- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/6937/25
Провадження 1-кс/991/7006/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) і захисника ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу щодо
ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у російській федерації, громадянин України, є народним депутатом, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, наразі утримується під вартою),
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі- КК)
у кримінальному провадженні №52025000000000092 від 20.02.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
03.07.2025 до ВАКС надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 (далі - захисник) в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 04.07.2025.
2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.
2.1. Захисник у клопотанні просив: ««1. Змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/5016/25 від 02.06.2025 до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід; 2. Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 31.07.2025, визначивши йому заставу у розмірі 25 000 000,00 (двадцять п`ять мільйонів) гривень»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі НАБУ) за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі САП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N? 52025000000000092 від 20.02.2025 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке виділено в окреме провадження з кримінального провадження №52022000000000169 від 07.07.2022, та у якому 03.03.2025 стороні захисту повідомлено про закінчення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження.
24.01.2025 слідчим суддею ВАКС ОСОБА_10 підозрюваному ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 000 000,00 (сто мільйонів) гривень, яка є явно непомірною для нього.
На виконання вище зазначеної ухвали суду 13.02.2025 ТОВ «Перша подільська енергетична компанія», на підставі платіжної інструкції №1022, внесенні на розрахунковий рахунок ВАКС 6 000 000,00 (шість мільйонів) гривень застави за підозрюваного ОСОБА_3 .
14.02.2025 слідчим суддею ВАКС ОСОБА_11 винесено ухвалу про зміну підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу з застави, у розмірі 100 000 000 (сто мільйонів) гривень, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів (до 14.04.2025), із визначенням застави у розмірі 100 000 000,00 (сто мільйонів) гривень.
Як зазначено у вказаній ухвалі суду, підставою для зміни та застосування саме такого запобіжного заходу стало не внесення підозрюваним ОСОБА_3 у повному обсязі визначеної судом застави, повідомлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, внаслідок якого завдано збитків АТ «Укрзалізниця» на суму 141 606 360 гривень, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ухвалою від 08.04.2025 слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 продовжено до 06.06.2025 строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 із визначенням йому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 75 700 000,00 (сімдесят п`ять мільйонів сімсот тисяч) гривень.
На виконання вище зазначеної ухвали суду 24.04.2005 ТОВ «Перша подільська енергетична компанія», на підставі платіжної інструкції №2092, додатково внесенні на розрахунковий рахунок ВАКС 14 000 000,00 (чотирнадцять мільйонів) гривень застави за підозрюваного ОСОБА_3, в результаті чого загальна суми застави склала 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень.
Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_12 від 26.05.2025 суму застави підозрюваному тисячі) гривень. ОСОБА_3 зменшено до 69 644 000,00 (шістдесят дев`ять мільйонів шістсот сорок чотири
Ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 від 02.06.2025 продовжено до 31.07.2025 строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60 560 000 (шістдесят мільйонів п`ятсот шістдесят тисяч) гривень, та покладено ряд обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на кожну вимогу детективів НАБУ, прокурорів САП та суду; без дозволу детективів НАБУ не відлучатися за межі Київської області та повідомляти їх та прокурорів САП про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт для виїзду за кордон, а також носити електронний засіб контролю.
Підставою для прийняття слідчим суддею саме такого рішення стало не внесення підозрюваним ОСОБА_3 у повному обсязі визначеної судом застави, повідомлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також те, що продовжують існувати ризики щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та які нібито були встановлені стороною обвинувачення під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій (надалі НСРД) відносно ОСОБА_3 .
Слід зазначити, що при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчим суддею не був врахований той факт, що органом розслідування було повідомлено необґрунтовану підозру ОСОБА_3 у вчиненні впродовж 2021-2022 років особливо тяжкого злочину, внаслідок якого завдано збитків АТ «Укрзалізниця» на суму 141 606 360 гривень, розмір яких визначено на підставі товарознавчої експертизи, проведеної на підставі розрахункової, а не ринкової вартості кабельної продукції, і на підставі якої зроблена завідомо неправильна їх оцінка, а також надуманих підстав щодо використання ним для вчинення цього злочину статусу народного депутата України та особистих знайомств із посадовими особами органів виконавчої влади на підставі уривків побутових розмов, зафіксованих у протоколах проведених НСРД, які сторона обвинувачення безпідставно вважає доказами учинення злочину, і які повністю спростовуються під час їх прослуховування у повному обсязі.
