- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/6826/25
Провадження 1-кс/991/6896/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_3 про арешт майна
у кримінальному провадженні №12024000000001129 від 13.06.2024
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
30.06.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 26.06.2025 детектива НАБУ ОСОБА_3 (далі-детектив), погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, про арешт майна, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 02.07.2025, 04.07.2025.
2. Короткий виклад клопотання і позиції учасників судового провадження.
2.1. Детектив у клопотанні просила: «1.Клопотання задовольнити. 2. Здійснювати розгляд даного клопотання у закритому судовому засіданні з метою унеможливлення розголошення таємниці, що охороняється законом з причин, викладених в описовій частині клопотання. 3. Клопотання про арешт майна прошу розглядати без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника з метою забезпечення арешту майна. 4. З метою забезпечення спеціальної конфіскації накласти арешт на наступне майно: автомобіль «Mercedes-Benz GLS 400» з VIN: НОМЕР_1, д.н.з. НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_5 »,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні від 13.06.2024 №12024000000001129 за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України…
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюються у висловленні пропозиції та одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
04.08.2024 ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме, заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах та 05.08.2024 їм вручені письмові повідомлення про підозру.
10.03.2025 ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та те, що вони підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Постановою прокурора від 14.03.2025 підслідність у кримінальному провадженні визначено за детективами Національного антикорупційного бюро України.
Стосовно майна, на яке необхідно накласти арешт
04.08.2024 в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «Mercedes-Benz GLS 400» д.н.з. НОМЕР_3, яким користувався ОСОБА_7, серед іншого, було вилучено зазначений транспортний засіб, який належить ОСОБА_5 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 року надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу марки «Mercedes-Benz GLS 400» д.н.з. НОМЕР_3, з метою відшукання та вилучення предметів та речей, зокрема вказаного транспортного засобу.
Вказаний транспортний засіб є знаряддям кримінального правопорушення, яке безпосередньо використовувалось співвиконавцями для вчинення дій, що утворюють склад закінченого злочину.
Зокрема, з метою конспірації фігурантами в розмовах щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 використовувались лексичні, стилістичні, синтаксичні або контекстуальні засоби для маскування справжнього змісту домовленостей шляхом підміни понять щодо «купівлі-продажу Мерседесу», незважаючи на їх обізнаність, що предмет домовленостей (надання коштів) не є реальною угодою з купівлі-продажу транспортного засобу, а має характер неправомірної вигоди (хабара).
Крім того вказаний автомобіль використовувався ОСОБА_10 для предмету злочину - неправомірної вигоди, ориманої від ОСОБА_9, а також речей та документів, пов`язаних із кримінальним провадженням №12024000000000307»,
із доданим до клопотання таким: витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні; постанова від 14.03.2025 про визначення підслідності; постанова від 19.03.2025 про визначення групи прокурорів; постанова від 28.03.2025 про створення слідчої групи; постанови від 10.03.2025 про зміну кваліфікації кримінального правопорушення; повідомлення від 10.03.2025 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_11 ; повідомлення від 10.03.2025 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_12 ; повідомлення від 10.03.2025 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_13 ; протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи - ОСОБА_9 від 29.07.2024, в якому зафіксовано обставини вчинення злочинних дій, які мали місце 12.07.2024, 14.07.2024, 15.07.2024; протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи - ОСОБА_14 від 29.07.2024, в якому зафіксовано обставини вчинення злочинних дій, які мали місце 16.07.2024; протоколу про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-, відеоконтролю особи - ОСОБА_9 від 29.07.2024, в якому зафіксовано обставини вчинення злочинних дій, які мали місце 17.07.2024, 19.07.2024, 20.07.2024; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 04.08.2024.
