ до матеріалів даної справи. Відтак, якщо навіть брати до уваги саме цю дату як початкову для відліку строку на апеляційне оскарження ухвали від 09.01.2025, за логікою представника, то станом на 05.06.2025 п`ятиденний строк, визначений ст. 395 КПК України також сплив. А тому підстав для поновлення колегія суддів не вбачає.
Щодо строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали для представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_20 та ОСОБА_8, з огляду на відсутність поштової кореспонденції на підтвердження отримання ними оскаржуваного рішення від суду, колегія суддів вважає його не пропущеним, а тому підстави для вирішення питання про його поновлення відсутні, відповідні апеляційні скаргу підлягають судовому розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, детективами НАБУ розслідується кримінальне провадження №52019000000000585 від 15.07.2019 за ч. 3 ст.15, ч. 5 ст.191 КК України, ч. 5 ст.191 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що у період з 02.03.2017 по 09.08.2021 ОСОБА_45, ОСОБА_46 та ОСОБА_47, умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_48, організували заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 1250 земельними ділянками загальною площею 2 499,1387 гектарів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, що стало можливим внаслідок протиправного вилучення службовими особами ГУ ДГК в Сумській області землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Ринкова вартість земельних ділянок на момент безповоротного вибуття з державної власності становила 280 702 336 грн, чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК в Сумській області.
Крім того, за вищевказаних обставин ОСОБА_45, ОСОБА_46 та ОСОБА_47, умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_48, вчинили незакінчений замах на організацію заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 291 земельною ділянкою загальною площею 3244,4989 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент формування становила 195 702 295 гривні.
За версією сторони обвинувачення, заволодіння земельними ділянками стало можливим внаслідок протиправного вилучення службовими особами ГУ ДГК в Сумській області землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» та передачі її у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян України. Після реєстрації права власності за громадянами України на відповідні земельні ділянки, вони передавались в оренду ТОВ «АФ «Довіра 2008» або на підставі договорів купівлі-продажу продавалися на користь бенефіціарного власника ТОВ «АВІС УкрАгро» або його близьких родичів. Особи, на яких оформлювалось право власності, з ініціативи залучених до вчинення злочину осіб, заздалегідь підписували весь необхідний пакет документів для відведення земельної ділянки, її передачу в оренду ТОВ «АФ «Довіра 2008» або продаж, та не брали участь у процесі відведення землі. Обов`язковою умовою набуття у власність громадянами земельної ділянки було передача її у довгострокову оренду ТОВ «АФ «Довіра 2008». Таким чином, вказані заздалегідь підшукані особи позбавлені були права вибору самостійного розпорядження земельною ділянкою.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно положень ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону та дійшов вірних висновків про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначених стороною обвинувачення кримінальних правопорушень, яка дає підстави для вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Колегія суддів вважає неспроможними доводи представника власників майна про безпідставність висновків слідчого судді про набуття ДП «ДГ «Іскра» та ДП «АФ «Надія» права постійного користування землями, що становлять предмет кримінального правопорушення, у законний спосіб. Слідчим суддею досліджено та оцінено докази, якими підтверджується правомірність користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на території Пехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, яка за допомогою підставних осіб перейшла у фактичне користування ТОВ «АФ Довіра 2008», зокрема:
- державний акт на вічне користування землею колгоспами №545709;
- державні земельні книги реєстрації землі за 1950-1970 роки;
- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «Іскра» від 21.12.2011, згідно якого у простійному користуванні державного підприємства перебуває 3111,5749 га землі на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського району Сумської області;
- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «АФ Надія» від 06.12.2011, згідно якого у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3944,2297 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області;
- листи ГУ ДГК в Сумській області від 28.07.2016 та 05.04.2017, згідно з якими Головним управлінням відмовлено ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в дозволі на розробку проекту землеустрою на відведення землі площею 3520,1 га на території Перехрествської сільської ради з підстав того, що вона вже знаходиться в постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»;
- лист директора ТОВ «Спектор Агро+» ОСОБА_49 про включення земельних ділянок ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах;
- протокол огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_49 від 18.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_50 та ОСОБА_51 здійснюють умовний розподіл земель ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» на масиви, які в майбутньому будуть передаватися в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008» через використання механізму безоплатної приватизації;
- наказ ГУ ДГК в Сумській області від 09.08.2017 №432 про включення земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах. При цьому не маючи на меті фактичне їх проведення, а лише з метою унеможливити їх передачу стороннім особам у користування чи власність.