По-перше. Ознайомившись, в порядку ст. 290 КПК України, з висновком експерта № 10439 про проведення експертного товарознавчого дослідження від 11.10.2024 та матеріалами кримінального провадження, на підставі яких його було проведено, стороною захисту було встановлено, що у ньому зроблено неправильну оцінку ринкової вартості кабельної продукції виготовленої ТОВ «Торговий дім «Український кабель» та ТОВ «Торговий дім «Кабель Центр» під замовлення та поставленої до AT «Укрзалізниця» продовж 2021-2022 років. Оскільки для визначення експертом її ринкової вартості було взято умовну розрахункову вартість кабелів МФ- 100 та НЛФ розраховану представниками ПрАТ «Запорізький кабельний завод», ТОВ «Техпровід», ТзДВ «Гал-Кат» та ТОВ «Європан», які її впродовж 2021-2022 років не виготовляли, нікому не поставляли, а деякі з них не мали обладнання для її виготовлення. При цьому вказані товариства до розрахункової вартості кабельної продукції не включили вартість тари, транспортних витрат та відстрочки оплати строком від 10 до 45 банківських днів, що суттєво впливає на її дійсну ринкову вартість. А також детективами НАБУ було заборонено експерту самостійно отримувати інформацію для проведення товарознавчої експертизи, і її проведено на підставі відомостей зібраних детективом до призначення та проведення експертизи. Вище зазначений висновок товарознавчого дослідження, та матеріали кримінального провадження на підставі яких воно було проведено, можуть свідчити про зменшення суми завданих збитків або взагалі про їх відсутність. Що в свою чергу свідчить про необгрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри.
По-друге. У зв`язку із завершенням досуцового розслідування, є нівельованими ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки стороною захисту уже зібрано усі необхідні докази у кримінальному провадженні та отримано показання усіх необхідних свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів або їх зміну. Поряд із цим в ухвалі суду безпідставно зазначено, що ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних, експерта, спеціалістів у даному кримінальному провадженні. Але судом уже були встановлені ОСОБА_3 обов`язки щодо утримання від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у даному провадженні, які він добросовісно виконував до 14.02.2025, і не має намірів їх порушувати. Цей факт підтверджується ухвалою ВАКС від 08.04.2025, якою було відмовлено у задоволені стороні обвинувачення у забороні спілкування ОСОБА_3 з представниками та службовими особами Акціонерного товариства «Укрзалізниця», працівниками Міністерства інфраструктури України, представниками, керівниками та працівниками компаній виробників кабельної продукції та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні. Що в свою чергу свідчить про зменшення цього ризику.
Також не відповідають дійсності зазначені в судовому рішенні ризики того, що сторона захисту після обрання ОСОБА_3 тримання під вартою вживала заходи, спрямовані на встановлення контактів зі свідком ОСОБА_14 . Це підтверджується заявою останнього, про те, що « ОСОБА_15 не захотел нам звонить», і яку було подано до НАБУ 24.03.2025 у день розгляду ВАКС клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу. При цьому слідчим суддею не було прийнято до уваги, що такі дії представників сторони обвинувачення слід розцінювати, як штучне створення ризиків для продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою з використанням колишнього співвласника заводу з виробництва кабельної продукції ОСОБА_16, з яким ОСОБА_3 особисто не знайомий, негативно відноситься до ОСОБА_3, не є свідком учинення інкримінованого йому злочину, і заяви якого сторона обвинувачення уже не вперше намагається використати для створення видимості впливу ОСОБА_3 на свідків у даному кримінальному провадженні.Також слідчим суддею не було враховано, що при написанні цих заяв ОСОБА_16 не попереджувався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, і він не допитувався під час судового розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу.
