Document No. 128889789

Справа № 991/7151/25

Провадження 1-кс/991/7219/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III) КК України, які є особливо тяжкими злочинами;

2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) відносно підозрюваного діє запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, строк дії яких закінчується 14.07.2025.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_5, посилаючись на виключно належну процесуальну поведінку підозрюваного і без покладання додаткових процесуальних обов`язків, просив відмовити у задоволенні Клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.

У рамках кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014 ОСОБА_4 :

- 12.02.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;

- 30.01.2025 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

У рамках кримінального провадження № 32014100070000038 від 08.05.2014 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024 (справа № 991/1301/24 провадження № 1-кс/991/1312/24) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу у розмірі 90 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 272 520 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладаються додаткові процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; 2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_13, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов?язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави, визначено до 25.04.2024. Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024.

26.02.2024 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду в якості застави за підозрюваного ОСОБА_4 заставодавцями внесено заставу у розмірі 272 520 000, 00 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_4 вважається таким, до кого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.10.2024 (справа № 991/11302/24 провадження № 1-кс/991/11353/24) запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 272 520 000, 00 грн змінено в частині суми застави, визначеної ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.02.2024, а саме зменшено підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави до 211 960 000, 00 грн. Вказана ухвала слідчого судді була скасована Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.

Постановою прокурора САП ОСОБА_3 від 31.01.2025 матеріали досудового розслідування, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, виділені в окреме провадження, якому в подальшому присвоєно номер № 52025000000000046 від 31.01.2025.

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави зазначених додаткових процесуальних обов`язків неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою слідчого судді від 14.05.2025 (справа № 991/4254/25) строк дії додаткових процесуальних обов`язків, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; 2) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; 3) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_48 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_49, ОСОБА_33, ОСОБА_13, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_50, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну, продовжено до 14.07.2025.

31.01.2025 досудове розслідування Кримінального провадження завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2025 (справа № 991/6626/25 провадження № 1-кс/991/6696/25) скасовано покладений на підозрюваного ОСОБА_4 додатковий процесуальний обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну.

Згідно повідомлення про зміну раніше повідомленої ОСОБА_4 підозри від 30.01.2025 (далі - Повідомлення про підозру), протягом 2013-2014 років компаніями ОСОБА_51 на територію України під приводом подальшого транзиту в інші країни ввезено нафтопродукти, які в дійсності реалізовувались в межах держави без сплати належних податків, зборів і платежів. У 2014 році за цими фактами слідчими підрозділами МВС України розпочато кримінальні провадження, у межах яких накладено арешт на нафтопродукти як речові докази для забезпечення в майбутньому виконання вироку в частині конфіскації майна та відшкодування державі збитків. У ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які розуміли, що нафтопродукти будуть звернуті в дохід держави, виник спільний умисел щодо заволодіння ними, замаскувавши це під передачу речових доказів для реалізації підконтрольному державному підприємству, їх продаж за заниженою ціною підконтрольному приватному суб?єкту господарювання та виведення коштів, отриманих державним підприємством як часткова оплата, на рахунки інших підконтрольних приватних суб?єктів господарювання. З 06.03.2014 по 30.09.2014 ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою вчинення особливо тяжкого злочину - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - створили злочинну організацією, до якої увійшли ОСОБА_52, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також інші невстановлені на даний час особи, керували нею та брали участь у ній. Злочинна організація на чолі з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 встановила контроль над ДП «Укртранснафтопродукт» (далі - ДП), у тому числі шляхом призначення на керівні посади в ДП членів злочинної організації. На роль покупця нафтопродуктів ОСОБА_6 підібрано підконтрольне йому ТОВ «Укройлпродукт», а для виводу коштів, отриманих ДП як часткова оплата за реалізовані нафтопродукти, підшукано ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані». ОСОБА_10, діючи від імені ДП, уклав з іншим членом злочинної організації ОСОБА_9, який діяв від імені ТОВ «Укройпродукт», договір постачання разом з додатками, умови якого передбачили ціну нижче за ринкову через «вимушеність продажу» та відстрочення остаточних розрахунків за отримані нафтопродукти. Однак навіть визначена у такий спосіб вартість нафтопродуктів не була перерахована на депозитний рахунок уповноваженого банку органу досудового розслідування для забезпечення конфіскації. Натомість ОСОБА_6 організовано перерахування коштів ДП на рахунки ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані» у якості передоплати за договорами поставки. Як наслідок кошти, що перераховувались ТОВ «Укройлпродукт» на рахунки ДП, із володіння злочинної організації не вибували, проте члени злочинної організації отримували у своє розпорядження і нафтопродукти. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під виглядом уповноважених представників ДП організовано відпуск нафтопродуктів загальною вартістю 817 052 406,75 грн (з урахуванням сплати акцизного збору) з місць їх зберігання покупцям після продажу на паливному ринку України з оформленням супроводжуючих документів. Таким чином, у зв?язку з несплатою в дохід державного бюджету вартості арештованих у кримінальному провадженні № 12014160020000076 нафтопродуктів, діяльністю злочинної організації під керівництвом ОСОБА_4 та ОСОБА_6 державі заподіяно збитки в розмірі 817 052 406,75 грн (з урахуванням сплати акцизного збору).