- протокол допиту свідка ОСОБА_52 від 24.09.2019 з додатками, який повідомив, що цікавився можливістю отримання землі на території Перехрестівської сільської ради, в ході чого дізнався про умову отримання ділянки - підписання наперед договору про її оренду на користь ТОВ «АФ «Довіра 2008»;
- протокол огляду реєстраційних справ від 18.04.2024, згідно з яким договори оренди деяких земельних ділянок з ТОВ «АФ «Довіра 2008» укладались раніше ніж здійснювалась первинна реєстрація права власності на земельну ділянку;
- протокол допиту свідка ОСОБА_53 (учасник АТО/ООС) від 23.02.2024, який повідомив, що весь процес відведення землі забезпечувало ТОВ «АФ «Довіра 2008», а власник зобов`язувався передати цьому товариству землю в оренду;
- висновки судових земельно-технічних експертиз, звіти ДНВП «Картографія» про накладення земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також інших матеріалів у своїй сукупності, долучених до клопотання про накладення арешту.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до наукового експертного висновку, право користування на землі площею 2377,4 га згідно чинного на момент набуття такого права законодавства УРСР закріплено за сільськогосподарською артіллю ім.Сталіна, яке згодом було перейменовано в колгосп «Іскра» (1959-1960 рр.), а саме Державним актом від 22.02.1953 №545709 із відображенням у ньому опису меж, плану земель, переданих у користування, з відповідними доповненнями до такого Державного акту, про що також зазначено в Державній книзі реєстрації землекористувань з 1956 по 1970 рр. В результаті складання Технічної документації із землеустрою по інвентаризації земель та складанню документів, що посвідчують право на земельні ділянки ДП ДГ «Іскра», було сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельні ділянки за ДП ДГ «Іскра» загальною площею 3097,9570 га. Пунктом 5 Постанови Верховної ради УРСР «Про порядок ведення в дію Земельного кодексу УРСР» від 18.12.1990 визначено, що громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку права власності на землю або землекористування. При цьому положення п. 6 постанови Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу» від 18.12.1990, п. 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу в частині втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа №1-17/2005) визнано неконституційними, з огляду на що доводи захисту про відсутність права користування землями у ДП ДГ «Іскра» колегія вважає необґрунтованими.
Щодо земель ДП ДГ «АФ Надія» то, як вбачається з наукового експертного висновку, у зв`язку з об`єднанням радгоспу ім. Леніна з колгоспом ім. Калініна згідно Звіту про розподіл земель по угіддям та землекористувачам по Сумській області, станом на 01.11.1957 року, площа радгоспу в межах Роменського району становила 5958 га, право постійного користування зареєстроване в Державній книзі реєстрації землекористувань Роменського району за 1956-1963 роки на підставі рішення Роменського райвиконкому від 15.11.1957. Згодом, за рахунок зміни складу земельних угідь площа землі радгоспу ім. Леніна змінювалась, востаннє, згідно матеріалів розукрупнення станом на 01.10.1984, площа землекористування радгоспу ім. Леніна склала 4904 га, з яких 4367 га сільськогосподарських угідь (у т.ч. 3916 га ріллі). Відтак, з огляду на положення п.6 постанови Верховної Ради УРСР «Про земельну реформу» від 18.12.1990 та п. 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу та рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 (справа №1-17/2005) радгосп ім. Леніна зберігав за собою право користування вищевказаними землями. Розпорядженням голови Роменської районної державної адміністрації №119 від 28.03.2001 передбачена перереєстрація ДП ДГ ім. Леніна Сумської сільськогосподарської дослідної станції на ДП ДГ «АФ Надія», що підтверджується Наказом УААН №16 від 21.02.2001. В результаті складання Технічної документації із землеустрою по інвентаризації земель та складанню документів, що посвідчують право на земельні ділянки ДП ДГ «АФ Надія», було сформовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельні ділянки за ДП ДГ «АФ Надія» загальною площею 3943,4910 га.
