- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/6851/25
Провадження 1-кс/991/6922/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просив продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний у судовому засіданні та письмових запереченнях зауважили про необґрунтованість клопотання прокурора з огляду на відсутність у ньому підстав для продовження застосування процесуальних обов`язків. На переконання захисника клопотання про продовження строку дії обов`язків щодо ОСОБА_4 було подано прокурором поза межами строків досудового розслідування, що свідчить про необхідність закриття вказаного кримінального провадження.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України.
В рамках кримінального провадження 15.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
27.03.2024 ОСОБА_4 у цьому ж кримінальному провадженні повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у якій зазначено про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
27.03.2024 кримінальне провадження № 42019110350000029 приєднано до матеріалів досудового розслідування № 52017000000000841 від 29.11.2017 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.
Отже органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у: організації заволодіння землями ДП «ДГ «Дмитрівка» вчиненого повторно, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організованою групою, в особливо великих розмірах; організації вчинення правочину із земельними ділянками, а також вчинення дій, спрямованих на маскування незаконного походження цих земельних ділянок, джерела їх походження, а так само набуття та використання коштів та майна, одержаними внаслідок вчинення злочину вчиненого повторно, організованою групою, в особливо великому розмірі; організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, під час розроблення, погодження та затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності; організації заволодіння землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», вчиненого повторно шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організованою групою, в особливо великих розмірах; організації вчинення правочину із земельними ділянками, а також вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження цих земельних ділянок, джерела їх походження, а так само набуття та використання майна, одержаними внаслідок вчинення злочину в ході заволодіння землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», вчиненого повторно, організованою групою, в особливо великому розмірі.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2023 (справа № 991/7220/23, провадження № 1-кс/991/7248/23), до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 3 000 000 грн., у випадку внесення застави на ОСОБА_4, строком на два місяці покладені обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
У зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 звільнено з-під варти, у зв`язку з чим почали діяти покладені на нього обов`язки, строк дії яких спливав 15.10.2023.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду не одноразово продовжувався строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, зокрема востаннє до 07.07.2025.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2023 (справа № 991/8666/23, провадження №1-кс/991/8741/23) продовжено строк досудового розслідування до 15.04.2023 включно.
Поряд з цим, прокурор під час судового розгляду наголошував, що наразі у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017досудове розслідування завершене та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Таким чином в рамках кримінального провадження наразі встановлена необхідність виконати вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду.
Щодо доводів сторони захисту на тому, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000841 закінчилися, а тому відсутні підстави для розгляду цього клопотання. На обґрунтування таких тверджень сторона захисту посилається на факти попереднього виділення та об`єднання матеріалів кримінального провадження, зупинення та відновлення прокурором досудового розслідування у кримінальному провадженні тощо.
Водночас ч. 3 ст. 184 КПК України передбачено, що до клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу додаються, у тому числі копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання .
Таким чином, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає перелік тих матеріалів кримінального провадження, копії яких вважає за необхідне надати слідчому судді на підтвердження вимог клопотання.
За наведених обставин, будучи обмеженим лише тими матеріалами провадження, що надані стороною обвинувачення на обґрунтування клопотання про продовження дії обов`язків, та наданими стороною захисту копіями документів, із яких неможливо встановити всі обставини, про які зазначають захисники, слідчий суддя позбавлений можливості оцінити доводи сторони захисту щодо закінчення в кримінальному провадженні №52017000000000841 строків досудового розслідування.
Поряд з цим, слідчий суддя зауважує, що питання, яке стосується строків досудового розслідування може бути предметом оцінки суду у разі надходження обвинувального акту до суду. Суд під час підготовчого судового засідання, як це встановлено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності з`ясовує означене питання і ухвалює самостійне аргументоване рішення.
Оскільки 07.07.2025 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 закінчується (згідно ухвали слідчого судді від 07.05.2025), за таких обставин виникла необхідність у зверненні сторони обвинувачення до суду з клопотанням про їх продовження, оскільки як стверджує сторона обвинувачення - продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, як стверджує прокурор, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Проаналізувавши зазначені аргументи щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, на переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик на даний час продовжує існувати. Такий ризик обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 . Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Водночас, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має певні майнові ресурси, які можуть бути достатніми для переховування від органу досудового розслідування. Також слідчий суддя бере до уваги відомості щодо перебування підозрюваного за кордоном протягом тривалого часу, а також факт постійного проживання близьких членів сім`ї (дружини та двох неповнолітніх дітей) в Іспанії, що свідчить про відсутність соціальних зв`язків в Україні та реальну можливість проживання за кордоном.
Отже, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі та співставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення ним покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження, особисті обставини підозрюваного та тяжкість можливого покарання в сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи особливості інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність у ОСОБА_4 знайомих серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також її структурних підрозділів, не виключається можливість як особисто так і опосередковано незаконного впливу на свідків, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Тому, враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідність виконати вимоги ст. ст. 290, 283 КПК України слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Таким чином, на переконання слідчого судді, покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
З огляду на положення ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, підлягає продовженню на два місяці, тобто до 03.09.2025 включно.
За таких обставин, клопотання прокурора належить задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;
- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон серії НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, до 03.09.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1