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється:

- у створенні злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також керівництві такою організацією та участі у ній, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III);

- організації, керуванні підготовкою та вчиненням заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого злочинною організацією в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме копій: протоколів оглядів, протоколів обшуків, протоколів тимчасових доступів до речей та документів, листів, висновків експерта, протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, інших матеріалів досудового розслідування (Том № 1 а. 237 - DVD-R диск із відсканованими матеріалами досудового розслідування).

Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов`язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, інкриміноване ОСОБА_4, передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить також наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон, які підозрюваному повернуті у зв`язку зі скасуванням покладеного обов`язку їх здати, та значні майнові активи підозрюваного.

При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_4 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України. При цьому, в силу виконання ОСОБА_4, якому 58 повних років, функцій голови Об`єднання організацій роботодавців «Національна асоціація оборонної промисловості України» (далі - NAUDI), підозрюваний, не позбавлений можливості перетину державного кордону навіть в умовах воєнного стану.

Разом з цим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не виключно ухилення підозрюваного за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України.

Вказане дає підстави для висновку, що зазначений ризик продовжує існувати та, на думку слідчого судді, з плином часу не зменьшується, оскільки завершення досудового розслідування свідчить про суттєву ймовірність наближення судового провадження, за результатами якого (як один із варіантів) підозрюваному/обвинуваченому може бути призначене реальне покарання у виді позбавлення волі.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими підозрюваними у Кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_6, зважаючи на роль ОСОБА_4 у інкримінованих правопорушеннях, беручи до уваги, що з частиною свідків ОСОБА_4 знайомий, використовуючи свої зв`язки як колишнього народного депутата України та діючого голови NAUDI, свій авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб підозрюваний наділений реальною можливістю впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Зазначене вказує на продовження існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку слідчого судді, також продовжують існувати. Зокрема ОСОБА_4 має потенційну можливість перешкоджати Кримінальному поводженню шляхом здійснення впливу на суспільну думку, дискредитацію органу досудового розслідування, суду через засоби масової інформації та інтернет-ресурси, у тому числі закордонні. Ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення корелюється із наявністю у нього зав`язків у вищих органах державної влади, які він може використати для перешкоджання кримінальному провадженню, протиправного впливу на свідків та інших підозрюваних.

Враховуючи вищевикладене, ризики, передбачені п. 1, п. 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставо для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, не зникли та продовжують існувати.

При розгляді Клопотання слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання та роботи, одружений, позитивно характеризується, має матір похилого віку), однак, беручи до уваги роль підозрюваного у вчинюваних злочинах (обґрунтовано підозрюється у створенні злочинної організації та організації вчинення особливо тяжкого корупційного злочину), такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (272 520 000, 00 грн) разом із покладеними на підозрюваного додатковими процесуальними обов`язками, є таким, що достатньою мірою гарантують належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.

За такого, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, які продовжують існувати та не зменшились, зокрема актуальності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі Кримінального провадження, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного мінімальних процесуальних обов`язків, які не є обтяжливими для нього, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_48 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_49, ОСОБА_33, ОСОБА_13, ОСОБА_34, ОСОБА_53, ОСОБА_36, ОСОБА_54, ОСОБА_38, ОСОБА_50, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 .

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

31.01.2025 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що наразі у Кримінальному провадженні триває процедура відкриття матеріалів іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що стороні захисту необхідний час для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування Кримінального провадження, з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків ще на два місяці, тобто, до 11.09.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.

За огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 177-178, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_48 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_49, ОСОБА_33, ОСОБА_13, ОСОБА_34, ОСОБА_53, ОСОБА_36, ОСОБА_54, ОСОБА_38, ОСОБА_50, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 .

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - два місяці, до 11 вересня 2025 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_55