- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
справа № 991/7187/24
провадження № 22-ц/991/8/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Боднара С.Б.
суддів Панаіда І.В., Чорненької Д.С.
за участю:
секретарів судового засідання Бикало В.В., Дубини Т.Ю., Шковири А.М.
представника відповідачів адвоката Лагоміни А.А.
представника позивача прокурора Макара О.І.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Лагоміни Артура Анатолійовича на рішення Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
УСТАНОВИЛА:
Рішенням Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року частково задоволено позовну заяву Держави Україна в особі прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, визнано необґрунтованим та стягнуто в дохід держави таке майно:
-квартиру АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065630980000), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 ;
-автомобіль марки та моделі AUDI А6, 2014 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3 ;
-автомобіль марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_2 .
Визнано необґрунтованими активами автомобіль марки та моделі CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., VIN-код: НОМЕР_3, та стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави його вартість - грошові кошти в сумі 1 389 606 (один мільйон триста вісімдесят дев`ять тисяч шістсот шість) гривень 80 копійок.
Відмовлено у визнанні необґрунтованими активами та стягненні в дохід держави квартири АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1898791163101), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 .
Не погодившись з указаним рішенням, адвокат Лагоміна А.А. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у якій просить скасувати рішення Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року в частині задоволених позовних вимог прокурора та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у їх задоволенні відмовити.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги представник зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
На його думку, при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не забезпечено процесуальних гарантій змагальності сторін та безпідставно взято за аксіому позицію прокурора щодо незаконності походження активів, які останній просив стягнути на користь держави, хоча відповідна позиція ґрунтується виключно на припущеннях та не містить належного обґрунтування.
Судом першої інстанції повністю проігноровано позицію адвоката щодо існування у відповідачів законних доходів від тривалої діяльності з перепродажу автомобілів (у період з 2007 по 2024 роки ними продано 30 автомобілів), який орієнтовно складав 116 500 доларів США. Не надано оцінки судом й доводам представника стосовно наявності у ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 41 000 доларів США від продажу у 2009-2011 роках належних йому квартири та автомобіля, що свідчить про неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи.
Крім того, у своїй позовній заяві прокурор просить суд визнати необґрунтованими активи, серед яких, автомобілі AUDI А6, 2014 р.в., вартістю 713 087,7 грн, CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., вартістю 1 535 881,2 грн та VW GOLF, 2020 р.в., вартістю 1 308 941,8 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 290 ЦПК України для визначення вартості таких активів, застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття.
Отже, для визначення вартості вказаних автомобілів прокурором мала б бути застосована їх вартість, відображена в договорах купівлі-продажу або мінімальна ринкова вартість. Однак, всупереч зазначеним приписам закону, прокурор у позовній заяві для відповідних розрахунків використав ціну автомобілів з рекламного інтернет майданчика ТОВ «Інтернет реклама РІА», а суд першої інстанції застосував зазначену ціну та не вдався до здійснення самостійних розрахунків активів, які б відповідали приписам ч. 3 ст. 290 ЦПК України.
Слід також зауважити, що судом першої інстанції безпідставно визнано доведеною обставину щодо вартості автомобіля CUPRA FORMENTOR, у зв`язку з «нібито» визнанням такої стороною відповідачів, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Застосування судом вартості автомобіля CUPRA FORMENTOR, у розмірі зазначеному відповідачами у відзиві та інших процесуальних документах, свідчить про те, що суд погодився із процесуальною позицією відповідачів в частині наданої ними вартості купівлі-продажу 30 транспортних засобів.
У той же час при прийнятті оскаржуваного рішення Вищий антикорупційний суд не мотивував з яких підстав він врахував та застосував для стягнення вартості автомобіля CUPRA FORMENTOR ціну надану відповідачами та відкинув без належної оцінки доводи відповідачів щодо вартості купівлі-продажу інших 29 транспортних засобів.
Крім того, з протоколів судових засідань від 16.10.2024, 20.10.2024, 09.12.2024, 22.01.2025, 29.01.2025 вбачається, що суд першої інстанції фактично відмовився від безпосереднього дослідження письмових доказів та делегував відповідні повноваження прокурору, у зв`язку з чим судовий процес перетворився на аналогію зачитування прокурором обвинувачення у кримінальному провадженні. З огляду на обрану судом першої інстанції форму дослідження письмових доказів для протилежної сторони склалися труднощі у висловлюванні своєї процесуальної позиції до досліджених доказів та наданні відповідних пояснень, що є беззаперечним порушенням засад змагальності.
Ще однією підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідач вважає те, що подані письмові пояснення відповідачів не були досліджені судом і їм не була надана правова оцінка в самому рішенні суду. У рішенні суду також жодним чином не відображена будь-яка оцінка щодо обставин, які повідомили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у своїх показаннях.
Окремим істотним порушенням вимог цивільного процесуального законодавства є факт неприйняття судом рішення за клопотанням представника відповідачів щодо недопустимості доказів прокурора. Рішення суду першої інстанції взагалі не містить будь-якої інформації щодо відповідного клопотання.
Судом першої інстанції також не повністю з`ясовано обставини стосовно наявності офіційно зареєстрованих доходів у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від діяльності з перепродажу вживаних авто. Зокрема, у матеріалах справи містяться докази про сукупний дохід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1 208 000 грн за продаж рухомого майна (автомобілів) у період з 3 кварталу 2019 року по 2 квартал 2022 року.
Не взято судом до уваги й те, що працюючи реалізатором на ринку «Барабашова» ОСОБА_3 отримувала дохід. Проте, висновки суду фактично свідчать про те, що ОСОБА_3 протягом 15 років працювала на ринку «Барабашово» на безоплатній основі.
Судом першої інстанції також встановлено, що автомобіль AUDI RS3, 2016 р.в., придбаний ОСОБА_3 за 350 000 грн та в подальшому проданий за 1 026 000 грн, що на той час становило 38 500 доларів США. Купівля зазначеного автомобіля здійснювалась спеціально для його відновлення після дорожньо-транспортної пригоди та продажу за вищу ціну. Проте, відповідні грошові кошти не взяті судом першої інстанції до уваги як законні доходи ОСОБА_3 .
Ухвалою від 09 квітня 2025 року за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання учасниками справи відзиву.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
У судове засідання з`явились відповідач ОСОБА_1, представник відповідачів - адвокат Лагоміна А.А. та представник позивача - прокурор Макар О.І., які не заперечували щодо розгляду за наявного складу учасників. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачів, ОСОБА_1., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі, пояснення представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Законом України від 31 жовтня 2019 року № 263-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (далі - Закон № 263-IX) запроваджено інститут визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Указаний Закон набув чинності 28 листопада 2019 року.
Особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави передбачені Главою 12 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави пред`являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом № 263-IX, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом (1 003 500 грн), але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України; активів, набутих після дня набрання чинності Законом № 263-IX, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за статтею 368-5 КК України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 ч. 1 ст.284 КПК України і відповідне рішення набуло статусу остаточного; доходів, отриманих від активів, зазначених в абз. 2, 3 цієї частини.
Для цілей глави 12 ЦПК України термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України). Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів (ч. 1 ст. 291 ЦПК України).
Активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави (ч. 1 ст. 292 ЦПК України).
У ході розгляду цієї справи судом першої інстанції з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість визнання активів необґрунтованими та встановлено наявність достатніх підстав для стягнення в дохід держави належного ОСОБА_1 :
- квартири АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065630980000), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 ;
- автомобіля марки та моделі AUDI А6, 2014 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3 ;
- автомобіля марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_2 .
Визнано необґрунтованими активами автомобіль марки та моделі CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., VIN-код: НОМЕР_3, та стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави його вартість - грошові кошти в сумі 1 389 606 (один мільйон триста вісімдесят дев`ять тисяч шістсот шість) гривень 80 копійок.
За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 4 ст. 89 ЦПК України).
При вирішенні справи по суті, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та органах Державної міграційної служби, стаж державної служби на день ухвалення рішення суду становив понад 19 років (т.2 а.с. 19). У період 2019 рік - травень 2022 року ОСОБА_1 обіймав посади в Головному управлінні Державної міграційної служби категорії «Б». Із 12.05.2022 ОСОБА_1 наказом від 11.05.2022 № 164/кт був у порядку переведення призначений на посаду заступника начальника управління - начальника відділу Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області та із 01.08.2023 переведений на посаду начальника управління організації запобігання нелегальній міграції цього ж управління ДМС, які також належать до посад державної служби категорії «Б» (т. 1 а.с. 48-58, т.2 а.с. 2-9, 16-20).
Відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України державні службовці є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Отже, до активів відповідача ОСОБА_1, які належать до передбаченого ч. 2 ст. 290 ЦПК України переліку, може застосовуватись механізм визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є чоловіком і дружиною відповідно до актового запису про шлюб від 03.07.2015 № 318 Харківського міського управління юстиції, запис у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за номером 00127271745 (т. 2 а. 31).
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є батьками ОСОБА_8, що підтверджено актовим записом про народження від 05.07.1989 № 1493 Харківського міського управління юстиції, запис у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за номером 00018499396 (т. 2 а. 32).
Згідно з актовим записом про шлюб від 19.12.2014 № 1714 Харківського міського управління юстиції 19.12.2014 зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (запис у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян за номером 00123429163) (т. 2 а. 33).
Відповідач ОСОБА_5 є сестрою ОСОБА_1, що підтверджується копіями актових записів про їхнє народження, відповідно, від 01.04.1974 № 2600 та від 02.08.1985 № 7028 (наявні на дисках DVD-R 4.7 GB «X Digital», що є додатками до листа НАЗК № 281-03/55827-24 від 31.07.2024, т. 1 а. 93, 94), та громадянкою Російської Федерації, що підтверджено наданими нею паспортами громадянки РФ та відомостями у правовстановлюючих документах на майно.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У зв`язку із цим, зважаючи на наведені вище правила ч. 4 ст. 290 ЦПК України, позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлений до них як до інших фізичних осіб, які набули у власність активи, зазначені в частині другій цієї статті, за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (тобто ОСОБА_1 ), або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ( ОСОБА_1 ), може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Розглянувши справу та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що сукупність доказів представника позивача є більш переконливою, ніж сукупність доказів відповідачів.
Зокрема, судом встановлено, що на момент придбання кватири та трьох автомобілів, ОСОБА_1 був особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до пп. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції, а право власності на зазначені активи набуто після набрання чинності Законом № 263-ІХ. Таким чином, на заявлені активи поширюється темпоральний і змістовний критерій застосування законодавства про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення активу у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_3 - належної ОСОБА_5 . Учасниками провадження не було подано апеляційної скарги щодо оскарження рішення в цій частині, а тому, колегія суддів не перевіряє дані обставини.
Щодо доводів апеляційної скарги про квартиру АДРЕСА_1
Відповідно до пунктів 1-4 договору купівлі-продажу квартири від 05.09.2022, який посвідчила приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козярська Ю.В. (у реєстрі № 388), ОСОБА_3 (теща ОСОБА_1 ) прийняла у власність - купила квартиру за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 42,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2065630980000). Продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 1 628 000,00 грн, які продавець одержав від покупця до підписання договору. Ціна купівлі квартири в договорі відповідає ринковій вартості, визначеній у Звіті про незалежну оцінку, виконаному 02.09.2022 ТОВ «Експертна компанія «Вектор» (т. 2 а. 68-71).
05.11.2022 вказану квартиру за умовами договору дарування квартири, який посвідчила приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козярська Ю.В. (у реєстрі № 557), ОСОБА_3 подарувала своїй дочці - ОСОБА_2 (дружині ОСОБА_1 ). Цей дарунок сторони оцінили в 1 628 000,00 гривень (т. 2 а. 72-74). Право власності ОСОБА_2 на квартиру зареєстроване в Державному реєстрі речових прав 05.11.2022 (т. 1 а. 39). Відомості про набуття 05.11.2022 дружиною зазначеної квартири ОСОБА_1 вказав у розділі 3 декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих за 2022 рік і за 2023 рік (т. 2 а. 5-9).
За твердженням позивача зазначена квартира була придбана ОСОБА_3 і потім подарована ОСОБА_2 для власних цілей сім`ї ОСОБА_1 за дорученням останнього.
Суд встановив наявність обставин, які свідчать про обґрунтованість такої позиції.
Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають у місті Харкові, що підтверджено інформацією про особу з Державної міграційної служби України (т. 2 а. 29, 30), отримують соціальні виплати за місцем свого проживання в Харкові, зокрема у 2022 році (т. 2 а. 49-50, 54).
З інформації про адреси і систематичність розрахунків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 банківськими картками в період 2022 року, вбачається здійснення таких розрахунків ОСОБА_3 у м. Києві виключно в періоди оформлення з її участю договорів купівлі-продажу і дарування квартири - 24.08.2022-05.09.2022 та 05-06.11.2022 (т. 3 а. 54-57, 63-64, 178зворот-237). У своїх поясненнях від 25.04.2024 ОСОБА_3 на запит НАЗК від 09.04.2024 повідомила, що комунальні та інші платежі за вказану квартиру в м. Києві не сплачувала (т. 3 а. 37-39).
