- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа №991/6894/25
провадження №1-кп/991/86/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«10» липня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника потерпілих ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні №62024000000000188 від 29 лютого 2024 року клопотання прокурора ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткових обов`язків на ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190 КК України; клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
01 липня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 62024000000000188 від 29 лютого 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 190 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 190 КК України. До обвинувального акта додано: реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки підозрюваних про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2025 року, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 02 липня 2025 року, постановленою в порядку ст. 314 КПК України, у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче засідання.
Під час підготовчого судового засідання були заявлені клопотання: прокурором САП ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткових обов`язків на ОСОБА_4 ; обвинуваченим ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу; прокурором САП ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_5 .
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього кодексу (ч.3 ст. 315 КПК України).
Враховуючи, що заявлені учасниками клопотання є взаємопов`язаними та стосуються вирішення питань, пов`язаних із застосуванням/зміною запобіжних заходів обвинуваченим, суд, заслухавши думки учасників судового засідання, вважає за доцільне розглядати їх разом із дослідженням наведених доводів у сукупності, що сприятиме забезпеченню повного, всебічного та об`єктивного встановлення всіх обставин у межах вирішення цих питань, а також, враховуючи скорочені строки їх розгляду, визначені КПК України, приходить до переконання про необхідність їх вирішення перед прийняттям рішень, визначених ст. 314 КПК України.
Щодо клопотання прокурора САП ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткових обов`язків на ОСОБА_4
07 липня 2025 року до суду від прокурора надійшло клопотання, в якому сторона обвинувачення просить змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід шляхом покладення на нього строком на два місяці обов`язків, а саме: повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво та/або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; залишити на зберіганні у відповідному територіальному підрозділі ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 13 квітня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 3 000 748 грн. У зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 було звільнено з-під варти та з того часу до нього вважається застосованим запобіжний захід у вигляді застави з покладенням відповідних обов`язків, які неодноразово ухвалами слідчих суддів продовжувалися, а деякі обов`язки з часом скасовувалися. Також ухвалою слідчого судді від 09 січня 2025 року, одночасно із продовженням покладених на ОСОБА_4 обов`язків, стосовно останнього було зменшено розмір застосованої йому застави з 3 000 748 грн до 2 249 548 грн, а ухвалою слідчого судді від 10 лютого 2025 року розмір застави з 2 249 548 грн було зменшено до 1 500 348 грн. В подальшому, ухвалою слідчого судді від 04 червня 2025 року ОСОБА_4 було продовжено строк дії покладених на нього обов`язків до 04 серпня 2025 року включно, але не довше строків досудового розслідування. 01 липня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направлено до суду, а тому станом на цей час виникла необхідність у зміні ОСОБА_4 запобіжного заходу шляхом покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, які раніше були визначені слідчим суддею, необхідність чого зумовлена наявністю обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також продовженням існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Непокладення на ОСОБА_4 відповідних обов`язків, на переконання сторони обвинувачення, може завдати шкоди кримінальному провадженню, оскільки останній, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, та невідворотність покарання може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, а також, будучи колишнім працівником правоохоронного органу та маючи тісні зв`язки у державних і правоохоронних органах, ОСОБА_4 може впливати на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні з метою зміни показань або надання неправдивих показань під час судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримав та просив його задовольнити. В частині зазначених ним у клопотанні обов`язків, які він просить покласти на обвинуваченого ОСОБА_4, прокурор просив вважати, що обов`язок обвинуваченого повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи стосується лише суду, оскільки обвинувальний акт перебуває уже в суді на розгляді.
Представник потерпілих ОСОБА_8 клопотання прокурора підтримала і просила його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, пославшись на його необґрунтованість та наголосив, що покладення обов`язків не є зміною запобіжного заходу відповідно до вимог КПК України та не передбачено нормами закону. Зазначив про відсутність у клопотанні прокурора доводів про обґрунтованість обвинувачення та доказів про існування будь-яких ризиків. Звернув увагу, що від слідства і суду він ніколи не уникав, жодних процесуальних порушень не допускав.
Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що клопотання прокурора не відповідає вимогам закону та задоволенню не підлягає. Наголосив, що обставини, викладені прокурором у клопотанні, не відповідають дійсності.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 проти клопотання прокурора заперечували та просили відмовити у його задоволенні.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання прокурора, суд приходить до наступного
Під час розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 13 квітня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави - 3 000 748 грн. У зв`язку з внесенням застави ОСОБА_9 було звільнено з під варти, після чого до нього залишився бути застосованим запобіжний захід у вигляді застави з покладенням відповідних обов`язків, дія яких неодноразово слідчими суддями продовжувалася з відповідними уточненнями (певним скасуванням деяких обов`язків), а в останнє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2025 року - до 04 серпня 2025 року включно, але не довше строків досудового розслідування.
Крім того, судом було встановлено, що ухвалою слідчого судді від 09 січня 2025 року було зменшено застосований до ОСОБА_4 розмір застави з 3 000 748 грн до 2 242 548 грн, а ухвалою слідчого судді від 10 лютого 2025 року розмір застави з 2 242 548 грн був зменшений до 1 500 348 грн.
В судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту зазначили, що наразі актуальним до обвинуваченого ОСОБА_4 є застосований до нього розмір застави - 1 500 348 грн.
Оскільки, 01 липня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був направлений до суду, в зв`язку з чим строки досудового розслідування, як і строк покладених на ОСОБА_4 обов`язків, закінчилися, прокурор просить змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід шляхом покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, які раніше були визначені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 червня 2025 року, строком на 2 місяці, разом із застосованим до нього запобіжним заходом у вигляді застави.
За приписами ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами 5 і 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Згідно з ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Виходячи з системного аналізу вказаних положень, суд має розглянути клопотання про покладення на обвинуваченого обов`язків, згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та встановити, чи існують обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
Розглядаючи питання щодо встановлення обставин, які свідчать про наявність/відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що оскільки йому уже висунуто обвинувачення шляхом направлення обвинувального акту до суду, який зобов`язаний розглянути його застосовуючи, зокрема такі засади кримінального провадження як: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та диспозитивність, то на цій стадії суд не вправі оцінювати підозру на предмет її обґрунтованості та ухвалювати рішення, пов`язані зі встановленням доведеності (недоведеності) висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, адже такі питання вирішуються лише в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку. Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що, оскільки на розгляді суду перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4, то стосовно нього може розглядатися питання про зміну запобіжного заходу.
Що стосується встановлення обставин, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідні ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
У своєму клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших учасників кримінального провадження.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_4, та пов`язане з цим очікування можливого суворого покарання, стадію кримінального провадження (обвинувальний акт направлений до суду і призначено підготовче судове засідання), наявність у ОСОБА_4 можливостей (кола знайомств), суд вважає спроможними існування ризику переховування обвинуваченого від суду, але зі спливом часу уже з суттєвим зменшенням його актуальності.
Водночас, суд відхиляє доводи прокурора щодо можливого впливу обвинуваченим на потерпілих, свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки доведення цього ризику не надало переконливих обґрунтувань з боку сторони обвинувачення.
Перебування на розгляді суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_4 у сукупності з ризиком переховування обвинуваченого від суду свідчить про необхідність покладення на обвинуваченого обов`язку: залишити на зберіганні у відповідному територіальному підрозділі ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, як додаткового заходу процесуального примусу.
При цьому суд не вбачає підстав для покладення на обвинуваченого обв`язку повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, оскільки, відповідно до вимог ч.7 ст. 42 КПК України, на ОСОБА_4, як обвинуваченого у кримінальному провадженні, покладаються загальні обов`язки, невиконання яких, в тому числі може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Також суд відхиляє аргументи сторони захисту про те, що норми КПК України не передбачають процедури і права прокурора звернутись до слідчого судді із окремим клопотанням про покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Подання клопотання, яке містить прохання про покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків із передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України переліку, є окремим, самостійним правом прокурора. Приписи ст. 200 КПК України не ставлять можливість реалізації такого права в залежність від наявності у клопотанні вимоги про заміну виду застосованого запобіжного заходу іншим або від продовження (закінчення) строку дії інших обов`язків, які були покладені на підозрюваного раніше. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 28 лютого 2023 року у справі № 947/5562/21, в якій у порядку ст. 200 КПК України було вирішене питання про покладення на підозрюваного в рамках обраного запобіжного заходу у вигляді застави обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, за тих обставин, що строк дії раніше покладених обов`язків вже закінчився.