2.2. В судових засіданнях детектив ОСОБА_3 підтримала подане клопотання і просила таке задовольнити, не наполягаючи на проведенні закритого судового засідання. Також детективом додано до матеріалів копії такого: протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 10.06.2025 із додатками, ухвали слідчого судді ВАКС від 25.04.2025 в справі №991/3666/25 про продовження строку досудового розслідування, реєстраційної картки ТЗ, протоколу обшуку від 04.08.2024, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 07.07.2024 у справі 757/34759/24-к, від 24.10.2024 у справі №757/41680/24-к, від 17.12.2024 №757/57186/24-к, заяви ОСОБА_7 від 20.01.2025 до ДБР про повернення майна вилученого 04.08.2024, листа ДБР від 05.02.2025 ОСОБА_7, постанова слідчого ГСУ НП від 04.08.2024 про визнання речовими доказами, акт приймання-передачі від 05.08.2024.
Власник майна ОСОБА_15 та представник власника майна (адвокат) ОСОБА_16 в судовому засіданні 02.07.2025 заперечували проти задоволення клопотання, які узагальнено обґрунтовувались таким: все майно, вилучене під час обшуку, має статус речових доказів, та з метою необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законом визначений строк у межах якого слідчий чи прокурор зобов`язані звернутись із клопотанням про його арешт, або якнайшвидше повернути таке майно власнику; представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, наділений відповідними повноваженнями щодо участі у засіданні, а твердження детектива щодо можливості відчуження автомобіля є безпідставними; детектив не визначив, як саме накладення арешту на майно допоможе зберегти речові докази у справі, якщо є інші способи збереження доказів без обмеження прав власника; строки реалізації обов`язку звернення встановлюються для здійснення особою належного їй процесуального права, а такий строк пропущено без поважних причин, що є грубим порушенням вимог КПК, та закінчення такого строку тягне за собою втрату можливості реалізувати відповідне право, якщо інше не передбачено законом. Також представником власника майна додано до матеріалів копії таких документів: клопотання ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_15 про повернення майна, свідоцтва про шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_19, поліси страхування на автомобіль, договір купівлі-продажу транспортного засобу від 14.01.2023.
04.07.2025 в судове засідання власник майна ОСОБА_15 та представник власника майна (адвокат) ОСОБА_16 не прибули попри здійснене належним чином повідомлення про час і місце судового засідання, що не перешкоджало розгляду клопотання відповідно до частини 1 статті 172 КПК.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до статті 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК передбачений арешт майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.2. Відповідно до частини 1 статті 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з частиною 2 статті 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 2 цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього кодексу.
Частиною 4 статті 170 КПК визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 цієї статті (тобто арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК, арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною 1 статті 173 КПК визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 170 цього кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 цього кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 4 статті 173 КПК, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Обмеження права власності на речові докази не буде свавільним та відповідатиме засаді законності із дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності особи лише у разі, якщо досягнення мети збереження речового доказу неможливо у інший спосіб, окрім як застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
3.2. Судом на підставі наявних матеріалів встановлено такі обставини:
13.06.2024 ГСУ Національної поліції України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000001129.
04.08.2024 проведено обшук на підставі частини 3 статті 233 КПК транспортного засобу марки «Mereсеdes-Benz GLS 400», н.з.т.з. НОМЕР_4, VIN: НОМЕР_5 та було вилучено: електронний пристрій схожий на камеру спостереження; чорний блокнот з рукописними записами; кошти в іноземній валюті, а саме долари США, 30 купюр по 100 доларів; кошти в розмірі 4250 гривень; кошти в сумі 4 долари США; банківські карти № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 ; посвідчення водія на ім?я ОСОБА_7 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz GLS 400» н.з.т.з. НОМЕР_2 ; блокнот помаранчевого кольору з рукописними записами; документи та копії на ім?я ОСОБА_7 формату А4; медична картка амбулаторного хворого на ім?я ОСОБА_7 ; дозвіл на проїзд транспортного засобу; мобільний телефон марки «iPhone»; ноутбук «Macbook» в чохлі чорного кольору; дві пари номерних знаків НОМЕР_8 та НОМЕР_9 ; транспортний засіб марки «Mercedes-Benz GLS 400», н.з.т.з. НОМЕР_4 .
04.08.2024 ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 затримано в порядку статті 208 КПК за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 190 КК, а саме заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.