По-третє. В ухвалі суду про продовження запобіжного заходу слідчим суддею зазначено про існування ризику переховування ОСОБА_3 від органів досуцового розслідування та суду, в основу яких покладено уривки побутових розмов, зафіксованих у протоколах проведених рік тому НСРД, та які сторона обвинувачення безпідставно вважає способами незаконного виїзду ОСОБА_3 за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності, і які повністю спростовуються під час їх прослуховування у повному обсязі. А також не був враховано той факт, що ОСОБА_3 знайомий з Головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_17 впродовж останніх тридцяти років, і останній раз вони зустрічалися в кінці лютого 2022 року під час службової наради. При цьому під час проведення досуцового розслідування, після його завершення та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, стороною обвинувачення не отримано жодних нових доказів, які б свідчили про намагання ОСОБА_3 переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності. Поряд із цим, відсутність ризику переховуватися від органів досуцового розслідування підтверджується тими обставинами, і про які зазначено в матеріалах проведених НСРД, що впродовж 2024 року ОСОБА_3 було відомо про відкрите відносно нього кримінального провадження, і не зважаючи на це він не виїхав з країни. Після повідомлення йому про підозру 17.01.2025 з`являвся на всі виклики детективів, прокурорів та слідчих суддів, з лютого 2022 року і по даний час взагалі не виїжджав за межі країни, на виконання рішення суду у січні 2025 року здав на зберігання детективу свій паспорт для виїзду за кордон. Крім того. ОСОБА_3 є народним депутатом України, дбає про свою репутацію, а тому зацікавлений у належному розслідуванні та доведенні своєї невинуватості. Окрім цього, підозрюваний на території України має міцні соціальні зв`язки, оскільки тут проживають його неповнолітні діти та близькі родичі, які знаходяться повністю на його утриманні. А його старший син ОСОБА_18 з 2017 року навчається за кордоном, виїхав з України у травні 2022 року на законних підставах, і ОСОБА_3 не має намірів після зміни йому запобіжного заходу намірів виїжджати до сина за кодрдон.
По-четверте. В ухвалу суду про продовження запобіжного заходу зазначено про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Підставою існування якого слідчий суддя вважав наявність у ОСОБА_3 зв`язків в правоохоронних органах, через представників яких він намагався дізнатися про проведення НСРД відносно фігурантів вказаного кримінального провадження, а також має вплив на судів будь-якого суду України, та про які зазначено в матеріалах проведених влітку 2024 року відносно нього НСРД. При цьому слідчим суддею не було враховано, що наданий час зазначений ризик відсутній, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено 03.03.2025, і під час його проведення та після його завершення стороною обвинувачення не отримано жодних доказів, які б свідчили про зв`язки ОСОБА_3 з представниками НАБУ, САП, ВАКС та АП ВАКС, які мають право здійснювати процесуальні дії та приймати процесуальні рішення у вказаному кримінальному провадженні. При цьому в жодному із клопотань сторони обвинувачення про обрання чи продовження запобіжного заходу не ставилося питання про заборону спілкування ОСОБА_3 з представниками вище зазначених правоохоронних та судових органів. Крім того, прокурором 20.02.2025 під час виділення з матеріалів кримінального провадження № 52022000000000169 в окреме провадження матеріалів провадження № 52025000000000092, та 03.03.2025 під час прийняття рішення про завершення досудового розслідування у ньому, було прийнято рішення про видалення із протоколів НСРД частини відомостей, які прокурор не має намірів використовувати як докази вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. З ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України у даному кримінальному провадженні. Поряд із цим, сторона обвинувачення, після завершення досудового розслідування, впродовж квітня-червня 2025 року протиправно використовує частину видалених з протоколу про результати здійснення негласних слідчих (розшуковик) дій - аудіоконтроль публічно доступного місця № 19/1350 від 07.02.2025 відомостей щодо спілкування 11.12.2024 ОСОБА_3 з ОСОБА_19 (9-11 аркуші вказаного протоколу) для штучного створення видимості продовження існування в діях ОСОБА_3, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, під час звернення до Вищого антикорупційного суду з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою та до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами на судові рішення першої інстанції. І які були безпідставно враховані слідчим суддею під час постановления ухвали від 02.06.2025 (пункт 3.5.3, аркуш 17 ухвали). Відсутність зазначеного ризику також підтверджується ухвалою ВАКС у справі №991/4247/25 від 26.05.2025, яка набрала законної сили, і в якій нічого не зазначено про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. В якій також зазначено про зменшення ризику подальшого ухилення підозрюваного ОСОБА_3 від слідства та суду і впливу на свідків внаслідок належної його процесуальної поведінки та недопущення ним порушень встановлених обов`язків.