Відтак, перебування на розгляді суду обвинувального акта стосовно ОСОБА_4, наявність ризику, який встановлений судом у ході розгляду клопотання дають обґрунтовані підстави вважати, що покладення на обвинуваченого обов`язку: залишити на зберіганні у відповідному територіальному підрозділі ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, є необхідним з метою запобігання реалізації ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду.
Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.
07 липня 2025 року до суду від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло клопотання про зміну йому запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, поклавши при цьому обов`язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Суму внесеної застави обвинувачений просив повернути заставодавцям: ОСОБА_10 у сумі 750 200 грн та ОСОБА_11 у сумі 750 200 грн. Своє клопотання обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовує невмотивованим застосуванням стосовно нього застави поза межами, встановленими ч.5 ст. 182 КПК України, невідповідністю висунутого йому обвинувачення встановленим обставинам подій, які інкримінуються та не доведенням стороною обвинувачення наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених чт. 177 КПК України. Також, в ході розгляду цього клопотання обвинувачений просить суд врахувати необхідність майнових витрат для підтримання здоров`я заставодавців, які внесли за нього заставу, а також те, що зі сплином 15 місяців розслідування у них виникли життєві проблеми, пов`язанні із необхідністю лікування.
В судовому засіданні сторона захисту клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 підтримали та просили його задовольнити. Прокурор та представник потерпілих проти заявленого клопотання заперечували та просили відмовити у його задоволенні.
Вивчивши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Як було встановлено в судовому засіданні та зазначалося в тексті цього рішення вище, в останнє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 лютого 2025 року ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави з 2 249 548 грн до 1 500 348 грн.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (ч. 3 ст. 315 КПК України).
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст. 201 КПК України вказує лише на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Запобіжний захід може бути зміненим чи скасованим коли це виправдовується обставинами справи, зумовленими виникненням нових обставин після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а також виявленням тих, які існували раніше, але про які не було відомо сторонам на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, зокрема, якщо в ході кримінального провадження суттєво змінюються підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, які враховувалися при його обранні (змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, тощо).
В ході розгляду клопотання судом встановлено, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання не вбачається, оскільки в судовому засіданні стороною захисту не доведено достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, а запобіжний захід у вигляді застави на даний час забезпечує його належну процесуальну поведінку, суд приходить до висновку, що самі по собі посилання ОСОБА_4 на обставини про необхідність зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання є безпідставними.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що питання застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в бік його пом`якшення або скасування.
Суд враховує, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу здійснюється підготовче засідання за наслідками направлення обвинувального акту до суду, яким висунуто обвинувачення ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні і, хоч, на переконання суду, застава виступає гарантією належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а встановлений судом ризик переховування обвинуваченого від суду, як уже зазначалося в ухвалі вище, продовжує існувати і наразі, зі спливом часу цей ризик суттєво зменшився.
За таких обставин, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 протягом досудового розслідування, про що не заперечував прокурор в ході розгляду цього клопотання, тривалість дії запобіжного заходу, зменшення інтенсивності існуючого ризику, а також інші повідомлені стороною захисту відомості, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 можливо встановити заставу меншого розміру, а саме: у сумі 1 300 348 грн, яка з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш співмірним заходом на теперішній час, який збалансовуватиме інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого.
Щодо клопотання прокурора САП ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до ОСОБА_5
07 липня 2025 року до суду від прокурора надійшло клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а також покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, слідчого судді, суду; не відлучатись за межі території України, без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, слідчого судді, суду; повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво та/або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 13 квітня 2024 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеним розміром застави - 1 514 000 грн, а ухвалою від 07 червня 2024 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням відповідних обов`язків, які далі неодноразово слідчими суддями продовжувалися, деякі обов`язки розширювалися, а деякі скасовувалися за цей час. Востаннє строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, продовжувався ухвалою слідчого судді від 04 червня 2025 року до 04 серпня 2025 року включно, але не довше строків досудового розслідування. 01 липня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направлено до суду, а тому станом на цей час виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, що, як зазначає прокурор, зумовлено наявністю обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також продовженням існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Незастосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а також відповідних обов`язків, на переконання сторони обвинувачення, може завдати шкоди кримінальному провадженню, оскільки останній, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються та невідворотність покарання може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, а також ОСОБА_5 може впливати на свідків і потерпілих у кримінальному провадженні з метою зміни показань або надання неправдивих показань під час судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. Не заперечував з приводу доводів сторони захисту про відсутність на теперішній час у ОСОБА_5 закордонного паспорта, але зазначив, що обвинувачений не позбавлений можливості його виготовити.