04.08.2024 постановою слідчого ГСУ НП України ОСОБА_20 вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами. Зокрема транспортний засіб марки «Mercedes-Benz GLS 400», н.з.т.з. НОМЕР_4 відповідно до акту приймання-передачі від 05.08.2024 поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська 4.
07.08.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/34759/24-к, постановлено «Клопотання - задовольнити. Надати дозвіл слідчому у кримінальному провадженні N? 12024000000001129 - старшому слідчому в ОВС ГС НП України ОСОБА_21, на проведення обшуку транспортного засобу марки «Mereсеdes-BenGLS 400», н.з.т.з. НОМЕР_4, VIN: НОМЕР_5, власником якого відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу є ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4 яким користується ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення відшукання та вилучення: електронний пристрій схожий на камеру спостереження; чорний блокнот з рукописними записами; кошти в іноземній валюті…;кошти в розмірі 4250 гривень; кошти в сумі 4 долари США; банківська карта № НОМЕР_6 ;банківська картка № НОМЕР_7 ; посвідчення водія на ім?я ОСОБА_7 ;свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz GLS 400» н.з.т.з. НОМЕР_2 ; блокнот помаранчевого кольору з рукописними записами; документи та копії на ім?я ОСОБА_7 формату А4; медична картка амбулаторного хворого на ім?я ОСОБА_7 ; дозвіл на проїзд транспортного засобу; мобільний телефон марки «iPhone»;ноутбук «Macbook» в чохлі чорного кольору; дві пари номерних знаків НОМЕР_8 та НОМЕР_9 транспортний засіб марки «Mercedes-Benz GLS 400», н.з.т.з. НОМЕР_4 »
05.08.2024 ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вручені письмові повідомлення про підозру.
26.09.2024 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_22 продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 05.11.2024.
24.10.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі №757/41680/24-к відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_23 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора та слідчого Державного бюро розслідувань, які здійснюють, відповідно, процесуальне керівництво та досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000001129 від 13.06.2024, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 року, справа №757/34759/24-к.
01.11.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_24 у справі №757/50706/24-к продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 05.02.2025.
17.12.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва в справі №757/57186/24-к відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_23 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12024000000001129 від 13.06.2024.
20.01.2025 ОСОБА_7 звернувся до слідчого ДБР про повернення тимчасово-вилученого майна під час обшуку 04.08.2024, та 05.02.2025 у відповідь на таке слідчий ОВС ГСУ ОСОБА_25 повідомив «Державним бюро розслідувань розглянуто Вашу заяву від 21.01.2025 щодо повернення вилученого 04.08.2024 під час обшуку майна, речей та автомобіля «Mercedes-Benz GLS 400» д.н.з. НОМЕР_2 . За результатами розгляду повідомляємо, що постановою прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора від 08.08.2024 підслідність у кримінальному провадженні №12024000000001129 від 13.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України визначено за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024, у кримінальному провадженні 12024000000001129 від 13.06.2024, прямо надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі «Mercedes-Benz GLS 400» д.н.3. НОМЕР_2 з метою виявлення та вилучення речей, документів та грошових коштів, опис яких міститься в протоколі обшуку вищевказаного транспортного засобу. Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2024 слідчому прямо надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі «Mercedes-Benz GLS 400» д.н.з. НОМЕР_2 з метою виявлення та вилучення 04.08.2023 вказаних у протоколі обшуку речей, документів та грошових коштів, а тому вказані речі, документи, грошові кошти та транспортний засіб не є тимчасово вилученим майном в силу положень ч. 5 ст. 171, ч. 7 ст. 236 КПК України, а відтак не підлягають негайному поверненню особі в якої воно було вилучено.»
31.01.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_26 у справі № 757/4519/25-к продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до дев`яти місяців, тобто до 05.05.2025 включно.
10.03.2025 ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 3 статті 369-2 КК.
14.03.2025 постановою прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_27 визначена підслідність кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 КК у цьому кримінальному провадженні, за детективами НАБУ, та матеріали .провадження направлено до САП для організації здійснення подальшого досудового розслідування та процесуального керівництва.