Також на вказаний запит НАЗК про надання пояснень та копій підтвердних документів ОСОБА_3 повідомила, що 31.07.2021 за власні кошти в сумі 350 000 грн придбала автомобіль марки та моделі AUDI RS3, 2016 р.в., VIN-код: НОМЕР_4 . Після відновлення та доведення до ідеального технічного стану вказаний автомобіль 09.09.2021 продала за 1 026 000 гривень, отримавши 38 500 доларів США. Ці кошти були обміняні за курсом 42 грн на початку серпня 2022 року на понад 1 600 000 грн та використані для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Водночас документів щодо витрат на проведення ремонтних робіт вказаного автомобіля, які би вплинули на його вартість, не надано. Аналогічні відомості щодо походження грошових активів, за які ОСОБА_3 придбала квартиру, повідомив ОСОБА_1 у поясненнях від 17.05.2024 у відповідь на запит НАЗК від 20.03.2024 (т. 3 а. 2-4).
Проте офіційні відомості про доходи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за попередні роки вказують на відсутність у них достатніх фінансових ресурсів із законних джерел доходів для придбання зазначеної квартири (т. 2 а. 39-67зворот, т. 3 а. 39-45, 46-50, т. 4 а. 137-147).
Так, за інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі - ДРФОПП) ОСОБА_4 з 2007 року не здійснює трудову діяльність та отримує доходи у виді соціальних виплат, а ОСОБА_3 починаючи з 2012 року трудову діяльність не здійснює та отримала дохід у виді соціальних виплат лише в січні-лютому 2024 року.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується даними ДРФОПП:
- сума доходу ОСОБА_4, отриманого з 1999 по 2006 роки, становить 12 116,45 грн, доходи за 2014 рік - 1,93 грн, доходи з 2020 року по вересень 2022 року - 25 201,76 грн у виді соціальних виплат з відповідного бюджету (ознака доходу 128) та відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом (ознака доходу 130);
- сума доходу ОСОБА_3, отриманого з 1998 по 2011 роки, становить 36 477 грн, доходи (заробіток) з 2012 по 2023 роки - відсутні.
За інформацією, наданою Адміністрацією Салтівського району Харківської міської ради, з архівних даних електронної бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, родині ОСОБА_4 виплачені пільги із жовтня 2019 по грудень 2022 р. у загальній сумі 32 263,03 гривні. Також ОСОБА_4 отримав компенсацію витрат на продукти харчування та оздоровлення як особа ЧАЕС - 2 категорії-ліквідатор з 2013 по 2019 роки в загальній сумі 15 480 гривень.
Згідно з відомостями Пенсійного фонду України ОСОБА_4 нараховують пенсію з лютого 2020 року. По дату укладення договору купівлі-продажу квартири (05.09.2022) ОСОБА_4 отримав пенсійних виплат на суму 50 392,02 гривні. У той же час ОСОБА_3 на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії не перебувала.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що отримання ОСОБА_3 доходу від багаторічної роботи на ринку «Барабашово» реалізатором, що дозволило б їй накопичити заощадження, достатні для купівлі 31.07.2021 автомобіля марки та моделі AUDI RS3, 2016 р.в., за 350 000 грн не підтверджені доказами. Копії перепустки Торгового центру у ст.м. «Ак.Барабашова» зі строком дії 23.01.2015-31.12.2015, торгових патентів, виданих Державною податковою адміністрацію України, на інших суб`єктів підприємницької діяльності (фізичних осіб) у періоди 01.01.2005-31.01.2005, 01.06.2008-30.06.2008 (з неодноразовим продовженням дії на наступні періоди - до 31.09.2009), у які вписане від руки прізвище ОСОБА_3 як однієї з осіб, що перебували в трудових відносинах з платником податку, не підтверджують, що ОСОБА_3 отримувала від такої роботи дохід більший, аніж про це наявні відомості у ДРФОПП, тобто більше аніж 36 477 грн за період з 1998 по 2011 роки. Відомостей і доказів про те, що ОСОБА_3 мала інші законні доходи для придбання «за власні кошти» автомобіля 31.07.2021 або квартири 05.09.2022, відповідачі суду не надали.
Щодо купівлі та продажу автомобіля марки та моделі AUDI RS3, 2016 р.в., VIN-код: НОМЕР_4 . Згідно з наявними у справі документами, вказаний ТЗ придбала ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу 31.07.2021 за 350 000 грн. І вже 16.08.2021 користувач « ОСОБА_9 », e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3, тел. НОМЕР_5 виставив на продаж зазначений автомобіль за ціною 42 500 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 10.09.2021 еквівалентно 1 135 872 грн). Згідно з відомостями від АТ «КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 регулярно здійснював поповнення вказаного номера телефону в період січня 2020 року - 09.02.2024 та оплачував рекламні послуги «RIA.com», «RIA.com Marketp». У подальшому 07.09.2021 ОСОБА_3 у м. Харкові оформила довіреність № 3357, якою уповноважила ОСОБА_1 бути її представниками у відповідних уповноважених органах з питань, пов`язаних із вчиненням правочинів щодо користування, експлуатації та розпорядження (продати, обміняти, здавати в оренду тощо) за ціну та на інших умовах за своїм розсудом, належним їй транспортним засобом AUDI RS3, 2016 р.в. На підставі вказаної довіреності ОСОБА_1 у м. Харкові уклав договір купівлі-продажу вказаного автомобіля за ціною 1 026 000 грн (т. 2 а. 82, 95-110). Така послідовність дій ОСОБА_1 - розміщення ним оголошення про продаж автомобіля за 22 дні до дати уповноваження його на такі дії ОСОБА_3, яка була юридичним власником ТЗ, та продаж автомобіля ОСОБА_1 через два дні після отримання довіреності, - на переконання суду свідчить про те, що ОСОБА_1 прямо вчиняв щодо транспортного засобу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, проте жодним чином не декларував таку діяльність та доходи від її здійснення. Встановлені обставини щодо відсутності в ОСОБА_3 законних доходів на придбання автомобіля AUDI RS3, 2016 р.в. і фактичного розпорядження цим автомобілем ОСОБА_1 спростовують позицію відповідачів стосовно набуття ОСОБА_3 квартири за рахунок коштів від продажу належного їй транспортного засобу; вбачається, що ці кошти не можуть вважатися її доходом.