По-п`яте. Також слід зазначити, що при продовженні запобіжного заходу та визначення застави у розмірі 60 560 000 гривень слідчим суддею не було враховано факт накладення ухвалою ВАКС у справі № 991/661/25 від 13.02.2025 арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3 з метою його конфіскації, обрахованою детективами загальною вартістю понад 160 000 000,00 (сто шістдесят мільйонів) гривень, на яке посилається сторона обвинувачення в обґрунтування майнового стан}' підозрюваного, і за його рахунок не існує можливості внесення застави. - тому числі цією ухвалою накладено арешт і на частку ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «Будінформ» у розмірі 2 695 000 гривень, корпоративні права якого, на підставі нотаріально посвідченого договору управління корпоративними правами від 08.08.2019, передано іншій особі на строк виконання обов`язків народного депутата України. А тому ОСОБА_3 не володіє будь-якими об`єктами нерухомості в будинку, який будується ТОВ «Будінформ», оскільки наданий час будівництво вказаного будинку знаходиться на початковій стадії, кошти інвесторів для його будівництва не залучалися, і його закінчення заплановано на кінець 2027 року, але навряд чи він буде побудований у заплановані строки. Вказане підтверджується відповіддю директора ТОВ «Д-І-М» ОСОБА_20 від 23.06.2025 за № 23/06, яке є підрядчиком будівництва житлового будинку в м. Києві по вул. Мечникова, 7-Б к м. Києві, і згідно якої у вказаному будинку не передбачено спорудження пентхаузів, і ОСОБА_3 не володіє майновими правами на об`єкти житлової та нежитлової нерухомості у цьому будинку. Що в свою чергу спростовує інформацію отриману стороною обвинувачення під час проведення НСРД.
По-шосте. Також у ОСОБА_3 відсутня визначена ухвалою суду від 02.06.2025 сума для внесення застави в готівці, та про яку зазначено у його щорічній декларації за 2023 рік, оскільки за останній півтора роки значна частина цих коштів була використана. Поряд із цим стороною обвинувачення не були отримані нові вагомі докази обґрунтування майнового стану ОСОБА_3, які дозволяють йому внести заяву у визначеному слідчим суддею 02.06.2025 обсязі.
По-сьоме. Слід зазначити, що народний депутат України ОСОБА_3 з початку збройної агресії російської федерації приймає активну участь у допомозі Збройним Силам України у захисті батьківщини, за що неодноразово відзначений державними нагородами, подяками та грамотами, які вже були предметом дослідження під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу. Наведенні обставини вказують на можливість зменшення суми застави до 25 000 000,00 (двадцяти п`яти мільйонів) гривень, з яких 20 000 000,00 гривень уже внесено на рахунок ВАКС, та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 …Також у ОСОБА_3 відсутня визначена ухвалою суду від 02.06.2025 сума для внесення застави в готівці, та про яку зазначено у його щорічній декларації за 2023 рік, оскільки за останній півтора роки значна частина цих коштів була використана»,
із доданими до клопотання копіями такого: ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 від 02.06.2025 у справі № 991/5016/25; ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_12 від 26.05.2025 у справі №991/4247/25; протоколу НСРД №19/1350 від 07.02.2025 (з матеріалів провадження); протоколу НСРД №19/1350 від 07.02.2025 (додаток до клопотання про обрання запобіжного заходу); листа директора ТОВ «Д-1-М» ОСОБА_21 від 23.06.2025;характеристики з місця проживання; відомостей про досягнення, подяк та грамот; орденів та відзнак; ордера і свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
2.2. У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 і підозрюваний ОСОБА_3 підтримали подане клопотання і просили таке задовольнити
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, оскільки на цей час ризики не зменшились, зазначивши, що на його думку, сторона захисту не довела наявності нових обставин, які є підставою для зменшення розміру застави.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, і пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Статтею 203 КПК встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим кодексом.