25.04.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 в справі № 991/3666/25 продовжено до 05.08.2025 включно (до дванадцяти місяців від дня першого повідомлення про підозру) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024000000001129 від 13.06.2024.
3.3. Відповідно до статті 98 КПК, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині 1 цієї статті.
Обмеження права власності на речові докази не буде свавільним та відповідатиме засаді законності із дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності особи лише у разі, якщо досягнення мети збереження речового доказу неможливо у інший спосіб, окрім як застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Дослідивши клопотання разом із доданими матеріалами, слідчий суддя зазначає, що частина 3 статті 369-2 КК передбачає кримінальну за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Водночас, зі змісту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10.03.2025 вбачається відсутність будь-яких ознак того, що вилучений 04.08.2024 автомобіль «Mercedes-Benz GLS 400» був безпосереднім предметом чи знаряддям зазначеного кримінального правопорушення, чи містив інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Ба більше, в постанові від 04.08.2024 слідчого ГСУ НП України ОСОБА_20 про визнання речовими доказами взагалі жодним чином не обґрунтована належність вилученого майна (зокрема автомобіля) до речових доказів.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що вилучене майно (автомобіль) не має ознак речового доказу, визначених статтею 98 КПК, а тому не може бути предметом арешту.
3.4. Відповідно до частини 1 статті 96-1 КК, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 96-2 КК, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Окрім того, частинами 5, 6 статті 96-2 КК, гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини 1 цієї статті. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача. Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
В пункті 5.7 рішення Конституційного Суду України від 30.06.2022 № 1-р/2022 у справі №1-22/2020(391/20) за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України (щодо спеціальної конфіскації) зазначено, що оцінюючи конституційність статей 96-1, 96-2 КК України, Конституційний Суд України виходить з того, що володіння майном, набуте внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК України, не може бути кваліфіковане ні як «визначений законом» порядок набуття права власності на майно (частина друга статті 41 Конституції України), ні як «не заборонена законом» підстава набуття права власності або права добросовісного володіння майном (стаття 328 Цивільного кодексу України). Окрім того, ухвалене судом на підставі приписів КПК України судове рішення (вирок, ухвала) про застосування спеціальної конфіскації є юридичним актом індивідуальної дії, що встановлює факт незаконності та недобросовісності набуття певною особою конкретного майна і також спростовує презумпцію правомірності набуття права власності, встановлену в частині другій статті 328 Цивільного кодексу України. Унаслідок цього саме судове рішення є підставою для вилучення такого майна в особи, стосовно якої може бути застосовано спеціальну конфіскацію згідно з оспорюваними статтями КК України.
Зі змісту наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_28 придбала автомобіль «Mercedes-Benz GLS 400» 2016 року випуску білого кольору VIN НОМЕР_1 (який згодом вилучений 04.08.2024 під час обшуку) вартістю 1 600 000 грн. у ОСОБА_29 згідно з договором купівлі-продажу транспортного засобу від 17.01.2023 №8043/2023/3606621.
Згідно її пояснень у протоколі допиту від 10.06.2025 як свідка у цьому кримінальному провадженні, «вона виставляла зазначений автомобіль для продажу, але оскільки він не був проданий, то надавався ОСОБА_7 в тимчасове, час від часу користування з метою його показу для продажу. Від продажу автомобіля ОСОБА_7 мав отримати кошти, відсоток від знаходження покупця в розмірі 1500 доларів США».
Відтак відсутні будь-які підстави вважати, що автомобіль Mercedes-Benz GLS 400 був набутий ОСОБА_15 безоплатно або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, а також, що вона знала або могла знати, що це майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини 1 статті 96-2 КК. Ба більше, за матеріалами, наданими детективом, немає жодних підстав стверджувати про її обізнаність із обставинами можливого вчинення ОСОБА_7 злочинних дій, передбачених статтею 369-2 КК, за участю майна, власником якого вона є.
3.6. З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає, що детективом не доведена необхідність арешту майна, а тому належить відмовити в задоволенні поданого клопотання.
Керуючись статтями 131, 132, 170-174, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 09.07.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________