Як встановлено раніше, ОСОБА_1 із 12.05.2022 у порядку переведення призначений на посаду в Центральному міжрегіональному управлінні ДМС у м. Києві та Київській області, у зв`язку з чим він, його дружина ОСОБА_2, їхній син переїхали і стали проживати в м. Києві (т. 2 а. 4-9, т. 3 а. 2-4, 66-80, 83-100зворот, 111-132).
Колегія судів погоджується з позицією суддів першої інстанції про те, що зважаючи на короткий строк перебування квартири у власності ОСОБА_3 (2 місяці), відсутність у неї офіційних доходів із 2012 року, несплату нею житлово-комунальних послуг за вказану квартиру, тривалий близький родинний зв`язок, довірливі відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, постійне місце проживання батьків дружини ОСОБА_1 у м. Харкові та проживання ОСОБА_1 із сім`єю в м. Києві з часу переведення по роботі, є достатні підстави для висновку, що вказана квартира в м. Києві була набута ОСОБА_3 за дорученням ОСОБА_1 для потреб його сім`ї.
Щодо доводів апеляційної скарги про набуття автомобіля марки та моделі AUDI А6, 2014 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, вартістю 713 087,70 гривень
14.01.2023 ОСОБА_10 як власник довіреністю (з терміном дії до 14.04.2023, посвідченою нотаріусом у м. Харкові) уповноважив ОСОБА_1. або ОСОБА_2 (які діють незалежно один від одного) експлуатувати, керувати, ремонтувати та слідкувати за технічним станом, а також розпоряджатися (продати, обміняти, здати в оренду) автомобіль марки та моделі AUDI А6, 2014 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, н.з. НОМЕР_6 (т. 2 а. 152, 153).
Згідно з відповіддю ТОВ «Інтернет реклама РІА» оголошення про продаж автомобіля марки та моделі AUDI А6, 2014 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, н.з. НОМЕР_6, було розміщено 24.11.2022 користувачем « ОСОБА_11 », e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4, за ціною 19 500 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 20.01.2023 еквівалентно 713 087,70 гривні) (т. 2 а. 216-217, 222).
20.01.2023 ОСОБА_1 від імені ОСОБА_10 продав у м. Києві цей автомобіль марки та моделі AUDI А6, 2014 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, н.з. НОМЕР_6 своєму тестю ОСОБА_4 (ціна у договорі вказана 400 000 гривень - т. 2 а. 149-168). Того ж дня номерний знак за заявою від імені ОСОБА_4 був замінений на НОМЕР_7 (т. 2 а. 148, 166).
30.01.2023 ОСОБА_4 видав довіреність № 228 (у м. Харкові) та 16.11.2023 довіреність № 3296 (у м. Харкові) на експлуатацію (користування) та розпорядження (продати, обміняти, здавати в оренду тощо) за ціну та на інших умовах за своїм розсудом транспортним засобом AUDI A6, VIN-код: НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 2 а. 81, 83, 86, 143-144, 133).
28.04.2023 користувач « ОСОБА_9 », e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3, тел. НОМЕР_5, виставив на продаж зазначений автомобіль з н.з. НОМЕР_8 за ціною 19 500 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на 12.12.2023 - день відчуження ТЗ від імені ОСОБА_4 - еквівалентно 718 996,20 гривні) (т. 2 а. 223). Згідно з відомостями від АТ «КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 регулярно здійснював поповнення вказаного номера телефону в період січня 2020 року - 09.02.2024 (т. 3 а. 78-79, 80, 81, 110-111зворот, 112зворот, 121, 122, 122зворот, 124зворот, 131, 135, 136, 139, 139зворот, 142зворот, 143зворот, 144зворот, 146зворот, 147, 148зворот, 151зворот, 152, 152зворот, 153зворот, 154, 155-156) та оплачував рекламні послуги «RIA.com», «RIA.com Marketp» (т. 3.а. 112, 125зворот, 127, 131зворот, 132, 133, 139зворот, 140).
15.11.2023 ОСОБА_1 від імені ОСОБА_4 здійснив перереєстрацію ТЗ марки та моделі AUDI А6 при видачі номерного знаку відповідної комбінації цифр з н.з. НОМЕР_8 на н.з. НОМЕР_9 (т. 2 а. 140-142, 144-147).
12.12.2023 ОСОБА_1 від імені ОСОБА_4 продав у м. Києві вказаний автомобіль з н.з. НОМЕР_9 за ціною 500 000 гривень покупцю ОСОБА_7 (з м. Полтави), який перереєстрував ТЗ з отриманням н.з. НОМЕР_10 (т. 2 а. 129-139, 202).
У подальшому 27.06.2024 цей транспортний засіб придбала у м. Києві теща ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (ціна згідно договору вказана 350 000 гривень, т. 2 а. 214-215).
Згідно з отриманими від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відомостями за період з 16.05.2022 по 25.04.2024, наявними в системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, встановлено, що на автомобілі AUDI А6 з номерним знаком НОМЕР_11 було вчинено два адміністративних правопорушення (т. 2 а. 227-228, 229-230). А саме:
1) 04.06.2023 о 19:08 год за адресою: м. Київ, «Південний міст на правий берег», вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що складена постанова серії 3АВ № 02466727 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (т. 2 а. 244).
Водночас згідно з виписками по рахунках АТ «КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 04.06.2023 здійснив оплату товарів у магазині своєю банківською картою та поповнив готівкою свою картку в терміналі самообслуговування за адресою: АДРЕСА_5 (т. 3 а. 199зворот), тобто в цей день у місті Києві ОСОБА_4 не перебував, відповідно не міг знаходитися за кермом автомобіля та порушити правила дорожнього руху;
2) 10.12.2023 о 13:13 год за адресою «М0З Київ-Харків-Довжанський 101+400» вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що складена постанова серії 3АВ № 04260001 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (т. 2 а. 241).
Однак згідно з виписками по рахунках АТ «КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 10.12.2023 оплатив покупку в магазині в м. Харкові та поповнив готівкою свою картку в терміналі самообслуговування за адресою: АДРЕСА_6 (т. 3 а. 184зворот). Тобто в цей день у місті Києві ОСОБА_4 не перебував, відповідно не міг знаходитися за кермом автомобіля та порушити правила дорожнього руху.
Відповідно до виписок по рахункам АТ «КБ «ПриватБанк» та квитанції № 779724148 від 10.12.2023, отриманою з вебсайту Сервіс перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, ОСОБА_1 сплатив штраф в сумі 170 грн за порушення ПДР згідно із вказаною постановою про накладення адміністративного стягнення (т. 3 а. 112, т. 2 а. 246). Відповідач ОСОБА_1 у суді пояснив, що на момент сплати цього штрафу автомобіль AUDI А6 н.з. НОМЕР_11 вже був фактично проданий ОСОБА_12 (представнику покупця ОСОБА_7 ) 09.12.2023, а сам договір купівлі-продажу оформили пізніше - 12.12.2023. Цей штраф ОСОБА_1 сплатив, щоб 12.12.2023 не було проблем під час переоформлення ТЗ на нового власника. Такі пояснення відповідача підтвердив і допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_7 .