Представник потерпілих клопотання прокурора підтримала.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник проти клопотання прокурора заперечували. Зазначили, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ще під час досудового розслідування слідчим суддею уже був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а закінчення строків покладених на нього обов`язків не скасовує існування самого запобіжного заходу, в зв`язку з чим вважають, що клопотання прокурора підлягає поверненню, а повторне звернення з аналогічним клопотанням є непрофесійним підходом. Також звернули увагу суду на безпідставність посилання в прохальній частині клопотання на детективів НАБУ та слідчого суддю, враховуючи перебування обвинувального акта уже на розгляді у суді. Крім того зазначили про відсутність у ОСОБА_5 закордонного паспорту, що, на їх переконання, нівелює покладення на нього обов`язку: продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник проти клопотання прокурора заперечували та просили відмовити у його задоволенні.
Вивчивши клопотання прокурора, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Як було встановлено в судовому засіданні, 13 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. В подальшому ухвалою слідчого судді від 07 червня 2024 року до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, з покладенням відповідних обов`язків, який в подальшому був продовжений до 12 жовтня 2024 року, а ухвалою слідчого судді від 10 жовтня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням передбачених ч.5 ст. 194 КПК України обов`язків, які неодноразово слідчими суддями продовжувалися, а в останнє строк дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, продовжувався ухвалою слідчого судді від 04 червня 2025 року до 04 серпня 2025 року включно, але не довше строків досудового розслідування.
01 липня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направлено до суду, що свідчить про закінчення стадії досудового розслідування та перебування обвинувального акта з додатками у провадженні суду.
07 липня 2025 року в межах цього кримінального провадження під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України таке клопотання прокурора повинно містити, крім іншого, обґрунтування необхідності покладення на обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Водночас, як вбачається з тексту клопотання, прокурор у його прохальній частині просить покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, без врахування перебування матеріалів кримінального провадження у провадженні суду, та зобов`язати ОСОБА_5 в межах цього кримінального провадження, зокрема: прибувати за кожною вимогою, не відлучатись без дозволу та повідомляти про зміну місця проживання/роботи детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування (яке уже закінчилося), слідчого судді (який уже не має повноважень на здійснення судового контролю у межах цього кримінального провадження).
Зазначені обставини, на переконання суду, свідчать про зазначення прокурором обов`язків, які, всупереч вимогам п. 7 ч.1 ст. 184 КПК України є не конкретними та не можуть бути застосованими на стадії судового розгляду (підготовчого судового засідання).
Також суд, враховуючи пояснення сторони захисту з приводу відсутності у обвинуваченого ОСОБА_5 паспорту для виїзду за кордон та відсутність заперечень з цього приводу з боку сторони обвинувачення, не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 за результатом розгляду цього клопотання обов`язку: продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України, оскільки такі дії обвинуваченого унеможливлюються через відсутність у нього відповідних документів для виїзду з України, а суд не може обґрунтовувати свої рішення обставинами, які можуть і не настати.
Оскільки, відповідно до вимог ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладені на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, то, з огляду на викладені обставини, суд за результатами розгляду цього клопотання прокурора приходить до переконання, що воно задоволенню не підлягає, у тому числі з огляду на відсутність у справі матеріалів, на підставі яких суд може надати оцінку обґрунтованості пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення.
Підсумовуючи, суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткових обов`язків на ОСОБА_4 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підлягають задовольнити частково, а клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Розглядаючи зазначені клопотання, суд надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 314-315, 372, 376 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткових обов`язків на ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, строком на два місяці наступні обов`язки:
- залишити на зберіганні у відповідному територіальному підрозділі ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Контроль за виконанням обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.
Запобіжний захід у виді застави у розмірі 1 500 348 (один мільйон п`ятсот тисяч триста сорок вісім) гривень змінити в частині суми застави, а саме: зменшити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 1 300 348 (один мільйон триста тисяч триста сорок вісім) гривень.
Суму застави у розмірі 200 000 гривень повернути заставодавцям ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, у рівних частинах.
В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_12