3.2. З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий, й підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Також, згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
3.3. Судом на підставі наданих матеріалів і відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено такі обставини:
07.07.2022 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169.
16.08.2022 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000220.
07.03.2024 постановою прокурора САП ОСОБА_5 об`єднано в одне кримінальне провадження №52022000000000169 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 та №52022000000000220 від 16.08.2022.
06.11.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_22 у справі №991/12517/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 до 11 місяців, а саме 13.02.2025 включно.
13.01.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_5 об`єднано в одне кримінальне провадження №52022000000000169 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 та №42024000000000560 від 19.04.2024.
17.01.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частини 5 статті 191 КК (за двома епізодами).
24.01.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_10 у справі №991/413/25 (залишеною 12.02.2025 без змін ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС) відмовлено в задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 000 000 гривень, й покладено низку обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, що мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, та ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК.
13.02.2025 за підозрюваного ОСОБА_3 внесено лише частину застави в розмірі 6 000 000 гривень ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» згідно з платіжною інструкцією №1022.
14.02.2025 ухвалою слідчої судді ОСОБА_11 у справі №991/1069/25 (залишеною 28.02.2025 без змін ухвалою АП ВАКС) частково задоволено клопотання детектива НАБУ і змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою строком 60 днів, з можливістю внесення застави 100 000 000 грн. та покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, що мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК та невиконанням ОСОБА_3 умов застосування запобіжного заходу у виді застави, визначеної ухвалою ВАКС від 24.01.2025
20.02.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_5 виділено в окреме провадження №52025000000000092 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_9 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 КК.
03.03.2025 зокрема підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку статті 290 КПК, й відтак з 04.03.2025 строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні перестали спливати.
24.03.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/2528/25 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 .
08.04.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/3024/25 (залишеною 29.04.2025 без змін ухвалою АП ВАКС) строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 продовжено на 60 днів, тобто до 06.06.2025 включно і визначено розмір застави у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 75 700 000 (сімдесят п`ять мільйонів сімсот тисяч) гривень. у разі внесення застави у визначеному судом розмірі на підозрюваного ОСОБА_3 покладаються строком до 06.06.2025 включно такі обов`язки: 1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; 2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та/або прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво; 3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні із свідками ОСОБА_13 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_16 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 );5) здати на зберігання детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. 6) носити електронний засіб контролю.
26.05.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_12 у справі №991/4247/25 залишено без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тобто до 06.06.2025 і змінено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, на альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 23 (двадцять три) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 69 644 000 (шістдесят дев`ять мільйонів шістсот сорок чотири тисячі) гривень.
02.06.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі 991/5016/25 продовжено до 31.07.2025 включно строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, визначено підозрюваному ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 60 560 000 (шістдесят мільйонів п`ятсот шістдесят тисяч) гривень, у разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави, та на підозрюваного ОСОБА_3 покладаються строком до 31.07.2025 включно такі обов`язки: 1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду; 2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та/або прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво; 3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні із свідками ОСОБА_13 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_16 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ); 5) здати на зберігання детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України. 6) носити електронний засіб контролю.