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що вказані пояснення, не спростовують того факту, що (1) продажем автомобіля займався не ОСОБА_4, а саме ОСОБА_1 ; (2) останній користувався автомобілем з моменту його купівлі в ОСОБА_10 20.01.2023 до дня його передачі 09.12.2023 наступному покупцю.
Щодо доводів апеляційної скарги про автомобіль марки та моделі CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., VIN-код: НОМЕР_3, вартістю 1 535 881,20 гривень
Згідно з відповіддю ТОВ «Інтернет реклама РІА» оголошення про продаж автомобіля марки та моделі CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., VIN-код: НОМЕР_3, з н.з. НОМЕР_12, було розміщено 21.09.2023 користувачем «Евгений», e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5, за ціною 42 000 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на дату придбання ТЗ від імені ОСОБА_4 - 29.09.2023 еквівалентно 1 535 881,20 гривні) (т. 2 а. 216-218, 224). Відповідно до наявної у справі копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 вказаний номерний знак належав попередньому власнику зазначеного автомобіля - ОСОБА_13 (т. 2 а. 179-180).
27.09.2023 ОСОБА_4 видав довіреність № 2791 (з терміном дії три роки до 27.09.2026, посвідчена нотаріусом у м. Харкові), якою уповноважив ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 бути його представниками у всіх без винятку уповноважених на те органах, організаціях і установах України з питань придбання (купівлі) за ціну та на умовах на їх розсуд та доставлення (перегону, транспортування) за місцем його постійного проживання придбаного на його ім`я будь-якого транспортного засобу (автомобіля) будь-якої марки та моделі, вчинення комплексу дій, необхідних для реєстрації цього транспортного засобу на його ім`я у відповідному ТСЦ МВС України та його страхування (т. 2 а. 84, 187-188, 195-196).
29.09.2023 ОСОБА_1 від імені ОСОБА_4 у м. Києві придбав автомобіль марки та моделі CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., VIN-код: НОМЕР_3, н.з. НОМЕР_14 (у договорі ціна вказана 120 000 гривень).
Того ж дня ОСОБА_1 від імені ОСОБА_4 здійснив перереєстрацію цього ТЗ на нового власника за договором купівлі-продажу (СГ) із заміною номерного знаку на н.з. НОМЕР_15 (т. 2 а. 169-189), після чого одразу ОСОБА_4 29.09.2023 у м. Харкові видав довіреність № НОМЕР_20, якою уповноважив ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 (кожен може діяти незалежно один від одного) бути його представниками у відповідних уповноважених органах з питань, пов`язаних із вчиненням правочинів щодо експлуатації (користування) та розпорядження (продати, обміняти, здавати в оренду тощо) за ціну та на інших умовах за своїм розсудом, належним йому транспортним засобом маки CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., VIN-код: НОМЕР_3, н.з. НОМЕР_15 (т. 2 а. 85).
20.02.2024 (згідно з відповіддю ТОВ «Інтернет реклама РІА») користувач «Tanya», телефон НОМЕР_16 виставила на продаж зазначений автомобіль з н.з. НОМЕР_15 за ціною 41 900 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на дату відчуження ТЗ - 01.06.2024 еквівалентно 1 696 954,19 гривні) (т. 2 а. 225). Згідно з відомостями від АТ «КБ «ПриватБанк» (за період 01.01.2020-15.02.2024) ОСОБА_1 регулярно здійснював поповнення вказаного номера телефону НОМЕР_17 в період лютий 2020 р. - 26.11.2023 (т. 3 а. 69, 75, 77зворот, 80зворот, 117, 118, 121зворот, 122, 124, 132, 134зворот, 139зворот, 140зворот, 141, 143, 143зворот, 145зворот, 148, 151зворот, 152, 155, 155зворот, ), так само і ОСОБА_2 поповнювала цей номер телефону в період квітень 2020 р. - 25.01.2024 (т. 3 а. 82зворот, 85зворот, 86зворот, 87зворот, 92зворот, 98, 98зворот, 99зворот, 100зворот, 101) .
01.06.2024 ОСОБА_1 від імені ОСОБА_4 у м. Києві продав вказаний транспортний засіб CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., н.з. НОМЕР_15, згідно договору за 850 000 гривень (т. 2 а. 210-211).
Відповідно до інформації із системи відеоспостереження «Безпечне місто» (Київ) зафіксовано періодичне пересування по м. Києву автомобіля CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., н.з. НОМЕР_15 : 14.04.2024, 20.04.2024, 29.04.2024, 02.05.2024, 04.05.2024, 06.05.2024, 16.05.2024, 19.05.2024, 22.05.2024, 26.05.2024, 01.06.2024, - за кермом автомобіля перебувала особа, зовні схожа на ОСОБА_1 (фотографії на DVD-R 4.7 GB «X Digital», що є додатком до листа НАЗК № 281-03/55827-24 від 31.07.2024, у папці зі шляхом розташування: ОСОБА_1 \Реєстри\Безпечне місто (Київ)\Купра Київ\видно лице», т. 1 а. 94).
Згідно з отриманими від Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відомостями за період з 16.05.2022 по 25.04.2024, наявними в системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, встановлено, що на автомобілі CUPRA FORMENTOR, 2022 р.в., з номерним знаком НОМЕР_15 було вчинено два адміністративних правопорушення (т. 2 а. 227-228, 229-230). А саме:
1) 14.10.2023 о 14:02 год за адресою: м. Київ, «Південний міст на правий берег», вчинено адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, що підтверджено постановою серії 3АВ № 03839857 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (т. 2 а. 243);
2) 24.10.2023 о 09:20 год за адресою: м. Київ, «Північний міст на лівий берег», вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП на автомобілі CUPRA FORMENTOR з номерним знаком НОМЕР_18, що підтверджується постановою серії 3АВ № 03961603 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (т. 2 а. 242).
Водночас згідно з виписками по рахунках АТ «КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 14.10.2023 та 24.10.2023 здійснив оплату товарів своєю банківською картою і поповнював готівкою свою карту в м. Харкові (т. 3 а. 189).
Згідно з відомостями, отриманими від АТ КБ «ПриватБанк», а також квитанцією № 725355856 від 30.10.2023, отриманою з вебсайту «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», ОСОБА_1 30.10.2023 сплатив штраф за вчинення другого адміністративного правопорушення (т. 3 а. 113, т. 2 а. 245).
