- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/6898/25Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/485/25
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
17 липня 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представниці ОСОБА_6 - адвокатки ОСОБА_7, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2025 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стосовно невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення,
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/, оскільки факт бездіяльності зі сторони уповноважених осіб САП не встановлено, зважаючи на те, що: (1) заяву про вчинення злочину скеровано для опрацювання до Державного бюро розслідувань /далі - ДБР/, так як відомості за вказаними фактами 23.06.2025 внесено до ЄРДР і досудове розслідування кримінального провадження доручено слідчим територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві; (2) доводи представниці щодо різної правової кваліфікації є нерелевантними, адже під час проведення досудового розслідування вона може змінюватися; (3) у заяві ОСОБА_6 не наведено конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, враховуючи, що зміст заяви зводиться до оспорювання позиції сторони обвинувачення та значення зібраних доказів.
В апеляційній скарзі представниця просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким її скаргу, подану в інтересах ОСОБА_6 задовольнити - зобов`язати уповноважених осіб САП внести відомості за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Зазначає, що: (1) кримінальні провадження за попередніми заявами про вчинення кримінального правопорушення були розпочаті на підставі судових рішень; (2) заява ОСОБА_6 не є способом тиску на посадових осіб; (3) дії прокурорів містять ознаки приховування злочину у випадку невнесення ними відомостей до ЄРДР за тими ж фактами, що були у подальшому визнані судом підставою для такого внесення; (4) у разі наявності у прокурорів даних про вчинення кримінального правопорушення вони не вносять відомості до ЄРДР, а подають до суду підроблені документи, вводячи суд в оману та перевищуючи свої повноваження.
Представниця, ОСОБА_6 і прокурор, будучи обізнаними про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду за їх участі в приміщенні суду не зверталися. До початку судового засіданні від ОСОБА_7 надійшла заява, у якій висловлено прохання розглянути апеляційну скаргу та доповнення до неї без участі скаржника та його представниці.
Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та його висновкам у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.
За змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг із ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).
При цьому відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298).
Тобто згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником. Аналогічний підхід щодо застосування відповідної норми було наведено Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України 01.07.2013 у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов`язане зі здійсненням ними судочинства, згідно з яким положення ч. 1 ст. 214 КПК зобов`язують слідчого внести до ЄРДР та розпочати розслідування тільки за заявою або повідомленням, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Водночас, якщо обставини, зазначені в заяві або повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування стосовно таких подій не повинно проводитися. Зазначений підхід відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18. Й оцінюючи обставини, вказані в заяві / повідомленні, слідчий, дізнавач або прокурор має враховувати положення КК, які визначають, що вважається кримінальним правопорушенням.
Поруч із зазначеним, колегія суддів звертає увагу й на те, що із введенням у дію у 2012 році нового КПК інститут дослідчої перевірки та стадію порушення кримінальної справи було скасовано, у зв`язку з чим досудове розслідування згідно з нормами чинного кримінального процесуального закону розпочинається не з винесення постанови про порушення кримінальної справи чи проведення сукупності дослідчих дій у вигляді дослідчої перевірки, а з внесення до бази даних (ЄРДР) відомостей, що містять ознаки кримінального правопорушення. Й відповідні відомості вносяться лише тоді, коли у заяві наведені не будь-які обставини, а лише ті, у яких містяться відомості, згідно з якими певні дії чи бездіяльність можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення.
Отже, при вирішенні справи за скаргою представниці, поданої в інтересах ОСОБА_6, слідчим суддею надано правильне тлумачення змісту ст. 214 КПК.
Застосовуючи наведений підхід до обставин цього судового провадження, колегія суддів ураховує таке:
(1) відповідно до заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 19.06.2025 заявник просив внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення прокурорами Офісу Генерального прокурора кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 364, 384, 396 Кримінального кодексу України /далі - КК/ за фактами, які стали відомі в процесі розгляду та вивчення матеріалів кримінального провадження №62022080020000039, яке перебуває на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва (справа 757/27525/23-к), що вказують на злочинну діяльність з боку посадових і службових Офісу Генерального прокурора. Так, як вказано в заяві прокурори, які входять до групи прокурорів в даному кримінальному провадженні, отримавши відомості, що мають ознаки вчинення кримінального правопорушення службовими та посадовими особами Київського апеляційного суду, Міжрегіонального управління ДБР у м. Мелітополь, ДУ «Київський слідчий ізолятор», військовослужбовцями Головного Управління СБУ в АР Крим, замість запобігання продовження вчинення злочинної діяльності групою осіб, внесення відомостей в ЄРДР на підставі виявлених злочинних дій, приховали ці відомості та навпаки стали використовувати такі відомості для створення штучної доказової бази для звинувачення невинуватої особи у вчиненні кримінального правопорушення та здійснення незаконного кримінального переслідування і введення в оману суд (а. с. 18-22);
(2) 02.07.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представниці ОСОБА_7, подана в інтересах ОСОБА_6, на бездіяльність уповноважених осіб САП, щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою від 19.06.2025. У скарзі вказується, що 30.06.2025 листом від САП повідомлено щодо внесення відомостей в ЄРДР за заявою ОСОБА_6 та доручено проводити досудове розслідування ТУ ДБР у м. Києві. Також у скарзі вказано, що в попередній заяві про вчинення кримінального правопорушення, за якою були внесені відомості до ЄРДР та був присвоєний номер кримінального провадження №42025000050000017, зазначається про інші можливі дії вказаних осіб, які можуть містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого іншими статтями КК (а. с. 1-2);
(3) 04.07.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшли письмові пояснення САП, у яких зокрема зазначено, що: (а) заява ОСОБА_6 від 19.06.2025 містила ті ж фактичні обставини, що і подана ним раніше заява від 09.06.2025 щодо ймовірних, на думку заявника, порушень вимог законодавства прокурорами Офісу Генерального прокурора під час розгляду кримінального провадження №62022080020000039; (б) на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2025 САП 23.06.2025 внесено відомості до ЄРДР за поданою заявою від 09.06.2025 та досудове розслідування кримінального провадження доручено слідчим Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві; (в) представнику ОСОБА_8 надіслано лист САП від 27.06.2025 №07/4-3869ВИХ-25 щодо скерування заяви від 19.06.2025 для опрацювання до ДБР (а. с. 10-23).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді, що у зверненні ОСОБА_6 від 19.06.2025 всупереч приписам ст. ст. 2, 9, 214 КПК не наведено конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме заява зводиться до оспорювання позиції сторони обвинувачення й значення зібраних доказів у іншому кримінальному провадженні. Що ж до фактів, які можуть вказувати на вчинення кримінального правопорушення, наведених у заяві ОСОБА_6, то відомості щодо них вже внесені до ЄРДР та у зв`язку з цим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000050000017.
Таким чином, оскаржувану ухвалу постановлено з дотриманням норм кримінального процесуального закону, й неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність не встановлено.
Із огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 115, 303, 304, 369, 370, 375, 376, 392, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представниці залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 липня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4