З огляду на зазначені обставини, ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на праві користування з 1950-х років за їх різних реорганізаційних форм шляхом об`єднання/роз`єднання належали на законних підставах відповідні землі Перехрестівської сільської ради, розміри яких також змінювались з огляду на реорганізаційні процеси. Окрім цього, ГУ Держгеокадастру в Сумській області листами від 28.07.2016 та від 05.04.2017, відмовляючи ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в дозволі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування для дослідних і навчальних цілей за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, пославшись на ч. 5 ст. 116 та ст. 141 Земельного кодексу України, підтвердило право постійного користування на них у вказаних державних підприємств, яке було чинним та не припиненим станом на період звернення.
З огляду на викладене, на переконання колегії, наявні матеріали провадження вказують як на правомірність землекористування ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», так і достатність підстав вважати, що співучасники інкримінованого злочину під керівництвом ОСОБА_54 вживали заходів для створення видимості відсутності законного користувача державних земель, що перебували в користуванні ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», у тому числі, приховували документи, які підтверджують і посвідчують право такого користування, перешкоджали належному в порядку визначеному Земельним кодексом України оформленню права землекористування державних підприємств землею, яка перебувала в їх законному користуванні і в цей же час підшукували осіб для оформлення права на землю на користь ТОВ «АФ «Довіра 2008» та вчиняли дії по забезпеченню такого оформлення відповідно розподіленим ролям.
Доводи ОСОБА_6 про накладення меж та вирішення питання щодо них в порядку цивільного/господарського судочинства колегія суддів відхиляє, адже вони не спростовують необхідності досягнення завдань кримінального провадження з огляду на те, що його предметом є безпідставне вибуття з державної власності масиву земель. Очевидних підстав вважати, що окремі земельні ділянки не належать до відповідного масиву матеріали справи не містять.
Щодо посилання представника ОСОБА_6 на рішення судів Господарського суду Сумської області від 22.03.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 та постанову ВС від 05.08.2019 на підтвердження відсутності права постійного користування землями - предметом кримінального правопорушення у ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1). Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2).
Положення ст. 90 КПК України містить виключний перелік випадків, коли рішення національного суду має преюдиціальне значення для суду в кримінальному провадженні, а саме якщо воно набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Рішення суду іншої юрисдикції не є доказом відповідно до положень кримінального процесуального законодавства і не має безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом. Завдання кримінального судочинства є відмінним від тих завдань, які вирішують національні суди в цивільній, господарській чи адміністративній юрисдикціях. Здійснюючи кримінальне судочинство, суди не вирішують спір, а розглядають пред`явлене особі обвинувачення і за допомогою доказів встановлюють чи винна конкретна особа у його вчиненні ( Постанова ВС від 13.04.2021, справа №554/10204/15-к)
Усі докази винуватості або невинуватості особи підлягають дослідженню в змагальному кримінальному процесі та оцінці судом за правилами ст. 94 КПК України. Відтак, зазначені представником судові рішення та зазначені в них обставини не є преюдиціальними у даному кримінальному провадженні та не являються вирішальними доказами під час встановлення наявності або відсутності права постійного користування землями Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області у ДП ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а тому не спростовують обґрунтованих висновків слідчого судді в цій частині.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення..
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя мотивував необхідність накладення арешту на 1250 земельних ділянок, до переліку яких входять земельні ділянки ОСОБА_20, ОСОБА_8 тим, що вони є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відтак відповідають ознакам речового доказу згідно ст. 98 КПК України, і можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім цього, існує ризик їх відчуження, з чим погоджується і колегія суддів.