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що наведені факти дають обґрунтовані підстави вважати, що користування вказаним транспортним засобом у період з дня його покупки 29.09.2023 до продажу 01.06.2024 здійснював саме ОСОБА_1 .
Щодо доводів апеляційної скарги про автомобіль марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, вартістю 1 308 941,80 гривні
ТОВ «Інтернет реклама РІА» повідомило, що оголошення про продаж автомобіля марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, було розміщено 04.12.2023 користувачем « ОСОБА_14 », e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_6 /, за ціною 35 500 доларів США (за офіційним курсом НБУ станом на дату придбання автомобіля на ім`я ОСОБА_4 - на 12.12.2023 еквівалентно 1 308 941,80 грн). Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 31.10.2023 вказаний автомобіль належав попередньому власнику - ОСОБА_15 (т. 2 а. 225-226).
Головним сервісним центром МВС на запит НАЗК була надана інформація та копії документів, зокрема щодо автомобіля марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2 (т. 2 а. 190-209).
Так, згідно з довіреністю від 10.12.2023 за № 9609 ОСОБА_15 у м. Львові уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_12 вчиняти від його імені правочини (у тому числі договори купівлі-продажу, застави, міни, передачі в найм (оренду), позичку тощо) щодо автомобіля марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, з н.з. НОМЕР_19 (т. 2 а. 197-198).
11.12.2023 ОСОБА_1 зареєстровано належним користувачем вказаного автомобіля.
12.12.2023 ОСОБА_1 на підставі зазначеної вище довіреності від 27.09.2023 № 2791 (т. 2 а. 84, 195-196) у м. Києві від імені ОСОБА_4 придбав автомобіль марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, ціна у договорі вказана 370 000 гривень. При цьому ТЗ був перереєстрований на нового власника із заміною номерного знаку на НОМЕР_9, який до цієї дати використовувався із автомобілем AUDI А6, 2014 р.в. (т. 2 а. 194, 190, 202, 208, 209).
14.12.2023 ОСОБА_4 видав довіреність № 3582 (строком на три роки), якою уповноважив ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 (кожен може діяти незалежно один від одного) бути його представниками у відповідних уповноважених органах з питань, пов`язаних із вчиненням правочинів щодо експлуатації (користування) та розпорядження (продати, обміняти, здавати в оренду тощо) за ціну та на інших умовах за своїм розсудом, належним йому транспортним засобом маки VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, н.з. НОМЕР_9 (т 2 а. 87).
12.07.2024 ОСОБА_4 подарував вказаний транспортний засіб ОСОБА_2 (т. 1 а. 77).
11.12.2023 постановою серії 3АВ № 04265348 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у зв`язку з тим, що 11.12.2023 о 12:27 год за адресою: «М06 Київ-Чоп 94+686» на автомобілі VOLKSWAGEN GOLF, з н.з. НОМЕР_19, було вчинене адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП (т. 2 а. 231). Згідно з випискою по рахунку АТ «КБ «ПриватБанк» і квитанцією № 555601786 від 11.12.2023, отриманою з вебсайту «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», ОСОБА_1 сплатив штраф за вчинення вказаного адміністративного правопорушення (т. 3 а. 112, т. 2 а. 247).
Відповідно до інформації із системи відеоспостереження «Безпечне місто» (Київ) зафіксовано систематичне пересування по м. Києву автомобіля VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., н.з. НОМЕР_9 : 16.01.2024, 02.02.2024, 31.03.2024, 07.03.2024, 08.03.2024, 29.03.2024, 01.04.2024, 02.04.2024, 04.04.2024, 05.04.2024, 08.04.2024, 12.04.2024, 13.04.2024, 14.04.2024, 23.04.2024, 27.04.2024, 29.04.2024, 01.05.2024, 03.05.2024, 08.05.2024, 09.05.2024, 10.05.2024, 13.05.2024, 17.05.2024, 24.05.2024, 27.05.2024, 28.05.2024, 29.05.2024, 01.06.2024, 02.06.2024, 03.06.2024, 10.06.2024, 11.06.2024, 13.06.2024, 18.06.2024, 20.06.2024, 21.06.2024, 24.06.2024 і т.д., за кермом автомобіля перебувала особа, зовні схожа на ОСОБА_1 (фотографії на DVD-R 4.7 GB «X Digital», що є додатком до листа НАЗК № 281-03/55827-24 від 31.07.2024, у папці зі шляхом розташування: « ОСОБА_1 \Реєстри\Безпечне місто (Київ)\гольф 2020 Київ\видно лице», т. 1 а. 94). У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що саме він у вказані дати знаходився за кермом автомобілю.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що фактичне користування вказаним транспортним засобом з часу його придбання від імені ОСОБА_4 здійснював саме ОСОБА_1 .
Як і під час розгляду в суді першої інстанції, в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги представник відповідачів Лагоміна А.А. та безпосередньо сам ОСОБА_1 стверджували про те, що саме ОСОБА_4 займався діяльністю із купівлі-продажу вживаних автомобілів, а інші відповідачі лише сприяли йому в такій діяльності, зокрема оформлювали на себе купівлю автомобілів з метою уникнення сплати надмірних податків, а ОСОБА_1 допомагав шукати автомобілі, ремонтувати їх та у подальшому продавати по більш вигідній ціні.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, про те, що дана версія не підтверджена наданими сторонами документами/доказами. Зокрема в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, у який спосіб ОСОБА_4 особисто здійснював таку діяльність у певні періоди (роки) щодо конкретних автомобілів. Досліджені відомості про розміщення оголошень на сайті avto.ria.com, оплату рекламних послуг цього майданчика, зазначені в оголошеннях номера телефонів, зміст виданих довіреностей на ім`я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (як ОСОБА_4, так і попередніми власниками придбаних відповідачами ТЗ), користування придбаними транспортними засобами ОСОБА_1, сплату ОСОБА_1 штрафів за порушення Правил дорожнього руху на зареєстрованих на ОСОБА_4 або ОСОБА_3 транспортних засобах, купівлю пального на АЗС ОСОБА_1 та відсутність інформації про витрати ОСОБА_17 на АЗС, на обслуговування чи ремонт автомобілів, відсутність у ОСОБА_3 права на керування ТЗ, - переконують суд у тому, що всі дії з пошуку транспортних засобів для купівлі, визначення умов (ціни) придбання ТЗ у власників та розміщення оголошень про продаж ТЗ, визначення часу для їх продажу та їхньої ціни, проведення перемовин із продавцями і потенційними покупцями, оплату послуг і оформлення необхідних документів для реєстрації ТЗ після купівлі, передпродажна перевірка ТЗ тощо здійснювались ОСОБА_1 на власний розсуд та за його рахунок. Відповідачі не надали суду підтвердження/докази того, що ОСОБА_4 або ОСОБА_3 компенсували ОСОБА_1 витрати останнього, пов`язані з виконанням доручень ОСОБА_4 щодо купівлі-продажу та ремонту автомобілів; що ОСОБА_1 отримував від ОСОБА_4 кошти на придбання певних ТЗ або передавав останньому кошти після продажу зареєстрованих на нього автомобілів; що ОСОБА_1 після купівлі фізично передав у володіння ОСОБА_4 хоча б один автомобіль із трьох, щодо яких пред`явлено позов.