3.4. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 належить до особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачає відповідно можливість покарання у вигляді караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Таке потенційно свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Також, відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява №33977/96), суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Судом встановлено, що під час обрання до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжних заходів та продовження дії такого, слідчими суддями ВАКС неодноразового перевірялись обґрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачені статтею 177 КПК, які наразі із плином часу не зменшилися настільки, щоб виключити або звести їх нанівець.
Зокрема, у слідчих суддів 24.01.2025, 14.02.2025, 08.04.2025, 02,06.2025 був наявний достатній обсяг матеріалів, які обґрунтовували вимоги клопотань, що дало підстави зробити висновки як про правильність кваліфікації дій ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, так і про доведеність ризиків, які стверджувались у клопотаннях., а саме ризиків: 1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Разом з тим, КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», й такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення. Відтак, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування запобіжного заходу як виду забезпечення кримінального провадження, оцінка слідчим суддею наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
Зокрема, вже неодноразово суд зазначав, що на стадії досудового розслідування не може будь-яким чином оцінити зміст висновку судової товарознавчої експертизи від 11.10.2024 №10439, на який посилався захисник, тим більше порівняно з іншими невідомими йому матеріалами кримінального провадження, а також наданим прокурором висновком експерта №1041/82601 від 20.12.2024 за результатами судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №52022000000000169, яким підтверджена суми шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Також слідчий суддя враховує правову позицію, яка міститься у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 20.01.2025 у справі №357/12623/21, а саме, що «статтями 22, 290, 349 КПК України визначено право сторони обвинувачення обґрунтовувати свою позицію про доведеність винуватості особи доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, обсягу яких, на переконання сторони обвинувачення, буде достатньо для доведення винуватості особи та притягнення її до кримінальної відповідальності за інкримінований їй злочин. При цьому законодавець не встановив перед прокурором вимоги долучати під час судового розгляду абсолютно всі зібрані під час досудового розслідування докази. При цьому згідно з принципом змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів, закріпленим у ст. 22 КПК України, прокурор, підтримуючи публічне обвинувачення в суді, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, у тому числі щодо визначення обсягу доказів, які сторона обвинувачення буде долучати в суді та на підставі яких доводитиме винуватість особи. Аналогічна позиція була висловлена в постановах Верховного Суду від 18лютого 2021 року у справі № 193/375/19 (провадження № 51-4204 км 20), 12серпня 2021 року у справі № 648/434/18 (провадження № 51-1059 км 21), 10лютого 2022 року у справі № 643/583/19 (провадження № 51-3904 км 21), 26травня 2022 року у справі № 755/20311/15-к (провадження № 51-5354 км 21)».
Окрім того, слідчим суддею ВАКС в ухвалі від 02.06.2025 у справі № 991/5016/25, якою продовжено до 31.07.2025 включно строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 і визначено підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 60 560 000 (шістдесят мільйонів п`ятсот шістдесят тисяч) гривень, зазначено, що враховуючи матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання і три ризики, розмір застави повинен визначатися тим ступенем впевненості, за якого перспектива втрати застави у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.
Також слідчий суддя послідовний у своїй правовій позиції, висловленій в цій ухвалі про те, що «за час, який сплив з дня первинного обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 100 млн грн., фактично за такого внесена лише незначна частина застави у 20 млн. грн., хоча й попри вельми заможний майновий стан, а також попри те, що ОСОБА_3 підозрюється у організації інкримінованих кримінальних правопорушень, тобто він є співучасником, суспільно небезпечна роль якого є найбільш значною порівняно з виконавцями і пособниками. Слідчий суддя вважає, що з урахуванням доведених прокурором обставин і заперечень сторони захисту, на теперішній час належить задовольнити частково клопотання детектива із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави як у виключних випадках в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) прожиткових мінімумів для працездатних осіб».
3.5. Дослідивши клопотання захисника із доданими матеріалами, слідчий суддя вважає, що сторона захисту не довела належними доказами будь-яких нових обставин, які б обумовили необхідність зміни запобіжного заходу чи розмір застави на менший, тому належить відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 176-201, 309, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 09.07.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ______________