Колегія суддів відхиляє доводи представника про необґрунтованість накладення арешту майна на відповідні земельні ділянки з огляду на те, що їх власники є добросовісними набувачами та не мають жодного відношення до кримінального правопорушення. Зокрема, згідно вимог ст. 170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи навіть якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача. Доводи представника ОСОБА_6 про розпорядження отриманими земельними ділянками їх власниками на власний розсуд не є переконливими, адже наявні матеріали провадження, зокрема протокол огляду НСРД від 23.10.2024 (т.8, а.с. 209-210) та протоколи допиту частини власників земельних ділянок (т.9, т.1, а.с. 329-346, т. 8, а.с. 114-127), вказують на те, що обов`язковою умовою отримання учасниками АТО земельних ділянок Перехрестівської сільської ради була подальша їх передача в оренду ТОВ «АФ «Довіра 2008», на виконання якої вони ще до відведення та отримання земельних ділянок підписували документи про зобов`язання такої передачі в майбутньому. Така обставина підтверджується також протоколом огляду НСРД від 23.10.2024, згідно якого представник ТОВ «АФ Довіра 2008», підозрюваний ОСОБА_55 в приватній розмові повідомляє, що особи - майбутні власники земельних ділянок заздалегідь підписують договір оренди земельної ділянки.
Крім того, згідно протоколу допиту директора ПП «Ромни-Проект» від 11.09.2024 та вищевказаних протоколів допиту частини власників земельних ділянок вбачається, що не учасники АТО визначали, яку земельну ділянку вони просять відвести та передати їм у власність, а саме ОСОБА_56 та ОСОБА_51, які за версією сторони обвинувачення діяли за вказівками та дорученнями ОСОБА_54, ОСОБА_57 і ОСОБА_58, надавали ОСОБА_59 професійно розроблені відомості щодо місця розташування майбутніх земельних ділянок. При цьому, власники майна не здійснювали жодних оплат за вчинені від їх імені дії. Дана обставина підтверджується долученими до клопотання висновками експерта СБУ (т. 1, а.с. 347-353), в яких відомості про розташування земельних ділянок (Перехрестівська с/р Роменського-ну, кадастровий номер) в клопотаннях про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, клопотаннях про затвердження розробленого проєкту землеустрою та в договорах оренди виконані не особами, від імені яких відповідні документи подавались та на яких в подальшому оформлялись земельні ділянки.
Доводи представника ОСОБА_6 про невідповідність власників майна вимогам до третьої особи, встановленим ч. 4 ст. 96-2 КК України є безпідставними, адже дана норма стосується випадків застосування спеціальної конфіскації, яка згідно оскаржуваного рішення слідчим суддею не використана як підстава арешту до земельних ділянок, належних ОСОБА_20 та ОСОБА_8 .
Отже, враховуючи обставини справи та завдання кримінального провадження таке втручання в право володіння майном на даній стадії розслідування є співрозмірним та виправданим, сприятиме досягненню мети щодо повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування, а також забезпеченню збереження відповідного майна. Окрім того, згідно наявного в матеріалах справи судового рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.03.2025 у справі №991/2154/25 скасовано арешт в частині заборони користування зазначеними в оскаржуваному рішенні земельними ділянками (крім масиву Н-23) до 05.11.2025 включно, що спростовує доводи представника власників майна про неспівмірність застосованих обтяжень встановленим ризикам.
Колегія суддів не вбачає підстав для оцінки доводів апеляційних скарг про передачу арештованих земельних ділянок в управління АРМА, оскільки згідно ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування може бути оскаржено ухвалу слідчого судді про арешт майна або відмову у його застосуванні. Питання здійснення заходів з управління арештованого майна не підлягає апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.
В апеляційних скаргах містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку слідчого судді щодо накладення арешту на земельні ділянки, серед іншого, ділянки ОСОБА_20, ОСОБА_8 з метою збереження речових доказів. Відтак, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання прокурора, які дають підстави вважати, що належні вищевказаним власникам земельні ділянки відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.98, 170 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 170, 173, 309, 401, 404, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66 залишити без задоволення. Апеляційні скарги з доданими до них матеріалами повернути особам, які їх подали.
Апеляційні скарги представника власників майна - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_20, ОСОБА_8 залишити без задоволення, ухвалу слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 09.01.2025 - без змін.
Ухвала в частині відмови в поновленні строку може бути оскаржена до Верховного Суду, в іншій частині оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3