Адвокат Лагоміна А.А., в своїй апеляційній скарзі стверджує, що судом першої інстанції не враховано те, що ОСОБА_1, отримані від продажу належної йому квартири в м. Харкові у 2009 році та автомобіля SEAT Ibiza у 2011 році кошти в сумі 30 000 доларів США та 11 000 доларів США, відповідно, у 2010 та 2011 році передав ОСОБА_4 «безповоротно» для здійснення діяльності з купівлі, відновлення та продажу автомобілів (відомості про квартиру і автомобіль, їх набуття містяться у т. 3 а. 5-9, т. 4 а. 148-160). Однак, відповідачі не надали як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції підтвердження того, що така «безповоротна передача» коштів у загальній сумі 41 000 доларів США мала місце та що ОСОБА_4 використав таку суму на придбання автомобілів. Законодавством передбачено обов`язок одержувача таких грошей подати річну податкову декларацію та сплатити податок з доходів фізичних осіб (статті 7, 13, 14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (втратив чинність 01.01.2011) та статті 162-179 розділу ІV Податкового кодексу України, який діє з 01.01.2011). Проте у визначеному законом порядку ОСОБА_18 не задекларував отримання доходу від ОСОБА_1 в сумі 30 000 доларів США у 2010 році та в сумі 11 000 доларів США у 2011 році, про що свідчать відомості з ДРФОПП (т. 2 а. 39 зворот-45). А тому, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, про визнання необґрунтованими та неспроможними аргументів відповідачів про те, що придбання усіх транспортних засобів здійснювались ОСОБА_4 за його кошти із залученням ним своїх родичів для уникнення сплати податку з доходів фізичних осіб, а залучення ОСОБА_1 здійснював виключно для допомоги.
На переконання колегії суддів, сукупність наявних у матеріалах справи доказів свідчить про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо наявності у цій справі передбачених законом підстав для визнання необґрунтованим та стягнення в дохід держави належного ОСОБА_1 майна: квартири АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065630980000), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 ; автомобіля марки та моделі AUDI А6, 2014 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3 ; автомобіля марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_2 . Судом наведені належні і достатні мотиви ухвалення відповідного рішення.
Виходячи з практики ЄСПЛ показовим при розгляді справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є рішення у справі «Гогітідзе та інші проти Грузії» (заява №36862/05 від 12 травня 2015 року), за яким, зважаючи на такі міжнародні правові механізми як Конвенція ООН проти корупції від 2005 року, Рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і двох відповідних Конвенцій Ради Європи від 1990 та 2005 років щодо конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом, Суд зазначає, що звичайні європейські і навіть універсальні правові стандарти можуть існувати і заохочувати, по-перше, до конфіскації майна, що пов`язане із серйозними кримінальними злочинами, зокрема такими, як корупція, відмивання коштів, обіг наркотичних засобів тощо, без попереднього кримінального звинувачення у цих злочинах. По-друге, тягар доведення законності походження майна, яке, як стверджувалось, було отримано незаконним шляхом, міг бути законним чином перекладений на відповідачів цих некримінальних проваджень щодо конфіскації, у тому числі цивільних проваджень in rem. По-третє, заходи щодо конфіскації могли застосовуватись не тільки безпосередньо до майна, яке було отримане незаконним шляхом, а й майна, доходів та інших непрямих прибутків, які були отримані шляхом конвертування або перетворення цінностей, отриманих злочинним шляхом, або змішані з іншим майном, джерело походження якого, можливо, є законним. Зрештою, заходи з конфіскації можуть бути застосовані не тільки до осіб, які безпосередньо звинувачуються у кримінальних злочинах, а й до будь-яких інших третіх осіб, які мають право володіння майном без необхідної добросовісності з метою приховування їхньої злочинної ролі у накопиченні цінностей, які є предметом розгляду у справі [§ 105].
Оцінюючи доводи відповідача стосовно відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження перебування зазначених транспортних засобів у постійному користуванні сім`ї ОСОБА_1 колегія суддів бере до уваги, що аналогічні доводи представником зазначались й під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції та були належним чином перевірені.
Відхиляючи доводи представника відповідачів в цій частині суд першої інстанції зазначив, що про можливість відповідача прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, можуть свідчити різні обставини, які мають бути оцінені судом у сукупності, зокрема, але не виключно: 1) користування активом, у тому числі без оформлення правових відносин між власником та суб`єктом декларування; 2) систематичність, тривалість, спосіб, обсяг та зміст користування активом суб`єктом декларування (при чому таке користування не обов`язково має бути постійним або безперервним); 3) наявність між власником та суб`єктом декларування родинних, дружніх або інших зв`язків, відносин підпорядкування тощо; 4) набуття активу номінальним власником на підставі правочину, в якому задіяна повірена особа, що діє формально за дорученням від первісного власника та яка одночасно пов`язана із суб`єктом декларування в інтересах якої набувається актив; 5) фінансова спроможність третьої особи самостійно набути актив у власність; 6) створення суб`єктом декларування умов для набуття активів третьою особою; 7) здійснення суб`єктом декларування та/або власником за його дорученням витрат, пов`язаних з утриманням активу; 8) здійснення суб`єктом декларування та/або власником за його дорученням правочинів, пов`язаних з ефективним використанням активу; 9) поліпшення властивостей активу або підлаштування умов його використання під власні потреби; 10) можливість суб`єкта декларування визначати користування активом іншими особами (наприклад, членами своєї сім`ї); 11) можливість суб`єкта декларування відмовитися від активу; 12) можливість суб`єкта декларування впливати на долю активу, в тому числі шляхом надання відповідного доручення власнику тощо.
Зокрема, як було встановлено в ході розгляду в суді першої інстанції, загальна вартість набутих активів за період 05.09.2022-12.12.2023 складає 5 185 910,70 грн (1 628 000,00 грн+713 087,70 грн+1 535 881,20 грн+1 308 941,80 грн).
Як було зазначено раніше, відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 290 ЦПК України мінімальна різниця між вартістю активів та законними доходами ОСОБА_1 (у цій справі - ОСОБА_1 та члена його сім`ї - дружини ОСОБА_2 ) має становити 1 003 500 грн і водночас максимальна різниця між вартістю активів та законними доходами не повинна перевищувати у 2022 році - 8 063 250 грн, у 2023 році - 8 723 000 грн.
Надані суду сторонами документи свідчать про те, що ОСОБА_1 та член його сім`ї ОСОБА_2 в період 2022-2023 років, упродовж яких були набуті зазначені активи, не мали для їх придбання достатніх законних доходів.
Так, у розділі 12 «Грошові активи» декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, яку подав ОСОБА_1, останній зазначив відомості про відсутність у нього та членів його сім`ї грошових активів, які би перевищували 50 прожиткових мінімумів (тобто 113 500 грн) станом на останній день звітного періоду - на 31.12.2021 (т. 2 а. 2-4).
У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» виправленої декларації за 2022 рік ОСОБА_1 зазначив відомості про нараховані доходи (до сплати податків і обов`язкових зборів, відрахування аліментів) у загальній сумі 476 005 грн (заробітна плата 138 818 грн + 337 187 грн), доходи інших членів сім`ї - відсутні. Також ОСОБА_1 у розділі 12 задекларував наявність у нього станом на 31.12.2022 готівкових коштів у сумі 100 000 грн (т. 2 а. 4а-6).
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суму нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, сума нарахованого доходу ОСОБА_1 у 2022 році становить 476 006,70 грн, доходи дружини ОСОБА_2 - відсутні (т. 2 а. 34-38).
Водночас відповідно до виписок з карткових банківських рахунків в АТ «КБ «ПриватБанк» у 2022 році ОСОБА_1 здійснив видаткові платежі, що свідчить про його витрати щонайменше на 402 949,08 грн (80 779,96 грн + 7 994,79 грн + 314 174,33 грн). Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 здійснила видаткові операції щонайменше на 156 875,93 грн (19 947,79 грн + 136 928,14 грн) (т. 3 а. 58-62, 64зворот, 65-156). Також із заробітної плати ОСОБА_1 за період 12.05.2022-31.12.2022 були сплачені аліменти в загальній сумі 90 478,70 грн (т. 2 а. 26).
Таким чином, подружжя у 2022 році отримало дохід із законних джерел у загальній сумі 476 006,70 грн (з цієї суми ще мають бути утримані податки), та здійснило видатки щонайменше на загальну суму 650 303,71 грн, що перевищує нарахований дохід на 174 297,01 грн.
За таких обставин суд робить висновок, що ОСОБА_1 та члени його сім`ї (дружина ОСОБА_2 ) у 2022 році не мали грошових коштів із законних джерел для придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 1 628 000 гривень.
Згідно з розділом 11 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, яку подав ОСОБА_1, сума його нарахованого доходу (до сплати податків і обов`язкових зборів, відрахування аліментів) становить 480 646 грн, доходи інших членів сім`ї - відсутні. Порівняно з даними, зазначеними у декларації за 2022 рік, сума грошових активів, наявних у ОСОБА_1 станом на 31.12.2023, збільшилась на 90 000 грн - до 190 000 грн (т. 2 а. 7-9).
Згідно з ДРФОПП сума нарахованого доходу ОСОБА_1 у 2023 році становить 480 645,32 грн, а його дружини - 117,45 гривні (т. 2 а. 34-38).
Проте згідно з виписками з карткових банківських рахунків в АТ «КБ «ПриватБанк» у 2023 році ОСОБА_1 здійснив видаткові платежі, що свідчить про його витрати щонайменше на 786 602,66 грн (50 0649,53 грн + 285 953,13 грн); дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 здійснила видаткові операції щонайменше на 354 415,25 грн (4 970,29 грн + 349 444,96 грн) (т. 3 а. 58-62, 64зворот, 65-156). Також із заробітної плати ОСОБА_1 за період січень 2023 року - грудень 2023 були сплачені аліменти в загальній сумі 128 973,15 грн (т. 2 а. 26).
Таким чином, подружжя у 2023 році отримало дохід із законних джерел у загальній сумі 480 762,77 грн (з цієї суми ще мають бути утримані податки), та здійснило видатки щонайменше на загальну суму 1 269 991,06 грн, що перевищує нарахований дохід на 789 228,29 грн.
Отже, ОСОБА_1 та члени його сім`ї (дружина ОСОБА_2 ) у 2023 році не мали грошових коштів із законних джерел для придбання трьох автомобілів, загальною вартістю 3 557 910,70 гривень.
Оцінивши надані сторонами доказами в їх сукупності суд першої інстанції дійшов висновку, що загальна вартість активів, щодо яких поданий позов (квартири у м. Києві та трьох автомобілів) - 5 185 910,70 грн - перевищує нараховані доходи відповідача ОСОБА_1, який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, та члена його сім`ї - дружини ОСОБА_2 на 4 229 141,23 грн. Така різниця між вартістю набутих активів та законними доходами ОСОБА_1 перевищує визначену в абзаці другому ч. 2 ст. 290 ЦПК України мінімальну різницю в 1 003 500 грн та є меншою за максимальну різницю, яка у 2022 році становила 8 063 250 грн, у 2023 році - 8 723 000 грн. Оскільки на підставі поданих сторонами доказів не встановлено, що активи (квартира в м. Києві та 3 автомобілі) або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий цей позов, були набуті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, - ОСОБА_1 за рахунок його законних доходів, то суд, керуючись нормою ч. 1 ст. 291 ЦПК України, прийняв рішення про визнання їх необґрунтованими активами.
На переконання колегії суддів, сукупність наявних у матеріалах справи доказів свідчить про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо наявності у цій справі передбачених законом підстав для визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави належного ОСОБА_1 майна: квартири АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2065630980000), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 ; автомобіля марки та моделі AUDI А6, 2014 р.в., VIN-код: НОМЕР_1, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3 ; автомобіля марки та моделі VOLKSWAGEN GOLF, 2020 р.в., VIN-код: НОМЕР_2, який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_2 . Судом наведені належні і достатні мотиви ухвалення відповідного рішення, як наслідок - відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що рішення Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року постановлене у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає таке рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 127, 290-292, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Лагоміни Артура Анатолійовича залишити без задоволення.
Рішення Вищого антикорупційного суду від 27 лютого 2025 року у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: С.Б. Боднар
Судді: І.В. Панаід
Д.С. Чорненька